Завантажити PDF файл.

Формула / Реферат

Спосіб оцінки ступеня тяжкості псоріатичного артриту, що включає біохімічне дослідження сироватки крові, який відрізняється тим, що додатково визначають активність лужної фосфатази та її кісткової фракції з наступним визначенням їх співвідношення та при значенні цього співвідношення від 5 до 7 оцінюють ступінь тяжкості псоріатичного артриту як легкий, від 8 до 10 - як середньоважкий, при значенні цього співвідношення понад 10 - як важкий.

Текст

Винахід має відношення до медицини, зокрема до дерматовенерології і може бути використаний для лікування хворих на псоріатичний артрит. Псоріатичний артрит - самостійна нозологічна форма хронічного запального ураження суглобів, один із найважчих проявів псоріазу, питома вага якого серед хворих на псоріаз сягає від 5 до 60 %, за даними різних авторів [Насонова В.А., Астапенко М.Г. Клиническая ревматология. - М.: Медицина, 1989. - 592 с.]. Особливостями перебігу псоріатичного артриту є те, що в патологічний процес поступово залучаються кістки, суглоби та хребет. Часто спостерігається поєднання запальних та дегенеративно-дистрофічних змін у кістках та суглоба х, при чому їх частота і ступінь виразності залежать від тривалості і активності патологічного процесу, а також від сполучення уражень суглобів та хребта, інтенсивність змін яких не завжди виражена в рівному ступені [Бадокин В.В. Суставной синдром при псориазе // Тер. архив. - 1983. - №7. - С. 81-84]. Кісткові зміни у хворих на псоріаз неухильно прогресують, починаючи, як правило, з остеопенії (доклінічної стадії остеопорозу). За відсутності лікування або неправильної тактики фармакотерапії відбувається розвиток маніфестного псоріатичного артриту [Казакова Г.Г., Гаскина Т.К. Клиническое наблюдение успешного применения кальцитонина лосося (миакальцика) при псориатическом артрите // Клин. фармакология, терапия. 2001. - №1. - С. 33-36]. Теперішнього часу для визначення ступеня тяжкості псоріатичного артриту проводять комплексне обстеження, що включає біохімічні, радіоімунологічні, рентгенологічні дослідження та денситометрію. Це достатньо тривале та коштовне обстеження. Для більшої об'єктивізації ступеня змін у кістках та суглобах при псоріатичному артриті використовують також рентгенологічні критерії, згідно з якими виділяють три ступеня активності уражень тільки периферичних суглобів, тому що інтенсивність змін у суглобах кінцівок і хребті не завжди виражена в рівному ступені [Бадокин В.В. К вопросу о классификации псориатического артрита // Клиническая ревматология. - 1995. - №1. - С.53-56]. На сьогоднішній день найкращим маркером оцінки ступеня дегенеративно-деструктивних процесів кісток є визначення рівня остеокальцину. Він є не-колагеновим білком, присутній майже винятково в кістках та дентині, де утворюється остеобластами та одонтобластами відповідно [Рожинская Л.А. Системный остеопороз. - М.: Издатель Мокеев, 2000. - 175 с.]. Виразність кісткової резорбції найбільш точно відображає вміст у сечі піридиноліну, котрий є похідною поперекових волокон колагену, специфічних для кісток та хрящів. Тому визначення концентрації його в сечі дає добре уявлення про розпад саме кісткового колагену [Рубин М.П., Чепурин Р.Е., Зубова О.М. Остеопороз: диагностика, современные подходы к лечению, профилактике, диагностике // Тер. архив. - 2002. - №1. - С. 37-40]. Маркерами кісткового метаболізму є також похідна колагену - оксипролін, але він утворюється при розпаді не тільки кісткового колагену в процесі резорбції, тому він має меншу специфічність [Рожинская Л.А. Системный остеопороз. - М.: Издатель Мокеев, 2000. - 175с.]. Використовується також показник резорбції - тартратрезистентна кисла фосфатаза. Це лізосомальний фермент, що виявляється в кістках передміхурової залози, тромбоцитах, еритроцитах, селезінці. Кістковий ізофермент її виробляється остеобластами, що дає підставу розглядати тартратрезистентну кислу фосфатазу як показник активності цих клітин [Рубин М.П., Чепурин Р.Е., Зубова О.М. Остеопороз: диагностика, современные подходы к лечению, профилактике, диагностике // Тер. ар хив. - 2002. - №1. - С. 37-40]. Для визначення зазначених біохімічних маркерів кісткового метаболізму потрібне спеціальне обладнання та коштовні реактиви, що не для кожного медичного закладу доступні. Визначення ступеня тяжкості деструктивно-дегенеративних процесів кісток є необхідним компонентом класифікації псоріатичного артриту, тому що це здебільшого визначає тактику лікаря. Розподіл на стан ремісії та стан активності є значною мірою умовним і ґрунтується тільки на клінічних даних. Але досвід доводить, що навіть у хворих, котрі знаходяться у тривалій клінічній ремісії, на рентгенограмі відмічається прогресування кістковосуглобного процесу (звуження суглобних щілин або збільшення ерозій суглобних поверхонь). Найбільш об'єктивним способом визначення активності псоріатичного артриту є критерії (клінічні та лабораторні), розроблені С.В. Приваленко та В.В. Бадокіним [Приваленко С.В., Бадокін В.В. Метаболизм основного вещества соединительной ткани и коллагеновых белков у больных псориазом // Вестн. дерматологии и венерологии. - 1990. - №10. - С. 11-17], за якими враховують болі в суглобах, ранкову скутість, температуру тіла над суглобами та загальну температурну реакцію організму, швидкість осадження еритроцитів, кількість лейкоцитів, фібриногену, сіалової кислоти, a 2 - та g - глобулінів. Виділяють І ступінь активності за цими показниками - мінімальний, II - середній ступінь, III - максимальний ступінь активності. Даний спосіб оцінки ступеня тяжкості псоріатичного артриту обраний за прототип, тому що в ньому враховують критерії, що характеризують ступінь тяжкості псоріатичного артриту. Основним недоліком прототипу способу є те, що зазначені критерії не відображують рівень обміну в кістковій тканині при псоріатичному артриті. У зв'язку з вищевикладеним, в основу винаходу покладено задачу підвищення точності оцінки ступеня тяжкості псоріатичного артриту шляхом розширення арсеналу показників дегенеративно-деструктивного процесу та збільшення їх специфічності. Задача, покладена в основу винаходу, вирішується тим, що у відомому способі оцінки ступеня тяжкості псоріатичного артриту, що включає біохімічне дослідження сироватки крові, згідно з винаходом, додатково визначають співвідношення рівня активності лужної фосфатази у сироватці крові та її кісткового ізоферменту та при значенні цього співвідношення від 5 до 7 оцінюють ступінь тяжкості псоріатичного артриту як легкий, від 8 до 10 - як середньоважкий, при значенні цього співвідношення понад 10 - як важкий. Підвищення точності оцінки ступеня тяжкості псоріатичного артриту відбувається за рахунок того, що визначають лужну фосфатазу та її кістковий ізофермент, які є специфічними маркерами деструктивнодегенеративних процесів кісток хворих на псоріатичний артрит. При цьому абсолютні значення лужної фосфа тази та її кісткового ізоферменту відображують тільки тенденції перебігу дестр уктивно-дегенеративного процесу кісток, а визначення їх співвідношення дає змогу точніше оцінити стан цих процесів. Рівень кількісного значення співвідношення для різних ступенів тяжкості псоріатичного артриту було встановлено експериментальним шляхом на великій кількості клінічного матеріалу. Під наглядом перебувало 45 хворих на псоріатичний артрит, з них 28 чоловіків, 17 жінок. Середній вік 47,1±2,4 року. Давність захворювання складала в середньому 22±1,3 року. У 22 пацієнтів ураження суглобів відзначено до 25-річного віку, 28 пацієнтів - після 25 років. 100% хворих відзначали ураження суглобів у середньому через 7-8 років після початку захворювання. У 25 пацієнтів початок запального процесу відмічено в дистальних міжфалангових суглобах переважно костей, у 11 - у плюсне-фалангових суглобах, у 3 - ураження колін. Вони розподілялися на групи за ступенем тяжкості. До І гр упи (легкий ступінь) увійшло 20 пацієнтів, з них 15 чоловіків та 5 жінок, середній вік яких складав 47,8±2,5 року з давниною захворювання від 1 до 20 років. До II групи (середньоважкий) увійшло 12 пацієнтів, з них 5 чоловіків та 7 жінок, середній вік цих пацієнтів складав 49,0±2,4 року. До III групи (важкий ступінь) увійшло 13 пацієнтів (8 чоловіків і 5 жінок), середній вік яких становив 44,7±4,9 року. При визначенні співвідношення кількості лужної фосфатази до її кісткової фракції за групами тяжкості псоріатичного артриту виявилося, що середнє значення цього показника: - хворих І гр упи легкого ступеня тяжкості дорівнювало від 5 до 7; - хворих II гр упи середньоважкого ступеня тяжкості - від 8 до 10; - хворих III гр упи важкого ступеня тяжкості - понад 10. Визначення цього коефіцієнту - проста процедура. У ході розвитку дегенеративно-деструктивних процесів у кістках та суглобах співвідношення лужної фосфатази до її кісткової фракції перетерплює закономірні зміни, які можуть бути використані для контролю за процесом кісткоутворення. Спосіб здійснюють таким чином. На початку лікування у хвори х на псоріатичний артрит проводять додатково визначення активності лужної фосфатази та її кісткової фракції в сироватці крові та визначають їх співвідношення за формулою: ЛФ К= КФЛФ , де ЛФ - вміст лужної фосфатази; КФЛФ - вміст кісткової фракції лужної фосфатази. При показнику коефіцієнту від 5 до 7 визначають легкий ступінь порушень кісткоутворення, при показнику коефіцієнту від 8 до 10 - середньоважкий і понад 10 - важкий. Використання даного способу забезпечує підвищення ефективності діагностики ступеня тяжкості псоріатичного артриту та сприяє призначенню адекватної диференційованої терапії. Наводимо приклади, що ілюструють ефективність даного способу. Приклад 1. Пацієнт В., 49 років, звернувся зі скаргами в ділянці тулуба кінцівок переважно розгинальної поверхні. Незначні болі (1 бал) у суглоба х стоп (1 бал), з незначною припухлістю (1 бал) у зазначених суглобах. Хворіє на псоріатичний артрит протягом одного року. Раніше не лікувався. При обстеженні в клінічних та біохімічних аналізах крові відхилень не відмічено. Кількість лужної фосфатази дорівнювала 3130 нмоль/(с.л), кісткової її фракції - 680 нмоль/(с.л). Співвідношення лужної фосфатази до її кісткової фракції дорівнювало 4,6 (приблизно 5), що розцінювалося як легкий ступінь порушення кісткоутворення. Рентгенологічні зміни відбувалися в колінних суглобах у вигляді початкових проявів артрозу, п'яткової шпори на підошовній поверхні п'яткового бугра та гіперостозів дистальних фаланг перших пальців стоп. Діагноз: псоріаз розповсюджений, прогресуюча стадія, псоріатичний артрит активності І ступеня, легкий ступінь порушень кісткоутворення. Приклад 2. Пацієнтка Ю., 55 років, звернулася зі скаргами на висипання по всьому тулубі, кінцівках, волосяній частині голови, обличчя, помірні болі (2 бала) в суглобах костей, стоп, поперековому відділі хребта (3 бали), ранкову скутість у суглоба х (3 бали), порушення активності руху в зазначених суглобах (1 бал). Хворіє на псоріаз більше 20 років. Ураження суглобів протягом 12 років. При обстеженні у клінічному аналізі крові: швидкість осадження еритроцитів - 27 мм/год. При біохімічному обстеженні визначено дисглобулінемію (підвищене значення a 2 - , b - глобулінів при зниженій кількості g - глобулін у). Підви щений рівень глікопротеїдів (0,49 у.о.) та сіалових кислот (0,215 у.о.). Кількість лужної фосфа тази була підвищеною (2846 нмоль/(с.л)) при зниженні кісткової її фракції (427 нмоль/(с.л)). Співвідношення лужної фосфатази до її кісткової фракції дорівнювало 6,66 (приблизно 7), що розцінювалося як середньоважкий ступінь порушення кісткоутворення. Рентгенологічні зміни відмічені в костях у вигляді звуження суглобних щілин з крайовими кістковими розростаннями в дистальних міжфалангових суглоба х, проксимальних IV та V пальцях правої кисті, атрофії м'яких тканин IV пальця справа, поодиноких дрібних кисті п'ясних кістках, стопах. Ураження у вигляді деструкції суглобних поверхонь міжфалангових суглобів III-V пальців зліва та II та III справа. Екзостози в основі дистальних фаланг І пальця. Початкові ознаки резорбції головок п'ятих плюсневих кісток. Ознаки вираженого деформуючого артрозу у перши х плюсне-фалангових суглоба х. Виражені ознаки деформуючого спондилоартрозу та розповсюдженого шийного остеохондрозу і ознаки сакроілеїту. Діагноз: псоріаз розповсюджений, прогресуюча стадія, псоріатичний артрит II ступеня активності, середньоважкий ступінь порушень кісткоутворення. Приклад 3. Пацієнт Я., 50 років, звернувся зі скаргами на висипання на шкірі усього тіла, болі (3 бали) в суглоба х костей, стоп, хребті (шийному та поперековому відділах), грудинно-реберних зчленуваннях (3 бали), ранкову скутість у суглобах (3 бали), порушення функцій у зазначених суглобах (2 бали). Хворіє на псоріаз більше 30 років, на ураження суглобів - більше 20 років. При обстеженні у клінічному аналізі крові: швидкість осадження еритроцитів - 46 мм/год. При біохімічних дослідженнях виявлено дисглобулінемію (зниження a 1 - , a 2 - глобуліну). Кількість лужної фосфа тази - 2371 нмоль/(с.л), її кісткової фракції - 142 нмоль/(с.л), співвідношення - 16,6, що розцінювалося як важкий ступінь порушення кісткоутворення. При рентгенологічному дослідженні виявлено анкілозування в шийному та попереково-крижовому відділі на фоні вираженого деформуючого спондилоартрозу, а також осифікації передньої подовжньої зв'язки. У кістках таз у відмічено двобічний анкілоз у обо х крижово-клубових зчленуваннях, ознаки коксар-трозу, оси фікації сухожиль, м'язів біля малих вертелів. У колінних суглобах визначені ознаки деформуючого артрозу, часткове окостеніння зв'язки надколінника зліва. У гомілково-стопневих суглобах на фоні помірного остеопорозу визначені періостальні нашарування щиколоток, а також резорбція бугристостей п'яткових кісток з частковим кістковим розростанням. У стопах - вивихи, підвиви хи від І до IV пальців у п'ясно-фалангових суглобах за рахунок виражених деструктивних змін суглобних поверхонь. Виражені деструктивні зміни в між-фалангових суглобах стоп. У костях звуження суглобних щілин у міжфалангових суглобах на тлі епіфізарного артрозу, потовщення м'яких тканин у проксимальних міжфалангових суглобах III пальця справа, епостози в кістках зап'ястя. Висновок. Псоріатичний поліартрит з різковираженими рентгенологічними змінами. Діагноз: псоріаз розповсюджений, прогресуюча стадія, псоріатичний поліартрит II ступеня активності з важким ступенем порушень кісткоутворення з порушенням функції в суглобах. При визначенні запропонованого коефіцієнту встановлено, що він найбільш інформативно відображує активність процесу кісткоутворення при псоріатичному артриті і може вказувати на ступінь тяжкості псоріатичного артриту, що сприятиме призначенню адекватної диференційованої терапії хворих на цю патологію та запобігатиме його прогресуванню, що матиме великі соціально-економічні наслідки.

Дивитися

Додаткова інформація

Назва патенту англійською

Method for assessing severity of psoriatic arthritis

Автори англійською

Kutasevych Yanina Frantsivna, Kondakova Hanna Kostiantynivna, Oliinyk Iryna Oleksandrivna

Назва патенту російською

Способ оценки степени тяжести псориатического артрита

Автори російською

Кутасевич Янина Францевна, Кондакова Анна Константиновна, Олийник Ирина Александровна

МПК / Мітки

МПК: A61B 5/145

Мітки: артриту, ступеня, спосіб, псоріатичного, оцінки, тяжкості

Код посилання

<a href="https://ua.patents.su/3-74471-sposib-ocinki-stupenya-tyazhkosti-psoriatichnogo-artritu.html" target="_blank" rel="follow" title="База патентів України">Спосіб оцінки ступеня тяжкості псоріатичного артриту</a>

Подібні патенти