Спосіб контролю ризику розвитку гормональних порушень в статевій системі жінок, які зазнали впливу іонізуючого випромінення

Спосіб контролю ризику розвитку гормональних порушень в статевій системі жінок, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання, що включає показники вмісту гормонів, який відрізняється тим, що для оцінки гормональних порушень як діагностичні маркери використовують показники концентрації загального та вільного гормону тестостерону, а також концентрації глобуліну, який зв'язує статеві стероїди. (19) (21) u201108517 (22) 07.07.2011 (24) 27.02.2012 (46) 27.02.2012, Бюл.№ 4, 2012 р. (72) ТАЛЬКО ВІКТОРІЯ ВАСИЛІВНА, ДЕРЕВ'ЯНКО ЛЮДМИЛА ПЕТРІВНА, АТАМАНЮК НАТАЛІЯ ПАВЛІВНА, ЯНІНА АНТОНІНА МИКОЛАЇВНА, ДІДЕНКО НАТАЛІЯ В'ЯЧЕСЛАВІВНА (73) ДЕРЖАВНА УСТАНОВА "НАУКОВИЙ ЦЕНТР РАДІАЦІЙНОЇ МЕДИЦИНИ НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ" 3 67472 визначення біологічно активних речовин в рідких середовищах організму, за яким в крові визначають концентрацію гормонів структур головного мозку (альфа-меланоцитстимулюючого гормону) [11]. Відсутність зростання його вмісту пропорційно збільшенню маси тіла свідчить про радіаційне ураження головного мозку та порушення інтегральної регуляції енергетичного балансу. Відмінною особливістю способу, що пропонується, є можливість здійснювати контроль патогенезу захворювань статевої системи жінок внаслідок гормональних порушень, які виникають в опроміненому організмі. Задача способу полягає у визначенні гормональних порушень у жінок, евакуйованих після аварії на ЧАЕС з РЗТ. Поставлена задача вирішується тим, що для оцінки гормональних порушень як діагностичні маркери використовують показники концентрації загального та вільного тестостерону, а також концентрації ГЗСС, які визначаються в сироватці крові пацієнток відомими методами (радіо-імунологічними, імуно-ферментними). Ми дослідили концентрації загального і вільного тестостерону, а також концентрацію ГЗСС у жінок репродуктивного віку, евакуйованих у пре- та пубертатному віці після аварії на ЧАЕС з РЗТ, по 4 рівняно з аналогічними показниками жінок референтної групи (табл.). Дози опромінення евакуйованих були в межах 0,05 - 25,0 сГр. Отримані дані свідчать, що у жінок різного репродуктивного віку (25-32 роки та 33-40 років), евакуйованих з РЗТ, рівень загального тестостерону в сироватці крові достовірно перевищував рівень загального тестостерону жінок референтної групи. Концентрація фракції вільного тестостерону в евакуйованих з РЗТ жінок обох вікових категорій також достовірно перевищувала рівень вільного тестостерону жінок референтної групи. Збільшення концентрацій загального і вільного тестостерону залежали від ступеня порушень оваріальноменструальної функції: більші зміни спостерігались у жінок з аменореєю в кожній віковій групі. Концентрація вільного тестостерону була вищою в 1,6 - 1,9 разу у жінок, опромінених в препубертатному періоді, та в 1,7 - 2,7 разу у жінок, опромінених в пубертатному віці, порівнюючи з референтною групою. Підвищення концентрацій вільної фракції тестостерону було пропорційне підвищенню концентрацій загального тестостерону в обох групах евакуйованих жінок і відсоткова частка вільного гормону від загального у них достовірно не відрізнялась від показників референтної групи. Таблиця Концентрації загального, вільного тестостерону та ГЗСС у крові жінок, евакуйованих з РЗТ, в залежності від віку та ступеня порушення менструальної функції (М±m) Показник Загальний тестостерон, нмоль/л Вільний тестостерон, пмоль/л % від загального тестостерону Концентрація ГЗСС, нмоль/л Концентрація ГЗСС,% Референтна група (n=20) Жінки, евакуйовані з РЗТ (25-32 Жінки, евакуйовані з РЗТ роки) (33-40 років) Олігоменорея Аменорея Олігоменорея Аменорея (n=19) (n=16) (n=21) (n=18) 1,6±0,24 3,80±0,35* 4,60±0,51* 4,20±0,42* 5,12±0,66* 16,5±2,40 27,20±2,60* 31,30±5,10* 28,40±3,10* 44,30±5,20* 1,03±0,12 0,72±0,10 0,68±0,14 0,68±0,13 0,86±0,12 67,50±4,30 71,50±6,30 57,80±4,80 62,30±7,10 52,30±4,10* 100 106 85,6 92,3 81,9 * - Р < 0,05 - достовірні зміни відносно показника референтної групи. Визначення концентрації глобуліну, який зв'язує статеві стероїди (ГЗСС), показало, що його рівень у евакуйованих жінок, опромінених в пубертатному віці, з СПКЯ та більш вираженим порушенням оваріально-менструальної функції (аменорея) достовірно нижчий від показників референтної групи. Приклади діагностики: 1. Пацієнтка Х-ко, 27 p., евакуйована з 30кілометрової зони у препубертатному віці. Доза зовнішнього опромінення 15,20 сГр, на щитоподібну залозу 51,16 сГр. Діагноз: СПКЯ, часткова оваріально-менструальна дисфункція (олігоменорея). Концентрація гормонів у сироватці крові: тестостерон загальний - 3,66 нмоль/л; вільний 24,10 пмоль/л; % від загального 0,66; ГЗСС - 70,50 нмоль/л; 104% від норми. 2. Пацієнтка А-ва, 39 p., евакуйована з 30кілометрової зони у пубертатному віці. Доза зовнішнього опромінення 10,00 сГр, на щитоподібну залозу 18,20 сГр. Діагноз: СПКЯ, оваріальноменструальна дисфункція (аменорея). Концентрація гормонів у сироватці крові: тестостерон загальний - 4,60 нмоль/л; вільний 26,20 пмоль/л; % від загального 0,57; ГЗСС - 61,40 нмоль/л; 91% від норми. 3. Пацієнтка М-ко, 36 p., контакту з джерелами іонізуючого випромінювання не мала. Діагноз: СПКЯ, часткова оваріально-менструальна дисфункція (олігоменорея). Концентрація гормонів у сироватці крові: тестостерон загальний - 4,40 5 67472 нмоль/л; вільний 26,80 пмоль/л; % від загального 0,61; ГЗСС - 79,60 нмоль/л; 118% від норми. На прикладах (1, 2) результатів дослідження гормонального статусу жінок, які зазнали дії іонізуючого випромінювання у пре- та пубертатному віці, з наявністю порушень оваріальноменструальної функції у відділеному післяаварійному періоді, показано, що зростання концентрації вільного тестостерону відносно норми не призводить до підвищення рівня ГЗСС. Приклад 3 вказує на адекватне підвищення рівня ГЗСС із зростанням концентрації вільного тестостерону. Таким чином, отримані дані дають можливість здійснювати контроль за розвитком гормональних порушень, які виникають в опроміненому організмі, що дозволить проводити необхідні профілактичні заходи та лікування. Цей спосіб контролю за розвитком гормональних порушень, пов'язаних з радіаційним опроміненням, може бути використаний в клінічних закладах, де займаються лікуванням осіб, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС. Джерела інформації: 1. Репродуктивное здоровье женщины и потомства в регионах с радиоактивным загрязнением: (Последствия аварии на ЧАЭС) / Под ред. М. В. Федоровой и др.: - М: Медицина: Издат. дом «Парад», 1997. - 393 с. 2. Некоторые показатели клинического и функционального состояния организма, в том числе репродуктивной сферы, у детей и подростков из зон радиоактивного загрязнения, которые поступают на курортное лечение / Лобенко А. А., Кенц В. В., Низова Н. Н. и др. // Актуальные проблемы медицинской реабилитации: Материалы респ. науч. - практ. конф. - Одесса, 1999. - С. 27-29. 3. Лягинская A. M., Осипов В. А., Смирнова О. В. Функция воспроизводства у участников ликвидации последствий на Чернобыльской АЭС и здоровье их детей // Мед. радиология и рад. безопасность. - 2002. - № 1. - С. 5-11. 6 4. Иванюта Л. И., Дубчак А. Е., Яковлев А. А. Особенности течения и диагностика бесплодия у женщин, которые живут в зоне повышенного радиационного воздействия // Актуальные проблемы эпидемиологии и первичной профилактики медицинских последствий аварии на ЧАЭС: Материалы науч. конф. - Киев, 15 - 16 окт. 1997 г. - К.: Чернобыльинтеринформ. - 1999. - С. 195-198. 5. The ovary: Regulation, Dysfunction and Treatment / Ed. Filicori and Flamigni. - 1996. - P. 425436. 6. Манухин И. Б., Туманович Л. Г., Геворкян М. А. Клинические лекции о гинекологической эндокринологии. - М.: Медицинское информационное агентство, 2001. - 247 с. 7. Зуева Н. А., Коваленко А. Н., Ефимов А. С., Тронько Н. Д. Ионизирующая радиация и инсулинорезистентность. - К.: Здоров'я, 2004. - 198 с. 8. Nestler J. Role of hyhtrinsulinemia in pathogenesis of the PCOS and its clinical implications // Seur. Reprod/Endocrinol. - 1997. - Vol. 15, № 2. P. 853-861. 9. Rosher W. The functions of corticosteroidbinding globulin and sex hormone - binding globulin: recent advances // Endocr. Rev. - 1990. -Vol.11. - P. 80-91. 10. Україна. Патент на корисну модель № 17210 / Комаренко Д. І. - Заявл. 24.06.2006. Опубл. 15.09.2006. Бюл. № 9. Спосіб контролю розвитку патогенезу деяких захворювань організму людини, які пов'язані з радіаційним випромінюванням. (Патентний власник - ДУ ″Науковий центр радіаційної медицини НАМН України"). 11. Україна. Патент на корисну модель № 33415 / Коваленко О. М., Камінський О. В., Дерев'янко Л. П., Атаманюк Н. П., Ваколюк К. О. - Заявл. 21.01.2008. - Опубл. 25.06.2008. Бюл. № 12. Спосіб діагностики радіаційних уражень головного мозку. (Патентний власник - ДУ ″Науковий центр радіаційної медицини НАМН України″). Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601