Спосіб функціональної діагностики стану серцево-судинної системи

Винахід відноситься до медицини, насамперед до визначення, вимірювань та реєстрації з діагностичною цілю, переважно до засобів одночасної оцінки станів серцево-судинної системи (ССС) й інших систем організму з вимірюванням тиску в серці і кровоносних судинах та може бути використаним в клінічній медицині, наприклад педіатрії, терапії та кардіології. Відомий спосіб функціональної діагностики стану серцево-судинної системи, який включає вимірювання артеріального систолічного, артеріального діастолічного тисків, частоти серцевих скорочень у ви хідному стані та розрахунок оціночного критерію, у відповідності з яким, додатково враховують вік і вагу тіла та розраховують адаптаційний потенціал, як оціночний критерій, виходячи з наступної тотожності: АП=0,011•ЧСС+0,14•АДТ+0,008•ACT+0,014•В+0,009•ВТ-(0,009•З+0,27) де: АП адаптаційний потенціал, ум.од. ЧСС частота серцевих скорочень, уд/хв. АДТ артеріальний діастолічний тиск, мм рт. ст.. ACT артеріальний систолічний тиск, мм рт. ст.. В вік, років ВТ вага тіла, кг З зріст, см та, якщо значення адаптаційного потенціалу сягає 2,10ум.од. й менше встановлюють наявність задовільного стану, якщо - 2,11-3,20 виявляють напруження адаптаційних механізмів, якщо - 3,21 й більше реєструють наявність незадовільної адаптації [1]. Відоме технічне рішення, хоча й сприяє проведенню первинної профілактики ССС, при використанні стримує розробку превентивних терапевтичних заходів на доклінічній стадії лікування змін в роботі серця, з-поза замалої достовірності діагностичного висновку та оперативності його отримання. Причини, що стримують досягнення очікуваного технічного результату зумовлені ігноруванням психологічних властивостей та вираженого характеру нейротизму, які сформувались в умовах впливу стресогенних факторів окремої особистості та призводять до розвитку психосоматичних захворювань з боку ССС. Іншим аналогам, що встановлені при дослідженні рівня техніки в цьому напрямі, теж притаманна відсутність індивідуалізації відбиття порушень функціонального стану ССС, як передумови щодо розробки адекватної терапії [2-4]. До основи винаходу поставлена задача розробити такий спосіб функціональної діагностики стану серцевосудинної системи, який шляхом урахування індивідуально-типологічних властивостей особистості підвищує достовірність результатів ранньої діагностики патологічних змін при використанні. Означений вище технічний результат при здійсненні об'єкта досягається тим, що у відомому способі функціональної діагностики стану серцево-судинної системи, який включає вимірювання артеріального систолічного, артеріального діастолічного тисків, частоти серцевих скорочень у вихідному стані та розрахунок оціночного критерію, у відповідності з винаходом, додатково визначають показник емоційної нестабільності за Айзенком, реєструють частоту серцевих скорочень, артеріальний систолічний та діастолічний тиски у ортоположенні, а надалі обчислюють коефіцієнт емоційної адаптації, як оціночний критерій, при цьому, якщо значення коефіцієнту емоційної адаптації становить нижче 55, встановлюють задовільну адаптацію серцевосудинної системи, якщо значення коефіцієнту емоційної адаптації сягає 56-80 - напруження адаптаційних резервів І ступеню, при якому достатні функціональні можливості забезпечуються шляхом мобілізації резервів, якщо значення коефіцієнту емоційної адаптації становить 81-105 - напруження адаптаційних резервів II ступеню при зниженні функціональних можливостей, якщо значення коефіцієнту емоційної адаптації становить більше 105ум.од.- незадовільний рівень адаптаційних резервів з різким зниженням функціональних можливостей, а коефіцієнт емоційної адаптації розраховують, ви ходячи з умови: K EA = P H + ATCO P - ATC ВИХ + АТДОП - АТДВИХ + ЧСС ОП - ЧСС ВИХ де: КЕА коефіцієнт емоційної адаптації, ум. од П Н показник емоційної нестабільності за Айзенком, балів АТСОП артеріальний тиск систолічний у ортоположенні, мм. рт. ст. АТСВИХ артеріальний тиск систолічний у вихідному стані, мм. рт. ст. АТД ОП артеріальний тиск діастолічний у ортоположенні, мм. рт. ст. АТД ВИХ артеріальний тиск діастолічний у вихідному стані, мм. рт. ст. ЧССОП частота серцевих скорочень у ортоположенні, уд. за хв. ЧССВИХ частота серцевих скорочень у ви хідному стані, уд. за хв. Захворювання ССС, що гр унтуються на психоневротичних порушеннях, які призводять до функціональних змін вегетативної та ендокринної систем і викликають соматичні розлади є найбільш розповсюдженими захворюваннями. Порушення діяльності ССС часто формується при неврозах, що виникають під час впливу стресо-генних факторів і характеризується патологічними змінами частоти серцевих порушень, артеріальних систолічного та діастолічного тисків [5, 6]. Тому виявлення характеру вираженності психосоматичних розладів з боку серцево-судинної системи шляхом визначення реакції серцево-судинної системи за даними ЕКГ і артеріального тиску, особливо з урахуванням індивідуально-типологічних властивостей особистості за рахунок психологічного тестування є суттєвим і надає змогу кількісно оцінити рівень нейротизму, як стресогенного фактору, та прогнозувати вірогідність виникнення психосоматичних захворювань з боку ССС, а від того, сприяє підвищенню достовірності ранньої діагностики. Реєстрація вираженості показника нейротизму за методикою Айзенка [7, 8], характеризує психовегетативний стан, зумовлений анатомо-фізіологічними та функціональнобіологічними умовами, відбиває вплив ерготропних, нейровегетативних механізмів на синусовий ритм серця та артеріальний тиск, переважно через симпатичний та парасимпатичний відділи вегетативної нервової системи, що суттєво впливає на об'єктивність математичної моделі оцінного критерію. Визначення коефіцієнта емоційної адаптації (КЕА), як інтегративного показника функціонального стану серцево-судинної системи, дозволяє зсунути шуканий оцінний критерій до області найбільш вірогідних даних. Крім того, показник нейротизму, як аргумент математичної моделі, провокує збільшення частоти серцевих скорочень та артеріального систолічного і діастолічного тиску. Наприкінці, математичне моделювання КЕА сприяє об'єктивізації параметрів, що інформує про підвищення точності оцінного критерію. При цьому дослідження в умовах спокою частіше дозволяють виявити вже виражені патологічні зміни в організмі та доклінічні форми ураження ССС з патологічними станами з мінімальною активністю, а оцінка резервних можливостей серця й систем, що приймають участь у регуляції кровообігу, можливі лише у процесі активної діяльності, що дозволяють здійснити ортостатичні проби. Результати проведених досліджень дозволили встановити математичну залежність КЕА від середніх значень вищезазначених показників і посвідчили про можливість визначення задовільної адаптації серцево-судинної системи при значенні коефіцієнту нижче 55, наявність напруження адаптаційних резервів І ступеню, при якому достатні функціональні можливості забезпечуються шляхом мобілізації резервів при значенні коефіцієнту 56-80, наявність напруження адаптаційних резервів II ступеню під час зниження функціональних можливостей при значенні коефіцієнту 81-105, та незадовільний рівень адаптаційних резервів з вираженим зниженням функціональних можливостей при значенні коефіцієнту 105ум.од. й більше. Від того, заявлені відзнаки є суттєвими, бо мають причинно-слідчий зв'язок з досягненням технічного результату. Додатковими перевагами заявленого винаходу над низкою відомих об'єктів аналогічного призначення є можливість визначення рівнів адаптаційних резервів ССС як у здорових, так і у хворих пацієнтів, з урахуванням їх індивідуально-типологічних властивостей особистості, та підви щена оперативність ранньої діагностики патологічних змін, бо грунтується на сприйнятливій технологічності, мінімізації досліджуваних параметрів і використанні доступного обладнання та забезпечення можливості превентивних заходів на доклінічній стадії лікування. Порівняння заявленого технічного рішення з прототипом дозволило встановити його відповідність критерію «новизна», бо останній не випливає явним чином з рівня техніки, а відсутність серед об'єктів-аналогів еквівалентних засобів впливу на перетворення технічного результату, переважно тих, що визнані суттєвими, дозволяє встановити відповідність заявлених об'єктів умові «винахідницький рівень». Відомості, які підтверджують можливість здійснення способу оцінки функціонального ССС, що заявляється, полягають в наступному. Для здійснення способу оцінки стану серцево-судинної системи залучають електрокардіограф, апарат для вимірювання артеріального тиску Короткова (тонометр) або апарат для вимірювання артеріального тиску й частоти серцевих скорочень та тести Айзенка з шкалою нейротизму [7, 8]. Спосіб оцінки функціонального стану серцево-судинної системи здійснюють у наступній послідовності. Спочатку проводять тестування за методикою Айзенка, з метою визначення показника нейротизму [7, 8]. Потім у ортоположенні та вихідних станах реєструють частоту серцевих скорочень, артеріальний систолічний та діастолічний тиски, а надалі обчислюють коефіцієнт емоційної адаптації за формулою: де: КЕА коефіцієнт емоційної адаптації, ум.од П Н показник емоційної нестабільності за Айзенком, балів АТСОП артеріальний тиск систолічний у ортоположенні, мм. рт. ст. АТСВИХ артеріальний тиск систолічний у вихідному стані, мм. рт. ст. АТД ОП артеріальний тиск діастолічний у ортоположенні, мм. рт. ст. АТД ВИХ артеріальний тиск діастолічний у вихідному стані, мм. рт. ст. ЧССОП частота серцевих скорочень у ортоположенні, уд. за хв. ЧССВИХ частота серцевих скорочень у ви хідному стані, уд. за хв. Після обчислення значення КЕА формулюють один з діагностичних висновків, тобто встановлюють наявність задовільної адаптації ССС, якщо КЕА £ 55, або напруження адаптаційних резервів І ступеню, при якому достатні функціональні можливості забезпечуються за рахунок мобілізації резервів, якщо КЕА=56-80, або напруження адаптаційних резервів II ступеню при зниженні функціональних можливостей, якщо КЕА=81-105, або незадовільний рівень адаптаційних резервів з різким зниженням функціональних можливостей, якщо КЕА ³ 105ум.од. Приклад 1. При обстеженні Відосової А., 11 років, по методиці Айзенка показник емоційної нестабільності (П Н) дорівнював 19 балів. Опісля реєстрували частоту серцевих скорочень, артеріальний систолічний та діастолічний тиски, у ортоположенні та вихідних станах. Шукані параметри відповідали наступним значенням: ЧССВИХ=65уд. за хв., ЧССОП=86уд. за хв., АТСВИ Х=100мм.рт.ст., АТСОП=110мм.рт.ст., АТДВИХ=60мм.рт.ст., АТД ОП=70мм.рт.ст. Розрахували коефіцієнт емоційної адаптації КЕА: K EA = P H + AT COP - ATCВИХ + АТ ДОП - АТ ДВИХ + ЧССОП - ЧССВИХ =19+ 110-100 + 70-60 + 86-65 =65ум.од. Тривалість діагностики становила 11 хвилин. У досліджуваної дитини було наявним напруження адаптаційних резервів І ступеню, при якому достатні функціональні можливості забезпечуються за рахунок мобілізації резервів, бо значення критерію КЕА було в області 56-80ум.од. Приклад 2. При обстеженні Солошенко К., 12 років, по методиці Айзенка показник емоційної нестабільності (П Н) дорівнював 24 бали. Опісля реєстрували частоту серцевих скорочень, артеріальний систолічний та діастолічний тиски, у ортоположенні та вихідних станах. Шукані параметри відповідали наступним значенням: ЧССВИХ=67уд. за хв.., ЧССОП=120уд. за хв., АТСВИХ=110мм.рт.ст., АТСОП=120мм.рт.ст., АТДВИХ=70мм.рт.ст., АТД ОП=80мм.рт.ст. Розрахували коефіцієнт емоційної адаптації КЕА: K EA = PH + ATCOP - ATC ВИХ + АТДОП - АТДВИХ + ЧССОП - ЧССВИХ =24+ 120-110 + 80-70 + 120-67 =97ум.од. Діагностика тривала 14 хвилин. У досліджуваної дитини було наявним напруження адаптаційних резервів II ступеню при зниженні функціональних можливостей, бо значення критерію КЕА було в області 81-105, ум.од. Приклад 3. При обстеженні Дикого О., 14 років, по методиці Айзенка показник емоційної нестабільності (Пн) дорівнював 19 балів. Опісля реєстрували частоту серцевих скорочень, артеріальний систолічний та діастолічний тиски, у ортоположенні та вихідних станах. Шукані параметри відповідали наступним значенням: ЧССВИХ=80уд. за хв.., ЧССОП=130уд. за хв., АТСВИХ=140мм.рт.ст., АТСОП=120мм.рт.ст., АТДВИХ=90мм.рт.ст., АТДОП=70мм.рт.ст. Розрахували коефіцієнт емоційної адаптації КЕА: K EA = PH + ATCOP - ATC ВИХ + АТДОП - АТДВИХ + ЧССОП - ЧССВИХ =19+ 120-140 + 70-90 + 130 80 =109ум.од. Діагностика тривала 10 хвилин. У досліджуваної дитини був встановлений незадовільний рівень адаптаційних резервів з різким зниженням функціональних можливостей, бо значення критерію КЕД було ви ще 105ум.од. Особлива відзнака способу оцінки функціонального стану ССС полягає в його відтворенні на ранніх стадіях розвитку захворювання. Встановлена математична залежність коефіцієнту емоційної нестабільності серцевосудинної системи надає можливість відбити лінійну залежність клінічних даних дітей і встановити нормативну величину коефіцієнту емоційної адаптації, який реалізує можливість відповіді не тільки на питання щодо приналежності дитини до однієї з означених груп, але й підвищити об'єктивність, впевненість отримання діагностичних даних, прискорити оперативність. Використання способу в педіатрії, зокрема в кардіології сприятиме своєчасному застосуванню адекватних терапевтичних заходів. Тож, надані твердження інформують про можливість здійснення винаходу за допомогою відомих до дати пріоритету засобів, з підвищенням достовірності результатів раннього прогнозування патологічних змін, завдяки урахуванню індивідуально-типологічних властивостей пацієнта. Від того, заявлене рішення задачі відповідає умові винаходу «промислова придатність». Джерела інформації: 1. Баевский P.M. Прогнозирование состояний на границе нормы и патологии. - М.: Медицина, 1979. - 295с. 2. Макарычев В.А., Дмитриева Н.В., Бадиков В.И. Интегральная оценка сердечной деятельности на основе симметрийного подхода к анализу ЭКГ // Физиология человека. - 1992. - №1. - С.136-139. 3. Вегетативные расстройства: Клиника, лечение, диагностика. / Под ред. A.M. Вейна. - М.: Медицинское информационное агенство, 1998. - 752с. 4. Макаров Л.М. ЭКГ в педиатрии - М.: Медпрактика - М, 2002. - 274с. 5. Баевский P.M., Кириллов О.И., Клецкин С.З. Математический анализ изменний сердечного ритма при стрессе - М.: На ука, 1984. - 220с. 6. Deal В., WolfG., Gelband H. (Eds.) Current concepts in diagnosis and management of arrhythmiaas m infants and children. Futura Pbl Co, NY 1998. - 438p. 7. Альманах психологических тестов. / Под ред. P.P. и С.А. Римских. - М.: "КСП", 1995. - 400с. 8. Uexkull Th. Psychosomatich Medizin. 4 Aufl Urban Schwarzerberg. -Munchen.-1990. - P.137-160.