Спосіб оцінки ефективності пелоїдотерапії у хворих на остеоартроз з супутньою ішемічною хворобою серця

Спосіб оцінки ефективності пелоїдотерапії у хворих на остеоартроз з супутньою ішемічною хворобою серця шляхом визначення показників в динаміці лікування, який відрізняється тим, що визначають показники температури шкіри в ділянці лівого і правого колінних суглобів і при збільшенні температури шкіри через 1 і 2 години після процедури, пелоїдотерапію вважають ефективною. (19) (21) u201107527 (22) 14.06.2011 (24) 25.11.2011 (46) 25.11.2011, Бюл.№ 22, 2011 р. (72) МАКОЛІНЕЦЬ ВАСИЛЬ ІВАНОВИЧ, КУШАКОВА НАДІЯ ІВАНІВНА (73) ХАРКІВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ 3 65256 Недоліки способу пов'язані з тривалістю та складністю виконання. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу оцінки ефективності пелоїдотерапії у хворих на остеоартроз з супутньою ішемічною хворобою серця, в якому за рахунок зміни характеру дослідження, досягається визначення динаміки показників термометрії шкіри в області колінних суглобів в процесі проведення пелоїдотерапії, за рахунок чого визначають ефективність температурного режиму пелоїдотерапії. Поставлена задача вирішується в способі оцінки ефективності пелоїдотерапії у хворих на остеоартроз з супутньою ішемічною хворобою серця шляхом визначення показників в динаміці лікування, згідно з корисною моделлю, визначають показники температури шкіри в області лівого і правого колінних суглобів і при збільшенні температури шкіри через 1 і 2 години після процедури, пелоїдотерапію вважають ефективною. Відомо, що вплив грязі на тіло людини здійснюється через температурний, хімічний, механічний і біологічний фактори. Збільшення температури шкіри через 1 і 2 години після процедури пелоїдотерапії пов'язано з поліпшенням мікроциркуляції в зоні суглобів і з дією біологічно активних речовин, які являються складовою частиною лікувальної грязі. Накопичуючись в шкірі, активні компоненти грязі підсилюють метаболізм належних тканин, індукують диференціювання паросткових шарів епідермісу, виділення локальних вазоактивних пептидів (гістаміну, брадикініну, ендотеліального розслабляючого чинника), підвищують збудливість і провідність нервових провідників шкіри. Під впливом комплексного роздратування в організмі наступає ряд складних функціональних перебудов, які виявляються загальною і місцевою реакціями. Спосіб, що заявляється, здійснюють таким чином. Для вимірювання температури шкіри використовують вимірник температур біологічних об'єктів "ІТ-Б" (межі вимірювання від 0 до 50 °C, точность ± 0,05 °C), який був розроблений на базі Національного наукового центру "Інститут метрології" (свідо 4 цтво про державну метрологічну атестацію № 280 від 31.01.2006p.). Вимірювання температури виконували до процедури пелоїдотерапії, після зняття грязьових аплікацій, через одну і через дві години після закінчення процедури. Під нашим спостереженням знаходилося 20 хворих остеоартрозом колінних суглобів з супутньою ІХС. Першу групу склали 10 пацієнтів, які отримували пелоїдотерапію у вигляді грязьових коржиків з озера Ріпове при t 38 °C по 15-20 хвилин за стандартною методикою, загальноприйнятою на курортах (Стандарти санаторно-курортного лікування./ За загальною редакцією М.В. Лободи, К.Д. Бабова, Т.А. Золотарьової, Л.Я. Гршяевої - К.: КІМ, 2008. – 416 с.), до 2-ої групи увійшли - 10 пацієнтів, які отримували пелоїдотерапію при температурі 33-36 °C. Десять хворих були чоловічої статі, 10 - жіночої, середній вік яких коливався в межах 69,1±3,1 років. Постіфарктний кардіосклероз був діагностований у 10 хворих (давність перенесеного крупноочагового інфаркту міокарда від 8 місяців до 3 років), у 10 пацієнтів виявлена стабільна форма стенокардії L3 функціонального класу. Крім того, гіпертонічна хвороба спостерігалася у 15 з 20 і ожиріння - у 4 чоловік. За віком, статтю і функціональним станом серцево-судинної системи обидві групи були репрезентативні. Усі хворі отримували по два грязьові коржики вагою по 0,5 кг кожний, які розміщували на обидва колінні суглоби. Процедури виконувалися через день. Курс лікування складався з 8-10 процедур. Нами проводилася термометрія шкіри у 20 хворих в трьох зонах в ділянці колінних суглобів (по загальноприйнятій методиці). З огляду на те, що показники температури шкіри дуже лабільні і залежать від багатьох чинників, термометрію проводили на симетричних ділянках обох колінних суглобів і обчислювали середні показники. До проведення процедури ПТ середня температура шкіри в області лівого колінного суглоба хворих обох груп була 28,02±0,07 °C, правого 29,62±0,05 °C. Таблиця Показники термометрії шкіри в ділянці колінних суглобів у хворих гонартрозом в процесі проведення ним пелоїдотерапії при різних температурних режимах Локалізація ПелоїдоЛокалізація терапія при різних t=38 °C Лівий t=33-36 °C Правий колінний t=38 °C суглоб t=33-36 °C Локалізація До процедури Після процедури Після процедури Через 1 годину Через 2 години 28,02±0,07 27,62±0,03 29,62±0,05 29,96±0,005 29,34±0,02 26,41±0,05 30,9±0,08 26,23±0,06 27,8±0,05 26,68±0,01 29,69±0,09 29,4±0,09 27,88±0,06 27,39±0,07 29,17±0,03 29,71±0,07 Показники температури шкіри в ділянці лівого і правого колінних суглобів указували на вищу температуру в ділянці шкіри правого колінного суглоба. Як видно з таблиці, відразу ж після процедури пелоїдотерапії при температурі пелоїдів 33-36 °C температура шкіри в області лівого колінного суглоба у хворих основної групи знизилася в середньому на 1,19 °C, але через 1 годину і 2 години після процедури збільшилася на 0,27 і 0,98 °C відповідно по порівнянням з температурою шкіри, яка 5 була зафіксована відразу ж після зняття грязьового коржика. В той же час, в контрольній групі хворих, отримуючих пелоїдотерапію при температурі грязі, рівної 38 °C, ми спостерігали збільшення температури шкіри відразу ж після процедури на 1,32 °C і зниження температури шкіри через 1 годину на 1,54 °C що, мабуть, пов'язано з неадекватністю місцевої дії пелоїдів, а саме збільшенням застійних явищ в області колінних суглобів. Динаміка показників температури шкіри в області правого колінного суглоба в процесі грязелікування виявилася більш вираженою. У основній групі хворих, отримуючих пелоїдотерапію при температурі грязі в межах 33-36 °C, після зняття грязьового коржика середня температура шкіри склала 26,23±0,06 °C, що на 3,73 °C менше, ніж до процедури пелоїдотерапії. Але через 1 годину після зняття грязьового коржика температура шкіри збільшилася на 3,17 °C і через 2 години залишалася на 3,48 °C більше, ніж після зняття грязьового коржика, що на наш погляд говорить про поліп Комп’ютерна верстка М. Ломалова 65256 6 шення кровообігу в області суглобів і адекватність грязьової дії. У контрольній групі хворих, отримуючих пелоїдотерапію при температурі грязі, рівної 38 °C, відразу ж після зняття грязьового коржика спостерігалося підвищення температури шкіри в області суглоба на 1,28 °C і спостерігали подальше її зниження через 1 і 2 години на 1,21 і 1,73 °C відповідно. Як показали наші спостереження застосування пелоїдотерапії з температурою аплікацій, рівною 33-36 С, не викликало у жодного хворого істотної негативної реакції з боку серцево-судинної системи. Динаміка показників температури шкіри хворих в ділянці дистрофічно змінених суглобів при проведенні їм пелоїдотерапії з температурою 3336°C свідчить про достатньо активну терапевтичну дію лікувальної грязі в даному температурному режимі. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601