Штам бактерій bradyrhizobium japonicum t66 для одержання бактеріального добрива під сою

Штам бактерій Bradyrhizobium japonicum T66, депонований у Депозитарії мікроорганізмів Інституту мікробіології і вірусології НАН України під реєстраційним номером IMB B-7194, для одержання бактеріального добрива під сою. (19) (21) a200611246 (22) 25.10.2006 (46) 25.06.2008, Бюл.№ 12, 2008 р. (72) КОЦЬ СЕРГІЙ ЯРОСЛАВОВИЧ, UA, МАЛІЧЕНКО СВІТЛАНА МАРКІВНА, UA, ВОРОБЕЙ НАДІЯ АНАТОЛІЇВНА, UA, ДАЦЕНКО ВАСИЛЬ КУЗЬМОВИЧ, UA (73) ІНСТИТУТ ФІЗІОЛОГІЇ РОСЛИН І ГЕНЕТИКИ НАН УКРАЇНИ, UA 3 83298 чи при цьому середовище; активно використовує мальтозу, сахарозу, маніт і глюкозу. Відмінним джерелом вуглецю для культури T66 є меляса. Клітковину і крохмаль цей штам не засвоює, має слабкий ріст на картопляному агарі. Із-поміж генетичних особливостей штаму треба відзначити, що він прототроф, стійкий до антибіотиків, зокрема, до сульфату канаміцину в концентрації 200мкг/мл, непатогенний, нетоксичний. Культура добре зберігається на МДА під мінеральним маслом при кімнатній температурі або в холодильнику при температурі 4-5°С на цьому ж поживному середовищі без масла. Штам рекомендовано пересівати 1–2 рази на рік і зберігати на МДА, збагаченому 200мкг/мл сульфату канаміцину. Штам В. japonicum T66 достатньо технологічний, тобто здатний нагромаджувати високий титр при вирощуванні у стандартному виробничому кукурудзяно-мелясному середовищі (табл. 1). Він добре приживається й розмножується на твердих носіях вермикуліті й перліті з поживними домішками (табл. 2). Ефективність штаму перевірена в умовах мікровегетаційних, вегетаційних і польових дослідів. Він виявився високовірулентним. Кількість і маса утворених за його участю кореневих бульбочок сої в основному перевищувала ці показники вихідного штаму-стандарту (табл. 3). Азотфіксувальна активність бульбочок при інокуляції рекомендованим 4 штамом переважала активність бульбочок, індукованих штамом-стандартом і вихідним штамом відповідно на 23 і 37% (табл. 4). Польові дослідження ефективності застосування штаму В. japonicum Т66 як бактеріального добрива при вирощуванні сої, проведені в різних агрокліматичних умовах: Черкаській (темно-сірий опідзолений ґрунт, рН 5,3-5,7, вміст гумусу 1,62,0%) і Київській (сірий лісовий супіщаний ґрунт, рН 5,9-6,0, вміст гумусу 1,2-1,5%) областях, виявили беззаперечну його перевагу над штамомстандартом В. japonicum 634б (табл. 5). Передпосівна інокуляція сої цим штамом забезпечувала збільшення урожаю в порівнянні з інокуляцією вказаними штамами відповідно на 6,1 і 6,8 ц/га або на 23,4 і 24,3%. Отже, відмітними ознаками заявленого штаму є такі: - стійкість до сульфату-канаміцину в концентрації 200мкг/мл середовища; - висока технологічність; - здатність утворювати високий титр бактерій при культивуванні на твердих носіях із поживними домішками; - висока вірулентність; - більша азотфіксувальна активність у порівнянні зі штамом-стандартом 634б та вихідним штамом 646; - здатність в симбіозі з соєю формувати високий урожай зерна. Таблиця 1 Інтенсивність росту штамів Bradyrhizobium japonicum на середовищах із різними джерелами вуглеводів Штам ризобій Середовище МД KM МД KM МД KM В. japonicum 634б В. japonicum 646 В. japonicum T66 Тривалість інкубації 2 доби 4 доби 108 КУО/мл 1010 КУО/мл 377±59,8 799±71,0 36±2,8 635±38,5 363±81,0 776±56,1 37±4,5 594±18,3 114±1,8 633±46,0 6±1,2 439±20,5 МД - манітно-дріжджове середовище; KM - кукурудзяно-мелясне середовище; КУО - кількість утворених одиниць. Таблиця 2 Зміна титру ризобій залежно від носія та тривалості зберігання препарату Вихідний титр Штам ризобій Bradyrhizobium japonicum 6346 Bradyrhizobium japonicum T66 Носій Перліт Вермикуліт Перліт Вермикуліт 108 5,42±0,20 1,00±0,12 1,93±0,08 0,90±0,10 Титр через 20 діб КУО/мл 109 2,01±0,15 1,20±0,12 1,76±0,15 0,97±0,09 Титр через 40 діб 1010 1,08±0,001 41,5±0,02 1,7±0,001 55,2±0,003 5 83298 6 Таблиця 3 Вплив інокуляції сої штамом Bradyrhizobium japonicum T66 на утворення кореневих бульбочок (вегетаційний дослід) Фаза розвитку рослин Утворення 3-х справжніх Бутонізація Початок утворення бобів листків маса, г/росл. кількість, шт. маса, г/росл. кількість, шт. маса, г/росл. кількість, шт. Штам-інокулянт В. japonicum 6346 (стандарт) В. japonicum 646 (вихідний) В. japonicum Т66 (рекомендований) 0,24 ± 0,03 58,4 ± 6,8 0,58 ± 0,03 87,0 ± 7,50 0,86 ± 0,01 88,5 ± 8,7 0,28 ± 0,01 70,2 ± 6,0 0,70 ± 0,11 91,2 ± 10,4 1,19± 0,09 117,5± 11,0 0,25 ± 0,02 79,09 ± 10,8 0,91 ± 0,10 117,5± 0,78 1,46± 0,11 108,2± 21,9 Таблиця 4 Азотфіксувальна активність штаму T66 Bradyrhizobium japonicum, мкм С2Н4 (росл×год.) (вегетаційний дослід). Штам-інокулянт сої В. japonicum 634б(стандарт) В. japonicum 646 (вихідний) В. japonicum T66 Фаза 3-х справФаза бутонізації жніх листків Початок утворення бобів Середнє за 3 відбори Різниця між штамом T66 і контролями абс. % 4,93 ± 0,80 3,06 ± 0,78 7,87 ± 0,97 5,29 ± 0,85 -1,70 -24,3 3,40 ± 0,23 2,31 ± 0,39 7,25 ± 0,25 4,32 ± 0,29 -2,67 -38,2 5,96 ±0,92 3,40 ±0,26 11,62 ±0,34 6,99 ±0,51 – 100 Таблиця 5 Урожай зернасої сорту Мар'яна при інокуляції різними штамами бульбочкових бактерій (польові досліди 2005-2006 pp.. Черкаська обл.) Контроль (без інокуляції) В. japonicum 6346 (стандарт) В. japonicum 646 (вихідний) В. japonicum T66 (рекомендований) НІР05 Надбавка до контролю Урожай, ц/га Штам- інокулянт Надбавка до штамустандарту ц/га % – – Надбавка до вихідного штаму ц/га % – – 2005р. 29,2 2006р. 19,9 середнє 24,6 ц/га – % – 30,6 22,5 26,6 2,0 8,1 – – – – 30,3 21,5 25,9 1,3 5,3 – – – – 39,3 26,1 32,7 8,1 32,9 6,1 22,9 6,8 26,3 3,0 1,8 2,4 – – – – – – Комп’ютерна верстка В. Клюкін Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601