Спосіб діагностики стану щитоподібної залози за пауком-лазориком

Спосіб діагностики стану щитоподібної залози, який включає проведення клінічних та параклінічних досліджень, зокрема визначення рівня гормонів щитоподібної залози трийодтироніну Т3, вільного тироксину Т4в та тиреотропного гормону ТТГ о 8 год., який відрізняється тим, що додатково визначають рівень цих гормонів під час максимальної активності меридіана серця від 11 до 13 год. дня за місцевим поясовим часом відносно меридіана Гринвіча, порівнюють одержані результати і при наявності різниці між ними враховують ті, які більше відрізняються від контролю. (19) (21) a200608384 (22) 26.07.2006 (46) 25.06.2008, Бюл.№ 12, 2008 р. (72) ЛАЗОРИК МИХАЙЛО ІВАНОВИЧ, UA, ПАУК АНДРІЙ АНДРІЙОВИЧ, UA, ДЕРБАК МАР'ЯНА АНТОНІВН А, U A, ДЮРИК МИ ХАЙЛО ПЕТРОВИЧ, UA, МОДИНЕЦЬ ВАСИЛЬ ВАСИЛЬОВИЧ, UA, МИНКА ВАЛЕРІЙ ВАСИЛЬОВИЧ, UA, СУРАН АНДРІЙ ВОЛОДИ МИРОВИЧ, U A (73) УЖГОРОДСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ, UA (56) UA A 38995 15.05.2001 UA A 24466 21.07.1998 3 83280 1 год). Отже максимальна активність меридіана триває 2 годин. Меридіан серця починає працювати активно об 11 год і закінчує роботу в 13 год. Оскільки для роботи серця важливим є наявність гормонів щитоподібної залози, то можна очікувати і їх максимальне вироблення в час роботи меридіана серця. Тому оцінка активності щитоподібної залози шляхом визначення вмісту її гормовів з 11 до 13 години місцевим поясовим часом відносно меридіана Грінвіча є науково обгрунтованою. Спосіб здійснюється загальноклінічним обстеженням хворого з детальним збором скарг, анамнезу захворювання та анамнезу життя, пальпацією щитоподібної залози, параклінічними дослідженнями, зокрема ультразвуковим дослідженням (УЗД) щитоподібної залози та визначенням гормонів щитоподібної залози трийодтироніну Т3, вільного тироксину Т4в та тіреотропного гормону ТТГ в крові. На першому етапі проводилося визначення вмісту гормонів щитоподібної залози у крові, взятій о 8 годині та у крові, повторно взятій з 11 до 13 години. Далі одержані результати порівнювали і при наявності різниці величин показників стан щитоподібної залози оцінювали за результатами, одержаними в крові з 11 до 13 годин. Вдалося виявити, що найбільш доцільно забирати кров з 11 год 30 хв до 12 год 30 хвили, практично коло 12 години дня за місцевим часом. При цьому слід наголосити на недопустимості використання часу, законодавче введеному державними інституціями для "зручності" чи з інших міркувань, а користуватися місцевим часом за Грінвічем. Можливість здійснення способу ілюструється витягами з медичної документації. Приклад 1. Хворий К.І.С. 40 років. Хворіє з 20 річного віку, коли вперше на фоні повного здоров'я появилась різка загальна слабість, головний біль, тахікардія та втрата свідомості, різке підвищання А/Т до 180/110 мм рт. ст. Причини такого стану не було виявлено, виставили гіпертонічну хворобу з кризовим перебігом і лікували загальноприйнятими гіпотензивними ліками. На фоні лікування часто виникали гіпертензивні кризи, особливо після емоційного напруження. Консультований ендокринологом. Обстежували щи топодібну залозу параклінічними методами. При ульразвуковому дослідженні (УЗД) щитоподібна залоза збільшена в розмірі до 1Б ступеня, без вузлів (29.09.2004). Оскільки кількість Т3, Т4в та ТТГ у крові, взятої о 8 годині, але порушень не було виявлено, то результатам УЗД не було дано належної оцінки. При обстеженні 25.03.2005 року скаржиться на головний біль, головокружіння, серцебиття, болі в ділянці серця та між лопатками, перепади настрою, що супроводяться підвищенням А/Т на фоні прийому ліків. При об'єктивному обстеженні виявлено емоційну лабільність. Гіперстенік, шкірні покрови блідорожевого кольору. Ознаки хронічного субатрофічного фарингіту. В легенях жорстке дихання, на 4 рентгенограмі легень ознаки хронічного бронхіту. Серце - гіпертрофія серця вліво, тони звучні, акцент 2 тону над аортою. Пульс лабільний, А/Т 160/100, дещо напружений. Черево мяке, чутливість в епігастрії та правому підребер'ї. Печінка на 1,5см виступає з під правої реберної дуги. Щи топодібна залоза при пальпації однорідна, чутлива, дещо збільшена. Проведено визначення гормонів щитоподібної залози о 8 год ранку та о 11 год 30 хв 25.03.2005 р. Т3 Т4в ТТГ 8 год 1,2 17 0,9 н/моль/л н/моль/л мМО/мл 11 год 2,8 27,3 0,4 30 хв н/моль/л н/моль/л мМО/мл При порівнянні одержаних результатів з наведеними в табл. 1 величинами показників здорових та обстежених хворих виявлено, що Т3 та Т4в хворого приблизно відповідають показникам здорових осіб (контроль) о 8 год, а ТТГ дещо нижчий, але недостовірне. В той же час величини Т3 та Т4в об 11 год 30 хв достовірно вищі від показників здорових осіб і від величин показників самого хворого о 8 год, а показники ТТГ - нижчі. Одержані результати дали можливість діагностувати у хворого ураження щитоподібної залози дифузний зоб з вираженою гіперпродукцією Т3 та Т4 та зниженням рівня ТТГ, симптоматичну гіпертензію з частими кризами 1 типу на фоні субастрофічного фарингіту та хронічного бронхіту. Хворому було проведено лікування, вдалося стабілізувати рівень А/Т, зняти кризи. При повторному дослідженні гормонів щитоподібної залози 27.12.2005 визначалися лише показники о 11 год 30 хв.: Т3 - 0,76 н/моль/л, Т4в - 9,4 н/моль/л, ТТГ 4,8 мМО/мл Наведені результати свідчать про недостатню інформативність показників гормонів, взятих о 8 год. Показники гормонів, взятих за запропонованим способом, разом з іншими результатами клінічних та параклінічних досліджень і динаміка цих показників після лікування свідчить про достовірність виставленого діагнозу та правильність тактики ведення хворого. Висновок: Наведені результати вивчення величин показників гормонів щитоподібної залози вказують на доцільність вивчення вмісту гормонів від 11 до 13 год за місцевим часом за Грінвічем замість малоінформативних досліджень о 8 год ранку. Приклад 2. Студенту 3 курсу Л.І.В., 20 років, було запропоновано взяти участь у наборі контрольної групи з визначення вмісту гормонів щитоподібної залози. Студент вважав себе здоровим. За допомогою до лікарів не звертався. 27.07.2005 року взято о 8 та 12 годині кров для визначення гормонів щитоподібної залози. Наводимо результати обстеження. Т3 Т4в ТТГ 8 год 1,05 10,4н/моль/л 1,4 н/моль/л мМО/мл 11 1,12 12,5н/моль/л 6,51 год 30 хв н/моль/л мМО/мл 5 83280 Одержані результати дали підставу запідозрити навність у хворого порушення функції щитовидної залози, зокрема ознаки гіпотіреозу. Об'єктивно у хворого є пастозність обличчя, вказав, що має досить низьку частоту серцевих скорочень - коло 55-60 за хвилину. Від запропонованого детальнішого обстеження молодий чоловік категорично відмовився. Виявлені порушення ТТГ дали підставу для виключення його з контрольної групи обстежених. Для вияснення корисності запропонованого способу проведено обстеження 9 здорових осіб (контроль) та 15 хворих з патологією серця та щитоподібної залози з визначенням вмісту Т3, Т4в ТТГ імуноферментним методом. Результати обстеження наведено в таблиці 1. Одержані результати вказують на практичну відсутність різниці показників у контрольній групі між величинами гормонів Т3 та Т4в, взятих о 8 год та з 11 до 13 години. Лише вміст гормону ТТГ у крові, взятій повторно, був достовірно вищим. У групі обстежених хворих у крові, взятій о 8 год показник Т3 був достовірно вищим від контролю, а Т4в та ТТГ практично не відрізнялися, хоча величина показника ТТГ був нижчою. У крові, взятій за запропонованим способом, всі показники гормонів у хворих достовірно відрізнялися від контролю При цьому Т3 та Т4в виявилися достовірно вищими, а ТТГ - достовірно нижчим. 6 Величини показників гормонів Т3 та Т4в у крові хворих, взятій о 8 та від 11 до 13 год достовірно відрізнялися і були вищими. Хоча у хворих показник ТТГ у крові, взятій за запропонованим способом, був нижчим від показника о 8 годині, але недостовірне. В таблиці 1 наведено критерій t, який чітко показує ступінь достовірності. При порівнянні величин показників за критерієм Стьюдента виявлена висока степінь достовірності порівнюваних величин. Одержані результати та математична обробка їх дають підстави для висновку про обгрунтованість запропонованого дослідження крові при вивченні стану щитоподібної залози. Запропонований спосіб доцільно впроваджувати для використання його у хворих в поліклінічних та стаціонарних умовах, що дасть змогу виявити порушення стану щитоподібної залози частіше і точніше. Джерела інформації: 1. Обеспечение качества лабораторных исследований. Преаналитический этап.- М.- "Лабинформ".-1999.-305с. -прототип 2. Ганджа I.М., Коваленко В.М. Внутрішні хвороби. - К. - 2003. – 456 с. 3.Табеева Д.М. Руководство по рефлексотерапии. - М. - "Медицина" – 560 с. Таблиця 1 Рівень гормонів щитоподібної залози у здорових та обстежених хворих Час забору 8 зд. 8 хв. 11-13 зд. Стат. Парам. S±m S±m 1 Гормон/осіб Т3 Т4в ТТГ n=9 1,52±0,12* 18,75±1,8 1,41±0,9" n=15 1,87±0,1*# 19,3±1,05# 0,42±0,15 11-13 хв. t S±m S±m t t t 3,18 2,0 1,35 n=9. 1,2±0,13* 16,3±1,5* 2,42±0,15*” n=15 2,99±0,2*# 27,64±1,07*# 0,35±0,04* 15,5 2,59 4,04 1,82 1,04 7,8 2,36 4,13 0,43 Примітка: t 1 - критерій Стьюдента між показниками здорових о 8 та 11-13 год; достовірність позначена знаком" t 2 - критерій Стьюдента між показниками хворих о 8 та 11-13 год; достовірність позначена знаком # t 3 - критерій Стьюдента між показниками здорових та хворих (8 та 11-13 год); достовірність, позначена знаком * Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601