Распатор косаківської-семенова

Распатор, що має рукоятку зі штекерним розніманням та робочу частину, що складається з двох пластин, з'єднаних нерухомо через діелектрик, який відрізняється тим, що на дистальному кінці робочої частини розміщені електроди, краї яких по всій протяжності загострені, причому на нижній поверхні верхнього електрода та на верхній поверхні нижнього електрода виконані жолоби, в яких розташована пластина з діелектрика, на зовнішніх поверхнях робочої частини електроди з'єднані між собою через діелектрик в бокових третинах їх ширини з протилежних боків, а на дистальному кінці одного електрода виконано виріз Гподібної форми, з яким через діелектрик контактує другий електрод. Винахід належить до сфери медицини, зокрема до оториноларингології і може бути використаний при хірургічному лікуванні хронічного тонзиліту та при інших хірургічних втручань у людини і тварин. Відомі способи тонзилектомії з використанням скальпеля, распатора (елеватора) (1); скальпеля, распатора та петлі Бохона (2, 3) монополярних електроінструментів для діатермокоагуляції (4). Недоліком тонзилектомії з використанням скальпеля, распатора та петлі Бохона є те, що під час операції, а нерідко і після операції, має місце кровотеча. При використанні монополярних інструментів (голок, скальпеля) недоліком є те, що перед операцією на тіло пацієнта необхідно накласти другий (пасивний) електрод, а під час операції пацієнт перебуває під електричним потенціалом. В зв'язку з цим, часто мають місце опіки шкіри, що є додатковим навантаженням на організм пацієнта при його одужанні, а також інша негативна дія струму, що є особливо небажано в дитячому віці. За прототип ми взяли хірургічний інструмент (5), який має рукоятку зі штекерним розніманням та робочу частину, що складається з двох пластин, з'єднаних нерухомо через діелектрик. Недоліком даного пристрою є те, що при його застосуванні під час тонзилектомії спостерігається надмірна травматизація піднебінних дужок та інших тканин, оточуючих мигдалик. При відшаруванні фасції від м'яза часто має місце утворення дефектів фасції. При розтині м'яких тканин рановий канал є значної ширини. Задачею запропонованого винаходу є: створення біполярного високочастотного распатора для хірургічних втручань на тканинах у людини або тварин, наприклад при тонзилектомії, технічний результат впровадження такого інструмента підвищення якості (зменшення травматичності) тонзилектомії та інших операцій, полегшення праці хірурга, скорочення часу операції. Поставлена задача вирішується тим, що у распаторі, який має рукоятку зі штекерним розніманням та робочу частину, що складається з двох (19) UA (11) 96640 (13) (21) a201000250 (22) 13.01.2010 (24) 25.11.2011 (46) 25.11.2011, Бюл.№ 22, 2011 р. (72) КОСАКОВСЬКИЙ АНАТОЛІЙ ЛУК'ЯНОВИЧ, КОСАКІВСЬКА ІЛОНА АНАТОЛІЇВНА, СЕМЕНОВ РУСЛАН ГЕОРГІЙОВИЧ, СЕМЕНОВ ВОЛОДИМИР РУСЛАНОВИЧ (73) КОСАКОВСЬКИЙ АНАТОЛІЙ ЛУК'ЯНОВИЧ (56) UA 10500 U, 15.11.2005 UA 92559 C2, 10.11.2010 UA 92558 C2, 10.11.2010 UA 94807 C2, 10.06.2010 GB 2415140 A, 21.12.2005 US 4248231 A, 03.02.1981 GB 2037167 A, 09.07.1980 WO 03/055402 A1, 10.07.2003 UA 29797 U, 25.01.2008 C2 1 3 96640 пластин, з'єднаних нерухомо через діелектрик, згідно з винаходом, краї електродів по всій протяжності загострені, причому на нижній поверхні верхнього електрода та на верхній поверхні нижнього електрода виконано жолоби, в яких розташована пластина з діелектрика, на зовнішніх поверхнях робочої частини електроди з'єднані між собою через діелектрик в бокових третинах їх ширини з протилежних боків, а на дистальному кінці одного електрода виконано виріз Г-подібної форми, з яким через діелектрик контактує другий електрод. Распатор Косаківської-Семенова, згідно з винаходом, зображено на фіг 1, 2. На кресленні приведено загальний вид распатора Косаківської-Семенова (фіг. 1) та переріз робочої частини распатора (фіг. 2). Распатор Косаківської-Семенова має рукоятку (1) з електроізоляційною втулкою (2), робочу частину (3), яка складається з двох пластин (4, 5) з композитного сплаву (електроди), наприклад, Сu+Мо, між якими розміщено діелектрик (6). Проксимальні кінці електродів 4 і 5 робочої частини через дроти з'єднані з контактними штирями (7) штекерного рознімання електроізоляційної втулки 2. Зовнішня поверхня електрода 4 має випуклу, а внутрішня поверхня електрода 5 плоску форму, краї електродів (8) по всій протяжності загострені. На нижній поверхні верхнього електрода та на верхній поверхні нижнього електрода виконано жолоби (9, 10), в яких розташована пластина з діелектрика 6. На зовнішніх поверхнях робочої частини електроди 4 і 5 з'єднуються між собою через діелектрик 6 в межах бокових третин їх ширини з протилежних сторін, а на дистальному кінці електрода 4 виконано виріз Г-подібної форми (11), з яким через діелектрик межує електрод 5. Всі вільні поверхні інструмента, крім робочої частини і контактних штирів штекерного рознімання, вкриті шаром електроізоляційного матеріалу. Запропонований пристрій працює таким чином: хірург тримає распатор рукою, наближує край робочої частини інструмента до м'яких тканин, де 4 необхідно виконати їх роз'єднання (наприклад, між капсулою піднебінного мигдалика і оточуючими тканинами), натискає педаль високочастотного джерела живлення. При цьому на електроди робочої частини распатора подається високочастотний струм, наприклад 66 кГц. Струм «оббігає» електроди 4 і 5 по поверхні і проходить через м'які тканини між композитними пластинами і спричиняє розігрівання та електрокоагуляцію. При переміщенні інструмента між волокнами тканини можна швидко та якісно виконати її розшарування і уникнути при цьому кровотечі, оскільки під час роз'єднання тканин під дією високочастотного струму наступає електрокоагуляція судин малого та середнього діаметра. Завдяки наявності загострених країв електродів распатора розшарування тканин відбувається більш якісно, без надмірного травмування тканин. При необхідності, запропонованим пристроєм можна користуватись як звичайним распатором завдяки загостреним краям робочої частини, тобто пристрій поєднує в собі властивості біполярного та звичайного распатора. Переміщення робочої частини запропонованого распатора в рані практично не відрізняється від рухів звичайним распатором. Технічний результат, що досягається запропонованим рішенням, прискорення та підвищення якості розшарування м'яких тканин за рахунок комбінованого впливу на тканини загостреної робочої частини пристрою та коагуляції біологічних тканин в ділянці дії високочастотного струму, що подається через електроди робочої частини распатора. Запропонований распатор КосаківськоїСеменова успішно апробований в ЛОР-відділенні Національної дитячої спеціалізованої лікарні «ОХМАТДИТ». Для наочності, в таблиці наведені результати застосування при тонзилектомії двох распаторів: прототипу (базового об'єкта) та запропонованого пристрою у двох ідентичних по віку, статі та патології групах пацієнтів. Таблиця Показники Кровотеча під час операції Кровотеча після операції - мала місце - відсутня Ушкодження піднебінних дужок Тривалість очищення рани від фібринозних нашарувань (днів), М±m Тривалість операції (хвилини), М±m З таблиці видно, що при тонзилектомії з використанням базового об'єкта у 4 пацієнтів мало місце ушкодження піднебінних дужок при їх відшаруванні від мигдалика, у 1 пацієнта мала місце кровотеча після операції, чого не спостерігалось при використанні запропонованого распатора. Базовий об'єкт (прото- Запропонований притип) стрій n=10 n=10 Не спостерігалась Не спостерігалась Р 1 9 4 не спостерігалась 10 не спостерігалось 11,3 ± 0,308 7,2 ± 0,205