Лікарський засіб для профілактики та лікування системного остеопорозу в постменопаузальному періоді

Винахід відноситься до експериментальної медицини, а саме до експериментальної ортопедії, й призначений для профілактики та лікування системного остеопорозу в постменопаузальному періоді. Постменопауза - період, що супроводжується розвитком вегето-невротичних, урогенітальних порушень, серцево-судинних захворювань та патології кістково-м'язової системи. До останньої відносять системний остеопороз, який призводить до значного збільшення кількості переломів хребців, кісток передпліччя та шийки стегна. Базисними препаратами для профілактики та лікування постменопаузального остеопорозу є препарати кальцію та вітаміну Д й містять різноманітні солі кальцію, які відрізняються своєю біодоступністю. Проте метаболічна активність кісткової тканини залежить від вмісту не тільки кальцію, але і фосфору, тому більш доцільним є використання препаратів, що містять кальцій та фосфор у оптимальному співвідношенні, аналогічному в мінеральній складовій кісткової тканини. В зв'язку з цим особливий інтерес представляють гідроксилапатитні комплекси. Відомий спосіб профілактики та лікування постменопаузального остеопорозу з використанням Остеогенону (С.С. Родионова, А.Ф. Колондаев, В.А. Соколов, С.А. Марков, С.В. Сергеев. Результаты использования препарата Остеогенон у пациентов с разной патологией опорно-двигательного аппарата // Остеопороз и остеопатии. - 1999. - №1), який містить натуральний гідроксилапатит, є досить ефективним, проте має високу вартість, не впливає на інші прояви постменопаузального періоду та є продуктом, отриманим з кісток тварин, що може бути пов'язано з передачею пріонних інфекцій. Відомий "Спосіб одержання порошку гідроксилапатиту", патент України №47362 передбачає використання синтетичного гідроксилапатиту, який є аналогом біологічного, проте в складі даного порошку немає білкових речовин, які володіють значною анаболічною дією на метаболізм кісткової тканини. Крім того, даний спосіб не спливає на перебіг постменопаузального періоду, а саме його вегето-судинних, психоневротичних та інш. проявів. Оскільки призначення тільки препаратів кальцію та вітаміну Д при постменопаузальному остеопорозі не нівелює інші прояви клімактеричного синдрому, тому доцільним є використання на тлі препаратів кальцію та вітаміну Д синтетичних чи натуральних естрогенів, до яких, зокрема, відносяться й фітоестрогени, які містяться в соєвих продукта х. Відомі способи профілактики та лікування системного остеопорозу з використанням бобів сої (Arjmandi В.Н., Alekel L., Hollis B.W., Amin D., Stacewicz-Sapuntzakis M., Guo P., Kukreja S.C. Dietary soybean protein prevents bone loss in an ovariectomized rat model of osteoporosis // J. Nutr. - 1996. - 126(1). - P161-167; B.B. Могилевский Исследование действия соевых изофлавонов на ткани парадонта в эксперименте. // Вісник морської медицини. 2000. - № 2 (10)) не передбачають додаткового введення препаратів кальцію та вітаміну Д, що призводить до зниження ефективності терапії. Найбільш близьким прототипом винаходу, що пропонується, є "Биологически активная добавка к пище на основе растительных элементов для профилактики проявлений климактерического характера", заявка РФ №2000118686/14, яка містить муку соєвих бобів та сухі екстракти тимьяну чи левзеї. Однак при застосуванні цього способу в профілактиці та лікуванні системного остеопорозу не використовуються солі кальцію, які є базисними для профілактики та лікування системного остеопорозу. Підставою для винаходу, що пропонується, стало завдання профілактики та лікування постменопаузального остеопорозу шляхом застосування гідроксидапатиту та муки соєвих бобів. Спосіб здійснюється таким чином: для проведення експерименту використовуються чотири групи тварин. І практично здорові інтактні щурі, II - оперовані щурі після двохсторонньої оваріоектомії зі змодельованим експериментальним остеопорозом, III - оперовані щурі, ліковані гідроксилапатитом, IV - оперовані щурі, ліковані гідроксилапатитом та мукою соєвих бобів. Ефективність даного способу оцінена в 24 білих щурах-самках зрілого віку (вік 18міс., вага 270±9,4г). На початку експерименту 18 тваринам виконана операція «лапаротомія з двосторонньою оваріоектомією», за допомогою якої змодельований постменопаузальний остеопороз. Решта неоперованих самок склали контрольну (І) гр упу. Шість нелікованих щурів з експериментальним остеопорозом склали групу порівняння (II). Через 6 тижнів після оперативного втручання проводилась терапія експериментального остеопорозу двома способами монотерапія гідроксиапатитом (III група) та комбінована терапія гідроксилапатитом та мукою соєвих бобів (IV група). Розрахунок добової дози кальцію проводився зважаючи на те, що в постменопаузальному періоді життя необхідно вживання 15-20мг/кг маси тіла кальцію на добу. Добова доза муки соєвих бобів складає 0,7-1г/кг маси тіла на добу. Ефективність терапії визначалась після 30-добового курсу лікування. При аналізі результатів остеометричного дослідження під впливом монотерапії гідроксилапатитом не встановлено достовірних відмінностей досліджуваних показників, як в порівнянні з оперованими, так і з інтактними щурами. Однак добавлення до гідроксилапатиту муки соєвих бобів призводить до слабкого ростостимулюючого ефекту. Табл.1. Табл.1 Показники / Групи Максимальна довжина плеча Ширина проксимального епіфізу плеча Ширина діафізу плеча Товщина діафізу плеча Ширина дистального епіфізу плеча Максимальна довжина стегна Ширина проксимального епіфізу І 28,1±0,28 ІІ 27,45±0,43 III 27,84±0,66 IV 28,30±0,33 5,36±0,087 5,37±0,07 5,48±0,15 5,40±0,07 2,18±0,07 2,2±0,077 2,17±0,09 2,23±0,11 2,20±0,09 2,22±0,07 2,18±0,04 2,28±0,04 6,88±0,32 6,6±0,16 6,73±0,08 6,48±0,15 36,18±0,36 7,717±0,11 35,05±0,61 7,53±0,06 35,45±0,89 7,50±0,14 36,00±0,56 7,54±0,10 стегна Ширина діафізу стегна Товщина діафізу стегна Ширина дистального епіфізу стегна Максимальна довжина великогом. кістки Ширина проксимального епіфізу великогомілк. кістки Ширина діафізу великогомілк. кістки Товщина діафізу великогомілк. кістки Ширина дистального епіфізу великогомілк. кістки Максимальна довжина хребця Максимальна ширина хребця Максимальна товщина хребця 3,733±0,12 2,767±0,08 3,65±0,19 2,57±0,07 3,72±0,14 2,72±0,12 3,82±0,06 2,74±0,04в 6,533±0,156 6,52±0,079 6,57±0,21 6,36±0,08 39,05±0,278 37,98±0,54 38,45±0,46 38,62±0,51 6,767±0,171 6,53±0,071 7,00±0,18 6,62±0,15 2,583±0,108 2,42±0,142 2,55±0,10 2,82±0,04а,в,с 3,333±0,182 3,28±0,162 3,22±0,14 3,46±0,05 5,83±0,099 5,85±0,076 5,87±0,08 5,90±0,06 7,8±0,141 4,417±0,091 2,88±0,204 7,88±0,13 4,32±0,091 2,87±0,042 7,75±0,13 4,38±0,10 2,85±0,11 7,84±0,16 4,48±0,08 2,84±0,14 Примітка: а - різниця достовірна порівняно з показниками у інтактних самок щурів, в - різниця достовірна порівняно з показниками у оперованих самок щурів, с- різниця достовірна порівняно з показниками у самок щурів, котрі отримували лікування гідроксилапатитом. Крім того, монотерапія гідроксилапатитом достовірно не змінювала показники хімічного складу плечової, стегнової, великогомілкової кістки та хребців. Однак при комплексній терапії гідроксилапатитом та мукою соєвих бобів на тлі незначного ростостимулюючого ефекту виявлені вірогідні зміни співвідношення органічного та мінерального компоненту (достовірно зменшилась частка органічних речовин за рахунок підвищення частки мінеральних речовин). Ці показники не тільки відрізнялись від показників у оперованих тварин, але й від відповідних у гр упі щурів, котрі отримували лікування тільки гідроксилапатитом, й досягали рівня інтактних не оперованих тварин, що свідчить про інтенсифікацію процесів мінералізації при вищезазначеному комплексному лікуванні. Табл.2. Табл.2 Показники / Групи / Компонент Плечова кістка Органічний Мінеральний Стегнова кістка Органічний Мінеральний Великогомілкова Органічний кістка Мінеральний Хребець Органічний Мінеральний І 38,33±2,27 61,67±2,27 39,02±3,11 60,98±3,11 40,95±1,71 59,05±1,71 53,19±7,836 46,81±7,836 II 38,47±0,50 61,53±0,50 39,88±0,92 60,12±0,92 41,97±0,87 58,03±0,87 54,92±1,807 45,08±1,807 ІІІ 37,5±0,53 62,5±0,53 39,7±0,37 60,3±0,37 40,5±0,67 59,5±0,67 53,9±1,5 46,1±1,5 IV 35,5±0,35в,с 64,5±0,35в,с 38,1±0,76 61,9±0,76 38,3±0,63в,с 61,7±,63в,с 58,811,69с 41,2±1,69с Примітка: а - різниця достовірна порівняно з показниками у інтактних самок щурів, в - різниця достовірна порівняно з показниками у оперованих самок щурів, с - різниця достовірна порівняно з показниками у самок щурів, котрі отримували лікування гідроксилапатитом. Монотерапія гідроксиапатитом у щурів зрілого віку призводила до тенденції в покращенні міцністних характеристик кістки. При комбінованій терапії гідроксилапатитом та мукою соєвих бобів виявлено достовірне збільшення показників руйнуючого моменту (р