Пристрій для остеосинтезу стегнової кістки

1. Пристрій для остеосинтезу стегнової кістки, який включає вигнуту по кістці накладну пластину з отворами і поздовжнім пазом по внутрішній її поверхні, півкільця з отворами, з'єднані з нею різьбовим з'єднанням, муфту, внутрішньокістковий компресійний стержень із свердлом на робочому кінці та контргайку, який відрізняється тим, що накладна пластина виготовлена із ребрами жорсткості на вигнутому кінці і має напрямну, виконану за одне ціле із пластиною, у каналі якої контргайкою стабілізований внутрішньокістковий компресійний стержень із збільшеним діаметром гладкої частини. 2. Пристрій за п. 1, який відрізняється тим, що кут між напрямною і пластиною складає 95° або 130°. 3. Пристрій за п. 1, який відрізняється тим, що півкільця виконані без виступу. Винахід відноситься до медицини, а саме, до травматології та ортопедії і може бути використаний для лікування переломів вертлюгової ділянки, шийки стегнової кістки і дистального її відділу. Лікування цих переломів здійснюється Г- та Lподібними пластинами або фіксатором, внутрішньокістковий елемент якого має фігурний переріз. Досить часто він представлений компресійним різьбовим стержнем. Взаємовідношення внутрішньокісткового елемента фіксатора та накладної пластини може бути жорстким або із можливістю регуляції. Накладання фіксаторів, внутрішньокістковий елемент і накладна пластина яких виконані як одне ціле, вимагає точного проведення стержня у шийці стегнової кістки, що нерідко призводить до додаткової травматизації та різних технічних труднощів. Фіксатори з шийно-діафізарним кутом, який регулюється, вимагають суворого дотримання правильності ведення післяопераційного періоду. Раннє навантаження виключається. Виникає потреба у розробці пристрою, який усуває вищеописані недоліки. Відомий DH-S-фіксатор для остеосинтезу переломів стегнової кістки [1], який включає компре сійний стержень та кутовий компонент із трубчастою секцією. Фіксатор забезпечує жорстку фіксацію фрагментів. Однак трубчаста секція досить масивна, яка вимагає створення об'ємного каналу у вертлюговій ділянці, що призводить до додаткової травматизації. Накладання фіксатора потребує ретельного дотримання методики, використання багатьох допоміжних пристроїв, проте, він не усуває шкідливого впливу тиску пластини на кістку. Відомий пристрій для остеосинтезу переломів дистального кінця стегнової кістки [2], який включає пластину з отворами під гвинти, втулку з глухим різьбовим каналом і фланцем з отворами під фіксуючі гвинти. У різьбовому каналі втулки кріпиться компресійний внутрішньокістковий стержень. Пластина вигнута по кістці і має на кінці більший отвір, куди входить втулка із фланцем. Пристрій використовують таким чином. У канал, проведений через виростки стегнової кістки, вкручують компресійний стержень, прикладають пластину. У більший її отвір, який знаходиться під стержнем, вставляють втулку і накручують на стержень до упору фланця у пластину. Після досягнення компресії пластини фіксують гвинтами. Пристрій простий, дозволяє створити компресію (19) UA (11) 92097 (13) C2 (21) a200901701 (22) 26.02.2009 (24) 27.09.2010 (46) 27.09.2010, Бюл.№ 18, 2010 р. (72) БІЛІНСЬКИЙ ПЕТРО ІВАНОВИЧ (73) БІЛІНСЬКИЙ ПЕТРО ІВАНОВИЧ (56) SU 1560169 A1, 30.04.1990 Мюллер М.Е., Алльговер М., Шнайдер Р., Виллинеггер Х. Руководство по внутреннему остеосинтезу. - 1996. - С. 270-275. UA 35925 A, 16.04.2001 US 5116336, 26.05.1992 SU 1066577 A, 15.01.1984 RU 70785 U1, 20.02.2008 UA 56028 A, 15.04.2003 KZ 18248, 15.02.2007 UA 27074 U, 10.10.2007 US 5743912, 28.04.1998 3 без допомоги контрактора. Проведення стабільного остеосинтезу скалкових переломів цим пристроєм проблематичне. Відомий фіксатор для остеосинтезу переломів виростків стегна [3], взятий нами за прототип, який включає вигнуту по кістці пластину з поздовжнім пазом по внутрішній поверхні під виступ півкільця з отворами, з'єднана з нею різьбовим з'єднанням, а на дистальному кінці пластини виконаний наскрізний фігурний проріз для муфти з бортиком та нарізним каналом, в якому контргайкою стабілізований внутрішньокістковий компресійний стержень із свердлом на робочому кінці. Перед накладанням фіксатора формують його каркас відповідно до характеру лінії перелому. Для цього різьбовими стержнями фіксують 2-3 півкільця у пазу пластини. Після репозиції фрагментів у зовнішній виросток стегнової кістки вкручують внутрішньокістковий компресійний стержень. При потребі проводять компресію виростків шляхом накручування муфти на виступаючий кінець стержня. Прикладають сформований каркас фіксатора до кістки, вставляють муфту у проріз пластини і контргайкою стабілізують компресійний стержень у пластині. Після цього через отвори пластини і півкілець проводять 4-5 фіксаційних гвинтів. Цей фіксатор дозволяє провести стабільний остеосинтез над- і черезвиросткових переломів стегнової кістки, сформувати найбільш оптимальну конструкцію для конкретного перелому, знизити травматичність оперативних втручань. Його можна використати для остеосинтезу деяких переломів вертлюгової ділянки, але стабільної фіксації фрагментів він не забезпечує через нестабільну фіксацію муфти у прорізі пластини. Фактично проріз у пластині є направляючою для компресійного стержня і його довжина визначається товщиною пластини. Стабільну фіксацію може забезпечити лише товста і широка пластина, фрезерування поздовжнього пазу також є досить затратним. В основу винаходу поставлена задача удосконалення пристрою для остеосинтезу стегнової кістки, в якому за рахунок доповнення пристрою новими елементами, зокрема направляючою, зміною конструкції пластини і внутрішньокісткового стержня, а також взаєморозміщення пластини і направляючої, характеру її фіксації дозволяє створити оптимальну конструкцію для конкретного перелому (переломи вертлюгової ділянки, шийки стегнової кістки, дистальної її частини), підвищити стабільність фіксації, знизити травматичність оперативних втручань, що покращує результати лікування. Поставлена задача вирішується тим, що пристрій для остеосинтезу стегнової кістки, який включає вигнуту по кістці пластину з отворами і поздовжнім пазом по внутрішній її поверхні, півкільця з отворами, з'єднані з нею різьбовим з'єднанням, муфту, внутрішньокістковий компресійний стержень із свердлом на робочому кінці та контргайку, згідно з винаходом, накладна пластина виготовлена із ребрами жорсткості на вигнутому кінці і має направляючу, зроблену заодно із пластиною, у каналі якої контргайкою стабілізований внутріш 92097 4 ньокістковий компресійний стержень із збільшеним діаметром гладкої частини. Пристрій по п.1, згідно з винаходом, кут між направляючою і пластиною складає 95° або 130°. Пристрій по п.1, згідно з винаходом, півкільця виконані без виступу. Наявність ребер жорсткості збільшує стабільність пристрою на злам і дозволяє стабілізувати півкільця без виступу, значно спрощує конструкцію. Виготовлення направляючої заодно із пластиною надійно утримує шийно-діафізарний кут, розширює можливості пристрою. Винахід пояснюється ілюстративно. На Фіг.1 зображено загальний вигляд пристрою для остеосинтезу стегнової кістки, вигляд збоку. На Фіг.2 варіант перерізу півкілець. Пристрій включає вигнуту по кістці пластину 1 з ребрами жорсткості 2, та отворами 3, в яких різьбовим з'єднанням 4 фіксовані півкільця 5 з отворами. На вигнутому кінці пластина 1 має направляючу 6 виконану заодно із нею, у каналі 7 якої контргайкою 8 стабілізований внутрішньокістковий компресійний стержень 9 із збільшеним діаметром гладкої частини 10 і свердлом 11 на робочому кінці. Пристрій для остеосинтезу стегнової кістки використовують таким чином. При переломі, наприклад вертлюгової ділянки стегнової кістки, після репозиції відламків, у шийку, через кондуктор, що має шийно-діафізарний кут 130°, вводять 2 направляючі спиці. Після контрольної рентгенографії паралельно спиці у шийку стегнової кістки вводять внутрішньокістковий компресійний стержень 9. На його різьбову частину надівають направляючу 6 із пластиною 1, де залежно від потреби закріплюють 2-3 півкілець 5 з отворами. Накручуванням контргайки 8 на різьбовий кінець 9 здійснюють компресію відламків. Для остеосинтезу переломів дистального відділу стегнової кістки застосовують пристрій, де величина кута між направляючою і пластиною становить 95°. Внутрішньокістковий компресійний стержень вводять у зовнішній виросток стегнової кістки. Запропонований пристрій з позитивним результатом використаний у 2-х хворих із переломами вертлюгової ділянки, одного хворого із переломом шийки стегнової кістки та у 2-х пацієнтів з переломами дистального її відділу. Стабільна фіксація відламків дозволяє раннє проведення реабілітаційних заходів. Таким чином, пристрій для остеосинтезу стегнової кістки забезпечує добрі результати при лікуванні переломів вертлюгової ділянки, шийки стегнової кістки та дистального її відділу. Джерела інформації: 1. Керівництво по внутрішньому остеосинтезу / М.Є. Мюллер, М. Альговер, Р. Шнайдер, X. Віллінер. - 1996. - С.270-275. 2. А. с. №1560169 СССР, МКИ5 А61В17/58. Устройство для остеосинтеза переломов дистального конца бедренной кости / М. В. Полулях. №4441066/28-14; Заявл. 11.04.88; Опубл. 30.04.90, Бюл. №16. - 2с. 5 92097 3. Деклараційний пат. №35925 UA. МПК6 А61В17/58. Фіксатор для остеосинтезу переломів Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська 6 виростків стегна / П.І. Білінський (UA), №99041943; Заявл. 06.04.99, Опубл. 16.04.01, Бюл. №3. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601