Поршнева машина рудваса

Винахід, який заявляється, створений для виготовлення двигунів внутрішнього згоряння різних систем, з різними циклами роботи, для заміщення поршневих машин, які широко використовуються, відноситься до машинобудування, може бути використаний в авто - авіа - судно - будуванні та інших областях. Відомі поршневі машини різних конструкцій. Найбільш близьким технічним рішенням до заявляємогого є звичайна класична схема поршневої машини внутрішнього згоряння [німецького винахідника Отто Ніколаса Августа винайденого в 1867 році. «Історія теплотехніки» - автор Радич А.А. М-Л 1936р. ΒΡΕ / БСЄ/ -1975 року]. Його конструкція складається з корпуса, циліндра, поршня з ущільнювачем, передаточним механізмом, складеним з шатуна, кривошипа в складі колінчатого вала, подовженого назовні за корпус, на кінці якого закріплюється маховик з центральним валом для одбору потужності. Головним недоліком цієї конструкції є передаточний механізм, який складає шатун і кривошип у колінчатім валу, котрі є складними у виго товленні, балансуванні, мається швидкий знос поршневої групи, мала кількість обертів з-за криволінійного ходу шатуна, при яких губиться 30% механічної енергії. Подальше вдосконалення таких конструкцій двигунів внутрішнього згоряння обмежене конструктивними особливостями. В основі винаходу поставлене завдання створення принціпіально нової поршневої машини, заміною кривошипно-шатунного механізму, на поршнево-штанго-роторний механізм, в результаті чого, різко покращуються всі параметри і подальші можливості вдосконалення. Це завдання вирішується так: Поршнева машина вміщуює корпус, циліндр, поршень з ущільнювачем, маховик з центральним валом, змінюється наступним чином: в середину корпуса встановлюється передаточний механізм складений з маховика з центральним валом для зняття потужності, на якому ексцентрично, навколо центрального вала встановлюється однією торцевою стороною навантажувальне кільце механічним способом. Це буде ротором поршневої машини. По циліндру рухається поршень з ущільнювачем, закріплений на одному кінці штанги, потім впродовж штанги встановлені дві стойки з підшипниками, в які вставлені між підшипниками друга сторона навантажувального кільця на маховику, створивши в сукупності поршнево-штанго-роторний механізм поршневої машини, який є основним модулем винаходу. Поршнева машина складається: На Фіг.1 вздовж центрального вала, та на Фіг.1а поперек центрального вала, в двох проекціях сторін, поданий найпростіший склад поршневої машини: Корпус - 1, циліндр - 2, в якому ходить поршень з ущільнювачем- 3 на одному кінці штанги - 4, далі стойка на штанзі верхня - 5, яка знаходиться з зовнішньої сторони навантажувального кільця - 7, і стойка - 6 з внутрішньої сторони навантажувального кільця - 7, маховик - 8, центральний вал - 9. Другий кінець штанги - 4 має хвостовик з обмежувальним отвором, який охоплює центральний вал - 9 з боків, і маючий довжину отвора не меншу від робочого ходу поршня. Така конструкція штанги утримує поршневу систему тільки для прямолінійного ходу поршня. Працює ПМ наступним чином: При запуску поршневої машини у звичайному чотирьохтактному циклі, розкручується весь поршневоштанго-роторний механізм. При зворотнопоступальному русі поршня - 3 з ущільнювачем, обумовленим робочим процесом двигуна, зусилля буде передаватись від поршня по штанзі стійками - 5, 6 на навантажувальне кільце - 7, яке буде, завдяки ексцентричному розташуванню на маховику, створювати рух поршня вверх і вниз, і обертати центральний вал. До енергії прокрученого маховика додається енергія тиску газів, від чого добавлена і складена енергія в напрямку прокрутки, сильніше прокручує ротор - 7, 8, 9. При цьому, з кінця центрального валу - 9 знімається робоча потужність. З допомогою інерції маси маховика, продовжується робота всієї системи на новий робочий цикл, двигуна. Можливості створення систем із модулів поршневої машини: Для більш стабільної і збалансованої роботи поршневої машини розроблені різноманітні варіанти конструкцій - з двома поршневими групами на одній штанзі, з чотирма поршневими групами - показана на Фіг.2, з шістьма, восьми і більше поршневими групами на одному маховику. Наприклад на Фіг.2 за рахунок застосування чотирьох поршневих гр уп, в чотирьохтактному варіанті конструкції при кожному такті в кожному в одному з чотирьох циліндрів відбувається спалах робочої суміші в потрібному на даний момент циліндрі, в результаті чого досягнута максимально рівномірна, збалансована робота двигуна в цілому. Запропоновані технічні рішення надають наступні переваги: 1. Простота виготовлення, розбирання і збирання конструкції при ремонті силових установок на базі поршневих машин Рудваса. 2. Більш надійна і тривала робота поршневих груп за рахунок прямолінійного ходу поршнів. 3. Можливість розміщення на одному корпусі різної кількості поршневих груп; чим більше буде поршневих груп, тим кращим буде співвідношення між вагою і потужністю поршневих машин. 5. Можливість перепрофілювання системи з двигуна на повітряний компресор, або створення комбінованих установок, одна група циліндрів буде працювати в режимі двигуна, друга група в режимі компресора. 6. Проста можливість групування поршневих машин у блоки для досягнення великих потужностей. Винахід може бути виготовлений на любому багато - профільному підприємстві в різних модифікаціях.