Спосіб профілактики гемокоагуляційних порушень під час гінекологічних операцій

Винахід відноситься до медицини, а саме до гінекології, і може бути використаний для профілактики гемокоагуляційних порушень під час гінекологічних операцій у жінок з доброякісними пухлинами матки (фіброміоми матки, ускладнені геморагічним симптомом, доброякісні пухлини яєчників). У гінекологічній хірургії ускладнення відмічаються у 2 рази частіше ніж у загальній хірургії. До гемокоагуляційних порушень під час гінекологічних операцій відносяться: кровотечі, тромбози та тромбоемболїї. Кровотечі в гінекології і досі залишаються серйозною проблемою. В 60-70% випадків вони стають однією з основних причин летальних наслідків під час оперативних втр учань. Найбільш тяжкі ускладнення післяопераційного періоду в акушерсько-гінекологічній практиці обумовлені виникненням у пацієнток тромбозів і тромбоемболій. Відсутність профілактики коагулопатичних ускладнень обумовлює виникнення тромбозів у 18-22% випадків, при цьому венозні тромбози були причиною смертності 10-20% пацієнток після гінекологічних операцій. Відомий спосіб профілактики гемокоагуляційних порушень під час гінекологічних операцій шляхом інтра та післяопераційного заміщення крововтрати донорською кров'ю (гемотрансфузія). Проте дослідження останніх років показали, що гемотрансфузію можна вважати за трансплантацію сторонньої тканини з усіма наслідками і ускладненнями, а саме, розвитку анемій, ризик інфікування, непередбачена імунологічна реакція, крім того у консервованій крові накопичуються агрегати тромбоцитів і лейкоцитів, нитки фібріна та вільні радикали, що пошкоджують капіляри та призводять до спазму венул. Дефіцит та дорожнеча донорської крові також є не аби якою перешкодою на шляху застосування відомого способу. (А.М.Абубакирова, Й. Й. Баранов. Пути решения проблеми лечения кровотечений в акушерстве й генекологии // Сборник клинических лекций. - М., 1996.-С.51-56). На сучасному етапі розвитку клінічної трансфузіології реалізується тенденція заміни донорської крові на аутокров (ауто гемотрансфузія). Найбільш близьким до способу, що заявляється за технічною суттю та ефектом, який досягається є спосіб профілактики гемокоагуляційних порушень під час гінекологічних операцій шляхом корекції системи гемостаза. (В. Й. Кулаков Аутодонорство в акушерстве й гинекологии // Акушерство й геникология. -1996, - 2, -С.6-7). Згідно до відомого способу за 2-7 днів перед оперативним втручанням проводять заготівлю 250-400мл аутокрові або еритроцитарної маси. Аутокров і еретроцити зберігаються в холодильнику при температурі +4°-+6°С. Використання аутогемотрансфузїї дозволить запобігти недолікам, що спостерігаються при переливанні донорської крові та суттєво знизять ризик інтра - та післяопераційних ускладнень при планових оперативних втр учаннях. До недоліків відомого способу слід віднести нетривалі терміни зберігання аутокрові, втрата деяких властивостей, неспроможність нормалізувати важливі зміни у гомеостазі, зберігання тромбонебезнечності. Ці недоліки обмежують широке використання відомого способу у акушерсько-гінекологічній практиці. В основу винаходу поставлене завдання створити новий спосіб профілактики гемокоагуляційних порушень під час гінекологічних операцій в якому використання комбінації продукту дискретного плазмаферезу та гепарина для аутотрансфузії дозволить виключити ризик розвитку коагулопатичних ускладнень, забезпечити детоксикацію, реологічну корекцію, імунокорекцію, підвищити чутливість до ендогенних та медикаментозних речовин, активізувати метаболічні процеси, підвищити ефективність традиційного лікування на фоні еферентної терапії. Поставлене завдання вирішують таким чином у відомому способі профілактики гемокоагуляційних порушень під час гінекологічних операцій шляхом корекції системи гемостаза, останню здійснюють внутрішньовенним введенням 300мл свіжорозмороженої аутоплазми в комбінації з гепарином: 0,1од гепарину на 1мл аутоплазми, при цьому введення аутоплазми розпочинають з моменту інтубації трахеї жінки, з об'ємною швидкістю до 10мл/хв. Застосування свіжорозмороженої аутоплазми в комбінації з гепарином обумовлено тим, що під час взаємодії гепарину з кріоактивованим антитромбіном III аутоплазми створюється антикоагулопатичний комплекс негайної дії, який дозволяє розірвати патологічний ланцюг порушень у системі гемостазу: гіперкоагуляція змінюється нормокоагуляцією. Співвідношення гепарину та аутоплазми в комбінації необхідно і достатньо для забезпечення створення антикоагулопатичного комплексу. Використання усього комплексу суттєви х ознак способу, що заявляється необхідне і достатнє для припинення розвитку коагулопатичних ускладнень, забезпечення детоксикації, реологічної корекції, імунокорекції, підвищення чутливості до ендогенних та медикаментозних речовин, активації метаболічних процесів, підвищення ефективності традиційного лікування на фоні еферентної терапії. Спосіб профілактики гемокоагуляційних порушень під час гінекологічних операцій, що заявляється реалізують таким чином: для створення передопераційного резерву аутоплазми вживали метод дискретного плазмофореза із застосуванням здвоєних полімерних контейнерів “Гемакон 300/500”. Забір крові здійснювали за 7-14 днів перед оперативним втручанням в об'ємі 300мл за один раз при температурі приміщення не менш +22°С. Центрифугування крові здійснювали на центрифузі PC - 6 при швидкості 2500об/хв, протягом 15хв при температурі +2°С- +4°С. Такий режим забезпечував більш повний вихід плазми з цільної крові без травмування формених елементів. Заморожений та зберігання плазми проводили у морозильній камері відразу після одержання температури -25°С. Розморожування, зігрівання плазми здійснювали на водяній бані при температурі +30°С пасивним способом. Внутрішньовенне введенням 300,0 мл свіжорозмороженої аутоплазми в комбінації з гепарином: 0,1од гепарину на 1мл аутоплазми розпочинали з моменту інтубації трахеї жінки, з об'ємною швидкістю до 10мл/хв. Нище наведені конкретні приклади реалізації способу, що заявляється. Приклад 1. Хвора К.Г.О., 1961р.н., Іст. Хвор. №1977, поступила у гінекологічне відділення Полтавського міського пологового будинку 16.09.2002р. з діагнозом: вузловата фіброма матки великих розмірів, гіпертонічна хвороба Іст. На передодні планового оперативного втручання 03.09.2002р. була проведена передопераційна заготівля свіжозамороженої аутоплазми в об'ємі 300,0мл. 18.09.2002р. для профілактики можливих тромбоемболічних ускладнень хвора одержала лікування згідно до способу, що заявляється. Хірургічне лікування проведено в об'ємі: лапаратомія. Надпіхвова ампутація матки без додатків під ендотрахеальним наркозом, поперечним розрізом по Пфаненштілю. Тривалість операції 1год.45хв., крововтрата під час операції становила 250мл. Показники гемостазу: час фібронолізу - до наркозу - 179хв, на 3-тю добу - 166хв; час рекальцифікації плазми - 128с, на 3-тю добу - 130с, тромбіновий час - до наркозу 12,0с, на 3-тю добу - 10,0с, протромбіновий час - до наркозу 18,2с, на 3-тю добу - 18,39с, концентрація фібріногену - до наркозу 4,86г/л, на 3-тю добу - 4,67г/л, активність антитромбіну III- до наркозу 26,4с, на 3-тю добу - 28,5с. Дані досліджень свідчать, що проведене профілактичне лікування забезпечило гіпокоагуляцію за рахунок збільшення активності антитромбіну III, підвищення фібринолітичної активності крові, зниження показників фіброгену. Післяопераційний період протікав без ускладнень, заживлення первинним натяжінням, шви зняті на 5 добу. 29.09.2002, на 8 добу після операції жінка виписана із клініки. Приклад 2. Хвора Ш.Л.М, 1961р.н., Іст, Хвор. №1323, поступила у гінекологічне відділення Полтавського міського пологового будинку 17.06.2002р. з діагнозом: вузловата фіброміома матки з больовим синдромом, фіброаденоматозний поліп, ВСД по змішаному типу, злукова хвороба. На передодні планового оперативного втр учання 07.06.2002р. була проведена передопераційна заготівля свіжозамороженої аутоплазми в об'ємі 300,0мл. 18.06.2002р. для профілактики можливих тромбоемболічних ускладнень хвора одержала лікування згідно до способу, що заявляється. Хірургічне лікування проведено в об'ємі: лапаратомія. Екстирпація матки без додатків. Тривалість операції 1год.51хв., крововтрата під час операції становила 350мл. Показники гомеостазу: час фібронолізу - до наркозу -187хв, на 3-тю добу -166хв; час рекальцифікації плазми до наркозу 140с, на 3-тю добу -131с, тромбіновий час - до наркозу 16,0с, на 3-тю добу -15,50с, протромбіновий час - до наркозу 19,3с, на 3-тю добу - 17,9с, концентрація фібріногену - до наркозу 4,6г/л, на 3-тю добу - 4,5г/л, активність антитромбіну III- до наркозу 27,5с, на 3-тю добу - 29,5с. Дані досліджень свідчать, що проведене профілактичне лікування забезпечило гіпокоагуляцію за рахунок збільшення активності антитромбіну III, підвищення фібринолітичної активності крові, зниження показників фіброгену. Післяопераційний період протікав без ускладнень, заживлення первинним натяжінням, шви зняті на 6 добу. 27.06.2002, на 9 добу після операції, жінка виписана із клініки. Для доказу переваг способу профілактики гемокоагуляційних порушень під час гінекологічних операцій, що заявляється були проаналізовані результати лікування 30 хворих, які лікувались у гінекологічному відділенні Полтавського клінічного пологового будинку з приводу доброякісних пухлин матки 20 хворих одержувало лікування згідно до відомого способу, тобто без профілактики гемокоагуляційних порушень, 10 хворих були проліковані згідно до способу, що заявляється. Порівняльна характеристика динаміки коагуляційного гомеостазу у жінок двох гр уп наведені у таблиці. Таблиця Порів няльна характеристика динаміки коагуляційного гомеостазу у жінок до та в післяопераційному періоді Показники гомеостазу Етап лікув ання Час фібринолізину (с) Час рекальцифікацїї плазми (с) Тромбінов ий час (с) Протрембінов ий час (с) Концентрація фіброгену (г/л) Активність АТ-ІІІ (с) Етанолов ий тест (у.о.) b-нафталоновий тест (у.о.) Споcіб профілактики гемокоагуляційних порушень під час гінекологічних операцій Відомий спосіб, n= 20 Спосіб, що заяв ляється n=10 Після На 3-ю добу Після в илучення На 3-ю добу після До наркозу До наркозу в илучення після операції органу операції органу 197±10 233±15 211±12 177±8 182±9 160±6 139±13 137±8 135±9 140±12 142±1 130±1 12±1 13,6±0,4 10±0,51 16±1,1 17±0,18 16±0,5 19±1 20±1 19±1 18,2±1,1 13,9±1,1 17,9±0,5 2,4±0,2 4,73±0,2 3,86±0,5 4,6±0,26 5,8±0,18 4,7±0,14 13±1 11±1 12±1 26,4±1,1 29,4±1,0 28,5±1,2 2(++) 8(+) 5(+) 3(++) 2(++) 1(+) 5(+) 4(+++) 2(++) 1(+) 2(++) 1(+) 3(+) 8(+) Дані таблиці свідчать про те, що відомий спосіб не забезпечує профілактики порушень у системі гемостазу: відмічається пригнічення фібролізіну, рекальцифікації плазми, тромбінового та протромбінового часу, фібринолітичної активності крові. Отже виникають сприятливі умови для тромбоутворення. На відміну від відомого способу - спосіб профілактики гемокоагуляційних порушень під час гінекологічних операцій, що заявляється забезпечує гіпокоагуляцію: збільшення АТ-ІІІ та підвищення фібринолітичної активності крові, зниження показників фібриногену. Разом з тим запропоновані заходи профілактики гемокоагуляційних порушень забезпечують дефіцит антитромбічної ланки, яка запобігає появі гіперкоагуляції, тобто забезпечується баланс згортуючої та протизгортуючої систем крові. Таким чином застосування - способу профілактики гемокоагуляційних порушень під час гінекологічних операцій, що заявляється у гінекологічних відділеннях дозволить забезпечити: - детоксікаційну дію, за рахунок активації процесів перекисного окислення ліпідів і оновлення клітинних мембран; - реологічно корегуючу дію у всі х ланках системи регуляції агрегатного стану крові; - нормалізацію показників гемодинаміки; - нормалізацію балансу згортуючої та протизгортуючої систем; - імунокорегуючий ефект; - підвищення чутливості до ендогенних та медикаментозних речовин; - активацію метаболічних процесів, підвищення ефективності традиційного лікування на фоні еферентної терапії.