Розчин інтерферону для назального та очного застосування

Розчин інтерферону для назального та очного застосування, який містить інтерферон, стабілізатор, буфер, антиоксидант, сурфактант, ніпагін як консервант та воду, який відрізняється тим, що як стабілізатор розчин містить гідроксипропілметилцелюлозу та лізину гідрохлорид, як буфер трис(гідроксиметил)амінометан, C2 2 (19) 1 3 натрію фосфорнокислого двозаміщеного або калію фосфорнокислого одно заміщеного знижує активність інтерферону. Крім того такий препарат є незручним у користуванні, зокрема користувачу необхідно відкрити його і розчинити розчинником, при цьому порушується стерильність препарату. Відомий також рідкий препарат інтерферону [Патент РФ №2255729, Кл. А61К9/08; А61К38/19, публ. 2005 р.], який містить, мкг/мл: інтерферон альфа - (1-15)х106 ME, натрію ацетат - 1230-1640, ЕДТА або динатрієву сіль - 60-80, натрію хлорид 5800-7500, твин 80 - 100-150, декстран або реополіглюкін ( в перерахунку на дестран) - 40000100000, вода для ін'єкцій до 1мл. Такий розчин є достатньо стабільним та має менше побічних ефектів, проте наявність в ньому декстрону також може призводити до появи різних алергічних і псевдоалергічних реакцій. Прототипом вибраний засіб - очні краплі „Офталшоферон"[Патент РФ № 2140286, Кл. Л61К38/21, публ. 1999p.ї, який містить рскомбінантний інтерферон, стабілізатор біологічних фізикохімічних властивостей і/або стійкості до мікробної контамінації і буферну суміш, при такому співвідношенні компонентів: рекомбінантний інтерферон, МН до 100000, стабілізатор, г,0,00005-0,2, буферна суміш, мл - решта. Як стабілічатор вони містячи полівінілпірролідон або полівініловий спирт, або похідне метилцеллюлози (Ка КМЦ) і ніпагін або четвер г ичні амонійні сполуки або хлортексилин Використовують альфабета-або гаммаінтерферон. Очні краплі додатково містять антиоксидант і димедрол. Проте відомо, що роччини полівінілпіролідону є токсичними, нестабільними та викликають часті алергічні реакції. Тому цей препарат додатково містить дімідрол. Крім того ніпагін в кількості 0,0015г на 1мл володіє цитотоксичною дією. В основу винаходу поставлене завдання розробити стабільний розчин інтерферону з мінімальними побічними ефектами. Поставлене завдання досягається запропонованим розчином інтерферону, який містить інтерферон, стабілізатор, буфер, та воду, згідно з винаходом в якості стабілізатора розчин містить гідроксіпропілметилцелюлозу та лізину гідрохлорид, як буфер трис (трис(гідроксіметил)амінометан, гідрохлориду (трис(гідроксіметил)амінометан, лізин гідрохлорид та калію хлорид, додатково містить, етилендіамінтетраоцтової кислоти динатрієву сіль, полісорбат 80 при такому співвідношенні компонентів, мас.%: 15х108МО/100 Інтерферон мл Трис (трис(гідроксіметил)амінометан 0,55-0,75 Гідрохлориду (трис(гідроксіметил)амінометан 0,045-0,065 Гідроксіпропілметилцелюлоза 0,1-0,5 Етилендіамінтетраоцтової кислоти динатрієва сіль 0,01-0,04 Лізину гідрохлорид 0,45-0,75 Калію хлорид 0, 3-0,5 80373 4 Полісорбат 80 0,1-0,15 Вода високо очищена решта Як інтерферон використовують альфа-, бетаабо гамма-інтерферон людини або альфа-, бетаабо гама-рекомбінантний інтерферон. Одними з компонентів буферної системи є трис (трис-(гідроксіметил)-амінометан) та гідрохлориду (трис-(гідроксіметил)амінометан, які здатні регулювати кислотно-лужну рівновагу, практично нетоксичні, входять до складу парентеральних препаратів, які використовуються в якості трометомолових солей та не впливають на активність інтерферону в процесі зберігання. Лізин гідрохлорид - амінокислота, яка входить до складу молекули інтерферону в різних ділянках білкової молекули та за рахунок надлишку попереджує гідроліз білкової молекули. Полісорбат 80 - неіоногенна поверхнево-активна речовина захищає білки від фізичної і хімічної дестабілізації, не взаємодіє з упаковкою, а також захищає саму молекулу інтерферону від денатурації і агрегації на її поверхні. Етилендіамінтетраоцтова кислота динатрієва сіль - хелотируючий засіб, який утворює комплекси з іонами металів у розчині, що запобігає реакції розщеплення білка за рахунок взаємодії з іонами металів. В якості консерванта використаний ніпагін, який не впливає на стабільність молекули інтерферону в розчині та традиційно використовується в якості консерванта в назальних і очних краплях. Експериментальне встановлено, що концентрація ніпагіну 0,033% при зберіганні 2-8° забезпечує антимікробну дію консерванту протягом 7-10 днів (термін використання первинної упаковки лікарського засобу). Калію хлорид є ізотонізуючим агентом і гарантує отримання ізотонічного складу. Речовини гідроксіпропілметилцелюлоза, лізин гідрохлорид та полісорбат 80 використані також і для захисту антивірусної активності. Комбінація всіх допоміжних речовин забезпечує біологічну, хімічну і фізичну стабільність розчину інтерферону протягом 2,5-х років зберігання. Інтерферон зберігається в первинній формі - коливання діючої речовини в процесі зберігання може знаходитися у границях від 85 до 100% (інтактна форма). Приклад виготовлення розчину В реактор, обладнаний мішалкою і охолоджувальною сорочкою, завантажують 46л води для ін'єкцій з температурою 20-25°С і додають 15,5г ніпагіну. Перемішують до повного розчинення. Потім послідовно добавляють 32г трис-(трис(гідроксиметил)амінометану, 352,5г гідрохлориду трис-(трис-(гідроксиметил)амінометану, 365г лізину гідрохлориду, 25г етилендіамінтетраоцтової кислоти динатрієвої солі, 235г калію хлориду. Перемішують розчин протягом 10-15 хвилин. Додають 250г гідроксіпропілметилцелюлози, 5г полісорбату 80 і перемішують до повного розчинення. Охолоджують розчин до температури 6-8°С. Додають розрахункову кількість концентрату інтерферону - 10 6МО/мл, доводять об'єм розчину до 50л, перемішують протягом 40-50 хвилин при температурі 6-8°С та стерильно фільтрують. 5 80373 6 Таблиця Основні показники якості запропонованого розчину інтерферону Назва показника Допустимі межі Фактичне значення Термін зберігання (роки) 1 2 2,3 10,1х106 9,98х106 МО/мл МО/мл 10,46х106 МО/мл Препарат повинен містити від 9,0х106 - 11х106 МО/мл (визнаСпецифічна актив6 чення рівня інтерферону прово- 10,6х10 МО/мл ність дять на чутливих культурах клітин L41, МДВК, А-549) РН 7,0-7,6 7,2 7,18 Повинен бути стерильним (за п. Стерильність Відповідає Відповідає 8, ДФУ2001.П.2.6.1) Антивірусну активність інтерферону визначали на культурі клітин L41 - лімфобластні клітини людини (перещеплювані), МДВК - перещеплювані клітини нирки теляти, А-549 - епителіоїдні клітини раку легень людини (перещеплювані). Віруси вірус везикулярного стоматиту - штам Індіана, одержаний з музею вірусів інституту вірусології ім.. Д.І .Івановського РАМН (Москва). Інфекційний титр Комп’ютерна верстка В. Клюкін 7,21 7,15 Відповідає Відповідає в культурі тканин L41 складав 4,0-5,0 lg ТЦД50 Стандартний зразок - як препарат порівняння використовували відомий препарат інтерферону з відомою активністю в міжнародних одиницях (МО) - інтерферон 3 млн ME [Intron A, 3 million I.U., lyophilized Powder for Injection, Interferon ALFA - 2b, cepiz IIFCA703 (Шеринг Плау]. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601