Спосіб діагностики зерна на заселеність його імаго мірошницької та комірної вогнівок

Спосіб діагностики зерна на заселеність його імаго мірошницької та комірної вогнівок, що включає застосування пасток з харчовими атрактантами, які розміщені у два яруси шаховим порядком, який відрізняється тим, що як атрактивні речовини використовують замочені у воді кімнатної температури протягом доби зерна ярового ячменю сортів Донецький 12, Донецький 14 та Донецький 15, а ступінь інвазійного тла вогнівок для однієї пастки розраховують за формулою: Y=а*1-вх, де Y - величина відлову, екземплярів, а - характеристика повноти вилучення популяції у центрі пастки - d=2,5 см, кількість вогнівок, х - віддалення пастки, м, 1 - основа натурального логарифма, в - швидкість падіння відлову, постійна для кожної культури, діб. Винахід відноситься до хлібопекарської промисловості, а саме до управління якістю зерна озимої пшениці для виготовлення борошна. Під час збереження зерна комірні шкідники знищують 10%, а у більшої частини країн ці втрати достигають 30% [1]. На Україні серйозну шкоду запасам продовольчого і семеного зерна наносять декілька видів вогнівок, серед яких домінує мірошницька та комірна [2]. Через те що ці види вогнівок проживають у складських приміщеннях з регульованими абіотичними факторами, вони можуть створювати високі інвазійні тла, які характеризуються високим ступенем шкодочинності. Для робітників зернопереробної промисловості складно оцінювати кількісні показники популяції цих шкідників, які за короткий проміжок часу можуть різко погіршити якісні показники зерна. Проте, відомо ряд методів діагностики, які можуть бути корисними при оцінці кількісних показників популяції вогнівок в складських приміщеннях. Для цієї діагностики використовують візуальний метод обігу на основі аналізу простірного еквіта тельного розподілення комах за методикою [3], а також за допомогою аттрактивних пасток [4]. Особливості візуальної фітосанітарної діагностики вивчали на основі застосування математичної моделі для розрахунку щільності популяції комах з обігу їх простірного розподілення [3]. Дослідження показали, що усередині мікроосередків, вогнівками агрегатовано розподіли відстаней шкідників від своїх найближчих сусідів у вигляді куполоподібної кривої з істотно вираженою лівосторонньою асиметрією. Цей зв'язок виявився негативним по силі (t=-0,84), що може свідчити про випадковий характер розподілу шкідників. У цих випадках порядок добору проб істотного значення не має. Цей метод потребує використання складних методик за обігом чисельних показників популяції, а також статичних комп'ютерних програм. Суттєвий нестаток полягає у тому, що цей спосіб можна використовувати тільки при підйомі кількісності популяції вогнівки. (19) UA (11) 86843 (13) (21) a200705239 (22) 14.05.2007 (24) 25.05.2009 (46) 25.05.2009, Бюл.№ 10, 2009 р. (72) РЯБЧЕНКО МИКОЛА ОЛЕКСАНДРОВИЧ, UA, МИХАЛЬОВА ОЛЕНА МИКОЛАЇВНА, UA, ПРИВАЛОВА ВІКТОРІЯ ГЕННАДІЇВНА, UA (73) ДОНЕЦЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ЕКОНОМІКИ І ТОРГІВЛІ ІМ. М.ТУГАНБАРАНОВСЬКОГО, UA (56) SU 1679675 A1, 15.03.1994 RU 2121790 C1, 20.11.1998 RU 2090556 C1, 20.09.1997 CN 1887083 A, 03.01.2007 DE 19633595 C1, 19.02.1998 EP 0589110 A1, 30.03.1994 US 4216202, 05.08.1980 GB 461997, 01.03.1937 C2 1 3 Найбільш близьким за технічною суттю до винаходу є спосіб діагностики зерна на заселеність огнівками за допомогою харчових аттрактантів, які знаходяться у пастках [4]. Пастки виготовлені з пластмасових склянок діаметром у 7см, висотою 12см, забезпечені лійкою з поліетиленовою плівкою, нижній діаметр лійки - 4см. В якості харчових аттрактантів застосовували суспензію біоміцину (100000од. препарату на 20мл) на 5%-нім водному розчині сахарози. Вищевикладений метод виявляється трудомістким тому, що потребує багато часу, спеціального обладнання і не дозволяє вірогідно визначити кількісні показники динаміки популяцій шкідників. Він обумовлює чітко висловлювану видову концентрацію шкідника, тобто для імаго мірошницької вогнівки, але не комірної. В основу винаходу поставлено завдання розробки способу діагностики зерна на його заселеність різними видами вогнівок, який буде мати високий ступінь вірогідності та складатися із простих операцій. Поставлене завдання вирішується за рахунок того, що при цьому способі діагностики зерна на заселеність його імаго мірошницької та комірної вогнівок, який включає застосування пасток з харчовими аттрактантами, які розміщенні у два яруси шаховим порядком, який відрізняється тим, що в якості аттрактивних речовин використовували замочені у воді кімнатної температури протягом доби зерна ярового ячменю сортів Донецький 12, Донецький 14 та Донецький 15, а ступінь інвазійного тла вогнівок для однієї пастки розраховується за формулою: Y=а*1-вх, де Y - величина відлову, екземплярів; а - характеристика повноти вилучення популяції у центрі пастки - d=2,5см, кількість вогнівок; х - віддалення пастки, м; 1 - основа натурального логарифма; в - швидкість падіння відлову (постійна для кожної культури), діб Приклад конкретного виконання. Так, для діагностики зерна на заселеність його імаго мірошницької та комірної вогнівок визначають інвазійне тло цих вогнівок у складських приміщеннях з зерном озимої пшениці за допомогою харчових пасток. Інвазійне тло - це кількість шкідливих комах на одиницю площі (м2, га та інше). Харчові пастки виготовляють з пластмасових склянок діаметром у 10см, висотою 5см, які закріплюються на поверхні за допомогою двобічної клейкої стрічки. Для приготування атрактанта, у розрахунку на одну пастку, 150г зерен кондиційного ячменя переносять у ємкість об'ємом 500мл та заливають 300мл води. При контакті зерен з водою відбуваються адсорбційні процеси, які збільшують кількість вільних жирних кислот в одиниці об'єму ємкості. В якості аттрактивних речовин використовують замочені у воді зерна ярового ячменю сортів Донецький 12, Донецький 14 та Донецький 15, тому що у зернівках ячменю донецької селекції найвищі показники вмі 86843 4 сту жирних кислот в порівнянні з одеськими та харківськими сортами. Доцільно було обрати в якості аттрактивних речовин ячмінь саме цих сортів (табл. 1). Вода для замочування повинна бути кімнатної температури, що забезпечує повільне вивільнення кислот із зерен. Експозиція замочування складає 1 добу, подальше збільшення часу замочування різко зменшує вміст жирних кислот, які витрачаються в процесі пророщення зернівки на формування кореневої системи та проростка колеоптиле. Набряклі зерна без залишків води переносять до центру харчової пастки. Під дією дифузії вільні жирні кислоти розносяться по приміщенню та приманюють імаго комах. Аттрактивна речовина знаходиться на дні склянки, а зверху пастка накрита клейкою сіточкою на яку і прилипають імаго вогнівок. Таблиця 1 Вміст жирних кислот у сортів ярового ячменю, г на 100г пророслого зерна Кислоти Пальмітинова Стеаринова Олеїнова Лінолева Ліноленова Всього Донецький 14 0,214±0,01 0,052±0,001 0,527±0,04 0,989±0,02 0,076±0,001 1,858±0,6 Р