Спосіб запобігання випаровуванню летких вуглеводневих рідин при їх тривалому зберіганні

Спосіб запобігання випаровуванню летких вуглеводневих рідин при їх тривалому зберіганні 3 В основу корисної моделі поставлено задачу зменшення втрат від випаровування, шляхом створення більш стійкого покриття, що працює в діапазоні температур 0-40°С протягом подовженого терміну. Поставлена задача вирішується тим, що для запобігання випаровуванню летких вуглеводневих рідин при їх тривалому зберіганні синтезують покриття, до складу якого входять полімер, поверхнево-активна речовина, стабілізатор та вода і згідно з винаходом використовують (мас.%) як поверхнево-активну речовину „Твін-80” - 0,5-7, як полімер полівініловий спирт - 1,01-1,11, як стабілізатор піни А 60731039 - 0,1-2, і захисне покриття застосовують при температурах від 0°С до 40°С протягом 120 - 8760год. Нижче подано опис конкретних прикладів технічної розробки, заявленого в патенті способу. Приклад №1 Визначення концентрації пентану у повітрі при температурі 25°С над рідким пентаном проводять в установці, схему якої подано на Фіг. Шар рідкого пентану висотою40мм (12) розміщують у дослідній комірці (11), що являє собою скляний циліндр діаметром 50мм та висотою 100мм і знаходиться в термостаті (14). Для насичення повітря парою пентану його подають з об'ємною швидкістю 0,5 мл/хв. компресором (9), регулюють маностатом (10) та вимірюють реометром (8А). Суміш повітря і пентану, що одержують, пропускають через термостатований об'єм (5), який під'єднують до кранадозатора (4). Швидкість потоку гелію, що надходить з балона (1),регулюють редуктором(2) та краном (3) і визначають її величину реометром (8Б,8В). Повертанням крана-дозатора (4) подають об'єм (2 мл) вказаної суміші у потік гелію, що надходить до хроматографічної колонки (6), де відбувається розділення суміші повітря-пентан на складові компоненти. В подальшому вони поступають на детектор за теплопровідністю - катарометр (7) для визначенням їх кількості. Хроматографічну колонку (6) довжиною 1м, діаметром 4м, заповнюють набивкою із зерен твердого носія - хромосорбу W - (розмір зерен 0,100,15мм) з нанесеною на його поверхню нерухомої фази SE-30 з розчину в діетиловому етері в кількості 5% від маси носія. Швидкість потоку газуносія - гелію - підтримують 10мл/хв. при температурі колонки 80°С. Результати про концентрацію пентану у повітрі над захисним композиційним покриттям наведено у таблиці 1. Видно, що досягають насичення повітря парою пентану, оскільки його концентрація практично співпадає з табличними даними (67,4 об'ємних %) [3, с.704]. Приклад №2 10мл 0,3%-вого водного розчину „Твіну-80”, аерують до утворення 30-ти кратного об'єму піни (розчин 1). Одночасно готують 10% водний розчин полівінілового спирту (ГОСТ 10779 -78) (розчин 2). До об'єму одержаної піни (розчин 1) додають 10мл розчину 2 та 2г стабілізатора (марки А 60731039, Німеччина), що складає 0,1мас.%, і аерують. В 29641 4 результаті одержують захисну композицію (композиція І), котру через годину наносять на поверхню шару рідкого пентану, що термостатують при температурі 25°С. Товщина нанесеної композиції (13) на поверхню пентану (12) - 10мм (Фіг.1). Через 120 годин визначають концентрацію пентану над захисним композиційним покриттям при температурі 25°С, як вказано у прикладі 1. Результати виміру наведено в табл.1. Приклад №3 Визначення концентрації пентану над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 2, за винятком того, що товщина захисного покриття дорівнює 3мм і вимірювання здійснюють через 24 години після його нанесення. Результати виміру наведено в табл.1. Приклад №4 Визначення концентрації пентану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 2, за винятком того, що товщина захисного покриття дорівнює 15мм і вимірювання здійснюють через 120 годин після його нанесення. Результати виміру наведено в табл.1. Приклад №5 Визначення концентрації пентану у повітрі над рідким пентаном проводять, як вказано у прикладі 1, за винятком того, що температуру підтримують 0°С. Результати виміру наведено в таблиці 1. Видно, що досягають насичення повітря парою пентану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (24,1 об’ємних %) [3, с.704]. Приклад №6 Визначення концентрації пентану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 2, за винятком того, що температуру підтримують 0°С. Результати виміру наведено в табл.1. Приклад №7 Визначення концентрації пентану у повітрі над рідким пентаном проводять, як вказано у прикладі 1, за винятком того, що температуру підтримують 10°С. Результати виміру наведено в табл.1. Видно, що досягають насичення повітря парою пентану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (37,3 об'ємних %). [3, с.704]. Приклад №8 Визначення концентрації пентану над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 2, за винятком того, що температуру підтримують 10°С. Результати виміру наведено в табл.1. Приклад №9 Захисне композиційне покриття II готують так само, як вказано у прикладі 2 за винятком того, що при приготуванні захисного композиційного покриття II беруть 0,05%-вий водний розчин „Твіну-80” (композиція II). Визначення концентрації пентану у повітрі над захисним композиційним покриттям II проводять, як вказано у прикладі 2, за винятком того, що виміри здійснюють через 1 годину після нанесення покриття. Результати виміру наведено в табл.1. 5 Приклад №10 Захисне композиційне покриття III готують так само, як вказано у прикладі 2, за винятком того, що при приготуванні захисного композиційного покриття III беруть 0,2% -вий водний розчин „Твіну-80” (композиція III). Визначення концентрації пентану у повітрі над захисним композиційним покриттям III проводять, як вказано у прикладі 2. Результати виміру наведено в табл.1. Приклад №11 Захисне композиційне покриття IV готують так само, як вказано у прикладі 2, за винятком того, що при приготуванні захисного композиційного покриття IV беруть 0,6% -вий водний розчин „Твіну-80” (композиція IV). Визначення концентрації пентану у повітрі над захисним композиційним покриттям IV проводять, як вказано у прикладі 2. Результати виміру наведено в табл.1. Приклад №12 Захисне композиційне покриття V готують так само, як вказано у прикладі 2, за винятком того, що при приготуванні захисного композиційного покриття V беруть 0,9%-вий водний розчин „Твіну80” (композиція V). Визначення концентрації пентану у повітрі над захисним композиційним покриттям V проводять, як вказано у прикладі 2. Результати виміру наведено в табл.1. Приклад №13 Захисне композиційне покриття VI готують так само, як вказано у прикладі 2, за винятком того, що при приготуванні захисного композиційного покриття VI беруть 5мл 10%-ного водного розчину полівінілового спирту (композиція VI). Визначення концентрації пентану у повітрі над захисним композиційним покриттям VI проводять, як вказано у прикладі 2, за винятком того, що виміри здійснюють через 1 годину після нанесення покриття. Результати виміру наведено в табл.1. Приклад №14 Захисне композиційне покриття VII готують так само, як вказано у прикладі 2, за винятком того, що при приготуванні захисного композиційного покриття VII беруть 15мл 10%-вого водного розчину полівінілового спирту (композиція VII). Визначення концентрації пентану у повітрі над захисним композиційним покриттям VII проводять, як вказано у прикладі 2. Результати виміру наведено в табл.1. Приклад №15 Захисне композиційне покриття VIII готують так само, як вказано у прикладі 2, за винятком того, що при приготуванні захисного композиційного покриття VIII беруть 20мл 10%-вого водного розчину полівінілового спирту (композиція VIII). Визначення концентрації пентану у повітрі над захисним композиційним покриттям VIII проводять, як вказано у прикладі 2. Результати виміру наведено в табл.1. Приклад №16 Захисне композиційне покриття IX готують так само, як вказано у прикладі 2, за винятком того, 29641 6 що при приготуванні захисного композиційного покриття IX беруть 25мл 10%-вого водного розчину полівінілового спирту (композиція IX). Визначення концентрації пентану у повітрі над захисним композиційним покриттям IX проводять, як вказано у прикладі 2. Результати виміру наведено в табл.1. Приклад №17 Захисне композиційне покриття X готують так само, як вказано у прикладі 2, за винятком того, що при приготуванні захисного композиційного покриття X беруть 0,5г стабілізатора (композиція X). Визначення концентрації пентану у повітрі над захисним композиційним покриттям X проводять, як вказано у прикладі 2 за винятком того, що виміри здійснюють через 1 годину після нанесення покриття за винятком того, що виміри здійснюють через 1 годину після нанесення покриття. Результати виміру наведено в табл.1. Приклад №18 Захисне композиційне покриття XI готують так само, як вказано у прикладі 2 за винятком того, що при приготуванні захисного композиційного покриття XI беруть 1г стабілізатора (композиція XI). Визначення концентрації пентану у повітрі над захисним композиційним покриттям XI проводять, як вказано у прикладі 2, за винятком того, що виміри здійснюють через 1 годину після нанесення покриття. Результати виміру наведено в табл.1. Приклад №19 Захисне композиційне покриття XII готують так само, як вказано у прикладі 2, за винятком того, що при приготуванні захисного композиційного покриття XII беруть 2,5г стабілізатора (композиція XII). Визначення концентрації пентану у повітрі над захисним композиційним покриттям XII проводять, як вказано у прикладі 2. Результати виміру наведено в табл.1. Приклад №20 Захисне композиційне покриття XIII готують так само, як вказано у прикладі 2, за винятком того, що при приготуванні захисного композиційного покриття XIII беруть 3г стабілізатора (композиція XIII). Визначення концентрації пентану у повітрі над захисним композиційним покриттям XIII проводять, як вказано у прикладі 2. Результати виміру наведено в табл.1. Приклад №21 Визначення концентрації гексану у повітрі при температурі 25°С над рідким гексаном проводять так само, як описано у прикладі 1 для пентану. Результати про концентрацію гексану у повітрі наведено у табл.2. Видно, що досягають насичення повітря парою гексану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (19,9 об’ємних %.) [3, с.709]. Приклад №22 Визначення концентрації гексану над захисним композиційним покриттям І і приготування композиції І проводять, як вказано у прикладі 2. Результати виміру наведено в табл.2. 7 Приклад №23 Визначення концентрації гексану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 3 для пентану. Результати виміру наведено в табл.2. Приклад №24 Визначення концентрації гексану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 4 для пентану. Результати виміру наведено в табл.2. Приклад №25 Гексан кількості 100мл розміщують у дослідній комірці, що являє собою скляний циліндр діаметром 50мм та висотою 100мм. На шар гексану наносять захисне покриття І висотою 10мм. та зважують на аналітичних терезах. Вага комірки - 66,6011г, вага комірки з гексаном - 136,5089г, вага комірки з гексаном та покриттям І становить -148,0972г . Дослідну комірку із вмістом гексану з покриттям І залишають стояти при кімнатній температурі протягом 8760 годин (1 рік). Через вказаний термін проводять зважування і знаходять відсоток втрати гексану. Вага комірки з гексаном та покриттям І після дослідного терміну зберігання -146,8976г. Втрата гексану при зберіганні - 0,81% Результати втрати гексану від випаровування наведено в табл.2. Приклад №26 Визначення концентрації гексану у повітрі при температурі 0°С над рідким гексаном проводять так само, як описано у прикладі 6 для пентану. Результати про концентрацію гексану у повітрі наведено у табл.2. Видно, що досягають насичення повітря парою гексану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (6,0 об'ємних %) [3,с.704]. Приклад №27 Визначення концентрації гексану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 7 для пентану. Результати виміру наведено в табл.2. Приклад №28 Визначення концентрації гексану у повітрі при температурі 10°С над рідким гексаном проводять так само, як описано у прикладі 8 для пентану. Результати про концентрацію гексану у повітрі наведено у табл.2. Видно, що досягають насичення повітря парою гексану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (10,0 об'ємних %) [3, с.709]. Приклад №29 Визначення концентрації гексану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 9 для пентану. Результати виміру наведено в табл.2. Приклад №30 Визначення концентрації гексану у повітрі при температурі 40°С над рідким гексаном проводять так само, як описано у прикладі 1. Результати про концентрацію гексану у повітрі наведено у табл.2. Видно, що досягають насичення повітря парою, гексану оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (36,7 об'ємних %) [3, с.709]. 29641 8 Приклад №31 Визначення концентрації гексану над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 2, за винятком того, що температуру підтримують 40°С. Результати виміру наведено в табл.2. Приклад №32 Визначення концентрації гексану у повітрі над захисним композиційним покриттям II проводять при тих же умовах, які вказані у прикладі 10 для пентану. Результати виміру наведено в табл.2. Приклад №33 Визначення концентрації гексану у повітрі над захисним композиційним покриттям III проводять при тих же умовах, які вказані у прикладі 11 для пентану. Результати виміру наведено в табл.2. Приклад №34 Визначення концентрації гексану над захисним композиційним покриттям IV проводять при тих же умовах, які вказані у прикладі 12 для пентану. Результати виміру наведено в табл.2. Приклад №35 Визначення концентрації гексану над захисним композиційним покриттям V проводять при тих же умовах, які вказані у прикладі 13 для пентану. Результати виміру наведено в табл.2. Приклад №36 Визначення концентрації гексану у повітрі над захисним композиційним покриттям VI проводять при тих же умовах, які вказані у прикладі 14. Результати виміру наведено в табл.2. Приклад №37 Визначення концентрації гексану у повітрі над захисним композиційним покриттям VII проводять при тих же умовах, які вказані у прикладі 15 для пентану. Результати виміру наведено в табл.2. Приклад №38 Визначення концентрації гексану у повітрі над захисним композиційним покриттям VII проводять при тих же умовах, які вказані у прикладі 16 для пентану. Результати виміру наведено в табл.2. Приклад №39 Визначення концентрації гексану у повітрі над захисним композиційним покриттям IX проводять при тих же умовах, які вказані у прикладі 17 для пентану. Результати виміру наведено в табл.2. Приклад №40 Визначення концентрації гексану у повітрі над захисним композиційним покриттям X проводять при тих же умовах, які вказані у прикладі 18 для пентану. Результати виміру наведено в табл.2. Приклад №41 Визначення концентрації гексану у повітрі над захисним композиційним покриттям XI проводять при тих же умовах, які вказані у прикладі 19 для пентану. Результати виміру наведено в табл.2. Приклад №42 Визначення концентрації гексану у повітрі над захисним композиційним покриттям XII проводять 9 при тих же умовах, які вказані у прикладі 20 для пентану. Результати виміру наведено в табл.2. Приклад №43 Визначення концентрації гексану над захисним композиційним покриттям XIII проводять при тих же умовах, які вказані у прикладі 21 для пентану. Результати виміру наведено в табл.2. Приклад №44 Визначення концентрації гептану у повітрі при температурі 25°С над рідким гептаном проводять так само, як описано у прикладі 1 для пентану. Результати про концентрацію гептану у повітрі наведено у табл.3. Видно, що досягають насичення повітря парою гептану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (6,0 об'ємних %.) [3, с.713]. Приклад №45 Визначення концентрації гептану над захисним композиційним покриттям і приготування композиції І проводять, як вказано у прикладі 2. Результати виміру наведено в табл.3. Приклад №46 Визначення концентрації гептану над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 2. Результати виміру наведено в табл.3. Приклад №47 Визначення концентрації гептану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 4 для пентану. Результати виміру наведено в табл.3. Приклад №48 Гептан кількості 100мл розміщують у дослідній комірці, що являє собою скляний циліндр діаметром 50мм та висотою 100мм. На шар гептану наносять захисне покриття І висотою 10мм. та зважують на аналітичних терезах. Вага комірки - 57,3417г, вага комірки з гептаном - 127,1417г, вага комірки з гептаном та покриттям І становить - 142,0371г . Дослідну комірку із вмістом гексану з покриттям І залишають стояти при кімнатній температурі протягом 8760 годин (1 рік). Через вказаний термін проводять зважування і знаходять відсоток втрати гептану. Вага після дослідного терміну зберігання 140,9292г Втрата гептану при зберіганні - 0,78%. Результати втрати гептану від випаровування наведено в табл.3. Приклад №49 Визначення концентрації гептану у повітрі при температурі 25°С над рідким гептаном проводять, як вказано у прикладі 1 для пентану. Результати виміру наведено в табл.3. Видно, що досягають насичення повітря парою гептану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (3,5 об'ємних %) [3, с.713]. Приклад №50 Визначення концентрації гептану над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 5 для пентану. Результати виміру наведено в табл.3. Приклад №51 29641 10 Визначення концентрації гептану у повітрі над рідким гептаном проводять, як вказано у прикладі 6 для пентану. Результати виміру наведено в табл.3. Видно, що досягають насичення повітря парою гептану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними 2,7 об'ємних % [3, с.713]. Приклад №52 Визначення концентрації гептану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 7 для пентану. Результати виміру наведено в табл.3. Приклад №53 Визначення концентрації гептану у повітрі при температурі 40°С над рідким гептаном проводять так само, як описано у прикладі 25 для гексану. Результати про концентрацію гептану у повітрі наведено у табл.3. Видно, що досягають насичення повітря парою гептану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (14,2 об'ємних %) [3,с.709]. Приклад №54 Визначення концентрації гептану над захисним композиційним покриттям проводять, як вказано у прикладі 8 для пентану. Результати виміру наведено в табл.3. Приклад №55 Визначення концентрації гептану у повітрі над захисним композиційним покриттям II проводять при тих же умовах, які вказані у прикладі 9 для пентану (композиція II). Результати виміру наведено в табл.3. Приклад №56 Визначення концентрації гептану у повітрі над захисним композиційним покриттям III проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 10 для пентану (композиція III). Результати виміру наведено в табл.3. Приклад №57 Визначення концентрації гептану над захисним композиційним покриттям IV проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 11. (композиція IV). Результати виміру наведено в табл.3. Приклад №58 Визначення концентрації гептану у повітрі над захисним композиційним покриттям V проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 12 для пентану (композиція V). Результати виміру наведено в табл.3. Приклад №59 Визначення концентрації гептану у повітрі над захисним композиційним покриттям VI проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 13 для пентану (композиція VI). Результати виміру наведено в табл.3. Приклад №60 Визначення концентрації гептану у повітрі над захисним композиційним покриттям VII проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 14 для пентану (композиція VII). Результати виміру наведено в табл.3. Приклад №61 Визначення концентрації гептану над захисним композиційним покриттям VIII проводять при 11 тих же умовах, які вказано у прикладі 15 для пентану (композиція VIII). Результати виміру наведено в табл.3. Приклад 62 Визначення концентрації гептану над захисним композиційним покриттям IX проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 16 для пентану (композиція IX). Результати виміру наведено в табл.3. Приклад №63 Визначення концентрації гептану у повітрі над захисним композиційним X покриттям проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 17 для пентану (композиція X). Результати виміру наведено в табл.3. Приклад №64 Визначення концентрації гептану у повітрі над захисним композиційним покриттям XI проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 18 для пентану (композиція XI). Результати виміру наведено в табл.3. Приклад №65 Визначення концентрації гептану над захисним композиційним покриттям XII проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 19 для пентану (композиція XII). Результати виміру наведено в табл.3. Приклад №66 Визначення концентрації гептану у повітрі над захисним композиційним покриттям XIII при тих же умовах, які вказано у прикладі 20 для пентану (композиція XIII). Результати виміру наведено в табл.3. Приклад №67 Визначення концентрації октану у повітрі при температурі 25°С над рідким октаном проводять так само, як описано у прикладі 1 для пентану. Результати про концентрацію октану у повітрі наведено у табл.4. Видно, що досягають насичення повітря парою октану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (1,8 об'ємних %) [3,с.713]. Приклад №68 Визначення концентрації октану над захисним композиційним покриттям І, і приготування композиції І проводять, як вказано у прикладі 2. Результати виміру наведено в табл.4. Приклад №69 Визначення концентрації октану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 3. Результати виміру наведено в табл.4. Приклад №70 Визначення концентрації октану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 4 для пентану. Результати виміру наведено в табл.4. Приклад №71 Октан у кількості 100мл розміщують у дослідній комірці, що являє собою скляний циліндр діаметром 50мм та висотою 100мм. На шар октану наносять захисне покриття І висотою 10мм. та зважують на аналітичних терезах. Вага комірки - 66,5935г, вага комірки з октаном - 136,8935г вага комірки з октаном та покриттям І 29641 12 становить - 150,7925г. Дослідну комірку із вмістом октану з покриттям І залишають стояти при кімнатній температурі протягом 8760 годин (1 рік). Через вказаний термін проводять зважування і знаходять відсоток втрати октану. Вага комірки з октаном та покриттям І після дослідного терміну зберігання -149,5409г. Втрата октану при зберіганні - 0,83%. Результати втрати октану від випаровування наведено в табл.4. Приклад №72 Визначення концентрації октану у повітрі при температурі 0°С над рідким октаном проводять, як вказано у прикладі 5 для пентану. Результати виміру наведено в табл.4. Видно, що досягають насичення повітря парою октану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними відповідає (0,4 об'ємних) [3,с.715]. Приклад №73 Визначення концентрації октану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 6 для пентану. Результати виміру наведено в табл.4. Приклад №74 Визначення концентрації октану у повітрі при температурі 10°С над рідким октаном проводять, як вказано у прикладі 7 для пентану. Результати виміру наведено в табл.4. Видно, що досягають насичення повітря парою октану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (0,8 об'ємних %) [3, с.715]. Приклад №75 Визначення концентрації октану над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 8 для пентану. Результати виміру наведено в табл.4. Приклад №76 Визначення концентрації октану у повітрі при температурі 40°С над рідким октаном проводять так само, як описано у прикладі 30 для гексану. Результати виміру наведено в табл.4. Видно, що досягають насичення повітря парою, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (4,1 об'ємних %) [3, с 1070]. Приклад №77 Визначення концентрації октану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 31 для гексану. Результати виміру наведено в табл.4. Приклад №78 Визначення концентрації октану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано при тих же умовах які вказано у прикладі 9 для пентану (композиція II). Результати виміру наведено в табл.4. Приклад №79 Визначення концентрації октану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано при тих же умовах які вказано у прикладі 10 для пентану (композиція III). Результати виміру наведено в табл.4. 13 Приклад №80 Визначення концентрації октану у повітрі над захисним композиційним покриттям IV проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 11 для пентану (композиція IV). Результати виміру наведено в табл.4. Приклад №81 Визначення концентрації октану у повітрі над захисним композиційним покриттям V проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 12 для пентану (композиція V). Результати виміру наведено в табл.4. Приклад №82 Визначення концентрації октану у повітрі над захисним композиційним покриттям VI проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 13 для пентану (композиція VI). Результати виміру наведено в табл.4. Приклад №83 Визначення концентрації октану у повітрі над захисним композиційним покриттям VII проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 14 для пентану (композиція VII). Результати виміру наведено в табл.4. Приклад №84 Визначення концентрації октану у повітрі над захисним композиційним покриттям VIII проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 16 для пентану (композиція VIII). Результати виміру наведено в табл.4. Приклад №85 Визначення концентрації октану у повітрі над захисним композиційним покриттям IX проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 17 для пентану (композиція IX). Результати виміру наведено в табл.4. Приклад №86 Визначення концентрації октану у повітрі над захисним композиційним покриттям X проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 18 для пентану(композиція X). Результати виміру наведено в табл.4. Приклад №87 Визначення концентрації октану у повітрі над захисним композиційним покриттям IX проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 19 (композиція XI). Результати виміру наведено в табл.4. Приклад №88 Визначення концентрації октану у повітрі над захисним композиційним покриттям XII проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 20 (композиція XII). Результати виміру наведено в табл.4. Приклад №89 Визначення концентрації октану над захисним композиційним покриттям XIII проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 21 (композиція XIII). Результати виміру наведено в табл.4. Приклад №90 Визначення концентрації бензолу у повітрі при температурі 25 °С над рідким бензолом проводять так само, як описано у прикладі 1 для пентану. 29641 14 Результати про концентрацію бензолу у повітрі наведено у табл.5. Видно, що досягають насичення повітря парою бензолу, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (19,9 об’ємних %) [3, с.1070]. Приклад №91 Визначення концентрації бензолу у повітрі над захисним композиційним покриттям і приготування композиції І проводять, як вказано у прикладі 2. Результати виміру наведено в табл.5. Приклад №92 Визначення концентрації бензолу у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 3 для пентану. Результати виміру наведено в табл.5. Приклад №93 Визначення концентрації бензолу у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 4 для пентану. Результати виміру наведено в табл.5. Приклад №94 Бензол у кількості 100мл розміщують у скляній дослідній комірці, що являє собою скляний циліндр діаметром 50мм та висотою 100мм На шар бензолу наносять захисне покриття І висотою 10мм та зважують на аналітичних терезах. Вага комірки - 58,7579г, вага комірки з бензолом - 146,6579г, вага комірки з бензолом та покриттям І становить - 161,5529г. Дослідну комірку із вмістом бензолу з покриттям І залишають стояти при кімнатній температурі протягом 8760 годин (1 рік). Через вказаний термін проводять зважування і знаходять відсоток втрати бензолу. Вага бензолу з покриттям після дослідного терміну зберігання - 160,1797г. Втрата бензолу при зберіганні - 0,85%. Результати втрати бензолу від випаровування наведено в табл.5. Приклад №95 Визначення концентрації бензолу у повітрі при температурі 0°С над рідким бензолом проводять так само, як вказано у прикладі 5 для пентану. Результати виміру наведено в табл.5. Видно, що досягають насичення повітря парою бензолу, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (6,1 об’ємних %) [3, с.1070]. Приклад №96 Визначення концентрації бензолу у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 6 для пентану. Результати виміру наведено в табл.5. Приклад №97 Визначення концентрації бензолу у повітрі при температурі 10°С над рідким бензолом проводять так само, як описано у прикладі 7 для пентану. Результати виміру наведено в табл.5. Видно, що досягають насичення повітря парою бензолу, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (7,2 об'ємних %) [3,с.705] Приклад №98 Визначення концентрації бензолу у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 8 для пентану. 15 Результати виміру наведено в табл.5. Приклад №99 Визначення концентрації бензолу у повітрі при температурі 40°С. над рідким бензолом проводять, як вказано у прикладі 30 для гексану. Результати виміру концентрації бензолу у повітрі наведено в табл.5. Видно, що досягають насичення повітря парою бензолу, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (52,1 об'ємних %) ([3],с.705). Приклад №100 Визначення концентрації бензолу у повітрі над захисним композиційним покриттям I проводять, як вказано у прикладі 31 для гексану. Результати виміру наведено в табл.5. Приклад №101 Визначення концентрації бензолу у повітрі над захисним композиційним покриттям II проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 9 для пентану (композиція II), Результати виміру наведено в табл.5. Приклад №102 Визначення концентрації бензолу у повітрі над захисним композиційним покриттям III проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 10 для пентану (композиція III). Результати виміру наведено в табл.5. Приклад №103 Визначення концентрації бензолу у повітрі над захисним композиційним покриттям IV проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 11 для пентану(композиція IV). Результати виміру наведено в табл.5. Приклад №104 Визначення концентрації бензолу у повітрі над захисним композиційним покриттям V проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 12 (композиція V). Результати виміру наведено в табл.5. Приклад №105 Визначення концентрації бензолу у повітрі над захисним композиційним покриттям VI проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 13 (композиція VI). Результати виміру наведено в табл.5. Приклад №106 Визначення концентрації бензолу у повітрі над захисним композиційним покриттям VII проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 14 (композиція VII). Результати виміру наведено в табл.5. Приклад №107 Визначення концентрації бензолу у повітрі над захисним композиційним покриттям VIII проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 15 (композиція VIII). Результати виміру наведено в табл.5. Приклад №108 Визначення концентрації бензолу у повітрі над захисним композиційним покриттям IX проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 16 (композиція IX). Результати виміру наведено в табл.5. Приклад №109 29641 16 Визначення концентрації бензолу у повітрі над захисним композиційним покриттям X проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 17 (композиція X). Результати виміру наведено в табл.5. Приклад №110 Визначення концентрації бензолу у повітрі над захисним композиційним покриттям XI проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 18 (композиція XI). Результати виміру наведено в табл.5. Приклад №111 Визначення концентрації бензолу у повітрі над захисним композиційним покриттям XII проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 19 (композиція XII). Результати виміру наведено в табл.5. Приклад №112 Визначення концентрації бензолу у повітрі над захисним композиційним покриттям XIII проводять при тих же умовах, які вказано у прикладі 20 (композиція XIII). Результати виміру наведено в табл.5. Приклад №113 Визначення концентрації толуолу у повітрі при температурі 25°С над рідким толуолом проводять так само, як описано у прикладі 1 для пентану. Результати про концентрацію толуолу у повітрі наведено у табл.6. Видно, що досягають насичення повітря парою толуолу, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (3,7 об’ємних %) [3, с.710]. Приклад №114 Визначення концентрації толуолу у повітрі над захисним композиційним покриттям І і приготування композиції І проводять, як вказано у прикладі 2 для пентану. Результати виміру наведено в табл.6. Приклад №115 Визначення концентрації толуолу над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 3 для пентану. Результати виміру наведено в табл.6. Приклад №116 Визначення концентрації толуолу над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 4 для пентану. Результати виміру наведено в табл.6. Приклад №117 Толуол у кількості 100мл розміщують у скляній дослідній комірці, що являє собою скляний циліндр діаметром 50мм та висотою 100мм. На шар толуолу наносять захисне покриття І висотою 10мм та зважують на аналітичних терезах. Вага комірки - 62,7739г, вага комірки з толуолом - 149,4679г, вага комірки з толуолом та покриттям І становить - 164,2270г. Дослідну комірку із вмістом толуолу з покриттям І залишають стояти при кімнатній температурі протягом 8760 годин (1 рік). Через вказаний термін проводять зважування і знаходять відсоток втрати толуолу. Вага комірки з толуолом та покриттям після дослідного терміну зберігання -162,8803г. Втрата толуолу при зберіганні - 0,82%. 17 Результати втрати від випаровування толуолу наведено в табл.6. Приклад №118 Визначення концентрації толуолу у повітрі у повітрі при температурі 0°С над рідким толуолом проводять, як вказано у прикладі 1 для пентану. Результати виміру наведено в табл.6. Видно, що досягають насичення повітря парою толуолу, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (0,88 об’ємних %) [3, с.1070] Приклад №119 Визначення концентрації толуолу над захисним композиційним покриттям проводять, як вказано у прикладі 6 для пентану. Результати виміру наведено в табл.6. Приклад №120 Визначення концентрації толуолу у повітрі при температурі 10°С над рідким толуолом проводять, як вказано у прикладі 7 для пентану. Результати виміру наведено в табл.6. Видно, що досягають насичення повітря парою толуолу, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (1,6 об'ємних %) [3, с.1070]. Приклад №121 Визначення концентрації толуолу у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 8 для пентану. Результати виміру наведено в табл.6. Приклад №122 Визначення концентрації толуолу у повітрі при температурі 40°С над рідким толуолом проводять, як вказано у прикладі 30 для гексану. Результати виміру наведено в табл.6. Видно, що досягають насичення повітря парою толуолу, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (10,7 об’ємних %) [3,с.710]. Приклад №123 Визначення концентрації толуолу у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 31 для гексану. Результати виміру наведено в табл.6 Приклад №124 Визначення концентрації толуолу у повітрі над захисним композиційним покриттям II проводять, як вказано у прикладі 9 для пентану. Результати виміру наведено в табл.6. Приклад №125 Визначення концентрації толуолу у повітрі над захисним композиційним покриттям III проводять, як вказано у прикладі 10 для пентану. Результати виміру наведено в табл.6. Приклад №126 Визначення концентрації толуолу у повітрі над захисним композиційним покриттям IV проводять, як вказано у прикладі 11 для пентану. Результати виміру наведено в табл.6. Приклад №127 Визначення концентрації толуолу у повітрі над захисним композиційним покриттям V проводять, як вказано у прикладі 12 для пентану. Результати виміру наведено в табл.6. Приклад №128 Визначення концентрації толуолу у повітрі над захисним композиційним покриттям VI проводять, як вказано у прикладі 13 для пентану. 29641 18 Результати виміру наведено в табл.6. Приклад №129 Визначення концентрації толуолу у повітрі над захисним композиційним покриттям VII проводять, як вказано у прикладі 14 для пентану. Результати виміру наведено в табл.6. Приклад №130 Визначення концентрації толуолу у повітрі над захисним композиційним покриттям VIII проводять, як вказано у прикладі 15 для пентану. Результати виміру наведено в табл.6. Приклад 131 Визначення концентрації толуолу у повітрі над захисним композиційним покриттям IX проводять, як вказано у прикладі 16 для пентану. Результати виміру наведено в табл.6. Приклад №132 Визначення концентрації толуолу у повітрі над захисним композиційним покриттям X проводять, як вказано у прикладі 17 для пентану. Результати виміру наведено в табл.6. Приклад №133 Визначення концентрації толуолу у повітрі над захисним композиційним покриттям XI проводять, як вказано у прикладі 18 для пентану. Результати виміру наведено в табл.6. Приклад №134 Визначення концентрації толуолу над захисним композиційним покриттям XII проводять, як вказано у прикладі 19 для пентану. Результати виміру наведено в табл.6. Приклад №135 Визначення концентрації толуолу над захисним композиційним покриттям XIII проводять, як вказано у прикладі 20 для пентану. Результати виміру наведено в табл.6. Приклад №136 Визначення концентрації нонану у повітрі при температурі 25°С над рідким нонаном проводять так само, як описано у прикладі 1 для пентану. Результати про концентрацію нонану у повітрі наведено у табл.7. Видно, що досягають насичення повітря парою нонану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (12,1 об’ємних %) [3, с.1070]. Приклад №137 Визначення концентрації нонану у повітрі над захисним композиційним покриттям і приготування композиції І проводять, як вказано у прикладі 2 для пентану. Результати виміру наведено в табл.7. Приклад №138 Визначення концентрації нонану над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 3 для пентану. Результати виміру наведено в табл.7. Приклад №139 Визначення концентрації нонану над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 4 для пентану. Результати виміру наведено в табл.7. Приклад №140 Нонан кількості 100мл розміщують у дослідній комірці, що являє собою скляний циліндр діаметром 50мм та висотою 100мм. На шар нонану на 19 носять захисне покриття І висотою 10мм та зважують на аналітичних терезах. Вага комірки - 58,9874г, вага комірки з толуолом - 130,7532г, вага комірки з толуолом та покриттям І становить - 145,1100г . Дослідну комірку із вмістом нонану з покриттям І залишають стояти при кімнатній температурі протягом 8760 годин (1 рік). Через вказаний термін проводять зважування і знаходять відсоток втрати нонану. Вага комірки з толуолом та покриттям І після дослідного терміну зберігання -143,8475г. Втрата нонану при зберіганні - 0,87%. Результати втрати від випаровування нонану наведено в табл.7. Приклад №141 Визначення концентрації нонану у повітрі при температурі 0°С над рідким нонаном проводять, як вказано у прикладі 5 для пентану. Результати про концентрацію нонану у повітрі наведено у табл.7. Видно, що досягають насичення повітря парою нонану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (2,8 об'ємних %) [3, с.1070]. Приклад №142 Визначення концентрації нонану над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 6 для пентану. Результати виміру наведено в табл.7. Приклад №143 Визначення концентрації нонану у повітрі при температурі 10°С над рідким нонаном проводять, як вказано у прикладі 7 для пентану. Результати про концентрацію нонану у повітрі наведено у табл.7. Видно, що досягають насичення повітря парою нонану оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (4,6 об'ємних %) [3, с.1070]. Приклад №144 Визначення концентрації нонану у повітрі над захисним композиційним покриттям I і приготування композиції І проводять, як вказано у прикладі 8 для пентану. Результати виміру наведено в табл.7. Приклад №145 Визначення концентрації нонану у повітрі при температурі 40°С над рідким нонаном проводять, як вказано у прикладі 30 для гексану. Результати про концентрацію нонану у повітрі наведено у табл.7. Видно, що досягають насичення повітря парою толуолу, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (16,5 об'ємних %) [3, с.710]. Приклад №146 Визначення концентрації нонану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 31 для гексану. Результати виміру наведено в табл.7. Приклад №147 Визначення концентрації нонану у повітрі над захисним композиційним покриттям II проводять, як вказано у прикладі 9 для пентану. Результати виміру наведено в табл.7. Приклад №148 29641 20 Визначення концентрації нонану у повітрі над захисним композиційним покриттям III проводять як вказано у прикладі 10 для пентану. Результати виміру наведено в табл.7. Приклад №149 Визначення концентрації нонану у повітрі над захисним композиційним покриттям IV проводять, як вказано у прикладі 11 для пентану. Результати виміру наведено в табл.7. Приклад №150 Визначення концентрації нонану у повітрі над захисним композиційним покриттям V проводять, як вказано у прикладі 12 для пентану. Результати виміру наведено в табл.7. Приклад №151 Визначення концентрації нонану у повітрі над захисним композиційним покриттям VI проводять, як вказано у прикладі 13 для пентану. Результати виміру наведено в табл.7. Приклад №152 Визначення концентрації нонану у повітрі над захисним композиційним покриттям VII проводять, як вказано у прикладі 14 для пентану. Результати виміру наведено в табл.7. Приклад №153 Визначення концентрації нонану у повітрі над захисним композиційним покриттям VIII проводять, як вказано у прикладі 15 для пентану. Результати виміру наведено в табл.7. Приклад 154 Визначення концентрації нонану у повітрі над захисним композиційним покриттям IX проводять, як вказано у прикладі 16 для пентану. Результати виміру наведено в табл.7. Приклад №155 Визначення концентрації нонану у повітрі над захисним композиційним покриттям X проводять, як вказано у прикладі 17 для пентану. Результати виміру наведено в табл.7. Приклад №156 Визначення концентрації нонану у повітрі над захисним композиційним покриттям XI проводять, як вказано у прикладі 18 для пентану. Результати виміру наведено в табл.7. Приклад №157 Визначення концентрації нонану над захисним композиційним покриттям XII проводять, як вказано у прикладі 19 для пентану. Результати виміру наведено в табл.7. Приклад №158 Визначення концентрації нонану над захисним композиційним покриттям XIII проводять, як вказано у прикладі 20 для пентану. Результати виміру наведено в табл.7. Приклад №159 Визначення концентрації 2-метилпентану у повітрі при температурі 25°С над рідким 2метилпентаном проводять так само, як описано у прикладі 1 для пентану. Результати про концентрацію 2-метилпентану у повітрі наведено у табл.8. Видно, що досягають насичення повітря парою 2-метилпентану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (27,9 об'ємних %) [3, с.1070]. 21 Приклад №160 Визначення концентрації 2-метилпентану над захисним композиційним покриттям І і приготування композиції І проводять, як вказано у прикладі 2 для пентану. Результати виміру наведено в табл.8. Приклад №161 Визначення концентрації 2-метилпентану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 3 для пентану. Результати виміру наведено в табл.8. Приклад №162 Визначення концентрації 2-метилпентану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 4 для пентану. Результати виміру наведено в табл.8. Приклад №163 2-метилпентан у кількості 100мл розміщують у дослідній комірці, що являє собою скляний циліндр діаметром 50мм та висотою 100мм На шар 2-метилпентану наносять захисне покриття І висотою 10мм та зважують на аналітичних терезах. Вага комірки - 48,4978г, вага комірки з 2-метилпентаном - 118,3978г, вага комірки з 2-метилпентаном та покриттям І становить - 132,4102г. Дослідну комірку із вмістом 2-метилпентану з покриттям І залишають стояти при кімнатній температурі протягом 8760 годин (1 рік). Через вказаний термін проводять зважування і знаходять відсоток втрати 2-метилпентану. Вага комірки з 2-метилпентаном та покриттям І після дослідного терміну зберігання -131,2185г. Втрата 2-метилпентану при зберіганні - 0,90%. Результати втрати від випаровування 2метилпентану наведено в табл.8. Приклад №164 Визначення концентрації 2-метилпентану у повітрі при температурі 0°С над рідким 2метилпентаном проводять так само, як описано у прикладі 1 для пентану. Результати про концентрацію 2-метилпентану у повітрі наведено у табл.8. Видно, що досягають насичення повітря парою 2-метилпентану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (8,9 об'ємних %) [3, с.1070]. Приклад №165 Визначення концентрації 2-метилпентану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 5 для пентану. Результати виміру наведено в табл.8. Приклад №166 Визначення концентрації 2-метилпентану у повітрі при температурі 10°С над рідким 2метилпентаном проводять так само, як описано у прикладі 1 для пентану. Результати про концентрацію 2-метилпентану у повітрі наведено у табл.8. Видно, що досягають насичення повітря парою 2-метилпентану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (14,4 об'ємних %) [3, с.1070]. Приклад №167 29641 22 Визначення концентрації 2-метилпентану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 8 для пентану. Результати виміру наведено в табл.8. Приклад №168 Визначення концентрації 2-метилпентану у повітрі над захисним композиційним покриттям II проводять, як вказано у прикладі 9 для пентану. Результати виміру наведено в табл.8. Приклад №169 Визначення концентрації 2-метилпентану у повітрі над захисним композиційним покриттям III проводять, як вказано у прикладі 10 для пентану. Результати виміру наведено в табл.8. Приклад №170 Визначення концентрації 2-метилпентану над захисним композиційним покриттям IV проводять, як вказано у прикладі 11 для пентану. Результати виміру наведено в табл.8. Приклад №171 Визначення концентрації 2-метилпентану над захисним композиційним покриттям V проводять, як вказано у прикладі 12 для пентану. Результати виміру наведено в табл.8. Приклад №172 Визначення концентрації 2-метилпентану у повітрі над захисним композиційним покриттям VI проводять, як вказано у прикладі 13 для пентану. Результати виміру наведено в табл.8. Приклад №173 Визначення концентрації 2-метилпентану над захисним композиційним покриттям VII проводять, як вказано у прикладі 14 для пентану. Результати виміру наведено в табл.8. Приклад №174 Визначення концентрації 2-метилпентану у повітрі над захисним композиційним покриттям VIII проводять, як вказано у прикладі 15 для пентану. Результати виміру наведено в табл.8. Приклад №175 Визначення концентрації 2-метилпентану у повітрі над захисним композиційним покриттям IX проводять, як вказано у прикладі 16 для пентану. Результати виміру наведено в табл.8. Приклад №176 Визначення концентрації 2-метилпентану у повітрі над захисним композиційним покриттям X проводять як вказано у прикладі 17 для пентану. Результати виміру наведено в табл.8. Приклад №177 Визначення концентрації 2-метилпентану у повітрі над захисним композиційним покриттям XI проводять, як вказано у прикладі 18 для пентану. Результати виміру наведено в табл.8. Приклад №178 Визначення концентрації 2-метилпентану у повітрі над захисним композиційним покриттям XII проводять, як вказано у прикладі 19 для пентану. Результати виміру наведено в табл.8. Приклад №179 Визначення концентрації 2-метилпентану над захисним композиційним покриттям XIII проводять, як вказано у прикладі 20 для пентану. Результати виміру наведено в табл.8. 23 Приклад №180 Визначення концентрації 2,2-диметилбутану у повітрі при температурі 25°С над рідким 2,2диметилбутаном проводять так само, як описано у прикладі 1 для пентану. Результати про концентрацію 2,2диметилбутану у повітрі наведено у табл.9. Видно, що досягають насичення повітря парою 2,2-диметилбутану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (42,0 об’ємних %) [3, с.1070]. Приклад №181 Визначення концентрації 2,2-диметилбутану над захисним композиційним покриттям І і приготування композиції І проводять, як вказано у прикладі 2 для пентану. Результати виміру наведено в табл.9. Приклад №182 Визначення концентрації 2,2-диметилбутану над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 3 для пентану. Результати виміру наведено в табл.9. Приклад №183 Визначення концентрації 2,2-диметилбутану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 4 для пентану. Результати виміру наведено в табл.9. Приклад №184 2,2-диметилбутан у кількості 100мл розміщують у дослідній комірці, що являє собою скляний циліндр діаметром 50мм та висотою 100мм. На шар 2,2-диметилбутану наносять захисне покриття І висотою 10 мм. та зважують на аналітичних терезах. Вага комірки - 61,3779г, вага комірки з 2,2диметилбутаном - 131,2779г, вага комірки з 2,2диметилбутаном та покриттям І становить 142,7016г. Дослідну комірку із вмістом 2,2диметилбутану з покриттям І залишають стояти при кімнатній температурі протягом 8760 годин (1 рік). Через вказаний термін проводять зважування і знаходять відсоток втрати 2,2-диметилбутану. Вага комірки з 2,2-диметилбутаном та покриттям І після дослідного терміну зберігання 141,4315г. Втрата 2,2-диметилбутану при зберіганні 0,89%. Результати втрати від випаровування 2,2диметилбутану наведено в табл.9. Приклад №185 Визначення концентрації 2,2-диметилбутану у повітрі при температурі 0°С над рідким 2,2диметилбутаном проводять, як вказано у прикладі 5 для пентану. Результати виміру про концентрацію 2,2диметилбутану у повітрі наведено у табл.9. Видно, що досягають насичення повітря парою 2,2-диметилбутану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (14,4 об’ємних %) [3, с.1070]. Приклад №186 Визначення концентрації 2,2-диметилбутану над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 6 для пентану. Результати виміру наведено в табл.9. 29641 24 Приклад №197 Визначення концентрації 2,2-диметилбутану у повітрі над захисним композиційним покриттям X проводять, як вказано у прикладі 17 для пентану. Результати виміру наведено в табл.9. Приклад №198 Визначення концентрації 2,2-диметилбутану у повітрі над захисним композиційним покриттям XI проводять, як вказано у прикладі 18 для пентану. Результати виміру наведено в табл.9. Приклад №199 Визначення концентрації 2,2-диметилбутану над захисним композиційним покриттям XII проводять, як вказано у прикладі 19 для пентану. Результати виміру наведено в табл.9. Приклад №200 Визначення концентрації 2,2-диметилпентану над захисним композиційним покриттям XIII проводять, як вказано у прикладі 20 для пентану. Результати виміру наведено в табл.9. Приклад №201 Визначення концентрації 2,3-диметилбутану у повітрі при температурі 25°С над рідким 2,3диметилбутаном проводять так само, як описано у прикладі 1 для пентану. Результати про концентрацію 2,3диметилбутану у повітрі наведено у табл.10. Видно, що досягають насичення повітря парою 2,3-диметилбутану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (30,9 об'ємних %) [3, с.1070]. Приклад №202 Визначення концентрації 2,3-диметилбутану над захисним композиційним покриттям І і приготування композиції І проводять, як вказано у прикладі 2 для пентану. Результати виміру наведено в табл.10. Приклад №203 Визначення концентрації 2,3-диметилбутану над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 3 для пентану. Результати виміру наведено в табл.10. Приклад №204 Визначення концентрації 2,3-диметилбутану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 4 для пентану. Результати виміру наведено в табл.10. Приклад №205 2,3-диметилбутан у кількості 100мл розмішують у дослідній комірці, що являє собою скляний циліндр діаметром 50мм та висотою 100мм. На шар 2,3-диметилбутану наносять захисне покриття І висотою 10 мм. та зважують на аналітичних терезах. Вага комірки - 68,7911г, вага комірки з 2,3диметилбутаном - 138,6911г, вага комірки з 2,3диметилбутаном та покриттям І становить 151,2249г. Дослідну комірку із вмістом 2,3диметилбутану з покриттям І залишають стояти при кімнатній температурі протягом 8760 годин (1 рік). Через вказаний термін проводять зважування і знаходять відсоток втрати 2,3-диметилбутану. Вага комірки з 2,3-диметилбутаном та покриттям І після дослідного терміну зберігання 149,9092г. 25 Втрата 2,3-диметилбутану при зберіганні 0,87%. Результати втрат від випаровування 2,3диметилбутану наведено в табл.10. Приклад №206 Визначення концентрації 2,3-диметилбутану у повітрі при температурі 0°С над рідким 2,3диметилбутаном проводять, як вказано у прикладі 5 для пентану. Результати про концентрацію 2,3диметилбутану у повітрі наведено у табл.10. Видно, що досягають насичення повітря парою 2,3-диметилбутану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (10,1 об'ємних %) [3, с.1070]. Приклад №207 Визначення концентрації 2,3-диметилбутану над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 6 для пентану. Результати виміру наведено в табл.10. Приклад №208 Визначення концентрації 2,3-диметилбутану у повітрі при температурі 10°С над рідким 2,3диметилбутаном проводять, як вказано у прикладі 7 для пентану. Результати про концентрацію 2,3диметилбутану у повітрі наведено у табл.10. Видно, що досягають насичення повітря парою 2,3-диметилбутану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (16,2 об'ємних %) [3, с.1070]. Приклад №209 Визначення концентрації 2,3-диметилбутану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 8 для пентану. Результати виміру наведено в табл.10. Приклад №210 Визначення концентрації 2,3-диметилбутану у повітрі над захисним композиційним покриттям II проводять, як вказано у прикладі 9 для пентану. Результати виміру наведено в табл.10. Приклад №211 Визначення концентрації 2,3-диметилбутану у повітрі над захисним композиційним покриттям III проводять, як вказано у прикладі 10 для пентану. Результати виміру наведено в табл.10. Приклад №212 Визначення концентрації 2,3-диметилбутану над захисним композиційним покриттям IV проводять, як вказано у прикладі 11 для пентану. Результати виміру наведено в табл.10. Приклад №213 Визначення концентрації 2,3-диметилбутану у повітрі над захисним композиційним покриттям V проводять, як вказано у прикладі 12 для пентану. Результати виміру наведено в табл.10 Приклад №214 Визначення концентрації 2,3-диметилбутану у повітрі над захисним композиційним покриттям VI проводять, як вказано у прикладі 13 для пентану. Результати виміру наведено в табл.10. Приклад №215 Визначення концентрації 2,3-диметилбутану у повітрі над захисним композиційним покриттям VII проводять, як вказано у прикладі 14 для пентану. 29641 26 Результати виміру наведено в табл.10. Приклад №216 Визначення концентрації 2,3-диметилбутану над захисним композиційним покриттям VIII проводять, як вказано у прикладі 15 для пентану. Результати виміру наведено в табл.10. Приклад 217 Визначення концентрації 2,3-диметилбутану над захисним композиційним покриттям IX проводять, як вказано у прикладі 16 для пентану. Результати виміру наведено в табл.10. Приклад №218 Визначення концентрації 2,3-диметилбутану у повітрі над захисним композиційним покриттям X проводять, як вказано у прикладі 17 для пентану. Результати виміру наведено в табл.10. Приклад №219 Визначення концентрації 2,3-диметилбутану у повітрі над захисним композиційним покриттям XI проводять, як вказано у прикладі 18 для пентану. Результати виміру наведено в табл.10. Приклад №220 Визначення концентрації 2,3-диметилбутану над захисним композиційним покриттям XII проводять, як вказано у прикладі 19 для пентану. Результати виміру наведено в табл.10. Приклад №221 Визначення концентрації 2,3-диметилпентану у повітрі над захисним композиційним покриттям XIII проводять, як вказано у прикладі 20 для пентану. Результати виміру наведено в табл.10. Приклад №222 Визначення концентрації 3-метилпентану у повітрі при температурі 25°С над рідким 3метилпентаном проводять так само, як описано у прикладі 1 для пентану. Результати про концентрацію 3-метилпентану у повітрі наведено у табл.11. Видно, що досягають насичення повітря парою 3-метилпентану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (25,0 об’ємних %) [3, с.1070]. Приклад №223 Визначення концентрації 3-метилпентану над захисним композиційним покриттям І і приготування композиції І проводять, як вказано у прикладі 2 для пентану. Результати про концентрацію 3-метилпентану у повітрі наведено у табл.11 Приклад №224 Визначення концентрації 3-метилпентану над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 3 для пентану. Результати виміру наведено в табл.11. Приклад №225 Визначення концентрації 3-метилпентану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 4 для пентану. Результати виміру наведено в табл.11. Приклад №226 3-метилпентан у кількості 100мл розміщують у дослідній комірці, що являє собою скляний циліндр діаметром 50мм та висотою 100мм. На шар 27 3-метилпентану наносять захисне покриття І висотою 10мм та зважують на аналітичних терезах. Вага комірки - 53,4427г, вага комірки з 3-метилпентаном - 131,4427г, вага комірки з 3-метилпентаном та покриттям І становить -143,9664г. Дослідну комірку із вмістом 3-метилпентану з покриттям І залишають стояти при кімнатній температурі протягом 8760 годин (1 рік). Через вказаний термін проводять зважування і знаходять відсоток втрати 3-метилпентану. Вага комірки з 3-метилпентаном та покриттям І після дослідного терміну зберігання -142,7282г. Втрата 3-метилпентану при зберіганні - 0,86%. Результати втрати від випаровування 3метилпентану наведено в табл.11. Приклад №227 Визначення концентрації 3-метилпентану над рідким 3-метилпентаном проводять, як вказано у прикладі 5 для пентану. Результати про концентрацію 3-метилпентану у повітрі наведено у табл.11. Видно, що досягають насичення повітря парою 3-метилпентану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (7,8 об'ємних %) [3, с.1070]. Приклад№228 Визначення концентрації 3-метилпентану над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 6 для пентану. Результати виміру наведено в табл.11. Приклад №229 Визначення концентрації 3-метилпентану у повітрі при температурі 10°С над рідким 3метилпентаном проводять, як вказано у прикладі 7 для пентану. Результати про концентрацію 3-метилпентану у повітрі наведено у табл.11. Видно, що досягають насичення повітря парою 3-метилпентану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (12,8 об’ємних %) ([3], с.1070). Приклад №230 Визначення концентрації 3-метилпентану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 8. Результати виміру наведено в табл.11. Приклад №231 Визначення концентрації 3-метилпентану у повітрі над захисним композиційним покриттям II проводять, як вказано у прикладі 9 для пентану. Результати виміру наведено в табл.11. Приклад №232 Визначення концентрації 3-метилпентану у повітрі над захисним композиційним покриттям III проводять, як вказано у прикладі 10 для пентану. Результати виміру наведено в табл.11. Приклад №233 Визначення концентрації 3-метилпентану над захисним композиційним покриттям IV проводять, як вказано у прикладі 11 для пентану. Результати виміру наведено в табл.11. Приклад №234 29641 28 Визначення концентрації 3-метилпентану у повітрі над захисним композиційним покриттям V проводять, як вказано у прикладі 12 для пентану. Результати виміру наведено в табл.11. Приклад №235 Визначення концентрації 3-метилпентану у повітрі над захисним композиційним покриттям VI проводять, як вказано у прикладі 31 для пентану. Результати виміру наведено в табл.11. Приклад №236 Визначення концентрації 3-метилпентану у повітрі над захисним композиційним покриттям VII проводять, як вказано у прикладі 14 для пентану. Результати виміру наведено в табл.11. Приклад №237 Визначення концентрації 3-метилпентану над захисним композиційним покриттям VIII проводять, як вказано у прикладі 15 для пентану. Результати виміру наведено в табл.11. Приклад 238 Визначення концентрації 3-метилпентану над захисним композиційним покриттям IX проводять, як вказано у прикладі 16 для пентану. Результати виміру наведено в табл.11. Приклад №239 Визначення концентрації 3-метилпентану у повітрі над захисним композиційним покриттям X проводять, як вказано у прикладі 17 для пентану. Результати виміру наведено в табл.11. Приклад №240 Визначення концентрації 3-метилпентану у повітрі над захисним композиційним покриттям XI проводять, як вказано у прикладі 18 для пентану. Результати виміру наведено в табл.11. Приклад №241 Визначення концентрації 3-метилпентану над захисним композиційним покриттям XII проводять, як вказано у прикладі 19 для пентану. Результати виміру наведено в табл.11. Приклад №242 Визначення концентрації 3-метилпентану у повітрі над захисним композиційним покриттям XIII проводять, як вказано у прикладі 20 для пентану. Результати виміру наведено в табл.11. Приклад №243 Визначення концентрації метилциклопентану у повітрі при температурі 25°С над рідким метилциклопентаном проводять так само, як описано у прикладі 1 для пентану. Результати про концентрацію метилциклопентану у повітрі наведено у табл.12. Видно, що досягають насичення повітря парою метилциклопентану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (18,1 об'ємних %) ([3], с 1070). Приклад №244 Визначення концентрації метилциклопентану над захисним композиційним покриттям І і приготування композиції І проводять, як вказано у прикладі 2 для пентану. Результати виміру наведено в табл.12. Приклад №245 Визначення концентрації метилциклопентану над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 3 для пентану. 29 Результати виміру наведено в табл.12. Приклад №246 Визначення концентрації метилциклопентану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 4 для пентану. Результати виміру наведено в табл.12. Приклад №247 Метилциклопентан у кількості 100мл розміщують у дослідній комірці, що являє собою скляний циліндр діаметром 50мм та висотою 100мм. На шар метилциклопентану наносять захисне покриття І висотою 10мм та зважують на аналітичних терезах. Вага комірки - 56,4377г, вага комірки з метил циклопентаном 126,3377г, вага комірки з метилциклопентаном та покриттям І становить - 140,3510г. Дослідну комірку із вмістом метилциклопентану з покриттям І залишають стояти при кімнатній температурі протягом 8760 годин (1 рік). Через вказаний термін проводять зважування і знаходять відсоток втрати метилциклопентану. Вага комірки з метилциклопентаном та покриттям І після дослідного терміну зберігання 139,1861г. Втрата метилциклопентану при зберіганні 0,83%. Результати втрат від випаровування метилциклопентану наведено в табл.12. Приклад №248 Визначення концентрації метилциклопентану у повітрі при температурі 0°С над рідким метилциклопентаном проводять, як вказано у прикладі 5 для пентану. Результати про концентрацію метилциклопентану у повітрі наведено у табл.12. Видно, що досягають насичення повітря парою метилциклопентану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (5,4 об'ємних %) ([3], с 1070). Приклад №249 Визначення концентрації метилциклопентану над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 6 для пентану. Результати виміру наведено в табл.12. Приклад №250 Визначення концентрації метилциклопентану у повітрі при температурі 10°С над рідким метилциклопентаном проводять, як вказано у прикладі 7 для пентану. Результати про концентрацію метилциклопентану у повітрі наведено у табл.12. Видно, що досягають насичення повітря парою метилциклопентану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (9,1 об'ємних %) ([3], с. 1070). Приклад №251 Визначення концентрації метилциклопентану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 8 для пентану. Результати виміру наведено в табл.12. Приклад №252 Визначення концентрації метилциклопентану у повітрі над захисним композиційним покриттям II 29641 30 проводять, як вказано у прикладі 9 для пентану. Результати виміру наведено в табл.12. Приклад №253 Визначення концентрації метилциклопентану у повітрі над захисним композиційним покриттям III проводять, як вказано у прикладі 10 для пентану. Результати виміру наведено в табл.12. Приклад №254 Визначення концентрації метилциклопентану над захисним композиційним покриттям IV проводять, як вказано у прикладі 11 для пентану. Результати виміру наведено в табл.12. Приклад №255 Визначення концентрації метилциклопентану у повітрі над захисним композиційним покриттям V проводять, як вказано у прикладі 12 для пентану. Результати виміру наведено в табл.12. Приклад №256 Визначення концентрації метилциклопентану у повітрі над захисним композиційним покриттям VI проводять, як вказано у прикладі 13 для пентану. Результати виміру наведено в табл.12. Приклад №257 Визначення концентрації метилциклопентану у повітрі над захисним композиційним покриттям VII проводять, як вказано у прикладі 14 для пентану. Результати виміру наведено в табл.12. Приклад №258 Визначення концентрації метилциклопентану над захисним композиційним покриттям VIII проводять, як вказано у прикладі 15 для пентану. Результати виміру наведено в табл.12. Приклад 259 Визначення концентрації метилциклопентану над захисним композиційним покриттям IX проводять, як вказано у прикладі 16 для пентану. Результати виміру наведено в табл.12. Приклад №260 Визначення концентрації метилциклопентану у повітрі над захисним композиційним покриттям X проводять, як вказано у прикладі 17 для пентану. Результати виміру наведено в табл.12. Приклад №261 Визначення концентрації метилциклопентану у повітрі над захисним композиційним покриттям XI проводять, як вказано у прикладі 18 для пентану. Результати виміру наведено в табл.12. Приклад №262 Визначення концентрації метилциклопентану над захисним композиційним покриттям XII проводять, як вказано у прикладі 19 для пентану. Результати виміру наведено в табл.12. Приклад №263 Визначення концентрації метилциклопентану у повітрі над захисним композиційним покриттям XIII проводять, як вказано у прикладі 20 для пентану. Результати виміру наведено в табл.12. Приклад №264 Визначення концентрації циклогексану у повітрі при температурі 25°С над рідким циклогексаном проводять так само, як описано у прикладі 1 для пентану. Результати про концентрацію циклогексану у повітрі наведено у табл.13. 31 Видно, що досягають насичення повітря парою циклогексану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (12,8 об'ємних %) [3, с.1070]. Приклад №265 Визначення концентрації циклогексану над захисним композиційним покриттям І і приготування композиції І проводять, як вказано у прикладі 2 для пентану. Результати виміру наведено в табл.13. Приклад №266 Визначення концентрації циклогексану над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 3 для пентану. Результати виміру наведено в табл.13. Приклад №267 Визначення концентрації у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 4 для пентану. Результати виміру наведено в табл.13. Приклад №268 Циклогексан у кількості 100мл розміщують у дослідній комірці, що являє собою скляний циліндр діаметром 50мм та висотою 100мм. На шар циклогексану наносять захисне покриття І висотою 10мм та зважують на аналітичних терезах. Вага комірки - 47,3384г, вага комірки з циклогексаном - 123,9414г, вага комірки з циклогексаном та покриттям І становить - 137,96г циклогексану. Дослідну комірку із вмістом циклогексану у з покриттям І залишають стояти при кімнатній температурі протягом 8760 годин (1 рік). Через вказаний термін проводять зважування і знаходять відсоток втрати циклогексану. Вага комірки з циклогексаном та покриттям І після дослідного терміну зберігання -136,7873г. Втрата циклогексану при зберіганні - 0,85%. Результати втрати від випаровування циклогексану наведено в табл.13. Приклад №269 Визначення концентрації циклогексану у повітрі при температурі 0°С над рідким циклогексаном проводять, як вказано у прикладі 5 для пентану. Результати про концентрацію циклогексану у повітрі наведено у табл.13. Видно, що досягають насичення повітря парою циклогексану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (3,7 об'ємних %) [3, с.1070]. Приклад №270 Визначення концентрації циклогексану над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 6 для пентану. Результати виміру наведено в табл.13. Приклад №271 Визначення концентрації циклогексану у повітрі при температурі 10°С над рідким циклогексаном проводять, як вказано у прикладі 7 для пентану. Результати про концентрацію циклогексану у повітрі наведено у табл.13. Видно, що досягають насичення повітря парою циклогексану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (6,3 об'ємних %) [3, с.1070]. Приклад №272 29641 32 Визначення концентрації циклогексану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 6 за винятком того, що температуру підтримують 10°С. Результати виміру наведено в табл.13. Приклад №274 Визначення концентрації циклогексану у повітрі над захисним композиційним покриттям II проводять, як вказано у прикладі 9 для пентану. Результати виміру наведено в табл.13. Приклад №274 Визначення концентрації циклогексану у повітрі над захисним композиційним покриттям III проводять, як вказано у прикладі 10 для пентану. Результати виміру наведено в табл.13. Приклад №275 Визначення концентрації циклогексану над захисним композиційним покриттям IV проводять, як вказано у прикладі 11 для пентану. Результати виміру наведено в табл.13. Приклад №276 Визначення концентрації циклогексану у повітрі над захисним композиційним покриттям V проводять, як вказано у прикладі 12 для пентану. Результати виміру наведено в табл.13. Приклад №277 Визначення концентрації циклогексану у повітрі над захисним композиційним покриттям VI проводять, як вказано у прикладі 13. Результати виміру наведено в табл.13. Приклад №278 Визначення концентрації циклогексану у повітрі над захисним композиційним покриттям VII проводять, як вказано у прикладі 14 для пентану. Результати виміру наведено в табл.13. Приклад №279 Визначення концентрації циклогексану над захисним композиційним покриттям VIII проводять, як вказано у прикладі 15 для пентану. Результати виміру наведено в табл.13. Приклад 280 Визначення концентрації циклогексану над захисним композиційним покриттям IX проводять, як вказано у прикладі 16 для пентану. Результати виміру наведено в табл.13. Приклад №281 Визначення концентрації циклогексану у повітрі над захисним композиційним покриттям X проводять, як вказано у прикладі 17 для пентану. Результати виміру наведено в табл.13. Приклад №282 Визначення концентрації циклогексану у повітрі над захисним композиційним покриттям XI проводять, як вказано у прикладі 18 для пентану. Результати виміру наведено в табл.13. Приклад №283 Визначення концентрації циклогексану над захисним композиційним покриттям XII проводять, як вказано у прикладі 19 для пентану. Результати виміру наведено в табл.13. Приклад №284 Визначення концентрації циклогексану у повітрі над захисним композиційним покриттям XIII проводять, як вказано у прикладі 20 для пентану. Результати виміру наведено в табл.13. 33 Приклад №285 Визначення концентрації ізооктану (2,2,4триметилпентану) у повітрі при температурі 25°С над рідким ізооктаном проводять так само, як описано у прикладі 1 для пентану. Результати про концентрацію ізооктану у повітрі наведено у табл.14. Видно, що досягають насичення повітря парою ізооктану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (2,6 об'ємних %) [3, с.1070]. Приклад №286 Визначення концентрації ізооктану над захисним композиційним покриттям І і приготування композиції І проводять, як вказано у прикладі 2 для пентану. Результати виміру наведено в табл.14. Приклад №287 Визначення концентрації ізооктану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 3 для пентану. Результати виміру наведено в табл.14. Приклад №288 Визначення концентрації ізооктану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 4 для пентану. Результати виміру наведено в табл.14. Приклад №289 Ізооктан у кількості 100мл розміщують у скляній дослідній комірці, що являє собою скляний циліндр діаметром 50мм та висотою 100мм На шар ізооктану наносять захисне покриття І висотою 10 мм. та зважують на аналітичних терезах. Вага комірки - 54,9891г, вага комірки з ізооктаном - 125,2411г, вага комірки з ізооктаном та покриттям І становить -137,8160г. Дослідну комірку із вмістом ізооктану у з покриттям І залишають стояти при кімнатній температурі протягом 8760 годин (1 рік). Через вказаний термін проводять зважування і знаходять відсоток втрати ізооктану. Вага комірки з ізооктаном та покриттям І після дослідного терміну зберігання -136,6997г. Втрата ізооктану при зберіганні - 0,81%. Результати втрати від випаровування ізооктану наведено в табл.14. Приклад №290 Визначення концентрації ізооктану у повітрі при температурі 0°С над рідким ізооктаном проводять, як вказано у прикладі 5 для пентану. Результати виміру наведено в табл.14. Видно, що досягають насичення повітря парою ізооктану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (0,6 об'ємних %) ([3], с 1070). Приклад №291 Визначення концентрації ізооктану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 6 для пентану. Результати виміру наведено в табл.14. Приклад №292 Визначення концентрації ізооктану у повітрі при температурі 10°С над рідким ізооктаном проводять, як вказано у прикладі 7 для пентану. Результати виміру наведено в табл.14. 29641 34 Видно, що досягають насичення повітря парою ізооктану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (1,1 об'ємних %) [3, с.1070]. Приклад №293 Визначення концентрації ізооктану над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 8 для пентану. Результати виміру наведено в табл.14. Приклад №294 Визначення концентрації ізооктану у повітрі при температурі 40°С над рідким ізооктаном проводять так само, як описано у прикладі 25 для гексану. Результати виміру наведено в табл.15. Видно, що досягають насичення повітря парою ізооктану, оскільки його концентрація співпадає з табличними даними (5,8 об'ємних %) [3, с.1070]. Приклад №295 Визначення концентрації ізооктану у повітрі над захисним композиційним покриттям І проводять, як вказано у прикладі 26 для гексану. Результати виміру наведено в табл.14. Приклад №296 Визначення концентрації ізооктану у повітрі над захисним композиційним покриттям II проводять, як вказано у прикладі 9 для пентану. Результати виміру наведено в табл.14. Приклад №297 Визначення концентрації ізооктану у повітрі над захисним композиційним покриттям III проводять, як вказано у прикладі 10 для пентану. Результати виміру наведено в табл.14. Приклад №298 Визначення концентрації ізооктану у повітрі над захисним композиційним покриттям IV проводять, як вказано у прикладі 11 для пентану. Результати виміру наведено в табл.14. Приклад №299 Визначення концентрації ізооктану у повітрі над захисним композиційним покриттям V проводять, як вказано у прикладі 12 для пентану. Результати виміру наведено в табл.14. Приклад №300 Визначення концентрації ізооктану у повітрі над захисним композиційним покриттям VI проводять, як вказано у прикладі 13 для пентану. Результати виміру наведено в табл.14. Приклад №301 Визначення концентрації ізооктану у повітрі над захисним композиційним покриттям VII проводять, як вказано у прикладі 14 для пентану. Результати виміру наведено в табл.14. Приклад №302 Визначення концентрації ізооктану у повітрі над захисним композиційним покриттям VIII проводять, як вказано у прикладі 15 для пентану. Результати виміру наведено в табл.14. Приклад №303 Визначення концентрації ізооктану у повітрі над захисним композиційним покриттям IX проводять, як вказано у прикладі 16 для пентану. Результати виміру наведено в табл.14. Приклад №304 35 29641 Визначення концентрації ізооктану у повітрі над захисним композиційним покриттям X проводять, як вказано у прикладі 17 для пентану. Результати виміру наведено в табл.14. Приклад №305 Визначення концентрації ізооктану у повітрі над захисним композиційним покриттям XI проводять, як вказано у прикладі 18 для пентану. Результати виміру наведено в табл.14. Приклад №306 Визначення концентрації ізооктану у повітрі над захисним композиційним покриттям XII проводять, як вказано у прикладі 19 для пентану. Результати виміру наведено в табл.14. Приклад №307 Визначення концентрації ізооктану над захисним композиційним покриттям XIII проводять, як вказано у прикладі 20 для пентану. Результати виміру наведено в табл.14. Приклад №308 Модельну суміш у кількості 100мл розміщують у дослідній комірці, що являє собою скляний циліндр діаметром 50мм та висотою 100мм На шар модельної суміші, склад якої наведено у табл.15, наносять захисне покриття І висотою 10мм. Дослідну комірку витримують при температурі 0°С і через 120год. аналізують склад пари над покриттям. Аналіз компонентів модельної суміші у парі проводять хроматографічно у програмованому режимі підвищення температури від 30 до 120°С зі швидкістю 2°С/хв. на капілярній колонці довжиною 50м, на стінки якої наносять трикрезилфосфат Результати виміру наведені в табл.15. Приклад №309 Визначення складу пари над модельною сумішшю при температурі 20°С проводять, як вказано у прикладі 308. Результати виміру наведені в табл.16. Приклад №310 Визначення складу пари над модельною сумішшю при температурі 40°С проводять, як вказано у прикладі 308. Результати виміру наведені в табл.17. Приклад №311 36 Визначення складу пари над бензином А-95 при температурі 20°С проводять, як вказано у прикладі 308. Результати виміру наведені в табл.18. Приклад №312 Визначення складу пари над бензином А-95 при температурі 40°С проводять, як вказано у прикладі 309. Результати виміру наведені в табл.19. Приклад №313 Модельну суміш у кількості 100мл розміщують у дослідній комірці, що являє собою скляний циліндр діаметром 50мм та висотою 100мм На шар модельної суміші, склад якої наведено у табл.15, наносять захисне покриття І висотою 10мм та зважують на аналітичних терезах. Вага комірки - 62,7741г, вага комірки з модельною сумішшю - 135,3727г, вага комірки з модельною сумішшю та покриттям становить 149,4851г . Дослідну комірку із вмістом модельної суміші з покриттям залишають стояти при кімнатній температурі протягом 8760 годин (1 рік). Через вказаний термін проводять зважування і знаходять відсоток втрати модельної суміші. Вага комірки з модельною сумішшю та покриттям після дослідного терміну зберігання 148,1397г. Втрата пального при зберіганні - 0,90%. Приклад №314 Бензин А-95 у кількості 100мл розміщують у дослідній комірці, що являє собою скляний циліндр діаметром 50мм та висотою 100мм. На шар бензину (табл.19) наносять захисне покриття І висотою 10мм та зважують на аналітичних терезах. Вага комірки - 67,7759г, вага комірки з бензином - 140,2779г, вага комірки з бензином та покриттям становить - 154,3236г. Дослідну комірку із вмістом пального та нанесеного покриття залишають стояти при кімнатній температурі протягом 8760 годин (1 рік). Через вказаний термін проводять зважування і знаходять відсоток втрати пального . бензину А-95 з покриттям. Вага комірки з бензином А-95 та покриттям після дослідного терміну зберігання -153,0118г. Втрата пального при зберіганні - 0,85%. Таблиця 1 Залежність концентрації пари пентану у повітрі (С, об'єм%) над різними захисними покриттями від температури (t, °С) висоти покриття ( l , мм) та через t годин після нанесення покриття № приЗахисна композиція клада 1 Без захисної композиції 2 І 3 І 4 І 5 Без захисної композиції 6 І 7 Без захисної композиції 8 І 9 II t, °С 25 25 25 25 0 0 10 10 25 l, мм 10 3 15 10 10 10 t , год 1 120 24 120 1 120 1 120 1 % зниження С випаровування об'єм, % пентану 67,4 1,3 98,1 4,0 94,0 1,3 98,1 24,1 0,5 99,8 37,3 0,7 99,8 35,3 47,7 Примітка без покриття стійке покриття нестійке покриття стійке покриття без покриття стійке покриття без покриття стійке покриття нестійке покриття 37 29641 38 Продовження таблиці 1 10 III 25 10 120 1,5 98,2 11 12 13 IV V VI 25 25 25 10 10 10 120 120 1 1,3 1,3 29,8 98,0 98,0 55,8 14 VII 25 10 120 1,3 98,0 15 VIII 25 10 120 1,3 98,0 16 IX 25 10 120 1,3 98,0 17 18 19 20 X XI XII XIII 25 25 25 25 10 10 10 10 1 1 120 120 35,7 40,4 2,0 2,0 47,0 40,0 97,0 97,0 стійке покриття, але частина полімеру осідає на дно кювети стійке покриття стійке покриття нестійке покриття стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети нестійке покриття нестійке покриття стійке покриття стійке покриття З табл.1 видно, що найкращим захисним покриттям є композиція 1, яку застосовують при оптимальній товщині 10мм при температурах 0-40°С протягом 120 годин із і досягають зниження випаровування пентану на 98,1-99,8%. Таблиця 2 Залежність концентрації пари гексану у повітрі (С, об'єм. %) над різними захисними покриттями від температури (t, °С) висоти покриття ( l , мм) та через t годин після нанесення покриття № Захисна композиція приклада 21 Без захисної композиції 22 І 23 І 24 І 25 26 27 28 29 30 31 32 t, °С 25 25 25 25 кімнатІ на Без захисної композиції 0 І 0 Без захисної композиції 10 І 10 Без захисної композиції 40 І 40 II 25 t , С, об'- % зниження випаровування год. єм % мм гексану 1 19,9 10 120 0,2 99,0 3 24 1,0 95,0 15 120 0,2 99,0 l, 10 8760 99,19 10 10 10 10 10 1 120 1 120 1 120 1 5,9 0,01 10,0 0,07 38,7 0,23 10,0 99,8 99,3 99,4 49,7 33 III 25 10 120 0,16 99,2 34 35 36 IV V VI 25 25 25 10 10 10 120 120 1 0,18 0,18 8,0 99,1 99,1 59,8 37 VII 25 10 120 0,6 97,0 38 VIII 25 10 120 0,3 98,5 39 IX 25 10 120 0,4 98,2 40 41 42 43 X XI XII XIII 25 25 25 25 10 10 10 10 1 1 120 120 9,7 10,0 0,2 0,2 51,2 49,6 99,0 99,0 Примітка без покриття стійке покриття нестійке покриття стійке покриття стійке покриття; дослідження ваговим методом без покриття стійке покриття без покриття стійке покриття без покриття стійке покриття нестійке покриття стійке покриття, але частина полімеру осідає на дно кювети стійке покриття стійке покриття нестійке покриття стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети нестійке покриття нестійке покриття стійке покриття стійке покриття З табл.2 видно, що найкращим захисним покриттям є композиція 1, яку застосовують при оптимальній товщині 10 мм при температурах 0-40°С протягом 120-8760 годин із і досягають зниження випаровування гексану на 99,0-99,8%. 39 29641 40 Таблиця 3 Залежність концентрації пари гептану у повітрі (С, об'єм.%) над різними захисними покриттями від температури (t, °С) висоти покриття ( l , мм) та через t годин після нанесення покриття № приЗахисна композиція клада 44 Без захисної композиції 45 І 46 І 47 І t, °С 25 25 25 25 l, мм 10 3 15 С % зниження об'єм випаровування год % гептану 1 6,0 120 0,015 99,7 24 1,0 83,3 120 0,015 99,7 t, 48 І кімнатна 10 8760 99,22 49 50 51 52 53 54 55 56 57 Без захисної композиції І Без захисної композиції І Без захисної композиції І II III IV 0 0 10 10 40 40 25 25 25 10 10 10 10 10 10 10 1 1,5 120 0,005 1 2,7 120 0,01 1 14,2 120 од 1 0,3 120 0,35 1 0,5 99,7 99,6 99,3 95,0 94,2 91,7 58 V 25 10 120 0,5 91,7 59 VI 25 10 1 0,5 91,7 60 VII 25 10 120 0,5 91,7 61 VIII 25 10 120 0,6 90,0 62 IX 25 10 120 0,7 88,3 63 64 65 66 X XI XII XIII 25 25 25 25 10 10 10 10 1 0,3 1 0,35 120 0,015 120 0,015 94,2 91,7 99,7 99,7 Примітка без покриття стійке покриття нестійке покриття стійке покриття стійке покриття; дослідження методом без покриття стійке покриття без покриття стійке покриття ваговим стійке покриття нестійке покриття стійке покриття нестійке покриття стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети стійке покриття стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети нестійке покриття нестійке покриття стійке покриття стійке покриття З табл.3 видно, що найкращим захисним покриттям є композиція 1, яку застосовують при оптимальній товщині 10мм при температурах 0-40°С протягом 120-8760 годин із і досягають зниження випаровування гептану на 99,0-99,7%. Таблиця 4 Залежність концентрації пари октану у повітрі ( С, об'єм .%) над різними захисними покриттями від температури (t, °С) висоти покриття ( l , мм) та через t годин після нанесення покриття № Захисна композиція приклада 67 Без захисної композиції 68 І 69 І 70 І t, °С t , С об'єм % зниження l, випаровуван.%) мм год. ня гептану 1 1,8 10 120 0,0054 99,7 3 24 0.010 99,4 15 120 0,0052 99,7 без покриття стійке покриття нестійке покриття стійке покриття 10 8760 99,13 стійке покриття; дослідження ваговим методом 10 10 99,7 без покриття стійке покриття без покриття стійке покриття стійке покриття, але частина полімеру осідає на дно кювети стійке покриття нестійке покриття стійке покриття стійке покриття 72 73 74 75 25 25 25 25 кімнатІ на Без захисної композиції 0 І 0 Без захисної композиції 10 І 10 76 Без захисної композиції 40 10 1 14,2 77 78 79 80 І II III IV 40 25 25 25 10 10 10 10 120 1 120 120 0,113 0,086 0,094 0,160 71 1 0,39 120 0.001 1 0,75 120 0,0037 99,5 99,2 95,2 94,8 91,1 Примітка 41 29641 42 Продовження таблиці 4 81 V 25 10 120 0,133 92,6 82 VI 25 83 VII 25 10 1 0,794 55,9 10 120 0,940 47,8 84 VIII 25 10 120 0,178 90,1 85 IX 25 10 1 0,207 88,5 86 87 88 89 X XI XII XIII 25 25 25 25 10 10 10 10 1 1 120 120 0,358 0,374 0,014 0,009 80,1 79,2 99,2 99,5 стійке покриття, але частина лімеру осідає на дно кювети нестійке покриття, стійке покриття, але частина лімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина лімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина лімеру осідає на дно кювети нестійке покриття нестійке покриття стійке покриття стійке покриття незв'язаного по незв'язаного понезв'язаного понезв'язаного по З табл.4 видно, що найкращим захисним покриттям є композиція 1, яку застосовують при оптимальній товщині 10мм при температурах 0-40°С протягом 120-8760 годин із і досягають зниження випаровування октану на 99,13-99,7%. Таблиця 5 Залежність концентрації пари бензолу у повітрі (С, об'єм .%) над різними захисними покриттями від температури (t, °С) висоти покриття ( l , мм) та через t годин після нанесення покриття % зниження l, t, С, випаровуван’ мм год об єм % ня 2-метилпентану 1 12,52 10 120 0,025 99,8 3 24 0,062 99,5 15 120 0,038 99,7 № приклада Захисна композиція t, °С 90 91 92 93 Без захисної композиції І І І 25 25 25 25 94 І 95 96 97 98 99 100 101 Без захисної композиції І Без захисної композиції І Без захисної композиції І II 0 0 10 10 40 40 25 10 10 10 10 1 120 1 120 1 120 1 3,47 0,014 5,99 0,024 24,05 0,144 6,55 99,6 102 III 25 10 1 0,65 94,8 103 104 105 IV V VI 25 25 25 10 10 10 120 120 1 U1 0,93 5,52 91,1 92,6 55,9 106 VII 25 10 120 6,54 47,8 107 VIII 25 10 120 6,65 46,9 108 IX 25 10 120 1,44 88,5 109 110 111 112 X XI XII XIII 25 25 25 25 10 10 10 10 1 1 120 120 2,49 2,60 0,10 0,06 80,1 79,2 99,2 99,5 кімнатна 10 8760 99,15 99,6 99,4 47,7 Примітка без покриття стійке покриття нестійке покриття стійке покриття стійке покриття; дослідження ваговим методом без покриття стійке покриття без покриття стійке покриття без покриття стійке покриття нестійке покриття стійке покриття, але частина полімеру осідає на дно кювети стійке покриття стійке покриття нестійке покриття стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети ’ стійке покриття, але частина незв язаного полімеру осідає на дно кювети ’ стійке покриття, але частина незв язаного полімеру осідає на дно кювети нестійке покриття нестійке покриття стійке покриття стійке покриття З табл.5 видно, що найкращим захисним покриттям є композиція 1, яку застосовують при оптимальній товщині 10мм при температурах 0-40°С протягом 120-8760 годин із і досягають зниження випаровування бензолу на 99,15-99,80%. 43 29641 44 Таблиця 6 Залежність концентрації пари толуолу у повітрі (С, об'єм .%) над різними захисними покриттями від температури (t, °С висоти покриття ( l , мм) та через t годин після нанесення покриття № приклада 113 114 115 116 117 118 119 120 121 122 123 124 % зниження С, l, t, випаровування Захисна композиції t, °С об'єм. 2-метилмм год. % пентану Без захисної композиції 25 1 3,74 І 25 10 120 0,007 99,8 І 25 3 24 0,019 99,5 І 25 15 120 0,015 99,6 І кімнатна 10 8760 99,18 Без захисної композиції 0 1 0,88 І 0 10 120 0,003 99,7 Без захисної композиції 10 1 1,66 І 10 10 120 0,007 99,6 Без захисної композиції 40 1 7,78 І 40 10 120 0,039 99,5 II 25 10 1 1,956 47,7 125 III 25 10 120 0,198 94,7 126 127 128 IV V VI 25 25 25 10 120 0,329 10 120 0,273 10 1 1,649 91,2 92,7 55,9 129 VII 25 10 120 1,952 47,8 130 VIII 25 10 120 1,986 46,9 131 IX 25 10 120 0,43 88,5 132 133 134 135 X XI XII XIII 25 25 25 25 10 1 0,744 10 1 0,778 10 120 0,29 10 120 0,019 80,1 79,2 99,2 99,5 Примітка без покриття стійке покриття нестійке покриття стійке покриття стійке покриття; дослідження ваговим методом без покриття стійке покриття без покриття стійке покриття без покриття стійке покриття нестійке покриття стійке покриття, але частина полімеру осідає на дно кювети стійке покриття стійке покриття нестійке покриття стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети нестійке покриття нестійке покриття стійке покриття стійке покриття З табл.6 видно, що найкращим захисним покриттям є композиція 1, яку застосовують при оптимальній товщині 10мм при температурах 0-40°С протягом 120-8760 годин із і досягають зниження випаровування толуолу на 99,18-99,80%. Таблиця 7 Залежність концентрації пари нонану у повітрі (С, об'єм .%) над різними захисними покриттями від температури (t, °С) висоти покриття ( l , мм) та через t годин після нанесення покриття № Захисна композиція приклада 136 Без захисної композиції 137 І 138 І 139 І 140 І t, °С 25 25 25 25 % зниження t , С, об'l, випаровування мм год. єм. % 2-метил-пентану 1 0,57 10 120 0,002 99,7 3 24 0,003 99,5 15 120 0,003 99,5 кімнатна 10 8760 99,13 141 Без захисної композиції 142 І 143 Без захисної композиції 144 І 145 Без захисної композиції 146 І 147 II 0 0 10 10 40 40 10 10 10 10 10 1 0,1 120 0,0004 1 0,21 120 0,001 1 1,39 120 0,008 1 0,110 99,6 148 III 10 10 120 0,011 94,7 149 IV 10 10 120 0,018 91,2 99,5 99,4 47,7 Примітка без покриття стійке покриття стійке покриття стійке покриття стійке покриття; дослідження ваговим методом без покриття стійке покриття без покриття стійке покриття без покриття стійке покриття нестійке покриття стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети стійке покриття 45 29641 46 Продовження таблиці 7 150 151 V VI 10 10 10 10 120 1 0,015 0,093 92,7 55,9 152 VII 10 10 120 0,110 47,8 153 VIII 10 10 1 0,111 46,9 154 IX 25 10 120 0,066 88,5 155 156 157 158 X XI XII XIII 25 25 25 25 10 10 10 10 1 1 120 120 0,113 0,124 0,005 0,003 80,1 79,2 99,2 99,5 стійке покриття нестійке покриття стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети нестійке покриття нестійке покриття стійке покриття стійке покриття З табл.7 видно, що найкращим захисним покриттям є композиція 1, яку застосовують при оптимальній товщині 10мм при температурах 0-40°С протягом 120-8760 годин із і досягають зниження випаровування нонану на 99,13-99,70%. Таблиця 8 Залежність концентрації пари 2-метилпентану у повітрі (С, об'єм .%) над різними захисними покриттями від температури (t, °С) висоти покриття ( l , мм) та через t годин після нанесення покриття № приклада Захисна композиція 159 160 161 162 Без захисної композиції І І І t, °С l, мм t, год. 25 25 25 25 10 3 15 1 120 24 120 кімнатна 10 % зниження С, випаровування об'єм. 2-метил% пентану 27,9 0,084 99,7 0,140 99,5 0,140 99,5 8760 163 І 164 165 166 167 168 Без захисної композиції І Без захисної композиції І II 0 0 10 10 25 10 10 10 1 120 1 120 1 8,9 0,036 14,4 0,072 14,59 99,10 99,5 47,7 169 III 25 10 120 0,167 99,4 170 171 172 IV V VI 25 25 25 10 10 10 120 120 1 14,59 1,480 14,62 47,7 94,7 47,6 173 VII 25 10 120 14,81 46,9 174 VIII 25 10 120 14,93 46,5 175 IX 25 10 120 14,56 47,8 176 177 178 179 X XI XII XIII 25 25 25 25 10 10 10 10 1 1 120 120 14,81 3,21 0,220 0,140 46,9 88,5 99,2 99,5 99,6 Примітка без покриття стійке покриття нестійке покриття стійке покриття стійке покриття; дослідження ваговим методом без покриття стійке покриття без покриття стійке покриття нестійке покриття стійке покриття, але частина полімеру осідає на дно кювети стійке покриття стійке покриття нестійке покриття стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети нестійке покриття стійке покриття стійке покриття стійке покриття З табл.8 видно, що найкращим захисним покриттям є композиція 1, яку застосовують при оптимальній товщині 10мм при температурах 0-40°С протягом 120-8760 годин із і досягають зниження випаровування 2метилпентану на 99,10-99,70%. 47 29641 48 Таблиця 9 Залежність концентрації пари 2,2-диметилбутану у повітрі (С, об'єм .%) над різними захисними покриттями від температури (t, °С) висоти покриття ( l , мм) та через t годин після нанесення покриття % зниження С, t, l, випаровування об'єм. 2-метилмм год. % пентану 1 41,98 10 120 0,126 99,7 3 24 0,210 99,5 15 120 0,210 99,5 № приклада Захисна композиція t,°C 180 181 182 183 Без захисної композиції І І І 25 25 25 25 184 І 185 186 187 188 189 Без захисної композиції І Без захисної композиції І II 0 0 10 10 25 10 10 10 1 120 1 120 1 14,44 0,058 22,7 0,114 11,87 99,6 190 III 25 10 120 12,08 46,8 191 192 193 IV V VI 25 25 25 10 10 10 120 11,87 120 1,20 1 11,83 47,7 94,7 47,6 194 VII 25 10 120 12,05 46,9 195 VIII 25 10 120 12,14 46,5 196 IX 25 10 120 11,85 47,8 197 198 199 200 X XI XII XIII 25 25 25 25 10 10 10 10 1 1 120 120 46,9 48,5 99,2 99,5 кімнатна 10 8760 99,11 12,05 11,69 0,182 0,114 99,5 47,7 Примітка без покриття стійке покриття стійке покриття стійке покриття стійке покриття; дослідження ваговим методом без покриття стійке покриття без покриття стійке покриття нестійке покриття стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети стійке покриття стійке покриття нестійке покриття стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети нестійке покриття нестійке покриття стійке покриття стійке покриття З табл.9 видно, що найкращим захисним покриттям є композиція 1, яку застосовують при оптимальній товщині 10мм при температурах 0-40°С протягом 120-8760 годин із і досягають зниження випаровування 2,2-диметилбутану на 99,11-99,70%.. Таблиця 10 Залежність концентрації пари 2,3-диметилбутану у повітрі (С, об’єм .%) над різними захисними покриттями від температури (t, °С) висоти покриття ( l , мм) та через t годин після нанесення покриття % зниження С, l t, випаровування об'єм. 2-метил,мм год. % пентану 1 30,9 10 120 0,124 99,6 3 24 0,309 99,0 15 120 0,124 99,6 № приклада Захисна композиція t, °С 201 202 203 204 Без захисної композиції І І І 25 25 25 25 205 І 206 207 208 209 210 Без захисної композиції І Без захисної композиції І II 0 0 10 10 25 10 10 10 1 120 1 120 1 10,1 0,051 16,2 0,081 16,16 99,5 211 III 25 10 120 16,44 46,8 212 213 214 IV V VI 25 25 25 10 10 10 120 16,16 120 1,638 1 16,2 47,7 94,7 47,6 кімнатна 10 8760 99,13 99,5 47,7 Примітка без покриття стійке покриття стійке покриття стійке покриття стійке покриття; дослідження ваговим методом без покриття стійке покриття без покриття стійке покриття нестійке покриття стійке покриття, але частина полімеру осідає на дно кювети стійке покриття стійке покриття нестійке покриття 49 29641 50 Продовження таблиці 10 215 VII 25 10 120 16,41 46,9 216 VIII 25 10 120 16,53 46,5 217 IX 25 10 120 16,13 47,8 218 219 220 221 X XI XII XIII 25 25 25 25 10 10 10 10 1 1 120 120 46,9 48,5 99,4 99,6 16,41 15,91 0,185 0,124 стійке покриття, але частина полімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина полімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина полімеру осідає на дно кювети нестійке покриття нестійке покриття стійке покриття стійке покриття З табл.10 видно, що найкращим захисним покриттям є композиція І, яку застосовують при оптимальній товщині 10мм при температурах 0-40°С протягом 120-8760 годин із і досягають зниження випаровування 2,3-диметилбутану на 99,13-99,60%. Таблиця 11 Залежність концентрації пари 3-метилпентану у повітрі (С, об'єм .%) над різними захисними покриттями від температури (t, °С) висоти покриття ( l , мм) та через t годин після нанесення покриття № Захисна композиція приклада 222 Без захисної композиції 223 І 224 І 225 І t, °С 25 25 25 кімнатна 226 І 227 Без захисної композиції 228 І 229 Без захисної композиції 230 І 231 II 25 0 0 10 10 25 232 III 25 233 234 235 IV V VI 25 25 25 236 VII 25 237 VIII 25 238 IX 25 239 240 241 242 X XI XII XIII 25 25 25 25 % зниження t , С, об'l, Примітка єм. випаровування мм год. % 3-метилпентану 1 24,9 без покриття 10 120 0,149 99,4 стійке покриття 3 24 0,199 99,2 стійке покриття стійке покриття; дослідження 15 120 99,14 методом 10 8760 0,125 99,5 стійке покриття 1 7,8 без покриття 10 120 0,004 99,5 стійке покриття 1 12,8 без покриття 10 120 0,064 99,5 стійке покриття 10 1 13,02 47,7нестійке покриття стійке покриття, але частина 10 120 13,251 46,8 осідає на дно кювети 10 120 13,02 47,7 стійке покриття 10 120 0,678 94,7 стійке покриття 10 1 6,71 47,6 нестійке покриття стійке покриття, але частина 10 120 13,22 46,9 осідає на дно кювети стійке покриття, але частина 10 120 13,27 46,7 осідає на дно кювети стійке покриття, але частина 10 120 13,32 47,5 осідає на дно кювети кювети 10 1 13,25 46,8 нестійке покриття 10 1 12,72 48,9 нестійке покриття 10 120 0,148 99,4 стійке покриття 10 120 0,1125 99,5 стійке покриття ваговим полімеру полімеру полімеру полімеру З табл.11 видно, що найкращим захисним покриттям є композиція 1, яку застосовують при оптимальній товщині 10мм при температурах 0-40°С протягом 120 -8760 годин із і досягають зниження випаровування 3метилпентану на 99,14-99,50%. Таблиця 12 Залежність концентрації пари метилциклопентану у повітрі (С, об'єм .%) над різними захисними покриттями від температури (t, °С) висоти покриття ( l , мм) та через t годин після нанесення покриття № приклада Захисна композиція t, °С l, мм 243 244 Без захисної композиції І 25 25 10 t , С, об'- % зниження випаровування метилциПримітка год. єм. % клопентану 1 18,09 без покриття 120 0,163 99,1 стійке покриття 51 29641 52 Продовження таблиці 12 245 І 25 3 24 246 І кімнатна 15 120 0,362 99,17 98,0 247 248 249 250 251 252 І Без захисної композиції І Без захисної композиції І II 25 0 0 10 10 25 10 10 10 10 8760 0,271 1 5,4 120 0,049 1 9,1 120 0.091 1 1,63 98,5 99,1 99,0 91,0 253 III 25 10 120 1,08 94,0 254 255 256 IV V VI 25 25 25 10 10 10 120 120 1 1Д4 1,07 1,81 92,7 94,1 90,0 257 VII 25 10 120 2,04 88,7 258 VIII 25 10 120 2,41 86,7 259 IX 25 10 120 2,33 87,1 260 261 262 263 X XI XII XIII 25 25 25 25 10 10 10 10 1 1 120 120 8,89 8,62 0,144 0,181 51,3 52,4 99,2 99,0 нестійке покриття стійке покриття; дослідження ваговим методом стійке покриття без покриття стійке покриття без покриття стійке покриття нестійке покриття стійке покриття, але частина полімеру осідає на дно кювети стійке покриття стійке покриття нестійке покриття стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина незв’язаного полімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети нестійке покриття нестійке покриття стійке покриття стійке покриття З табл.12 видно, що найкращим захисним покриттям є композиція 1, яку застосовують при оптимальній товщині 10мм при температурах 0-40°С протягом 120-8760 годин із і досягають зниження випаровування метилциклопентану на 99,00-99,17%. Таблиця 13 Залежність концентрації пари циклогексану у повітрі (С, об'єм .%) над різними захисними покриттями від температури (t, °С) висоти покриття ( l мм) та через t годин після нанесення покриття № приклада 264 265 266 267 268 269 270 271 272 273 274 275 276 277 278 279 280 281 282 283 284 С, % зниження t, l, об'єм. випаровування Примітка мм год. % 2-метил-пентану Без захисної композиції 25 1 12,8 без покриття І 25 10 120 0,128 99,0 стійке покриття І 25 3 24 0,346 97,3 нестійке покриття стійке покриття; дослідження ваговим меІ кімнатна 10 8760 99,15 тодом І 25 15 120 0,126 98,8 стійке покриття Без захисної композиції 0 1 3,7 без покриття І 0 10 120 99,2 стійке покриття Без захисної композиції 10 1 6,3 без покриття І 10 10 120 99,1 стійке покриття II 25 10 1 0,64 95,0 нестійке покриття стійке покриття, але частина полімеру осіIII 25 10 120 0,149 98,9 дає на дно кювети IV 25 10 120 0,73 94,3 стійке покриття V 25 10 120 0,768 94,0 стійке покриття VI 25 10 1 1,27 90,1 нестійке покриття стійке покриття, але частина незв’язаного VII 25 10 120 1,28 90,0 полімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина незв'язаного VIII 25 10 120 1,39 89,1 полімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина незв'язаного IX 25 10 120 1,62 87,3 полімеру осідає на дно кювети X 25 10 1 6,23 51,3 нестійке покриття XI 25 10 1 6,13 52,1 нестійке покриття XII 25 10 120 0,115 99,1 стійке покриття XIII 25 10 120 0,128 99,0 стійке покриття Захисна композиція t,°C 53 29641 54 З табл.13 видно, що найкращим захисним покриттям є композиція 1, яку застосовують при оптимальній товщині 10мм при температурах 0-40°С протягом 120-8760 годин із і досягають зниження випаровування циклогексану на 99,10-99,20%. Таблиця 14 Залежність концентрації пари ізооктану у повітрі (С, об'єм .%) над різними захисними покриттями від температури (t, С) висоти покриття ( l , мм) та через t годин після нанесення покриття № приЗахисна композиція клада 285 Без захисної композиції t, °С t , С, об'єм. % зниження випаровуван% мм год. ня ізооктану l, Примітка 25 1 2,6 286 І 25 10 120 0,029 98,9 стійке покриття 287 І 25 3 24 0,111 95,5 288 І 25 15 120 0,026 99,0 289 І 99,19 нестійке покриття стійке покриття; дослідження ваговим методом стійке покриття кімнатна 10 8760 без покриття 290 Без захисної композиції 0 1 0,60 291 0 10 120 0,005 99,1 292 Без захисної композиції 10 1 1,10 293 10 10 120 0.011 99,0 294 Без захисної композиції 40 1 5,80 295 І 40 10 120 0,07 98,8 стійке покриття 296 II 25 10 1 0,156 94,0 297 III 25 10 120 0,127 95,1 298 IV 25 10 120 0,149 94,6 нестійке покриття стійке покриття, але частина полімеру осідає на дно кювети стійке покриття 299 V 25 10 120 0,154 93,7 стійке покриття 300 VI 25 10 1 0,26 90,0 301 VII 25 10 120 0,234 91,0 302 VIII 25 10 120 0,312 88,0 303 IX 25 10 120 0,299 88,5 304 X 25 10 1 1,27 51,1 нестійке покриття стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети стійке покриття, але частина незв'язаного полімеру осідає на дно кювети нестійке покриття 305 XI 25 10 1 1,26 51,5 нестійке покриття 306 XII 25 10 120 0,031 98,8 стійке покриття 307 XIII 25 10 120 0,034 98,7 стійке покриття І І без покриття стійке покриття без покриття стійке покриття без покриття З табл.14 видно, що найкращим захисним покриттям є композиція 1, яку застосовують при оптимальній товщині 10мм при температурах 0-40°С протягом 120-8760 годин із і досягають зниження випаровування ізооктану на 99,0-99,5%. Таблиця 15 Приклад 308. Склад модельної суміші та концентрація пари вуглеводнів у повітрі без захисного покриття І і над ним при температури 0°С, висоті покриття 10 мм та через 120 годин після нанесення покриття № 1 2 3 4 5 6 7 Вуглеводень н-Пентан н-Гексан н-Гептан н-октан Бензол Толуол н-нонан У рідині (мас. %) 11,3 18,1 3,9 14,4 3,8 2,0 7,1 Вміст вуглеводнів У парі, без пок- У парі над покрит- Зниження випаровування,% риття (об'єм.%) тям (об'єм.%) 3,38 0,037 98,9 0,11 сліди 99,9 0,03 0.000 Г 99,6 0,02 сліди 99,9 0,17 0,001 99,4 0,13 0,001 99,4 0,009 сліди 99,9 55 29641 56 Продовження таблиці 15 8 9 10 11 12 13 2-метилпентан 2,2-диметилбутан 3-метилпентан 2,3 -диметилбутан Циклогексан Ізооктан (2,2,4-триметилпентан) 2,2 2,0 6,5 8,7 5,0 15 1,18 2,70 0,34 0,35 0,08 0,03 0,007 0,027 0,004 0,002 0,001 сліди 99,4 99,0 99,1 99,3 99,1 99,9 Отже, як видно з таблиці 15, що при застосуванні захисного покриття І при температурі 0°С, випаровування вуглеводнів з модельної суміші знижується на 98,9-99,9%. Таблиця 16 Приклад 309. Склад модельної суміші та концентрація пари вуглеводнів у повітрі без захисного покриття І і над ним при температури 20°С, висоті покриття 10 мм та через 120 годин після нанесення покриття № Вуглеводень 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 н-Пентан н-Гексан н-Гептан н-октан Бензол Толуол н-нонан 2-метилпентан 2,2-диметилбутан 3-метилпентан 2,3-диметилбутан Циклогексан Ізооктан (2,2,4-триметилпентан) Вміст вуглеводнів У рідині У парі, без покрит- У парі над покритмас. % тя об'єм.% тям (об'єм.%) 11,3 9,44 0,463 18,1 0,381 0,189 3,9 0,125 0,004 14,4 0,125 0,0005 3,8 0,616 0,005 2,0 0,530 0,005 7,1 0,002 2,2 3,712 0,033 2,0 7,842 0,078 6,5 1,091 0,010 8,7 1,071 0,007 5,0 0,291 0,029 15 0,145 0,006 Зниження випаровування, % 95,1 98,0 99,7 99,6 99,2 99,0 99,0 99,1 99,0 99,1 99,3 99,0 99,4 Отже, як видно з таблиці 16, що при застосуванні захисного покриття І при температурі 20°С, випаровування вуглеводнів з модельної суміші знижується на 95,1-99,7% Таблиця 17 Приклад 310. Склад модельної суміші та концентрація пари вуглеводнів у повітрі без захисного покриття І і над ним при температури 40°С, висоті покриття 10 мм та через 120 годин після нанесення покриття № 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 Вуглеводень н-Пентан н-Гексан н-Гептан н-октан Бензол Толуол н-нонан 2-метилпентан 2,2-диметилбутан 3-метилпентан 2,3 -диметилбутан Циклогексан Ізооктан (2,2,4-триметилпентан) У рідині (мас. %) 11,3 18,1 3,9 14,4 3,8 2,0 7,1 2,2 2,0 6,5 8,7 5,0 15 Вміст вуглеводнів Зниження У парі, без У парі над випаровування ,% покриття (об'єм .%) покриттям (об'єм.%) 15,9 0,795 95,0 0,710 0,027 95,1 0,253 0,001 99,5 0,277 0,002 99,2 1,183 0,009 99,2 1,133 0,120 L 98,9 0,124 0,001 99,0 6,663 0,373 94,4 13,5 0,810 94.0 1,967 0,025 98,7 1,902 0,032 98,3 0,555 0,004 99,4 0,304 0,004 98,7 Отже, як видно з таблиці 17, що при застосуванні захисного покриття І при температурі 40°С, випаровування вуглеводнів з модельної суміші знижується на 95,0-99,5% 57 29641 58 Таблиця 18 Приклад 311. Склад бензину А-95 та концентрація пари вуглеводнів у повітрі без захисного покриття І і над ним за температури 20°С, з висотою покриття 10 мм та через 120 годин після нанесення покриття № 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Вуглеводень н-Пентан 2,3 -диметилбутан 3-метилпентан н-Гексан Метилциклопентан Бензол Циклогексан 2-Метилгексан 2,3 -Диметилпентан 1 -транс-2-Диметилциклопентан н-Гептан Пентадієн-1,2 1,1,2-Триметилциклопропан Циклопентан 2,3-Диметилбутан 1,1,2-триметилциклогексан н-нонан 2-метилгептан 3-метил гептан н-октан Вміст вуглеводнів Зниження випаровуУ парі, без покриття У парі над покриттям вання ,% (об'єм .% ) (об'єм .%) 4,93 0,094 98,1 0,88 0,018 98,0 2,86 0,029 99,0 7,86 0,031 99,6 4,4 0,048 98,9 1,66 0,015 99,1 2,17 0,026 98,8 1,69 0,017 99,0 1,66 0,083 95,0 1,65 0,025 98,5 1,7 0,008 99,5 11,9 0,155 98,7 8,62 0,215 97,5 3,18 0,038 98,8 1,16 0,015 98,7 3,63 0,047 98,7 3,08 0,031 99,0 1,07 0,012 98,9 0,74 0,008 98,9 6,26 0,031 99,5 Отже, як видно з таблиці 18, що при застосуванні захисного покриття І при температурі 20°С, випаровування вуглеводнів бензину А-95 знижується на 97,5 - 99,6% Таблиця 19 Приклад 312. Склад бензину А-95 та концентрація пари вуглеводнів у повітрі без захисного покриття І і над ним за температури 40°С, висоті покриття 10 мм та через 120 годин після нанесення покриття № 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 Вуглеводень н-Пентан 2,3 - диметилбутан 3-метилпентан н-Гексан Метилциклопентан Бензол Циклогексан 2-Метилгексан 2,3-Диметилпентан 1-транс-2-Диметилциклопентан н-Гептан Пентадієн-1,2 1,1,2-Триметилциклопропан Циклопентан 2,3-Диметилбутан 1,1,2-триметилциклогексан н-нонан 2-метилгептан 3-метилгептан н-октан Вміст вуглеводнів У парі, без покриття У парі над покриттям (об'єм.%) (об'єм .%) 5,297 0,148 1,626 0.036 1,015 0,017 2,277 0,055 1,187 0,025 0,348 0,003 0,425 0,005 0,195 0,002 0,198 0,011 0,195 0,004 0,141 0,001 9,985 0,190 2,324 0,053 2,836 0,031 0,497 0,002 0,205 0,001 0,023 сліди 0,034 сліди 0,023 сліди 0,14 0,001 Зниження випаровування ,% 97,2 97,8 98,3 98,6 97,9 99,1 98,8 98,9 94,5 97,9 98,9 98,1 98,7 98,9 99,5 99,4 98,9 98,4 98,3 99,0 Отже, як видно з таблиці 312, що при застосуванні захисного покриття І при температурі 40°С, випаровування вуглеводнів бензину А-95 знижується на 97,2-99,1% 59 29641 60 Таблиця 20 Порівняльна таблиця дійсного способу захисту вуглеводневих рідин з прототипом № Параметри Температура, при якій використовують покриття, °С Термін стабільності покриття, годин Втрати вуглеводнів, % З таблиці 20 видно, що запропонований спосіб захисту вуглеводневих рідин, у тому числі і пального, вигідно відрізняється від відомого більш ширшим температурним інтервалом застосування, значно більшим терміном стабільності покриття (більш, ніж у 10 разів) та меншими втратами вуглеводнів. Використані джерела. 1. Патент Российской Федерации RU №2115608 (МКИ B65D90/38. Опубликовано 20.07.1998) Комп’ютерна верстка Н. Лисенко Дійсний спосіб Від 0 до40 8760 0,1-1,5 Прототип До 25 744 1-3 2. US Patent № 5,434,192 (Int. Cl B01J13/00, B01J19/16, Publ. 18.07.1995) 3. Патент Российской Федерации RU №2060920 (МКИ В65D90/38, Опубл.27.05.96) (прототип). 4. Справочник химика, Государственное научно-техническое издательство химической литературы, М - Л, 1962.-Т.1.-1071с. Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут промислової власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601