Спосіб об’єктивної візометрії

Спосіб об'єктивної візометрії, що включає проведення тестової реакції на рухомі об'єкти у вигляді оптокінетичного ністагму, який відрізняється тим, що рухомі об'єкти у формі чорно-білих решіток виводять на екран персонального комп'ютера, причому напрям руху решіток і їх ширину у діапазоні від 9,0 до 90,0 мм включно змінюють програмними засобами у горизонтальній і вертикальній площинах на основі реалізації принципу випадковості, що з врахуванням віддалі між оком досліджуваного і крайніми точками решітки за загальноприйнятим принципом Снелена дозволяє робити висновок про гостроту зору від 0,4 до 0,01 включно з точністю ±0,01. (19) (21) a200711033 (22) 05.10.2007 (24) 10.03.2010 (46) 10.03.2010, Бюл.№ 5, 2010 р. (72) ТАБАЛЮК ТЕТЯНА АНАТОЛІЇВНА, СЕНЯКІН ДМИТРО ОЛЕКСАНДРОВИЧ (73) ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ І.Я. ГОРБАЧЕВСЬКОГО (56) GB 2375821 A, 27.11.2002 US 5953102 A, 14.09.1999 UA 50511 A, 15.10.2002 UA 66125 A, 15.04.2004 SU 982655 A, 23.12.1982 3 новлюють зорову оптичну вісь на рівні середини тестового поля. Гостроту зору визначають монокулярне при прямому положенні голови, починаючи з правого ока при закритому непрозорим щитком лівому, і пропонують пацієнту дивитись прямо перед собою. При цьому спостерігають за характером його окорухової реакції, тобто появою оптокінетичного ністагму. У випадку його відсутності при демонстрації початкової чорнобілої решітки її ширину поступово збільшують до появи вимушених ністагмоїдних рухів очей. Якщо ж ністагм не виникає при демонстрації найширших (90,0мм) чорно-білих решіток, що відповідає гостроті зору 0,02, проводять повторне дослідження з відстані 0,5м від монітора комп'ютера. Відсутність окорухової реакції на демонстрацію найширших чорно-білих решіток (відповідає гостроті зору 0,01) свідчить про сліпоту ока. Натомість, при наявності оптокінетичного ністагму на найвужчі (9,0мм) чорно-білі решітки з однометрової відстані (гострота зору 0,2) віддаль збільшують до 2м. Наявність ністагму на найвужчі (9мм) решітки з відстані 2м свідчить про гостроту зору 0,4 і вище. Тривалість експозиції кожної чорно-білої решітки в процесі переміщення на екрані монітора встановлюють 6-8с. При цьому фіксують найменшу ширину чорно-білих решіток, при якій виникає оптокінетичний ністагм. Із врахуванням визначеної мінімальної ширини чорно-білих решіток і відстані між оком пацієнта та екраном монітора визначають гостроту зору за загальноприйнятим принципом Снеллена [2]. Приклад 1. Пацієнт Т., 18 років, звернувся в лабораторію контактної корекції зору клінічної лікарні зі скаргами на зниження зору. Після повного офтальмологічного обстеження було встановлено діагноз: кератоконус II стадії правого ока, кератоконус І стадії лівого ока. Проведено обстеження гостроти зору кожного ока запропонованим 89817 4 способом з відстані 1 м, для чого на екран монітора вивели чорно-білу решітку з шириною тестового об'єкту (смуги) в 9,0 мм, при рухові якої в правому оці ністагму не виникало. Дискретно збільшуючи ширину чорно-білих решіток у діапазоні від 9,0 до 90,0мм, встановили появу ністагмоїдних рухів при ширині смуг 45мм. Користуючись програмними засобами, встановили відповідність даного показника гостроті зору 0,04. Аналогічним чином зафіксували появу ністагму лівого ока при рухові чорно-білих решіток шириною 22,5мм, що відповідає гостроті зору 0,08. Дані обстеження у порівнянні з традиційною суб'єктивною візометрією наведено у таблиці 1. Приклад 2. Пацієнтка М., 27 років, звернулась у лабораторію контактної корекції зору для профогляду її дочки А. - дитини віком 2 роки. Після повного офтальмологічного обстеження патології органа зору не виявлено, рефракція обох очей відповідно віку: гіперметропія слабкого ступеня. Встановити гостроту зору суб'єктивним способом за таблицею Орлової у дівчинки не вдалось. Гостроту зору кожного ока було досліджено запропонованим способом. Для цього на екран монітора вивели рухомі чорно-білі решітки, з мінімальною шириною 9,0мм, що відповідає гостроті зору 0,2. У відповідь на демонстрацію тест-об'єкту з відстані 1м у дівчинки з'явився оптокінетичний ністагм. Тому дослідження продовжили з відстані 2м. Програмними засобами зафіксували найменшу ширину чорно-білих решіток (13,5мм), при якій виникав оптокінетичний ністагм з двометрової відстані. Із врахуванням визначеної мінімальної ширини чорно-білих решіток і відстані між оком дівчинки та екраном монітора, встановили гостроту зору кожного ока - 0,3, що відповідає віковій нормі. Дані обстеження у порівнянні з традиційною суб'єктивною візометрією представлені у таблиці 1. Таблиця 1 Результати визначення гостроти зору запропонованим способом у порівнянні з традиційною суб'єктивною ізометрією Пацієнти Т., 18 років А., 2 роки Гострота зору OD OS Традиційним спосоЗапропонованим Традиційним спосо- Запропонованим способом способом бом бом 0,1 0,04 0,1 0,08 не вдалось встанови0,3 не вдалось встано0,3 ти вити Приклад 3. Запропонованим способом було визначено гостроту зору з контактною корекцією у 10 пацієнтів (20 очей) з міопією високого ступеня, що проходили обстеження за направленням обласної медико-соціальної експертної комісії. Результати обстеження у порівнянні зі способомпротитипом представлені у таблиці 2. Як випливає з представлених у таблиці 2 даних, розподіл очей пацієнтів з міопією за величиною гостроти зору при дослідженні обома методиками був практично однаковим, проте середня величина гостроти зору за даними візометрії запропонованим способом була нижчою (р>0,05), ніж середня величина гостроти зору, встановлена за способом-прототипом. Ці результати вказують на більш високу точність запропонованого способу діагностики. 5 89817 6 Таблиця 2 Розподіл величин гостроти зору обстежених міопічних очей (n=20) залежно від методу дослідження (%) Методика дослідження менше 0,1 Запропонована За способом-прототипом Величина гостроти зору 0,1-0,2 вище 0,2 Середня величина гостроти зору (M±m) 40 30 55 65 5 5 0,087±0,009 0,098±0,008 Таким чином, запропонований спосіб забезпечує більш високий рівень точності та інформативності функціонально-діагностичного дослідження органу зору порівняно зі способомпрототипом, що дозволяє рекомендувати його до впровадження в широку офтальмологічну практику Джерела інформації: Комп’ютерна верстка Д. Шеверун 1. Портативный прибор для объективного определения остроты зрения «Малыш»/ Техническое описание и инструкция по эксплуатации. - К., 1982.- 7с. 2. Шамшинова A.M., Волков В.В. Функциональные методы исследования в офтальмологии. - М.: Медицина, 1999.- С.45-52. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601