Спосіб лікування дорослих, хворих на хронічні гепатити невірусної етіології

Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до гепатології. Актуальність предмету винаходу пов'язана з високим рівнем захворюваності на хронічні гепатити (ХГ) у сучасних умовах, що пов'язано з негативним впливом екологічно шкідливих факторів довкілля, а саме ксенобіотиків та радіонуклідів, на стан печінкової паренхіми, осіб, які постійно мешкають в екологічно несприятливих регіонах з високим рівнем екологічного забруднення навколишнього середовища. В таких хворих нерідко виникає патологія печінки, а саме - ХГ невірусного генезу (токсичні, криптогенні або реактивні). Тому розробка патогенетично обгрунтованих способів лікування ХГ невірусної етіології має суттєве значення для клінічної практики. Існує спосіб лікування дорослих хворих на ХГ невірусної етіології шляхом введення хворим есенціале, тобто препарату, який сприяє нормалізації структури біомембран гепатоцитів, запобіганню жирової інфільтрації печінки, нормалізації метаболічних процесів, і, таким чином, забезпечує досягнення клінічної ремісії захворювання (Бабак О.Я. Хронические гепатиты. - Киев: Изд-во Блиц-Информ, 1999. - 208с.). Однак даний спосіб недостатньо ефективний у дорослих хворих на ХГ невірусної етіології, в яких відмічається холестаттичний синдром. Клінічний досвід показує, що в умовах великих промислових регіонів, де відмічається найбільша захворюваність на ХГ невірусної етіології у дорослих, у пацієнтів також нерідко зустрічаються вторинні імунодефіцитні стани. Цей спосіб не забезпечує нормалізації імунологічних показників, тобто у хворих зберігаються вторинні імунодефіцити, що має суттєве патогенетичне значення у подальшому прогресуванні патологічного процесу в печінці. Також відомий спосіб лікування дорослих хворих на ХГ невірусної етіології, який передбачає призначення хворим амізону - препарату з протизапальними, інтерфероногенними, імуномодулюючими та гепатозахисними властивостями, який чинить також антиоксидантний ефект (Терьошин В.О. Ефективність амізону в комплексній терапії хронічних гепатитів у жінок та його вплив на імунологічні показники // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. праць. - Київ; Луганськ; Харків, 1999. - Вип. 4 (24). - С.245-252). До недоліків способу відноситься збереження у частини дорослих хворих на ХГ невірусної етіології вторинного імунодефіцитного стану та метаболічних порушень, що сприяє тривалому перебігу хвороби з періодичними загостреннями патологічного процесу в печінці. Тому був розроблений удосконалений спосіб лікування дорослих хворих на ХГ, що включає додаткове введення поряд з амізоном препарату гепатопротекторної дії ліоліву, який виявляє також антиоксидантний і протизапальний ефекти (Деклараційний патент України №48589 "Спосіб лікування хронічних гепатитів" - МПК7 А61К35/14, А61Р31/00 - Фролов В.М., Терьошин В.О. та співав. - Опубл. 15.08.2002, Бюл. №8, 2002р.). Але у частини хворих з наявністю холестатичного синдрому (ХС) ефективність лікування ХГ недостатня, оскільки наявність внутрішньопечінкового холестазу запобігає позитивній дії гепатопротекторних препаратів, у тому числі ліоліву. Тому цей спосіб був удосконалений шляхом призначення поряд з амізоном та ліолівом також кремнеземних ентеросорбентів (Деклараційний патент №60884 А МПК7 А61К31/695, А61К35/14, А61Р31/00 - Україна. - Спосіб лікування хворих на хронічні гепатити. - Опубл. 15.10.2003. Бюл. №10). Цей спосіб найбільш ефективний з існуючих і тому обраний в якості прототипу. До недоліків прототипу відноситься те, що у частини дорослих хворих на ХГ невірусної етіології при лікуванні зберігається збільшення показників пероксидації ліпідів та рівня так званих "середніх молекул", що свідчить про наявність у хворих синдрому "метаболічної" інтоксикації, а в клінічному плані збігається з нестійкою ремісією захворювання. Отже даний спосіб потребує подальшого удосконалення. Задачею винаходу було підвищення ефективності відомого способу лікування дорослих хворих на ХГ невірусної етіології, скорочення терміну досягнення та тривалості збереження стійкої клініко-біохімічної ремісії. Вказана задача реалізується шляхом призначення додатково дорослим хворим на ХГ невірусної етіології нового вітчизняного препарату глутаргіну. Наша пропозиція щодо включення глутаргіну до комплексної терапії дорослих хворих на ХГ невірусної етіології базується на вперше встановленій авторами винаходу в експериментальних умовах, а потім підтвердженій у клініці закономірності, що сумісне введення ліоліву та глутаргіну обумовлює взаємопотенціюючий гепатозахисний та антиоксидантний ефекти, що значно перевищує просту сумацію ефектів обох препаратів. Глутаргін - новий вітчизняний препарат, що містить у собі сіль двох амінокислот: аргініну та глутамінової кислоти, який володіє антиоксидантною, гепатозахисною та детоксикуючою дією, нормалізує білковий, вуглеводний та ліпідний обміни. Важливий механізм дії глутаргіну заключається в тому, що він суттєво знижує рівень аміаку, який він зв'язує та перетворює на нетоксичні речовини - сечовину та глутамат і, таким чином, зменшує токсичний вплив на паренхіму печінки. Заявлений спосіб здійснюється таким чином: дорослому хворому на ХГ невірусної етіології у фазі нестійкої ремісії або помірного загострення патологічного процесу призначається амізон, ліолів, кремнеземні ентеросорбенти в середньотерапевтичних дозах та додатково глутаргін по 20-30мл 4% розчину внутрішньовенно двічі на добу протягом 5-7 днів поспіль, а потім по 0,5г (2 таблетки) усередину ще 15-20 діб поспіль. Для встановлення ефективності заявленого способу лікування дорослих хворих на ХГ невірусної етіології нами було обстежено 125 пацієнтів. Усі хворі, що були під наглядом, розподілялися на дві групи (основну та зіставлення), які були рандомізовані за віком, статтю та тяжкістю клінічних проявів ХГ невірусної етіології, а також загальною тривалістю захворювання. Основна група (63 особи) отримувала лікування згідно до заявленого способу, група зіставлення (62 особи) лікувалася відповідно до відомого способу-прототипу. В якості основного діагнозу у більшості обстежених хворих був встановлений хронічний токсичний або криптогенний гепатит. Обстеження хворих проводили в динаміці, воно включало загальноклінічні, загальнолабораторні методи, ультразвукове дослідження (УЗД) органів черевної порожнини, біохімічні методи вивчення функціональних проб печінки (білірубін, активність сироваткових амінотрансфераз - АлАТ і АсАТ, екскреторних ферментів - лужної фосфатази - ЛФ та гамаглутамілтранспептидази - ГГТП, показники тимолової та сулемової осадових проб), продуктів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) у сироватці крові - малонового диальдегіду (МДА) та дієнових кон'югат (ДК), "середніх молекул" (CM), а також загальної концентрації ЦІК та вмісту їх найбільш токсигенної середньомолекулярної фракції (11S-19S). Клінічна картина та біохімічні зсуви так званих "функціональних проб" печінки у всіх обстежених хворих були типові. Клінічні прояви захворювання характеризувалися наявністю загальнотоксичного (загальна слабкість, нездужання, зниження апетиту, підвищена втомленість, головний біль, порушення сну), диспептичного (нудота, обкладеність язика) та печінкового (тяжкість в епігастрії та правому підребер'ї, гіркота у роті, болісність краю печінки при пальпації, збільшення розмірів печінки, жовтяничність склер, потемніння сечі, субіктеричнтсть шкіри) синдромів. При проведенні в динаміці клінічного обстеження було встановлено, що в основній групі хворих вже на 7-8 добу з початку лікування, зникли такі симптоми, як загальна слабкість, нездужання, зниження апетиту, нудота, підвищена втомленість, порушення сну, тяжкість в епігастрії та правому підребер'ї, гіркота у роті, головний біль, болісність краю печінки при пальпації та інш. (таблиця 1). Таблиця 1 Вплив заявленого та відомого способів лікування хворих на ХГ невірусної етіології на клінічні показники (М±m) Тривалість збереження клінічних симптомів (діб) Загальної слабкості Нездужання Підвищеної втомленості Нестійкого настрою Головного болю Зниження апетиту Тяжкості: - в епігастрії - у правому підребер'ї Гіркоти у роті Зниження працездатності Нудоти Гепатомегалії Обкладеності язика Болісності краю печінки при пальпації Жовтяничності склер Потемніння сечі Субіктеричності шкіри Способи лікування ХГ заявлений (n=63) відомий (n=62) 5,0±0,2 10,0±0,3 4,6±0,1 9,5±0,2 5,2±0,2 10,3±0,3 6,6±0,2 12,3±0,3 3,3±0,2 6,7±0,2 4,5±0,2 9,0±0,3 5,0±0,2 5,6±0,3 4,0±0,2 6,1±0,3 3,2±0,1 14,4±0,3 14,5±0,5 5,4±0,3 6,2±0,2 4,1±0,2 5,0±0,2 8,9±0,3 10,2±0,3 7,8±0,2 10,1±0,3 6,3±0,3 24,2±0,5 28,9±0,6 10,1±0,6 11,6±0,5 7,9±0,3 8,6±0,3 Різниця (діб) Р 5,0±0,2 4,9±0,1 5,1±0,1 5,7±0,2 3,4±0,1 4,5±0,2