Распатор ковальової

Распатор, що містить ручку з двох робочих частин S-подІбної форми з вигином, що складає 30° з віссю ручки і закінчується лопаточкою, яка зігнута по ребру з одного боку І по площині з другого, який відрізняється тим, що лопаточка робочої частини, яка зігнута по ребру, додатково зігнута по площині під кутом 20°. Корисна модель стосується до області медицини, а саме медичної техніки. Відомі інструменти, що застосовуються для відокремлення окістя - прямий та зігнутий распатори Фарабефа, реберний распатор Дуайена [1, С.210-217; 2, С.156 -175]. Однак устрій цих распаторів не дозволяє їх застосування для відокремлення твердої' оболони головного мозку від кісток черепа, особливо в ділянці його основи. В наборах нейрохірургічних інструментів відсутній інструмент такого призначення [1-5]. Необхідність відокремлення твердої оболони головного мозку виникає при проведенні нейрохірургічних втручань [5], здійсненні судово-медичної експертизи трупів [6], при заготовці твердої оболони для її використання в якості бютрансплантату [7], при проведенні науково-дослідницької роботи [8]. З метою підбору необхідного пристрою нами апробовані інструменти різноманітного призначення з різних наборів спеціалізованих хірургічних інструментів [1-6, 9-13]. Прототипом обрано гладилку з набору стоматологічного інструментарію [10-13]. За допомогою гладилок приготовлений пломбувальний матеріал вносять у порожнину зуба І формують анатомічні контури пломби. Для цього гладилки мають на кінцях ручки зігнуті в різних площинах (в горизонтальній або вертикальній), вузькі 2-4мм робочі площадки. їх випускають різних розмірів, одно - і двосторонні, а також комбіновані зі штопфером. Прототипом є двостороння гладилка Falcon DR.425.110 фірми Falcon (Пакистан), яка складається із ручки і двох робочих частин. Робочі частини цієї гладилки закінчуються лопаточками шириною 2,5мм, одна з яких зігнута по ребру, а друга - по площині. Метою корисної моделі є пропозиція інструмента для відокремлення твердої оболони головного мозку від кісток черепа. Поставлена мета досягається тим, що розроблений інструмент складається з ручки і двох робочих частин. Одна з робочих частин Sподібної форми з вигином, що складає ЗО" з віссю ручки і закінчується закругленою лопаточкою, з шириною 2,5мм, що зігнута по ребру під кутом 120° та по площині під кутом 20°. Друга робоча частина цього інструмента має S-подібну форму з вигином, що складає 30° з віссю ручки і закінчується закругленою лопаточкою, з шириною 2,5мм, що зігнута по площині під кутом 120°. Новизна інструмента, що пропонується для відокремлення твердої оболони головного мозку від кісток черепа, в тому, що на відміну від прототипу лопаточка робочої частини, що зігнута по ребру, додатково зігнута по площині під кутом 20°. Необхідність додаткового вигину по площині обумовлена тим, що стінки порожнини черепа майже на всьому протязі мають увігнуту поверхню. Наявність кута забезпечує майже паралельне розташування кінчика лопаточки до поверхні кісток під час роботи, завдяки чому досягається зручне та повне відокремлення твердої оболони без її ушкодження. Запропоноване технічне рішення пояснюється кресленням (див. Фіг. 1-3). Распатор Ковальової складається з ручки (1) та двох робочих частин (2, 3). Одна з робочих частин (2) S-подІбної форми з вигином, що складає 30е з віссю ручки і закінчується закругленою лопаточкою, з шириною 2,5мм, що зігнута по ребру під кутом 120° та по площині під кутом 20° (Фіг.2). Друга робоча (О ю о о> 10546 частина цього інструмента (3) має S-подібну форму з вигином, що складає 30° з віссю ручки і закінчується закругленою лопаточкою, з шириною 2,5мм, що зігнута по площині під кутом 120° (Фіг.З). Нами був використаний цей інструмент в 57 випадках для відокремлення твердої' оболони головного мозку від кісток черепа з наступним дослідженням судинно-нервових взаємовідношень на макромікроскопічному рівні [8]. Техніка застосування распатора полягає в тому, що відокремлення твердої оболони майже по всій площі від ділянок склепіння та основи черепа здійснюють робочою частиною (2), яка забезпечує зручне та обережне и відокремлення навіть за наявності борозен, ямок, виступів та втиснень кісткової основи. Робочу частину (3) використовують в ділянках, де тверда оболона вкриває краї отворів та щілин. Використання цього інструменту забезпечує зручне, повне та обережне відокремлення твердої оболони від нерівної внутрішньої поверхні кісток черепа, що відрізняється наявністю борозен, ямок, виступів, втиснень та гребенів, зі збереженням її тонкої структури, судин і нервів. Це забезпечує зручну роботу при здійсненні нейрохірургічних операцій, проведенні судово-медичної експертизи та п атол огоан ато міч них розтинів, дозволяє заготовляти високоякісний матеріал для його подальшого використання в якості трансплантату, а також проводити наукові дослідження особливостей будови та топографи судиннонервових комплексів твердої оболони головного мозку. Джерела інформації, прийняті до уваги під час експертизи 1. Оперативная хирургия и топографическая анатомия / Под ред. В.В. Кованова. - 3-е изд., с исправл. - М.: Медицина, 1995. - 400 с. 2. Скрипниченко Д.Ф. Хірургія: Підручник. - 4-е вид., випр. і допов. - К.: Вища школа, 1992. - 581 с. 3. Шалимов А.А., Хохоли В.П. Медицинская техника в хирургии. - Киев: Здоровья, 1991 -221 с. 4. Френкель А. Г., Садыкова Л. М. Наборы микрохирургических инструментов // Разработка и технология производства медицинских инструментов: Науч. тр. ВНИИМП. - Москва, 1988. - С.3-8. 5. Атлас операций на головном мозге / Ромоданов А.П., Зозуля Ю.А., Мосийчук Н.М., Чушкан Г.С. - М.: Медицина, 1986. - 384 с. 6. Руководство к практическим занятиям по судебной медицине / Под ред. проф. И.А. Концевич. - К.: Выща школа, 1988. - 328 с. 7. Королёв Б.А., Аверьянов М.Ю., Елисеев Е.А., Аверьянов Ю.А. Биотрансплантанты из твердой оболочки головного мозга в реконструкции аорты и артерий // Вестник хирургии. - 2000. - Т. 159, №2. - С. 35-38. 8. Ковальова І.М. Аналіз судин но-нервових взаємовідношень в твердій оболоні головного мозку людини на макромікроскопічному рівні // Український морфологічний альманах. - 2004. Т.2, №1. - С 35-39. 9. Садыкова Л. М., Мухамедшина Г.Н., Мусина Н.Х., Новикова В.В. Набор инструментов для микрохирургии желчных протоков // Новые медицинские инструменты: Науч. тр. ВНИИМП. Москва, 1989. - С.3-6. 10. Миллер В.Д. Руководство по терапевтической стоматологии (руководство консервативного зубоврачевания): Пер. с нем. Н.Новгород:Изд-во НГМА,2001.-360с. 11. Терапевтична стоматологія / Данилевський М.В., Борисенко А. В., Політун A.M., Сідельникова Л.Ф., Несін О.Ф.- К.: Здоров'я, 2001. - 392 с. 12. Леус П.А., Горегляд А.А., Чудакова И.О. Заболевания зубов и полости рта: Учеб. пособие. 2-е изд., стер. - Минск: Вьішєйшая школа, 2001. 288с. 13. Магид Е.А., Мухин Н.А., Маслак Е.Е. Фантомный курс терапевтической стоматологии: Атлас / Под ред. Ю.М.Максимовского. - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Медицина, 1996. - 304 с. Вид А 20* Фіг. 2 Вид Б Фіг.3 Комп'ютерна верстка А Крижашвський Підписне \ ^ Тираж 26 прим. Міністерство освгги і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м. Киів-42, 01601