Підкаліберний неоперений снаряд

Підкаліберний неоперений снаряд артилерійських пострілів для гармат з нарізними стволами, що складається з ведучої частини і веденої підкаліберної частини, які розділяються після виходу снаряда з каналу ствола за рахунок дії відцентрових сил на стопори і за рахунок різниці у поперечних навантаженнях сил, що діють на ведучу і ведену частини снаряда, який відрізняється тим, що ведуча і ведена частини містять жорстко не C2 1 3 для артилерійських снарядів з нарізними стволами, у першу чергу для малокаліберних і автоматичних гармат. Для останніх актуальність обумовлена необхідністю підвищення ефективності боротьби з високорухливими цілями, що маневрують, у тому числі легкоброньованими. З метою подолання техніко-технологічних труднощів, пов'язаних з необхідністю розміщення в малих обсягах рухливих елементів, що надійно забезпечували б передачу обертання від піддона власне снаряду, покладена ідея створення спеціальних профільних поверхонь, виконаних на піддоні і снаряді, за рахунок яких передається обертаючий рух снаряду (далі підкаліберній частини снаряду). При цьому забезпечується вільне переміщення відносно один одного в осьовому напрямку при покиданні снаряду ствола гармати. Поставлена задача вирішується в підкаліберному неопереному снаряді артилерійських пострілів для гармат з нарізними стволами, що складається з ведучої частини і веденої підкаліберної частини, які розділяються після виходу снаряда з каналу ствола за рахунок дії відцентрових сил на стопори і за рахунок різниці у поперечних навантаженнях сил, що діють на ведучу і ведену частини снаряда, за рахунок того, що ведуча і ведена частини містять жорстко не пов'язані в осьовому напрямку профільні частини, а ведуча частина містить жорстко зв'язаний з нею ведучий поясок для врізання у нарізну гвинтову частину ствола гармати, що забезпечує передачу обертального руху через профільні поверхні від ведучої частини до веденої частини снаряда, причому маса веденої підкаліберної частини більше усіх елементів ведучої частини, ведуча частина має більший поперечний переріз і містить симетрично розташовані прорізи, а ведена і ведуча частини зв'язані між собою з'єднувальним елементом (закаткою), яка руйнується після виходу снаряда з каналу ствола гармати через різницю маси частин снаряда, різницю їх поперечного перерізу та аеродинамічний ефект, що забезпечується симетричними прорізами, при цьому ведуча частина виконана з можливістю відділення дна після розділення ведучої і веденої частин, що зменшує лобовий опір на ведучу частину та забезпечує стабільність і дальність її польоту і перетворює її у засіб ураження цілі. Пропонується конструкція підкаліберного неопереного снаряду, який складається з наступних частин: підкаліберної частини снаряду та ведучої частини (див. Фіг.). 86779 4 Підкаліберна частина виготовляється з поперечним навантаженням, необхідним і достатнім (згідно призначення і заданими характеристиками снаряда) більш високої, ніж поперечне навантаження ведучої частини. Підкаліберна частина снаряда 1 показана з трассером 2 у хвостовій частині, з профільною поверхнею (наприклад у формі квадрата) на довжині Б і поверхнею В для фіксації підкаліберної частини снаряда відносно ведучої частини в осьовому напрямку у службовому обігу закаткою. Ведуча частина складається з центруючої втулки 3, дна 4 і ущільнюючого кільця 5. Втулка 3 забезпечує співвісність снаряда і ствола при прямуванні першого в другому і, відповідно, правильний кут вильоту снаряда зі ствола гармати. Втулка 3 має профільну поверхню (наприклад квадратного отвору) на довжині Б. У втулці 3 маються прорізи Д, які після вильоту снаряда з каналу ствола сприяють, додатково до різниці в поперечних навантаженнях, поділу підкаліберної і ведучої частини снаряда за рахунок потоку повітря, що набігає. Ведуча втулка 3 має ведучий пасок Е, що забезпечує ведення снаряду по нарізах ствола і обтюрацію порохових газів при пострілі. Дно 4 базується на ведучій втулці 3 і зафіксовано в осьовому напрямку відносно втулки. Дно 4 має отвір Г для запалення трассера 2. Ущільнюююче кільце 5 служить для герметизації. При пострілі під дією тиску, що створюється пороховими газами, який діє одночасно на дно 4 і ведучу втулку 3, снаряд при досяганні тиску форсування починає переміщуватися в каналі ствола гармати в осьовому напрямку, при цьому ведучий пасок Е, врізаючись в нарізну частину ствола гармати, починає примушувати обертатись ведучу втулку 3, яка через профільну поверхню передає обертання підкаліберній частині снаряда 1. Руйнування закатки В підкаліберної частини 1 з ведучою втулкою 3 починається в період від моменту запалення метального (порохового) заряду до досягнення тиску форсування і остаточно завершується після покидання снарядом каналу ствола за рахунок різниці в поперечних навантаженнях і, додатково, під впливом потоку повітря, що набігає. Після поділу снаряда і підкаліберна частина, і ведуча частина, продовжують політ самостійно по достатньо близьким траєкторіям, будучи стабілізованими в польоті за рахунок обертання навколо подовженої осі. 5 Комп’ютерна верстка А. Крулевський 86779 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601