Спосіб радіонуклідної діагностики йодонегативних рецидивів та/або метастазів диференційованого раку щитоподібної залози

Спосіб радіонуклідної діагностики йодонегативних метастазів та/або рецидивів диференційова 3 31379 therapy / Seabold J. E., Gurll N., Schurrer M. E. et al. // J. Nucl. Med. - 1999. - Vol.40, №9. - P.1434-1440]. Спосіб діагностики дозволяє виявити рецидивну тироїдну тканину у пацієнтів з високим рівнем тиреоглобуліну (ТГ) та з високим ризиком проліферації при йодонегативних постлікувальних сканах. Недоліком даного способу є низька чутливість цього методу діагностики, яка складає 53%. В основу корисної моделі поставлено завдання створення способу радіонуклідної діагностики йодонегативних метастазів та/або рецидивів ДРЩЗ, в якому проведення сцинтиграфії з використанням 99mTc-(V)DMSA активністю від 400 до 600МБк у попередньо відібраних хворих з йодонегативними постлікувальними скапами дозволяє за рахунок фізико-хімічних властивостей розподілу вказаного радіофармпрепарату виявити його найближчу та відстрочену фіксацію в йодонегативній пухлинній тканині, що підвищує чутливість діагностики рецидивів та/або метастазів, які не накопичують радіойод. Поставлене завдання реалізується наступним чином, у відомому способі радіонуклідної діагностики йодонегативних рецидивів та/або метастазів ДРЩЗ шля хом використання радіонуклідних препаратів, згідно корисної моделі, проводять попередній відбір хворих з йодонегативними постлікувальними сканами і рівнем тиреоглобуліну більшим за 10нг/мл на фоні скасування супресивної гормонотерапії, через місяць проводять сцинтиграфію з 99mTc-(V)D MSA активністю від 400 до 600МБк з наступною візуалізацією його фіксації в йодонегативній пухлинній тканині в передній та задній прямих проекціях тричі: через 20, 60 та 165 хвилин. Спосіб, що заявляється, реалізують наступним чином. Попередньо відбирають хворих з йодонегативними постлікувальними сканами і рівнем тиреоглобуліну вищім за 10нг/мл на фоні скасування супресивної гормонотерапії. Після цього через місяць хворому вн утрішньовенно вводять розчин 99m Tc-(V)D MSA активністю від 400 до 600МБк. Візуалізацію проводять на екрані гамма-камери в передній та задній прямих проекціях тричі: через 20, 60 та 165 хвилин. Нижче наведено конкретні приклади застосування способу, що заявляється. Приклад 1. Хвора О-к, 1940р. н., іст. хв. №21622. Діагноз: Рецидив фолікулярного раку щитоподібної залози, TXNXM0, після нерадикального хірургічного лікування, радіойодотерапії, метастатичне ураження легенів, 2 клінічна група. Гіпотиреоз, тяжка форма. Пацієнтка спостерігається в клініці Державної установи „Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва АМН України’’ з 1983p., коли вперше був діагностований фолікулярний рак щитоподібної залози і проведено хірургічне лікування (геміструмектомія зліва з перешийком), післяопераційний курс дистанційної гамма-терапії (ДГТ) та призначено гормонотерапію левотироксином у дозі 50мкг/д. Повторно звернулася до клініки інституту у 1996 році, коли при рентгенологічному обстеженні було виявлено метастатичне ураження 4 обох легенів. При лікуванні 131І на той період сцинтиграфічно на „залишкових’’ активностях візуалізувалася інтенсивно функціонуюча тироїдна тканина лише в типовому місці проекції щитоподібної залози. 21.01.1999р. було проведено повторне хірургічне лікування з приводу рецидиву рака в об'ємі остаточної тироїдектомії. З 1999 до 2005р. проводилося лікування радіойодом. Сумарно видана активність дорівнює 16640МБк. При сцинтиграфії тіла на „залишкових’’ активностях в 1999р. візуалізувалася функціонуюча тиреоїдна тканина лише в місті проекції щитоподібної залози, а з 2000 до 2004pp. радіойод накопичувався і в паренхімі обох легенів. З 2004 року, після неодноразового лікування радіойодом було отримано йодонегативні скани, хоча рентгенологічно метастази в легенях продовжували візуалізуватися у вигляді солітарного осередку у лівій легені, за тінню серця. Вміст ТГ був значно підвищений і дорівнював 358нг/мл. У лютому 2006р. хворій проведена сцинтиграфія з 99m Тс-МІВІ, при якій відзначено ледве помітну фіксацію радіофармпрепарату (РФП) у паренхімі обох легенів. Результати сцинтиграфії з 99mТс-МІВІ розцінені як „сумнівні’’. В червні 2006 року хворій було проведено лікування радіойодом та отримано негативні постлікувальні скани, тому через місяць була повторно проведена сцинтиграфія, але з використанням іншого радіонуклідного препарату 99m Tc-(V)D MSA активністю 400-600МБк з наступною візуалізацією його в йодонегативній тканині. При візуалізації препарату в передній та задній проекції через 20 хвилин спостерігалася слабоінтенсивна фіксація РФП в паренхімі обох легенів, а через 60 і через 165 хвилин спостерігалась інтенсивна фіксація РФП в паренхімі обох легенів. Таким чином, використання сцинтиграфії з 99mTc(V)D MSA на відміну від 99mТс-МІВІ, дозволяє виявити чітку фіксацію РФП в йодонегативній пухлинній тканині, тобто виявити метастази ДРЩЗ в легенях. На Фіг.1 і Фіг.2 для порівняння наведено статичні сцинтиграми шиї та органів грудної порожнини в передній прямій проекції з 99mТс-МІВІ та з 99m Тс-(V)D MSA відповідно. На Фіг.1 та Фіг.2 показана ділянка 1 візуалізації пухлинної тканини в паренхімі обох легенів На Фіг.1 у ділянці 1 практично відсутні осередки патологічної фіксації РФП. На Фіг.2 у ділянці 1 спостерігається інтенсивна фіксація РФП в паренхімі обох легенів. Таким чином, наведені сцинтиграми показують інтенсивну візуалізацію метастазів ДРЩЗ в паренхімі обох легенів при сцинтиграфії з 99mТс(V)D MSA, що підтверджує високу чутливість способу радіонуклідної діагностики йодонегативних рецидивів і/або метастазів, що заявляється. Приклад 2. Хворий Н-й, 1963р. н., іст. хв. №51960. Діагноз: Рецидивуючий папілярний рак щитоподібної залози, T3N1а M0 , після нерадикального хірургічного лікування, радіойодотерапії, метастатичне ураження лімфовузлів шиї, І стадія 2 клінічна група. Гіпотиреоз, тяжка форма. Діагноз папілярного раку щитоподібної залози встановлено у 1993 році за місцем проживання хворого після проведення хірургічного лікування. 5 31379 6 - сцинтиграфія з 99mТс-пертехнетатом - візуалізується лише слабоінтенсивна фіксація РФП в проекції правої частки щитоподібної залози. - сцинтиграфія з 99mТс-МІВІ - фіксація РФП не візуалізується. - сцинтиграфія з 99mTc-(V)D MSA - візуалізується інтенсивна фіксація РФП у проекції як правої, так і лівої часток щитоподібної залози. На Фіг.3 і Фіг.4 приведені статичні сцинтиграми шиї та органів грудної порожнини в передній прямій проекції з 99mТс-МІВІ та з 99mTc-(V)DMSА відповідно. На Фіг.3 та Фіг.4 показана ділянка 2 візуалізації пухлинної тканини в проекції типового розміщення щитоподібної залози. На Фіг.3 у ділянці 2 фіксації РФП не спостерігається. На Фіг.4 у ділянці 2 візуалізується інтенсивна фіксація РФП в проекції лівої та правої ділянки щитоподібної залози. Таким чином, лише при використанні способу радіонуклідної діагностики з 99mТс - (V)DMSA вдалося вперше візуалізувати цитологічно верифіковану йодонегативну рецидивну тироїдну пухлину в проекції лівої частки щитоподібної залози. Таким чином, підтверджується висока чутливість цього способу діагностики йодонегативних метастазів та/або рецидивів ДРЩЗ, що заявляється. Для доказів переваг способу діагностики йодонегативних метастазів та/або рецидивів ДРЩЗ, що заявляється, у зрівнянні з прототипом було проаналізовано результати діагностики даними способами. Результати аналізу наведені у таблиці 1. Спеціального лікування не отримував, супресивна гормонотерапія не призначалася. Рецидив захворювання встановлено у 2005 році, проведено повторне хірургічне лікування в об'ємі резекції перешийка та конгломерату лімфовузлів на шиї зліва (ПГЗ №15517-18 від 13.11.2006р.) В післяопераційному періоді проведено ДГТ у дозі 46Гр. В клініці Державної установи „Інститут медичної радіології ім. С. П. Григор'єва АМН України’’ спостерігається з 01.11.2006р. Діагноз рецидивуючого папілярного раку щи топодібної залози підтверджено. При сонологічному дослідженні отримані наступні дані - в проекції типового розташування щитоподібної залози візуалізується права частка 54x16x21мм, ліва частка 48x24x35мм, в паренхимі лівої частки візуалізується ту морозно змінена тироїдна тканина розміром 40x38мм з кістозним компонентом 22x11мм. Проведена цитологічна верифікація туморозно зміненої тканини щитоподібної залози - отримано дані за тироїдний рак. За час лікування у клініці хворому проводилась радіойодотерапія, сумарною активністю 3700МБк. На постлікувальних сканах візуалізується лише слабофункціонуюча тироїдна тканина в проекції правої частки щитоподібної залози, тобто пухлинна тканина зліва (верифікована цитологічно) має радіойодорезистентний характер. Вміст ТГ на фоні скасування пригнічуючої гормонотерапії дорівнює 85,2нг/мл. Через місяць після лікування радіойодом, хворому було проведено сцинтиграфію з трьома РФП: з 99mТс-пертехнетатом, з 99mТс-МІВІ та з 99mTc(V)DMSA. Отримані наступні дані: Таблиця 1 Порівняльний аналіз результатів радіонуклідних досліджень за прототипом та за способом, що заявляється Прототип Сцинтиграфія з 99mТс-МІВІ Показники Візуалізація йодонегативних віддалених метастазів та/або рецидивів ДРЩЗ Отримання позитивного зображення Чутливість Своєчасність призначення лікування, спрямованого на подолання радіойодрезистентності Спосіб, що заявляється Сцинтиграфія з 99mTc-(V)D MSA ні так 65% 75% 53% 75% ні так Результати порівняльного аналізу чутливості та специфічності сцинтиграфії з 99mТс-МІВІ та з 99m Tc-(V)D MSA наведені у таблиці 2. Таблиця 2 Порівняльний аналіз чутливості та специфічності сцинтиграфії з 99mТс-МІВІ та з 99mTc-(V)DMSA Спосіб сцинтиграфії З 99mТс - MIBI З 99mТс - (V)D MSA Всього (хворих) 20 20 Чутливість 53% 75% Специфічність 25% 50% 7 31379 Дані, наведені у табл. 1 і 2, свідчать про те, що застосування нового способу радіонуклідної діагностики йодонегативних метастазів та/або рецидивів тироїдного раку дозволить: - підвищити чутливість та специфічність діагностики йодонегативних рецидивів та метастазів раку щитоподібної залози до 75% та 50% відповідно; - забезпечити ранню діагностику йодонегативних метастазів та рецидивів, як при місцеворозпо Комп’ютерна в ерстка І.Скворцов а 8 всюджених формах раку, так і при їх віддаленій локалізації; - забезпечити своєчасність призначення лікування, спрямованого на подолання радіойодорезистентності; - забезпечити зменшення кількості днів непрацездатності; - покращати якість життя онкологічних хворих за рахунок проведення своєчасного та адекватного протипухлинного лікування, спрямованого на подолання радіойодорезистентності. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601