Застосування b-лактамних сполук для лікування бактеріальних інфекцій або запобігання цим інфекціям

Реферат: Описують сполуки та їх застосування для лікування інфекцій. Сполуки формули (І), їхні похідні, аналоги, таутомерні форми, стереоізомери, поліморфи, сольвати, фармацевтично прийнятні солі і фармацевтичні композиції, розкриття яких наведено в цьому описі, є також придатними як інгібітори -лактамаз, що відновлюють або посилюють антибіотичний спектр відповідного антибіотичного агента. Сполуки формули (І) діють як інгібітори -лактамаз. Ці сполуки відновлюють/потенціюють активність -лактамних антибіотиків проти карбапенемаз. Ці сполуки знаходять застосування у способі діагностики для виявлення -лактамаз. UA 115966 C2 (12) UA 115966 C2 UA 115966 C2 5 10 15 20 25 30 35 Галузь техніки В цьому описі розкрите застосування β-лактамних сполук, як інгібіторів β-лактамаз, їх аналоги, похідні, таутомерні форми, стереоізомери, поліморфи, сольвати, фармацевтично прийнятні солі, складні ефіри, проліки і метаболіти, для лікування бактеріальних інфекцій у поєднанні з відповідним антибіотиком. Описані фармацевтичні композиції на основі цих сполук для лікування бактеріальних інфекцій. Сполуки, опис яких наведено, застосовують як діагностичний реагент для виявлення β-лактамаз. Передумови створення винаходу β-лактамні антибіотики, а саме, пеніциліни, цефалоспорини, карбапенеми, монобактами є часто застосовуваними антибіотиками. Відомо, що β-лактамази, які продукуються мікроорганізмами, гідролізують β-лактамне кільце, деактивуючи тим самим антибіотичну активність. Для того щоб інгібувати β-лактамази, інгібітори β-лактамаз вводять в комбінації з антибіотиками. Ці інгібітори функціонують шляхом зв'язування з β-лактамазними ферментами більш ефективно, ніж β-лактамний антибіотик сам по собі. Таке поєднання допомагає антибіотикам чинити свою антибіотичну дію без розкладу β-лактамазними ферментами. У продажу наявні декілька комбінацій антибіотик/інгібітор β-лактамаз, наприклад, ампіцилін/сульбактам, амоксицилін/клавуланат, тікарцилін/клавуланат, піперацилін/тазобактам тощо. Ці комбінації β-лактамний антибіотик/інгібітор β-лактамаз застосовують для лікування інфекцій, спричинених бактеріями, що продукують β-лактамази, за винятком, зокрема, карбапенемаз та стійких до інгібіторів β-лактамаз, населенням і в умовах стаціонару. Зростаючою проблемою в зв'язку з широким використанням протимікробних засобів, зокрема β-лактамних антибіотиків, є розвиток стійкості до протимікробних препаратів. Основна причина стійкості до антибіотиків обумовлена β-лактамазами (наприклад, карбапенемазами, цефалоспориназами, пеніциліназами, ESBLs (β-лактамази розширеного спектру), стійкими до інгібіторів β-лактамазами тощо). Серед багатьох відомих β-лактамаз нещодавно були ідентифіковані карбапенемази (наприклад, КРС, Sme, NMC-A, ІМІ тощо), які здатні до гідролізу β-лактамних антибіотиків всіх класів (Drawz, S.M. and Bonomo R.A. Clin. Microbiol. Rev. 2010, 23 (1), 160-201). Ці ферменти відомі завдяки їх ролі в полірезистентності (MDR). Враховуючи гостру необхідність у розробці ефективних інгібіторів β-лактамаз (BLI) проти β-лактамаз, що розвиваються, дослідницькі зусилля з виявлення потенційних BLIs привели до одержання сполуки формули (І). Для задоволення потреби у належному способі діагностики для специфічного виявлення βлактамаз був розроблений метод діагностики з використанням сполук формули (І). З-посеред багатьох інгібіторів β-лактамаз, які є відомими в літературі, в патенті США 4,562,073 розкриті сполуки формули (А) , (А) 1 40 45 2 де R означає водень або триалкілсиліл; R означає водень, триалкілсиліл або COOR2', де R2' означає водень, С1-18-алкіл, С2-7-алкоксиметил, С3-8-алкілкарбонілоксиметил, С4-9алкілкарбонілоксиетил, (С5-7-циклоалкіл)карбонілоксиметил, С9-14-бензилкарбонілоксиалкіл, С3-8алкоксикарбонілметил, С4-9-алкоксикарбонілетил, фталідил, кротонолактон-4-іл, гаммабутиролактон-4-іл, галогенований С1-6-алкіл, заміщений 1-3 атомами галогену, С 1-6-алкокси- або нітро- заміщений чи незаміщений бензил, бензгідрил, тетрагідропіраніл, диметиламіноетил, диметилхлоросиліл, трихлоросиліл, (5-заміщений С1-6-алкіл або феніл чи незаміщений- 2-оксо1,3-діоксоден-4-іл)метил, С8-13-бензоїлоксиалкіл або групу для утворення фармацевтично 3 прийнятної солі; і R має те ж саме значення, що і вказаний вище R2'. Патент США 7,687,488 В2 (індійський аналог IN 1217CHE2006) цього ж заявника розкриває сполуки формули (В). Було показано, що ці сполуки потенціюють активність антибіотиків. 50 1 UA 115966 C2 (В) 1 5 10 15 20 25 30 35 40 45 де А=С або N; Het являє собою трьох-семичленне гетероциклічне кільце, R представляє 4 4 карбоксилат-аніон або -COOR , де R являє собою атом водню, захисну групу карбонової 2 3 кислоти або її фармацевтично прийнятну сіль, R і R можуть бути однаковими або різними і, незалежно один від іншого, являють собою водень, галоген, аміногрупу, захищену аміногрупу або факультативно заміщений алкіл, алкеніл, алкініл тощо; R представлений заміщеними або незаміщеними алкільними, алкенільними, арильними, аралкільними, циклоалкільними, оксогрупами, гетероциклільними та гетероциклілалкільними групами. Існує велика потреба у інгібіторах β-лактамаз, які здатні пригнічувати β-лактамазні ферменти, зокрема, карбапенемази, які продукуються бактеріями з полірезистентністю. Крім того, існує незадоволена медична потреба в комбінованих лікарських препаратах, до складу яких входять антибіотики, зокрема β-лактамні антибіотики, та інгібітори β-лактамаз, які долають стійкість бактерій. Цілі Однією з цілей цього винаходу є застосування β-лактамних сполук формули (І), як інгібітору β-лактамаз в комбінації з відповідними антибіотиками для лікування інфекції, спричиненої бактеріями, які продукують β-лактамази, наприклад, карбапенемази, цефалоспоринази, пеніцилінази, ESBLs (лактамази розширеного спектру), стійкі до інгібіторів β-лактамази, ESBLs тощо. Інша мета цього винаходу полягає у наданні фармацевтичної композиції із сполуками формули (І) в комбінації з відповідними антибіотиками. Ще одна мета цього винаходу полягає у наданні способу лікування або запобігання бактеріальної інфекції в організмі хазяїна, зазвичай тварини і, найбільш типово, людини, що включає введення хазяїну терапевтично ефективної кількості сполуки формули (І) або фармацевтично прийнятної солі і/або проліків разом з β-лактамними антибіотиками. Інша мета цього винаходу полягає у наданні діагностичного реагенту для виявлення βлактамаз. Вказані β-лактамази належать до сімейства КРС (наприклад, КРС-2, КРС-3) і ESBL (лактамази розширеного спектру, наприклад, SHV18), що продукуються бактеріями, які входять до складу родини ентеробактерій (Enterobacteriaceae). Ще одна мета цього винаходу полягає у відновленні/потенціюванні активності антибіотиків, зокрема β-лактамних антибіотиків, таких як пеніциліни, цефалоспорини, карбацефем, оксацефем, карбапенеми, пенами, цефаміцини, пенеми і монобактами, відносно карбапенемаз і ESBLs шляхом комбінування зі сполукою формули (І). Таким чином, метою цього винаходу є надання сполуки для пригнічення β-лактамази; і/або фармацевтичної композиції, що містить вказану сполуку; і/або поліпшеного способу пригнічення β-лактамази в клітині; та/або поліпшеного способу лікування та/або запобігання стану, опосередкованого β-лактамазою; та/або поліпшеного способу лікування та/або запобігання бактеріальної інфекції разом з β-лактамним антибіотиком; та/або для відновлення/потенціювання активності антибіотиків; або щонайменше надання населенню можливості корисного вибору. Суть винаходу В цьому описі розкритий спосіб або застосування сполуки формули (І), її похідні, аналоги, таутомерні форми, стереоізомери, поліморфи, сольвати, фармацевтично прийнятні композиції, метаболіти, проліки, фармацевтично прийнятні солі і складні ефіри; (І) 50 Зокрема, цей винахід пропонує сполуку формули (І), її похідні, аналоги, таутомерні форми, стереоізомери, поліморфи, сольвати, метаболіти, проліки, гідрати, фармацевтично прийнятні 2 UA 115966 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 солі і складні ефіри, для застосування з метою пригнічення β-лактамаз, які охоплюють карбапенемази, цефалоспоринази, пеніцилінази, ESBLs, стійкі до інгібіторів β-лактамази, що продукуються бактеріями; застосування для потенціювання/відновлення активності антибіотиків, яке включає введення терапевтично ефективної кількості сполуки формули (І), суб'єкту, який цього потребує; де А=С або N; 1 Het являє собою заміщене або незаміщене трьох-семичленне гетероциклічне кільце, R 4 4 являє собою карбоксилат-аніон або -COOR , де R являє собою водень, С1-С6-алкіл, С6-С10арил, С6-С10-арил- С1-С6-алкіл, метоксибензил, нітробензил, силіл, дифенілметил, проксетил, 2 3 аксетил, цилексетил, півоксил, гексетил, далоксат або фармацевтично прийнятна сіль; R і R можуть бути однаковими або різними і, незалежно один від іншого, являють собою водень, галоген, аміногрупу, захищену аміногрупу, вибрану з групи, яку складають тритиламіногрупа, ациламіногрупа, такі як фенілацетиламіногрупа, феноксиацетиламіногрупа і бензоїламіногрупа, або факультативно заміщений С1-С6-алкіл, С2-С6-алкеніл або С2-С6-алкініл; R являє собою заміщену або незаміщену С1-С6-алкільну, С2-С6-алкенільну, С6-С10-арильну, С6-С10-арил-С1-С6-алкільну, С3-С12-циклоалкільну, оксогрупу, гетероциклільну і 2 3 гетероциклілалкільну групи. У разі, коли групи R, R і R є заміщеними, замісники, які можуть бути одним або декількома, вибрані з групи, яка включає нижчий алкіл (С 1-С4-алкіл, такий як метил, етил, пропіл і ізопропіл); нижчу алкоксигрупу (С 1-С6-алкоксигрупу, таку як метоксигрупа, етоксигрупа і пропоксигрупа); нижчу алкілтіогрупу (С1-С4-алкілтіогрупу, таку як метилтіогрупа і етілтіогрупа); нижчу алкіламіногрупу (С 1-С4-алкіламіногрупу, таку як метиламіногрупа, етиламіногрупа і пропіламіногрупа); цикло(нижчий)алкіл (С 5-С6-циклоалкіл, такий як циклопентил і циклогексил); цикло(нижчий)алкеніл, (С 5-С6-циклоалкеніл, такий як циклогексеніл і циклогексадієніл); гідроксигрупу; галоген (хлор, бром, фтор і йод); аміногрупу; захищену аміногрупу; ціаногрупу; нітрогрупу; карбамоїл; -СОМН-С1-С4-алкіл-СОО-С1-С4-алкіл; карбоксигрупу; захищену карбоксигрупу; -СОО-С1-С4-алкіл; -СО-гетероцикліл; сульфоніл; сульфамоїл; іміногрупу; оксогрупу; аміно(нижчий)алкіл, такий як амінометил, аміноетил і амінопропіл; галоген(нижчий)алкіл, такий як трифторметил (-CF3), фторметіл, фторетіл, бромметил і дифторметил; карбонову кислоту та похідні карбонової кислоти, таку як гідроксамова кислота, складний ефір і амід. Замісниками, яким віддають перевагу, є С 1-С4-алкіл, С1-С4-алкоксигрупа, С1-С4-алкілтіогрупа, С1-С4-алкіламіногрупа, гідроксил, галоген і тригалогенметил. Згадані замісники факультативно додатково заміщені С 1-С4-алкоксикарбонілС1-С4-алкілом, гідрокси-С1-С4-алкілом; С1-С4-алкілом, С6-С10-арилом, гетероциклілом або складними ефірами. За одним з аспектів цим винаходом запропоновані сполуки формули (II), їх похідні, аналоги, таутомерні форми, стереоізомери, поліморфи, сольвати, метаболіти, проліки, гідрати, фармацевтично прийнятні солі та складні ефіри для застосування з метою пригнічення карбапенемаз, що продукуються бактеріями; потенціювання/відновлення активності антибіотиків, що включає введення терапевтично ефективної кількості сполуки формули (II) суб'єкту, який цього потребує; (ІІ) де L=C або Ν; 1 2 3 R, R , R і R такі, як визначено раніше. 5 R означає водень, С1-С6-алкіл, С1-С6-алкокси, С1-С6-алкілтіо, С1-С6-алкіламіно, гідроксил, галоген і тригалогенметил; і m дорівнює 0, 1 або 2. За іншим аспектом цим винаходом запропонована сполука для застосування у лікуванні та/або запобіганні інфекцій, спричинених бактеріями, які продукують карбапенемази, що включає введення терапевтично ефективної кількості сполуки формули (І) суб'єкту, який цього потребує. За ще одним аспектом цим винаходом запропонована сполука для застосування у лікуванні та/або запобіганні інфекції, спричиненої бактеріями, які продукують карбапенемази, що включає 3 UA 115966 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 введення терапевтично ефективної кількості сполуки формули (І), у комбінації з відповідними антибіотиками, суб'єкту, який цього потребує. За ще одним аспектом цим винаходом запропонована сполука для застосування у лікуванні інфекцій, спричинених β-лактамазами, експресованими грамнегативними батеріями. За ще одним аспектом цим винаходом запропонована сполука для застосування, де бактерії вибрані з-посеред Klebsiella pnеumoniae та Е. соlі. За ще одним аспектом цим винаходом запропонована сполука для застосування, де карбапенемази вибрані з-посеред КРС-2 і КРС-3. За ще одним аспектом цим винаходом запропонований спосіб лікування або запобігання інфекції, спричиненої бактеріями, що продукують карбапенемази, що включає введення терапевтично ефективної кількості сполуки формули (І). Інший аспект цього винаходу включає виявлення β-лактамаз, експресованих бактеріями, які належать до родини Enterobacteriaceae і які не належать до родини Enterobacteriaceae. Ще один аспект цього винаходу включає застосування сполуки формули (І) як діагностичного реагенту для виявлення β-лактамаз. Згадані β-лактамази відносяться до сімейств КРС-2, КРС-3, а також ESBLs, наприклад, SHV18, що продукуються бактеріями, які входять до складу родини Enterobacteriaceae. За одним з варіантів здійснення винаходу цим винаходом запропонована фармацевтична композиція, що містить сполуку формули (І) як активний інгредієнт для лікування або запобігання інфекцій, спричинених бактеріями, які продукують карбапенемази. За іншим варіантом здійснення винаходу цим винаходом запропонована фармацевтична композиція, що містить сполуку формули (І) як активний інгредієнт для лікування або запобігання інфекцій, спричинених бактеріями, які продукують карбапенемази, разом з a. однією або декількома сполуками формули (І); b. одним або декількома антибіотиками, і с одним або декількома фармацевтично прийнятними носіями. За ще іншим варіантом здійснення винаходу антибіотики вибирають з-посеред β-лактамних антибіотиків. За ще одним варіантом здійснення винаходу цим винаходом запропоновані сполуки, (2S,3S,5R)-3-метил-3-(3-метилімідазол-3-ій-1-ілметил)-4,4,7-триоксо-4-тіа-1азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбоксилат та (2S,3S,5R)-3-метил-3-(4-метил-3-метилімідазол-3-ій-1ілметил)-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбоксилат, їх похідні, аналоги, таутомерні форми, стереоізомери, поліморфи, сольвати, метаболіти, проліки, фармацевтично прийнятні солі та складні ефіри. За ще одним аспектом запропоновані сполуки, (2S,3S,5R)-3-метил-3-(3-метилімідазол-3-ій1-ілметил)-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбоксилат; (2S,3S,5R)-3-метил-3-(4метил-3-метилімідазол-3-ій-1-ілметил)-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2карбоксилат, та їх похідні, аналоги, таутомерні форми, стереоізомери, поліморфи, сольвати, метаболіти, проліки, фармацевтично прийнятні солі та складні ефіри для застосування для пригнічення β-лактамаз, без обмеження, карбапенемаз, цефалоспориназ, пеніциліназ, ESBLs та стійких до інгібіторів β-лактамаз. За іншими аспектами, опис яких наведено, запропоновані сполуки формули (І) для застосування у лікуванні та/або запобіганні бактеріальної стійкості до антибіотика. Короткий опис фігур: Фігура 1: Подвійний дисковий синергічний тест для виявлення β-лактамаз типу КРС. Докладний опис β-лактамні сполуки формули (I) , (I) 50 їх похідні, аналоги, таутомерні форми, стереоізомери, поліморфи, сольвати, їх фармацевтично прийнятні композиції, фармацевтично прийнятні солі та складні ефіри для застосування для пригнічення карбапенемаз, які продукуються бактеріями; потенціювання/відновлення активності антибіотиків, де: 4 UA 115966 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Het являє собою трьох-семичленне гетероциклічне кільце, яке може мати прийнятного(-их) замісника(-ів), і за варіантом, якому віддають перевагу, гетероциклічну групу, таку як піроліл, пірролінил, імідазоліл, піразоліл, піридил, піримідиніл, піразиніл, піперидиніл, фураніл, тіофеніл, піролідиніл, піперазиніл, оксазолідиніл, тіазоліл, піридазиніл, тетразоліл (наприклад, 1Нтетразоліл, 2Н-тетразоліл тощо), імідазолідиніл, триазоліл, 1,2,4-оксадіазоліл, 1,3,4оксадіазоліл, 1,2,5-оксадіазоліл, 1,2,3-тіадіазоліл, 1,2,4-тіадіазоліл, 1,3,4-тіадіазоліл і 1,2,5тіадіазоліл. Визначені гетероциклічні групи можуть бути факультативно заміщені одним або декількома замісниками, відповідним(-и) замісником(-ами), такими як: нижчий алкіл (С1-С4-алкіл, такий як метил, етил і пропіл); нижча алкоксигрупа (С1-С4-алкоксигрупа, така як метоксигрупа, етоксигрупа і пропоксигрупа), нижча алкілтіогрупа (С1-С4-алкілтіогрупа, така як метилтіогрупа і етилтіогрупа); нижча алкіламіногрупа (С1-С4-алкіламіногрупа, така як метиламіногрупа, етиламіногрупа і пропіламіногрупа); цикло(нижчий) алкіл, (С5-С6-циклоалкіл, такий як циклопентил і циклогексил); цикло(нижчий)алкеніл, (С 5-С6-циклоалкеніл, такий як циклогексеніл і циклогексадієніл), гідроксил; галоген (хлор, бром, фтор і йод); аміногрупа; захищена аміногрупа; ціаногрупа; нітрогрупа; карбоксигрупа; захищена карбоксигрупа; сульфамоїл; іміногрупа; оксогрупа; аміно(нижчий)алкіл (амінометил, аміноетил і амінопропіл); галоген і тригалогенметил(-СF3). Замісниками, яким віддають перевагу, є С1-С4-алкіл, С1-С4-алкоксигрупа, С1-С4-алкілтіогрупа, С1-С4-алкіламіногрупа, гідроксил, галоген і тригалогенметил. Замісники також є факультативно заміщеними. Як правило, складова Het є незаміщеною або має один чи декілька замісників, як визначено вище. За варіантом, якому віддають перевагу, Het являє собою п'яти-шестичленне гетероциклічне кільце, що містить один або два гетероатоми, у тому числі кватернізований азот. За варіантом, якому віддають більшу перевагу, Het вибраний з групи, яка включає піроліл, піролінил, імідазоліл, триазоліл, піразоліл, піридил, піримідиніл, піразиніл, піперидиніл, фураніл, тіофеніл, піролідиніл, піперазиніл, оксазолідиніл, тіазоліл, піридазиніл, піролідиніл та імідазолідиніл. За варіантом, якому віддають перевагу, Het являє собою ароматичне кільце. За варіантом, якому віддають більшу перевагу, Het являє собою п'ятичленне гетероциклічне кільце; 1 4 4 R являє собою карбоксилат-аніон або -COOR , де R являє собою водень, С1-С6-алкіл, С6С10-арил, С6-С10-арил- С1-С6-алкіл, метоксибензил, нітробензил, силіл, діфенілметил, проксетил, аксетил, цилексетил, півоксил, гексетил, далоксат або фармацевтично прийнятну сіль; 2 3 R і R , незалежно один від іншого, являють собою водень, галоген, аміногрупу, захищену аміногрупу, таку як тритиламіногрупа, ациламіногрупу, таку як фенілацетиламіногрупа, феноксиацетиламіногрупа і бензоїламіногрупа; факультативно заміщений алкіл, алкеніл або алкініл; За варіантом, якому віддають перевагу, R вибраний з-посеред -(СН2)n-СН3, -(СН2)nС6Н5, t (СН2)n-СН=СН2, -CH2-CONH2, -CH2-COO-(С1-С4алкіл), який містить -СН2СООВu -,-(СН2)nСОгетероцикліл, -CH2-CONH-(CH2)n-COOEt, де n являє собою ціле число в діапазоні від 0 до 5. За варіантом, якому віддають більшу перевагу, R являє собою -(СН2)n-СН3, -(СН2)nС6Н5, t (СН2)n-СН=СН2, -CH2-CONH2 або -СН2СОО Вu -. У значенні, в якому вжито у цьому описі, С1-С6-алкільна група або складова являє собою лінійну або розгалужену алкільну групу або складову, що містить від 1 атома вуглецю до 6 атомів вуглецю. Як правило, С1-С6-алкільна група або складова являє собою С 1-С4-алкільну групу або складову. С1-С4-алкільна група або складова являє собою лінійну або розгалужену алкільну групу або складову, що містить від 1 атома вуглецю до 4 атомів вуглецю. Приклади С 1С6-алкільних груп і складових охоплюють, без обмеження ними, метил, етил, н-пропіл, ізопропіл, н-бутил, ізо-бутил, трет-бутил, 3-метилбутил, пентил і гексил. Приклади С 1-С4 алкільних груп і складових охоплюють, без обмеження ними, метил, етил, н-пропіл, ізо-пропіл, н-бутил, ізо-бутил і трет-бутил. Щоб уникнути сумнівів, там де є присутніми в групі дві алкільні складові, вказані алкільні складові можуть бути однаковими або різними, та факультативно можуть бути заміщеними одним або декількома замісниками. Термін " С2-С6-алкеніл" означає аліфатичну вуглеводневу групу, яка містить вуглецьвуглецевий подвійний зв'язок і яка може являти собою лінійний або розгалужений ланцюг, який має від 2 атомів вуглецю до 6 атомів вуглецю, яка факультативно може бути заміщеною одним або декількома замісниками. Алкенільні групи, яким віддають перевагу, включають, без обмеження, етеніл, 1-пропеніл, 2-пропеніл, ізо-пропеніл, 2-метил-і-пропеніл, 1-бутеніл і 2бутеніл. 5 UA 115966 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 У значенні, в якому вжито у цьому описі, С6-С10-арильною групою або складовою, як правило, є феніл або нафтил. Перевагу віддають фенілу. Термін " С6-С10-арил- С1-С6-алкіл" означає арильну групу, безпосередньо зв'язану з алкільною групою, яка факультативно може бути заміщеною одним або декількома замісниками. Арилалкільні групи, яким віддають перевагу, охоплюють, без обмеження ними, СН2С6Н5, -С2Н4С6Н5, -СН(СН3)С6Н5 тощо. У значенні, в якому вжито у цьому описі, термін "гетероцикліл" означає 5-10-членну гетероциклільну групу або складову яка являє собою моноциклічну неароматичну, насичену або ненасичену С5-С10-карбоциклічну систему, в якій один або більше, наприклад 1 атом, 2 атоми, 3 атоми або 4 атоми вуглецю замінені гетероатомами, вибраними з-посеред N, О, S, S(O) і S(O)2. Як правило, це 5-6-членне кільце. До прийнятних гетероциклічних груп і складових належать піразолідиніл, піперидиніл, піперазиніл, тіоморфолініл, S-оксо-тіоморфолініл, S,S-діоксотіоморфолініл, морфолініл, піролідиніл, піролініл, імідазолідиніл, імідазолініл, 1,3-діоксоланіл, 1,4-діоксоліл і піразолініл. Перевагу відають групам і складовим до яких належать піразолідиніл, піперидил, піперазиніл, піразолідиніл, морфолініл і імідазолідиніл. Термін "гетероциклоалкіл" означає гетероциклільну групу, безпосередньо зв'язану з алкільною групою, яка може бути заміщеною або незаміщеною. Термін "С3-С12-циклоалкіл" означає неароматичну моно- або поліциклічну систему з приблизно від 3 атомів вуглецю до 12 атомів вуглецю, яка може бути факультативно заміщеною одним або декількома замісниками. Циклоалкільні групи, яким віддають перевагу, охоплюють, без обмеження ними, циклопропіл, циклобутил, циклопентил, циклогексил, циклооктил і пергідронафтил. Термін "аналог" охоплює сполуку, яка відрізняється від вихідної структури одним або декількома атомами С, N, О або S. Отже, сполука, в якій один з атомів N у вихідній структурі замінено на атом S, є аналогом згаданої вищевихідної сполуки. Термін "похідне" означає сполуку, яка була одержана зі сполуки за формулою (І), її аналог, таутомерну форму, стереоізомер, поліморф, гідрат, фармацевтично прийнятну сіль або фармацевтично прийнятний сольват, простим хімічним процесом перетворення однієї або декількох функціональних груп, таким як окислення, гідрогенізація, алкілування, одержання складних ефірів, галогенування тощо. Термін "стереоізомер" включає ізомери, які відрізняються один від іншого за розташуванням атомів у просторі, але чиї хімічні формули і структури, в усіх інших відношеннях, є ідентичними. Стереоізомери охоплюють енантіомери і діастереоізомери. Термін "таутомери" охоплює легко взаємоперетворювані ізомерні форми сполук у стані рівноваги. Прикладом є кето-енольна таутомерія. Термін "поліморфи" охоплює кристалографічно різні форми сполук з хімічно ідентичними структурами. Термін "фармацевтично прийнятні сольвати" охоплює комбінації молекул розчинника з молекулами або іонами розчиненої сполуки. Репрезентативні сполуки (1-13), які демонструють пригнічувальні властивості β-лактамаз, охоплюють, але ними не обмежуються: 1. 1 - {[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло [3.2.0]гепт-3ил]метил}-3-метил-1H-1,2,3-триазол-3-ій; 2. 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}3-етил-1H -1,2,3-триазол-3-ій; 3. 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}3-н-пропіл-1H-1,2,3-триазол-3-ій; 4. 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}3-аліл-1H-1,2,3-триазол-3-ій; 5. 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}3-(2-аміно-2-оксоетил)-1H-1,2,3-триазол-3-ій і відповідна кислота; 6. 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}3-(2-тре/и-бутокси-2-оксоетил)-1H-1,2,3-триазол-3-ій і відповідна кислота; 7. 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}3-(2-морфолін-4-іл-2-оксоетил)-1H-1,2,3-триазол-3-ій і відповідна кислота; 8. 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}3-{2-[(2-етокси-2-оксоетил)аміно]-2-оксоетил}-1H-1,2,3-триазол-3-ій і відповідна кислота; 9. 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}3-{2-[(3-етокси-3-оксопропіл)аміно]-2-оксоетил}-1H-1,2,3-триазол-3-ій і відповідна кислота; 6 UA 115966 C2 5 10 10. 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3ил]метил}-3-(2-{[1-(етоксикарбоніл)-2-гідроксипропіл]аміно}-2-оксоетил)-1H-1,2,3-триазол-3-ій і відповідна кислота; 11. 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3ил]метил}-3-бензил-1H-1,2,3-триазол-3-ій і відповідна кислота; 12. (2S,3S,5R)-3-метил-3-(3-метилімідазол-3-ій-1-ілметил)-4,4,7-триоксо-4-тіа-1азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбоксилат і відповідна кислота; і 13. (2S,3S,5R)-3-метил-3-(4-метил-3-метилімідазол-3-ій-1-ілметил)-4,4,7-триоксо-4-тіа-1азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбоксилат і відповідна кислота. Ці сполуки (від 1 до 11) були одержані за методиками, наведеними у патенті США 7,687.488 (індійський аналог IN 1217CHE2006). Сполуки 12 і 13 одержують за реакційною схемою, як показано нижче: 15 20 25 30 35 40 де Het означає Сполуку формули (IV) одержують шляхом взаємодії сполуки формули (VI) зі сполукою формули (V) на Стадії-1. На Стадії-2 сполуку формули (IV) перетворюють на сполуку формули (III). Перетворення сполуки формули (III) на сполуку формули (І) може здійснюватись з використанням силілувального агента, вибраного з-посеред гексаметилдисилазану (HMDS), триметилхлорсилану (TMCS), триметилсилілйодиду (TMSI), N,О-біс-(триметилсиліл)ацетаміду (BSA), метилтриметилсилілтрифторацетаміду (MSTFA), N,Обіс(триметилсиліл)трифторацетаміду (BSTFA), метилдихлорсилану, диметилдихлорсилану, дифенілдихлорсилану, N-метилсилілацетаміду (MSA), бістриметилсилілсечовини тощо, у присутності розчинників, таких як ацетон, метанол, тетрагідрофуран, хлороформ, дихлорметан, дихлоретан, етилацетат, Ν,Ν-диметилформамід (DMF), диметилацетамід (DMAc) тощо, або їх суміші. Сполуку формули (І) одержують шляхом введення в реакцію сполуки формули (III) з відповідним R-X (Х=галоген). Розкриті у цьому описі β-лактамні сполуки за варіантом, якому віддають перевагу, одержують у формі внутрішніх солей. У разі, коли репрезентативним заміщенням на R є карбонова кислота або аміногрупа, її можна в подальшому перетворити на фармацевтично прийнятні солі. Основи, що використовуються для одержання солей карбоксильних груп, вибирають з таких основ як гідроксид натрію, метоксид натрію, бікарбонат натрію, карбонат натрію, бікарбонат калію, карбонат калію, гідроксид кальцію, гідроксид магнію тощо, в таких розчинниках як простий ефір, тетрагідрофуран, метанол, трет-бутанол, діоксан, ізопропанол, етанол тощо. Можуть застосовуватись суміші розчинників. Солі, які одержують додаванням кислоти, можна також одержувати з використанням відповідної кислоти. Стереоізомери сполук, що являють собою частину цього винаходу, можна одержати з використанням реагентів в їх окремій енантіомерній формі в процесі, який надає таку можливість, або шляхом проведення реакції в присутності реагентів або каталізаторів в їх окремій енантіомерній формі чи шляхом розділення суміші стереоізомерів звичайними способами. Деякі способи, яким віддають перевагу, включають застосування мікробіологічного розділення, розділення діастереомерних солей, одержаних за допомогою хіральних кислот, таких як мигдалева кислота, камфорсульфонова кислота, винна кислота, молочна кислота 7 UA 115966 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 тощо, де це доречно, або з використанням хіральних основ, таких як бруцин, алкалоїди хінного дерева, їх похідні тощо. Цим винаходом передбачені також проліки сполук формули (І). Проліки є активною або неактивною сполукою, яка зазнає хімічних перетворень під впливом in vivo фізіологічних процесів, таких як гідроліз, метаболізм тощо, на сполуку за цим винаходом після введення вказаних проліків пацієнтові. Придатність і методи, залучені до процесу одержання сполук за цим винаходом з використанням проліків є добре відомими фахівцям в цій галузі. Різні поліморфи сполук загальної формули (І) можуть бути одержані шляхом кристалізації сполуки формули (І) за різних умов, відомих в галузі. Наприклад, з використанням різних традиційно застосовуваних розчинників або їх сумішей для перекристалізації; шляхом кристалізації при різних температурах; шляхом застосування різних режимів охолодження, починаючи від дуже швидкого до дуже повільного охолодження під час кристалізації. Поліморфні модифікації також можуть бути одержані шляхом нагрівання або плавлення сполуки з подальшим поступовим або швидким охолодженням. Наявність поліморфів може бути визначена за допомогою спектроскопії ЯМР із зондом у решітці твердого тіла, інфрачервоної спектроскопії, диференціальної сканувальної калориметрії, порошкової рентгенографії або інших подібних методів. Фармацевтично прийнятні сольвати сполук формули (І) можна одержати звичайними способами, такими як розчинення сполук формули (І) в таких розчинниках як вода, метанол, етанол, суміші розчинників, таких як ацетон:вода, діоксан:вода, N,N-диметилформамід:вода тощо, із застосуванням за варіантом, якому віддають перевагу, води, і перекристалізації із застосуванням різних методів кристалізації. Слід звернути увагу на те, що сполуки, опис яких наведено, можуть містити групи, які можуть існувати в таутомерних формах, і хоча у цьому описі названа, описана, відображена і/або заявлена лише одна форма, слід розуміти, що така назва, опис, відображення і/або пункт формули винаходу охоплюють всі форми. β-лактамні сполуки, розкриті у цьому описі, в комбінації з β-лактамним антибіотиком є придатними для лікування мікробних інфекції у людей та інших теплокровних тварин при введенні як парентеральним, так і місцевим та/або пероральним шляхом. На додаток до сполук формули (І), фармацевтичні композиції можуть також містити один або декілька відомих лікарських засобів, вибраних з-посеред інших застосовуваних в клінічній практиці антибіотиків, таких як пеніциліни (Penicillins) (піперацилін (Piperacillin), тікарцилін (Ticarcillin) тощо), цефалоспорини (Cephalosporins) (цефтазидим (Ceftazidime), цефметазол (Cefinetazole), цефотаксим (Cefotaxime) тощо), пенеми (Penems) (фаропенем (Faropenem), меропенем (Meropenem), ертапенем (Ertapenem) тощо), карбацефем (Carbacephem) (лоракарбеф (Loracarbef) тощо), оксацефем (Oxacephem) (моксалактам (Moxalactam), латамоксеф (Latamoxef), фломоксеф (Flomoxef) тощо), цефаміцини (Cephamycins) (цефотетан (Cefotetan) тощо), монобактами (Monobactams) (азтреонам (Aztreonam), тігемонам (Tigemonam) тощо), аміноглікозиди (Aminoglycosides) (стрептоміцин (Streptomycin), гентаміцин (Gentamicin), амікацин (Amikacin) тощо), бактеріоцини (Bacteriocins) (коліцини (Colicins), мікроцини (Microcins) тощо), хінолони (Quinolones) (ципрофлоксацин (Ciprofloxacin), моксифлоксацин (Moxifloxacin) тощо), сульфонаміди (Sulfonamides) (сульфаметоксазол (Sulfamethoxazole) тощо), макроліди (Macrolides) (еритроміцин (Erythromycin), рокситроміцин (Roxithromycin), азитроміцин (Azithromycin) тощо), тетрацикліни (Tetracyclines) (доксициклін (Doxycycline), міноциклін (Minocycline) тощо), гліцилцикліни (Glycylcyclines) (тігециклін (Tigecycline) тощо), оксазолідинони (Oxazolidinones) (лінезолід (Linezolid), торезолід (Torezolid), радезолід (Radezolid) тощо), ліпопептиди (Lipopeptides) (даптоміцин (Daptomycin) тощо), поліпептиди (Polypeptides) (актиноміцин (Actinomycin), бацитрацин (Bacitracin), колістин (Colistin), поліміксин В (Polymixin В) тощо), полієни (Polyene) (протигрибкові препарати) (натаміцин (Natamycin), ністатин (Nystatin), амфотерицин В (Amphotericin В) тощо), рифаміцини (Rifamycins) (рифампіцин (Rifampicin), рифабутин (Rifabutin), рифапентин (Rifapentine) тощо), хлорамфенікол (Chloramphenicol) тощо або їх похідні, або згадані фармацевтичні композиції можуть бути введені спільно з одним або декількома лікарськими засобами, згаданими вище. До антибіотиків належать пеніциліни (Penicillins), цефалоспорини (Cephalosporins), карбацефеми (Carbacephems), оксацефеми (Oxacephems), карбапенеми (Carbapenems), пенами (Penams), цефаміцини (Cephamycins), пенеми (Penems), монобактами (Monobactams) або їх комбінації. Пеніциліни охоплюють, але не обмежуються ними, амдиноцилін (Amdinocillin) (мецилінам (Mecillinam)), амоксицилін (Amoxicillin), ампіцилін (Ampicillin), амілпеніцилін (Amylpenicillin), апалцилін (Apalcillin), аспоксицилін (Aspoxicillin), азидоцилін (Azidocillin), азлоцилін (Azlocillin), 8 UA 115966 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 бакампіцилін (Bacampicillin), карбеніцилін (Carbenicillin), кариндацилін (Carindacillin), клометоцилін (Clometocillin), клоксацилін (Cloxacillin), циклацилін (Cyclacillin, Ciclacillin), диклоксацилін (Dicloxacillin), епіцилін (Epicillin), фенбеніцилін (Fenbenicillin), флоксацилін (Floxacillin) (флуклоксацилін (Flucloxacillin)), гетацилін (Hetacillin), ленампіцилін (Lenampicillin), метампіцилін (Metampicillin), метицилін (Methicillin), мезлоцилін (Mezlocillin), нафцилін (Nafcillin), оксацилін (Oxacillin), пенамецилін (Penamecillin), пенетецилін (Penethecillin), пеніцилін G (Penicillin G) (прокаїн пеніцилін (Procaine Penicillin)), пеніцилін N (Penicillin N), пеніцилін О (Penicillin О), пеніцилін V (Penicillin V) (феноксиметилпеніцилін (Phenoxymethyl Penicillin)), фенетицилін (Phenethicillin), піперацилін (Piperacillin), півампіцилін (Pivampicillin), пропіцилін (Propicillin), квінацилін (Quinacillin), сульбеніцилін (Sulbenicillin), талампіцилін (Talampicillin), темоцилін (Temocillin), тікарцилін (Ticarcillin), півмецилінам (Pivmecillinam), бензатин пеніцилін (Benzathine Penicillin), бензилпеніцилін (Benzyl Penicillin), ко-амоксиклав (Co-amoxiclav), ленампіцилін (Lenampicillin) або їх комбінації. Цефалоспорини охоплюють, але не обмежуються ними, цефалоридин (Cephaloridin), цефрадин (Cephradine), цефокситин (Cefoxitin), цефацетрил (Cephacetril), цефоперазон (Cefoperazone), цефіненоксим (Cefinenoxime), цефалогліцин (Cephaloglycin), цефоніцид (Cefonicid), цефодизим (Cefodizime), цефпіром (Cefpirome), цефпірамід (Cefpiramide), цефозопран (Cefozopran), цефозеліс (Cefoselis), цефлупренам (Cefluprenam), цефпімізол (Cefpimizole), цефклідин (Cefclidin), цефподоксим аксетил (Cefpodoxime axetil), цефтерам півоксил (Cefteram pivoxil), цефкапен півоксил (Cefcapene pivoxil), цефтобіпрол (Ceftobiprole), цефтаролін (Ceftaroline), цефхіном (Cefquinome), цефтіофур (Ceftiofur), цефовецин (Cefovecin), цефадроксил (Cefadroxil), цефалоніум (Cefalonium), цефепім (Cefepime), цефотаксим (Cefotaxime), цефтазидим (Ceftazidime), цефетамет півоксил (Cefetamet pivoxil), цефдіторен півоксил (Cefditoren pivoxil), цефалоридин (Cephaloridine), цефтазидим (Ceftazidime), цефтриаксон (Ceftriaxone), цефбуперазон (Cefbuperazone), цефалотин (Cephalothin), цефазолін (Cephazolin), цефапірин (Cephapirin), цефтезол (Ceftezole), цефамандол (Cefamandole), цефотіам (Cefotiam), цефотіам гексетил (Cefotiam hexetil), цефуроксим (Cefuroxime), цефтизоксим (Ceftizoxime), цефменоксим (Cefmenoxime), цефузонам (Cefuzonam), цефсулодин (Cefsulodin), цефметазол (Cefmetazole), цефмінокс (Cefminox), цефалексин (Cephalexin), цефрадин (Cefradine), цефаклор (Cefaclor), цефадроксил (Cefadroxil), цефалоніум (Cefalonium), цефпрозил (Cefprozil), цефуроксим аксетил (Cefuroxime axetil), цефіксим (Cefixime), цефподоксим проксетил (Cefpodoxime proxetil), цефтибутен (Ceftibuten), цефдинір (Cefdinir), CXA-101 (FR264205) або їх комбінації. Пенеми охоплюють, без обмеження ними, фаропенем (Faropenem) і карбапенеми, які охоплюють, без обмеження ними, меропенем (Meropenem), ертапенем (Ertapenem), доріпенем (Doripenem), біапенем (Biapenem), паніпенем (Panipenem), ритипенем (Ritipenem), тебіпенем (Tebipenem), томопенем (Tomopenem), сулопенем (Sulopenem), разупенем (Razupenem), іміпенем (Imipenem), ME 1036, SM216601 або їх комбінації. Монобактами охоплюють, без обмеження ними, азтреонам (Aztreonam), карумонам (Carumonam), тигемонам (Tigemonam), BALI9764, BAL30072 або їх комбінації. β-лактамні антибіотики у комбінації зі сполуками формули (І) можуть також бути введені спільно з аміноглікозидами, бактеріоцинами, хінолонами, сульфаніламідами, макролідами, тетрациклінами, гліцилциклінами (Glycylcyclines), оксазолідинонами, ліпопептидами, поліпептидами, ріфаміцинами (Rifamycins), хлорамфеніколом, полієнами (протигрибковими препаратами) та їх похідними. Сполуки формули (І) можуть також вмішувати або бути введеними спільно з бактерицидним препаратом/білковим фактором, що підвищує проникність (ВРІ), або інгібіторами відтоку речовин з клітини для підвищення активності проти грамнегативних бактерій і бактерій, стійких до антимікробних агентів. Противірусні, антипаразитарні, протигрибкові агенти та інші антибіотики можуть також вводитися в комбінації з інгібувальними сполуками формули (І). Комбінація сполуки формули (І) з відповідним антибіотиком може бути застосована для лікування пацієнтів з бактеріальними інфекціями, пацієнтів у передопераційний період, пацієнтів у післяопераційний період, пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії (ICU), пацієнтів з нозокаміальними інфекціями та тварин. Фармацевтична композиція може бути у традиційно застосовуваних формах, таких як таблетки, капсули, драже, гранули, порошки, сиропи, пастилки, розчини, суспензії, аерозолі, трансдермальні пластирі, креми місцевого застосування та мазі тощо, може містити ароматизатори, підсолоджувачі тощо у прийнятних твердих або рідких носіях або розріджувачах або у відповідних стерильних середовищах для одержання ін'єкційних розчинів або суспензій. 9 UA 115966 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Фармацевтична композиція може також містити фармацевтично прийнятний носій, який є відомим в галузі. Сполуки можуть бути ліофілізованими окремо або в комбінації з антибіотичними сполуками/агентами, як описано вище, та факультативно з додаванням будь-яких агентів. Вказані агенти включають комплексоутворювальні агенти або антикоагулянти, антиоксиданти, стабілізатори, аміноглікозиди, фармацевтично прийнятні солі тощо або їх суміші. Ліофілізація може може бути здійснена з розбавлених розчинів або концентрованих розчинів залежно від необхідної якості кінцевого продукту. Перед ліофілізацією або сушінням виморожуванням або відтаванням, ліофілізат може бути знегажений до оптимальної концентрації газу. Вказані сполуки можуть бути відфільтровані за стерильних умов. Відповідні методи фільтрації, наприклад, ультрафільтрація, також можуть бути застосовані для істотного зниження рівнів галактоманана. Сполуки формули (І) також можуть бути фізично змішані з прийнятним антибіотичним агентом. Сполука формули (І) також може бути застосована для лікування інфекцій, спричинених бактеріями, що продукують β-лактамази, зокрема, КРС-2. Окрім сполуки формули (І), фармацевтична композиція може також містити буфери, такі як цитрат натрію, ацетат натрію, тартрат натрію, карбонат натрію, бікарбонат натрію, морфолінопропансульфонова кислота, інші фосфатні буфери тощо, і хелатоутворювальні домішки, наприклад, етилендіамінтетраоцтову кислоту (EDTA), діетилентриамінпентаоцтову кислоту, гідроксиетилендіамінтриоцтову кислоту, нітрилотриоцтову кислоту, 1,2діаміноциклогексантетраоцтову кислоту, біс(2-аміноетил)етиленглікольтетраоцтову кислоту, 1,6-гексаметилендиамінтетраоцтову кислоту тощо або їх фармацевтично прийнятні солі. Сполуки формули (І) є придатними для лікування або запобігання бактеріальної інфекції у хазяїна, зазвичай, у тварини, а за найтиповішим варіантом - у людини, яке включає введення хазяїну терапевтично ефективної кількості сполуки формули (І) або її фармацевтично прийнятної солі і/або її проліків разом з β-лактамним антибіотиком. Термін "профілактика" або "запобігання" означає запобігання захворювання, тобто перешкоджання розвитку клінічних симптомів хвороби. Термін "лікування"/"лікувати" означає будь-яке лікування хвороби у ссавця, в тому числі: (а) пригнічення хвороби, тобто уповільнення або зупинку розвитку клінічних симптомів, та/або (b) зменшення інтенсивності симптомів хвороби, тобто спричинення зворотного розвитку клінічних симптомів. Термін "терапевтично ефективна кількість" або "ефективна кількість" означає таку кількість сполуки або суміші сполук формули (І), яка є достатньою для здійснення лікування, як визначено нижче, при введенні окремо або у поєднанні з іншими терапевтичними засобами ссавцю, який потребує такого лікування. Термін "потенціювання" означає посилення впливу агенту іншим агентом таким чином, що загальний вплив є більшим, аніж сума впливів обох агентів. Термін "сполука(-и) для застосування" у значенні, вживаному у цьому описі, охоплює будьякий один або декілька з таких пунктів: (1) застосування сполуки(сполук), (2) спосіб застосування сполуки(сполук), (3) застосування у лікуванні, (4) використання для виготовлення фармацевтичної композиції/лікарського засобу для лікування, або (5) спосіб лікування/запобігання/ослаблення/пригнічення, що включає введення ефективної кількості сполуки формули (І) суб'єкту, який цього потребує. Термін "суб'єкт" означає пацієнтів з бактеріальними інфекціями, пацієнтів у передопераційний період, пацієнтів у післяопераційний період, пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії, пацієнтів з нозокоміальними інфекціями, пацієнтів з позалікарняними інфекціями та тварин. З наведеного вище опису фахівець у цій галузі може легко встановити суттєві характеристики цього винаходу і без відхилення від його суті та обсягу здійснити різноманітні зміни та модифікації винаходу, щоб пристосувати його до різних варіантів застосування і умов. Один раз описаний термін вжитий у тому ж значенні в усьому описі винаходу. Еталонна сполука-1 (Сполука-1) 1-{[(2S',5S',5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3метил-1H-1,2,3-триазол-3-ій 10 UA 115966 C2 5 10 15 20 25 До суспензії (2S,3S,5R)-3-метил-7-оксо-3-(1Н-1,2,3-триазол-1-ілметил)-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонової кислоти 4,4-діоксиду (25 г) в ацетоні (100 мл) при температурі 2530 °C повільно з перемішуванням додають N,О-біс(силіл)ацетамід (18,6 г). Реакційну суміш перемішують при цій температурі (25-30 °C) протягом 15-20 хв. До одержаного прозорого розчину протягом 15 хв додають йодид метилу (100 мл), і перемішують з інтервалами 25-30 хв протягом 24 год. Осаджену тверду речовину відокремлюють фільтруванням, і промивають ацетоном (25 мл). Маса одержаної твердої речовини у вологому стані становить 30 г. Вказану вище вологу тверду речовину перемішують з очищеною водою (300 мл) при температурі 10-15 °C протягом 2,5 год. До одержаної реакційної суміші додають тіосульфат натрію (0,1 г), і перемішують при температурі 10-15 °C протягом 10-15 хв. До реакційної суміші додають дихлорметан (300 мл), одержану суміш перемішують, і відокремлюють органічний шар. Водний шар двічі промивають розчином смоли Amberlite LA-2 (5 % розчин у дихлорметані), а потім двічі дихлорметаном. До водного розчину додають активоване вугілля (1 г), перемішують протягом 15 хв, фільтрують, і промивають очищеною водою (25 мл). Розчин фільтрують, і 1 ліофілізують з одержанням вказаної в заголовку сполуки у чистому вигляді (10 г). H NMR (400 МГц, DMSO-d6) δ ppm: 1,39 (s, 3Н), 3,14 (dd, J=16,0 Гц 1,3 Гц, 1Н), 3,55 (dd, J=16,0 Гц, 4,2 Гц, 1Н), 3,97 (s, 1H), 4,34 (s, 3H), 5,05 (dd, J=4,2 Гц, 1,3 Гц, 1Н), 5,29 (d, J=14,7 Гц, 1Н), 5,42 (d, J=14,7 Гц, 1Н), 8,91 (d, J=1,3 Гц, 1Н), 8,99 (d, J=1,3 Гц, 1Н). Масове число m/z: M+1 пік при 315. Альтернативно розчин може бути підданим сушінню розпилюванням з одержанням вказаної в заголовку сполуки. Сполука-12 (2S,3S,5R)-3-метил-3-(3-метилімідазол-3-ій-1-ілметил)-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0] гептан-2-карбоксилат Стадія 1: Одержання бензгідрилового складного ефіру (2S',3S',5R)-3-(імідазол-1-ілметил)-3метил-7-оксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонової кислоти 30 35 40 До перемішуваного розчину імідазолу (1,696 г, 24,9 ммоль) в ацетонітрилі (75 мл) і воді (25 мл) додають бікарбонат натрію (4,18 г, 49,8 ммоль), і перемішують одержану масу протягом 15 хв. До вказаної вище суміші додають бензгідриловий складний ефір (2S,3S,5R)-3-хлорметил-3метил-7-оксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонової кислоти (10 г, 24,8 ммоль), і перемішують при температурі 25-30 °C протягом 24 год. Після завершення реакції реакційну масу розбавляють сумішшю етилацетату і води. Органічний шар відокремлюють. Водний шар знову екстрагують етилацетатом. Об'єднаний органічний шар сушать безводним сульфатом натрію, і концентрують у вакуумі до одержання неочищеного бензгідрилового складного ефіру (2S,3S,5R)-3-(імідазол-1-ілметил)-3-метил-7-оксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонової кислоти. Вихід: 10 г. Стадія 2: Одержання бензгідрильного складного ефіру (2S,3S,5R)-3-(імідазол-1-ілметил)-3метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонової кислоти 11 UA 115966 C2 5 10 15 Неочищений бензгідриловий складний ефір (2S,3S,5R)-3-(імідазол-1-ілметил)-3-метил-7оксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонової кислоти (10 г), одержаний на попередній стадії, розчиняють в ацетонітрилі (50 мл). До вказаного вище розчину додають суміш оцтової кислоти і води, і охолоджують до температури 0-5 °C. До гомогенної реакційної суміші додають перманганат калію (14,59 г, 92,3 ммоль). Перемішування продовжують при температурі 0-5 °C протягом ще 2 год. Реакційну масу гасять розчином метабісульфіту натрію. Реакційну масу розбавляють сумішшю етилацетату і води. Органічний шар відокремлюють, і екстрагують водний шар етилацетатом. Об'єднаний органічний шар нейтралізують насиченим розчином бікарбонату натрію. Органічний шар сушать безводним сульфатом натрію, і концентрують при зниженому тиску. До одержаного залишку додають ацетон, і перемішують протягом 30 хв. В осад випадає тверда речовина білого кольору, яку відфільтровують і сушать. Вихід: 2,60 г (22,4 %). 1 Η NMR (400 МГц, DMSO-d6) δ ppm: 1,09 (s, 3H), 3,35 (d, J=16,0Гц, 1Н), 3,76 (dd, J=16,0 Гц, 2,0 Гц, 1H), 4,42 (d, J=15,6 Гц, 1H), 4,90 (d, J=15,6 Гц, 1H), 5,10 (s, 1H), 5,26(m, 1H), 6,89 (s, 2H), 6,98 (s, 1H), 7,33-7,50 (m, 11H). Масове число m/z: M+1 пік при 466. Стадія 3: Одержання (2S,3S,5R)-3-(імідазол-1-ілметил)-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонової кислоти (Сполука-М) 20 25 30 До розчину бензгідрилового складного ефіру (2S,3S,5R)-3-(імідазол-1-ілметил)-3-метил4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонової кислоти (900 мг, 1,9ммоль) у метанолі (20 мл) додають 10 % Pd/C (900 мг (мас.)), і перемішують в атмосфері водню протягом 2 год. Реакційну масу фільтрують, і промивають метанолом. Фільтрат упарюють при зниженому тиску. До залишку додають діетиловий ефір (30 мл), і перемішують протягом 15 хв. Тверду речовину білого кольору, що випала до осаду, відфільтровують, і промивають діетиловим ефіром. Вихід: 1 530 мг (91,3 %). H NMR (400 МГц, DMSO-d6) δ ppm: 1,38 (s, 3H), 3,28 (d, J=16,4 Гц,1H), 3,68 (dd, J=16,4 Гц, 4,4 Гц,1H), 4,51 (d, 15,2 Гц, 1H), 4,53 (s, 1H), 4,84 (d, І=15,2Гц, 1H), 5,14-5,15 (m, 1H), 7,02 (s, 1H), 7,25 (s, 1H), 7,85 (s, 1H). Масове число m/z: M+1 пік при 300. Стадія 4: Одержання (2S,3S,5R)-3-метил-3-(3-метилімідазол-3-ій-1-ілметил)-4,4,7-триоксо-4тіа-1 -азабіцикло [3.2.0] гептан-2-карбоксил ату 35 40 До суспензії (2S,3S,5R)-3-(імідазол-1-ілметил)-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонової кислоти (450 мг, 1,5 ммоль) у безводному ацетоні (1,8 мл) при перемішуванні повільно додають N,О-біс(силілацетамід) (0,93 мл, 3,7 ммоль). Реакційну масу додатково перемішують протягом 15 хв. До одержаного прозорого розчину додають метилйодид (1,8 мл), і перемішують при температурі 25-30 °C протягом 2 діб. Реакційну масу 12 UA 115966 C2 5 10 концентрують, і розбавляють сумішшю дихлорметан-вода. Органічний шар відокремлюють. Водний шар промивають розчином смоли Amberlite LA-2 (30 % розчину в дихлорметані), а потім дихлорметаном. Водний шар знегажують. і ліофілізують з одержанням вказаної в заголовку 1 сполуки. Температура плавлення: 161,37 °C. Н NMR (400 МГц, D20) δ ppm: 1,53 (s, 3H), 3,47 (dd, J=16,7Гц, 1,36 Гц,1H), 3,70 (dd, J=16,7 Гц, 4,2 Гц, 1H), 3,94 (s, 3H), 4,41 (s, 1H), 4,99 (ABquartet, J=15,4 Гц, 2H), 5,09 (m, 1H), 7,53 (s, 1H), 7,64 (s, 1H), 8,99 (s, 1H). Масове число m/z: M+1 пік при 314. Сполука 13 (2S,3S,5R)-3-метил-3-(4-метил-3-метилімідазол-3-ій-1-ілметил)-4,4,7-триоксо-4-тіа-1азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбоксилат Стадія 1. Одержання бензгідрилового складного ефіру (2S,3S,5R)-3-(4-метилімідазол-1ілметил)-3-метил-7-оксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонової кислоти 15 20 25 30 35 40 45 До перемішуваного розчину бензгідрилового складного ефіру (2S,3S,5R)-3-хлорметил-3метил-7-оксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонової кислоти (3 г, 7,4 ммоль) в ацетонітрилі (22,5 мл) додають бікарбонат натрію (628 мг, 7,4 ммоль), воду (7,5 мл) і 4метилімідазол (1,22 г, 7,4 ммоль). Одержану масу перемішують при температурі 25-30 °C протягом 42 год. Реакційну масу розбавляють сумішшю етилацетату і води. Органічний шар відокремлюють. Водний шар знову екстрагують етилацетатом. Об'єднаний органічний шар сушать безводним сульфатом натрію, і концентрують у вакуумі до одержання неочищеного бензгідрилового складного ефіру (2S,3S,5R)-3-(4-метилімідазол-1-ілметил)-3-метил-7-оксо-4-тіа1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонової кислоти. Вихід: 3,5 г. Стадія 2. Одержання бензгідрилового складного ефіру (2S,3S,5R)-3-(4-метилімідазол-1ілметил)-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонової кислоти Неочищений бензгідриловий складний ефір (2S,3S,5R)-3 -(4-метилімідазол-1-ілметил)-3метил-7-оксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонової кислоти (3,5 г, 7,8ммоль), одержаний на попередній стадії, розчиняють в ацетонітрилі (18 мл). Після цього до вищевказаного розчину додають суміш оцтової кислоти (18 мл) і води (9 мл), і охолоджують до температури 0-5 °C. До гомогенної реакційної суміші додають перманганат калію (2,47 г, 15,6ммоль). Перемішування продовжують при температурі 0-5 °C протягом ще 2 год. Реакційну масу гасять розчином метабісульфіту натрію, і розбавляють етилацетатом і водою. Органічний шар відокремлюють, і екстрагують водний шар етилацетатом. Об'єднаний органічний шар нейтралізують насиченим розчином бікарбонату натрію. Органічний шар сушать безводним сульфатом натрію, і концентрують при зниженому тиску. Шляхом очищення неочищеної сполуки хроматографуванням на колонці з силікагелем (елюювання градієнтом 40-50 % етилацетату в гексані) одержують чисту сполуку у вигляді безбарвної твердої речовини. Вихід: 350 мг (10 %). 1 H NMR (400 МГц, CDCI3, δ ppm): 1,00 (s, 3H), 2,17 (s, 3H), 3,50 (dd, J=16,2 Гц, 1,8 Гц, 1H), 3,57 (dd, J=16,2 Гц, 4,1 Гц, 1H), 4,24 (d, J=15,3 Гц, 1H), 4,50 (s, 1H), 4,61-4,62 (m, 1H), 6,53 (s, 1H), 6,99 (s, 1H), 7,05 (s, 1H) 7,32-7,49 (m, 10H). Стадія 3 Одержання бензгідрилового складного ефіру (2S,3S,5R)-3-метил-3-(4-метил-3метилімідазол-3-ій-1-ілметил)-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонової кислоти 13 UA 115966 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 До суспензії бензгідрилового складного ефіру (2S,3S,5R)-3-(4-метилімідазол-1-ілметил)-3метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонової кислоти (350 мг, 0,6 ммоль) у безводному ацетоні (4 мл) додають метилйодид (4 мл), і перемішують при температурі 25-30 °C протягом 15 год. Реакційну масу концентрують, і очищають шляхом хроматографування на колонці з силікагелем (елюювання градієнтом 0-10 % МеОН в дихлорметані) з одержанням 1 продукту у вигляді твердої речовини блідо-жовтого кольору. Вихід: 320 мг (96 %). Н NMR (400 МГц, CDCl3, δ ppm): 1,35 (s, 3H), 2,30 (s, 3H), 3,47 (dd, J=16,4 Гц, 1,7 Гц 1H), 3,58 (dd, J=16,4 Гц, 4,4 Гц 1H), 3,89 (s, 3H), 4,6 (s, 1H), 4,69 (m, 1H), 4,89 (ABquartet, J=15,9 Гц, 2H), 7,01 (s, 1H), 7,26 (s, 1H), 7,32-7,49 (m, 10H), 9,83(s, 1H). Стадія 4: Одержання (2S,3S,5R)-3-метил-3-(4-метил-3-метилімідазол-3-ій-1-ілметил)-4,4,7триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбоксилату До суспензії бензгідрилового складного ефіру (2S,3S,5R)-3-метил-3-(4-метил-3метилімідазол-3-ій-1-ілметил)-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбонової кислоти (310мг, 0,62ммоль) додають м-крезол (3 мл), і перемішують при кімнатній температурі протягом ночі. До реакційної суміші додають гексан (3 × 25 мл), і перемішують протягом 5 хв, після чого декантують. До реакційної суміші додають діетиловий ефір (15 мл). Одержану тверду речовину розбавляють водою, і обробляють смолою Amberlite LA-2 (30 % розчину в дихлорметані), а потім дихлорметаном. Водний шар ліофілізують з одержанням продукту у 1 вигляді твердої речовини блідо-жовтого кольору. Вихід: 130 мг (75 %). Н NMR (400 МГц, D20) δ ppm: 1,52 (s, 3H), 2,31 (s, 3H), 3,47 (dd, J=16,7 Гц, 1,3 Гц1H), 3,71 (dd, Д=16,7Гц, 4,1 Гц 1H), 3,80 (s, 3H), 4,39 (s, 1H), 4,92 (ABquartet, І=15,4Гц, 2H), 5,08 (m, 1H), 7,38 (s, 1H), 8,86 (s, 1H). Масове число m/z: M+1 пік при 328. Наведені нижче приклади представлені лише з ілюстративною метою і не повинні розглядатися як такі, що обмежують обсяг даного винаходу. Вважається, що варіанти і заміни, які є очевидними для фахівця в цій галузі, входять до обсягу і суті даного винаходу. Біологія: Виявлення KPC/ESBL-продукуючих Enterobacteriaceae У цьому дослідженні Сполуку-1 використовують як діагностичний реагент для виявлення βлактамаз, що належать до сімейств КРС & ESBL (наприклад, SHV18), які продукуються бактеріями, які входять до складу родини ентеробактерій {Enterobacteriaceae). Для виявлення використовують простий набір дисків з фільтрувального паперу, просочених антибіотиками, на агаровому живильному середовищі. У разі, коли бактеріальний штам експресує β-лактамази, зона пригнічення у поєднанні зі Сполукою-1 буде значно більшою, аніж у разі одного антибіотика. Методика 1: - Чашки з агаром Мюллера-Хінтона інокулюють тестовим-мікроорганізмом (стандарт мутності 0,5 за МакФарландом, розведення 1:10) - Тест-мікроорганізми: Klebsiella pneumoniae (К.р) АТСС ВАА-1705, Klebsiella pneumoniae ATCC 700603, Escherichia coli (E.c) E.coli 233 - Паперові диски (7 мм), просочені карбапенемом (наприклад, іміпенемом [ІРМ], 10 мкг) і цефалоспорином (наприклад, цефтазидимом [CAZ], 30 мкг), розміщують на інокульованих чашках з агаром - Диск зі Сполукою-1 (60 мкг) поміщають на відстані 7 мм і 10 мм від дисків з карбапенемом і цефалоспорином. - У разі присутності Сполуки-1 наявність експресованих карбапенемаз або ESBLs визначають за розширенням зон пригнічення іміпенемом або цефтазидимом в результаті синергії. 14 UA 115966 C2 5 10 15 20 Результати: Синергія спостерігалась як збільшення зони іміпенема або цефтазидима, прилеглої до диску, що містить Сполуку-1 (Фігура 1). Методика 2: Методика залишається такою ж, як і Методика 1, за винятком таких змін: - Сполуку-1 (60 мкг) додають на той самий диск в поєднанні з карбапенемом (наприклад, іміпенемом, 10 мкг) або цефалоспорином (наприклад, цефтазидимом, 30 мкг), і розміщують на інокульованій чашці з агаром. - Наявність експресованих карбапенемаз або ESBLs визначають за збільшенням діаметру зон іміпенема або цефтазидима у поєднанні зі Сполукою-1 у зіставленні з лише антибіотиком. Результати Пригнічувальна активність Сполуки-1 відносно карбапенемаз або ESBLs продемонстрована збільшенням діаметру зони (Таблиця 1) іміпенема або цефтазидима у поєднанні зі Сполукою-1 порівняно з лише антибіотиком (Фігура 1). Методика 1 на фігурах (А), (В) і (С) демонструє збільшення зони пригнічення іміпенема або цефтазидима, прилеглої до диску, що містить Сполуку-1, у разі його знаходження на відстані 10 мм і 7 мм. Методика 2 на фігурах (А), (В) і (С) демонструє збільшення зони пригнічення іміпенема або цефтазидима у поєднанні зі Сполукою1 (IT & СТ) у зіставленні з лише антибіотиком (І & С). Обидва способи на Фігурі (D) не показують збільшення зони пригнічення, і Сполука-1 не демонструє жодної зони пригнічення у зв'язку з відсутністю β-лактамази в штамі. Результати для ізолятів з ферментами КРС наведені в Таблиці 1. Таблиця 1 Зона пригнічення (ZOI) для клінічних ізолятів з карбапенемазами класу А і ESBL Фенотип КРС2 КРСЗ SHV18 β-lac-ve 25 30 35 40 45 Мікроорганізм K. pneumoniae Е. coli К. pneumoniae Е. coli ZOI(mm) CAZ ІРМ Окремо +Сполука-1 Окремо +Сполука-1 12 18,5 14,5 20 11 22,5 14 20 12 23 25 25 25 25 26,5 26,5 № штаму АТССВАА-1705 Е.coli 233 АТСС 700603 АТСС 25922 - Сполука-1 збільшила зону пригнічення цефтазидиму від 12 мм до 18,5 мм та від 11 мм до 22,5 мм проти перевірених КРС2- і КРС3-продукуючих штамів, відповідно. - Сполука-1 збільшила зону пригнічення іміпенема від 14,5 мм до 20 мм та від 14 мм до 20 мм проти перевірених КРС2- і КРС3-продукуючих штамів, відповідно. - Сполука-1 збільшила зону пригнічення цефтазидиму від 12 мм до 23 мм проти перевіреного SHV18-продукуючого штаму, у той час як не було ніяких змін в діаметрі іміпенему з або без Сполуки-1, що вказує на природну активність іміпенему проти цього штаму. - Проти штаму, негативного щодо β-лактамаз, впливу Сполуки-1 не спостерігалось ні у разі цефтазидиму, ні у разі іміпенему, оскільки обидва ці антибіотики мають природну активність проти цього штаму. Висновок: Сполука-1 може бути застосована як інструмент діагностики для виявлення β-лактамаз, включаючи КРС. Тестування in vitro β-лактамні сполуки формули (І), розкриті в цьому описі, досліджували у комбінації з βлактамними антибіотиками на спроможність діяти як інгібітор β-лактамаз проти карбапенемаз. Сполуки, розкриті в цьому описі, досліджували in vitro на антибактеріальну активність проти, наприклад, КРС-продукуючих і КРС-експресуючих бактеріальних грамнегативних штамів шляхом проведення дослідження пригнічення β-лактамаз з цими ферментами, β-лактамні сполуки, що мають заміщення на атомі(-ах) азоту гетероциклу, демонструють значну пригнічувальну спроможність щодо β-лактамаз. Для порівняльних досліджень разом з βлактамними антибіотиками були використані тазобактам, клавуланова кислота та сульбактам. Карбапенеми, цефалоспорини, монобактами і пенеми (у тому числі застосовувані у ветеринарній медицині) були вибрані як антибактеріальні агенти. Антимікробне тестування in vitro шляхом визначення мінімальної пригнічувальної концентрації (МІС): Метод мікророзведення бульйону β-лактамну сполуку перевіряли на in vitro антибактеріальну активність методом мікророзведення бульйону або методом розведення 15 UA 115966 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 агару, як зазначено в документах, опублікованих Інститутом клінічних та лабораторних стандартів (CLSI), США (раніше NCCLS). Затверджений стандарт М7-А7, січень 2006 p., CLSI, Wayne, Pennsylvania, USA і M100-S18, січень 2008 p., CLSI, Wayne, Pennsylvania, USA. Визначення синергічної мінімальної пригнічувальної концентрації (МІС) методом мікророзведення бульйону здійснювали у форматі "шахової дошки" з рядом концентрацій самостійних антибактеріальних засобів разом з кількома концентраціями BLI (інгібітор βлактамаз) сполук та інших порівняльних BLI агентів на 96-лункових титраційних мікропланшетах. Стисло, концентровані розчини (наприклад, 2560 мкг/мл і 1280 мкг/мл) βлактамних антибіотиків одержують у воді, 0,1 Μ фосфатному буфері, рН 6,0 або рН 7,0 чи відповідних розчинниках, відповідно. Аналогічно одержують концентровані розчини BLI агентів, у тому числі Сполуки-1. β-лактамні антибіотики перевіряють в діапазоні концентрацій 0,06-128 мкг/мл. BLI агенти, в тому числі BLI сполуки, перевіряють в діапазоні концентрацій 1-64 мкг/мл. Робочі розчини всіх агентів і сполук одержують шляхом відповідного розведення в бульйоні Мюллера-Хінтона з відрегульованою концентрацією катіонів (саМНВ). Двократні розведення антибактеріальних агентів одержують шляхом послідовного розбавлення робочих розчинів у саМНВ в лунках 96-лункових титраційних мікропланшетів. BLI агенти, включаючи BLI сполуки, також піддають послідовному розведенню, після чого кожну концентрацію, призначену для тестування, додають до кожної з різних антибактеріальних концентрацій. Вказані BLI сполуки, інші порівняльні інгібітори β-лактамаз і всі антибактеріальні засоби також випробовують окремо. Бактеріальний інокулят одержують шляхом відбору з 3-5 лунок ізольованих бактеріальних колоній однакового морфологічного вигляду 18-24 год. культури і доведенням мутності суспензії 8 у фізіологічному розчині до 0,5 за МакФарландом з бактеріальною популяцією ~1×10 колонієтвірних одиниць (КУО) на мл суспензії. Суспензію розбавляють у співвідношенні 1:100 у 6 саМНВ з одержанням бактеріальної популяції ~1×10 КУО/мл в якості інокуляту. Цей бактеріальний інокулят додають в лунки титраційного мікропланшету, що містять саМНВ з антибактеріальними агентами або антибактеріальними агентами + BLI агенти, у об'ємі, який дорівнює об'єму саМНВ з антибактеріальними агентами або антибактеріальними агентами + BLI агенти. 5 Таким чином, кінцевий інокулят зменшується наполовину (~5×10 КУО/мл), і концентрація антибіотиків, що випробуються, і комбінацій також зменшується наполовину. Інокульовані планшети інкубують при температурі 3 5 °C в атмосфері навколишнього середовища протягом 18-20 год. Планшети після інкубації перевіряють неозброєним оком за допомогою оптичних дзеркал, і МІС реєструють у вигляді концентрації, у разі якої не спостерігається росту або видимої мутності інокульованої культури. За методом розведення агару, стисло, одержують концентровані розчини цефалоспоринів для ветеринарного застосування (наприклад, 2мг/мл) у воді, 0,1 Μ фосфатному буфері або відповідних розчинниках з подальшим двократним послідовним розведенням розчинів. Сполуку1 розчиняють у воді, а тазобактам (порівняльний інгібітор β-лактамаз) в 0,1 Μ фосфатному буфері, рН 6,0, з одержанням розчину (1 мг/мл). Цефалоспорини перевіряють в діапазоні концентрацій 0,5-32 мкг/мл. Для комбінації тазобактам або сполуку-1, опис яких наведено, випробували з фіксованою концентрацією 4 мкг/мл, разом з концентраціями цефалоспоринів у діапазоні від 0,5 мкг/мл до 32 мкг/мл. Цефалоспорини окремо і в комбінації зі Сполукою-1 або тазобактамом кожної концентрації додають до 20 мл розплавленого агару Мюллера-Хінтона, охолодженого до температури 40-50 °C і розлитого по чашкам Петрі. Сполуку формули (І) і тазобактам також випробовують у індивідуальному порядку. Бактеріальний інокулят одержують шляхом відбору з 3-5 лунок ізольованих бактеріальних колоній однакового морфологічного вигляду 18-24 год. культури і доведенням мутності суспензії у фізіологічному розчині до 0,5 за 8 МакФарландом з бактеріальною популяцією ~1×10 колонієтвірних одиниць (КУО) на мл суспензії. Суспензію розбавляють у співвідношенні 1:10 у фізіологічному розчині з одержанням 7 бактеріальної популяції ~1×10 КУО/мл як інокуляту. Цим бактеріальним інокулятом за допомогою багатоточкового інокулятора інокулюють готові чашки Петрі, де кожна пляма 4 інокуляту містить ~1×10 КУО бактеріального штаму. Інокульовані чашки Петрі інкубують при температурі 35 °C в атмосфері навколишнього середовища протягом 18-20 год. Чашки Петрі після інкубації розміщують на темній невідбивній поверхні, і МІС реєструють як концентрацію, у разі якої не спостерігається росту інокульованої культури. 16 UA 115966 C2 Таблиця 2 Мінімальна пригнічувальна концентрація (МІК) іміпенему в комбінації з інгібітором β-лактамаз (BLI), Сполукою-12, проти карбапенемаза (КРС)-продукуючих штамів Klebsiella рnеumoniae Тип КРС Штами К. рnеumoniae АТСС ВАА-1705 К. рnеumoniae КРС2 UMM3 Е. cloacae 01 КРС2* MGH 049 Ε. coli КРСЗ E. coli233 К. рnеumoniae КРСЗ NCTC 13438 КРС2 МІС (мкг/мл) іміпенему у комбінації з BLI з концентрацією 4 мкг/мл або 16 мкг/мл Кількість Сполука-1 Сполука-М Сполука-12 Сполука-1 Тазобактам BLI 4 16 4 16 4 16 4 16 4 16 32-64 2 2 8 8 4 4 4 64 8 64 64 >64 >64 >64 64 >64 32 >64 32 >64 64 >64 NA NA 32 >64 8 >64 ΝΑ NA >64 >64 >64 >64 >64 >64 64 >64 AZT BLI >64 NA >64 NA 64 64 NA >64 >64 NA >64 NA >64 64 NA >64 NA >64 >64 >64 IMP: іміпенем, MER: меропенем, ERT: ертапенем, FAR: фаропенем і AZT: азтреонам. 17 >64 >64 >64 UA 115966 C2 5 Сполука-1 виявляє синергітичну дію з іміпенемом і меропенемом краще, ніж тазобактам або клавуланова кислота чи сульбактам, проти КРС-2-продукуючого штаму АТСС ВАА1705 при концентрації >4 мкг/мл. Вказана сполука також демонструє кращу синергію з ертапенемом, фаропенемом і азтреонамом, ніж вищевказані порівняльні агенти при концентрації 64 мкг/мл (Таблиця-За). Аналогічно, наведені нижче сполуки в згаданій серії експериментів показали відновлення антибактеріальної активності іміпенема і меропенема (Таблиця-3b). Таблиця 3b Пенеми (BLI) проти КРС-2-продукуючої K.рnеumoniae (АТСС ВАА-1705) Концентрація BLI (мкг/мл) BLI 4 16 4 16 4 16 4 16 4 16 4 16 4 16 Сполука-4 Сполука-2 Сполука-6 Сполука-5 Сполука-8 Сполука-1 Тазобактам Іміпенем 32-64 4 1 4 1 8 8 8 1 8 4 4 1 16 8 МІС (мкг/мл) Меропенем 32-64 8 4 8 2 16 4 8 2 8 4 8 1 32 8-16 BLI >16 >16 >16 >16 >16 >16 >16 Таблиця 4 Людські цефалоспорини/сполука-1 проти КРС-2-продукуючої K. рnеumoniae (АТСС ВАА-1705) BLI + Сполука-1 + Тазобактам + Клавуланова кислота + Сульбактам Концентрація BLI (мкг/мл) CEF >128 64 32 16 4 64 >64 64 64 64 2 4 8 16 64 2 4 8 16 64 2 4 8 16 64 2 4 8 16 64 СТХ CTZ СТВ BLI МІС 1 (мкг/мл) >128 >128 32 >64 16 >64 16 64 4 4 64 >64 32-64 >64 32 >64 32 >64 32 64 32-64 >64 32-64 >64 16-32 >64 16 64 8 16 >64 >64 >64 >64 64 >64 32 >64 32 64 >64 >64 >64 >64 64 64 >64 >64 >64 >64 >64 >64 >64 >64 64 >64 >64 >64 >64 >64 >64 CEF: цефепім, СТХ: цефотаксим, CTZ: цефтазидим і СТВ: цефтобіпрол 18 >64 >64 >64 UA 115966 C2 5 Сполука-1 виявляє синергітичну дію з цефепімом краще, ніж тазобактам або клавуланова кислота чи сульбактам, проти КРС-2-продукуючого штаму АТСС ВАА1705 при концентрації >16 мкг/мл. Вказана сполука також демонструє кращу синергію з цефотаксимом і цефтазидимом, аніж вищевказані порівняльні агенти при концентрації 64 мкг/мл. Цефтобіпрол не продемонстрував будь-якої синергії у випробуваній концентрації проти усіх порівняних сполук (Таблиця-4). Таблиця 5 Ветеринарні цефалоспорини/сполука-1 проти КРС-2-продукуючої K.pneumoniae (АТСС ВАА-1705) Концентрація BLI (мкг/мл) BLI + Сполука-1 + Тазобактам CFQ CFD CFL BLI >64 >64 >64 64 64 8-16 2-4 1 >64 >64 >64 64 64 64 64 1 2 4 8 16 32 64 1 2 4 8 16 32 64 CFF МІС (мкг/мл) >64 >64 >64 >64 64 16-32 4 2-4 >64 >64 >64 >64 >64 64 64 >64 NA NA >64 NA >64 NA 64 NA NA >64 NA >64 NA >64 >64 NA NA >64 NA 32 NA 8 NA NA >64 NA >64 NA >64 >64 >64 CFQ: цефхіном, CFF: цефтіофур, CFD: цефадроксил і CFL: цефалоній 10 Сполука-1 виявляє синергітичну дію з цефалоспоринами для ветеринарного застосування, цефхіном і цефтіофуром краще, ніж тазобактам, проти КРС-2-продукуючого штаму АТСС ВАА1705 при концентрації >32 мкг/мл. Цефадроксил і цефалоній не продемонстрували бажаної синергії у випробуваних концентраціях (Таблиця-5). Таблиця 6а Карбапенеми і людські цефалоспорини/сполука-1 проти KPC-3 експресуючої E.соlі (J53 R6206) BLI + Сполука-1 + Тазобактам + Клавуланова кислота Концентрація BLI (мкг/мл) 2 4 8 2 4 8 2 4 8 IMP 2-4 1 0,5 0,5 2 2 1 1 1 0,5 CEF СТХ CTZ CTB МІС (мкг/мл) 2-4 >16 >32 >32 >32 200:>200 мг/кг (Таблиця 10). Таблиця 10 Порівняння ефективності піперациліну у поєднанні зі Сполукою-1 у зіставленні з тазобактамом Дозувальна група Піперацилін Сполука-1 Тазобактам Піперацилін:Сполука-1 у співвідношенні 1:1 Піперацилін:Тазобактам у співвідношенні 1:1 35 40 ED50 (мг/кг) >800 >64 >200 50:50 >200:>200 Ефективність іміпенему, посилена Сполукою-1, проти КРС2-продукуючого штаму K.рnеumoniae АТСС ВАА 1705, на мишачій моделі системної інфекції Сам іміпінем показав ED50 8,9 мг/кг. Поєднання Сполуки-1 при фіксованих 64 мг/кг призвело до підвищення ефективності з ED50 2,2 мг/кг. Додання тазобактаму в тій самій дозі з іміпенемом забезпечило одержання ED50 4 мг/кг. Значне підвищення ефективності іміпенему Сполукою-1 обумовлюється її пригнічувальною активністю відносно ферменту КРС2 (Таблиця 11). 22 UA 115966 C2 Таблиця 11 Порівняння ефективності іміпенему у поєднанні зі Сполукою-1 у зіставленні з тазобактамом Дозувальна група Іміпенем Іміпенем+Сполука-1 (64 мг/кг) Іміпенем+Тазобактам (64 мг/кг) 5 10 ED50 (мг/кг) 8,9 2,2 4 Ефективність доріпенему, посилена Сполукою-1, проти КРС2-продукуючого штаму K.рnеumoniae АТСС ВАА 1705, на мишачій моделі системної інфекції Оцінювали доріпенем окремо і доріпенем у комбінації зі Сполукою-1 або тазобактамом. Сполуку-1 або тазобактам випробували у дозі 20 мг/кг і 64 мг/кг. Доріпенем окремо показав ED5o 14,14 мг/кг. Його ефективність була значно підвищена Сполукою-1 у дозі 20 мг/кг з ED50 1,4 мг/кг і у разі 64 мг/кг з ED50 1,62 мг/кг. Тазобактам незначно поліпшив ефективність доріпенему з ED 5o 11,89 мг/кг і 6,48 мг/кг при дозах тазобактаму 20 мг/кг і 64 мг/кг, відповідно (Таблиця 12). Ці результати дозволяють припустити сильну інгібувальну активність Сполуки-1 на КРС2, яка має результатом захист доріпенему від КРС2-опосередкованого гідролізу з відновленням тим самим ефективності доріпенему. Таблиця 12 Порівняння ефективності доріпенему в поєднанні зі Сполукою-1 у зіставленні з тазобактамом Дозувальна група Доріпенем Доріпенем+Сполука-1 (20 мг/кг) Доріпенем+Сполука-1 (64 мг/кг) Доріпенем+Тазобактам (20 мг/кг) Доріпенем+Тазобактам (64 мг/кг) 15 20 ED50 (мг/кг) 14,14 1,4 1,62 11,89 6,48 Ефективність іміпенему, посилена Сполукою-1, проти КРС2-продукуючого штаму K.рnеumoniae АТСС ВАА 1705, на нейтропенічній мишачій моделі інфекції стегна Середнє початкове бактеріальне навантаження на початку терапії становило 1,8Е+06КУО (колонієтвірних одиниць)/стегно. Іміпенем (140 мг/кг), що вводився дробними дозами протягом періоду часу тривалістю 5,5 год., був неефективним, бактеріальне навантаження збільшилось до 6,8 Е+06 КУО/стегно після 6 год. терапії. Поєднання іміпенему зі Сполукою-1 в ударній дозі 140 мг/кг відновило ефективність, оскільки бактеріальне навантаження зменшилось до 2,1 Е+05 КУО/стегно (Таблиця 13). Цей експериментальний результат показав, що Сполука-1 продемонструвала пригнічувальний потенціал на жорсткій мишачій моделі інфекції стегна. Таблиця 13 In vivo фармакодинаміка (модель інфекції стегна) іміпенему у поєднанні зі Сполукою-1 Бактеріальне навантаження (КУО/стегно) 1,81 Е+06 4,6 Е+07 6,8 Е+06 2,1 Е+05 Дозувальна група Початкове бактеріальне навантаження Стримування інфекції Обробка іміпенемом (140 мг/кг) Іміпенем (140 мг/кг)+Сполука-1 (140 мг/кг) 25 30 Ефективність доріпенему, посилена Сполукою-1, проти КРС2-продукуючого штаму K.рnеumoniae АТСС ВАА 1705, на нейтропенічній мишачій моделі інфекції стегна Були проведені три експерименти з оцінкою доріпенему окремо або у комбінації зі Сполукою-1 або тазобактамом (два експерименти). Доріпенем (70 мг/кг) вводили дробними дозами протягом 5,5 год. (Fluckiger, U. et al. "Integration of pharmacokinetics and 23 UA 115966 C2 5 10 pharmacodynamics of Imipenem in a human-adapted mouse model". Antimicrobial Agents and Chemother., 1991, 35(9): 1905-1910). Сполуку-1 або тазобактам вводили ударною дозою на початку лікування. Кінцева точка ефективності припадала на 8 год. після початку лікування. Початкове бактеріальне навантаження коливалось у межах 1,4 Е+07-3,1 Е+07 КУО/стегно. Доріпенем (70 мг/кг) окремо вчинив статичний вплив на бактеріальне навантаження. У мишей, оброблених лише доріпенемом, бактеріальне навантаження знаходилось у межах 5,4 Е+06-2,6 Е+07 КУО/стегно. Поєднання Сполуки-1 (35 мг/кг) з доріпенемом знизило бактеріальне навантаження до 7,9 Е+05-1,3 Е+0,6 КУО/стегно. Доріпенем також комбінували з тазобактамом (35 мг/кг) у двох експериментах. Тазобактам не мав впливу на ефективність доріпенему, оскільки миші показували бактеріальне навантаження на рівні 1,2 Е+07-1,6 Е+07 КУО/стегно (Таблиця 14). Таблиця 14 In vivo фармакодинаміка (модель інфекції стегна) доріпенему у поєднанні зі Сполукою-1 Бактеріальне навантаження (діапазон) (КУО/стегно; 1,4 Е+07-3,1 Е+07 7,ЗЕ+07-1,6 Е+08 5,4 Е+06-2,6 Е+07 7,9 Е+05-1,4 Е+06 7 7 1,19×10 -1,6×10 Дозувальна група Початкове бактеріальне навантаження Стримування інфекції Обробка доріпенемом (70 мг/кг) Доріпенем (70 мг/кг)+Сполука-1 (35 мг/кг) Доріпенем (70 мг/кг)+Тазобактам (35 мг/кг) 15 Висновок У всіх цих експериментах ефективність β-лактамів як одиночних агентів погіршувалась, оскільки вони не були стійкими до КРС2. Оскільки Сполука-1 є інгібітором КРС2, вона відновлювала або значно посилювала ефективність β-лактамів. ФОРМУЛА ВИНАХОДУ 20 25 30 35 40 45 1. Застосування 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3метил-1H-1,2,3-триазол-3-ію; 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3етил-1H-1,2,3-триазол-3-ію; 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3-аліл1H-1,2,3-триазол-3-ію; 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3-(2аміно-2-оксоетил)-1H-1,2,3-триазол-3-ію і відповідної кислоти; 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3-(2трет-бутоксі-2-оксоетил)-1Н-1,2,3-триазол-3-ію і відповідної кислоти; 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3-{2[(2-етоксі-2-оксоетил)аміно]-2-оксоетил}-1H-1,2,3-триазол-3-ію і відповідної кислоти; (2S,3S,5R)-3-метил-3-(3-метилімідазол-3-ій-1-ілметил)-4,4,7-триоксо-4-тіа-1азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбоксилату і відповідної кислоти або (2S,3S,5R)-3-метил-3-(4-метил-3-метилімідазол-3-ій-1-ілметил)-4,4,7-триоксо-4-тіа-1азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбоксилату і відповідної кислоти, або таутомерної форми, стереоізомера або фармацевтично прийнятної солі будь-якої з перелічених сполук, як агента для введення із щонайменше одним прийнятним антибіотиком, у комбінації з ними чи окремо від них, для лікування та/або запобігання в суб'єкта, який цього потребує, інфекції, спричиненої карбапенемаза-продукуючими бактеріями. 2. Застосування за п. 1, причому згаданою сполукою є 1-{[(2S,3S,5R)-2-кapбoкca-3-метил-4,4,7триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3-метил-1Н-1,2,3-триазол-3-ій, його таутомерні форми, стереоізомери або фармацевтично прийнятні солі. 3. Застосування за п. 1 або п. 2, причому суб'єкта вибрано з-посеред пацієнтів з бактеріальними інфекціями, пацієнтів у передопераційний період, пацієнтів у післяопераційний період, пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії (ICU), пацієнтів з нозокаміальними інфекціями, пацієнтів з позалікарняними інфекціями та тварин. 4. Застосування за п. 1 або п. 2, причому бактерії вибрані з-посеред грамнегативних бактерій. 24 UA 115966 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 5. Застосування за п. 1 або п. 2, причому карбапенемази вибрані з-посеред КРС. 6. Застосування за п. 1 або п. 2 як агента для введення окремо від згаданого щонайменше одного антибіотика. 7. Застосування за будь-яким з пп. 1-6, причому згаданим щонайменше одним антибіотиком є лактамний антибіотик. 8. Застосування за п. 7, причому згаданий щонайменше один антибіотик вибраний з-посеред пеніцилінів, цефалоспоринів, карбацефему, оксацефему, карбапенемів, цефаміцинів, пенемів, монобактамів або їх комбінації. 9. Застосування за п. 8, причому пеніциліни вибрані з групи, яку складають амдиноцилін (мецилінам), амоксицилін, ампіцилін, амілпеніцилін, апалцилін, аспоксицилін, азидоцилін, азлоцилін, бакампіцилін, карбеніцилін, кариндацилін, клометоцилін, клоксацилін, циклацилін, диклоксацилін, епіцилін, фенбеніцилін, флоксацилін (флуклоксацилін), гетацилін, ленампіцилін, метампіцилін, метицилін, мезлоцилін, нафцилін, оксацилін, пенамецилін, пенетецилін, пеніцилін G (прокаїнпеніцилін), пеніцилін N, пеніцилін О, пеніцилін V (феноксиметилпеніцилін), фенетицилін, піперацилін, півампіцилін, пропіцилін, квінацилін, сульбеніцилін, талампіцилін, темоцилін, тикарцилін, півмецилінам, бензатинпеніцилін, бензилпеніцилін, ко-амоксиклав і ленампіцилін. 10. Застосування за п. 8, причому цефалоспорини вибрані з групи, яку складають цефалоридин, цефрадин, цефокситин, цефацетрил, цефіненоксим, цефалогліцин, цефоніцид, цефодизим, цефпіром, цефпірамід, цефозопран, цефозеліс, цефлупренам, цефпімізол, цефклідин, цефподоксиму аксетил, цефтераму півоксил, цефкапену півоксил, цефтобіпрол, цефтаролін, цефоперазон, цефхіном, цефтіофур, цефовецин, цефадроксил, цефалоніум, цефепім, цефотаксим, цефтазидим, цефетамету півоксил, цефдиторену півоксил, цефалоридин, цефтазидим, цефтриаксон, цефбуперазон, цефалотин, цефазолін, цефапірин, цефтезол, цефамандол, цефотіам, цефотіаму гексетил, цефуроксим, цефтизоксим, цефменоксим, цефузонам, цефсулодин, цефметазол, цефмінокс, цефалексин, цефрадин, цефаклор, цефадроксил, цефалоніум, цефпрозил, цефуроксиму аксетил, цефіксим, цефподоксиму проксетил, цефтибутен, СХА-101 (FR264205) і цефдинір. 11. Застосування за п. 8, причому карбапенеми вибрані з групи, яку складають меропенем, ертапенем, дорипенем, біапенем, паніпенем, ритипенем, тебіпенем, томопенем, сулопенем, разупенем, іміпенем, ME 1036 і SM216601. 12. Застосування за п. 8, причому монобактами вибрані з групи, яку складають азтреонам, карумонам, тигемонам, BAL19764 і BAL30072. 13. Застосування за будь-яким з пп. 1-6, причому згаданий щонайменше один антибіотик вибраний з групи, яку складають іміпенем, фаропенем, дорипенем, меропенем, ертапенем, азтреонам, цефепім, цефотаксим, цефтазидим, цефтобіпрол, цефхіном, цефтіофур, цефадроксил і цефалоніум. 14. Спосіб лікування та/або запобігання інфекції, спричиненої карбапенемаза-продукуючими бактеріями, який включає введення суб'єкту, який цього потребує, терапевтично ефективної кількості 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3метил-1Н-1,2,3-триазол-3-ію; 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3етил-1H-1,2,3-триазол-3-ію; 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3-аліл1H-1,2,3-триазол-3-ію; 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3-(2аміно-2-оксоетил)-1H-1,2,3-триазол-3-ію і відповідної кислоти; 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3-(2трет-бутоксі-2-оксоетил)-1Н-1,2,3-триазол-3-ію і відповідної кислоти; 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3-{2[(2-етоксі-2-оксоетил)аміно]-2-оксоетил}-1Н-1,2,3-триазол-3-ію і відповідної кислоти; (2S,3S,5R)-3-метил-3-(3-метилімідазол-3-ій-1-ілметил)-4,4,7-триоксо-4-тіа-1азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбоксилату і відповідної кислоти або (2S,3S,5R)-3-метил-3-(4-метил-3-метилімідазол-3-ій-1-ілметил)-4,4,7-триоксо-4-тіа-1азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбоксилату і відповідної кислоти, або таутомерної форми, стереоізомера або фармацевтично прийнятної солі будь-якої з перелічених сполук, із введенням цьому суб'єкту у комбінації з відповідною сполукою чи окремо від неї щонайменше одного прийнятного антибіотика. 25 UA 115966 C2 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 15. Спосіб за п. 14, який відрізняється тим, що згаданою сполукою є 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3-метил-1Н-1,2,3-триазол-3-ій або його таутомерні форми, стереоізомери або фармацевтично прийнятні солі. 16. Спосіб за п. 14 або п. 15, який відрізняється тим, що суб'єкта вибрано з-посеред пацієнтів з бактеріальними інфекціями, пацієнтів у передопераційний період, пацієнтів у післяопераційний період, пацієнтів у відділенні інтенсивної терапії (ICU), пацієнтів з нозокаміальними інфекціями, пацієнтів з позалікарняними інфекціями та тварин. 17. Спосіб за п. 14 або п. 15, який відрізняється тим, що бактерії вибрані з-посеред грамнегативних бактерій. 18. Спосіб за п. 14 або п. 15, який відрізняється тим, що карбапенемази вибрані з-посеред КРС. 19. Спосіб за п. 14 або п. 15, який відрізняється тим, що сполуку вводять окремо від згаданого щонайменше одного антибіотика. 20. Спосіб за будь-яким з пп. 14-19, який відрізняється тим, що згаданим щонайменше одним антибіотиком є -лактамний антибіотик. 21. Спосіб за п. 20, який відрізняється тим, що згаданий щонайменше один антибіотик вибраний з-посеред пеніцилінів, цефалоспоринів, карбацефему, оксацефему, карбапенемів, цефаміцинів, пенемів, монобактамів або їх комбінації. 22. Спосіб за п. 21, який відрізняється тим, що пеніциліни вибирають з групи, яку складають амдиноцилін (мецилінам), амоксицилін, ампіцилін, амілпеніцилін, апалцилін, аспоксицилін, азидоцилін, азлоцилін, бакампіцилін, карбеніцилін, кариндацилін, клометоцилін, клоксацилін, циклацилін, диклоксацилін, епіцилін, фенбеніцилін, флоксацилін (флуклоксацилін), гетацилін, ленампіцилін, метампіцилін, метицилін, мезлоцилін, нафцилін, оксацилін, пенамецилін, пенетецилін, пеніцилін G (прокаїнпеніцилін), пеніцилін N, пеніцилін О, пеніцилін V (феноксиметилпеніцилін), фенетицилін, піперацилін, півампіцилін, пропіцилін, квінацилін, сульбеніцилін, талампіцилін, темоцилін, тикарцилін, півмецилінам, бензатинпеніцилін, бензилпеніцилін, ко-амоксиклав і ленампіцилін. 23. Спосіб за п. 21, який відрізняється тим, що цефалоспорини вибирають з групи, яку складають цефалоридин, цефрадин, цефокситин, цефацетрил, цефіненоксим, цефалогліцин, цефоніцид, цефодизим, цефпіром, цефпірамід, цефозопран, цефозеліс, цефлупренам, цефпімізол, цефклідин, цефподоксиму аксетил, цефтераму півоксил, цефкапену півоксил, цефтобіпрол, цефтаролін, цефоперазон, цефхіном, цефтіофур, цефовецин, цефадроксил, цефалоніум, цефепім, цефотаксим, цефтазидим, цефетамету півоксил, цефдиторену півоксил, цефалоридин, цефтазидим, цефтриаксон, цефбуперазон, цефалотин, цефазолін, цефапірин, цефтезол, цефамандол, цефотіам, цефотіаму гексетил, цефуроксим, цефтизоксим, цефменоксим, цефузонам, цефсулодин, цефметазол, цефмінокс, цефалексин, цефрадин, цефаклор, цефадроксил, цефалоніум, цефпрозил, цефуроксиму аксетил, цефіксим, цефподоксиму проксетил, цефтибутен, СХА-101 (FR264205) і цефдинір. 24. Спосіб за п. 21, який відрізняється тим, що карбапенеми вибирають з групи, яку складають меропенем, ертапенем, дорипенем, біапенем, паніпенем, ритипенем, тебіпенем, томопенем, сулопенем, разупенем, іміпенем, ME 1036 і SM216601. 25. Спосіб за п. 21, який відрізняється тим, що монобактами вибирають з групи, яку складають азтреонам, карумонам, тигемонам, BAL19764 і BAL30072. 26. Спосіб за будь-яким з пп. 14-19, який відрізняється тим, що згаданий щонайменше один антибіотик вибирають з групи, яку складають іміпенем, фаропенем, дорипенем, меропенем, ертапенем, азтреонам, цефепім, цефотаксим, цефтазидим, цефтобіпрол, цефхіном, цефтіофур, цефадроксил і цефалоніум. 27. Застосування 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3метил-1H-1,2,3-триазол-3-ію; 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3етил-1Н-1,2,3-триазол-3-ію; 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3-аліл1H-1,2,3-триазол-3-ію; 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3-(2аміно-2-оксоетил)-1H-1,2,3-триазол-3-ію і відповідної кислоти; 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3-(2трет-бутоксі-2-оксоетил)-1Н-1,2,3-триазол-3-ію і відповідної кислоти; 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3-{2[(2-етоксі-2-оксоетил)аміно]-2-оксоетил}-1Н-1,2,3-триазол-3-ію і відповідної кислоти; 26 UA 115966 C2 5 10 15 20 25 30 (2S,3S,5R)-3-метил-3-(3-метилімідазол-3-ій-1-ілметил)-4,4,7-триоксо-4-тіа-1азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбоксилату і відповідної кислоти і (2S,3S,5R)-3-метил-3-(4-метил-3-метилімідазол-3-ій-1-ілметил)-4,4,7-триоксо-4-тіа-1азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбоксилату і відповідної кислоти, або таутомерної форми, стереоізомера або фармацевтично прийнятної солі будь-якої з перелічених сполук як діагностичного реагента для виявлення карбапенемаз. 28. Застосування за п. 27, причому карбапенемази належать до сімейств КРС і ESBL, що продукуються бактеріями, які входять до складу родини ентеробактерій (Enterobacteriaceae). 29. Спосіб виявлення карбапенемаз, який включає використання: 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3метил-1Н-1,2,3-триазол-3-ію; 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3етил-1H-1,2,3-триазол-3-ію; 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3-аліл1H-1,2,3-триазол-3-ію; 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3-(2аміно-2-оксоетил)-1H-1,2,3-триазол-3-ію і відповідної кислоти; 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3-(2трет-бутоксі-2-оксоетил)-1H-1,2,3-триазол-3-ію і відповідної кислоти; 1-{[(2S,3S,5R)-2-карбокси-3-метил-4,4,7-триоксо-4-тіа-1-азабіцикло[3.2.0]гепт-3-ил]метил}-3-{2[(2-етоксі-2-оксоетил)аміно]-2-оксоетил}-1Н-1,2,3-триазол-3-ію і відповідної кислоти; (2S,3S,5R)-3-метил-3-(3-метилімідазол-3-ій-1-ілметил)-4,4,7-триоксо-4-тіа-1азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбоксилату і відповідної кислоти і (2S,3S,5R)-3-метил-3-(4-метил-3-метилімідазол-3-ій-1-ілметил)-4,4,7-триоксо-4-тіа-1азабіцикло[3.2.0]гептан-2-карбоксилату і відповідної кислоти, або таутомерної форми, стереоізомера або фармацевтично прийнятної солі будь-якої з перелічених сполук як діагностичного реагента для виявлення карбапенемаз в процесі in vitro дослідження. 30. Спосіб за п. 29, який відрізняється тим, що карбапенемази належать до сімейств КРС і ESBL, що продукуються бактеріями, які входять до складу родини ентеробактерій (Enterobacteriaceae). 27 UA 115966 C2 Комп’ютерна верстка Л. Ціхановська Міністерство економічного розвитку і торгівлі України, вул. М. Грушевського, 12/2, м. Київ, 01008, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 28