Спосіб інтенсивної терапії шизофренії з безперервним перебігом

Корисна модель відноситься до медицини, а саме до психіатрії, і може бути використаний для терапії шизофренії з безперервним перебігом. Відомий спосіб інтенсивної терапії шизофренії з безперервним перебігом, котрий включає пероральний прийом високих доз психотропних засобів, в т.ч. клопіксолу [A. Harenko, I. Alanen, S. Elovaara et al. Zuclopenthixol and thioridazine in the treatment of aggressive, elderly patients: a double-blind, controlled, multicentre study // Int. L. Geriatr. Psychiatry. - 1992. - №5. - P.369-375]. Недоліком відомого способу є велика тривалість курсу лікування, що зумовлено недостатньою терапевтичною активністю, а також відсутністю можливості швидко нарощувати концентрацію психотропних засобів, в т.ч. клопіксолу, безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, активно впливати на прогредієнтність процесу, створювати умови для реабілітації хворих. Відомий також спосіб інтенсивної терапії шизофренії з безперервним перебігом, котрий включає комбіноване використання психотропних засобів і перемінного електричного струму у вигляді електросудомної терапії [Клиническая психиатрия / Бачериков Н.Е., Михайлова К.В., Гавенко В.Л. и др.; Под ред. проф. Н.Е. Бачерикова. К.: Здоров'я, 1989. - С.108-133, 319-361]. Недоліком способу є велика тривалість курсу лікування, що зумовлено недостатньою терапевтичною активністю, високою частотою побічних реакцій і ускладнень (вивихи та підвивихи суглобів, тріщини і переломи хребців, бронхопневмонії, зупинка серця і смерть), а також відсутністю можливості швидко нарощувати концентрацію клопіксолу безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, активно впливати на прогредієнтність процесу і створювати умови для реабілітації хворих. Найбільш близьким по технічній суті і досягаємому результату до заявленого є спосіб інтенсивної терапії рецидивів параноїдної шизофренії з безперервним перебігом, котрий включає поєднання перорального і парентерального прийомів психотропних засобів і гальванізацію комірцевої зони по О.Ю Щербаку [Демедюк И.А. Психические заболевания // Клиническая физиотерапия / Оржежковский В.В., Волков Е.С., Демедюк И.А. и др.; Под ред. В.В. Оржежковского. - К.: Здоров 'я, 1984. - С.425-429]. Недоліком способу є велика тривалість курсу лікування, що зумовлено недостатньою терапевтичною активністю, а також відсутністю можливості швидко нарощувати концентрацію клопіксолу безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, активно впливати на прогредієнтність процесу, створювати умови для реабілітації хворих. В основу корисної моделі поставлено задачу скорочення терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту при інтенсивній терапії шизофренії з безперервним перебігом шляхом додаткового перорального підвищення добової дози клопіксолу до середньої з подальшим проведенням лікування методом трансцеребральної гальванізації, що забезпечує підвищення терапевтичного ефекту. Поставлена задача досягається тим, що згідно корисній моделі додатково на протязі тижня перорально добову дозу клопіксолу підвищують до середньої (щоденно по 2,0-10,0мг до 75,0мг/доб) і через 4,0год після ранкового перорального прийому клопіксолу проводять трансцеребральну гальванізацію з постійним збільшенням сили струму від 2 до 5мА, його щільності від 0,04 до 0,08мА/см2, тривалості процедури від 20 до 25хв при курсі лікування 10 днів по одній процедурі щоденно. Використання клопіксолу для інтенсивної терапії шизофренії з безперервним перебігом відомо, але невідомо швидке нарощування концентрації клопіксолу безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку шляхом додаткового перорального підвищення добової дози клопіксолу до середньої і подальшого проведення трансцеребральної гальванізації. Проведення лікування методом трансцеребральної гальванізації співпадає з максимальною концентрацією клопіксолу в плазмі крові внаслідок його основного і додаткового перорального прийомів, отже, з найбільш вираженою його дією. Клопіксол (зуклопентіксол) є нейролептиком нового покоління, який відноситься до похідних тіоксантена, котрий блокує центральні дофамінергічні рецептори. Клопіксолу властиві сильна антипсихотична і специфічна "ізольована" нейролептична седативна дія. Він виявляє дозозалежний седативний ефект, швидкий розвиток якого на початку терапії (до наступу антипсихотичної дії) є перевагою при лікуванні гострих та підгострих психотичних станів, а також при терапії розумово відсталих пацієнтів, котрі страждають гіперактивним і руйнівним характером поведінки, поряд з особами в стані сенильної деменції з параноїдними ідеями і поведінковими порушеннями. Крім суттєвого зменшення або повного придушення ядерних сиптомів шизофренії, таких як галюцинації, маячення і порушення мислення, клопіксол також виявляє суттєвий ефект у відношенні супутньої симтоматики типу ворожої поведінки, підозрілості, ажитації та агресивності. При цьому, під впливом постійного струму створюються умови для підвищення ефекту дії препарату: виникають електрохімічні процеси в біологічних клітинах, що збільшує проникливість клітинних мембран, умови для потенціювання та пролонгування дії препарату. Це сприяє швидкому поступленню клопіксолу в головний мозок і спинномозкову рідину, вибірковому накопиченню його в заінтересованих структурах головного мозку, які мають відношення до патогенетичних ланок шизофренії. Разом з цим, дія клопіксолу відбувається при сприятливо зміненій реактивності нервової системи під впливом постійного струму, що значно порідшує появу небажаних побічних реакцій. Все це сприяє скороченню терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Заявлений спосіб інтенсивної терапії шизофренії з безперервним перебігом повністю виключає такі важкі ускладнення, як вивихи та підвивихи суглобів, тріщини і переломи хребців, бронхопневмонії, зупинку серця та смерть. Заявлений спосіб здійснюється слідуючим чином. Хворий приймає щоденно тричі на день о 8, 14 та 20год клопіксол усередину в таблетках в дозі від 2,0 до 25,0мг/доб. Додатково на протязі тижня перорально добову дозу клопіксолу підвищують до середньої (щоденно по 2,0-10,0мг до 75,0мг/доб) і через 4,0год після ранкового перорального прийому клопіксолу проводять трансцеребральну гальванізацію. Для цього електрод площею 50см2, котрий складається з трьох сполучних частин (металеві пластини), із яких дві пластини, кожна площею по 10см2, разом з матер'яними прокладками, розміщують на закриті повіки, а третю пластину площею 30см2 з матер'яною прокладкою розміщують на область чола і приєднують до анода джерела струму. Другий електрод площею 100см розміщують на зону нижніх шийних хребців в області задньої поверхні шиї і з'єднують з катодом джерела гальванічного струму. Матер'яні прокладки змочують теплою водою (за площею вони відповідають металевим пластинам). Процедури проводять з постійним збільшенням сили струму від 2 до 5мА, його щільності від 0,04 до 0,08мА/см2, тривалості процедури від 20 до 25хв при курсі лікування 10 щоденних процедур. Дані параметри вибрані дослідним шляхом у зв'язку з тим, що при їх використанні виявлявся найвищий терапевтичний ефект. Спосіб протипоказаний при індивідуальній непереносимості струму, негативному відношенні хворого до трансцеребрально і гальванізації, запальних захворюваннях очей, мокрій екземі в місцях накладання електродів, важких соматичних захворюваннях в стадії декомпенсації, органічних захворюваннях нервової системи, гарячкових станах, злоякісних новоутвореннях, схильності до кровотеч, глаукомі, атонії сечового міхура, гіпертрофії передміхурової залози і одночасному застосуванні з інгібіторами МАО, гострому отруєнні алкоголем, барбітуратами, коматозних станах і при вагітності та лактації. Спосіб використаний нами у 14 різностатевих праворуких хворих з вираженим галюцинаторно-маячним варіантом параноїдної шизофренії із середньою тривалістю захворювання 12 років у віці від 20 до 60 років з безперервним перебігом, котрі виявляли ознаки терапевтичної резистентності. Позитивний результат отримано у 11 хворих, невизначений - у 4 хворих, що підтверджується вірогідними клініко-психопатологічними, патопсихологічними та електрофізіологічними даними. Приклад 1. Хворий Щ., 39 років. Діагноз: шизофренія параноїдна, виражений галюцинаторно-маячний варіант, безперервний перебіг, рецидив. Хворіє 9 років, 7 разів лікувався стаціонарно в міській клінічній психіатричній лікарні, інвалідів II групи, ніде не працює, останній раз лікувався стаціонарно з 03.03.04р. по 15.05.04р. у зв'язку із загостренням галюцинаторно-маячної симптоматики. До застосування заявленого способу інтенсивної терапії шизофренії з безперервним перебігом у хворого відмічалась терапевтична резистентність. Хворий приймав щоденно тричі на день о 8, 14 та 20год клопіксол усередину в таблетках в дозі від 2,0 до 25,0мг/доб. Додатково на протязі тижня перорально добову дозу клопіксолу підвищують до середньої (щоденно по 2,0-10,0мг до 75,0мг/доб) і через 4,0год після ранкового перорального прийому клопіксолу проводять трансцеребральну гальванізацію з допомогою апарату "Поток-1". Для цього електрод площею 50см2, котрий складається з трьох сполучних частин (металеві пластини), із яких дві пластини, кожна площею по 10см2, разом з матер'яними прокладками, розміщували на закриті повіки, а третю пластину площею 30см з матер'яною прокладкою розміщували на область чола і приєднували до анода джерела струму. Другий електрод площею 100см2 розміщували на зону нижніх шийних хребців в області задньої поверхні шиї і з'єднували з катодом джерела гальванічного струму. Матер'яні прокладки змочували теплою водою (за площею вони відповідали металевим пластинам). Процедури проводили з постійним збільшенням сили струму від 2 до 5мА, його щільності від 0,04 до 0,08мА/см2, тривалості процедури від 20 до 25хв при курсі лікування 10 щоденних процедур. Дані лікувальні процедури хворий переніс добре, побічних реакцій і ускладнень не відмічалось. Внаслідок лікування наступило значне покращення стану хворого - менше став акцентувати увагу на своїх переживаннях, значно став спокійнішим, дезактуалізувались галюцинаторно-маячні утворення, нормалізувався настрій, зникли епізодичні слухові галюцинації, прибавив у вазі, став більш товариським, охайним, лагідним, почав багато читати, цікавитися методом трансцеребральної гальванізації, телепередачами та випискою, будувати реальні плани на майбутнє, дзвонити рідним, включатися в трудові процеси, допомагати в догляді за іншими хворими. Покращення стану хворого підтверджувалось вірогідними клініко-психопатологічними, патопсихологічними та електрофізіологічними даними. Таким чином, додаткове пероральне підвищення добової дози клопіксолу до середньої та подальше проведення лікування методом трансцеребральної гальванізації привело до швидкого нарощування його концентрації безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, зменшення резистентності до психофармакотерапії, прогредієнтності процесу, порідшення побічних реакцій і ускладнень, створення умов для реабілітації і скорочування терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Приклад 2. Хворий 3., 35 років. Діагноз: шизофренія параноїдна, виражений галюцинаторно-маячний варіант, безперервний перебіг, рецидив. Хворіє 10 років, більше 7 разів лікувався стаціонарно в міській клінічній психіатричній лікарні, інвалідів II групи, ніде не працює, останній раз лікувався стаціонарно з 13.12.04р. по 08.02.05р. у зв'язку із загостренням галюцинаторно-маячної симптоматики. До застосування заявленого способу інтенсивної терапії шизофренії з безперервним перебігом, у хворого відмічалась терапевтична резистентність. Хворий приймав щоденно тричі на день о 8, 14 та 20год клопіксол усередину в таблетках в дозі від 2,0 до 25,0мг/доб. Додатково на протязі тижня перорально добову дозу клопіксолу підвищують до середньої (щоденно по 2,0-10,0мг до 75,0мг/доб) і через 4,0год після ранкового перорального прийому клопіксолу проводили трансцеребральну гальванізацію за методикою, що описана вище в прикладі 1. Побічних реакцій і ускладнень у хворого не відмічалось. Внаслідок лікування наступило покращення стану хворого - регресували виражені галюцинаторно-маячні прояви, менше став фіксувати увагу на своїх переживаннях, емоційно ожив, став охайнішим, товариським, адекватним, почав включатися в трудові процеси, читати літературу, цікавитися випискою та домашніми справами. Покращення стану хворого підтверджувалось вірогідними клініко-психопатологічними, патопсихологічними та електрофізіологічними даними. Таким чином, додаткове пероральне підвищення добової дози клопіксолу до середньої та подальше проведення лікування методом тренсцеребральної гальванізації привело до швидкого нарощування його концентрації безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку, зменшення резистентності до психофармакотерапії, прогредієнтності процесу, порідшення побічних реакцій і ускладнень, створення умов для реабілітації і скорочування терміну лікування за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Як видно із прикладів здійснення, заявлений спосіб інтенсивної терапії шизофренії з безперервним перебігом є дієздатним і ефективним. У порівнянні зі способом-прототипом заявлений спосіб інтенсивної терапії шизофренії з безперервним перебігом сприяє швидкій редукції психопатологічних розладів, формуванню ремісії, зменшенню прогредієнтності процесу, формуванню умов для реабілітації, дає можливість швидко нарощувати концентрацію клопіксолу безпосередньо в заінтересованих структурах головного мозку шляхом йогододаткового перорального підвищення добової дози до середньої та подальшого проведення лікування методом трансцеребрально ї гальванізації, що дозволяє зменшувати резистентність до психофармакотерапії і термін лікування на 6 днів за рахунок підвищення терапевтичного ефекту. Спосіб-прототип дозволяє добитися позитивного ефекту тільки у 44% хворих, заявлений спосіб терапії шизофренії з безперервним перебігом дав позитивний ефект у 53,7% хворих. Таким чином, заявлений спосіб в порівнянні із прототипом перевищує терапевтичну ефективність на 9,7%, що дає можливість скорочувати термін лікування.