Спосіб поєднаної терапії хворих на рак молочної залози з множинними метастазами в скелет

Винахід відноситься до галузі медицини, а саме до онкології з застосуванням радіонуклідної терапії. Відомі способи лікування хворих на рак молочної залози з множинними метастазами в скелет, який включає: ендокринну терапію (агоністи рилізинг-гормону лютеінізуючого гормону - золадекс (гозерелін) та антиестрогенні препарати - фарестон (тореміфен) або фемару (летрозол)). Золадекс (гозерелін) вводять підшкірно в передню черевну стінку в дозі 3,6мг один раз в 4 тижні Фарестон (тореміфен) призначають - по 60мг (1 таблетці) 1 раз на день. Фемару (летрозол) призначають по 2,5мг (1 таблетці) 1 раз на день [1 2]. Недоліком даних способів є те, що ендокринна терапія не призводить до загибелі пухлинних клітин в метастатичних осередках, не гальмує активність остеокласів, тому в недостатній мірі уповільнює прогресування кісткових метастазів. Найбільш близьким до заявляємого є відомий спосіб лікування хворих на рак молочної залози з множинними метастазами в скелет, який включає призначення препаратів з групи бісфосфонатів, які гальмують активність остеобластів, завдяки чому різко знижується резорбція кісткової тканини - бонефосу (клодронату) чи зомети (золендронової кислоти). Бонефос (клодронат натрію) призначають по 5,0мл 6% розчину внутршшьовенно капельно в 500мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози - 5 днів; потім по 800мг (2 капсули) 2 рази на день (сумарно в день 1600мг) - 100 днів. Зомету (золендронову кислоту) призначають по 4мг внутрішньовенно капельно в 50 мл ізотонічного розчину натрію хлориду 1 раз в місяць; на курс лікування - 6 введень препарату [3] (прототип). Основним недоліком даного способу є те, що бісфосфонати не призводять до загибелі пухлинних клітин в метастатичних осередках, тому в недостатній мірі уповільнюють прогресування кісткових метастазів. Задачею заявляємого винаходу є підвищення ефективності лікування на рак молочної залози з множинними метастазами в скелет за рахунок ефективної комбінації радіофармпрепаратів з тропністю до кісткових метастазів, ендокринної терапії та бісфосфонатів. Вирішення поставленої задачі досягається тим, що хворим додатково до медикаментозного лікування: призначають радіонуклідну терапію в два етапи, причому на першому етапі використовують радіофармпрепарат 32 Р у формі двозаміщеного фосфату натрію (Na2 H32PО4), спочатку активністю 200-225МБк перорально. через 7 днів повторно 200-225МБк, а потім, на другому етапі лікування через 4,5 місяці призначають 89Sr-хлорид внутрішньовенне активністю 150МБк, причому на обох етапах лікування за 15 хвилин до прийому кожної лікувальної активності радіофармпрепарату хворому вводять внутрішньовенно 500мг етіолу (аміфостину), а при наявності вираженого локального больового синдрому на locus minoris resistentia у кістках проводять додатково до радіонуклідного впливу курс телегамматерпії в сумарній дозі 30-35Гр (15-20 сеансів, лікувальними фракціями по 2-3Гр). Заявлений спосіб лікування виконується наступним чином. Спосіб включає в себе 2 етапи радіонуклідномедикаментозного впливу на хвору загальною тривалістю близько 11 місяців. На І етапі проводять радіонуклідномедикаментозну терапію з використанням радіофармпрепарату 32P у формі двозаміщеного фосфат натрію (Na2 H32PO4). Сумарна активність радіофармпрепарату складає 400-450МБк; його вводять перорально у два прийоми з інтервалом у 7 днів, при цьому разова активність становить 200-225МБк. За 15 хвилин до прийому кожної лікувальної активності 32Р, з метою селективного захисту здорових тканин від цитотоксичної дії іонізуючого випромінювання, хворому вводять внутрішньовенне 500мг етюду (аміфостину). При наявності вираженого локального больового синдрому, на locus minoris resistentia у кістках проводять додатково до радіонуклідного впливу курс телегамматерапії в сумарній дозі 30-35Гр (15-20 сеансів, лікувальними фракціями по 2-3Гр). Медикаментозна терапія: фарестон (тореміфен) - по 60мг (1 таблетці) 1 раз на день - 3,5 місяці: золадекс (гозерелін) - по 3,6мг під шкіру передньої черевної стінки (лінія "бікіні") 1 раз на місяць - 3 введення; бонефос (клодронат натрію) - по 5,0мл 6% розчину внутрішньовенне крапельно в 500мл ізотонічного розчину натрію хлориду або 5% розчину глюкози - 5 днів, потім по 800мг (2 капсули) 2 рази на день (сумарно в день - 1600мг) 100 днів. Тривалість І етапу лікування складає близько 4,5 місяців. На II етапі проводять радіонуклідномедикаментозну терапію з використанням радіофармпрепарату 89Sr у формі стронцію .хлориду. Сумарна активність радіофармпрепарату складає 150МБк. Всю активність 89Sr (150МБк) хворому вводять внутрішньовенне одномоментно. За 15 хвилин до прийому лікувальної активності, з метою селективного захисту здорових тканин від дії іонізуючого випромінювання, хворій вводять внутрішньовенно 500мг етіолу (аміфостину). При наявності вираженого локального больового синдрому, на locus minoris resistentia у кістках проводять додатково до радіонуклідного впливу курс телегамматерапії в сумарній дозі 30-35Гр (15-20 сеансів, лікувальними фракціями по 2-3Гр). Медикаментозна терапія: фемара (летрозол) - по 2,5мг (1 таблетці) 1 раз на день - 6 місяців; кальцемін по 1 таблетці 2 рази на день - 6 місяців, золадекс (гозерелін) - по 3,6 мг під шкіру передньої черевної стінки (лінія "бікіні") - 6 введень; зомета (золендронова кислота) - по 4мг внутрішньовенно крапельно в 50мл ізотонічного розчину натрію хлориду 1 раз на місяць - 6 введень на курс лікування. Тривалість II етапу лікування складає близько 6,5 місяців. Перед кожним етапом радіонуклідно-медикаментозної терапії хворим проводять комплекс обов'язкових лабораторних і спеціальних досліджень що включають в себе: аналіз крові (загальний + визначення рівня кальцію), остеосцинтіграфію, рентгенографію грудної порожнини, ультразвукову діагностику органів черевної порожнини. Прикладом конкретного застосування способу можуть служити історії хвороб №6653 та 12779. Хвора К. (історія хвороби №6653), 1958р. н., була госпіталізована у відділення відкритих ізотопів Київської міської онкологічної лікарні 21.05.2002р. Діагноз: рак лівої молочної залози, стан після мастектомії зліва (20.05.1999), множинні метастази в хребці грудного та поперекового відділів хребта, сідничні та клубові кістки, ребра (тотальне ураження), метастази в плевру, стадія IV, клінічна група II (T4N1M0). Патогістологічний висновок №6160-66 від 27.05.1999p. - внутрішньопротоковий інфільтруючий рак. За час перебування у відділенні хвора К. одержана 435,9МБк 32Р, а також курс телегамматерапії на 10-12 грудні хребці (30Гр). Кожному прийому 32Р передувало введення внутрішньовенне за 15 хвилин 500мг етіолу. Аналізи крові (в динаміці): 20.05.2002 - гемоглобін - 92г/л, лейкоцити - 3,3´109/л. швидкість осідання еритроцитів - 70мл/год; 27.05.2002 - гемоглобін - 104г/л, лейкоцити 3,0´109/л, швидкість осідання еритроцитів - 38мм/год. Хвору було виписано додому у задовільному стані медикаментозної терапії (фарестон, золадекс, бонефос) амбулаторне. Вдруге хвору К. було госпіталізовано у відділення відкритих ізотопів 27.09.2002p. (історія хвороби №12779). Діагноз: рак лівої молочної залози, стан після: мастектомії зліва (20.05.1999), множинні метастази в кістки, плевру, стадія: IV, клінічна група II (T4N1M0). За час перебування у відділенні хвора К. одержала 150МБк 89Sr, a також курс телегамматерапії на праву сідничну та праву клубову кістки (30Гр). Прийому 89Sr передувало введення внутршіньовенно за 15 хвилин 500мг етіолу. Аналізи крові (в динаміці): 20.09.2002 - гемоглобін - 102г/л, лейкоцити - 3,0´109/л, швидкість осідання еритроцитів - 32мм/год; 01.10.2002 - гемоглобін - 117г/л, лейкоцити - 2,9´109/л, швидкість осідання еритроцитів - 28мм/год. Хвору було виписано додому у задовільному стані, біль у кістках було повністю куповано, нормалізовано апетит та сон. Амбулаторно хвора продовжила одержувати медикаментозну терапію (фемара, кальцемін, золадекс, зомета). Клінічне застосування способу було проведене у радіологічному відділенні відкритих ізотопів Київської міської онкологічної лікарні, яке є базою кафедри радіології Київської медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, у 63 хворих. Такім чином, поєднана радіонуклідно-медикаментозна терапія є найефективнішим способом системного лікування: хворих на рак молочної залози з множинними метастазами в кістки. Завдяки безпосередньому впливу b - випромінюв ання на пухлинні клітини, відбувається їх загибель, зниження мітотичної активності, в зв'язку з чим уповільнюється прогресування кісткових метастазів, наступає стабілізація наявних змін, а в ряді випадків спостерігається регресія метастазів, що виявляється при проведенні остеосцинтіграфії та магнітно-резонансної томографії. Завдяки ендокринній терапії досягається депривація андрогенної стимуляції пухлинних клітин. Бісфосфонати гальмують активність остеокластів, завдяки чому різко знижується резорбція кісткової тканини. Комплексне застосування цих препаратів призводить до вираженого клінічного ефекту. Результатом лікування є підвищення тривалості та якості життя пацієнтів. У 90% пролікованих хворих спостерігається позитивний ефект лікування: відмова від наркотичних і зменшення доз ненаркотичних анальгетиків, підвищення рухової активності, відновлення працездатності. Якість життя за шкалою Карновського зростає з 30-40% до 70-90%. Список літератури 1. Цитостатическая терапия злокачественных новообразований /Под ред. Г.И. Соляник, Г.И. Кулик, В.Ф. Чехун. -К., 2000. - 294с. 2. Mouridsen H., Gershanovich M., Yan Sun et al/ Superior efficacy of letrozole (femara) versus tamoxifen as firstline therapy for postmenopausal women with advanced breast cancer: results of a phase III study of the International letrozole breast cancer group //J. Clin. Oncol. - 2001. - Vol. 19, №10. - P.2596-2606. 3. Энциклопедия лекарств (10-й выпуск). – М.: Рациональная фармакотерапия. 2003. - с.322.