Спосіб оцінки стану міжзубних проміжків

1. Спосіб оцінки стану міжзубних проміжків, що включає використання гігієнічного засобу «Stim-U-Dent» у формі подовженого загостреного клину, який відрізняється тим, що оцінка стану міжзубних проміжків при плануванні або наявності реставрацій зубів та зубних рядів здійснюється шляхом визначення глибини проходження подовженого клину - до 1/3, до 2/3 чи на всю довжину загостреної частини - в міжзубний проміжок, з наявністю чи без наявності кровоточивості ясен і оцінкою в балах від 1 до 8. 2. Спосіб за п. 1, який відрізняється тим, що з допомогою оцінки стану міжзубних проміжків вира ховують індекс міжзубного проміжку (ІМП) у відсотках за формулою Корисна модель належить до способів обстеження зубних рядів, а саме - безпосередньої клінічної оцінки стану міжзубних проміжків: форми, розміру, наявності чи відсутності навислих країв реставрацій (пломб або штучних коронок), а також твердих назубних відкладень і проявів запалення (набряк, кровоточивість) чи атрофії міжзубних ясенних сосочків як чутливої до уражень частини пародонту і може бути застосована в терапевтичній та ортопедичній стоматології при плануванні або для контролю якості реставрацій зубів. Відомий спосіб оцінки ураження пародонта у хворих на генералізований пародонтит, який передбачає визначення глибини пародонтальних кишень, кількості уражень апроксимальних та пришийкових ділянок зубів і розрахунок середнього арифметичного значення сумарного показника (ІУП) на один пародонтальний сегмент з оцінкою інтенсивності (низької, нижчої за середню, середньої, вищої за середню, високої, дуже високої) ураження пародонта від 0 до 4,57 бала [1]. Серед методик визначення ступеня деструкції пародонта відомим є індекс ступеня і тяжкості ураження (Extent and Severity Index-ESI) за J.P.Carlos et al. (1986), розрахунок якого проводять за співвідношенням загальної кількості уражених (у разі втрати понад 1 мм ділянку вважають ураженою) та обстежених ділянок за оцінкою рівня зубоепітеліального прикріплення для зубів верхньої і нижньої щелепи [2]. Відомий також спосіб оцінки ефективності лікування генералізованого пародонтиту, який передбачає реєстрацію патологічних змін в тканинах пародонту (інтенсивності запалення в ділянці всіх наявних зубів по чотирьох квадрантах з вестибулярної і оральної поверхонь та слизової оболонки порожнини рота) й визначення індексу запалення РМА і наявності нальоту на апроксимальних поверхнях зубів (індекс АРІ) до і після лікування з порівнянням результатів (різниці значень вказаних індексів) та розрахунку індексу ефективності лікування (ІЕЛ) [3]. Однак, вказані способи не враховують стан зубів та міжзубних проміжків як частини зубопародонтального комплексу. n i1  12,5 , n де  i - оцінка в балах міжзубного проміжку; n - кількість обстежених міжзубних проміжків; 12,5 - коефіцієнт перерахунку балів у відсотки, і одержують відповідні позитивні або негативні прогностичні ознаки. 3. Спосіб за п. 2, який відрізняється тим, що з допомогою індексу міжзубного проміжку (ІМП) і відповідних позитивних або негативних прогностичних ознак визначають необхідність, а також характер, обсяг і ефективність допоміжних (профілактичних, терапевтичних, хірургічних) або коригувакоригувальних лікувальних заходів. (19) UA (11) 65985 (13) U IMП   i 3 Відомим індексом для визначення кількості м'яких (зубного нальоту) і твердих (зубного каменю) відкладень на щічній і язиковій поверхнях кожного зуба, є спрощений індекс гігієни порожнини рота ОHI-S (Oral Hygiene Index-Simplified) за J.C.Green, J.R.Vermillion (1960), розрахунок якого передбачає ділення одержаної суми балів (за шкалою від 0 до 3) на кількість обстежених зубів. Цей індекс, зі свого боку, не враховує особливостей обстеження проксимальних (бокових) поверхонь зубів і стану тканин пародонту [2]. Задачею даної корисної моделі є клінічна оцінка умов для проведення реставрації або контролю якості реставрацій зубів, а також визначення необхідності, характеру, обсягу і ефективності допоміжних (профілактичних, терапевтичних, хірургічних) або коригувальних лікувальних заходів. Поставлена задача вирішується при обстеженні зубних рядів, що включає використання гігієнічного засобу "Stim-U-Dent" [4] (щільний брусок трикутного профілю довжиною 50 мм з деревини м'якої породи; ширина основи 2 мм, бокові сторони по 4 мм, довжина загостреної частини 9 мм) у формі подовженого загостреного міжзубного клину, згідно з корисною моделлю, безпосередня клінічна оцінка стану міжзубних проміжків перед проведенням реставрації або при наявності реставрацій ґрунтується на визначенні ступеня до 1/3, до 2/3 чи на всю довжину загостреної частини - проходження клина в міжзубний проміжок, що обмежений суміжними приясенними стінками, ділянкою контакту бокових (проксимальних) поверхонь сусідніх зубів і ясенним краєм. Якщо в міжзубному проміжку немає набряку, гіпертрофії ясен, наявності назубного каменю, навислих країв пломб, коронок, надмірно щільного прилягання проміжних частин мостоподібних протезів, то подовжений загострений міжзубний клин проходить в цей проміжок повністю, без кровоточивості ясен - 1 бал (при розрахунку індексу міжзубного проміжку - ІМП); 2 бали - якщо клин проходить повністю, але з кровоточивістю ясен; 3 бали - до 2/3, без кровоточивості ясен; 4 бали - до 2/3, з кровоточивістю ясен; 5 балів - до 1/3, без кровоточивості ясен; 6 балів - до 1/3, з кровоточивістю ясен; 7 балів - у випадку втрати міжзубного контакту та/або атрофії ясен, без кровоточивості; 8 балів - у випадку втрати міжзубного контакту та/або атрофії ясен, з кровоточивістю. Корисна модель відрізняється тим, що за допомогою вказаного способу оцінки стану міжзубних проміжків вираховують індекс міжзубного проміжку (ІМП) у відсотка, х за формулою n IMП   i i 1  12,5 , n де Пі - оцінка в балах міжзубного проміжку; n - кількість обстежених міжзубних проміжків; 12,5 - коефіцієнт перерахунку балів у відсотки. На підставі розрахованого ІМП й визначають умови для проведення або контролю якості реставрацій зубів (за прогностичними ознаками), а 65985 4 також необхідність, характер і обсяг допоміжних або коригувальних лікувальних заходів. Так, ІМП до 20 % вказує на позитивні прогностичні ознаки для проведення (збереження) реставрації зубів; необхідність самостійного (переважно локального) короткотривалого гігієнічного лікування; рекомендації пацієнту. ІМП до 40 % вказує на умовно-позитивні прогностичні ознаки для проведення (збереження) реставрації зубів; необхідність самостійного довготривалого гігієнічного лікування та локальних коригувальних дій; рекомендації пацієнту. ІМП до 60 % вказує на позитивнонегативні прогностичні ознаки для проведення (збереження) реставрації зубів; необхідність підготовчого гігієнічного лікування, терапевтична санація порожнини рота та локальних коригувальних дій. ІМП до 80 % вказує на умовно негативні прогностичні ознаки для проведення (збереження) реставрації зубів; необхідність комплексної санації порожнини рота, підтримуючого гігієнічного лікування. ІМП до 100 % вказує на негативні прогностичні ознаки для проведення (збереження) реставрації зубів; необхідність повторної оцінки можливості і способу реставрації зубів після комплексної санації порожнини рота. Контроль якості реставрації зубів і ефективності допоміжних або коригувальних заходів проводять шляхом зіставлення ІМП (зниження або зростання) при повторних обстеженнях пацієнтів. Даний спосіб полягає в наступному. Для оцінки стану міжзубних проміжків в кожен з них послідовно вводять з боку щоки зволожену слиною пацієнта загострену частину клину "Stim-UDent" основою трикутного профілю - до ясен, починаючи з дистальної ділянки правої сторони зубного ряду верхньої щелепи, завершуючи правою стороною зубного ряду нижньої щелепи. Завдяки відповідності форми і розмірів загостреної частини клина формі та середньоанатомічним розмірам міжзубних проміжків людини, ступінь проходження клина в міжзубний проміжок дає безпосереднє точне уявлення про особливості і характер взаємного розташування вказаних структур, що й визначає клінічні умови для проведення реставрації або контролю якості реставрацій зубів. Запропонований спосіб дозволяє проводити оцінку як окремих міжзубних проміжків, так і декількох з них або повністю в зубному ряді чи обох зубних рядах верхньої і нижньої щелепи. Для порівняльної оцінки ефективності різних методів діагностики, провели їх випробування при визначенні морфофункціональної повноцінності зубних рядів і тканин пародонта у 62 пацієнтів - 39 жінок, 23 чоловіків віком 26-64 роки після їх обстеження за однією з еталонних сучасних методик в клінічній пародонтології з використанням електронного зонду типу Florida Probe і автоматизованої системи діагностики - Florida Probe (FP) automated diagnostic system [5] до і після комплексного лікування. Результати оцінки морфофункціональної повноцінності зубних рядів і тканин пародонта (у %) згаданими методами, часу для обстеження одного пацієнта, а також чутливості і специфічності методів наведені в таблиці. 5 65985 6 Таблиця Результати обстеження пацієнтів з використанням методів FP, з розрахунком індексів ESI, ІУП, РМА/АРІ, ІМП Методи FP ESI ІУП РМА/АРІ ІМП До лікування % 85,0±6,0 92,5±7,0 70,5±5,0 76,0±4,0 81,5±5,0 Після лікування % 65,0±4,0 61,0±5,0 61,5±4,0 44,0±3,0 64,5±4,0 Різниця значень % 20,0±5,0 31,5±3,0 9,0±2,0 32,0±3,0 17,0±2,0 Чутливість і специфічність методів визначали за формулою Se  a , де Se - чутливість, а ac кількість випадків позитивних результатів тесту при наявності хвороби, с - кількість випадків позитивних результатів тесту при відсутності хвороби d , де Sp - специфічність, b - кількість Sp  bd осіб з негативними результатами тесту при наявності хвороби; d - кількість осіб з негативними результатами тесту при відсутності хвороби [6]. З таблиці видно, що спосіб оцінки стану міжзубних проміжків, що передбачає розрахунок індексу міжзубного проміжку - ІМП, дозволяє одержати найбільш наближені показники до методу FP при обстеженні пацієнтів, займає найменше часу і має високу специфічність та чутливість. За даними власних спостережень, можливість своєчасного виявлення навислих країв, прихованих приясенних дефектів реставрацій, а також ширини й форми приясенної частини зуба та опуклості як коронкової частини зуба, так і штучних коронок приясенного контура і краю штучних коронок; величини "промивного" простору під проміжною частиною мостоподібного протезу; гіпертрофії чи атрофії міжзубних ясенних сосочків при застосуванні "Stim-U-Dent" в практиці стоматолога-терапевта та стоматолога-ортопеда підтверджує діагностичне значення запропонованого способу. Окрім того, виявлення особливостей міжзубних проміжків допомагає при формуванні естетично повноцінного - відповідно до вікових чи статевих особливостей - виконання реставрації зубів та зубних рядів та спрогнозувати Комп’ютерна верстка Г. Паяльніков Час обстеження в хв. 20±5 10±2 15±3 18±3 6±1 Чутливість методу % 95 87 76 81 88 Специфічність методу % 91 81 67 72 83 безпосередні й віддалені результати стоматологічного лікування. Запропонований спосіб за результатами оцінки стану міжзубних проміжків дозволяє виявити якісні показники роботи стоматолога, ефективно доповнює дані обстеження пацієнтів у формах медико-статистичної звітності, насамперед - амбулаторній карті стоматологічного хворого (форма 043/о), не потребує спеціального обладнання, є простим і наочним як для лікарів, так і для пацієнтів. Джерела інформації:: 1. Патент України 29564 (2008) МПК А61В 5/00 Спосіб оцінки ураження пародонта у хворих на генералізований пародонтит / Москаленко В.Ф., Антоненко М.Ю. 2. Терапевтична стоматологія: Підручник: У 4 т. - Т. 3. Захворювання пародонта / М.Ф. Данилевський, А.В. Борисенко, А.М. Політун та ін. - К.: Медицина, 2008. - С. 77-88. 3. Патент України u200713292 (2008) МПК А61В 5/02 Спосіб оцінки ефективності лікування генералізованого пародонтиту / Москаленко В.Ф., Антоненко М.Ю. 4. US Patent 4522595-1985. Dental tool for cleaning teeth interproximally. International class A61C15/00 (20060101). 5. Magnusson I. Automatic probe technologysaving time and improving accuracy /I. Magnusson, W.B. Clark // Calif. Dent. Assoc. J.-1990.-18. - P. 2528. 6. Флетчер Р. Клиническая эпидемиология. Основы доказательной медицины / Р. Флетчер, С. Флетчер, Э. Вагнер. Пер. с англ. - М.: Медиа Сфера, 1998. - С. 66-68. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601