Спосіб випробування теплообмінника

Спосіб випробування теплообмінника, що включає послідовні процеси генерування теплового навантаження із стрибкоподібним збуренням, подання однієї частки теплового навантаження на C2 2 85935 1 3 85935 Недоліком існуючого способу є значні непродуктивні втрати теплоти в атмосферу, оскільки при створенні збурення порівняно з номінальним тепловим навантаженням спочатку на теплообмінник подають номінальне теплове навантаження, теплове ж навантаження, яке відрізняється від номінального на величину збурення, скидають повз теплообмінник в атмосферу, а імітацію стрибкоподібного збурення теплового навантаження на теплообмінник відтворюють шляхом подання на теплообмінник теплового навантаження, яке відрізняється від номінального на величину збурення, і скиданням номінального теплового навантаження повз теплообмінник в атмосферу. В основу винаходу поставлено задачу зменшення непродуктивних втрат теплоти в атмосферу. Для вирішення цієї задачі у способі випробування теплообмінника, що включає послідовні процеси генерування теплового навантаження, подання однієї частки теплового навантаження на теплообмінник і скидання другої частки теплового навантаження повз теплообмінник в атмосферу, при створенні збурення зі збільшенням теплового навантаження порівняно з номінальним тепловим навантаженням спочатку на теплообмінник подають номінальне теплове навантаження, надлишок же теплового навантаження, рівний величині збурення теплового навантаження, скидають повз теплообмінник в атмосферу, а імітацію стрибкоподібного збурення теплового навантаження зі збільшенням теплового навантаження на теплообмінник відтворюють шляхом припинення скидання надлишкового теплового навантаження повз теплообмінник в атмосферу і поданням його на теплообмінник разом із номінальним тепловим навантаженням, при створенні ж збурення зі зменшенням теплового навантаження порівняно з номінальним тепловим навантаженням спочатку на теплообмінник подають номінальне теплове навантаження, а імітацію стрибкоподібного збурення теплового навантаження на теплообмінник відтворюють шля хом скидання повз теплообмінник в атмосферу теплового навантаження, рівного величині збурення теплового навантаження, з відповідним зменшенням теплового навантаження на теплообмінник на величину теплового навантаження, що скидають повз теплообмінник у атмосферу. Завдяки тому, що повз теплообмінник в атмосферу скидають теплове навантаження, рівне лише величині збурення, яка набагато менше номінального навантаження, а не теплове навантаження, змінене на величину збурення, або ж номінальне навантаження, як у прототипі, втрати теплоти через його скидання в атмосферу значно менші. На малюнку зображено схему експериментального стенду для випробування теплообмінника, на якому реалізується запропонований спосіб випробування теплообмінника. Експериментальний стенд складається з повітряного тракту 1, в якому послідовно встановлені витратомір 2, заслінка 3 для регулювання витрати повітря, охолоджувач 4 і нагрівальник 5, які гене 4 рують теплове навантаження, зволожувачі 6 і 7. На вході та виході теплообмінника 8 встановлені датчики температури 9, 10 та вологості 11 і 12. До повітряного тракту 1 підключений скидальний канал 13 для скидання в атмосферу повз теплообмінник 8 надлишкового теплового навантаження (у вигляді надлишкової витрати нагрітого й зволоженого повітря), рівного величині збурення теплового навантаження. В каналі 13 послідовно встановлені шибер 14 для відкриття або закриття каналу, заслінка 15 для регулювання витрати повітря, вентилятор 16 і витратомір 17. Утворення пари (або ж нагрів води), що підводиться до зволожувачів 6 і 7, здійснюється в нагрівальниках 18 і 19, які теж генерують теплове навантаження, як і охолоджувач 4 та нагрівальник 5. Соленоїдний клапан 20 сполучає нагрівальник 19 з атмосферою, а соленоїдний клапан 21 сполучає нагрівальник 19 зі зволожувачем 7. Спосіб випробування теплообмінника реалізується на експериментальному стенді таким чином. При створенні збурення зі збільшенням теплового навантаження порівняно з номінальним тепловим навантаженням спочатку заслінкою 3 встановлюють збільшену витрату повітря з надлишком понад номінальну витрату повітря на величину стрибкоподібного збурення. Збільшену витрату повітря вимірюють витратоміром 2. При цьому частину повітря, витрата якого рівна надлишковій понад номінальну витрату на величину стрибкоподібного збурення, скидають повз теплообмінник 8в атмосферу через скидальний канал 13. Для цього завчасно при відкритому шибері 14 і включеному вентиляторі 16 заслінкою 15 виставляють надлишкову (понад номінальну) витрату повітря, рівну величині стрибкоподібного збурення. Надлишкову витрату повітря вимірюють витратоміром 17. У момент імітації стрибкоподібного збурення теплового навантаження закривають шибер 14 і припиняють скидання надлишкової витрати повітря в атмосферу, а на теплообмінник 8 подають збільшену на величину стрибкоподібного збурення витрату повітря (номінальну витрату разом із надлишковою, яку вже не скидають в атмосферу) і відповідно збільшене теплове навантаження. При створенні збурення зі зменшенням теплового навантаження порівняно з номінальним тепловим навантаженням нагрівальниками 18 і 19 генерують таку кількість пари (або нагрівають воду в такій кількості і до такої температури), упорскуваної зволожувачами 6 і 7 у повітряний потік, що відповідає номінальному тепловому навантаженню. При цьому нагрівальником 19 генерують таку кількість пари (або нагрівають воду в такій кількості і до такої температури), що відповідає величині стрибкоподібного збурення теплового навантаження. Вологу від нагрівальників 18 і 19 упорскують у повітряний потік зволожувачами 6 і 7, забезпечуючи номінальне теплове навантаження на теплообмінник. При цьому соленоїдний клапан 21 відкритий, а соленоїдний клапан 20 закритий. У момент імітації стрибкоподібного збурення теплового навантаження соленоїдний клапан 20 відкривають, а соленоїдний клапан 21 закривають, в результаті чого на теплообмінник 8 подають теп 5 85935 лове навантаження, зменшене порівняно з номінальним на величину збурення, а теплове навантаження, рівне величині збурення, скидають у атмосферу через соленоїдний клапан 20. Завдяки тому, що повз теплообмінник 8 в атмосферу скидають теплове навантаження, рівне Комп’ютерна в ерстка В. Клюкін 6 лише величині збурення, яка набагато менше номінального навантаження, а не теплове навантаження, змінене на величину збурення, або ж номінальне навантаження, як у прототипі, втрати теплоти через його скидання в атмосферу значно менші. Підписне Тираж 28 прим. Міністерство осв іт и і науки України Держав ний департамент інтелектуальної в ласності, вул. Урицького, 45, м. Київ , МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислов ої в ласності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601