Спосіб створення високопродуктивних травостоїв в умовах південної частини західного лісостепу

Спосіб створення високопродуктивних травостоїв в умовах південної частини Західного лісостепу, який забезпечує одержання максимальної кількості кормових одиниць з одного гектара, що включає висівання протягом перших трьох років 3 66217 урожаю, дано економічну та енергетичну оцінку прийомів вирощування багаторічних трав та шляхів підвищення їх продуктивності. Приклади використання корисної моделі. Приклад 1. Вплив підбору багаторічних трав та удобрення на продуктивність сіяних укісних угідь. В 2007 році на дослідному полі Подільського державного аграрно-технічного університету було закладено 3 досліди. Дослідна ділянка мала такі агрохімічні показники (в шарі ґрунту 0-30 см): вміст гумусу - 4,34 %; Нr - 0,77; рН - 6,8; сума ввібраних основ - 22,6 мг-екв./100 г ґрунту; азоту, що легко 4 гідролізується - 124 мг/кг ґрунту; рухомого фосфору - 86 мг/кг ґрунту; обмінного калію - 167 мг/кг ґрунту. Весняні підрахунки густоти багаторічних трав у 2008 р. показали, що найбільшою щільністю характеризувалися бобово-злакові травостої. Для люцерни було характерне щорічне поступове зрідження, а конюшина лучна повністю випала після другого року використання травостоїв. У сумішках з участю стоколосу безостого спостерігалась закономірність до збільшення кількості пагонів цього злакового компоненту (табл. 1). Таблиця 1 Густота травостоїв залежно від підбору багаторічних трав, пагонів на 1 м Культура, травосумішка, норма висіву, млн./га схожих насінин Люцерна посівна, 8 Люцерна посівна, 4 + конюшина лучна, 4 Люцерна посівна, 6 + стоколос безостий, 2,3 Люцерна посівна, 6 + костриця очеретяна, 4,2 Люцерна посівна, 6 + стоколос безостий, 1,2 + костриця очеретяна, 2,1 2 Без удобрення Р60K60 2008 р. (весняні 2010 р. (осінні під- 2008 р. (весняні під- 2010 р. (осінні підпідрахунки) рахунки) рахунки) рахунки) 739 351 746 361 309 172 320 171 372 602 279 474 606 289 440 474 423 461 606 301 615 306 467 420 444 399 559 227 287 297 276 165 596 200 277 299 278 151 Люцерна посівна та сумішка люцерни посівної з конюшиною лучною були менш стійкими до поширення різнотрав'я. Особливо це стосується бобової травосумішки, де на третій рік використання частка різнотрав'я становила 41 %. На одновидовому посіві люцерни частка різнотрав'я суттєво зросла на третій рік використання травостою - до 15 %. Найменшою частка різнотрав'я була на люцерно-стоколосовому травостої. Внесення фосфорно-калійних добрив (Р60К60 щорічно) підвищувало вміст люцерни посівної в бобово-злакових травостоях на 1-4 % та знижувало частку різнотрав'я на всіх типах сіяних травостоїв на 1-3 %. В середньому за 2008-2010 pp. найвищий вихід сухої маси забезпечила люцерно-стоколосова травосумішка - 8,14 т/га. Майже на такому рівні була продуктивність сумішки люцерни посівної з стоколосом безостим та кострицею очеретяною 8,04 т/га. На одному рівні була продуктивність одновидового посіву люцерни та сумішки люцерни посівної з кострицею очеретяною - 7,71 та 7,72 т/га сухої маси відповідно. Найменший вихід сухої маси забезпечила травосумішка люцерни посівної з конюшиною лучною - 7,03 т/га. Це пов'язано зі значним зрідженням конюшини на другий рік використання та повним випаданням на третій рік використання травостою. Високою поживністю вирізнялася сумішка люцерни посівної з конюшиною лучною, в 1 кг сухої маси якої містилося 0,82 кормові одиниці та 9,0 МДж обмінної енергії. Аналіз економічних показників засвідчив, що найвищий умовно чистий прибуток одержано на травосумішках люцерни посівної з конюшиною лучною та люцерни посівної з стоколосом безостим - 1874 та 1866 грн./га відповідно. На люцерностоколосовому травостої у варіанті з інокуляцією насіння люцерни посівної бобовий компонент зберігався краще. Але найбільш помітне підвищення густоти бобового компонента забезпечило сумісне використання інокулянту та регулятора росту. В цілому по роках досліджень найвищий вміст бобового компоненту як на неудобреному фоні, так і на фоні щорічного внесення Р60K60 був при сумісній обробці насіння інокулянтом та регулятора росту, на всіх варіантах був і найвищий вихід сухої маси. Обробка насіння люцерни посівної бактеріальним препаратом на основі бульбочкових бактерій та регулятором росту рослин емістимом С значно менше вплинула на вміст в 1 кг сухої маси кормових одиниць та концентрацію обмінної енергії порівняно з внесенням фосфорно-калійних добрив, але суттєво зріс вміст в одній кормовій одиниці перетравного протеїну. Економічно доцільними в умовах проведення досліджень виявилась обробка насіння люцерни посівної бактеріальним препаратом на основі бульбочкових бактерій та регулятором росту рослин 5 емістимом С. При використанні інокулянту умовно чистий прибуток зріс на 172 грн./га, рівень рентабельності - на 7,7 %, а собівартість 1 т кормових одиниць та 1 т сирого протеїну знизилась на 17 та 146 грн. відповідно. В середньому за 2008-2010 pp. найбільша щільність бобово-злакового травостою при проведенні весняних підрахунків зафіксована на варіанті з внесенням екограну. Внесення повного мінерального добрива вже в перший рік використання дещо знижувало густоту люцерни. Роздрібне внесення азоту позитивно впливало на щільність злакового компоненту. В цілому фосфорно-калійні добрива сприяли підвищенню частки і кращому збереженню люцерни посівної в ботанічному складі бобово-злакового травостою. При внесенні повного мінерального добрива N60Р60K60 ботанічний склад травостою майже не змінювався по роках досліджень порівняно з варіантом без удобрення. Зокрема, 2008 р. вміст бобового компоненту на удобреному варіанті становив 54,6 % порівняно з 55,2 % на контролі, 2009 р. -52,1 та 53,1 % відповідно, 2010 р. - 49,7 та 47,5 % відповідно, збереженню люцерни сприяло дробне внесення азоту (по 30 кг/га діючої речовини азоту під формування урожаю другого та третього укосів), подібною до повного мінерального добрива була дія екограну та сидерату на зміну ботанічного складу люцерно-стоколосового травостою, найкраща збереженість бобового компоненту була на варіанті з сумісним використанням сидерату та фосфорно-калійних добрив. Комп’ютерна верстка Мацело В. 66217 6 В середньому за 2008-2010 pp. найбільший вихід сухої маси одержано на варіанті з внесенням повного мінерального добрива (N60P60K60) - 9,64 т/га. Найбільш суттєвим фактором підвищення вмісту в 1 кормовій одиниці перетравного протеїну було внесення фосфорно-калійних добрив та сумісне використання сидерату і фосфорно-калійних добрив, що забезпечило зростання 12 та 8 г відповідно порівняно з контролем. При вивченні різних джерел живлення багаторічних трав найвищий рівень рентабельності виробництва кормів одержано на варіанті без внесення добрив - 83,8 %. Проте на варіанті з внесенням екограну одержано дещо вищий умовно чистий прибуток - 1764 грн./га порівняно з 1754 грн./га на контролі. Список використаної літератури: 1. Петриченко В.Ф. Наукові основи сталого розвитку кормовиробництва в Україні / В.Ф. Петриченко // Корми і кормовиробництво. - Вінниця: Тезис. - 2003. - Вип. 50. - с. 3-10. 2. Петриченко В.Ф. Агробіологічні підходи до інтенсифікації польового кормовиробництва в Україні / В.Ф. Петриченко, Н.Я. Гетман, Г.П. Квітко // Корми і кормовиробництво. - Вінниця: СПД Данилюк В.Г. - 2008. - Вип. 60. - с. 3-13. 3. Ковтун К.П. Прийоми посилення процесу зв'язування біологічного азоту для підвищення продуктивності бобових трав / К.П. Ковтун // Корми і кормовиробництво. - Вінниця: Тезис. - 2003. Вип. 50. - с. 49-54. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601