Спосіб визначення показань до проведення радіойодотерапії тироїдної мікрокарциноми

Спосіб визначення показань до проведення радіойодотерапії тироїдної мікрокарциноми включає тиреоїдектомію та морфологічний аналіз мік 3 65513 новоутвору з подальшим морфологічним дослідженням пухлини і оточуючої її тироїдної тканини та видалених лімфовузлів, визначають розмір пухлини, її агресивність за ознаками її мультифокального росту та/або наявністю мікрометастазів у лімфовузлах та/або відсутністю пухлинної капсули, та при розмірах пухлини ≤1,0 см і наявності однієї чи будь-яких комбінаціях морфологічних ознак агресивного росту проводять радіойодотерапію. Серед ознак агресивного росту тироїдної мікрокарциноми - мультифокальний ріст пухлини, наявність мікрометастазів у лімфовузли, відсутність пухлинної капсули. Наявність цих трьох ознак або хоча б однієї з них у кожному випадку ідентифікації мікрокарциноми щитоподібної залози (ЩЗ) має стати показанням для проведення в післяопераційному періоді стандартної РЙТ. Це дозволить запобігати розповсюдженню пухлини в лімфовузли та віддаленому метастазуванню й рецидивуванню. Спосіб, що заявляється, реалізують таким чином. Хворому з тироїдним РЩЗ виконують тиреоїдектомію, після чого проводять морфологічне дослідження мікропрепаратів ЩЗ. Встановлюють наявність утвору (≤1,0 см) та, відповідно до способу, ознак агресивного росту мікрокарциноми, тобто її мультифокального росту та/або мікрометастазів у лімфовузлах та/або відсутності пухлинної капсули, що є показанням до проведення стандартної РЙТ. Нижче наведено приклади конкретної реалізації способу. Приклад 1. Хвора П-я, 1958 р.н. (іст. хв. № 64220). Діагноз: папілярний рак щитоподібної залози pT1mN0M0, після комплексного лікування, метастази в легені, І стадія, 2-га клінічна група. Патогістологічний діагноз (№ 2141-44 від 02.07.2008p.): інвазивна (неінкапсульована) папілярна мікрокарцинома діаметром 1 см. Хворій проведена тиреоїдектомія з морфологічним дослідженням мікропрепаратів ЩЗ згідно зі способом, що заявляється. 4 За результатами морфологічного аналізу встановлена наявність однієї з ознак агресивності пухлини - відсутність пухлинної капсули. Хворій проведена РЙТ (активністю 3700 МБк 131-1), курси якої тривали до досягнення абляції тироїдних залишків та метастазів у легенях, які були виявлені під час лікування радіойодом. Хвора виписана із задовільним результатом: знищені залишки раку ТМК, вилікувані легеневі метастази, відсутній рецидив пухлини. Випадок відображує можливість виникнення віддалених легеневих метастазів ТМК, виявлених на ранньому етапі після РЙТ та вилікуваних лише завдяки вчасному її проведенню. Приклад 2. Хвора О-к, 1967 р.н. (іст. хв. № 74558). Діагноз: папілярний рак щитоподібної залози pT1mN0M0, після хірургічного лікування, І стадія, 2-га клінічна група. Гіпотиреоз тяжкого ступеня. 02.04.2010 р. виконана резекція лівої частки ЩЗ з приводу лівобічного вузлового зоба. Патогістологічний діагноз (№ 3595-604/10): високодиференційований папілярний РЩЗ розміром 0,1 см. Хворій проведена остаточна тироїдектомія з морфологічним дослідженням мікропрепаратів ЩЗ згідно зі способом, що заявляється. За результатами морфологічного аналізу встановлена інкапсульована папілярна мікрокарцинома діаметром 0,1 см. Наявність капсули у мікрокарциномі, тобто відсутність ознак агресивного росту пухлини підтвердила подальшу недоцільність проведення РЙТ. Хвора виписана з наступним проведенням супресивної гормонотерапії. При комп'ютерній томографії органів грудної клітки збільшених лімфовузлів шиї та пухлинного росту в проекції ЩЗ не виявлено. Паренхіма легень - без вогнищевих та інфільтративних змін. Щоб довести переваги способу визначення показань до проведення РЙТ ТМК, що заявляється, перед уже відомим способом було проведено порівняльний аналіз результатів лікування (таблиця). Таблиця Порівняльна характеристика способів визначення необхідності проведення РЙТ Показник ефективності Частота виникнення метастазів у лімфовузли або рецидивів Частота виникнення метастазів у легені Досягнення тироїдної абляції Створення адекватних умов для постлікувального моніторингу хворих Таким чином, порівняння запропонованого способу з найближчим аналогом дозволяє визначити такі його переваги: - уникнення утворення метастазів у лімфовузли або рецидивів на 30-70 %; - уникнення утворення метастазів у легені до 7,0 %; - досягнення тироїдної абляції; - створення адекватні умови для постлікувального моніторингу вилікуваних пацієнтів. Відомий спосіб без РЙТ Спосіб, що заявляється, з РЙТ 30-70 % немає 6,0-7,0 % не досягнуто немає досягнуто не створено створено Таким чином, запропонований спосіб дозволяє обрати адекватну терапію мікрокарцином щитоподібної залози, і тим самим підвищити ефективність їх лікування. Джерела інформації: 1. Романчишен А.Ф. Рак щитовидной железы: проблемы эпидемиологии, этиопатогенеза и лечения / А.Ф. Романчишен, В.А. Колосюк, Г.О. Багатурия. - СПб, 2003.-256 с. 5 2. Кроненберг Г.М. Заболевания щитовидной железы / Г.М. Кроненберг, Ш. Мелмед, К.С. Поло Комп’ютерна верстка І. Скворцова 65513 6 нски, П.Р. Арсен; под ред. И.И. Дедова. - М: ГЭОТАР-Медиа, 2010.-392 с. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601