Лікування prdc із застосуванням антигену pcv2

Реферат: Винахід стосується застосування антигену PCV2 або імуногенної композиції, що містить антиген PCV2, для готування лікарського засобу, призначеного для профілактики або лікування комплексу респіраторних хвороб свиней (PRDC) і/або будь-яких клінічних симптомів, UA 100502 C2 (12) UA 100502 C2 асоційованих з PRDC, у тварини, де клінічний симптом, асоційований з PRDC, вибраний із групи, що включає кашель і задишку, повільний ріст, знижену ефективність відгодівлі, млявість, анорексію й/або помітне підвищення смертності у період часу від середньої до заключної фази відгодівлі. UA 100502 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Перелік послідовностей У дану заявку входить перелік послідовностей у паперовій і електронній версії, сутність і зміст яких включені у даний опис як посилання. Перелік послідовностей ідентичний переліку, включеному у WO 06/072065. Передумови створення винаходу Область техніки, до якої відноситься винахід Даний винахід відноситься до застосування імуногенної композиції, що містить антиген, який представляє собою цирковірус свиней типу 2 (PCV2), для попередження й лікування комплексу респіраторних хвороб свиней (PRDC) у тварин, переважно у молодих (не досягли полової зрілості) свиней. Опис відомого рівня техніки Цирковірус свиней типу 2 (PCV2) являє собою невеликий (діаметром 17-22 нм) ДНКовий вірус, що немає оболонки, з ікосаедральною структурою, що несе одноланцюговий кільцевий геном. Послідовність PCV2 приблизно на 80% ідентична послідовності цирковируса свиней типу 1 (PCV1). Однак у цей час встановлено, що на відміну від PCV1, який, як правило, є невірулентним, зараження свиней PCV2 асоційовано з рядом хворобливих синдромів, які у цілому позначають як хвороби свиней, пов'язані із цирковірусом (PCVD) (відомі також як асоційовані із цирковірусом хвороби свиней (PCVAD)) (Allan і ін., IPVS Congress, 2006). Як правило, основним клінічним проявом PCVD вважається синдром післявідлученого мультисистемного виснаження (PMWS) (Harding і ін., Swine Health Prod; 5, 1997, сс. 201-203; Kennedy і ін., J Comp Pathol; 122, 2000, сс. 9-24). PMWS вражає свиней віком 5-18 тижнів. З клінічної точки зору PMWS характеризується виснаженням, блідістю шкіри, хирлявістю, респіраторним дистрес-синдромом, діареєю, жовтяницею немовляти й жовтяницею. У деяких уражених захворюванням свиней проявляється комбінація всіх симптомів, у той час як в інших свиней проявляються тільки один або два із зазначених симптомів (Muirhead, Vet. Rec, 150, 2002, с. 456). При розтині трупа виявляють також мікроскопічні й макроскопічні ушкодження багатьох тканин і органів, причому найбільш часто ушкодження зустрічаються у лімфоїдних органах (Allan і Ellis, J Vet. Diagn. Invest., 12, 2001, сс. 3-14). Виявлено виражену кореляцію між рівнем нуклеїнової кислоти або антигену PCV2 і серйозністю мікроскопічних лімфоїдних ушкоджень. Коефіцієнти смертності у свиней, уражених PCV2, можуть досягати 80%. Частка участі PCV2 у хворобах свиней, відмінних від PMWS, у цей час вивчена недостатньо (Chae, Veterinary J., 169, 2005, сс. 326-336). З літератури відомо трохи потенційно родинних станів, включаючи комплекс респіраторних хвороб свиней (PRDC), синдром свинячого дерматиту й нефропатії (PDNS), зниження репродуктивної функції, грануломатозні ентерити й, можливо, уроджений тремор (СТ-АП) і перінатальний міокардит (Chae, Veterinary J., 169, 2005, cc. 326-336). Вважається, що з них PRDC має найбільш економічне значення в Європі, у цілому через широке поширення хвороби, високого коефіцієнта захворюваності (30-70% на уражених фермах) і коефіцієнта смертності (4-6% на уражених фермах) (Кіт і ін., Veterinary J., 166, 2003, сс. 251-256). Пневмонія у молодих свиней, що страждають PRDC, викликається комбінацією вірусних і бактеріальних агентів, таких як вірус репродуктивно-респіраторного синдрому свиней (PRRSV), вірус свинячого грипу (SIV), Mycoplasma hyopneumoniae, Actinobacilluspleeuropneumoniae i Pasteurella multocida. Хоча етіологія включає декілька патогенів і варіюється від ферми до ферми PRRSV і Mycoplasma hyopneumoniae являють собою два основних патогена, виділених з PCV2-пизитивних молодих свиней, у яких виявлений PRDC (Kim і ін., Veterinary J., 166, 2003, сс. 251-256). До теперішнього часу відсутні дані про те, чи є PCV2 причинним фактором PRDC або бере участь у прояві, серйозності або тривалості клінічних симптомів PRDC. У порівнянні з іншими вірусними патогенами PCV2 постійно діагностується у легеневих ушкодженнях молодих свиней, що страждають PRDC. У перспективних дослідженнях встановлено, що пневмонія й часто системне захворювання, що є результатом спільного зараження PCV2 і PRRSV, буває більш серйозним, чим захворювання, асоційоване із зараженням кожним з агентом індивідуально. Таким чином, можна припустити, що є присутнім виражений синергізм між PCV2 і іншими патогенами у випадках респіраторного захворювання у польових умовах (Ellis і ін., Veterinary Microbiol., 98, 2004, сс. 159-163). Однак поки не відомо, чи може PCV2, якщо він присутній у молодих свиней, що страждають PRDC, впливати на клінічні симптоми PRDC у молодих свиней. Через повсюдне поширення PCV2, про що свідчить той факт, що наприкінці періоду відгодівлі кількість серопозитивних тварин досягає 100%, може також існувати можливість того, що PCV2 взагалі не робить впливу на прояв захворювання PRDC, але він точно являє собою неспоріднений коїнфікований агент. 1 UA 100502 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 У той час як PMWS головним чином вражає молодих свиней віком від 5 до 12 тижнів, PRDC в основному виявлений у вирощених до стадії завершальної відгодівлі свиней, як правило, віком приблизно 16-22 тижня. Коефіцієнт зараження становить 30-70% , а середній коефіцієнт смертності 4-6% (Кіm і ін., Veterinary J., 166, 2003, сс. 251-256). Клінічними симптомами PRDC є пролонгований і незвичайно серйозний кашель і задишка, що не піддаються терапії із застосуванням антибіотиків, повільний ріст, знижена ефективність відгодівлі, млявість, анорексія й помітне підвищення смертності у період від середньої до завершальної фази відгодівлі. Відмітною ознакою мікроскопічних ушкоджень при PRDC є бронхоінтерстиціальна пневмонія з перибронхіальним і перибронхіолярним фіброзом. Альвеолярні перегородки помітно стовщені у результаті інфільтратів макрофагів (Chae, Veterinary J., 169, 2005, сс. 326-336). Підходи до лікування викликаних PCV2 інфекцій, засновані на застосуванні ДНК-вакцини, описані в US 6703023. У WO 03/049703 описано одержання живої химерної вакцини, що містить каркас PCV-1, у якому ген каркаса PCV-1 замінений на імуногений ген патогених штамів PCV2. У WO 99/18214 описано кілька штамів PCV2 і процедури одержання вбитої вакцини проти PVC2. Однак відсутні дані про їх ефективність. Ефективна субодинична вакцина на основі ОРС-2 (відкрита рамка зчитування 2) описана у WO 06/072065. Кожна із зазначених вакцин призначена для застосування з метою вакцинації/лікування свиней або молодих свиней старше 3 тижнів. Для жодної із зазначених вакцин не описане застосування для профілактики або лікування молодих свиней, що страждають PRDC, зокрема PCV2-позитивних молодих свиней, що страждають PRDC. Крім того, не описано, що такі вакцини обумовлюють захисний імунітет від зараження PCV2 або зниження, зменшення серйозності або зцілення будь-яких клінічних симптомів, асоційованих з ними у молодих свиней, які вже мають антитіла до PCV2, переважно які мають материнські антитіла до PCV2. Короткий опис креслень На кресленнях показано: на фіг. 1 - різниця у прирості маси в групах, які відрізняються одна від одної за віком на тиждень; на фіг. 2 - динаміка різниці між масою тіла (IVP-CP (обробка досліджуваним ветеринарним продуктом/контрольним продуктом)) і середнім рівнем вірусного навантаження (log10) у процесі досліду. Докладний опис винаходу PRDC характеризується декількома клінічними симптомами, включаючи пролонгований і незвичайно серйозний кашель і задишку, що не піддаються терапії із застосуванням антибіотиків, повільний ріст, знижену ефективність відгодівлі, млявість, анорексію й помітне підвищення смертності у період від середньої до завершальної фази відгодівлі. Зазначені клінічні ознаки асоційовані із широким спектром різних патогенів. Участь у них, і, якщо це має місце, то ступінь участі PCV2 у PRDC до теперішнього часу не з'ясовано. При створенні винаходу зненацька було встановлено, що серед різних патогенів PCV2 грає також важливу роль у прояві, серйозності або тривалості клінічних симптомів PRDC. Таким чином, серед іншого PCV2 є одним із причинних факторів PRDC у молодих свиней. У цілому, участь одного із причинних факторів у викликаному декількома збудниками захворюванні (багатофакторне захворювання) типу PRDC, є не передбачуваним. Причинний фактор може не впливати, але також змінювати, подавляти, витісняти, перекривати або підсилювати дію інших факторів на прояв, серйозність і тривалість клінічних симптомів багатофакторного захворювання типу PRDC. Наприклад, зниження рівня або елімінація одного із причинних факторів багатофакторного захворювання типу PRDC, може ніяк не впливати на клінічний прояв цього захворювання, якщо присутній щонайменше один з інших причинних факторів, але може також істотно знижувати клінічні симптоми хвороби, навіть у присутності будь-якого з інших причинних факторів. Чим більша кількість причинних факторів бере участь, тим менше ймовірність того, що зниження рівня або елімінація тільки одного із причинних факторів зробить позитивний вплив на тривалість прояву, серйозність або тривалість хвороби. При створенні винаходу зненацька було встановлено, що прояв, серйозність або тривалість клінічних симптомів PRDC у молодих свиней можна зменшувати або знижувати шляхом профілактики або лікування тварин, що мають виникнення ризику або уражених за допомогою антигену PCV2. Зокрема, серйозність і тривалість клінічних симптомів, асоційованих PRDC, можна значно зменшувати або знижувати у молодих свиней, заражених PCV2 у сполученні з патогенами, у відношенні яких відомо, що вони викликають або можуть бути асоційовані з PRDC у молодих свиней, такими як PRRSV, Mycoplasma hyopneumoniae, Bordetella bronchiseptica, 2 UA 100502 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 вірус свинячого грипу, Mycoplasma'hyorhinis і/або Pasteurella multocida. Інакше кажучи, профілактика або лікування молодих свиней, що страждають PRDC, за допомогою антигену PCV2 впливає на загальний стан здоров'я молодих свиней, приріст маси у процесі відгодівлі й смертність молодих свиней у період від середньої до завершальної фази відгодівлі, зокрема, відомо, що на такі із зазначених факторів, як загальний стан здоров'я, приріст маси, смертність, роблять негативний вплив PRRSV, Mycoplasma hyopneumoniae, Bordetella bronchiseptica, вірус свинячого грипу, Mycoplasma hyorhinis і/або Pasteurella multocida. Таким чином, одним з об'єктів даного винаходу є спосіб профілактики й лікування комплексу респіраторних хвороб свиней (PRDC) і/або будь-яких клінічних симптомів, асоційованих з PRDC, у тварин, який полягає в тому, що вводять у терапевтично ефективній кількості антиген PCV2 або імуногенну композицію, яка містить антиген PCV2, тварині, що має потребу у такому лікуванні. Клінічні симптоми, асоційовані з PRDC, вибирають із групи, що включає кашель і задишку, повільний ріст, знижену ефективність відгодівлі, млявість, анорексію й/або помітне підвищення смертності у період від середньої до завершальної фази відгодівлі. Таким чином, іншим об'єктом даного винаходу є спосіб профілактики й лікування кашлю й задишки, повільного росту, зниженої ефективності відгодівлі, млявості, анорексії й/або помітного підвищення смертності, який полягає в тому, що вводять у терапевтично ефективній кількості антиген PCV2 або імуногенну композицію, яка містить антиген PCV2, тварині, що має потребу у такому лікуванні. Переважно кашель і задишка не піддаються терапії із застосуванням антибіотиків. Поняття «антиген» у контексті даного опису відноситься до амінокислотної послідовності, що викликає імунну відповідь у хазяїна. Антиген у контексті даного опису включає повнорозмірну послідовність будь-яких білків PCV2, їх аналогів або їх імуногенних фрагментів. Поняття «імуногенний фрагмент» означає фрагмент білка, що містить один або декілька епітопів і в результаті цього викликає імунна відповідь у хазяїна. Такі фрагменти можна ідентифікувати за допомогою кожного із численних методів картування епітопів, добре відомих у даній області (див., наприклад, Epitope Mapping Protocols in Methods in Molecular Biology, тім 66, під ред. Glenn Ε. Morris, з Humana Press, Totowa, New Jersey, 1996). Наприклад, лінійні епітопи молена виявляти, наприклад, здійснюючи конкурентний синтез великої кількості пептидів на твердих підкладках, де пептиди відповідають фрагментам молекули білка, і, піддаючи пептиди взаємодії з антитілами, при цьому пептиди залишаються прикріпленими до підкладок. Такі методи відомі у даній області й описані, наприклад в US 4708871; в Geysen і ін., Ргос. Natl. Acad. Sci. USA 81, 1984, сс. 3998-4002; Geysen і ін., Molec. Immunol. 23, 1986, сс. 709- 715. Аналогічно цьому, конформаційні епітопи легко можна ідентифікувати шляхом визначення просторової конформації амінокислот, наприклад, за допомогою рентгенівської кристалографії й 2-мірного ядерного магнітного резонансу (див., наприклад, Epitope Mapping Protocols, вище). Поняття включає також синтетичні антигени, наприклад, поліепітопи, фланкуючі епітопи й інші отримані методами рекомбінації або синтезу антигени (див., наприклад, Bergmann і ін., Eur. J. Immunol. 23, 1993, сс. 2777-2781; Bergmann і ін., J. Immunol. 157, 1996, сс. 3242-3249; Suhrbier Α., Immunol, і Cell Biol. 75, 1997, cc. 402-408; Gardner і ін., 12th World AIDS Conference, Geneva, Switzerland, 28 червня-3 липня 1998 p.). Поняття «імунна відповідь» відноситься, але, не обмежуючись тільки цим, до формування у хазяїні клітково- і/або антитіло-опосередкованного імунній відповіді на антиген, композицію або вакцину, що представляють інтерес. Як правило, «імунна відповідь» включає, але, не обмежуючись тільки ними, одну або декілька з наступних реакцій: виробництво або активацію антитіл, В-клітин, Т-клітин-хелперів, Т-клітин-супресорів і/або цитотоксичних Т-клітин, специфічно спрямованих на антиген або антигени, включений(і) у композицію або вакцину, що представляють інтерес. Переважно організм-хазяїн повинен виробляти або терапевтичну, або захисну імунологічну (вторинну імунну) відповідь так, щоб підвищувалася стійкість до нової інфекції й/або знижувалася клінічна серйозність захворювання. Таку захисну дію можна виявляти або по зниженню рівня або серйозності, або за відсутністю одного або декількох симптомів, асоційованих із зараженням хазяїна PCV2, уповільненню появи вірусу у крові (віремія), зниженню персистентності вірусу, зниженню загального вірусного навантаження й/або зниженню вірусної екскреції. Поняття «імуногенна композиція» або «вакцина» (обидва поняття є синонімами) у контексті даного опису відносяться до будь-якої фармацевтичної композиції, що містить антиген PCV2, при цьому, композицію можна застосовувати для попередження або лікування асоційованого із зараженням PCV2 захворювання або стану у тварини. Краща імуногенна композиція може індукувати, стимулювати або підвищувати імунну відповідь на PCV2. Під це поняття підпадають 3 UA 100502 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 як субодиничні імуногенні композиції, описані нижче, так і композиції, які містять вбиті (повністю знешкоджені) або ослаблені й/або інактивовані PCV2. Таким чином, наступним об'єктом даного винаходу є спосіб профілактики й лікування комплексу респіраторних хвороб свиней (PRDC) і/або будь-яких клінічних симптомів, асоційованих з PRDC, у тварини, який полягає в тому, що тварині, яка має потребу у такому лікуванні, вводять в ефективній кількості антиген PCV2 або імуногенну композицію, що містить антиген PCV2, де імуногенна композиція являє собою субодиничну імуногенну композицію, композицію, що містить повністю знешкоджені або ослаблені й/або інактивовані PCV2. У контексті даного опису поняття «субодинична імуногенна композиція» відноситься до композиції, що містить щонайменше один імуногенний поліпептид або антиген, але не всі антигени, які виведені або являються гомологами антигену PCV2. Така композиція практично вільна від інтактного PCV2. Таким чином, «субодиничну імуногенну композицію» одержують щонайменше із частково очищених або фракціонованих (переважно практично очищених) імуногенних поліпептидів з PCV2, або їх рекомбіантних аналогів. Субодинична імуногенна композиція може містити субодиницю антигену або антигенів, що представляють інтерес, які практично вільні від інших антигенів або поліпептидів з PCV2 або є фракціонованими. Краща імуногенна субодинична композиція містить білок ОРС-2 PCV2, описаний нижче. Найбільш кращими є імуногенні субодиничні композиції, які містять будь-який з антигенів PCV2, представлених у WO 06/072065, що повністю включена у даний опис як посилання. Таким чином, наступним об'єктом винаходу є імуногенна композиція, як вона визначена у контексті даного опису, що найбільш переважно містить поліпептид або його фрагмент, експресований ОРС-2 PCV2. ДНК ОРС-2 PCV2 і білок, які застосовують відповідно до винаходу для готування композицій і за допомогою способів, запропонованих у винаході, являє собою високо консервативний домен в ізолятах PCV2 і тому відповідно до винаходу будь-яка ОРС-2 PCV2 повинна бути ефективною як джерело ДНК ОРС-2 PCV і/або поліпептиди. Кращим білком ОРС-2 PCV2 є білок, послідовність якого представлена у SEQ ID NO:11 у WO 06/072065. Іншим кращим поліпептидом ОРС-2 PCV є поліпептид, послідовність якого представлена у SEQ ID NO:5 у WO 06/072065. Однак фахівцям у даній області повинно бути очевидно, що послідовність може варіюватися в межах 6-10% відповідно до поняття гомології послідовностей і усе ще зберігати антигенні характеристики, які роблять її прийнятною для включення в імуногенні композиції. Антигенні характеристики імунологічної композиції можна оцінювати, наприклад, шляхом експериментів по контрольному зараженню, описаних у прикладі 4 WO 06/072065. Крім того, антигенні характеристики модифікованого антигену все ще зберігаються, коли модифікований антиген забезпечує щонайменше 70%, переважно 80%, більш переважно 90% захисного імунітету у порівнянні з білком ОРС-2 PCV2, що кодується полінуклеотидною послідовністю, представленою у SEQ ID N0:3 або SEQ ID N0:4 у WO 06/072065. Таким чином, ще одним об'єктом даного винаходу є спосіб профілактики й лікування комплексу респіраторних хвороб свиней (PRDC) і/або будь-яких клінічних симптомів, асоційованих з PRDC, у тварини, який полягає в тому, що тварині, яка має потребу у такому лікуванні, вводять в ефективній кількості антиген PCV2 або імуногенну композицію, що містить антиген PCV2, де антиген PCV2 являє собою антигенний білок ОРС-2 PCV2, який забезпечує щонайменше 70%, переважно 80%, більш переважно 90% захисного імунітету у порівнянні з білком ОРС-2 PCV2, що кодується полінуклеотидною послідовністю, представленою в SEQ ID N0:3 або SEQ ID N0:4 у WO 06/072065. Переважно білок ОРС-2 PCV2 має послідовність, представлену в SEQ ID NO:11 або SEQ ID NO:5 у WO 06/072065, У деяких варіантах імуногенні ділянки білка ОРС-2 PCV2 застосовують в якості антигенного компонента в імуногенній композиції, що містить антиген PCV2. Поняття «імуногенна ділянка» у контексті даного опису відноситься до форм, які укорочені й/або мають заміни, або фрагментам білка й/або полінуклеотида ОРС-2 PCV2 відповідно. Переважно такі форми, які укорочені й/або мають заміни, або фрагменти повинні містити щонайменше 6 суміжних амінокислот з повнорозмірного поліпептиду ОРС-2. Більш переважно форми, які укорочені й/або мають заміни, або фрагменти повинні містити щонайменше 10, більш переважно щонайменше 15 і ще більш переважно щонайменше 19 суміжних амінокислот з повнорозмірного поліпептиду ОРС-2 PCV. Дві кращі у цьому плані послідовності представлені у вигляді SEQ ID NO:9 і SEQ ID NO:10 у WO 06/072065. Варто розуміти також, що зазначені послідовності можуть являти собою частину більш великих фрагментів або вкорочених форм. Як зазначено вище, кращим є також будь-який поліпептид ОРС-2 PCV2, що кодується нуклеотидними послідовностями SEQ ID NO:3 або SEQ ID NO:4. Крім того, як повинно бути очевидно фахівцям у даній області, ця послідовність може варіюватися в межах 6-20% відповідно до поняття гомології послідовностей і усе ще зберігати антигенні характеристики, які 4 UA 100502 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 роблять її прийнятною для включення в імуногенні композиції. У деяких варіантах форми, які укорочені й/або мають заміни, або фрагменти поліпептиду ОРС-2 PVC2 застосовують в якості антигенного компонента у композиції. Переважно такі форми, які укорочені й/або мають заміни, або фрагменти повинні містити щонайменше 18 суміжних нуклеотидів з повнорозмірної нуклеотидної послідовності ОРС-2 PVC2, наприклад, SEQ ID NO:3 або SEQ ID NO:4. Більш переважно форми, які укорочені й/або мають заміни, або фрагменти повинні містити щонайменше 30, більш переважно щонайменше 45 і ще більш переважно щонайменше 57 суміжних нуклеотидів з повнорозмірної нуклеотидної послідовності ОРС-2 PVC2, наприклад, представленої в SEQ ID NO:3 або SEQ ID NO:4. Поняття «ідентичність послідовностей», як відомо у даній області, відноситься до споріднення між двома або більшою кількістю поліпептидних послідовностей або двома або більшою кількістю полінуклеотидних послідовностей, а саме між референс-послідовністю й розглянутою послідовністю, що підлягає порівнянню з референс-послідовністю. Ідентичність послідовностей визначають шляхом порівняння даної послідовності з референс-послідовністю після оптимального вирівнювання послідовностей для одержання найбільш високого ступеня подібності послідовностей, що визначають за сумісністю відрізків зазначених послідовностей. Після вирівнювання ідентичність послідовностей оцінюють за підставами, що перебувають в однакових положеннях (за типом «положення з положенням»), наприклад, послідовності є «ідентичними» у певному положенні, якщо у цьому положенні нуклеотиди або амінокислотні залишки ідентичні. Загальну кількість таких ідентичних положень потім ділять на загальну кількість нуклеотидів або залишків у референс-послідовністі, одержуючи % ідентичності послідовностей. Ідентичність послідовностей легко можна розраховувати за допомогою відомих методів, включаючи, але, не обмежуючись тільки ними, описані в: Computational Molecular Biology, під ред. Lesk A. N., з Oxford University Press, New York, 1988; Biocomputing: Informatics and Genome Projects, під ред. Smith D.W., з, Academic Press, New York, 1993; Computer Analysis of Sequence Data, частина І, під ред. Griffin A.M. і Griffin H. G., з Humana Press, New Jersey, 1994; Sequence Analysis in Molecular Biology, von Heinge G., з Academic Press, 1987; Sequence Analysis Primer, під ред. Gribskov Μ. і Devereux J., з Μ. Stockton Press, New York, 1991; і Carillo H. і Lipman, D., SIAM J. Applied Math., 48, 1988, с 1073, зміст яких включений у даний опис як посилання. Кращі методи визначення ідентичності послідовностей створені так, щоб одержувати найбільшу відповідність між досліджуваними послідовностями. Методи визначення ідентичності послідовностей наведені в систему у доступних громадськості комп'ютерних програмах, які дозволяють визначати ідентичність послідовностей для розглянутих послідовностей. Прикладами таких програм є, але, не обмежуючись тільки ними, пакет програм GCG (Devereux J. і ін., Nucleic Acids Research, 12(1), 1984, с. 387), BLASTP, BLASTN і FASTA (Altschul S. F. і ін., J. Molec. Biol., 215, 1990, cc. 403-410). Програма BLASTX є доступною громадськості від фірми NCBI і інших джерел (BLAST Manual, Altschul S. і ін., NCVINLM NIH Bethesda, MD 20894, Altschul S. F. і ін., J. Molec. Biol., 215, 1990, cc. 403-410), зміст яких включений у даний опис як посилання). Ці програми дозволяють здійснювати оптимальне вирівнювання послідовностей за допомогою прийнятих за замовчуванням значень, таких як вага пролому, для того, що одержувати найбільш високий рівень ідентичності послідовностей для розглянутої послідовності й референс-послідовності. Як ілюстрація: коли згадується полінуклеотид, нуклеотидна послідовність якого щонайменше на 85%, переважно на 90%, ще більш переважно на 95% «ідентична послідовності» нуклеотидної референс-послідовності, то мається на увазі, що нуклеотидна послідовність даного полінуклеотида ідентична референспослідовності за винятком того, що дана полінуклеотидна послідовність може включати аж до 15, переважно аж до 10, ще більш переважно аж до 5 точкових мутацій на кожні 100 нуклеотидів нуклеотидної референс-послідовності. Інакше кажучи, для того, щоб полінуклеотид мав нуклеотидну послідовність, ідентичну щонайменше на 85%, переважно на 90%, ще більш переважно на 95% з нуклеотидною референс-послідовностю, аж до 15%, переважно 10%, ще більш переважно 5% нуклеотидів у референс-послідовності можна вилучати шляхом делеції або заміняти на інший нуклеотид, або аж до 15% нуклеотидів, переважно 10%, ще більш переважно 5% від загальної кількості нуклеотидів у референс-послідовності можна вбудовувати у референс-послідовність. Ці мутації референс-послідовності можуть мати місце на 5’- або 3’кінці нуклеотидної референс-послідовності або у будь-якому положенні між цими кінцями, або перебуваючи індивідуально серед нуклеотидів у референс-послідовності, або у вигляді однієї або декількох суміжних груп у референс-послідовності. Аналогічно цьому, коли згадують поліпептид, амінокислотна послідовність якого ідентична щонайменше, наприклад на 85%, переважно на 90%, ще більш переважно на 95% амінокислотній референс-послідовності, то мають на увазі, що розглянута амінокислотна послідовність поліпептиду ідентична референс 5 UA 100502 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 послідовності за винятком того, що розглянута поліпептидна послідовність може включати аж до 15, переважно аж до 10, ще більш переважно аж до 5 амінокислотних замін на кожні 100 амінокислот амінокислотної референс-послідовності. Інакше кажучи, для одержання даної поліпептидної послідовності, що щонайменше на 85%, переважно на 90%, ще більш переважно на 95% ідентична послідовності амінокислотної референс-послідовності, аж до 15%, переважно аж до 10%, ще більш переважно аж до 5% амінокислотних залишків у референс-послідовності можна вилучати шляхом делеції або заміняти на іншу амінокислоту, або аж до 15% амінокислот, переважно аж до 10%, ще більше переважно аж до 5% від загальної кількості амінокислотних залишків у референс-послідовності можна вбудовувати у референспослідовність. Ці зміни референс-послідовності можуть мати місце на аміно- або карбоксикінці амінокислотної референс-послідовності або у будь-якому положенні між цими кінцевими положеннями, або перебуваючи індивідуально серед залишків у референс-послідовності, або у вигляді однієї або декількох суміжних груп у референс-послідовності. Переважно положення залишків, які є не ідентичними, відрізняються консервативними амінокислотними замінами. Однак консервативні заміни не відносять до сумісних при визначенні ідентичності послідовностей. Визначення «гомології послідовностей» у контексті даного опису відноситься до методу визначення подібності двох послідовностей. Для визначення гомології послідовностей дві або більшу кількість послідовностей піддають оптимальному вирівнюванню й при необхідності інтродуціюють проломи. На відміну від оцінки ідентичності послідовностей при визначенні гомології послідовностей консервативні амінокислотні заміни вважають задовольняючими умовам гомології. Інакше кажучи, для того, щоб поліпептид або полінуклеотид мав 95% гомологію послідовності з референс-послідовністю, 85%, переважно 90%, ще більш переважно 95% амінокислотних залишків або нуклеотидів у референс-послідовності повинні відповідати або містити консервативну заміну на іншу амінокислоту або нуклеотид, або кількість амінокислот або нуклеотидів, що становить аж до 15%, переважно аж до 10%, ще більш переважно аж до 5% від загальної кількості амінокислотних залишків або нуклеотидів, не включаючи консервативні заміни, у референс-послідовності можна вбудовувати у референспослідовність. Переважно гомологічна послідовність містить щонайменше ділянку, що складається з 50, ще більш переважно з 100, ще більш переважно з 250, ще більш переважно з 500 нуклеотидів. Поняття «консервативна заміна» відноситься до заміни амінокислотного залишку або нуклеотида на інший амінокислотний залишок або нуклеотид, що має подібні характеристики або властивості, включаючи розмір, гідрофобність тощо, у результаті чого загальна функціональність не змінюється істотно. Поняття «виділений» означає «змінений людиною» щодо його стану, що зустрічається у природних умовах, тобто, якщо він зустрічається у природі, то його змінюють або видаляють із природного оточення, або здійснюють і те, і інше. Наприклад, полінуклеотид або поліпептид, що зустрічається у природних умовах у живому організмі, не є «виділеним», але цей же полінуклеотид або поліпептид, відділений від матеріалу, разом з яким він присутній у своєму природному стані, є «виділеним» відповідно до застосованого в описі поняттю. Таким чином, ще одним об'єктом даного винаходу є спосіб профілактики й лікування комплексу респіраторних хвороб свиней (PRDC) і/або будь-яких клінічних симптомів, асоційованих з PRDC, у тварини, який полягає в тому, що тварині, яка має потребу у такому лікуванні, вводять в ефективній кількості антиген PCV2 або імуногенну композицію, що містить антиген PCV2, де білок ОРС-2 PCV2 являє собою будь-який із зазначених вище білків. Переважно білок ОРС-2 PCV2 являє собою: I) поліпептид, що містить послідовність, представлену в SEQ ID NO:5, SEQ ID NO:6, SEQ ID NO:9, SEQ ID NO:10 або SEQ ID NO:11 у WO 06/07065; II) будь-який поліпептид, який щонайменше на 80% гомологічний поліпептиду, зазначеному в І); III) будь-який імуногенний фрагмент поліпептидів, зазначених в І) і/або II); IV) імуногенний фрагмент, зазначений в III), який містить щонайменше 10 суміжних амінокислот, що входять у послідовності, які представлені в SEQ ID NO:5, SEQ ID NO:6, SEQ ID NO:9, SEQ ID NO:10 або SEQ ID NO:11 у WO 06/072065; V) поліпептид, що кодується ДНК, який містить послідовність, представлену в SEQ ID NO:3 або SEQ ID NO:4 у WO 06/072065; VI) будь-який поліпептид, що кодується полінуклеотидом, який щонайменше на 80% гомологічний полінуклеотиду, зазначеному в V); 6 UA 100502 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 VII) будь-який імуногенний фрагмент поліпептидів, що кодуються полінуклеотидом, зазначеним в V) і/або VI); VIII) імуногенний фрагмент, зазначений в VII), де полінуклеотид, що кодує імуногенний фрагмент, містить щонайменше 30 суміжних нуклеотидів, що входять у послідовності, які представлені в SEQ ID NO:3 або SEQ ID NO:4 у WO 06/072065. Переважно будь-який із зазначених імуногенних фрагментів має імуногенні характеристики білка ОРС-2 PCV2, що кодується послідовностями, які представлені в SEQ ID NO:3 або SEQ ID NO:4 у WO 06/07065. Таким чином, відповідно до наступного об'єкта винаходу білок ОРС-2 PCV2 утримується в імуногенній композиції з таким рівнем включення антигену, що є ефективним для індукції необхідної імунної відповіді, а саме для зниження кількості випадків, зменшення серйозності або попередження або зниження PRDC і/або одного або декількох клінічних симптомів, асоційованих з PRDC. Переважно рівень включення білка ОРС-2 PCV2 відповідає щонайменше 0,2 мкг антиген/мл кінцевої імуногенної композиції (мкг/мл), більш переважно від приблизно 0,2 до приблизно 400 мкг/мл, ще більш переважно від приблизно 0,3 до приблизно 200 мкг/мл, ще більш переважно від приблизно 0,35 до приблизно 100 мкг/мл, ще більш переважно від приблизно 0,4 до приблизно 50 мкг/мл, ще більш переважно від приблизно 0,45 до приблизно 30 мкг/мл, ще більш переважно від приблизно 0,5 до приблизно 18 мкг/мл, ще більш переважно від приблизно 0,6 до приблизно 15 мкг/мл, ще більш переважно від приблизно 0,75 до приблизно 8 мкг/мл, ще більш переважно від приблизно 1,0 до приблизно 6 мкг/мл, ще більш переважно від приблизно 1,3 до приблизно 3,0 мкг/мл, ще більш переважно від приблизно 1,4 до приблизно 2,5 мкг/мл, ще більш переважно від приблизно 1,5 до приблизно 2,0 мкг/мл і найбільш переважно приблизно 1,6 мкг/мл. Згідно ще одному об'єкту винаходу рівень включення антигену ОРС-2 PCV становить щонайменше 0,2 мкг білка ОРС-2 PCV2, описаного вище, на дозу кінцевої антигенної композиції (мкг/дозу), більш переважно від приблизно 0,2 до приблизно 400 мкг/дозу, ще більш переважно від приблизно 0,3 до приблизно 200 мкг/дозу, ще більш переважно від приблизно 0,35 до приблизно 100 мкг/дозу, ще більш переважно від приблизно 0,4 до приблизно 50 мкг/дозу, ще більш переважно від приблизно 0,45 до приблизно 30 мкг/дозу, ще більш переважно від приблизно 0,6 до приблизно 15 мкг/дозу, ще більш переважно від приблизно 0,75 до приблизно 8 мкг/дозу, ще більш переважно від приблизно 1,0 до приблизно 6 мкг/дозу, ще більш переважно від приблизно 1,3 до приблизно 3,0 мкг/дозу, ще більш переважно від приблизно 1,4 до приблизно 2,5 мкг/дозу, ще більш переважно від приблизно 1,5 до приблизно 2,0 мкг/дозу й найбільш переважно приблизно 1,6 мкг/дозу. Поліпептид ОРС-2 PCV2, який застосовується в імуногенній композиції, запропонованій у даному винаході, можна одержувати будь-яким методом, включаючи виділення й очищення ОРС-2 PCV2, стандартний метод синтезу білків і метод рекомбінантної ДНК. Кращі методи одержання поліпептиду ОРС-2 PCV2 представлені у WO 06/072065, сутність і зміст якої повністю включені у даний опис як посилання. У цілому, метод полягає в наступному: заражають чутливі клітини рекомбінантним вірусним вектором, який містить послідовності, що кодують, ДНК ОРС-2 PCV2, експресують поліпептид ОРС-2 PCV2 за допомогою рекомбінантного вірусу й виділяють експресований поліпептид ОРС-2 PCV2 із супернатанта шляхом фільтрації, і інактивують загальноприйнятним методом, переважно використовуючи бінарний етиленімін (БЕІ), який потім нейтралізують для припинення процесу інактивації. Поняття «імуногенна композиція» у контексті даного опису відноситься також до композиції, що містить І) будь-який білок ОРС-2 PCV2, описаний вище, переважно у зазначених вище концентраціях, і II) щонайменше частину вірусного вектора, що експресує зазначений білок ОРС-2 PCV2, переважно рекомбінантного бакуловіруса. Крім того, імуногенна композиція може містити І) будь-який з білків ОРС-2 PCV2, описаних вище, переважно у зазначених вище концентраціях, II) щонайменше частину вірусного вектора, що експресує білок ОРС-2 PCV2, переважно рекомбінантного бакуловіруса, і III) частину супернатанта клітинної культури. Таким чином, ще одним об'єктом даного винаходу є спосіб профілактики й лікування комплексу респіраторних хвороб свиней (PRDC) і/або будь-яких клінічних симптомів, асоційованих з PRDC, у тварини, який полягає в тому, що тварині, яка має потребу у такому лікуванні, вводять в ефективній кількості антиген PCV2 або імуногенну композицію, що містить антиген PCV2, де антиген PCV2 являє собою рекомбінантний ОРС-2 PCV2, переважно експресований у бакуловірусі ОРС-2 PCV2. Переважно рекомбінантні або експресовані у бакуловірусі ОРС-2 PCV2 мають зазначену вище послідовність. Поняття «імуногенна композиція» у контексті даного опису відноситься також до композиції, що містить І) будь-який з білків ОРС-2 PCV2, описаних вище, переважно у зазначених вище 7 UA 100502 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 концентраціях, II) щонайменше частину вірусного вектора, що експресує зазначений білок ОРС2 PCV2, переважно рекомбінантного бакуловіруса, і III) частину клітинної культури; де приблизно 90% компонентів мають розмір менше 1 мкм. Поняття «імуногенна композиція» у контексті даного опису відноситься також до композиції, що містить І) будь-який з білків ОРС-2 PCV2, описаних вище, переважно у зазначених вище концентраціях, II) щонайменше частину вірусного вектора, що експресує зазначений білок ОРС2 PCV2, III) частину клітинної культури, IV) інактивуючий агент, призначений для інактивації рекомбінантного вірусного вектора, переважно БЕІ, де приблизно 90% компонентів І)-ІІІ) мають розмір менше 1 мкм. Переважно БЕІ є присутнім у концентраціях, ефективних для інактивації бакуловіруса, переважно від 2 до приблизно 8мм БЕІ, переважно приблизно 5мм БЕІ. Поняття «імуногенна композиція» у контексті даного опису відноситься також до композиції, що містить І) будь-який з білків ОРС-2 PCV2, описаних вище, переважно у зазначених вище концентраціях, II) щонайменше частину вірусного вектора, що експресує зазначений білок ОРС2 PCV2, III) частину клітинної культури, IV) інактивуючий агент, призначений для інактивації рекомбінантного вірусного вектора, переважно БЕІ, і V) нейтралізуючий агент, призначений для припинення інактивації, опосередкованої інактивуючим агентом, де приблизно 90% компонентів І)-ІІІ) мають розмір менше 1 мкм. Переважно, якщо інактивуючий агент являє собою БЕІ, то зазначена композиція містить тіосульфат натрію у кількостях, еквівалентних кількості БЕІ. Поліпептид включають у композицію, яку можна вводити тварині, що чутлива до зараження PCV2. У кращих варіантах у композицію можна включати додаткові компоненти, відомі фахівцям у даній області (див. також Remington's Pharmaceutical Sciences, 18-і вид., з Mack Publ., Easton, 1990). Крім того, до складу композиції можуть входити один або декілька прийнятних для застосування у ветеринарії носіїв. У контексті даного опису поняття «прийнятний для застосування у ветеринарії носій» включає, але, не обмежуючись тільки ними, будь-які з перерахованих або всі розчинники, дисперсійні середовища, матеріали для нанесення покриття, ад'юванти, стабілізатори, розріджувачі, консерванти, антибактеріальні й протигрибкові агенти, агенти для надання ізотонічності, агенти, що сповільнюють адсорбцію тощо. У кращому варіанті здійснення винаходу імуногенна композиція містить білок ОРС-2 PCV2, описаний вище, переважно у зазначених вище концентраціях, який змішують із ад'ювантом, переважно карбополом, і фізіологічним розчином. Фахівцям у даній області повинно бути очевидно, що композиція, яку застосовують відповідно до винаходу, може включати відомі придатні для ін'єкції фізіологічно прийнятні стерильні розчини. Для готування готового до застосування розчину для парентеральної ін'єкції або інфузії широко використовують водні ізотонічні розчини, такі, наприклад, як фізіологічний розчин або відповідні розчини білків плазми. Крім того, імуногенні композиції й вакцини, запропоновані у даному винаході, можуть включати розріджувачі, агенти для надання ізотонічності, стабілізатори або ад'юванти. Розріджувачі можуть являти собою воду, фізіологічний розчин, декстрозу, етанол, гліцерин тощо. Агенти для надання ізотонічності можуть являти собою серед іншого хлорид натрію, декстрозу, маніт, сорбіт і лактозу. Стабілізатори являють собою серед іншого альбумін і солі лужних металів і етилендіамінтетраоцтової кислоти. Поняття «ад'юванти» у контексті даного опису може відноситися до гідроксиду алюмінію й фосфату алюмінію, сапонінам, таким, наприклад, як Quil A, QS-21 (фірма Cambridge Biotech Inc., Кембрідж, шт. Массачусетс), GPI-0100 (фірма Galenica Pharmaceuticals, Inc., Бірмінгем, шт. Алабама), емульсії вода-в-олії, емульсії олія-у-воді, емульсії вода-в-олії-у-воді. Основою емульсії може бути, зокрема, легка рідка парафінова олія (яка відповідає Європейській фармакопеї); ізопреноїдна олія, така як сквалан або сквален; олія, що утворилася у результаті олігомеризації алкенів, насамперед ізобутена або децена; ефіри кислот або спиртів, що містять лінійну алкільну групу, більш конкретно рослинні олії, етилолеат, ди(каприлат/капрат) пропіленгліколя, три(каприлат/капрат) гліцерина або діолеат пропіленгліколя; ефіри розгалужених жирних кислот або спиртів, зокрема, ефіри ізостеаринової кислоти. Олії застосовують у сполученні з емульгаторами для одержання емульсії. Емульгатори переважно являють собою неіоногенні поверхнево-активні речовини, насамперед складні ефіри сорбітана, маніда (наприклад, безводний манітолеат), гліколя, полігліцерину, пропіленгліколя й олеїнової, ізостеаринової, рицинолеїнової або гідроксистеаринової кислоти, які необов'язково є етоксилованими, і блок-сополімери поліоксипропілена-поліоксіетилена, зокрема продукти типу Pluronic, насамперед L121 (див. Hunter і ін., The Theory and Practical Application of Adjuvants, під ред. Stewart-Tull D. E. S., з John Wiley and Sons, NY, cc. 51-94, 1995 і Todd і ін., Vaccine 15, 1997, cc. 564-570). 8 UA 100502 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Наприклад, можна застосовувати SPT-емульсію, описану на с. 147 в: «Vaccine Design, The Subunit and Adjuvant Approach», під ред. Μ. Powell і М. Newman, з Plenum Press, 1995, і емульсію MF59, описану на с 183 у цій же публікації. Іншим прикладом ад'юванта є сполука, вибрана з полімерів акрилової або метакрилової кислоти й сополімерів малеїнового ангідриду й алкенільного похідного. Кращими ад'ювантами є полімери акрилової або метакрилової кислоти, насамперед, які зшиті з простими поліалкеніловими ефірами цукрів або багатоатомними спиртами. Ці сполуки відомі за назвою карбомери (Phameuropa, т. 8, №. 2 червня 1996 p.). Фахівцям у даній області як посилання можна запропонувати US 2909462, у якому описані зазначені акрилові полімери, які зшиті з полігідроксилованою сполукою, що має щонайменше З гідроксильні групи, переважно не більше 8, при цьому атоми водню щонайменше трьох гідроксильних груп заміщені ненасиченими аліфатичними радикалами, які мають щонайменше 2 атоми вуглецю. Кращими є радикали, які містять від 2 до 4 атомів вуглецю, наприклад, вінільні, алільні й інші ненасичені групи ряду етилена. Ненасичені радикали можуть самі містити інші замісники, такі як метил. Найбільш кращими є продукти, що надходять у продаж за назвою карбопол (фірма BF Goodrich, шт. Огайо), їх зшивають із алілсахарозою або алілпентаеритритолом. Серед них насамперед варто згадати карбопол 974Р, 934Р і 971P. Найбільш кращим для застосування є карбопол 971P. Найбільш переважно застосовують карбопол, зокрема можна застосовувати карбопол 971P, переважно у кількостях від приблизно 500 мкг до приблизно 5 мг на дозу, ще більш переважно у кількості від приблизно 750 мкг до приблизно 2,5 мг на дозу й найбільш переважно у кількості приблизно 1 мг на дозу. Іншими придатними ад'ювантами є, але, не обмежуючись тільки ними, система RIBIад'ювантів (фірма Ribi Inc.), блок-сополімери (фірма CytRx, Атланта, шт. Джорджія), SAF-M (фірма Chiron, Emeryville, шт. Каліфорнія), монофосфоріл-ліпід А, ад'ювант на основі аміну ліпіду аврідина, термолабільний ентеротоксин Е. соїі (рекомбінантний або нерекомбінантний), токсин холери, IMS 1314 або мураміл-дипептид. Переважно ад'ювант додають у кількості від приблизно 100 мкг до приблизно 10 мг на дозу. Ще більш переважно ад'ювант додають у кількості від приблизно 100 мкг до приблизно 10 мг на дозу. Ще більш переважно ад'ювант додають у кількості від приблизно 500 мкг до приблизно 5 мг на дозу. Ще більш переважно ад'ювант додають у кількості від приблизно 750 мкг до приблизно 2,5 мг на дозу. Найбільш переважно ад'ювант додають у кількості приблизно 1 мг на дозу. Крім того, композиція може включати один або декілька фармацевтично прийнятних носіїв. У контексті даного опису поняття «фармацевтично прийнятний носій» включає будь-який з перерахованих або всі розчинники, дисперсійні середовища, матеріали для нанесення покриття, стабілізатори, розріджувачі, консерванти, антибактеріальні й протигрибкові агенти, агенти для надання ізотонічності, агенти, що сповільнюють адсорбцію тощо. Найбільш переважно композиція, запропонована у винаході, містить білок ОРС-2 PCV2, виділений із супернатанта культивованих in vitro клітин, де зазначені клітини інфікують рекомбінантним вірусним вектором, що містить ДНК ОРС-2 PCV2 і експресують білок ОРС-2 PCV2, і де зазначену клітинну культуру обробляють від приблизно 2 до приблизно 8мм БЕІ, переважно приблизно 5мм БЕІ, для інактивації вірусного вектора й нейтралізуючого агента, взятого в еквівалентній концентрації, переважно розчином тіосульфату натрію у кінцевій концентрації від приблизно 2 до приблизно 8мм, переважно приблизно 5мм. Даний винахід відноситься також до застосування імуногенної композиції для профілактики або лікування PRDC або зниження клінічних симптомів, асоційованих з PRDC, що містить І) будь-який з білків ОРС-2 PCV2, описаних вище, переважно у зазначених вище концентраціях, II) щонайменше частину вірусного вектора, що експресує зазначений білок ОРС-2 PCV2, III) частину клітинної культури, IV) інактивуючий агент, призначений для інактивації рекомбінантного вірусного вектора, переважно БЕІ, і V) нейтралізуючий агент, призначений для припинення інактивації, опосередкованої інактивуючим агентом, переважно тіосульфат натрію у кількостях, еквівалентних кількості БЕІ; і VI) прийнятний ад'ювант, переважно карбопол 971 у зазначених вище кількостях; де приблизно 90% компонентів І)-ІІІ) мають розмір менше 1 мкм. Згідно ще одному об'єкту винаходу зазначена імуногенна композиція містить також фармацевтично прийнятну сіль, переважно фосфат, у фізіологічно прийнятних концентраціях. Краще значення рН зазначеної імуногенної композиції доводять до фізіологічного значення рН, тобто приблизно від 6,5 до 7,5. У контексті даного опису імуногенна композиція являє собою також композицію, що містить в одному мл: І) щонайменше 1,6 мкг білка ОРС-2 PCV2, описаного вище, II) щонайменше частину бакуловіруса, що експресує зазначений білок ОРС-2 PCV2, III) частину клітинної культури, IV) 9 UA 100502 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 приблизно від 2 до 8мм БЕІ, V) тіосульфат натрію у кількостях, еквівалентних кількості БЕІ, і VI) приблизно 1 мг карбопола 971, і VII) фосфат у фізіологічно прийнятній концентрації; де приблизно 90% компонентів І)-ІІІ) мають розмір менше 1 мкм, і значення рН зазначеної імуногенної композиції доведено приблизно до 6,5-7,5. Імуногенні композиції можуть містити також один або декілька інших імуномодулюючих агентів, таких, наприклад, як інтерлейкіни, інтерферони або інші цитокіни. Імуногенні композиції можуть містити також гентаміцин і мертіолат. Хоча фахівець у даній області легко може визначити кількості й концентрації ад'ювантів і добавок, які можна застосовувати у контексті даного винаходу, у даному винаході запропоновані композиції, що містять від приблизно-50 до приблизно 2000 мкг ад'юванта й переважно приблизно 250 мкг/мл дози композиції вакцини. Так, імуногенна композиція, запропонована у винаході, являє собою також композицію, що містить від приблизно 1 до приблизно 60 мкг/мл антибіотиків і більш переважно менше приблизно 30 мкг/мл антибіотиків. У контексті даного опису імуногенна композиція являє собою також композицію, що містить І) будь-який з білків ОРС-2 PCV2, описаних вище, переважно у зазначених вище концентраціях, II) щонайменше частину вірусного вектора, що експресує зазначений білок ОРС-2 PCV2, III) частину клітинної культури, IV) інактивуючий агент, призначений для інактивації рекомбінантного вірусного вектора, переважно БЕІ, і V) нейтралізуючий агент, призначений для припинення інактивації, опосередкованої інактивуючим агентом, переважно тіосульфат натрію у кількостях, еквівалентних кількості БЕІ; VI) прийнятний ад'ювант, переважно карбопол 971 у зазначених вище кількостях; VII) соляний буфер у фармацевтично прийнятній концентрації, переважно фосфат, і VIII) протимікробна діюча речовина; де приблизно 90% компонентів І)-ІІІ) мають розмір менше 1 мкм. Поняття «імуногенна композиція, яку можна застосовувати відповідно до винаходу», відноситься також до Ingelvac® CircoFLEX™ (фірма Boehringer Ingelheim Vetmedica Inc, St Joseph, піт. Міссурі, США), CircoVac® (фірма Merial SAS, Ліон, Франція), CircoVent (фірма Intervet Inc., Millsboro, шт. Делавер, США) або Suvaxyn PCV-2 One Dose® (фірма Fort Dodge Animal Health, Канзас-Сіті, шт. Канзас, США). Таким чином, даний винахід відноситься також до способу профілактики або лікування комплексу респіраторних хвороб свиней (PRDC) або зниження клінічних симптомів, асоційованих з PRDC, у тварини, який полягає в тому, що тварині, яка має потребу у такому лікуванні, вводять в ефективній кількості антиген PCV2 або імуногенну композицію, що містить антиген PCV2, де імуногенна композиція, що містить антиген PCV2, являє собою Ingelvac® CircoFLEX™, CircoVac®, CircoVent і/або Suvaxyn PCV-2 One Dose®, переважно Ingelvac® CircoFLEX™. Як описано вище, PCV2 ідентифікований в якості одного з відповідних причинних факторів PRDC. Більшість молодих свиней, що страждають PRDC, є позитивними за PCV2 (див., наприклад, Кіт і ін., Veterinary Journal, 166, 2003, сс. 251-256). Лікування молодих свиней антигеном PCV2 приводить до зниження респіраторних симптомів PRDC (див. приклад 3). Таким чином, ще одним об'єктом даного винаходу є спосіб профілактики й лікування комплексу респіраторних хвороб свиней (PRDC) і/або будь-яких клінічних симптомів, асоційованих з PRDC, у тварини, який полягає в тому, що тварині, яка має потребу в такому лікуванні, вводять у терапевтично ефективній кількості антиген PCV2 або імуногенну композицію, що містить антиген PCV2, де PRDC або клінічні симптоми, асоційовані з PRDC, зв'язані або викликаються PCV2. Крім того, даний винахід відноситься також до способу профілактики й лікування комплексу респіраторних хвороб свиней (PRDC) і/або будь-яких клінічних симптомів, асоційованих 3 PRDC, у тварини, який полягає в тому, що тварині, яка має потребу в такому лікуванні, вводять у терапевтично ефективній кількості антиген PCV2 або імуногенну композицію, що містить антиген PCV2, де PRDC або клінічні симптоми, асоційовані з PRDC, зв'язані або викликаються PCV2 і PRRSV, Actinobacilluspleuropneumoniae, Mycoplasma hyopnenmoniae, Bordetella bronchiseptica, вірусом свинячого грипу, Mycoplasma hyorhinis і/або Pasteurella multocida. Оскільки PCV2 є одним із причинних факторів PRDC, череди, у яких тварини є позитивними за PCV2, мають більш високий ризик розвитку PRDC або розвиток більш серйозної тривалості PRDC із серйозними клінічними симптомами у порівнянні з вільними від PCV2 чередами. Поняття «череда, позитивна за PCV2» у контексті даного опису означає, що щонайменше 1%, переважно 10%, більш переважно 30%, ще більш переважно 50%, найбільш переважно 70% тварин у череді заражені або можуть у будь-який момент стати зараженими PCV2. Це не обов'язково означає, що у будь-якої тварини в череді розів'ються клінічні симптоми, для яких відомо, що вони викликаються PCV2, такі як PMWS або PRDC. Таким чином, ще одним об'єктом даного винаходу є спосіб профілактики й лікування комплексу респіраторних хвороб свиней 10 UA 100502 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 (PRDC) і/або будь-яких клінічних симптомів, асоційованих з PRDC, у тварини, який полягає в тому, що тварині, яка має потребу у такому лікуванні, вводять у терапевтично ефективній кількості антиген PCV2 або імуногенну композицію, що містить антиген PCV2, де тварина належить до череди, позитивній за PCV2. Переважно PRDC і/або будь-які клінічні симптоми, асоційовані з PRDC, викликаються PCV2. PRDC і клінічні симптоми PRDC можна також знижувати або зменшувати у тварин, коінфікованих іншими патогенами PRDC, які представляють собою причинні фактори, даний винахід відноситься також до способу профілактики й лікування комплексу респіраторних хвороб свиней (PRDC) і/або будь-яких клінічних симптомів, асоційованих з PRDC, у тварини, який полягає в тому, що тварині, яка має потребу у такому лікуванні, вводять у терапевтично ефективній кількості антиген PCV2 або імуногенну композицію, що містить антиген PCV2, де тварина належить до череди, позитивній за PCV2 і одному або декільком додатковому(им) патогену(ам), вибраним із групи, що включає PRRSV, Mycoplasma hyopneumoniae, Actinobacillus pleuropneumoniae, Bordetella bronchiseptica, вірус свинячого грипу, Mycoplasma hyorhinis і/або Pastenrella multocida. Переважно PRDC і/або будь-які клінічні ознаки, асоційовані з PRDC, викликаються PCV2 і щонайменше одним іншим патогеном, що є причинним чинником PRDC. Поняття «череда, позитивна за PCV2 і одному або декільком додатковому(им) патогену(ам), вибраним із групи, що включає PRRSV, Mycoplasma hyopneumoniae, Actinobacillus pleuropnewnoniae, Bordetella bronchiseptica, вірус свинячого грипу, Mycoplasma hyorhinis і/або Pasteurella multocida», у контексті даного опису означає, що щонайменше 10%, переважно 30%, більш переважно 50%, ще більш переважно 70% тварин у череді заражені або можуть у будьякий момент стати зараженими PCV2 і щонайменше одним додатковим патогеном, зазначеним нижче. Це не обов'язково означає, що у будь-якої тварини в череді розів'ються клінічні симптоми, для яких відомо, що вони викликаються PCV2 і щонайменше одним додатковим патогеном, зазначеним вище, наприклад, PRDC. Переважно PRDC і/або будь-які клінічні симптоми, асоційовані з PRDC, викликаються щонайменше PCV2. PRDC не тільки вражає певну кількість тварин, вона, як правило, вражає всіх тварин у череді (вся череда). Інакше кажучи, якщо щонайменше в однієї тварини на фермі розвивається PRDC, то причинні фактори PRDC постійно присутні у поголів'я цієї ферми. Таким чином, ще одним об'єктом даного винаходу є спосіб профілактики й лікування комплексу респіраторних хвороб свиней (PRDC) і/або будь-яких клінічних симптомів, асоційованих з PRDC, у тварини, який полягає в тому, що тварині, яка має потребу у такому лікуванні, вводять в ефективній кількості антиген PCV2 або імуногенну композицію, що містить антиген PCV2, де тварина належить до череди, позитивній за PCV2. Переважно PRDC і/або будь-які клінічні симптоми, асоційовані з PRDC, викликаються PCV2. Поняття «череда, позитивна за PCV2» у контексті даного опису означає, що щонайменше 1%, переважно 10%, більш переважно 30%, ще більш переважно 50%, найбільш переважно 70% тварин у череді заражені або можуть у будь-який момент стати зараженими PCV2. Це не обов'язково означає, що у будь-якої тварини в череді розів'ються клінічні симптоми, для яких відомо, що вони викликаються PCV2, такі як PMWS або PRDC. Переважно PRDC і/або будь-які клінічні симптоми, асоційовані з PRDC, викликаються PCV2. Оскільки PRDC і клінічні симптоми PRDC можна також знижувати або зменшувати у тварин, коінфікованих іншими патогенами PRDC, які представляють собою причинні фактори, даний винахід відноситься також до способу профілактики й лікування комплексу респіраторних хвороб свиней (PRDC) і/або будь-яких клінічних симптомів, асоційованих з PRDC, у тварини, який полягає в тому, що тварині, яка має потребу у такому лікуванні, вводять у терапевтично ефективній кількості антиген PCV2 або імуногенну композицію, що містить антиген PCV2, де тварина належить до череди (перебуває на фермі), позитивній за PCV2 і одному або декільком додатковому(им) патогену(ам), вибраним із групи, що включає PRRSV, Mycoplasma hyopneumoniae, Actinobacilluspleuropneumoniae, Bordetella bronchiseptica, вірус свинячого грипу, Mycoplasma hyorhinis і/або Pasteurella multocida. Переважно PRDC і/або будь-які клінічні ознаки, асоційовані з PRDC, викликаються PCV2 і щонайменше одним патогеном, що є причинним чинником PRDC. Поняття «череда, позитивна за PCV2 і одному або декільком додатковому(им) патогену(ам), вибраним із групи, що включає PRRSV, Mycoplasma hyopneumoniae, Actinobacillus pleuropneumoniae, Bordetella bronchiseptica, вірус свинячого грипу, Mycoplasma hyorhinis і/або Pasteurella multocida» у контексті даного опису означає, що щонайменше 10%, переважно 30%, більш переважно 50%, ще більш переважно 70% тварин у череді заражені або можуть у будьякий момент стати зараженими PCV2 і щонайменше одним додатковим патогеном, зазначеним нижче. Це не обов'язково означає, що у будь-якої тварини в череді розів'ються клінічні 11 UA 100502 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 симптоми, для яких відомо, що вони викликаються PCV2 і щонайменше одним додатковим патогеном, зазначеним вище, наприклад, PRDC. Встановлено, що отриманий від матері імунітет забезпечує певний ступінь захисту від викликаної PCV2 інфекції й клінічних захворювань, пов'язаних з РСV2-інфекцією. Встановлено, що зазначений захист залежить від титру антитіл: як правило, більш високі титри забезпечують захисну дію, а при більш низьких титрах вона відсутня (McKeown і ін., Сlіn. Diagn. Lab. Immunol., 12, 2005, сс. 1347-1351). Встановлено, що середній час напівжиття антитіл у тварин, яких відбирають у матері, становить 19,0 днів, і вікно розпаду пов'язаних з пасивною імунізацією антитіл до PCV2 у популяції є відносно широким (Opriessnig і ін., J. Swine Health Prod. 12, 2004, сс. 186-191). Присутність отриманих від матері антитіл не тільки може забезпечувати певний ступінь захисту від вірусної інфекції, що однак є непрогнозованим, але так само, як відомо, впливає на ефективність імунізації. При створенні винаходу зненацька було встановлено, що присутність антитіл до PCV, зокрема титрів антитіл до PCV2 аж до 1:20480, не впливає на ефективність лікування PCV2. Таким чином, ще одним об'єктом даного винаходу є спосіб профілактики й лікування комплексу респіраторних хвороб свиней (PRDC) і/або будь-яких клінічних симптомів, асоційованих з PRDC, у тварини, який полягає в тому, що тварині, яка має потребу у такому лікуванні, вводять у терапевтично ефективній кількості антиген PCV2 або імуногенну композицію, що містить антиген PCV2, де тварина має антитіла до PCV2, переважно де тварина має титр, що виявляється, антитіла до PCV2, який становить аж до 1:100, що переважно перевищує 1:100, ще більш переважно перевищує 1:250, ще більш переважно перевищує 1:500, ще більш переважно перевищує 1:640; ще більш переважно перевищує 1:750, найбільш переважно перевищує 1:1000. Переважно зазначений титр антитіл до PCV2 визначають і оцінюють кількісно за допомогою специфічного імунного аналізу антитіл до PCV2, переважно аналізу, описаного у прикладі 2. Методи виявлення й кількісної оцінки антитіл до PCV2 добре відомі у даній області. Наприклад, виявлення й кількісну оцінку антитіл до PCV2 можна здійснювати за допомогою методу непрямої імунофлуоресценції, описаного у Magar і ін., Can. J. Vet Res. ; 64, 2000, сс. 184186 або у Magar і ін., J. Сотр. Pathol.; 123, 2000, сс. 258-269. Інші методи кількісної оцінки антитіл до PCV2 описані в Opriessnig і ін., 37-th Annual Meeting of the American Association of Swine Veterinarians (37-ий Щорічний з'їзд американської асоціації по ветеринарії свиней), 2006 p.). Крім того, у прикладі 2 описаний також непрямий імунофлуоресцентний аналіз, що може застосовувати фахівець у даній області. У випадку спірних результатів і при будь-яких сумнівах варто мати на увазі, що зазначені у даному описі титри антитіл до PCV2 відносяться до титрів, які встановлені/можуть бути встановлені за допомогою аналізу, описаного у прикладі 2. Таким чином, наступним більш загальним об'єктом даного винаходу є спосіб профілактики PRDC, переважно асоційованого або викликаного PCV2, або зниження клінічних симптомів, викликаних або асоційованих із зараженням PCV2, у молодих тварин, який полягає в тому, що молодій тварині, яка має потребу у такому лікуванні, вводять в ефективній кількості антиген PCV2. Поняття «молода тварина» у контексті даного опису відноситься до тварини віком від 1 до 22 днів. Переважно під поняттям молода тварина мають на увазі тварину віком від 1 до 20 днів. Більш переважно під поняттям молода тварина мають на увазі тварину віком від 1 до 15 днів, ще більш переважно віком від 1 дня до 14 днів, ще більш переважно віком від 1 до 12 днів, ще більш переважно віком від 1 до 10 днів, ще більш переважно віком від 1 до 8 днів, ще більш переважно віком від 1 до 7 днів, ще більш переважно віком від 1 до 6 днів, ще більш переважно віком від 1 до 5 днів, ще більш переважно віком від 1 до 4 днів, ще більш переважно віком від 1 до 3 днів, ще більш переважно віком від 1 до 2 днів, найбільш переважно тварина віком 1 день. Таким чином, ще одним об'єктом даного винаходу є спосіб профілактики PRDC, переважно асоційованого або викликуваного PCV2, або зниження клінічних симптомів, викликаних або асоційованих із зараженням PCV2, у молодих тварин, який полягає в тому, що вводять в ефективній кількості антиген PCV2 тварині, яка має потребу у такому лікуванні, віком 1-22 дня, переважно віком 1-20 днів, більш переважно віком 1-15 днів, ще більш переважно віком 1-14 днів, ще більш переважно віком 1-12 днів, ще більш переважно віком 1-10 днів, ще більш переважно віком 1-8 днів, ще більш переважно віком 1 -7 днів, ще більш переважно віком 1 -6 днів, ще більш переважно віком 1 -5 днів, ще більш переважно віком 1-4 дня, ще більш переважно віком 1-3 дня, ще більш переважно віком 1 або 2 дні, найбільш переважно віком 1 день. Наприклад, встановлено, що вакцинацію/обробку, яку проводять у віці від 19 до 22 днів, є високоефективною вакцинацією. Крім того, встановлено, що вакцинацію/обробку, яку проводять у віці від 12 до 18 днів також є дуже ефективною відносно зниження клінічних симптомів, 12 UA 100502 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 асоційованих або викликаних PRDC, зниження загального вірусного навантаження, зниження тривалості віремії, уповільнення початку віремії, приросту маси. Через повсюдне поширення PCV2 у польових умовах більша частина молодих поросят є серопозитивними у відношенні PCV2. Таким чином, ще одним об'єктом даного винаходу є спосіб профілактики PRDC, переважно асоційованого із зараженням PCV2, або зниження клінічних симптомів, викликаних або асоційованих із зараженням PCV2, у молодих тварин, які мають антитіла до PCV2, переважно в день вакцинації, який полягає в тому, що тварині віком 122 дня, переважно віком 1-20 днів, більш переважно віком 1-15 днів, ще більш переважно віком 1-14 днів, ще більш переважно віком 1-12 днів, ще більш переважно віком 1-10 днів, ще більш переважно віком 1-8 днів, ще більш переважно віком 1 -7 днів, ще більш переважно віком 1 -6 днів, ще більш переважно віком 1 -5 днів, ще більш переважно віком 1 -4 дня, ще більш переважно віком 1 -3 дня, ще більш переважно віком 1 або 2 дні, найбільш переважно віком 1 день, яка має потребу у такому лікуванні, вводять в ефективній кількості антиген PCV2. Переважно зазначена молода тварина в день вакцинації/обробки має титр, що виявляється, антитіл до PCV2 аж до 1:100, що переважно перевищує 1:100, ще більш переважно перевищує 1:250, ще більш переважно перевищує 1:500, ще більш переважно 1:640, ще більш переважно перевищує 1:750, що найбільш переважно перевищує 1:1000. Як описано вище, вакцинація/лікування тварин, що страждають PRDC, антигеном PCV2 приводить до вкорочення фази віремії у порівнянні з невакцинованими контрольними тваринами. Середнє вкорочення часу становить 15,4 дні у порівнянні з невакцинованими контрольними тваринами цього ж виду. Таким чином, ще одним об'єктом даного винаходу є також спосіб лікування або профілактики PRDC, переважно асоційованого або викликаного PCV2, або зниження клінічних симптомів, викликаних або асоційованих з PRDC у тварин, який полягає в тому, що вводять в ефективній кількості антиген PCV2 тварині, яка має потребу у такому лікуванні, при цьому лікування або профілактика приводить до вкорочення фази віремії на 5 або більше днів, переважно на 6 або більше днів, ще більш переважно на 7 або більше днів, ще більш переважно на 8 або більше днів, ще більш переважно на 9 днів, ще більш переважно на 10 днів, ще більш переважно на 12 днів, ще більш переважно на 14 днів, найбільш переважно більше ніж на 15 днів, у порівнянні із тваринами цього ж виду з неопрацьованої контрольної групи. У цілому, вакцинація молодих свиней, що страждають PRDC, приводить до зниження втрати приросту маси, зниженню клінічних респіраторних симптомів, таких як кашель і задишка, вкороченню тривалості віремії, більш ранньому закінченню віремії й зниженому вірусному навантаженню. Таким чином, наступним об'єктом даного винаходу є спосіб лікування або профілактики PRDC, переважно асоційованого або викликаного PCV2, або зниження клінічних симптомів, асоційованих або викликаних PRDC, у тварин, який полягає в тому, що тварині, яка має потребу у такому лікуванні, вводять в ефективній кількості антиген PCV2, при цьому лікування або профілактика приводить до поліпшення у порівнянні із тваринами цього ж виду з неопрацьованої контрольної групи параметра ефективності вакцини, вибраного з групи, що включає зниження втрати приросту маси, зниження клінічних респіраторних симптомів, таких як кашель і задишка, вкорочення тривалості віремії, більш раннє закінчення віремії, зниження вірусного навантаження або їх комбінації. Поняття «ефективна кількість» у контексті даного опису означає, але, не обмежуючись тільки зазначеним, кількість антигену, що викликає або може викликати імунну відповідь у тварини, якій вводять антиген PCV2 в ефективній дозі. Ефективна кількість залежить від інгредієнтів вакцини й схеми введення. Як правило, коли у комбінованій вакцині застосовують препарат інактивованого вірусу або модифікованого живого 2,0 9,0 вірусу, то вакцину застосовують у кількості, що становить від приблизно 10 до приблизно 10 3,0 8,0 TCID50 на дозу, переважно від приблизно 10 до приблизно 10 ТСID30 на дозу, більш 4,0 8,0 переважно від приблизно 10 до приблизно 10 TCID50 на дозу. Зокрема, коли у вакцинах застосовують модифікований живий PCV2, то рекомендована доза, призначена для введення 3,0 чутливій тварині, становить переважно від приблизно 10 TCID50 (середня цитопатогенна доза, 6,0 що інфікує 50% клітин) /дозу до приблизно 10 ТСГО50/дозу й більш переважно від приблизно 4,0 5,0 10 ТСSD50/дозу до приблизно 10 ТСID50/дозу. У цілому, кількість антигену повинна 2,0 9,0 3,0 6,0 становити від приблизно 0,2 до 5000 мкг і від 10 до 10 TCID50, переважно від 10 до 10 4,0 5,0 TCID50, більш переважно від 10 до 10 TCID50, при застосуванні очищеного антигену. Субодиничні вакцини, як правило, вводять із рівнем включення антигену, що становить щонайменше 0,2 мкг антигену на дозу, переважно від приблизно 0,2 до приблизно 400 мкг/дозу, ще більш переважно від приблизно 0,3 до приблизно 200 мкг/дозу, ще більш переважно від приблизно 0,35 до приблизно 100 мкг/дозу, ще більш переважно від приблизно 0,4 до 13 UA 100502 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 приблизно 50 мкг/дозу, ще більш переважно від приблизно 0,45 до приблизно 30 мкг/дозу, ще більш переважно від приблизно 0,6 до приблизно 16 мкг/дозу, ще більш переважно від приблизно 0,75 до приблизно 8 мкг/дозу, ще більш переважно від приблизно 1,0 до приблизно 6 мкг/дозу, ще більш переважно від приблизно 1,3 до приблизно 3,0 мкг/дозу. При створенні винаходу зненацька було встановлено, що профілактичне застосування описаних вище імуногенних композицій є ефективним відносно зниження клінічних симптомів, викликаних або асоційованих з PRDC, переважно викликаних щонайменше PCV2, у тварин. Крім того, антигенна композиція, описана вище, знижує загальне цирковірусне навантаження, включаючи більш пізній початок, зниження тривалості, більш раннє закінчення віремії, зниження вірусного навантаження і його імуносупресорної дії на тварин, що страждають PRDC, і в результаті приводить до підвищення рівня загальної стійкості до захворювань і знижує коефіцієнт захворюваності PRDC. Композицію, запропоновану у винаході, можна вводити внутрішньошкірно, внутрішньотрахеально або внутрішньопіхвово. Переважно композицію варто вводити внутрішньою'язово або інтраназально, найбільш переважно внутрішньом'язово. Може виявитися кращим вводити описані вище фармацевтичні композиції в організм тварини внутрішньовенно або шляхом ін'єкції безпосередньо у тканини-мішені. Для системного введення кращими є внутрішньовенний, внутрішньосудинний, внутрішньом'язовий, інтраназальний, внутрішньоартеріальний, внутрішньочеревинний, оральний або внутрішньооболонковий шляхи введення. Більш локальне введення можна здійснювати підшкірно, інтрадермально, внутрішньошкірно, внутрішньосерцево, внутрішньочастково, інтрамедулярно, внутрішньолегенево або безпосередньо у тканину, яка підлягає обробці, або у прилеглу область (сполучна, кісткова, м'язова, нервова, епітеліальна тканина). Залежно від необхідної тривалості й ефективності лікування композиції, запропоновані у винаході, можна вводити один або кілька разів, а також періодично, наприклад, з інтервалом в один день протягом декількох днів, тижнів або місяців і з використанням різних доз. Переважно щонайменше одну дозу описаної вище імуногенної композиції вводять внутрішньом'язово індивідуумові, який потребує це. Ще одним об'єктом винаходу є антиген PCV2 або імуногенна композиція, що містить будь-який описаний вище антиген PCV2, яку фасують у пляшечки й вводять із розрахунку один (1) мл на дозу. Таким чином, ще одним об'єктом даного винаходу є імуногенна композиція об'ємом 1 мл, що містить описаний вище антиген PCV-2, призначена для лікування або профілактики комплексу респіраторних хвороб свиней (PRDC) і/або будь-яких клінічних симптомів, асоційованих з PRDC, переважно викликаних PCV2, у тварини, шляхом введення в ефективній кількості антигену PCV2 тварині, яка має потребу у такому лікуванні. Таким чином, ще одним об'єктом винаходу є щонайменше одне додаткове введення однієї дози імуногенної композиції, описаної вище, тварині, яка має потребу в цьому, де друге або будь-яке додаткове введення здійснюють щонайменше через 14 днів після першого або будьякого іншого попереднього введення. Переважно імуногенну композицію вводять у сполученні з агентом, що стимулює імунітет. Переважно зазначений агент, що стимулює імунітет, вводять щонайменше двічі. Переважно між першим і другим або будь-яким наступним введенням агента, що стимулює імунітет, повинно пройти щонайменше 3 дні, більш переважно щонайменше 5 днів, ще більш переважно щонайменше 7 днів. Переважно агент, що стимулює імунітет, вводять щонайменше через 10 днів, переважно 15 днів, ще більш переважно 20 днів, ще більш переважно щонайменше 22 дня, після первісного введення імуногенної композиції, запропонованої у винаході. Кращим агентом, що стимулює імунітет, є, наприклад, гемоціанін лімфи завитки (KLH), переважно емульгований за допомогою неповного ад'юванта Фрейнда (KLH/ICFA). Однак, як повинно бути очевидно, можна застосовувати будь-який інший агент, що стимулює імунітет, відомий фахівцеві у даній області. Поняття «агент, що стимулює імунітет» у контексті даного опису відноситься до будь-якого агента або композиції, який/яка може «запускати» імунну відповідь, переважно без ініціації або підвищення специфічної імунної відповіді, наприклад, імунної відповіді на специфічний патоген. Крім того, прийнято вводити агент, що стимулює імунітет, у прийнятній дозі. Даний винахід відноситься також до застосування антигену PCV2 або імуногенної композиції, що містить антиген PCV2, для готування лікарського засобу, призначеного для профілактики або лікування комплексу респіраторних хвороб свиней (PRDC) і/або будь-яких клінічних симптомів, асоційованих з PRDC, у тварини. Переважно PRDC або клінічні симптоми, асоційовані з PRDC, викликаються щонайменше PCV2, більш переважно комбінацією одного або декількох додаткових патогенів, вибраних із групи, що включає PRRSV, Mycoplasma hyopneumoniae, Actinobacilluspleuropneumoniae, Bordetella bronchiseptica, вірус свинячого грипу, 14 UA 100502 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Mycoplasma hyorhinis і/або Pasteurella multocida. Більш переважно антиген PCV2 являє собою рекомбінантний антиген, переважно ОРС-2 PCV2, ще більш переважно Ingelvac® CircoFLEX Поняття «тварина» у контексті даного опису включає свиню, молоду (не досягла полової зрілості) свиню або порося. Таким чином, ще одним об'єктом даного винаходу є спосіб профілактики й лікування комплексу респіраторних хвороб свиней (PRDC) і/або будь-яких клінічних симптомів, асоційованих з PRDC, у молодих свиней, який полягає в тому, що вводять у терапевтично ефективній кількості антиген PCV2 або імуногенну композицію, що містить антиген PCV2, молодій свині, яка має потребу у такому лікуванні. Переважно PRDC викликається щонайменше PCV2, переважно комбінацією одного або декількох додаткових патогенів, для яких відомо, що вони викликають PRDC, таких, наприклад, як PRRSV, Mycoplasma hyopneumoniae, Actinobacilluspleuropneumoniae, Bordetella bronchiseptica, вірус свинячого грипу, Mycoplasma hyorhinis і/або Pasteurella multocida. Переважно антиген PCV2 або імуногенна композиція, що містить антиген PCV2, являє собою будь-який/будь-яку з описаних вище, найбільш переважно TM антиген PCV2 являє собою Ingelvac® CircoFLEX . Докладний опис кращих варіантів здійснення винаходу Нижче у прикладах представлені кращі матеріали й процедури, застосовані у даному винаході. Хоча при втіленні на практиці й перевірці даного винаходу можна застосовувати будьякі методи й матеріали, аналогічні або еквівалентні представленим у даному описі, нижче описані кращі методи, пристрої й матеріали. Однак варто розуміти, що ці приклади дані тільки з метою ілюстрації й не спрямовані на обмеження загального обсягу винаходу. Приклад 1 Одержання антигену ОРС-2 PCV2 Початкові культури клітин лінії SF+, взяті з культури, що зберігається у рідкому азоті, вирощували у середовищі Excell 420 (фірма JRH Biosciences, Inc., Ленекса, шт. Канзас) у суспензії в стерильних обертових колбах при постійному перемішуванні. Культури вирощували в обертових колбах об'ємом від 100 до 250 мл, що містять від 25 до 150 мл безсироваткового 6 середовища Excell 420. Коли клітини розмножилися до клітинної щільності 1,0 - 8,010 клітин/мл, їх розділяли, переносячи у нові посудини, використовуючи щільність посіву 0,5 6 1,510 клітин/мл. Наступні культури, що розмножують, вирощували в обертових колбах об'ємом аж до 36 л або біореакторах з нержавіючої сталі об'ємом аж до 300 л протягом 2-7 днів при 25-29°С. Після посіву колби інкубували при 27°С протягом 4 год. Потім у кожну колбу вносили рекомбінантний бакуловірус, що містить ген ОРС-2 PCV2 (SEQ ID NO:4). Рекомбінантний бакуловірус, що містить ген ОРС-2 PCV2, створювали відповідно до методу, описаному у WO 06/072065. Після внесення бакуловіруса колби інкубували при 27 ± 2°С протягом 7 днів і перемішували при 100 об/хв протягом цього часу. Колби закривали вентильованими кришками, що пропускають повітряних потік. Після інкубації отриманий супернатант збирали, фільтрували для видалення клітинного дебріса й інактивували. Для інактивації супернатанта його температуру доводили до 37 ± 2°С і до супернатанту додавали бінарний етиленімін (БЕІ) до кінцевої концентрації 5мМ. Наступне перемішування зразка продовжували протягом 72-96 год. Додавали 1,0М розчин тіосульфату натрію до кінцевої мінімальної концентрації 5мМ для нейтралізації будь-яких залишкових кількостей БЕІ. Після інактивації ОРС-2 PCV2 забуферували фосфатним буфером і додавали карбопол до досягнення концентрації приблизно 0,5-2,5 мг/дозу. Кінцева доза містила приблизно 16 мкг антигену ОРС-2 PCV2. Приклад 2 Імуноаналіз антитіл до PCV-2 Клітини лінії РК15 (наприклад, АТСС CCL-33) або VIDO R1, описані у WO 02/07721, висівали у 96-ямковий планшет (приблизно 20000-60000 клітин на ямку). Клітини заражали ізолятом PCV2, коли конфлюентність моношарів досягала приблизно 65-85%. Заражені клітини інкубували протягом 48 год. Середовище видаляли й ямки відмивали двічі ЗФР. Буфер для відмивання відкидали й клітини обробляли холодним фіксатором, що представляє собою суміш 50/50 метанол/ацетон (~100 мкл/ямку) протягом приблизно 15 хв при температурі приблизно 20°С. Фіксатор відкидали й планшети сушили на повітрі. Готували серійні розведення свинячої сироватки у ЗФР, додавали у планшети й інкубували, даючи антитілам, якщо вони були присутні у зразках сироватки, зв'язуватися, протягом приблизно 1 год при 36,5±1°С. Крім того, паралельно оцінювали серійні розведення, позитивні відносно антитіл до PCV2, і негативні контрольні зразки (зразки, що представляють собою позитивний контроль і негативний контроль). Потім планшети відмивали тричі ЗФР. ЗФР відкидали. Потім планшети фарбували козячим анти свинячим антитілом, що поступає у продаж, кон'югованим з ФІТЦ, розведеним у співвідношенні 1:100 у ЗФР, і інкубували протягом приблизно 1 год при 36,5±1°С, що давало 15 UA 100502 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 можливість виявляти антитіла, пов'язані із зараженими клітинами. Після завершення інкубації мікропланшети вилучали з інкубатора, кон'югат відкидали й планшети відмивали двічі ЗФР. Планшети оцінювали за допомогою УФ-мікроскопа й індивідуальні ямки позначали як позитивні або негативні. Для оцінки тест-системи використовували зразки, що представляють собою позитивний контроль і негативний контроль. Якщо результати, отримані для контролів, перебували в очікуваних межах, то результати досліду приймалися як прийнятні з позицій методу оцінки параметрів. Титри сироваткових антитіл розраховували на основі найбільшого розведення, при якому спостерігалася специфічна IFA (метод непрямої імунофлуоресценції)реактивність, і визначали кількість позитивних ямок для кожного розведення, або за розраховували кінцеве значення TCID50 допомогою відповідної формули Ріда-Менча. Приклад 3 TM Ефективність QPC-2 PCV2 (Ingelvac® CircoFLEX ) відносно лікування PRDC Завдання дослідження Метою даного дослідження була демонстрація ефективності Ingelvac® CircoFLEX відносно контролю асоційованого з PCV2 PRDC. План експерименту У цьому досліді використовували 1542 звичайні молоді свині, що належать до трьох послідовних вікових груп, які відрізняються одна від одної за віком на один тиждень, кожна з яких включала приблизно 500 тварин. Піддослідних тварин поєднували з урахуванням маси тіла й приналежності до певного приплоду й довільно розділяли на групи, одну з яких піддавали вакцинації (n=769) і одну застосовували як контрольну групу (n=773). Група 1: У день 0 досліду молодих свиней вакцинували внутрішньом'язово у віці приблизно 20 днів за допомогою однієї дози вакцини Ingelvac® CircoFLEX, що містить білок ОРС-2 PCV2 як діючу речовину, з RP 1 (на дозу 1 мл) і Carbopol® як ад'ювант. Группа 2: Контрольній групі вводили 1 мл контрольного продукту, що представляє собою супернатант клітинної культури, який не містить білок ОРС-2 PCV2, й Carbopol® як ад'ювант. Група 3: Необроблені молоді свині. Експеримент припиняли наприкінці періоду відгодівлі (тиждень досліду 22). Реєструвальні параметри Визначали наступні параметри: - індивідуальна маса тіла (для всіх тварин), - частота зустрічальності малорослих («карликових» тварин (для всіх тварин)), - клінічні симптоми (для всіх тварин), - смертність (для всіх тварин), - РСV2-віремія у сироватці: початок, закінчення, тривалість віремії, вірусне навантаження (17% піддослідних тварин), - аутопсія (для кожної померлої або умертвленої тварини, якщо це було можливо). Ситуація із захворюванням на фермі Відповідно до історії хвороби на фермі, на якій здійснювали вирощування й відгодівлю, у тварин респіраторні симптоми, пов'язані з комплексом респіраторних хвороб свиней (PRDC), проявлялися із середини стадії відгодівлі. Ці симптоми супроводжувалися зниженням приросту маси (ADWG 750-780 г) і підвищеним коефіцієнтом смертності (5,5-6,6%) протягом періоду відгодівлі. Вважається, що у патогенезі PRDC одночасно беруть участь PCV2, PRRSV, Pasteurella multocida, Bordetella bronchiseptica і іноді SIV (вірус свинячого грипу). У процесі цього експерименту встановлено, що Mycoplasma hyopneumoniae і Mycoplasma hyorhinis також беруть участь у цьому комплексі хвороб. Важливо відзначити, як це було встановлено при створенні даного винаходу, що зараження й PRRSV і Mycoplasma hyopneumoniae відбувалося приблизно за 4-6 тижнів до початку РСV2-віремії. Однак на основі даних про кількість загиблих тварин у процесі експерименту й частоти респіраторних симптомів до й після початку РСV2-віремії тварини, що залишилися, були скоріше не уражені цими двома інфекційними патогенами. Результати Маса тіла, приріст маси, середній добовий приріст маси (ADWG) Масу тіла двох підданих обробці груп порівнювали у момент початку досліду. Через 17 і 22 тижні маса тварин у вакцинованій групі виявилася істотно вищою, ніж маса тварин в обробленій плацебо групі (р = 0,0007 і ρ < 0,0001 відповідно). З моменту початку досліду до тижня 22 досліду у вакцинованих тварин приріст маси на 2,8 кг перевищував приріст маси у тварин в обробленій плацебо групі. Це відповідає тому, що ADWG у вакцинованих тварин був на 13 г/день вищий з моменту початку досліду до тижня 17 досліду, і ADWG у вакцинованих тварин був на 18 г/день вищий з моменту початку досліду до 16 UA 100502 C2 тижня 22 досліду. Таким чином, протягом усього періоду відгодівлі (тижні 7-22 досліду), ADWG можуть підвищуватися з 777 г/день у тварин в обробленій плацебо групі (що порівняно з величинами ADWG до проведення досліду, які становили 750-780 г/день) до 803 г/день у вакцинованих тварин (таблиця 1 і фіг. 1). 5 Таблиця 1 Порівняння маси тіла, приросту маси й ADWG (об'єднані дані для всіх трьох вікових груп, що відрізняються на тиждень) 0 7 12 Оброблена плацебо група (середньоквадратичне значення) 6,45 кг 25,79 кг 50,63 кг Вакцинована група (середньоквадратичне значення) 6,59 кг 26,18 кг 51,01 кг 17 78,29 кг 80,22 кг 1,93 кг 22 106,55 кг 109,77 кг 3,22 кг 0-17 71,97 кг 73,51 кг 1,54 кг 0-22 100,22 кг 103,02 кг 2,80 кг 0-17 603 г/день 616 г/день 13 г/день 0-22 649 г/день 667 г/день 18 г/день 7-22 777 г/день 803 г/день 26 г/день Тиждень досліду Жива маса тіла Приріст маси ADWG Різниця (IVP-СР) 0,14 кг 0,39 кг 0,38 кг Значення р 1 0,1289 ns 0,3955 ns 0,9564 ns 0,0007 ***