Пристрій для передопераційної підготовки консервованих дермотрансплантатів

Винахід відноситься до медицини і медичної техніки, зокрема до методів трансплантології і технічних засобів їх реалізації, і може бути використаний у трансплантологічних центрах і опікових відділеннях для здійснення хірургічної пластики дефектів шкіри. Відомий пристрій для передопераційної підготовки консервованих дермотрансплантатів, який складається з оксигенаційної кювети і джерела оптичного випромінювання в ультрафіолетовому діапазоні спектру як індуктора реакцій фотоіонізації і фотополімеризації кисню, а також блоку електричного живлення і керування [1]. Відомий пристрій забезпечує передопераційну підготовку зволоженого ксенодермотрансплантата шляхом збагачення його активними формами кисню, який індукується в оксигенаційній кюветі внаслідок ініційованої ультрафіолетовим випромінюванням від джерела - розрядної лампи низького тиску реакцій фотогідролізу молекул води з утворенням молекулярного кисню і наступною фотополімеризацією його до активних алоформ, зокрема атомарного кисню, озону, та молекулярного синглетного збудженого кисню. Недоліком відомого пристрою є його недостатня ефективність, що випливає з з відносно незначного проникнення активного кисню в консервовані клапті ксеногенної шкіри - дермотрансплантати. З одного боку, це пов'язано з щільністю структури тканини шкіри, а отже затрудненням проходження кисню у її глибші шари, а з другого - із здатністю консервованої шкіри адсорбувати кисень, що призводить до зв'язування його поверхневими шарами шкіри. Недоліком слід визнати недостатню технологічність відомого пристрою, оскільки в оксигенаційну кювету згідно інструкції до використання необхідно внести 2-3л інкубаційного розчину. В основу винаходу поставлене завдання вдосконалити відомий пристрій, в якому шляхом внесення додаткових конструктивних елементів, спрямованих на забезпечення оптимальної сатурації консервованих клаптів дермотрансплантата активним киснем і зменшення об'єму інкубаційного розчину, досягають підвищення технологічності і ефективності. При вирішенні технічного завдання було взято до уваги те, що реакції фотолізу води з утворенням молекулярного кисню і фотополімеризації його в активні алоформи відбуваються в результаті впливу ультрафіолетового випромінювання на молекули води водяної пари, а отже немає необхідності затрачати значні об'єми інкубаційного розчину. Крім того, подоланню опору поверхневих шарів зволоженої шкіри проникненню кисню в глибші шари шкірного клаптя для оптимізації його сатурації сприятиме фактор зміни тиску в оксигенаційній кюветі, а саме від пониженого до нормального. Так, за умови короткочасного створення від'ємного тиску в оксигенаційній кюветі і наступного введення в неї газоповітряної суміші з фотоактивованими алоформами кисню останні проходитимуть вглиб попередньо вакуумованої тканини консервованої шкіри, що й забезпечить її оптимальне збагачення активними алоформами кисню, підвищення рівня біофізіологічних властивостей консервованого дермотрансплантату, а отже - підвищення лікувальної спроможності дермопластики як лікувального способу. Виходячи з наведеного, поставлене завдання вирішують тим, що відомий пристрій для передопераційної підготовки консервованих дермотрансплантатів, який складається з оксигенаційної кювети, джерела оптичного випромінювання в ультрафіолетовому діапазоні спектру і блоку електричного живлення і керування, відповідно до винаходу оксигенаційна кювета з розміщеним всередині джерелом ультрафіолетового випромінювання виконана у вигляді окремого резервуару, який магістральними шлангами і вентильними пристроями сполучений з ресивером, компресором, вакуумною помпою і манометром, причому джерело ультрафіолетового випромінювання, компресор і вакуумна помпа електрично і функціонально з'єднані з блоком живлення і керування. Конструктивно пристрій складається з оксигенаційної кювети (Фіг.), виконаної у вигляді окремого резервуару 1 з розміщеним всередині джерелом ультрафіолетового випромінювання 2, а резервуар 1 сполучений магістральними шлангами і вентильними пристроями (на Фіг. не позначено) з ресивером 3, компресором 4 і вакуумною помпою 5 з манометром 6, причому джерело ультрафіолетового випромінювання 2, компресор 4 і вакуумна помпа 5 електрично і функціонально з'єднані з блоком живлення і керування 7. Пристрій працює наступним чином. Попередньо просочений інкубаційним розчином клапоть консервованого дермотрансплантата вносять в оксигенадійну кювету 1 і герметично закривають, після чого за допомогою блоку живлення і керування 7 вмикають джерело ультрафіолетового випромінювання 2. Вентильними пристроями порожнину оксигенаційної кювети 1 перемикають від ресивера 3, і сполучають з вакуумною помпою 5, яку за допомогою блоку живлення і керування 7 вмикають. При цьому в оксигенаційній кюветі 1 має місце зниження тиску, рівень якого відображає манометр 6. Одночасно вмикають компресор 4, створюючи джерело стисненої газоповітряної суміші в ресивері 3. При досягненні необхідного рівня від'ємного тиску в оксигенаторі і утриманні його в межах інтервалу часу, визначеного конкретною методикою передопераційної обробки дермотрансплантата, вакуумну помпу 5 вимикають, а в резервуар оксигенаційної кювети 1 вентильним пристроєм впускають стиснену повітряно-газову суміш з ресивера 3, залишаючи ввімкненим джерело ультрафіолетового випромінювання 2. При цьому впродовж 3-5 хвилин відбувається інтенсивний процес сатурації клаптя консервованого дермотрансплантата активними алоформами кисню. Після завершення обробки дермотрансплантата пристрій вимикають, блок живлення і керування 7 знеструмлюють, після чого оброблений клапоть дермотрансплантату використовують відповідно до завдань лікувального процесу. Приклад 1. Клапоть консервованого ліофільним способом ксенодермотрансплантата попередньо просочили сумішшю ізотонічного розчину хлориду натрію і глюкози і вмістили в резервуар оксигенаційної кювети. Останню герметично закрили і, користуючись блоком живлення і керування, ввімкнули джерело ультрафіолетового випромінювання. Вентильними пристроями порожнину оксигенаційної кювети відокремили від ресивера і ввімкнули вакуумну помпу, сполучену з оксигенаційною кюветою, слідкуючи за рівнем зниження тиску при допомозі манометра. Одночасно ввімкнули компресор із з'єднаним із ним ресивером. Після цьго вакуумну помпу вимкнули, вмикають компресор 4, створюючи джерело стисненої газоповітряної суміші в ресивері 3. При досягненні необхідного рівня від'ємного тиску в оксигенаторі і утриманні його в межах інтервалу часу, визначеного конкретною методикою передопераційної обробки дермотрансплантата, вакуумну помпу 5 вимикають, а в резервуар оксигенаційної кювети 1 вентильним пристроєм впускають стиснену повітряно-газову суміш з ресивера 3, залишаючи ввімкненим джерело ультрафіолетового випромінювання 2. При цьому впродовж 3-5 хвилин відбувається інтенсивний процес сатурації клаптя консервованого дермотрансплантата активними алоформами кисню. Після завершення обробки дермотрансплантата пристрій вимикають, блок живлення і керування 7 знеструмлюють, після чого оброблений клапоть дермотрансплантату використовують відповідно до завдань лікувального процесу. Приклад 2. З використанням запропонованого пристрою обробили 19 клаптів консервованих ліофілізованих дермотрансплантатів, а саме ксенодермотрансплантатів, виготовлених із шкіри свині, і провели серію тестових проб на сорбційно-детоксикаційну здатність. Аналогічні проби (20 досліджень) ставили з контрольними взірцями дермотрансплантату із шкіри свині. Методика проведення тестових проб на першому етапі полягала в інкубації токсичної плазми гіперметаболізованої донорської крові з обробленою у пристрої ксеношкіри (дослід) і інтактної (контроль). На наступному етапі до ізольованих лейкоцитів на предметному склі додавали отриманий на попередньому етапі інкубат і досліджували мікропрепарати у полі зору люмінесцентного мікроскопу. При цьому визначали рівень цитотоксичності субстрату в реакції лейкоцитолізу (незначний, середній, високий), а також за співвідношенням поліхромних лейкоцитів у контрольному і дослідному мікропрепаратах. Результати наведені в табл. З наведених у табл. даних видно, що обробка ксеношкіри в запропонованому пристрої супроводжується помітним підвищенням здатності її до нейтралізації токсичної субстанції гіперметаболізованої плазми крові. Так, в результаті збагачення клаптя ксеношкіри активними алоформами кисню під час обробки в оксигенаційній кюветі пристрою на 28% зменшилася кількість випадків (проб) з високим рівнем лейкоцитолізу і збільшилась кількість результатів з незначним лейкоцитолізом. (Р