Спосіб вирощування озимих злакових культур в суміші з капустяними та бобовими

Винахід відноситься до сільського господарства, до технологій вирощування сільськогосподарських культур, зокрема кормових культур. Переважна галузь його використання кормовиробництво зони зрошуваного землеробства. Відомий спосіб вирощування сільськогосподарських культур, наприклад сої і кукурудзи, соняшника і сої, включаючий сівбу компонентів в незмішаному вигляді паралельними смугами, розміщеннями як правило з півдня на північ, та догляд за посівами. Спосіб сприяє раціональному використанню сонячної енергії, води і елементів живлення, але не вирішує завдання забезпечення тварин кормами у ранні строки (Авт. св. СРСР №1058538, кл. A01D91/04, 1981; Челак І.С. Полосне вирощування сої та кукурудзи // Масличные культуры. - 1987. - №3. - С.21 - 23). Відомий також спосіб вирощування озимих культур, переважно зернових в суміші з капустяними, включаючий одночасно сівбу з основною культурою у технологічну колію суміші озимого та ярого ріпаку в співвідношенні їх 1 : 2 з нормою висіву 8...10кг/га. Даний спосіб вирощування культур ефективний при використанні на схилових землях, де вирішується питання підвищення продуктивності озимих. Але цей спосіб не забезпечує створення оптимальних умов для вегетації озимих проміжних культур в змішаних посівах на зрошуваних землях (Авт. св. СРСР №1454285, кл. A01B79/02, 1986). Найбільш близьким до заявляючого способу по технічній суті та досягнутому результату є спосіб вирощування сільськогосподарських культур, включаючий сівбу насіння однорічних кормових культур паралельно чергуючими рядами у чистому вигляді, до того ж сівбу проводять міжряддями 45 - 70см в кожний ряд послідовно слідуючих культур: силосна кукурудза. цукрове сорго, силосний соняшник, зернова кукурудза, олійний соняшник та зернове сорго. Сівбу проводять однією сівалкою типу СПЧ-6, у висіваючі банки якої засипають відповідне насіння кормових культур. При цьому на кожну культуру у відповідності з нормою висіву підбираються необхідні диски та зірочки. Для кожної культури установлюють не тільки оптимальну густоту, але і глибину заробки. Спосіб дозволяє одержувати кормову суміш для відгодівлі худоби з високим вмістом основних поживних елементів (цукру, протеїну, крохмалю, жиру) за рахунок підбору однорічних культур близьких по фазах розвитку, які відрізняються по вмісту поживних речовин. Але цей спосіб ефективний для відгодівлі тварин тільки в період другої половини літа, і не забезпечує потреби господарств кормами, в ранньовесняний період. Крім того, відомий спосіб вирощування змішаних посівів не ліквідує взаємного пригнічення культур, особливо в весняний період (Авт. св. СРСР №1604194, кл. A01C7/00, 1988 (прототип)). Задачею винаходу являється створення оптимальних умов для вегетації озимих проміжних культур в сумісних посівах та збільшення виходу поживних речовин з одиниці площі для ранньовесняного періоду годівлі тварин. Поставлена задача досягається тим, що проводять озимий стрічковий посів культур з чергуванням злакового, капустяного та бобового компонентів при співвідношенні 2 : 2 : 2 (по 2 рядки злакового, бобового і капустяного компонентів) з шириною міжрядь 7,5 - 15см. Загальні признаки з прототипом: 1) Висівають насіння різних культур одночасно. 2) Культури висівають у чистому вигляді паралельно чергуючими рядами. Відмінні від прототипу ознаки, які забезпечують досягнення поставленої задачі і застосування пропозиції: 1) Проводять сівбу озимих культур, що створює оптимальні умови для вегетації в сумісних посівах, та забезпечує збільшення виходу поживних речовин з одиниці площі. 2) Ширина міжрядь при сівбі культур 7,5 - 15см, також забезпечує створення оптимальних умов для вегетації озимих проміжних культур в змішаних посівах та збільшує вихід поживних речовин з одиниці площі. 3) Чергують злакові та високобілкові капустяні і бобові компоненти в співвідношенні 2 : 2 : 2 що знижує пригніченість рослин другим видом, створює оптимальні умови для вегетації озимих проміжних культур в змішаних посівах і в кінцевому результаті збільшує вихід поживних речовин з одиниці площі. Спосіб експериментально випробуваний відділом кормовиробництва Інституту зрошуваного землеробства УААН на темно-каштанових грунтах півдня України. З метою визначення оптимальних умов для вегетації озимих проміжних культур в змішаних посівах були закладені досліди по виявленню оптимального способу сівби та співвідношення компонентів при різних нормах висіву ріпака та вики в суміші з житом та тритікале. Основні заходи агротехніки на дослідній ділянці крім вивчаючих факторів, загальноприйняті для зрошуваної зони степу України. Попередником в дослідах з озимих проміжними посівами була озима пшениця, яку висівали по пласту багаторічних трав. Повторність у дослідах чотирьохразова, посівна площа ділянок 80 - 100м2, облікова - 40 - 60м2. Озиме жито Харківське-55 та тритікале Одеське кормове в сумішці з ріпаком Квінта та викою Полтавська 77 висівали двома способами: змішаний або звичайний рядковий та стрічковий (по 2 рядки) злакового, бобового і капустяного компонентів. Сівбу проводили у другій половині вересня. Тривалість осінньої вегетації озимих культур складала 56 днів з сумою активних температур 620°C. Перед відходом у зиму рослин озимого жита та тритікале знаходились у фазі кущіння, вики розгалудження при висоті травостою відповідно 29,24 та 15см. Озимий ріпак сформував 5 - 6 розеточних листків при висоті травостою до 27см. Відновлення весняної вегетації озимих проміжних культур наступало 16 - 20 березня. Період від відновлення вегетації озимих проміжних культур до виходу в трубку жита складав 32 дні і тритікале 36, а до початку колосіння відповідно 56 та 62 дні. У озимого ріпаку бутонізацію відмічено на 40 день, цвітіння - на 56, а у озимої вики відповідно на 52 та 58 день. Після сприятливих умов перезимівлі кормові сумішки відзначались високими темпами нагромадження вегетативної маси. Так, на початок використання травостою (18.04) приріст зеленої маси капустяного та бобового компонентів в сумішках з житом становив 2,24 - 3,09кг/м2 на тритікале - 2,16 - 2,39кг/м2. У наступний період вегетації (11.05) приріст збільшився майже у 2 рази і складав 4,26 - 5,04кг/м2. На період збирання врожаю висота рослин жита становила 103 104см, тритікале - 89 - 102, ріпаку - 93 - 103 і вики 65 - 72см. Аналіз продуктивності озимих проміжних культур свідчить про високу ефективність запропонованого способу вирощування даних кормосумішок (табл.1). Урожайність зеленої маси травосумішок ріпаку і вики з житом становила 40,0 - 55,4т/га, а тритікале - 39,6 - 46,7т/га з найбільшою участю капустяного та бобового компонентів в загальному врожаї при стрічковому способі сівби. Частка високобілкового компонента ріпаку та вики при цьому способі сівби була на 0,9 - 5,7т/га більше змішаного посіву і складала в сумішках з житом - 21 - 40 та тритікале - 25 - 40% від загального врожаю. За збором сухої речовини озиме тритікале в сумішках з ріпаком і викою в середньому за способом сівби поступались на 7,7 - 9,1ц/га травосумішкам з житом. Видовий склад озимих культур та норми висіву ріпаку і вики, які вивчалися при стрічковому способі сівби мали суттєвий вплив на їх продуктивність (табл.2). Озимі жито, тритікале у сумішках з ріпаком перевищували травосумішки із викою, в середньому по нормах висіву на 3,8 6,7т/га. Частка ріпака в суміші з житом в середньому за нормами висіву складала 13,0 і тритікале - 15,5т/га, а вики відповідно - 6,6 і 8,6т/га в загальному врожаї. По мірі збільшення норми висіву ріпаку збільшується його частка в загальному врожаї з житом від 25 до 36% і тритікале від 23 до 46%. Подібна закономірність відмічається у озимої вики в суміші із злаковими культурами, урожайність якої була в 1,8 - 2,0 рази нижче у порівнянні з ріпаком. Найбільший збір сухої маси озимих сумішок жита та тритікале з ріпаком (6,91 - 8,32т/га) і викою (6,85 - 7,79т/га) одержано при нормі висіву капустяного компонента 1млн. та бобового 1,5млн. насіння на гектар. Подібна закономірність одержана і за виходом кормових одиниць та перетравного протеїну. У період укісної стиглості озиме тритікале по вмісту основних показників якості кормів перевищувало жито (табл.3). У період укісної стиглості озиме тритікале містило 17,63% протеїну, 12,59% золи і 40,91% БЕР або відповідно на 1,69; 3,33 і 1,49% вище, ніж озиме жито. Вміст клітковини у ньому був на 6,19% менший, ніж мало озиме жито. Високий вміст перетравного протеїну - 188 - 191г в 1кг корму ріпаку і вики у порівнянні з озимими злаковими культурами (123 - 136г) свідчать про їх високобілковість. Вміст легкорозчинних вуглеводів в зеленому кормі озимих злакових культур складає 2,47 3,30% проти 0,53 - 1,5% у капустяного і бобового компонентів. Запропонований спосіб є експериментальними науковими результатами досліджень, який підтверджується табл.1 - 3, високоефективний по кількості та якості урожаю для весняного періоду згодовування, коли тваринництво переживає особливо великий дефіцит в кормах. Спосіб вирішує задачу створення міцної кормової бази тваринництва в багарних і зрошуваних умовах, особливо в зоні посушливого клімату України та інших зонах зрошуваного кормовиробництва.