Зброя

Зброя, що містить станок з опорами та непохитною при пострілі люлькою, здатний пересуватися уздовж люльки ствол з виступом, важіль, од 3 розташовані горизонтально або під невеликим (близько 20°) кутом до горизонту. Недоліком зброї [3] яка обрана в якості прототипу, є її велика вага, тому що до станка прикладені сили, які виникають у гальмі та у опорі тяги, які діють у напрямку пересування рухомої частини гальма та уздовж тяги. Якщо поздовжня вісь гальма відкоту або тяга, розташовані горизонтально або під невеликим (близько 20°) кутом до горизонту, ці сили намагається зсунути та перекинути зброю. Для запобігання цього пересування та перекидання, збільшують вагу зброї, щоб сила ваги, напрямок дії якої проходить між опорами станка, урівноважувала сили, що зсовують та перекидають зброю. Технічною задачею, яка розв'язується даним винаходом, є зменшення ваги зброї. Вирішенням технічної задачі в зброї, що містить станок з опорами та непохитною при пострілі люлькою, здатний пересуватися уздовж люльки ствол з виступом, важіль, одне з пліч якого знаходиться на шляху пересування виступу ствола при відкоті, вісь що горизонтально розташована на станку або люльці у напрямку поперечному до ствола, навколо якої здатний обертатися важіль, гальмо відкоту, у якого поздовжня вісь розташована під кутом до поздовжньої осі стволу і нерухома частина шарнірно з'єднана зі станком або люлькою, є спрямування поздовжньої осі гальма відкоту між опорами станка при будь-якому положенні ствола, здатність пересування рухомої частини гальма відкоту у бік ґрунту, на який встановлені опори станка, виконання другого плеча важелю таким чином, що при відкоті ствола воно є здатним безпосередньо або через проміжну деталь, наприклад шатун або проміжний важіль, тиснути на рухому частину гальма відкоту у напрямку її пересування. Порівняння технічного рішення, що заявляється, із прототипом, дозволяє зробити висновок, що зброя що заявляється, відрізняється від відомої тим, що поздовжня вісь гальма відкоту є спрямованою між опорами станка при будь-якому положенні ствола, рухома частина гальма відкоту здатна пересуватися у бік ґрунту, на який встановлені опори станка, друге плече важелю виконано таким чином, що при відкоті ствола воно здатне безпосередньо або через проміжну деталь, наприклад шатун або проміжний важіль, тиснути на рухому частину гальма відкоту у напрямку її пересування. Таким чином, зброя, що заявляється, відповідає критерію винаходу «новизна». Сутність винаходу пояснюється за допомогою креслення, де поданий загальний вигляд зброї. Зброя конструктивно містить ствол 1 з виступом 2, люльку 3, уздовж якої може пересуватися ствол 1. Люлька 3 розташована на станку 4. Станок 4 споряджений опорами 5, які встановлюють на ґрунт 6. На люльці 3 або станку 4 горизонтально, у поперечному до ствола 1 напрямку, закріплена вісь 7. На вісі 7, з можливістю обертання на 87603 4 вколо неї, встановлений важіль 8, що містить два плеча 9 та 10, одне з яких 9 знаходиться на шляху пересування виступу 2 ствола при відкоті. Крім того, зброя містить гальмо відкоту 11, нерухома частина якого шарнірно закріплена на люльці 3 або станку 4, а рухома частина, що здатна пересуватись уздовж нерухомої, з'єднана шарнірно з другим плечем 10 важелю 7. Гальмо відкоту 11 розташоване таким чином, що його поздовжня вісь 12 нахилена до поздовжньої осі ствола 1 та при будьякому положенні ствола, проходить між опорами 5, при цьому рухома частина гальма відкоту здатна пересуватися у бік ґрунту 6, коли при відкоті ствола 1 на неї тисне плече 10 важелю 8. Крім того, зброя містить механізми наведення, зворотну пружину, але на кресленні вони не вказані, тому що не є об'єктом винаходу. Зброя діє таким чином. Зброю встановлюють опорами 5 станка на ґрунт 6. Після наведення люльки зі стволом у потрібному напрямку здійснюють постріл. При пострілі ствол 1, під дією сили тиску порохових газів відкочується назад уздовж непохитної люльки. При відкоті ствола 1 на шляху його виступу 2 знаходиться плече 9 важелю 8 (для запобігання коливання ствола у початковий період відкоту, коли снаряд ще знаходиться у стволі, між виступом 2 та плечем 9 важелю може бути встановлений буфер). Виступ 2, натискаючи на плече 9 примушує важіль 8 обертатися навколо осі 7. Важіль 8, обертаючись, натискає своїм плечем 10 на рухому частину гальма 11 у бік ґрунту 6. При пересуванні рухомої частини гальма відкоту у бік ґрунту 6 у гальмі відкоту виникає сила опору пересування рухомої частини. Ця сила передається станку 4 у напрямку поздовжньої вісі 12гальма відкоту у бік ґрунту 6. Сила, які намагається перекинути зброю навколо задньої опори станка, або посунути її у напрямку відкоту ствола не виникає. Після закінчення відкоту зворотна пружина повертає рухому частину гальма 11 відкоту, важіль 8 та ствол 1 у початкове положення. Підвищення ефективності застосування зброї, що заявляється, у порівнянні з прототипом, досягається за рахунок того, що у неї при пострілі не виникають сили, які намагається перекинути зброю навколо задньої опори станка, або посунути її у напрямку відкоту ствола. Тому збільшувати вагу зброї для урівноваження сили, що перекидає та зсовує зброю не потрібно. Завдяки зменшенню ваги зброї, наприклад, можливо надати малокаліберним гарматам такі властивості щодо маневрування, які є притаманними для стрілецької зброї. Джерела інформації: 1. 152-мм гаубица обр. 1943 г. Руководство службы. Μ.: Воениздат. 1984. 2. 120-мм минометы обр. 1943 и 1938гг. Руководство службы. М.: Воениздат. 1946. 3. Патент Німеччини №3124510 кл3. F41F19/00, 23.06.1981 публ. 05.01.1983, бюл. 83/1 (Европатент №0068166) - прототип. 5 Комп’ютерна верстка А. Рябко 87603 6 Підписне Тираж 28 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601