Спосіб остеосинтезу вертлюжних переломів стегнової кістки та пристрій для його здійснення

Винахід відноситься до медицини, а саме до травматології та ортопедії і призначається для відновлення функції кінцівки при вертлюжних переломах стегнової кістки. Одним із важливих напрямків розвитку травматології та ортопедії є лікування потерпілих старого і похилого віку з різноманітними ушкодженнями системи опори і руху. У цьому зв'язку особливе значення має проблема лікування переломів вертлюжної ділянки, які по частоті займають одне з перших місць у цієї категорії потерпілих. Незважаючи на застосування різноманітних методів лікування звертає на себе увагу значний відсоток незадовільних результатів у вигляді летальності. Єдиним засобом профілактики можливих соматичних ускладнень у таких потерпілих є рання активізація їх, яка можлива лише при надійному і малотравматичному остеосинтезі фрагментів. Відомий спосіб остеосинтезу переломів шийки стегнової кістки та пристрій для його здійснення [див. патент Російської Федерації №2087133, МПК А61В17/56]. Згідно відомого способу операцію здійснюють відкритим способом із застосуванням металевої пластини і трубчатого фіксатора. Подібні оперативні втручання не завжди можливі внаслідок їх травматичності і загального стану потерпілого, а також самі собою можуть привести до виникнення різноманітних ускладнень. Останні роки йде пошук і застосування малотравматичних оперативних втр учань на підставі методу закритого черезкісткового остеосинтезу, який передбачає закриту черезшкірну фіксацію відламків. Відомий спосіб остеосинтезу вертлюжних переломів стегнової кістки та пристрій для його здійснення, який включає закриту репозицію відломків і накладання стрижневого апарата, з допомогою якого фіксують відламки шляхом введення в них, принаймні, двох стрижнів в одній площині [див. патент Російської Федерації №2162304 МПК7 А61В17/56]. За відомим способом здійснюють закриту черезшкірну фіксацію відломків у одній фронтальній площині. Спосіб і пристрій найбільш близькі до запропонованих, а тому обрані за прототипи. Недоліком цього способу є те, що вертлюжна ділянка у людей старого і похилого віку є остеопоротична і забезпечити надійний остеосинтез відламків введенням металевих конструкцій лише в одній площині не завжди вдається. Як результат цього можуть виникати прорізання конструкцій і їх міграція, чому також сприяють біомеханічні особливості кульшового суглоба. В основу винаходу поставлена задача в способі остеосинтезу вертлюжних переломів стегнової кістки та пристрої для його здійснення шляхом додаткової фіксації в двох площинах відломків вертлюжної ділянки та зміни просторової орієнтації елементів стрижневого апарата забезпечити більш надійну міцну фіксацію і запобігти прорізанню і міграції конструкцій. Поставлена задача забезпечується тим, що в способі остеосинтезу вертлюжних переломів стегнової кістки, включаючому закриту репозицію відламків і накладання стрижневого апарата, з допомогою якого фіксують відламки шляхом введення в них, принаймні, двох компресуючих гвинтових стрижнів в одній площині, їх компресію і стабілізацію, згідно винаходу, додатково здійснюють фіксацію шляхом введення стабілізуючого гвинтового стрижня в площині, розташованій під кутом, переважно перпендикулярно, до площини розташування перших дво х стрижнів. В пристрої для здійснення остеосинтезу вертлюжних переломів стегнової кістки, що містить базову опору з отворами, де встановлено, принаймні, два компресуючих гвинтові стрижні, згідно винаходу, пристрій містить додаткову базову опору зі стабілізуючим гвинтовим стрижнем, розташовану в площині, яка лежить під кутом, переважно, прямим до площини першої базової опори і з'єднану з нею роз'ємним з'єднанням. Роз'ємне з'єднання виконано в вигляді установленого на базовій опорі гвинтового стрижня з вушком і стяжною шпилькою, яка одним кінцем закріплена у вушк у, а др угим - на додатковій базовій опорі. Базова опора встановлена з можливістю повороту і фіксації в дво х взаємно-перпендикулярних площинах. Впровадження в травматологічну практику запропонованих способу та пристрою підвищує ефективність лікування переломів вертлюжної ділянки у потерпілих старшого і похилого віку і дозволяє знизити число ускладнень. Винахід пояснюється кресленням, де показано загальний вигляд стегнової кістки з просторовим розташуванням фіксуючих конструкцій: Спосіб здійснюють таким чином Операцію проводять в положенні хворого на спині. За допомогою скелетного витяжіння досягають вправлення відламків в ортопедичному ліжку, що контролюють рентгенологічно. Здійснюють місцеву анестезію внутрішньосуглобово і в місцях введення стрижнів. Через вертлюгову ділянку в голівку стегнової кістки 1 проводять дві шпиці-орієнтири (на кресленні не показані), після чого здійснюють контрольну рентгенографію. Орієнтуючись на шпиці, заводять два компресуючі гвинтові стрижні 2. Глибину заведення контролюють рентгенографічне. Нижче лінії перелому приблизно на 3см вводять додатковий стабілізуючий гвинтовий стрижень 3 в діафіз стегнової кістки в площині, розташованій під кутом, переважно перпендикулярній, до площини розташування перших дво х гвинтових стрижнів 2. Місця введення стрижнів закривають стерильними серветками з фіксуючими пробками. Після чого скелетне витяжіння демонтують. На другий день після операції хворий сідає в ліжку, повертається на здоровий бік. Через 3 дні після операції хворий навчається ходьбі за допомогою милиць без навантаження кінцівки. Навантаження кінцівки дозволяють з третього тижня. Пристрій для здійснення остеосинтезу вертлюжних переломів стегнової кістки містить базову опору 4 з отворами 5, де встановлено два компресуючі гвинтові стрижні 2 з гайками 6, додаткову базову опору 7 з отворами 8 зі стабілізуючим додатковим стрижнем 3 з гайкою 9. Додаткова базова опора 7 розташована під кутом, переважно, прямим до площини першої базової опори 4 і з'єднана з нею роз'ємним з'єднанням. Роз'ємне з'єднання виконано у вигляді встановленого на базовій опорі 4 гвинта 10 з вушком 11, гайки 12 і стяжної шпильки 13, яка одним кінцем закріплена у вушку 11, а другим - на додатковій базовій опорі 7 з допомогою гайок 14. Додаткова базова опора 7 встановлена з можливістю повороту і фіксації в двох взаємно-перпендикулярних площинах. Приклад. Хвора К. 78p. поступила в клініку 03.01.02p. з діагнозом: закритий вертлюжний перелом лівої стегнової кістки зі зміщенням. Через надвиросткову зону стегнової кістки проведена шпиця Кіршнера і налагоджена система скелетного витяжіння у ліжку, якою досягнуто вправлення відламків. Через 5 годин у ліжку в умовах операційної під місцевою анестезією виконана черезшкірна фіксація перелому стрижневим апаратом запропонованим способом. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Ходити почала з допомогою милиць на 5 день після операції, дозоване навантаження кінцівки розпочато через два тижні, повне навантаження кінцівки проведено на кінець другого місяця. Термін фіксації кінцівки апаратом склав 2,5 місяці. Настало зрощення перелому. Хворий Т. 81p. поступив в клініку 12.03.02p. з діагнозом: закритий латеральний перелом шийки правої стегнової кістки зі зміщенням. Почато лікування постійним скелетним витяжінням. Після репозиції відломків 14.03.02p. хворому проведений черезшкірний остеосинтез стрижневим апаратом запропонованим способом. Післяопераційний період протікав без ускладнень. Ходити почав з допомогою милиць через 7 днів після операції, через два тижні після операції розпочато дозоване навантаження кінцівки, а повне навантаження кінцівки - через 2,5 місяців. Термін фіксації кінцівки запропонованим апаратом склав 3 місяці. Настало повне зрощення перелому з правильними кутовими взаємовідносинами. Така рання післяопераційна активність допомагає запобігти цілому ряду складних гіпостатичних ускладнень, що особливо важливо при лікуванні людей похилого віку.