Спосіб одержання колективного концентрату для вилучення благородних металів

1. Спосіб одержання колективного концентрату для вилучення благородних металів, що включає тристадійне гідроциклонування шламів з виділенням концентрату, причому на гідроциклонування беруть шлами з відношенням C2 2 (19) 1 3 центратами першого та другого гідроциклонів формується колективний концентрат. Розчин солі, що виходить через піскову насадку третього гідроциклона являє собою хвости збагачувального процесу. Технічний результат - одержання колективного концентрату (Н.З.) шламів із залишковим вмістом солей К та Na не більше 15%, для хлоруючого випалу з метою вилучення Au, Pt, Pd із глинистосольових відходів (шламів). Відомі способи класифікації подрібненого матеріалу, близькі до винаходу по технічній сутності [Справочник по обогащению руд. Т.1. Подготовительные процессы. М., Недра, 1972. С.276-278, Поваров А.И. Гидроциклоны. М., Госгортехиздат., 1961], у відцентровому полі створюваному в результаті обертання пульпи (гідроциклони, де рідка фаза представлена водою). Це може бути поділ часток по крупності, де великі частки уходять у піскову насадку, а дрібні частки - у злив. При зменшенні кута конусності в піскову насадку може уходити і дрібний матеріал, але з більш високою щільністю, ніж основна маса дрібного матеріалу [Сметанников А.Ф., Кудряшов А.И. О возможности извлечения золота и серебра из руд Верхнекамского месторождения солей // Руды и металлы. 1995. № 5. С.118-121]. Зазначені способи розраховані на розділення у рідкому середовищі твердого матеріалу по крупності або щільності. Однак ці способи не застосовувалися раніше для відділення твердого матеріалу, рівномірно розподіленого в насичених сольових розчинах. Наприклад, відходи калійних підприємств (шлами) представлені двома фазами. Одна фаза це насичений розчин солі, друга - частки нерозчинного у воді залишку (Н.З.). Відомо про спосіб одержання концентрату з глинисто-сольових відходів підприємств, що переробляють калійно-магнієві руди та кам'яну сіль для вилучення благородних металів, (патент № 2256504, опубл. 2005.07.20) що включає, принаймні, двостадійне гідроциклонування шламів з виділенням концентрату, причому гідроциклонування здійснюють у дві або три стадії, а концентрат гідроциклонів являє собою тверду фазу - нерозчинний у воді залишок (Н.З.) шламів, при цьому на гідроциклонування надходять шлами з відношенням Т:Р = 1:3, на стадії першого гідроциклонування виділяють концентрат у виді крупної фракції Н.З. та злив першого гідроциклона у виді дрібної фракції Н.З. й розчину солі, злив першого гідроциклона розпульповують до Т:Р = 1:8 і направляють для перечищення на другу стадію гідроциклонування з виділенням на ній концентрату у виді залишкової фракції Н.З. шламу і зливу другого гідроциклона у виді розчину солі з наступним об'єднанням виділених гідроциклонуванням концентратів, при цьому у випадку більшого залишкового вмісту Н.З. у зливі другого гідроциклона здійснюють додаткову третю стадію гідроциклонування, таким чином переробляють шлами галургічної та флотаційної фабрик. Недоліком даного способу є недостатньо високий відсоток благородних металів у концентраті з глинисто-сольових відходів підприємств. 92051 4 Пропонованим винаходом вирішується задача комплексного вилучення з мінеральної сировини, представленої глинисто-сольовими відходами (шламами) калійного виробництва та маркуючими глинами, що містять хлориди лужних та лужноземельних елементів, благородних металів, що містяться в них, з економією витрат. Для досягнення зазначеного технічного результату в способі одержання колективного концентрату з глинисто-сольових відходів підприємств, що переробляють калійно-магнієві руди та кам'яну сіль для вилучення благородних металів, що включає, тристадійне гідроциклонування шламів з виділенням концентрату, причому на гідроциклонування надходять шлами з відношенням Т:Р = 1:3, гідроциклонування здійснюється послідовно через 10-ти, 7-ми і 5-ти градусні циклони, а колективний концентрат із глинисто-сольових відходів підприємств, що переробляють калійно-магнієві руди та кам'яну сіль для вилучення благородних металів є сумішшю осадового і флотованого матеріалів, що представляють собою нерозчинний у воді залишок шламів, злив другого гідроциклона у виді розчину солі й флотованої частини нерозчинного у воді залишку шламів із природною та техногенною органікою, направляють на третю стадію гідроциклонування з виділенням на ній через зливальну насадку флотованої фракції з природною і техногенною органікою та наступним об'єднанням з концентратами першого й другого гідроциклонів та формуванням колективного концентрату, при цьому через піскову насадку виходить розчин солі, який є хвостами збагачувального процесу, причому переробляють шлами галургічних та флотаційних фабрик з високим вмістом природної і техногенної органіки. Відмітними ознаками пропонованого способу від відомого раніше найбільш близького є те, що гідроциклонування здійснюється послідовно через 10-ти, 7-ми і 5-ти градусні циклони, а колективний концентрат із глинисто-сольових відходів підприємств, що переробляють калійно-магнієві руди та кам'яну сіль для вилучення благородних металів є сумішшю осадового і флотованого матеріалів, що представляють собою нерозчинний у воді залишок шламів, злив другого гідроциклона у виді розчину солі та флотованої частини нерозчинного у воді залишку шламів із природною і техногенною органікою, направляють на третю стадію гідроциклонування з виділенням на ній через зливальну насадку флотованої фракції з природною та техногенною органікою і наступним об'єднанням з концентратами першого й другого гідроциклонів та формуванням колективного концентрату, при цьому через піскову насадку виходить розчин солі, який є хвостами збагачувального процесу, причому переробляють шлами галургічних та флотаційних фабрик з високим вмістом природної і техногенної органіки. Завдяки наявності цих ознак створений спосіб, що дозволяє одержувати концентрат, що містить значну кількість природної та техногенної органіки, у якій сконцентрована значна частина благородних металів. 5 92051 Пропонований спосіб полягає в застосуванні трьох гідроциклонів послідовно зменшуваної конусності (10°, 7° та 5°), для відділення твердого матеріалу, рівномірно розподіленого в рідкому середовищі (насичені сольові розчини) та представленого крупною і дрібною фракцією осаду й флотованим матеріалом, представленим природною та техногенною органічною речовиною. Результати, що досягаються за цим способом, полягають у найбільш повному відділенні двох фаз твердого матеріалу (осаду і флотованої частини) зі шламу, але із залишковим вмістом солі не більш 15 %. Нерозчинний залишок являє собою концентрат, що містить сполуки Au, Pt, Pd, мінеральною основою якого є (по убуванню) ангідрит, доломіт, кварц, польовий шпат, хлорит гідрослюди, гідроокиси Fe, сульфіди, органічна речовина представлена природною та техногенною органікою. Для одержання колективного концентрату необхідно: 1. Забезпечити проведення процесу виділення Н.З. (концентрату) за допомогою гідроциклонування, із глинисто-сольових відходів (шламів); 2. Одержати в процесі гідроциклонування концентрат із вмістом солі не більше 15% для подальшої пірометалургічної переробки. Спосіб здійснюється наступним чином. Шлами пропускаються через 10° гідроциклон, де в піскову насадку уходить найбільш крупна частина осадової фракції Н.З., а в злив уходить дрібна фракція осадової фракції Н.З., флотований матеріал (органіка) і розчин солі. Злив 10° гідроциклона направляється в живлення другого (7°) гідроциклона, де в піскову насадку уходить дрібна фракція осадової частини Н.З., а в злив флотований матеріал (органіка) і розчин солі. Злив другого (7°) гідроциклона направляється в живлення третього (5°) гідроциклона, де в піскову насадку уходить розчин солі, а в злив флотований матеріал та залишки солі. Потім концентрати першого та другого гідроциклонів поєднуються з флотованою частиною Н.З. одержаною через злив третього гідроциклона, утворюючи концентрат, що йде на пірометалургічну переробку. Вміст солі, обмежений 15 %-м бар'єром, накопичується протягом усіх трьох стадій гідроциклонування. У випадку надлишку солі в концентраті, на кожній стадії гідроциклонування організується перечищення, що полягає в установці на кожній стадії пари гідроциклонів відповідно 10°, 7° та 5°. У цьому випадку концентрат, одержаний через піскову насадку першого 10°-го гідро циклона, направляється в живлення 2 Комп’ютерна верстка Л.Литвиненко 6 го 10°-го гідроциклона, де в піскову насадку уходить концентрат з перечищеною великою фракцією Н.З., далі направляється в прийомну ємність для концентрата, а зливи обох 10°-х гідроциклонів поєднуються та направляються в живлення 1-ο 7°о гідроциклона. Концентрат з піскової насадки першого 7°-о гідроциклона йде в живлення другого 7°-о гідроциклона, де в піскову насадку уходить перечищений концентрат дрібної залишкової фракції Н.З., що далі направляється в прийомну ємність для концентрата, а зливи обох 7°-х гідроциклонів йдуть у живлення першого 5°-о гідроциклону. Матеріал, що виходить у піскову насадку першого 5°-о гідроциклона, направляється в живлення другого 5°-о гідроциклона, де в піскову насадку виходить розчин солі очищений від флотованої частини Н.З., у злив уходять залишки флотованого матеріалу Н.З., які поєднуються зі зливом першого 5°-о гідроциклона й направляються в прийомну ємність для остаточного формування колективного концентрату. Необхідність створення такої складної схеми викликана тією обставиною, що в шламах флотаційної переробки калійно-магнієвих руд на відміну від шламів галургічної переробки калійномагнієвих руд міститься значна кількість природної та техногенної органіки, у якій сконцентрована значна частка благородних металів. Використовуваний у роботі колективний концентрат із глинисто-сольових відходів підприємств, що переробляють калійно-магнієві руди та кам'яну сіль являє собою шлами галургічної і флотаційної фабрик із щільністю пульпи 1,3 г/см3 й відношенням Т:Р=1:3. Відмінністю з'явився високий вміст органічної речовини, представленої природною органікою та техногенною (аміни та поліакриламіди). Причому, якщо для галургічних фабрик вміст органіки (загальний) не перевищував 1,5 %, то в нашому прикладі загальний вміст органіки досягав 3 %, що пов'язано з включенням у процес галургічного переділу відходів флотаційного виробництва - циклонного пилу, де вміст органічної речовини традиційно високий (до 5 %). Це обумовило застосування гідроциклона з кутом конусності 5° на третій стадії гідроциклонування для повного відділення флотованої фракції Н.З. природною та техногенною органікою. Включення його в ланцюжок обумовило найбільш повне вилучення в концентрат флотованої частини Н.З. представленої органікою з втратами не більш 5 % й забезпечило загальні втрати не більш 7 % Н.З. із загальним коефіцієнтом 0,9. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601