Спосіб терапії хворих на алергічні дерматози з ускладненим алергологічним анамнезом

Корисна модель стосується медицини, а саме дерматології та алергології, і може бути використана для лікування хворих на алергодерматози (атопічний дерматит, контактний алергічний дерматит, екзема, лікарська хвороба). Сьогодні відомий широкий спектр терапевтичних заходів в лікуванні хворих на алергічні дерматози. Так, наприклад, виходячи з даних про патогенез алергічних дерматозів при лікуванні хворих із цією патологією призначають засоби, що впливають на стан імунного гомеостазу [Петров Р.В., Чередеев А.Н., Ковальчук Л.В. Проблемы клинической иммунологии на современном этапе // Иммунология. - 1984. - №6. - С.9-12] через регуляторні механізми [Петров Р.В. Регуляция функции иммунной системы // Архив патологии. - 1983. - Т.45. - С.3-11; Корнева Е.А. Элементы системного подхода в изучении механизмов нейрогуморальной регуляции иммунологических процессов // ВАМИ СССР. - 1985. - №3. - С.63-73], а особливо через гіпоталамус [Адо А.Д., Гольдштейн М.М. Гипоталамус и аллергическая реактивность // Пат.физиология и экспериментальная терапия. - 1978. - №3. - С.3-4]. Відомо лікування хворих на алергодерматози за допомогою широкого спектру кортикостероїдних та антигістамінних засобів, а також препаратів кальцію та натрію [Пухлик Б.М. Лекарственная аллергия. - К.: Здоров'я, 1989. - 95с; Новиков Д.К. Клиническая аллергология: Справ. пособие. Мн.: Выш.шк., 1991. - 511с.], які призначають як при гострих проявах, так і в період ремісії. При цьому, традиційні гіпосенсибілізуючі засоби справляють лише симптоматичну протизапальну й антигістамінну дію, не попереджуючи при цьому розвиток рецидивів. Єдиним препаратом, що володіє одночасно гіпосенсибілізуючим і протирецидивним ефектом, є гістаглобін. Однак ця його позитивна властивість нівелюється тим, що призначення гістаглобіну протипоказане при гострому перебігу захворювання та одночасному лікуванні з кортикостероїдними препаратами [Машковский М.Д. Лекарственные средства. Пособие по фармакотерапии для врачей. - Μ. - Медицина. - 1985. - Издание десятое, стереотипное. - Т.1. 309с]. Оскільки при алергії порушуються процеси перекисного окислення липідів і антиоксидантного захисту, то в комплексній терапії хворих на алергічні дерматози передбачаються також препарати, які коригують стан антиоксидантної системи. Так, з цією метою використовують аскорбінову кислоту, вітамін Р, токоферолу ацетат, есенціале, дибунол. Ці препарати, володіючи сильно вираженими відновлюючими і антиоксидантними властивостями, інгібують вільнорадикальні реакції та тим самим регулюють окислювально-відновлювальні процеси. Однак пероральне чи парентеральное введення антиоксидантних препаратів, як і інших лікарських засобів, хворим з обтяженим алергологічним анамнезом може призводити до розвитку лікарської хвороби. Саме тому для хворих на алергічні дерматози з обтяженим алергологічним анамезом (особи, що відносяться до груп ризику), найкращим способом уведення антиоксидантів може бути ультрафонофорез, а найбільш патогенетично обґрунтованим місцем його введення - проекція печінки, так званої біохімічної лабораторії організму, де безпосередньо швидко буде відбуватися біотрансформація антиоксидантів [Солошенко Е.М., Мавров І.І., Шарма О.Ю, Пантюхіна Т.М., Тондій Л.Д. Спосіб лікування хворих на лікарську хворобу. - Патент на винахід №24592 А, А61N1/00; Заявл.24.06.97, №97063067; Опубл.30.10.98, Бюл.№5]. Прикладом того, що ефективність лікування залежить не тільки від фармакологічних властивостей лікарського препарату, але й від способу та місця його введення [Клиническая физиотерапия // Под редакцией Оржешковского В.В. - К.: Здоров'я. - 1984. - 448с], являє спосіб, що полягає в чергуванні електросну та високочастотної терапії на ділянку проекції наднирників, причому у дні проведення електросонфорезу піроксаном (бутироксаном) хворим додатково вводять антиоксидант токоферолу ацетат у формі ультрафонофорезу на ділянку проекції печінки потужністю від 0,2 до 0,6Вт/см2 по 5-7 хвилин [Шарма ЕЛО. Способ лечения больных лекарственной аллергией. - Информац. письмо. - X., 1996. - 2с]. Це дозволяє досягти підвищення ефективності лікування хворих на лікарську хворобу за рахунок комбінованого та підсиленого впливу на організм ультразвукових коливань і введеного з їх допомогою токоферолу ацетату. При цьому ультразвук полегшує та підсилює дифузію токоферолу ацетату через покривні тканини за рахунок підвищення проникності й абсорбції шкіри. До того ж, введення антиоксиданту безпосередньо на ділянку проекції печінки дозволяє домогтися швидкого антиоксидантного ефекту, тому що саме в печінці відбувається його біотрансформація. Крім того, при ультрафонофорезі більш чітко виявляється протизапальна та гіпосенсибілізуюча дія самих ультразвукових процедур, а також усувається побічна дія токоферолу ацетату за рахунок біостимулюючого впливу ультразвукових коливань. Існують повідомлення про лікування хворих на алергічні дерматози за допомогою способу, який включає проведення електросонфорезу піроксаном (бутироксаном) при частоті 3-6Гц протягом 20-60 хвилин через день, а у дні, вільні від електросонфорезу - індуктотермії у слабкотепловій дозі протягом 10-15 хвилин на ділянку проекції надниркових залоз [Солошенко Э.Н., Гончаров Н.А., Пантюхина Т.Н. и др. Способ лечения аллергодерматозов.- А.С. СССР 173891. - Б.И. 1992. - №21]. При цьому способі терапії проведення електросонфорезу піроксаном нормалізує ретикуло-кортикальні взаємини, мембранний потенціал, проникність тканин, усі види обміну, гіпоталамічні функції, у тому числі функції ендокринної та імунної систем. Призначення індуктотермії наднирникової ділянки сприяє звільненню гормонів і медіаторів від зв'язку з білком, а також забезпечує немедикаментозну стимуляцію глюкокортикоїдної функції коркової речовини наднирників, що справляє протизапальний і протиалергічний ефект. При поєднаному впливі електросонфорезу піроксаном (бутіроксаном) та індуктотермії надниркової ділянки зменшуються процеси поляризації у тканинах, поліпшується електропроводність останніх і разом із тим усувається подразнююча дія електрофорезу у хворих із індивідуальною непереносністю електропроцедур, тобто підсилюється ефект дії цих двох фізичних факторів [Клиническая физиотерапия. Под редакцией проф. Оржешковского В.В. - Киев: Здоров'я, 1984. - С.31-34, 61-66]. Однак, незважаючи на усе вищесказане, цей спосіб лікування є недостатньо ефективним через відсутність можливості досить швидко домагатися у хворих настання клінічної ремісії, що, можливо, пов'язане з тим, що у способі не передбачається вплив на загальний стан організму. У зв'язку зі збільшенням числа хворих на алергодерматози із полісенсибілізацією стали ширше використовувати фізіотерапевтичні методи окремо, а не в комплексі із лікарськими засобами [іглорефлексотерапія, гіпотермія) (А.И. Милявский. Физиотерапия заболеваний кожи. Киев: Здоров'я, 1987. - С.40-41]. Так, відомо призначення ультразвуку на ділянку проекції надниркових залоз, коли використовують лабільну методику, непреривний режим, інтенсивність 0,4Вт/см2, тривалість процедури 5-10 хвилин, через день, курсом 10-15 сеансів [А.И. Милявский Физиотерапия заболеваний кожи. - Киев, - Здоров’я, 1987. - 69с]. Вищевказаний спосіб є найбільш близьким до способу , що заявляється за технічною сутністю і за результатом, який може бути досягнутим, тому він обраний нами як прототип. Але цей спосіб також не являється досить ефективним, оскільки, незважаючи на те, що при його призначенні нормалізується стан нейроендокринної регуляції організму за рахунок активізації гіпоталамо-гіпофізарної, гіпофізарно-надниркової та симпато-адреналової систем, в той же час використання способу не припускає одночасного врахування окремого впливу на імунну систему, щоб досягти посилення кортико-гіпоталамогіпофізарних відносин і гіпосенсибілізуючого ефекту та ослаблення перебігу алергічних реакцій. В основу корисної моделі покладено задачу підвищення ефективності терапії хворих на алергодерматози з обтяженим алергологічним анамнезом на лікарські засоби. Ця задача вирішується тим, що у відомому способі терапії хворих на алергічні дерматози, який включає використання ультразвуку на ділянку проекції надниркових залоз, згідно з корисної моделлю, додатково щоденно призначають на вилочкову залозу змінне магнітне поле інтенсивністю 1-2Вт/см2, по 10 хвилин у постійному режимі, при цьому ультразвук черегують через день, використовують випромінювач діаметром 4см, лабільну методику, імпульсний режим (10мс), інтенсивність 0,4Вт/см 2, тривалість процедури по 5 хвилин з кожної сторони, а схему лікування повторюють до настання клінічної ремісії. Так, змінне магнітне поле на вилочкову залозу використовують з метою впливу на імунну систему та щоб досягти посилення кортико-гіпоталамогіпофізарних відносин і гіпосенсибілізуючого ефекту та ослаблення перебігу алергічних реакцій, а ультразвук на ділянку проекції надниркових залоз - з метою нормалізації стану нейроендокринної регуляції організму за рахунок активізації гіпоталамо-гіпофизарної, гіпофізарно-надниркової та симпато-адреналової систем. Спосіб здійснюють таким чином. У хворого на алергічні дерматози перед призначенням йому лікування збирають алергологічний анамнез. При вказівці в анамнезі на існування алергічних реакцій на лікарські засоби або при розвитку у хворого лікарської хвороби у процесі лікування основного захворювання його обстежують за допомогою специфічних імунологічних і біофізичних тестів. У тому випадку, якщо у хворого за даними специфічних імунологічних чи біофізичних тестів виявляється сенсибілізація до одного чи декількох лікарських препаратів, то такому хворому призначають немедикаментозну терапію, зокрема терапію з використанням лише фізіотерапевтичних методів. У перший день у лежачому положенні хворого проводять ультразвукове озвучування ділянки проекції надниркових залоз контактним способом за допомогою апарату УЗТ-101, при цьому використовують випромінювач діаметром 4см, лабільну методику, імпульсний режим (10мс), інтенсивність 0,4Вт/см2, тривалість процедури по 5 хвилин з кожної сторони. В той же день призначають на вилочкову залозу змінне магнітне поле, інтенсивністю 1-2Вт/см 2, по 10 хвилин у постійному режимі. На другий день призначають лише у постійному режимі змінне магнітне поле на вилочкову залозу, з інтенсивністю 1-2Вт/см2, по 10 хвилин. На третій день проводять ультразвукове озвучування ділянки проекції надниркових залоз та призначають змінне магнітне поле на вилочкову залозу. На четветрий день призначають змінне магнітне поле на вилочкову залозу в обранному режимі на протязі 10 хвилин. На п’ятий день проводять ультразвукове озвучування ділянки проекції надниркових залоз та призначають змінне магнітне поле на вилочкову залозу. На шостий день призначають змінне магнітне поле на вилочкову залозу в обранному режимі на протязі 10 хвилин. На сьомий день проводять ультразвукове озвучування ділянки проекції надниркових залоз та призначають змінне магнітне поле на вилочкову залозу. На восьмий день призначають змінне магнітне поле на вилочкову залозу в обранному режимі на протязі 10 хвилин. На дев’ятий день проводять ультразвукове озвучування ділянки проекції надниркових залоз та призначають змінне магнітне поле на вилочкову залозу. На десятий день призначають змінне магнітне поле на вилочкову залозу в обранному режимі на протязі 10 хвилин. На одинадцятий день проводять ультразвукове озвучування ділянки проекції надниркових залоз та призначають змінне магнітне поле на вилочкову залозу. На дванадцятий день призначають змінне магнітне поле на вилочкову залозу в обранному режимі на протязі 10 хвилин. На тринадцятий день проводять ультразвукове озвучування ділянки проекції надниркових залоз та призначають змінне магнітне поле на вилочкову залозу. На чотирнадцятий день призначають змінне магнітне поле на вилочкову залозу в обранному режимі на протязі 10 хвилин. На п’ятнадцятий день проводять ультразвукове озвучування ділянки проекції надниркових залоз та призначають змінне магнітне поле на вилочкову залозу і т.д. Приклади конкретного виконання способу. Хвора К., 3 роки, історія хвороби №394, направлена на консультацію з приводу атопічного дерматиту. Зі слів матері, дитина хворіє з 1 году 3-х місяців, коли вперше з’явились висипні елементи та ерітема на щоках після вживання бурякового соку. Дитина від другої вагітності, знаходилася на штучному вигодуванні. В анамнезі - природжений порок серця, періодичні бронхити, алергічні реакції на антибіотики. Об’єктивно - шкірний процес носить дифузний характер, розташовується на тулубі, верхніх та нижніх кінцівках, обличчі, де на ерітематозному фоні дуже багато папульозних елементів висипу. Суб’єктивно - свербіж шкіри. Обстежена за допомогою загальноклінічних, біохімічних, а також специфічних імунологічних і біофізичних методів. Результати обстеження специфічними імунологічними методами дослідження виявили сенсибілізацію до пеніциліну та новокаїну. З урахуванням скарг матері хворої, історії захворювання, анамнезу, клініки та даних лабораторних досліджень було установлено діагноз атопічний дерматит, лікарська хвороба в анамнезі. У зв’язку з обтяженим алергологічним анамнезом хворої було призначено лікування, що складалося з черегування через день ультразвукового озвучування ділянки проекції надниркових залоз та щоденної магнітотерапії вилочкової залози. Так, в перший день хворої проведено ультразвукове озвучування ділянки проекції надниркових залоз контактним способом за допомогою УЗТ-101. При цьому в положенні хворої "лежачи" був застосований випромінювач діаметром 4см. Використовували лабільну методику, імпульсний режим (10мс), інтенсивність 0,4Вт/см 2, тривалість процедури по 5 хвилин з кожної сторони. В той же день на вилочкову залозу було призначено змінне низькочастотне магнітне поле. На другий день хвора одержала надвенне лазерне опромінення крові в надкубітальній ділянці у положенні сидя контактним способом за допомогою апарату «Мустанг» на протязі 15 хвилин, мощность лазера на кінцівкі світоводу 10мВт. В той же день на вилочкову залозу хворій було призначено змінне низькочастотне магнітне поле. На третій день день хворій проведено ультразвукове озвучування ділянки проекції надниркових залоз. В той же день на вилочкову залозу було призначено змінне низькочастотне магнітне поле. На четвертий день хворій призначено надвенне лазерне опромінення крові в надкубітальній ділянці. В той же день на вилочкову залозу було призначено змінне низькочастотне магнітне поле. На п’ятий день проведено ультразвукове озвучування ділянки проекції надниркових залоз. В той же день на вилочкову залозу було призначено змінне низькочастотне магнітне поле. На шостий день призначено надвенне лазерне опромінення крові в надкубітальній ділянці. В той же день на вилочкову залозу було призначено змінне низькочастотне магнітне поле. На сьомий день проведено ультразвукове озвучування ділянки проекції надниркових залоз. В той же день на вилочкову залозу було призначено змінне низькочастотне магнітне поле. На восьмий день призначено надвенне лазерне опромінення крові в надкубітальній ділянці. В той же день на вилочкову залозу було призначено змінне низькочастотне магнітне поле. Клінічна ремісія у хворої настала вже на 6 день лікування. Проведено повторне обстеження за допомогою специфічних імунологічних і біофізичних тестів. Результати цих досліджень свідчили про зниження ступеня виразності сенсибілізації до пеніциліну, новокаїну та супрастину. Рецидиви не наступали на протязі 10 місяців.