Захисна рулонна завіса

Корисна модель відноситься до захисних пристроїв для закриття пройомів великого прохідного перерізу дверних, віконних, коридорних, шахт та ін. Найбільш поширеного застосування корисна модель має в протипожежній техніці для ізолювання зони пожежі від суміжних з нею технологічних зон. В наш час, коли невеликі за площею та населеністю села та міста поступово забудовуються, реконструюються та розширюються, перетворюючись у великі міста та мегаполіси, особливого значення набуває проблема протипожежного захисту будівельних об'єктів. Для вирішення цієї проблеми створено безліч різноманітних конструкцій протипожежних перепон, як-то: протипожежні стіни, перегородки, перекриття, двері, ворота, вікна, люки, клапани, штори, завіси та ін. Всі ці конструкції призначені для розділення технологічних, транспортних, комунікаційних та інших будівельних конструкцій на протипожежні відсіки, і застосовуються здебільше в будівлях з масовим перебуванням людей, торгових, виставочних комплексах, культурно-видовищних і спортивних спорудах. До всіх перелічених варіантів перепон, незалежно від специфіки їх конструктивного виконання, пред'являється загальна вимога - надійність і безвідмовність у роботі за будь-яких екстремальних умов їх експлуатації. Відомий тент для локалізації та гасіння осередків горіння, який являє собою пневмо-вакуум-каркасний пристрій, що містить полотнину з вогнетривкої тканини, в яку вмонтовують напірні шланги, приєднані до джерела стисненого повітря [А.с. №1771766, MПK7 A62C8/00, oпyбл. в Бюл. №40, 1992р.]. При подачі стисненого повітря в шланги полотнина тенту розпрямляється і накриває місце горіння. Для забезпечення герметизації цього місця тент оснащений пластинами-утяжувачами та присмоктуючими елементами, які відмежовують палаючий об'єкт від кисню повітря. Після закінчення гасіння припиняється вакуумування порожнини тенту, від'єднуються вакуумні підводи, а тент згортається. Головним недоліком цієї конструкції є те, що забезпечення герметизації осередку пожежі при накриванні його тентом е вкрай проблематичним, особливо в умовах, коли цей осередок знаходиться на нерівній, бугристій чи заставленій якимись об'єктами поверхні. А це означає, що і гасіння пожежі буде малоефективним. Крім цього, тент є доволі складним в обслуговуванні і до того ж непридатним для закриття вертикальних пройомів. Більш прийнятною у порівнянні з вищеописаною є вогнеперешкоджаюча штора, описана в патенті України №6601 [MПK7 A62C35/00, опубл. в Бюл. №8-1, 1994р.]. За допомогою цієї штори можна локалізувати осередок полум'я як у горизонтальному, так і у вертикальному напрямку. По суті штора є складовим елементом розподільчої системи пожежогасіння, оснащеної розпилювачами, шарнірно закріпленими на шторі з можливістю обертання. Розпилювачі, обертаючись, створюють ефективну завісу з вогнегасних речовин, яка відсікає зону пожежі. Подібна шторна конструкція описана в патенті Росії [МПK7 A62C13/00, опубл. в Бюл. №12, 1994р.]. Вона являє собою протипожежну перепону, яка складається з вогнетривкої еластичної тканинної оболонки, що утворює навколо об'єкту, який підлягає захисту, надійну локалізовану огорожу, ізолюючи об'єкт від суміжного обладнання. Але, не зважаючи на можливість забезпечення ефективного гасіння вогню, ці системи є неприйнятними для застосування в якості екрану для різного роду пройомів, тому що вони не в змозі їх герметизувати. Недоліки вказаних вище технічних рішень усунуті в конструкції вогнеперегороджуючого затвору, описаного в патенті Росії №2026095 [MПK7 A62C4/00, опубл. в Бюл. №1, 1995р.]. Затвор може бути розміщений в пройомах стін або ж у вентиляційних системах. Основним діючим конструктивним елементом затвору є поворотна заслінка, яка, обертаючись навколо осі, перекриває собою пройом. Обертання заслінки забезпечується пружиною, яка одним кінцем прикріплена до корпусу затвору, а другим - до заслінки. В разі виникнення небезпеки вогню заслінка під дією пружини обертається відносно корпусу затвору до притискання з ущільнювачами, герметично закриваючи пройом і відсікаючи від нього шлях розповсюдження полум'я. До недоліків цієї заслінки слід віднести невисокий ступінь її надійності, обумовлений перш за все можливістю не спрацювання через вірогідність заклинювання вісі, на якій обертається заслінка, або обриву пружини. Прикладом пристрою, захищаючого пройом вентиляційної шахти від проникнення вогню, може бути вогнеперегороджувач, описаний в а.с. №1796207 [MПK7 A62C2/06, опубл. в Бюл. №7, 1993р.]. Вогнеперегороджувач всередині оснащений опорною решіткою, до якої в разі небезпеки щільно прилягає захисне полотно, закриваючи пройом. Прилягання полотна здійснюється завдяки виконанню цілого ряду прийомів приведення в дію гідравлічного приводу, який обертає куліси, забезпечення зчеплення привідних шестерень, обертання барабану, який розмотує полотно, та багато інших, які в сукупності ускладнюють конструкцію та роботу затвору і знижують його надійність. Натягнуте і жорстко зафіксоване в пройомі захисне полотно при значному підвищенні температури може розірватись, що є неприпустимим. Як найближчий аналог запропонованої корисної моделі прийнята захисна рулонна завіса, яка містить полотно, встановлене в бокових напрямних з можливістю зворотнопоступального пересування і вміщення в короб у вигляді рулону, намотаного на вал за допомогою приводу, розміщеного всередині валу, та засоби попередження провисання валу [Патент України №40100, MПK7 E06B9/40, 9/42, опубл. в Бюл. №6, 2001р.]. Цю захисну завісу розміщують в пройомах, але особливості закріплення рухомого валу, на який намотується полотно завіси, суттєво обмежують застосування останньої в пройомах, що мають значну величину, через небезпеку провисання (просадки) рулону в середній частині. І хоч завіса оснащена підтримуючим упором з пружиною, цього явно недостатньо для того, щоб запобігти провисання рулону в разі розміщення в широких пройомах через значну його вагу. Вал із згорнутою завісою розміщується в коробі (контейнері), займаючи практично всю порожнину останнього. Але при розмотуванні тканини радіус намотування зменшується і в коробі залишається один вал. Між стінками коробу і валом утворюється значний простір і вал набуває досить нестійкого положення - спостерігається його люфт. Полотно рулонної завіси може бути зафіксованим на різній стадії перекриття за допомогою фіксаторів, які забезпечують жорстке положення полотна в напрямних. Іншими словами, фіксатори "стопорять" полотно без можливості будь-якого зміщення з місця фіксації. А це не завжди є позитивним фактором - наприклад, у ситуації, коли температура навколишнього середовища значно підвищується, полотно зазнає впливу термічного навантаження і починає деформуватись. В основу корисної моделі поставлена задача підвищення функціональних можливостей захисної рулонної завіси шляхом удосконалення її конструктивного виконання, зокрема надання опорам приводу можливості переміщення у вертикальному спрямуванні, оснащенням конструкції опорними та обмежувальними роликами, а також закріпленням бокових роликів полотна з зазором відносно обмежувальних елементів напрямних, в результаті чого забезпечується "плаваюче" положення валу в порожнині коробу, при якому вал з намотаним чи розмотаним полотном завіси постійно підтримується опорними роликами, виключається провисання валу та обмежується його переміщення в поперечному напрямку в бік стінки коробу, а також створюються умови для уникнення розрушуючої деформації перегрітого полотна, розміщеного в пройомі. Поставлена задача досягається за рахунок того, що в захисній рулонній завісі, яка містить полотно, встановлене в бокових напрямних з можливістю зворотно-поступального пересування і вміщення в короб у вигляді рулону, намотаного на вал за допомогою приводу, розміщеного всередині валу, та засоби попередження провисання валу, згідно до корисної моделі, опори приводу встановлені з можливістю переміщення у вертикальному напрямку по напрямним профілям, засоби попередження провисання валу виконані у вигляді, щонайменше, однієї пари опорних роликів, закріплених під валом на рівній відстані між кожною парою, всередині коробу з боку провисання полотна розміщені обмежувальні ролики, а торцеві сторони полотна завіси оснащені боковими роликами, розміщеними з зазором відносно обмежувальних виступів бокових напрямних завіси, рівним 1,0-1,5 діаметра цих роликів. Вказаний технічний результат забезпечується ознаками запропонованого пристрою, які відрізняють його від ознак подібних конструкцій, описаних згідно відомого технічного рівня. Так, встановлення опор приводу з можливістю вільного пересування у вертикальному напрямку забезпечує таке ж вільне переміщення валу зверху-вниз, тобто робить його "плаваючим", адже привід знаходиться в порожнині валу. В такій ситуації вал компенсує зміну діаметру намотаного полотна при його змотуванні та розмотуванні і в будь-якому вигляді - з намотаним полотном чи без нього набуває змоги постійно опиратись на опорні ролики, а це значить, що він не провисатиме, навіть коли рулонна завіса повністю буде намотаною. Таким чином, завдяки поєднанню двох факторів - здатності опори приводу здійснювати переміщення по вертикалі та рівномірному розміщенню опорних роликів під валом останній постійно знаходиться на опорах, зберігаючи стан рівноваги. Крім цього, опорні ролики, на відміну від описаних у найближчому аналогу підпружинених кронштейнів, котрі виконують лише функцію засобів попередження провисання валу, обертаючись, полегшують процес розмотування і намотування полотна на вал, в той час як згадані кронштейни лише гальмують обертання валу. Обмежувальні ролики, які розташовані між стінкою короба і полотном завіси, по суті є запобіжним засобом проти виключення ймовірності попадання валу в простір між опорними роликами і стінкою короба в момент, коли полотно завіси буде спущеним. Ці ролики і названі обмежувальними саме тому, що вони обмежують просування валу в горизонтальній площині. Розташування бокових роликів торцевих сторін полотна завіси із зазором відносно обмежувальних виступів бокових напрямних, вздовж яких ці ролики просуваються, забезпечує вільне, не натягнуте положення полотна в пройомі. Це є надзвичайно важливим фактором для забезпечення цілісності полотна (а значить, і всієї завіси) в умовах підвищених температур та дії ударних теплових навантажень. Адже в будь-якому випадку при пожежі в результаті деформування полотно буде натягуватись, і в разі жорсткої фіксації в напрямних (як це має місце у відомому винаході) може розірватись. Передбачене запропонованим технічним рішенням закріплення полотна з зазором бокових роликів підвищує ступінь його свободи у напрямних, компенсуючи таким чином натяжіння полотна. Величина цього зазору, рівна 1,0-1,5 діаметра бокових роликів, вибрана за умови забезпечення безперешкодного їх просування в напрямних при одночасному збереженні стійкого положення. Так, при зменшенні зазору до величини, меншої 1,0 діаметра бокових роликів, в екстремальних умовах може виникнути небезпека їх заклинювання. І навпаки, при зазорі, що перевищує 1,5 діаметру роликів, порушується рівномірність намотування полотна на вал. Запропоноване технічне рішення пояснюється кресленнями, які схематично відображають: - на фіг.1 - загальний вигляд рулонної завіси; - на фіг.2 - вид рулонної завіси збоку; - на фіг.3 - вид напрямної (лівої чи правої) в перерізі з розміщеним в ній боковим роликом. Захисна рулонна завіса містить полотно 1, вміщене між двома напрямними 2 завіси, закріплене верхнім краєм до валу 3, в якому розміщений привід 4, опори якого встановлені на роликах 5, які переміщуються у вертикальних напрямних профілях 6. Полотно 1 складається з вогнетривкої кремнеземної тканини. Напрямні 2 завіси призначені для забезпечення рівномірного опускання полотна 1, перешкоджання проникненню диму і вогню та удержування полотна 1 при аеродинамічних та теплових навантаженнях. Для запобігання провисання валу 3 рулонна завіса оснащена опорними роликами 7, рівномірно розміщеними попарно під валом 3. Кількість пар опорних роликів 7 залежить від довжини валу 3 (або ширини пройому). Мінімально можуть бути встановлені дві пари опорних роликів 7 по краям валу 3 та одна пара по його середині. Для обмеження просування валу 3 в поперечному напрямку всередині коробу 8 з боку нависання полотна 1 встановлені обмежувальні ролики 9. До нижньої частини полотна 1 прикріплена противага 10, призначена для забезпечення натяжіння полотна 1 з метою легкого його розмотування та виходу з коробу 8, а також ущільнення рулону при намотуванні. Торцеві сторони полотна 1 оснащені боковими роликами 11 (фіг.3), які вільно проходять між обмежувальними виступами 12 напрямних 2 завіси. Ці бокові ролики 11 встановлені з зазором Z, рівним 1,0-1,5 їх діаметра, по відношенню до виступів 12. На випадок відключення живлення в разі пошкодження електромережі вогнем або з якихось інших причин в конструкції рулонної завіси передбачене джерело безперебійного живлення 13, яке забезпечує надійну роботу всього комплексу. Захисна рулонна завіса функціонує наступним чином: У вихідному положенні полотно 1 знаходиться у згорнутому стані на валу 3 всередині коробу 8. При цьому вал 3 з рулоном полотна 1 підтримується опорними роликами 7. В разі виникнення пожежі по сигналу з пульту управління автоматична керуюча система подає напругу на привід 4, який, в свою чергу, рухає вал 3. При спусканні полотна бокові ролики 11, розміщені на торцях полотна 1, рухаються по напрямним 2. В процесі розмотування рулону вал 3 з полотном 1 завдяки своєму "плаваючому" положенню, яке забезпечується роликами 5, що рухаються по напрямним профілям 6, зміщується донизу, зостаючись весь час на опорних роликах 7. Зміщенню вала 3 в сторону бокової стінки короба 8 заважають обмежувальні ролики 9. Противага 10 полотна 1 щільно прилягає до полу, запобігаючи таким чином проникнення диму та вогню через нижню частину завіси. Запропонована захисна рулонна завіса - це надійна, швидкодіюча і ефективна конструкція, яка дозволить в найкоротший термін ізолювати і погасити пожежу в обмеженому просторовому об'ємі.