Спосіб моделювання нейротрофічного кератиту

Спосіб моделювання нейротрофічного кератиту, що включає видалення епітелію рогівки, який відрізняється тим, що проводять циркляж очного яблука (передавлювання задніх довгих циліарних судин і нервів) силіконовою стрічкою 4,5 мм під зовнішніми прямими м'язами, після чого в центральній зоні рогівки формують дефект епітелію і строми рогівки діаметром 6 мм завглибшки 1/3 товщини рогівки. (19) (21) u201106827 (22) 31.05.2011 (24) 10.01.2012 (46) 10.01.2012, Бюл.№ 1, 2012 р. (72) ДРОЖЖИНА ГАЛИНА ІВАНІВНА, ІВАНОВА ОЛЬГА МИКОЛАЇВНА, ГАЙДАМАКА ТЕТЯНА БОРИСІВНА (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "ІНСТИТУТ ОЧНИХ ХВОРОБ І ТКАНИННОЇ ТЕРАПІЇ ІМ. В.П.ФІЛАТОВА" 3 66507 відомлення 2) - / П.В. Макаров // Вестн. офтальмол. - 2002. - Т. 118. - №4. - С. 8-10 має посттравматичне походження; відтворення в експерименті деепітелізації рогівки 20 % розчином етилового спирту, з подальшою аплікацією 0,04 % мітоміцину-С на ділянку лімба (Милюдин Е.С. Экспериментальная модель недостаточности региональных стволовых клеток эпителия роговицы. Вестник САМГУ - Естественнонаучная серия. 2006. №9. 49. - Из. 219-226), - надає хімічний опіковий ефект на тканини рогівки, денервацію рогівки шляхом термокоагуляції очної гілки трійчастого нерва (Takashi Nagano et all., 2007), проте ця модель важка при відтворенні в експерименті. Найбільш близькою моделлю до запропонованого нами способу є спосіб моделювання нейротрофічної кератопатії без механічного пошкодження зони лімба, який полягає у видаленні епітелію рогівки шляхом аплікації диска фільтрувального паперу діаметром 10 мм, просоченого 20 % розчином етилового спирту, з подальшою аплікацією на область лімба 0,04 % розчину мітоміцину-С протягом 4 хвилин, який як відомо достовірно пригноблює процес ділення клітин (Милюдин Е.С. Экспериментальная модель недостаточности региональных стволовых клеток эпителия роговицы. Вестник САМГУ - Естественнонаучная серия. 2006. №9. - 49. - Из. 219-226). Однак описана модель більше наближена до травматичного, хімічного пошкодження рогівки і недостатньо відображує патогенетичну і клінічну картину 4 нейротрофічного кератиту, що не дозволяє вирішити поставлену задачу. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу моделювання нейротрофічної кератопатії шляхом поєднання чинників порушення кровообігу і іннервації рогівки і формування дефекту строми рогівки, за рахунок чого стає можливим розвиток нейротрофічного процесу в рогівці експериментальних тварин, що дозволить отримати модель нейротрофічного кератиту максимально наближеною до багатокомпонентних клінічних проявів нейротрофічної кератопатії. Поставлена задача вирішується тим, що в способі моделювання нейротрофічного кератиту, який включає видалення епітелію рогівки, згідно з корисною моделлю проводять циркляж очного яблука (передавлювання задніх довгих циліарних судин і нервів) силіконовою стрічкою 4,5 мм під зовнішніми прямими м'язами, після чого в центральній зоні рогівки формують дефект епітелію і строми рогівки діаметром 6 мм на глибину 1/3 товщини рогівки. Практична реалізація цього способу моделювання можлива при використанні в умовах експерименту in vivo циркляжа очного яблука силіконовою стрічкою 4,5 мм, як елемента, гальмуючого регенерацію рогівки дефекту епітелію і строми тканини рогівки в оптичній зоні діаметром 6,0 мм, завглибшки на 1/3 товщини рогівки. Причинно-наслідкові зв'язки: Причина Наслідок Відбувається досягнення симптомокомплексу нейЗдійснення циркляжа очного яблука силіконовою стрі- ротрофічної кератопатії - порушується загоєння зочкою (передавлювання задніх довгих циліарних нер- ни лімба з розвитком синдрому лімбальної недовів) статності, що перешкоджає нормальному відновленню поверхневих шарів рогівки Відбувається підсилення ефекту гальмування реФормування дефекту епітелію і строми рогівки діаметгенерації епітеліально-стромального дефекту рогіром 6,0 мм, на 1/3 товщини тканини рогівки вки Переваги розробленої експериментальної моделі полягають в дії на ланки патогенетичного ланцюжка розвитку нейротрофічного процесу в рогівці, яка максимально наближена до клінічних умов розвитку нейротрофічного ураження рогівки з проявом виражених стадій нейротрофічного процесу. Таким чином, як видно з проведеного аналізу, кінцева мета корисної моделі забезпечується сукупністю істотних відмітних ознак: порушення живлення зони лімба передавлюванням задніх довгих циліарних нервів силіконовим циркляжем, уповільненням регенерації її поверхні в результаті формування дефекту епітелію і передніх шарів строми рогівки. Опис пропонованого нами способу. Для моделювання нейротрофічного кератиту в умовах in vivo використовували кроликів шиншила вагою 2-3,5 кг, після введення тварини в наркоз (відповідно до міжнародних правил по роботі з досліджуваними тваринами). Після здійснення попередньої інстиляції в кон'юнктивальну порожнину розчину алкаїну, тонометром Маклакова (7,5 гр.) вимірювали внутрішньоочний тиск (М - 16,5 мм.рт.ст.). Кон'юнктиву відсепаровували по колу від лімба. Виділялися зовнішні прямі м'язи, під якими проводилася силіконова стрічка, фіксувалася швами (шовк 5/0) і затягувалася до підвищення цифр офтальмотонуса на 2-3 мм.рт.ст. (проводилася під контролем тонометрії з використанням грузика вагою 7,5 гр.). Трепаном ФМУ діаметром 6,0 мм у центральній зоні рогівки виконували насічку епітелію і поверхневих шарів рогівки завглибшки на 1/3 товщини, потім проводили стромектомію за допомогою круглого ножа і ножиць Кастров'єхо. На кон'юнктиву накладали вузлові шви (шовк 5/0). У кон'юнктивальну порожнину закапували розчин антисептиків (30 % альбуцид). Спостереження за станом рогівки проводилося в динаміці за допомогою бічного фокального освітлення, біомікроскопії з флюоресцеїновим тестом, фотореєстрації. Лабораторні дослідженні проводилися у віварії ГУ "Інституту очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова" АМН України. Приводимо характерний приклад запропонованого способу моделювання нейротрофічного кератиту. Для моделі ви 5 користовували кролика породи Шиншила вагою 2,5-3 кг. Тварину вводили в наркоз. Після попередньої інстиляції в кон'юнктивальну порожнину розчину алкаїну, тонометром Маклакова (7,5 гр.) вимірювалося внутрішньоочний тиск (М - 16,5 мм.рт.ст.). Кон'юнктиву відсепаровували по колу від лімба. Виділялися зовнішні прямі м'язи, під якими проводилася силіконова стрічка, фіксувалася швами (шовк 5/0) і затягувалася до підвищення цифр офтальмотонуса на 3-4 мм.рт.ст. (проводилася під контролем тонометрії з використанням грузика вагою 7,5 гр.). Трепаном OMV діаметром 6,0 мм у центральній зоні рогівки проводили насічку епітелію і поверхневих шарів рогівки завглибшки на 1/3 товщини, потім виконувалася стромектомію за допомогою круглого ножа і ножиць Кастров'єхо. На кон'юнктиву накладалися вузлові шви (шовк 5/0). У кон'юнктивальну порожнину закапували розчин антисептиків (30 % альбуцид). Спостереження за твариною проводили в динаміці, використовуючи бічне фокальне освітлення, біомікроскопію з флюоресцеїновим тестом, фотореєстрацію. Через одну добу від початку експерименту біомікроскопічна картина виявила наявність світлобоязні, мізерного слизистого відокремлюваного, фарбування рогівки в області стромектомії та за її межами до 7 мм у діаметрі. Навколишні тканини залишалися прозорими. До 3 діб - світлобоязнь збереглася, слизисте відокремлюване збільшилося, дефект рогівки в межах стромектомії обмежився, з фарбуванням до 5 мм у діаметрі, поверхня навколишньої рогівки просочувалися за типом епітеліопаії, з ніжною розрядкою тканини в шарах. Через 5 діб у експериментальної тварини збереглася світлобоязнь, знизилася сльозопродукція, помірно виражене слизисте ниткопо Комп’ютерна верстка А. Рябко 66507 6 дібне відокремлювання, стромальный дефект майже повністю заепітелізувався з точковим фарбуванням в оптичній зоні з просоченням флюоресцину на решті протягу за типом епітеліопаії. Навколишні тканини рогівки залишалися майже прозорими. На 8 добу від початку експерименту проба Ширмера складала близько 5 мм, вся поверхня рогівки кролика заепітелізувалась, поверхня епітелію була іррегулярною, в нижньому відділі по ходу прикордонного кільця стромектомії просочувалася флюоресцином по типу епітеліопатії. На 14 добу після завершення епітелізації дефекту строми почали формуватися нейротрофічні зміни, які біомікроскопічно виражалися у вигляді: зниження сльозопродукції, слизистого нитчастого відокремлювання в кон'юнктивальній порожнині, точковій кератопатії, гіперплазії і іррегулярності епітелію. Через 19 діб від початку експерименту з'являлися персистуючі дефекти епітелію рогівки, з набряком і помутнінням строми. До 29 діб - при біомікроскопії рогівки експериментальної тварини до раніше описаних трофічних змін приєдналися ніжні складки десцеметової оболонки, ефект Тіндаля у волозі передньої камери. Таким чином, отримані результати свідчать про те, що завдяки поєднанню чинників порушення іннервації і живлення зони лімба (передавлювання силіконовим циркляжем задніх циліарних артерій), гальмування регенерації поверхні рогівки в результаті дефекту епітелію і передніх шарів строми тканини рогівки, в експерименті in vivo, відтворена модель нейротрофічної кератопатії максимально наближена до клінічних умов розвитку нейротрофічного ураження рогівки з проявом виражених стадій нейротрофічного процесу. Підписне Тираж 23 прим. Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601