Спосіб вирощування кормових культур

Спосіб вирощування кормових культур, який включає передпосівний обробіток ґрунту, внесення мінеральних добрив, сівбу суміші зернобобових культур та наступну сівбу післяукісної кукурудзи, який відрізняється тим, що сівбу суміші тритикале та бобових к ультур здійснюють у кількості 50% тритикале ярого та 75% бобових культур, від повної норми висіву одновидових культур, передбаченої для конкретної зони вирощування, з чергуванням рядків 1:1, а після їх збирання на зелений корм висівають післяукісну кукурудзу ранньостиглих гібридів рядковим способом з міжряддями 15см при нормі висіву 70кг/га. UA (21) a200610916 (22) 16.10.2006 (24) 26.01.2009 (46) 26.01.2009, Бюл.№ 2, 2009 р. (72) ПЕТРИЧЕНКО ВАСИЛЬ ФЛОРОВИЧ, UA, ПЕЛЕХ ІГОР ЯРОСЛАВОВИЧ, U A (73) ІНСТИТУТ КОРМІВ УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ Н АУК, U A (56) RU C1 2137331, 12.02.1998 RU C1 2137331, 20.06.1997 SU A3 1835989, 23.08.1993 SU A1 1794346, 15.02.1993 Пелех І.Я. Продуктивність тритикале ярого залежно від видового складу і удобрення в ранньовесняних посівах з капустяними культурами // Корми і кормовиробництво. – Вінниця: Діло, 2006. – Вип.57. – С.129-134. Пелех І. Я.. Продуктивність ранньовесняних сумішок залежно від ущільнення капустяними компонентами та мінеральних добрив у центральному лісостепу // Матеріали науково–практичної конференції молодих вчених і спеціалістів: „Новітні технології виробництва конкурентноспроможної продукції рослинництва” (29–30 листопада 2005 р.). – Чабани, 2003. – С.98–99 Петриченко В.Ф., Пелех І.Я. Ме тодологічні аспекти вивчення біологічної продуктивності кормових культур // Вісник аграрної науки, 2005. - №12. С.12-16. Пелех І. Я. Кормова продуктивність тритикале ярого з капустяними та бобовими культурами залежно C2 2 (19) 1 3 85410 ження ґрунту з підвищеною нормою висіву насіння на 10-12%. При цьому підсів пожнивних капустяних культур проводиться на початку молочної стиглості зерна озимої пшениці за 18-22 дні до збирання. Підсів виконують по технологічній колії переобладнаним центробіжним розкидачем мінеральних добрив НРУ-0,5 або багатоканальним пневматичним розкидачем. Після збирання озимої пшениці по поверхні поля розкидачем вноситься аміачна селітра з розрахунку 60 кг діючої речовини на гектар. Збирають зелену масу в третій декаді жовтня. Але даний спосіб забезпечує тварин рослинною сировиною лише у пізньоосінній період [2. Відомий спосіб вирощування сільськогосподарських культур в пожнивних посівах, який включає сівбу першої культури озимого ріпаку, а після збирання пожнивну сівбу соняшника сортів та гібридів ультра ранньої групи без попередньої підготовки ґрунту з нормою висіву 90-120 тисяч рослин на гектар, а збір проводять у фаз у господарської стиглості зерна. Однак даний спосіб не вирішує проблему отримання збалансованої рослинної сировини за вмістом у ній поживних речовин, а другий урожай забезпечує годівлю тварин лише у зимовий період [3]. За прототип взято спосіб вирощування змішаних агрофітоценозів на кормові цілі, який включає сівбу трьохкомпонентних сумішок з коротким вегетаційним періодом, а після їх збирання сівбу післяукісних посівів кукурудзи із зернобобовими куль турами [4]. Спосіб передбачає передпосівний обробіток ґрунту під ранні ярі, який включає культивацію у два сліди, внесення мінеральних добрив, а під поукісні культури дворазове дискування ґрунту дисковою бороною БДН-3 з послідуючою культивацією. Збирання кормових культур проводили при досяганні укісної стиглості одним із компонентів сумішки. Недоліком є те, що він енергомісткий і не забезпечує максимальний вихід зеленої маси, валової енергії та кормових одиниць з одиниці площі. В основі винаходу поставлено завдання збільшення виходу рослинної продукції і зменшення енергетичних витрат на вирощування двох врожаїв у рік з одиниці кормової площі. Поставлена мета, досягається тим, що сівбу ранніх ярих культур здійснюють у співвідношенні 50% тритикале ярого та 75% бобового компонентів від повної норми висіву одновидових ценозів з чергуванням рядків 1:1, а після їх збирання на зелений корм висівають післяукісну кукурудз у ранньостиглих гібридів рядковим способом з міжряддями 15см. Досягнення поставленого завдання пояснюється наступними дослідами. Дослід 1. За прототипом спосіб вирощування змішаних посівів включає передпосівний обробіток 4 ґрунту під ранні ярі, який складався із культивації у два сліди, внесення мінеральних добрив, а під поукісні культури дворазове дискування бороною БДН-3 без внесення мінеральних добрив та культивацію на глибину загортання насіння. Норми висіву ранніх ярих к ультур трьохкомпонентної сумішки були такими: вика яра - 80кг/га овес - 50кг/га редька олійна 16кг/га. У післяукісних посівах використовувались змішані посіви кукурудзи та кормових бобів. Збирання кормових культур проводили при досяганні укісної стиглості одним із компонентів сумішки. Дослід 2. Запропонований спосіб включає передпосівний обробіток ґрунту традиційний для зони вирощування. Перед сівбою проводили внесення мінеральних добрив. Сівба передбачає використання насіннєвого матеріалу у співвідношенні 50% злакового та 75% бобового компонентів від повної норми висіву одновидових ценозів передбачених для конкретної зони вирощування. Ранні ярі сільськогосподарські культури висівали у ранні строки сівби із співвідношенням рядків 1:1. Норма висіву в сумісному агрофітоценозі з тритикале ярим становила: тритикале ярого 100кг/га, з люпином вузьколистим 128, з викою ярою 87, з горохом кормовим 184 кг/га. Збирання врожаю зеленої маси починали при виколошуванні тритикале ярого. Підготовка ґрунту під післяукісні посіви кукурудзи включала дворазове лущення стерні комбінованим агрегатом АГ-2,4. Сівбу здійснювали суцільним способом з міжряддями 15см при нормі висіву 70кг/га. Догляд за посівами складався із прикочування та до - і після сходового боронування. Із запропонованого способу формування агрофітоценозів на кормові цілі отримано слідуючі результати. Варіант 1. При вирощуванні тритикале ярого з люпином вузьколистим на зелений корм з послідуючим висівом післяукісної кукурудзи сукупний вихід зеленої маси становив 65,12т/га. При цьому збір кормових одиниць склав 11,75т/га, а вихід валової енергії - 241,5ГДж. При вирощуванні двох врожаїв з однієї площі сукупні витрати становили 34,67ГДж на один гектар, а енергоємність 1 тонни сухої речовини - 262МДж (Табл.1). Варіант 2. При вирощуванні тритикале ярого з викою ярою з послідуючим висівом післяукісної кукурудзи сукупний вихід зеленої маси склав 48,77т/га, вихід кормових одиниць - 12,32т/га, а вихід валової енергії 235,1ГДж/га. При цьому сукупні витрати склали 32,87ГДж/га, а енергоємність 1 тонни сухої речовини - 253МДж (Табл.1). Варіант 3. При вирощуванні тритикале ярого з горохом кормовим з послідуючим висівом післяукісної кукурудзи вихід зеленої маси становив 50,75, кормових одиниць - 12,28 тонн з одного гектара, а вихід валової енергії - 228ГДж/га. При цьому сукупні витрати склали 36,80ГДж/га, а енергоємність 1 тонни сухої речовини - 293МДж (Табл.1). 5 85410 6 Таблиця 1 Порівняльна оцінка технологій вирощування кормових агрофітоценозів Показники продуктивності Вихід зеленої маси, т/га Збір кормових одиниць, τ Вихід валової енергії, ГДж/га Витрати на вирощування, ГДж/га Прототип (дослід 1) 45,1 8,01 137,2 34,98 Таким чином, згідно варіанту 1 запропонований спосіб перевищує за виходом зеленої маси на 20т/га (44,4%); за кормовими одиницями на 3,74т/га (46,7%); за валовою енергією на 104,3ГДж/га (76%), по-варіанту 2 на 3,67 (8,13%); на 4,31 (53,8%); на 97,9 (71,4%), по варіанту 3 на 5,65 (12,5%); на 4,27 (53,3%); на 90,8 (66,2%) відповідно. Запропонований спосіб вирощування сільськогосподарських рослин, який побудований за принципом ярі проміжні+післяукісна кукурудза забезпечує високий вихід зеленої маси для годівлі сільськогосподарських тварин на протязі літньо осіннього періоду. Джерела інформації: 1. Спосіб вирощування озимих злакових культур в суміші з капустяними та бобовими Авт. св. Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін Запропонований спосіб (дослід 2) варіант 1 варіант 2 варіант 3 65,12 48,77 50,75 11,75 12,32 12,28 241,5 235,1 228,0 34,67 32,87 36,80 України № 24908. Бюлетень «Промислова власність» №6,1998. 2. Спосіб вирощування редьки олійної на корм Авт. св. України №4587. Бюлетень «Промислова власність» №7-1, 1994. 3. Спосіб вирощування сільськогосподарських культур в пожнивних посівах Авт. св. України №21699. Бюлетень «Промислова власність» №2, 1998. 4. Гуменюк О.В. Підвищення кормової продуктивності сумішок однорічних культур в зеленому конвеєрі в умовах південно-західного Лісостепу України. Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук: 06.01.12. -Вінниця, 2002. - 233с. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601