Роторно-поршневий пристрій

1. Роторнопоршневий пристрій, що має нерухомий тороїдальний циліндр, утворений в корпусі, який забезпечує кільцевий отвір, що проходить навколо внутрішньої периферійної частини зазначеного тороїдального циліндра, поряд розташовані ротори, які проходять у зазначений кільцевий отвір та закривають його і мають відповідні поршні в тороїдальному циліндрі, за допомогою яких поршні здатні здійснювати коливально поступальний рух у тороїдальному циліндрі, кожен з поршнів забезпечений ущільнювальними засобами по колу, які прямо зчіпляються зі стінкою зазначеного тороїдального циліндра, утворюючи робочі камери розширення та стискання в тороїдальному циліндрі між суміжними поршнями відповідних роторів, впускні та випускні отвори в стінці тороїдального циліндра для впуску рідини в робочі камери та її вилучення з них, привідний вал, який встановлено в корпусі циліндра, і вісь обертання якого є співвісною з віссю роторів, який відрізняється тим, що привідний вал має шатунну шийку, зміщену відносно осі привідного вала та розташовану між корінним підшипником та роторами; шатунна шийка утримує планетарний елемент, який встановлено з можливістю здійснення епіциклічних рухів навколо осі привідного вала; планетарний елемент встановлено з можливістю обертання навколо шатунної шийки й перебуває в зачепленні з додатковими привідними засобами, зв'язаними з корпусом циліндра, завдяки чому обертання колінчастого вала змушує планетарний елемент обертатись та здійснювати епіциклічний рух навколо осі привідного вала із попередньо визначеною швидкістю відносно колінчастого вала; кожен ротор має відповідне зчленування приводу з планетарним елементом, зміщеним відносно осі привідного вала, для такого обертання роторів, при якому їх поршні можуть здійснювати коливально-поступальний рух у тороїдальному циліндрі, завдяки чому відповідні поршні утворюють робочі камери розширення та стискання в тороїдальному циліндрі, та один з засобів зчленування приводу проходить від планетарного елемента через отвір в ближчому роторі до дальнього ротора. 2. Роторно-поршневий пристрій за п. 1, який від різняється тим, що безпосереднє зчленування приводу між кожним ротором та планетарним елементом чи кожним планетарним елементом здійснене за допомогою повідкового пальця, який розташовано так, що його вісь паралельна осі привідного вала, який нерухомо встановлений, на одному з планетарних елементів або роторі та який має ковзну посадку у відповідному радіаль ному пазу на іншому. 3. Роторно-поршневий пристрій за п. 2, який від різняється тим, що кожен повідковий палець нерухомо встановлений у відповідному роторі, та тим, що аналогічний планетарний елемент розта шований на ще одній шатунній шийці, розміщеній співвісно з зазначеною шатунною шийкою, але з протилежного боку роторів, і тим, що кожен повідковий палець проходить через вікно у суміж ному роторі до відповідного паза в кожному планетарному елементі. 4. Роторно-поршневий пристрій за п. З, який від різняється тим, що кожен паз є радіальним пазом, та зазначені пази розташовані симетрично навколо планетарного елемента. 5. Роторно-поршневий пристрій за будь-яким одним з пп. 2-4, який відрізняється тим, що кожен повідковий палець встановлений у повзун, який вільно ковзає у відповідному пазу. 6. Роторно-поршневий пристрій за п. 5, який від різняється тим, що кожен повідковий палець встановлений з можливістю обертання у відпо відному повзуні. 7. Роторно-поршневий пристрій за п. 5 або п. 6, який відрізняється тим, що кожен паз має частково кільцевий профіль, завдяки чому кожен повзун утримується у відповідному пазу. 8. Роторно-поршневий пристрій за будь-яким одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що привідний вал має проміжну опору, на якій CM О 00 сч о> 28111 встановлено ротори, причому зазначена проміжна опора концентрична з віссю привідного вала і розташована між корінними підшипниками 9 Роторно-поршневий пристрій за п 8, який від різняється тим, що проміжна опора проходить у радіальному напрямку за межі шатунної шийки 10 Роторно-поршневий пристрій за п 8 або п 9, який відрізняється тим, що шатунна шийка та проміжна опора виконані як єдине ціле, і кожна шийка корінного підшипника прикріплена ексцен тричне до кінцевого виступу шатунної шийки 11 Роторно-поршневий пристрій за будь-яким одним з пп 8 - 1 0 , який відрізняється тим, що проміжна опора симетрична відносно центральної площини, що містить тороїдальну центральну ЛІ НІЮ тороїдального циліндра 12 Роторно-поршневий пристрій за будь-яким з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що кільцевий отвір симетричний відносно зазначеної центральної площини 13 Роторно-поршневий пристрій за п 12, який відрізняється тим, що зазначений отвір утворює суцільний отвір в тороїдальному циліндрі 14 Роторно-поршневий пристрій за будь-яким одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що периферійні поверхні роторів є цилінд ричними, мають однакову довжину та закінчуються у ВІДПОВІДНИХ протилежних місцях сполучення отвору та тороїдального циліндра 15 Роторно-поршневий пристрій за п 14, який відрізняється тим, що поряд розташовані ротори спрягаються на центральній площині, що містить тороїдальну центральну ЛІНІЮ тороїдального циліндра, а з'єднання між роторами та ВІДПО ВІДНИМИ поршнями проходить через периферійні поверхні ВІДПОВІДНИХ роторів на протилежних бо ках зазначеної центральної площини 16 Роторно-поршневий пристрій за будь-яким одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що поряд розташовані ротори є ідентичними, але розташовані протилежно один одному 17 Роторно-поршневий пристрій за будь-яким одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що збірка корпуса циліндра включає ВІДПО ВІДНІ протилежні частини корпуса, які сполу чаються вздовж центральної площини, що містить тороїдальну центральну ЛІНІЮ тороїдального циліндра 18 Роторно-поршневий пристрій за п 17, який відрізняється тим, що впускні та випускні отвори розташовані на відстані від місця з'єднання зазначених частин корпуса 19 Роторно-поршневий пристрій за п 17, який від різняється тим, що привідний вал розміщений між зазначеними частинами корпуса і встановлений з можливістю обертання у ВІДПОВІДНИХ протилежних частинах корпуса шляхом СПІВВІСНОГО встанов лення протилежних КІНЦІВ привідного вала у ВІДПО ВІДНІ протилежні частини корпуса, та тим, що зчленування приводу включає компоненти які можуть бути оперативно змонтовані на привідному валу на одному КІНЦІ або на його ВІДПОВІДНИХ протилежних кінцях шляхом зчленування компо нентів в осьовому напрямку, завдяки чому роторно-поршневий пристрій легко може скла датися шляхом послідовного СПІВВІСНОГО приєд нання компонентів один за одним до працюючого вузла 20 Роторно-поршневий пристрій за будь-яким одним з попередніх пунктів який відрізняється тим, що кожен кінець привідного вала відкритий з протилежних боків зазначеного корпуса циліндра 21 Роторно-поршневий пристрій за будь-яким од ним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що планетарний елемент або кожен планетарний елемент має планетарну шестерню, концентричну з шатунною шийкою, яка перебуває в зачепленні з допоміжною шестернею, з'єднаною з корпусом циліндра і розташованою концентричне з віссю привідного вала 22 Роторно-поршневий пристрій за будь-яким одним з попередніх пунктів, який відрізняється тим, що тороїдальний цилмдр має в поперечному перерізі кільцеву форму 23 Роторно-поршневий пристрій за будь-яким одним з попередніх пунктів і виконаний як чотири тактний двигун, який відрізняється тим, що ро тори встановлені з можливістю обертання в нап рямку, протилежному обертанню привідного вала, система впускних та випускних отворів включає пару діаметрально розташованих протилежних впускних отворів та пару діаметрально розташо ваних протилежних випускних отворів, та ВІДПОВІД НІ впускні та випускні отвори розміщені парами у ВІДПОВІДНИХ місцях, що розташовані на відстані і прилеглих до положень, в яких поршні утворюють робочі камери мінімального об ему 24 Роторно-поршневий пристрій за п 23, який від різняється тим, що розташовані поряд ротори мають, принаймні, таку КІЛЬКІСТЬ поршнів, що від повідає числу тактів двигуна, чи більшу КІЛЬКІСТЬ поршнів, що є кратною зазначеному числу 25 Роторно-поршневий пристрій за п 24, який від різняється тим, що поршні розташовані у рівній КІЛЬКОСТІ на парі розміщених поруч роторів, при чому загальна КІЛЬКІСТЬ поршнів кратна чотирьом, поршні розташовані на однаковій відстані коло кожного ВІДПОВІДНОГО ротора, система впускних і випускних отворів включає, принаймні, один впускний отвір t один випускний отвір на кожні чотири поршні, впускні та випускні отвори роз ташовані на відстані таким чином, що в прилеглих до них поршнях утворюються робочі камери з мінімальними об'ємами, причому кожен впускний отвір має механізм для поступового відкривання через певні проміжки часу в робочих камерах розширення, а кожен випускний отвір - механізм для послідовного відкривання через певні проміжки часу в робочих камерах стискання 26 Роторно-поршневий пристрій за п 25, який відрізняється тим, що поршні мають частково кільцевий профіль J кожен має поршневе кільцеве ущільнення, яке розташоване навколо його част ково кільцевої частини і входить у зачеплення з стінкою нерухомого тороїдального циліндра і додаткове ущільнення, яке входить у зачеплення з частиною протилежного ротора, відкритою у зазна ченому кільцевому отворі 27 Роторно-поршневий пристрій за п 25 або п 26, виконаний для роботи як чотиритактний двигун внутрішнього згоряння, який має лише по одному впускному отвору і по одному випускному отвору на кожні чотири поршні 28111 28. Роторно-поршневий пристрій за п. 25 або п. 26, виконаний для роботи як пристрій двотактного типу, який має по два впускні отвори і по два випускні отвори на кожні чотири поршні. Цей винахід стосується роторно-поршневих двигунів внутрішнього згоряння. Цей винахід також стосується роторно-поршневих пристроїв, таких як рідинні насоси і двигуни, які використовують тороїдальний циліндр як робочі камери. Такі двигуни внутрішнього згоряння, гідромотори, рідинні насоси й двигуни зовнішнього згоряння далі називаються тороїдальними двигунами. Однак, з метою більшої ілюстративності цей винахід буде далі викладено на прикладах двигунів внутрішнього згоряння. Було ретельно розглянуто численні зразки роторних двигунів. У більшості випадків вони пропонувались як засіб для усунення наявних дефектів, притаманних звичайним рециркуляційним поршневим двигунам, та/або для створення компактного чи малогабаритного двигуна, який був би економічно вигідним для виробництва і мав би економну витрату палива. До цього часу ці зразки не були випущені на ринок. Лише роторний двигун Ванкеля і звичайний поршневий двигун з кривошипно-шатуновим механізмом знайшли місце у масовому виробництві. Звичайні рециркуляціині насоси і двигуни знаходять широке застосування завдяки ефективному і простому перетворенню зворотно-поступального руху поршнів на обертальний рух за допомогою колінчастого вала. Однак, звичайні двигуни внутрішнього згоряння мають досить високу витрату палива, пов'язану з виникненням тертя між численними деталями, що рухаються. До таких рухомих деталей належать шийки підшипників, де тертя збільшується із зростанням швидкості обертання і збільшенням числа підшипників, поршневі кільця, які створюють тертя через велику кількість кілець на кожному поршні, і система клапанів, де численні деталі працюють як єдине ціле, що сприяє виникненню помітного тертя у двигуні в цілому. Крім того, теплові коефіцієнти корисної дії рециркуляційних двигунів внутрішнього згоряння зменшуються за рахунок механічних вузлів, матеріалів, що використовуються, режимів роботи двигуна і застосування однієї і тієї самої частини циліндра для всіх фаз циклу. Звичайні високоефективні рециркуляціині двигуни внутріш-нього згоряння дійсно існують, але вони являють собою дуже складні конструкції. Така складність спричинює збільшення вартості виробництва і збирання. Двигун Ванкеля набув застосування в автомобілях завдяки своїм високим потенційним можливостям. Однак, з багатьох причин він не використовується для пасажирського транспортного засобу, і не налагоджене його масове виробництво як малогабаритного стаціонарного двигуна, Пропонувались також і інші види роторних двигунів. До таких видів належать тороїдальні двигуни, що мають тороїдальний циліндр, що утворюється у корпусі біля приводного вала; роторні елементи, які встановлюються для обертання навколо приводного вала і з'єднані з поршнями в тороїдальному циліндрі, завдяки чому поршні рухаються лише циклічно один за одним і навпаки, утворюючи робочі камери розширення і стискання в тороїдальному циліндрі, і впускні та випускні отвори в корпусі циліндра для впускання рідини у робочі камери і вилучення з них. Тороїдальні двигуни, характерні для сучасного рівня техніки, описано в монографії Д. П. Норбі "Застосування вдосконалених конструкцій двигуна Ванкеля", видавництва "Чилтон Бук Компані". У французькому патенті № 2498248 Національного товариства з вивчення й розробки авіаційних двигунів і в німецькому патенті Гепхарда Хаузера №3521593 також представлено тороїдальні двигуни, що характеризують сучасний рівень техніки. У деяких з цих двигунів використовуються зовнішні механізми для забезпечення циклічного пересування поршнів, які рухаються в циліндрі, у той час як в інших двигунах застосовується хитний диск і кулачки та подібні до них деталі в силовій передачі для досягнення необхідного механічного зчленування частин приводу. Найбільш близьким до пропонованого винаходу за технічною суттю є роторно-поршневий пристрій, що має: нерухомий тороїдальний циліндр, утворений в корпусі, який забезпечує кільцевий отвір, що проходить навколо внутрішньої периферійної частини зазначеного тороїдального циліндру; поряд розташовані ротори, які проходять у зазначений кільцевий отвір та закривають його і мають відповідні поршні в тороїдальному циліндрі, за допомогою яких поршні здатні здійснювати коливально-поступальний рух у тороїдальному циліндрі, кожен з поршнів забезпечений ущільнювальними засобами по колу, які прямо зчіпляються зі стінкою зазначеного тороїдального циліндра, утворюючи робочі камери розширення та стискання в тороїдальному циліндрі між суміжними поршнями відповідних роторів; впускні та випускні отвори в стінці тороїдального циліндра для впуску рідини в робочі камери та й вилучення з них; привідний вал, який встановлено в корпусі циліндра, і вісь обертання якого є співвісною з віссю роторів [Публікація WO 96/18024 A (RODRIGUES) про міжнародну заявку, МПК 6 F01C 1/07; публікація від 13/06/1996]. Вважається, що для масового виробництва недоліки, притаманні сучасному рівню техніки, і, зокрема об'єкту, описаному у WO 96/18024 А (RODRIGUES) Зазначені недоліки пов'язані або з неефективністю робочих конфігурацій, або з нездатністю забезпечити задовільну роботу механізмів в умовах звичайних навантажень, таких як підтримання сталого подавання потужності. Численні пропозиції з сучасного рівня техніки також потребують складних умов для виробництва чи складання, є важкими для в/кокання для забезпечення герметичності, надто складними чи не забезпечують потрібної ефективності. В основу пропонованого винаходу поставлено задачу створення такого роторно-поршневого 28111 пристрою, який би мав оптимальні робочі конфігурації, здатні забезпечити задовільну роботу механізмів в умовах звичайних навантажень Поставлена задача вирішується у пропонованому пристрої, який, як і відомий роторнопоршневий пристрій, має нерухомий тороїдальний циліндр, утворений в корпусі, який забезпечує кільцевий отвір, що проходить навколо внутрішньої периферійної частини зазначеного тороїдального циліндру, поряд розташовані ротори, які проходять у зазначений кільцевий отвір та закривають його і мають ВІДПОВІДНІ поршні в тороїдальному циліндрі, за допомогою яких поршні здатні здійснювати коливально-поступальний рух у тороїдальному циліндрі, кожен з поршнів забезпечений ущільнювальними засобами по колу, які прямо зчіпляються зі стінкою зазначеного тороїдального циліндра, утворюючи робочі камери розширення та стискання в тороїдальному циліндрі між суміжними поршнями ВІДПОВІДНИХ роторів, впускні та випускні отвори в СТІНЦІ тороїдального циліндра для впуску рідини в робочі камери та й вилучення з них привідний вал, який встановлено в корпусі циліндра, і вісь обертання якого є СПІВВІСНОЮ з віссю роторів, а, ВІДПОВІДНО до винаходу, привідний вал має шатунну шийку, зміщену відносно осі привідного вала та розташовану між корінним підшипником та роторами, шатунна шийка утримує планетарний елемент, який встановлено з можливістю здійснення епіциклічних рухів навколо осі привідного валу, планетарний елемент встановлено з можливістю обертання навколо шатунної шийки й перебуває в зачепленні з додатковими привідними засобами, зв'язаними з корпусом циліндра, завдяки чому обертання колінчастого вала змушує планетарний елемент обертатись та здійснювати епщиклічний рух навколо осі привідного вала із попередньо визначеною швидкістю відносно колінчастого вала, кожен ротор має відповідне зчленування приводу з планетарним елементом, зміщеним відносно осі привідного вала, для такого обертання роторів, при якому їх поршні можуть здійснювати коливально-поступапьний рух у тороїдальному циліндрі, завдяки чому ВІДПОВІДНІ поршні утворюють робочі камери розширення та стискання в тороїдальному циліндрі, та один з засобів зчленування приводу проходить від планетарного елемента через отвір в ближчому роторі до дальнього ротора Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те що безпосереднє зчленування приводу між кожним ротором та планетарним елементом чи кожним планетарним елементом здійснене за допомогою повідкового пальця, який розташовано так, що його вісь паралельна осі привідного вала, який нерухомо встановлений на одному з планетарних елементів або роторі та який має ковзальну посадку у відповідному радіальному пазу на іншому Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що кожен повідковий палець нерухомо встановлений у відповідному ро торі, та тим, що аналогічний планетарний елемент розташований на ще одній шатунній шийці, розміщеній СПІВВІСНО з зазначеною шатунною шийкою, але з протилежного боку роторів, і тим, що кожен повідковий палець проходить через вікно у суміжному роторі до ВІДПОВІДНОГО паза в кожному планетарному елементі Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що кожен паз є радіальним пазом, та зазначені пази розташовані симетрично навколо планетарного елемента Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що кожен повідковий палець встановлений у повзун, який вільно ковзає у відповідному пазу Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що кожен повідковий палець встановлений з можливістю обертання у відповідному повзуні Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що кожен паз має частково кільцевий профіль, завдяки чому кожен повзун утримується у відповідному пазу Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що привідний вал має проміжну опору, на якій зстановлено ротори, причому зазначена проміжна опора концентрична з віссю привідного вала і розташована між корінними підшипниками Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що пооміжна опора проходить у радіальному напрямку за межі шатунної шийки Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що шатунна шийка та проміжна опора виконані як єдине ціле, і кожна шийка корінного підшипника прикріплена ексцентрично до кінцевого виступу шатунної шийки Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те що проміжна опора симетрична відносно центральної площини, що містить тороїдальну центральну ЛІНІЮ тороїдального циліндра Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що кільцевий отвір симетричний відносно зазначеної центральної площини Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що зазначений отвір утворює суцільний отвір в тороїдальному циліндрі Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що периферійні поверхні роторів є циліндричними, мають однакову довжину та закінчуються у ВІДПОВІДНИХ протилежних місцях сполучення отвору та тороїдального циліндру Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що поряд розташовані ротори спрягаються на центральній площині, що містить тороїдальну центральну ЛІНІЮ тороїдального циліндра, а з'єднання між роторами та ВІДПОВІДНИМИ поршнями проходить через периферійні поверхні ВІДПОВІДНИХ роторів на протилежних сторонах зазначеної центральної площини Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що поряд розта-шовані ротори є ідентичними, але розташовані протилежно один до одного 28111 Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що збірка корпуса циліндра включає відповідні протилежні частини корпуса, які сполучаються вздовж центральної площини, що містить тороїдальну центральну лінію тороїдального циліндра. Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що впускні та випускні отвори розташовані на відстані від місця сполучення зазначених частин корпуса. Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що привідний вал розміщений між зазначеними частинами корпуса і встановлений з можливістю обертання у відповідних протилежних частинах корпуса шляхом співвісного встановлення протилежних кінців привідного валу у відповідні протилежні частини корпуса, та тим, що зчленування приводу включає компоненти, які можуть бути оперативно змонтовані на привідному валу на одному кінці або на його відповідних протилежних кінцях шляхом зчленування компонентів в осьовому напрямку, завдяки чому роторно-поршневий пристрій легко може збиратись шляхом послідовного співвісного приєднання компонентів один за одним до працюючого вузла. Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що кожен кінець привідного вала відкритий з протилежних боків зазначеного корпуса циліндра. Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що планетарний елемент або кожен планетарний елемент має планетарну шестерню, концентричну з шатунною шийкою, яка перебуває в зачепленні з допоміжною шестернею, з'єднаною з корпусом циліндра і розташованою концентричне з віссю привідного вала. Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що тороїдальний циліндр має в поперечному перерізі кільцеву форму. Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що ротори встановлені з можливістю обертання в напрямку, протилежному обертанню привідного вала: система впускних та випускних отворів включає пару діаметрально розташованих протилежних впускних отворів та пару діаметрально розташованих протилежних випускних отворів, та відповідні впускні та випускні отвори розміщені парами у відповідних місцях, що розташовані на відстані і прилеглих до положень, в яких поршні утворюють робочі камери мінімального об'єму. Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що розташовані поряд ротори мають, принаймні, таку кількість поршнів, що відповідає числу тактів двигуна, чи більшу кількість поршнів, що є кратною зазначеному числу. Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що поршні розташовані у рівній кількості на парі розміщених поруч роторів, причому загальна кількість поршнів кратна чотирьом, поршні розташовані на однаковій відстані коло кожного відповідного ротора: система впускних і випускних отворів включає принаймні один впускний отвір і один випускний отвір на кожні чотири поршні; впускні та випускні отвори розташовані на відстані таким чином, що в прилеглих до них поршнях утворюються робочі камери з мінімальними об'ємами, причому кожен впускний отвір має механізм для поступового відкривання через певні проміжки часу в робочих камерах розширення, а кожен випускний отвір - механізм для послідовного відкривання через певні проміжки часу в робочих камерах стискання. Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що поршні мають частково кільцевий профіль і кожен має поршневе кільцеве ущільнення, яке розташоване навколо його частково кільцевої частини і входить у зачеплення з стінкою нерухомого тороїдального циліндра і додаткове ущільнення, яке входить у зачеплення з частиною протилежного ротора, відкритою у зазначеному кільцевому отворі. Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що він виконаний для роботи в якості чотиритактного двигуна внутрішнього згоряння, який має лише по одному впускному отвору і по одному випускному отвору на кожні чотири поршні. Особливістю пропонованого роторно-поршневого пристрою є й те, що він виконаний для роботи в якості пристрою двотактного типу, який має по два впускні отвори і по два випускні отвори на кожні чотири поршні. В основу цього винаходу покладено завдання створення тороїдальних двигунів, в яких усунуто, принаймні, один з зазначених вище дефектів. Виходячи з поставленого завдання, винахід, що пропонується, відповідно до однієї характерної особливості, прямо стосується роторно-поршневого пристрою, що має тороїдальний циліндр, утворений у корпусі циліндра навколо приводного вала, при цьому його ось є співвісною з віссю тороїдального циліндра, зчленованого з сусідніми роторами, які мають поршні в тороїдальному циліндрі, за допомогою яких обертання приводного вала передається роторам таким чином, що воно змушує поршні циклічно рухатись один за одним під час їх обертання, утворюючи робочі камери розширення та стискання в тороїдальному циліндрі, і системи впускних і випускних отворів, що проходять крізь корпус циліндра, для впускання рідини у робочі камери і її вилучення з них, і в якому засоби зчленування поршнів у тороїдальному циліндрі з приводним валом включають засоби приводу для з'єднання одного ротора з приводним валом, шатунну шийку, зміщену відносно приводного вала, планетарний елемент, що приводиться в обертання навколо шатунної шийки із попередньо визначеною швидкістю відносно приводного вала, завдяки чому планетарний елемент утримується на шатунній шийці для епіциклічного руху навколо приводного вала, засоби безпосереднього зчленування приводу між іншим ротором та планетарним елементом, зміщеним відносно своїх осей, завдяки чому диференційна кутова швидкість безпосереднього зчленування приводу навколо осі приводного вала, що виникає внаслідок епіциклічного руху, змушує поршні іншого ротора рухатись циклічно один за одним у міру обертання навколо приводного вала. 28111 Приводний вал може обертатись у тому самому напрямі, що й ротори, але в більшості випадків його застосування в двигуні внутрішнього згоряння більш прийнятним є те, щоб приводний вал обертався у бік, протилежний рухуроторів, завдяки чому швидкість обертання роторів може бути зменшено відносно швидкості обертання приводного вала. Засоби приводу для обертання планетарного елемента навколо його епіциклічної осі можуть включати ланцюг чи зубчастий ремінь, що йде від приводної зірочки та/або шківу, які встановлюються на планетарному елементі співвісно епіциклічній осі, і навколо зірочки/шківу, змонтовані на корпусі циліндра. Як альтернатива, засоби приводу можуть мати шестерню, яку встановлено на планетарному елементі і яка входить у внутрішнє чи зовнішнє зачеплення або безпосередньо через зубчасту передачу з центральною кільцевою шестернею, що її закріплено на корпусі циліндра. Таким чином, планетарний елемент може обертатись з планетарною шестернею, яка пускається в рух від нерухомої центральної шестерні, закріпленої співвісно з приводним валом для обертання у тому самому напрямі, що й ротори. В попередньому варіанті планетарний елемент обертається з планетарною шестернею, що пускається в рух від кільцевої шестерні, яку встановлено співвісно з приводним валом, завдяки чому приводний вал обертається у напрямі, протилежному напряму обертання роторів. Планетарний елемент може виконуватись у вигляді елемента з робочими виступами, змушеного здійснювати епіциклічний рух відносно осі приводного вала і який безпосередньо взаємодіє з додатковими робочими виступами, зв'язаними з корпусом циліндра. Наприклад, у варіанті восьмипоршневого двигуна планетарний елемент може мати шість робочих виступів, що перебувають у зовнішньому зачепленні з вісьмома робочими виступами, передбаченими на частинах корпуса. Більш прийнятним є те, щоб приводний вал проходив крізь ротори і встановлювався з можливістю обертання на підшипниках у корпусі циліндра, що встановлюються на протилежних боках роторів. Обертання планетарного елемента навколо осі приводного вала може обмежуватись канавкою, зробленою в опорі від приводного вала, чи на опорі типа кривошипа з можливістю обертання навколо осі приводного вала. Однак, більш прийнятним є те, щоб приводний вал виконувався у вигляді колінчастого вала і мав шатунну шийку поряд з його опорою у корпусі циліндра, і планетарний елемент встановлювався на зміщену шатунну шийку. Далі, більш прийнятним є те, щоб колінчастий вал мав проміжну самовстановлювальну шийку, на яку монтуються ротори. Також більш прийнятним є те, щоб безпосереднє зчленування приводу здійснювалось повідковим пальцем, який нерухомо встановлюється на будь-якому з двох планетарних елементів або роторів і який має ковзальну посадку в іншому елементі для того, щоб забезпечувати епіциклічний рух планетарного елемента, і за допомогою цього здійснювати передавання зусиль між нерухомо закріпленим повідковим пальцем та/або планетарним елементом, або кожним ротором шляхом передавання зусиль через рухоме з'єднання. Саме так здійснюється передавання зусиль без застосування проміжної системи важелів чи іншого механізму і, тому, така передача є найбільш надійною. Далі, безпосереднє зчленування приводу дозволяє обмежити всю механічну роботу простором всередині тороїдального циліндра, діаметр якого обмежений пропорціями і потужністю двигуна без шкоди для надійності і строку служби. У більш прийнятному варіанті планетарний елемент виконується у вигляді приводної вилки, що встановлюється з можливістю обертання навколо шатунної шийки і має рухомі засоби з низьким коефіцієнтом тертя, які відходять від шатунної шийки і входять у пряме зачеплення з повідковим пальцем, за допомогою чого здійснюється ефективна передача зусилля між повідковим пальцем та планетарним елементом майже прямим шляхом завдяки зачепленню його рухомого зчленування з планетарним елементом. Рухомі елементи можуть забезпечувати й нелінійний шлях пересування, але більш прийнятним є те, щоб повзуни рухались у радіальному напрямі у бік від шатунної шийки. Рухомі елементи, відповідно, мають радіально орієнтований паз в приводній вилці і повзун із можливістю вільного пересування вздовж паза, і несучий повідковий палець, який рухається в осьовому напрямі, який входить у зачеплення з іншим ротором. Більш прийнятним є те, щоб повзун припиняв рухатись у пазу, що має частково кільцевий профіль, завдяки чому повзун утримується в пазу, і в більш прийнятному варіанті повзун зроблено з матеріалу, що має низький коефіцієнт тертя, такого як випалена глина. У разі необхідності, повідковий палець міг би безпосередньо увійти в зачеплення з прямокутним пазом чи виїмкою. Крім того, повідковий палець міг би являти собою єдине ціле з повзуном та/або ротором, але, відповідно, повідковий палець є окремим пальцем, що вкручується в повзун, та ротор. Один з роторів міг би бути зчленованим з приводним валом для обертання при постійній відносній кутовій швидкості у той час, як інший ротор лише створював коливальні рухи відносно першого ротора при утворенні робочої камери, об'єм якої змінюється. Однак, більш прийнятним є те, щоб обидва ротори зчленовувались з приводним валом відповідним чином. У двигуні внутрішнього згоряння, відповідно до цього винаходу, більш прийнятним є те, щоб поршні у відповідних роторах по перемінно виступали, як у ролі робочого, так і реактивного поршня. Для того, щоб мати одне й те саме динамічне навантаження на кожному роторі, коли вони перебувають відповідно у робочій та реактивній фазах, більш прийнятним є те, щоб кожна вилка приводу виконувалась з відповідними рухомими елементами, що пересуваються в радіальному напрямі від діагональне розташованих опозитних боків шатунної шийки, і щоб відповідний повідковий палець входив у зачеплення з відповідним ротором. Це спричинить виникнення диференційних кутових швидкостей у опозитно розташованих повідкових пальців, які зрушать працюючі 28111 поршні циклічно у бік від реактивних поршнів під час циклу усмоктування чи розширення і водночас циклічно у напрямі реактивних поршнів під час стискання й вихлопу. Далі, використання засобів зчленування у такому положенні, коли зчленовані ротори пускаються в рух ідентично і поза фазою, має перевагу у підтриманні інерційної рівноваги компонентів і рівність фізичних характеристик для усіх фаз циклу. Цьому також сприяє результуючий частково синусоїдальний коливальний рух роторів. Для того, щоб мати у двигуні більш силове кріплення, повідкові пальці можуть проходити крізь ротори для безпосереднього зчленування з відповідними вилками приводу, що встановлюються на протилежних боках роторів. Відповідно, кожна з бокових частин корпуса є ускладненою боковою частиною тороїдального корпуса і являє собою певну частину кільцеподібного отвору для доступу всередину. Однак, такий отвір для доступа може виконуватись і за рахунок однієї частини корп уса, якщо це необхідно. Кількість поршнів на кожен ротор роторнопоршневого пристрою може бути різною, починаючи з мінімуму - один поршень на один ротор. Двигун може працювати як двотактний двигун або як чотиритактний двигун. Більш прийнятним є те, щоб кожна пара роторів мала, принаймні, кількість поршнів, яка відповідає кількості циклів типу двигуна, збільшення кількості поршнів проводиться у кратному обчисленні з розрахунку на кожну пару роторів один циліндр. Це означає, що для двотактного двигуна (на цикл) загальна кількість поршнів може бути 2, 4, 6, 8 і т.і., у той час як для чотиритактного двигуна (на цикл), загальна кількість поршнів може бути 4, 8, 12, 16 тощо. Також більш прийнятним є те, щоб система впуску й випуску мала один впускний отвір і один випускний отвір як мінімум на кожну більш прийнятну кількість поршнів у даного типу двигуна. Відповідно, поршні на кожному роторі розташовуються на рівній відстані від зовнішньої частини відповідних роторів. Далі, більш прийнятним є те, щоб двигун працював як чотиритактний двигун, при цьому ротори обертаються у напрямі, протилежному напряму руху колінчастого вала при середній швидкості обертання, що дорівнює 1/3 швидкості обертання колінчастого вала, кожен ротор має корпус і ущільнення, що входить у внутрішній отвір тороїдального циліндру, і чотири поршні, рівновіддалені від зовнішньої частини роторного корпуса, а система впускних і випускних отворів включає пару діаметрально розташованих опозитних впускних отворів і пару діаметрально розташованих опозитних випускних отворів, при цьому відповідні впускні і випускні отвори розташовуються парами один поряд з іншим і поряд з поршнями, коли вони розташовуються поряд один з одним. У більш прийнятному варіанті втілення винаходу до засобів для доступу всередину належить кільцевий отвір на внутрішній стінці циліндра, і ротори встановлюються поряд один з одним і вставляються в отвір, щоб закрити його при роботі і утримувати свої відповідні поршні в циліндрі. Отвір і ротори можуть розташовуватись асиметрично відносно центральної площини, що проходить через центральну вісь тороїдального циліндра, але більш прийнятним є те, щоб кільцеподібний отвір і ротори розташовувались симетрично відносно центральної площини. У поперечному перерізі тороїдальний циліндр, відповідно, має кільцеву форму, але може бути квадратної, трикутної чи будь-якої форми. Більш прийнятним є те, щоб ротори, в основному, розташовувались у центрі в корпусі циліндра і утримувались з можливістю обертання на центральній шийці колінчастого вала, на якому у опозитних боків центральної шийки розташовуються у лінію шатунні шийки для встановлення рознесених пар відцентрованих планетарних елементів, і ротори утримують відповідні повідкові пальці, що виходять з протилежних боків ротора крізь суміжний ротор до кожного планетарного елемента. При виконанні варіанту винаходу, що має чотири поршні на ротор, для однакових, але опозитно розташованих роторів можуть використовуватись повідкові пальці із зміщенням 22,5° від лінії між опозитно розташованими поршнями. Радіальне положення повідкових пальців також може бути різним, щоб забезпечити різні варіанти відносного руху поршнів та відповідних роторів. Відкриття впускних та випускних отворів можна було б регулювати за допомогою тарілчастих клапанів чи подібних пристроїв, але більш прийнятним є те, щоб впускні та випускні отвори розташовувались у стінці циліндра та їх регулювання здійснювалось довжиною їх дугоподібної щілини, яка забезпечує селективний зв'язок з робочими камерами. Отвори можна було б передбачити в одній частині корпуса, але більш прийнятним є те, щоб впускні отвори розташовувались в одній частині корпуса, а випускні отвори - в іншій частині корпуса. Відповідно, отвори розташовуються на опозитних бокових стінках тороїдального циліндру, але якщо необхідно, вони могли б розташовуватись під будь-яким кутом чи радіальне на будь-якому з боків корпусів циліндрів для того, щоб збірні блоки вузлів таких циліндрів можна було б встановлювати поряд один з одним для створення двигуна, що має кратну кількість тороїдальних циліндрів, розташованих на спільному колінчастому валу. Також більш прийнятним є те, щоб у двигуні, призначеному для одержання високого крутильного моменту на малих швидкостях, як це має місце на пасажирських транспортних засобах, відношення діаметра циліндра до довжини хода поршня становило 1:3 або 1:4, виходячи з таких міркувань, щоб процес горіння/розширення забезпечував значну потужність і зводив нанівець втрату енергії. Відповідно, це досягається у двигуні, що має діаметр циліндра, який дорівнює 1/4-1/3 радіуса тороїдального циліндра. Відповідно, радіус циліндра в 6-10 разів більший від радіуса шатунної шийки, і зміщення повідкового пальця від осі колінчастого вала сягає величини, у 3-5 разів більшої, ніж радіус шатунної шийки. У попередньому варіанті винаходу, що має чотири поршні на ротор, повідкові пальці віддалені від осі колінчастого вала у чотири рази далі, ніж віддалено від нього шатунні шийки, а ось торо 28111 їдального циліндра віддалена від осі колінчастого вала у вісім разів далі, ніж віддалено від неї шатунні підшипники. Як альтернатива, при експлуатації в умовах великих швидкостей може застосовуватись, наприклад, двигун, що має 12-16 циліндрів на кожну пару роторів з відношенням діаметра циліндра до довжини хода поршня 1.1 чи 1:2. Відповідно до іншої характерної особливості, цей винахід прямо стосується тороїдального двигуна внутрішнього згоряння, який має тороїдальний циліндр, утворений в корпусі циліндра біля приводного вала, встановленого для обертання навколо осі, яка є співвісною з віссю тороїдального циліндра, і зчленованого з співвісно розташованими опозитними роторами, які утримують поршні в тороїдальному циліндрі за допомогою засобів зчленування, завдяки чому обертання приводного вала змушує поршні рухатись циклічно один за одним і навпаки, утворюючи робочі камери розширення і стискання в тороїдальному циліндрі, і систему впускний і випускних отворів, що проходять крізь корпус циліндра, для впускання рідини у робочі камери і її вилучення з них, і в якому приводний вал змушений обертатись у напрямі, протилежному напряму обертання роторів, завдяки чому швидкість обертання роторів зменшується відносно швидкості обертання приводного вала. В тороїдальному двигуні внутрішнього згорання, придатному для встановлення на легковому автомобілі середніх габаритів при русі по шосе, більш прийнятно, підтримувати швидкість 100 км/год, при цьому середня швидкість поршня повинна підтримуватися на рівні 1100 фут/хвил, що для двигуна, який має тороїдальний радіус середньої лінії між 150 - 200 мм, становить швидкість обертання роторів близько 300 об/хвил Це досягається, більш прийнятно, за рахунок оформлення форми двигуна, завдяки чому приводний вал обертається в три рази швидше, ніж ротори, тобто його швидкість становить близько 900 об/хвил. Така швидкість вихідного валу досягається за рахунок використання відношення бортової передачі 1:1. Для малогабаритних автомобілів це відношення повинно бути таким самим. Це означає, що колесам з меншим діаметром повинні відповідати тороїдальні циліндри меншого розміру, при цьому ротори повинні обертатися з більшою швидкістю для досягнення тієї самої швидкості поршня. Далі, відповідно до ще однієї характерної особливості, цей винахід прямо стосується тороїдального двигуна внутрішнього згоряння, що має тороїдальний циліндр, утворений в корпусі циліндра біля приводного валу, встановленого для обертання навколо осі, що є співвісною з віссю тороїдального циліндра та зчленованого зі співвісно розташованими опозитними роторами, які утримують поршні в тороїдальному циліндрі за допомогою засобів зчленування, завдяки чому обертання приводного валу примушує поршні рухатися циклічно один за одним та навпаки, утворюючи робочі камери розширення та стискання в тороїдальному циліндрі, та систему впускних й випускних отворів, що проходять через корпус циліндра, для впускання рідини у робочі камери та її вилучення з них, і в якому засоби зчленування використовуються для з'єднання поршнів в тороїдальному циліндрі з приводним валом та включають засоби приводу для зчленування одного ротора з приводним валом, шатуну шийку, зміщену відносно приводного валу, планетарний елемент, який пускається в обертання навколо шатунної шийки з попередньо визначеною швидкістю відносно приводного валу, завдяки чому планетарний елемент встановлюється на шатунній шийці для епіциклічного руху навколо приводного валу, та приводний вал у вигляді колінчастого валу, що проходить крізь корпус циліндра та шатунну шийку, що його утворює, поруч зі своєю опорою в корпусі циліндра, а планетарний елемент встановлюється на зміщену шатунну шийку. Відповідно до ще однієї характерної особливості, цей винахід прямо стосується роторно-поршневого пристрою, що має тороїдальний циліндр, утворений в корпусі циліндра біля приводного валу, встановленого з можливістю обертання навколо осі, співвісної з віссю тороїдального циліндра та зчленованого зі співвісно розташованими опозитними роторами, які утримують поршні в тороїдальному циліндрі за допомогою засобів зчленування, завдяки чому обертання приводного валу примушує поршні рухатися циклічно один за одним і навпаки, утворюючи робочі камери розширення і стискання в тороїдальному циліндрі, та систему впускних і випускних отворів, що проходять крізь корпус циліндра, для впускання рідини в робочі камери та й вилучення з них, та в якому корпус циліндра включає відповідні опозитні частини корпуса, які сполучаються по центральній площині тороїдального циліндра, приводний вал встановлюється між частинами корпуса і входить у зачеплення з можливістю обертання з відповідними опозитними частинами шляхом встановлення опозитних кінців приводного валу у відповідні співвісно розташовані опозитні частини корпуса всередині, і в якому засоби зчленування є компонентами, що можуть бути оперативно змонтовані на приводному валу на одному його кінці або на відповідних опозитних кінцях шляхом внутрішнього зачеплення компонентів в осьовому напрямі, завдяки чому роторно-поршневий пристрій легко може бути зібраний шляхом чергового додання співвісних компонентів до працюючого зачеплення компонентів. Більш прийнятним є те, щоб приводний вал виготовлявся у вигляді колінчастого валу, в якому засоби зчленування включають приводну вилку, встановлену з можливістю обертання спільно з планетарною шестернею навколо шатунної шийки колінчастого валу з планетарною шестернею, що перебуває в зачепленні з непорушною кільцевою шестернею внутрішнього зачеплення, яку застопорено на прилеглій частині корпуса співвісно з віссю приводного валу. Приводна вилка може мати радіально направлений паз, в який до встановлення приводної вилки на приводний вал встановлюється повзун. 6 такому положенні повзун відповідно зв'язаний з повідковим пальцем, який по ходу збирання входить у зачеплення з ротором. Більш прийнятним також є те, щоб для полегшення збирання навантажувальних компонентів в 28111 осьовому напрямі приводна вилка пускалась в рух планетарною шестернею, непорушне закріпленою на приводній вилці для обертання з нею та зачеплення з кільцевою шестернею, яку зафіксовано на корпусі, причому, її ось розміщена співвісно з приводним валом. Згідно з ще однією характерною особливістю, цей винахід прямо стосується двигуна внутрішнього згоряння, що включає корпус циліндра, який має тороїдальний циліндр, та кільцеподібний отвір для доступу в циліндр, колінчастий вал, встановлений в корпусі циліндра з можливістю обертання навколо осі колінчастого валу, розташованого співвісно з віссю тороїдального циліндра та несучу шатунну шийку, при цьому її ось зміщено відносно осі колінчастого валу, планетарний елемент, встановлений на шатунній шийці з можливістю обертання навколо шатунної шийки, пару роторів, розташованих поруч із згаданим вище планетарним елементом та встановлених з можливістю обертання навколо осі, співвісної з віссю тороїдального циліндра, при цьому кожен ротор має поршні, встановлені на частину корпуса, причому загальне кратне число поршнів для кожної пари роторів дорівнює чотирьом, при цьому поршні розташовуються на рівній відстані від частин корпусів відповідних роторів та знаходяться в зчленуванні з циліндром з можливістю його герметизації та здійснення руху в ньому, при цьому кожна частина корпуса входить в відповідний отвір для доступа, щоб оперативно закрити робочий циліндр, засоби зчленування, які з'єднують планетарний елемент та ротори таким чином, щоб зчленовані ротори та планетарний елемент оберталися навколо осі колінчастого валу, та завдяки обертанню планетарного елементу навколо шатунної шийки планетарний елемент змушує ротори виходити з фази відносно один одного та просувати поршні циклічно один за одним, утворюючи робочі камери розширення та стискання в тороїдальному циліндрі, збільшуючи та зменшуючи об'єм робочих камер в діапазоні між мінімальними та максимальними величинами, систему впускних та випускних отворів, виконаних на корпусі циліндра для впуску рідини в циліндр та її вилучення з нього, при цьому на кожні чотири поршня передбачається один впускний отвір та один випускний отвір, впускні та випускні отвори розміщені таким чином, що поршнями, які прилягають до них, утворюються робочі камери з мінімальними обсягами, засоби приведення для обертання планетарного елементу навколо колінчастого валу при відносній швидкості обертання, завдяки чому впускні отвори послідовно відкриваються через певні проміжки часу в робочих камерах розширення, а випускні отвори послідовно відкриваються через певні проміжки часу в робочих камерах стискання. Більш прийнятним є те, щоб двигун внутрішнього згоряння мав дублюючий планетарний елемент, встановлюваний на наступній по порядку шатунній шийці з протилежної' сторони роторів та засоби зчленування, які з'єднують дублюючий планетарний елемент з роторами. Також більш прийнятним є те, щоб двигун внутрішнього згоряння мав корпус циліндра, виконаний складно поділеним по центральній площині, що проходить через центральну вісь тороїдального циліндра, щоб сумістити опозитні частини корпуса, з утворенням кільцеподібного отвору для доступу, планетарні елементи, що встановлюються на рівній відстані один від одного на відповідні співвісні шатунні шинки для обертання на них, і засоби зчленування, що мають відповідні рухомі елементи, зв'язані з планетарними елементами, які мають діаметрально розташовані опозитні повзуни, які зачіпляють відповідні повідкові пальы, що розташовуються паралельно осі колінчастого валу та з опозитних боків кожного ротора в напрямі до кожного планетарного елементу Для кращого розуміння цього винаходу та його застосування на практиці, креслення, що додаються, мають цифрові посилання На фігурах показані бензинові двигуни внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, водяним охолодженням: на фіг. 1 та 2 показано вид двигуна спереду та ззаду, відповідно на фіг. З подано поздовжній поперечний розріз корпуса циліндра, на фіг. 4 представлено по компонентне зображення колінчастого валу; на фіг. 5 показано вид з торця ротора з поршнями, на фіг. 6 показано вид з торця опозитних ро-торів з поршнями в робочому положенні, при цьому для більш чіткого показу виконано штри-ховку; на фіг. 7 показаний вид з торця та збоку повідкового пальця та несучих опір; на фіг. 8 подано поперечний переріз ротора, ротор має повідковий палець та несучі опори; на фіг. 9 показано вид з торця, згори та збоку планетарного елементу; на фіг. 10 зображено планетарні елементи, що відстоять рівно, які утримують повідковий палець та несучі опори; на фіг. 11 показано з'єднання планетарного елементу з кільцевою шестернею; на фіг. 12 подано збільшене зображення ущільнювачів роторів в корпусах циліндрів, на фіг. 13 представлено поздовжній попере-чний переріз зібраних компонентів двигуна; на фіг. 14-46 подано послідовність роботи робочих камер зазначеного вище двигуна під час одного циклу; на фіг. 47 показаний альтернативний варіант повідкового пальця, що має сферичну опору та який вставлено в ротор, на фіг. 48 показані два зчленованих ротора для одинарного планетарного елементу або малогабаритного стаціонарного двигуна з з'єднаним повідковим пальцем та несучими опорами; на фіг. 49 показано поперечний переріз малогабаритного стаціонарного двигуна або двигуна з одним роторним механізмом; на фіг 50 показано вид спереду малогабаритного стаціонарного двигуна або двигуна з одним роторним 20 механізмом; на фіг. 51 представлено поперечний розріз двигуна з двома тороїдальними циліндрами; задня пара роторів на кресленні має зміщення за фазою на 90 градусів для більш чіткого показу 28111 підшипників також мають упорні поверхні 47 для регулювання осьового люфту у колінчастого валу 20 в корпусі 21 циліндра та упорні поверхні 48 для регулювання осьового люфту у планетарного елементу 49 (фіг. 9). Колінчастий вал 20, розташований в корпусі 21 циліндра встановлюється на корінні підшипники 27 (фіг. 3). Подача мастила до підшипників здійснюється через центральний канал 50 (фіг. 3) колінчастого валу 36 та через скошені отвори до шийок 39, 33 та 37. На фіг. 5 показано, що кожний ротор 51 має чотири поршні 52, що розміщені симетрично та підтримуються знизу зовнішнім фланцем 53. Кожний ротор 51 має бобишку 54 повідкового пальця, розташовану ближче до центру від зовнішнього фланцю 53 та має дугоподібний виріз 55, утворений на діаметрально протилежному боці від бобишки 54. Бобишка 54 повідкового пальця зсунута на 22,5° від загальної діаметральної лінії 56 опозитно розташованої пари поршнів, щоб забезпечити розміщення поршнів спряжених роторів послідовно навколо тороїдального циліндра 22 (фіг. 3) та забезпечити коливальні рухи від одного до іншого на несучій поверхні 57 опорної ступиці 58. Масу ротора 51 зведено до мінімуму за рахунок вирізу вікон 59. Як показано на фіг. 6 в дугоподібному вирізі 55 в роторі 60 міститься бобишка 54 відповідного опозитного ротора 61, коли вони сполучені, як показано. Цей виріз 55 дозволяє зчленованим роторам 51, які помічено по-різному 60 та 61 для більш чіткого показу, здійснювати коливальні рухи відносно один одного в межах вирізу 55. Як показано на фіг. 7 на кожному опозитному кінці кожен повідковий палець 62 утримує несучу опору 63, що має частково циліндричну зовнішню несучу поверхню, 64. На фіг. 8 показано, що поршні 52 встановлені на зовнішніх фланцях 53 ротора 51, при цьому їх центри знаходяться в площині, що містить внутрішню поверхню 65 кожного ротора 51, завдяки чому вони проходять далі внутрішньої поверхні 65. Відповідний повідковий палець 62 проходить через бобишку 54 кожного ротора 51 та утримує несучу опору 63 на кожному кінці. Повідковий палець 62 та несучі опори 63, з'єднані з ротором 51, і складають працюючий ротор 66. На фіг. 9 показано, що планетарний елемент 49 включає діаметрально розташовані опозитні рухомі вилки 67, при цьому кожна з них має частково циліндричні поверхні 68, від частково кільцевих фланців 69, до несучої ступиці 70. Планетарний елемент 49 має планетарну шестерню 71 та упорні поверхні 72 з обох кінців несучої ступиці 70. На фіг. 10 показаний повідковий палець 62, що з'єднує планетарні елементи 49 за допомогою несучих опір 63 з можливістю руху на несучих поверхнях 68 відповідних планетарних елементів 49. Частково циліндричні несучі поверхні 64 несучих опір 63 дозволяють осьове зміщення повідкового пальця під час роботи. На фіг. 11 показано шестеренковий привід для обертання планетарного елементу 49 навколо його епіциклічної осі при зачеппенні планетарної шестерні 71 з кільцевою шестернею 73. Видно, що епіциклічна вісь є осьовою лінією шатунної шийки, На фіг. 1 видно, що передня частина 1 корпуса циліндра двигуна 2 має два впускних отвори 3, дві свічки 4 запалення, встановлені в двох місцях 5, кілька підсилювальних ребер 6 та передню кришку 7 (закрита) противаги колінчастого валу. Передня частина 1 корпуса циліндра прикріплена по периферії до задньої частини 8 (фіг. 2) корпуса циліндра за допомогою болтів 9 (фіг. 1). В передній частині 1 корпуса циліндра також передбачені місця для встановлення масляного насосу 10, що пускається в рух від шківа 11 колінчастого валу, та зубчастого ременя 12. Масло в насос 10 надходить з піддона 13 по масляному каналу 14, а з піддона 13 масло може зливатись через пробку 15. Спускна пробка 16 охолоджувальної рідини розміщена в самій нижній точці водяної рубашки. На фіг. 2 видно, що задня частина 8 корпуса циліндра двигуна 2 має два випускних отвори 17 та отвори 18 для монтажу там необхідних приводних елементів. Видно, що маховик 19 (закритий) прикріплений болтами до колінчастого валу 20. На фіг. З показано, що корпус 21 циліндра утворюється при з'єднанні та скріпленні опозитних частин 1 та 8 болтами. Корпус 21 має тороїдальний циліндр 22, який сполучається з внутрішньою порожниною 23 корпусу за допомогою кільцеподібного отвору 24. Кільцеподібний отвір 24 розміщений симетрично відносно площини, яка проходить через тороїдальну серединну лінію 25, та між опозитними кільцевими поверхнями 26 частин 1 та 8 корпусу. Корінні підшипники 27 та внутрішні бокові упорні поверхні 28 корінних підшипників розміщені у центрі в передній та задній частинах 1, 8 корпуса циліндра, в той час як бокові упорні поверхні 29 ротора розташовані на бічних стінках кільцевого отвору 24. Між частинами 1 та 8 корпусу циліндра розміщено газонепроникне ущільнення ЗО та ще одне ущільнення 31. Ущільнення ЗО розміщене між тороїдальним циліндром 22 та водяною рубашкою 32, щоб запобігти просочуванню газів, а ущільнення 31 розташовується між водяною рубашкою 32 та зовнішньою частиною корпуса 21 циліндра, щоб відвернути витік охолоджувальної рідини з двигуна назовні або в нижню частину двигуна, у піддон. Отвір 33 для впуску води розміщено нагорі задньої частини 8 корпуса циліндра, в той час як отвір 34 для відводу води з двигуна в радіатор розміщений згори передньої частини 1 корпусу радіатора. Масло відводиться у піддон 13 через масляний дренажний отвір 35. Як показано на фіг. 4, колінчастий вал 20 є багатокомпонентним вузлом, що включає колінчастий вал 36 з двома шатунними шийками 37, двома центральними шийками 38 для роторів та двома шийками 39 знімних корінних підшипників. Колінчастий вал 20 має передній шків 40, передню противагу 41 та зрівноважений маховик 42. Кожна шийка 39 корінних підшипників має зміщений конусний отвір 43, у який входить відповідний центрувальний виступ 44 шатунної шийки 37. Шийка 39 корінного підшипника центрується шпонкою 45, потім закріплюється на виступі 44 стопорним болтом 46. Шийки 39 корінних 10 28111 корпуса циліндра за допомогою ступиці 89 на центральну шийку 38 колінчастого валу Два ідентичні, але опозитно розташовані планетарні елементи 49 встановлені з можливістю обертання на ВІДПОВІДНИХ шатунних шийках 37 колінчастого валу 20 Кожний планетарний елемент 49 має планетарну шестерню 71, встановлену на його ЗОВНІШНІЙ стороні, яка перебуває в зачепленні з ВІДПОВІДНОЮ ОДНІЄЮ З кільцевих шестерень 49, розташованих у заглибленні кожної з частин 1 і 8 СПІВВІСНО колінчастому валу Вилка 67, що виконана як єдине ціле на внутрішній поверхні планетарного елементу 49, яка має опозитні, діаметрально розташовані поверхні 68, знаходиться в зчленуванні з ВІДПОВІДНИМИ ПОВІДКОВИМИ пальцями 62 за допомогою своїх ВІДПОВІДНИХ несучих опор 63 ПОВІДКОВІ пальці 62 змонтовані в ВІДПОВІДНИХ роторах 51 опозитно один до одного Як показано, збирання компонентів здійснюється таким чином, щоб прикладення сили до сусідньої пари поршнів 52 для розходження поршнів в різних напрямках, як це буває в процесі згоряння, повинно викликати обертання планетарного елементу 49 та подальший рух його по зубчастій передачі навколо кільцевої шестерні 73, Результуючий епщиклічний рух планетарних елементів 49 на шатунних шийках 37 викликає обертання колінчастого валу 20 Фіг 14-46 ілюструють повний робочий цикл двигуна при пошаговій ЗМІНІ обертання колінчастого вала, яка дорівнює 33,75° В наведеному восьмициліндровому двигуні, що має чотири поршні на один ротор, повний цикл двигуна, який відповідає початку руху всіх компонентів двигуна з моменту пуску до моменту повернення в початкове положення, вимагає один оберт роторів, трьох обертів колінчастого валу та шістнадцяти робочих циклів згоряння і розширення Поршні на роторі 60 позначено від 90 до 93, а поршні на роторі 61 - від 94 до 97 Під час перших оборотів колінчастого валу на 135° ВІДПОВІДНІ опозитні пари поршнів будуть залишатися робочими поршнями і будуть водночас проходити через ВІДПОВІДНІ опозитні зони усмоктування/стискання в тороїдальній камері При 67,5° обороту колінчастого валу, що відповідає половині ходу поршнів, торцеві поверхні однієї пари опозитних робочих поршнів 90 та 92 будуть усмоктувати суміш, що спалюється, в робочі камери розширення з опозитних впускних отворів, та напрямні поверхні тієї пари опозитних робочих поршнів 90 та 92 будуть стискати будь-яку раніше усмоктану суміш, що спалюється, в робочих камерах стискання, наближаючись до часу запалення Водночас торцеві поверхні іншої пари опозитних робочих поршнів 91 та 93 будуть примушені за рахунок газів горіння, що розширяються, пускати в рух поршні 91 та 93 створюючи робочі камери розширення в напрямі отворів випуску, забезпечуючи робочу потужність двигуна, при цьому напрямні поверхні цієї пари опозитних поршнів 91 та 93 будуть створювати робочі камери стискання, стискаючи в напрямі отворів випуск, щоб видавити гази згоряння попередньої суміші навколо якої вільно обертається планетарний елемент 49 На фіг 12 показано розташування ущільнення ротора Поршні 52 ущільнюються в тороїдальному циліндрі 22 за допомогою поршневих кілець 74 звичайного типу, що встановлюються в поршневі канавки 75 ВІДПОВІДНИХ поршнів 52 з боку ЗОВНІШНІХ фланців 76 та 77 роторів 51 Одна поверхня кожного поршневого кільця 74 торкається рухомого ущільнення 78 Більш прийнятним є те, щоб рухоме ущільнення 78 мало циліндричну форму, а його поверхня, що торкається, мала дугоподібну форму, радіус якої відповідав би радіусу кривизни зовнішньо/ поверхні ротора, та злегка стискалася при торканні переднього краю 79 сусіднього ротора 51 пружиною 80 Як альтернатива, поршневе кільце 74 має форму, що відповідає рухомому ущільненню 78, що знаходиться в розширенні 81 канавки 75 поршневого кільця та яке злегка утискується при торканні переднього краю 79 сусіднього ротора 51 Якщо необхідно, поршневі кільця 74 можуть повністю охоплювати поршні 52 через проходи, зроблені в роторах при їх з'єднанні з поршнями 52, при цьому кільця перехрещуються з передніми краями 79, які немов би приймають форму, що відповідає продовженню тороїдального циліндра 22 Газонепроникні ущільнення у вигляді пружних усікнено-конічних кільцевих ущільнень 82 встановлюються між ЗОВНІШНІМИ поверхнями 76 та 77 та сусідніми поверхнями 83 з виточенням в корпусі 21 циліндра та між самими роторами 51, як це показано позицією 84, де плоскі ділянки 85 основи кільцевих ущільнювачів 82 торкаються одна одної Як альтернатива, газонепроникні ущільнення у вигляді кілець можуть бути розміщені в канавках СПІВВІСНО або ексцентричне відносно осі колінчастого валу в корпусі 21 циліндра та їх обертання може бути обмежене лапками З метою ущільнення обидві контактуючі бокові поверхні ущільнень, в основному, плоскі, як це показано на фіг, для забезпечення осьового ущільнення ВІДПОВІДНИХ поверхонь корпуса/ротора Подібні комплекти кільцевих ущільнень встановлюються в напрямі всередину від зазначених вище газонепроникних ущільнень та утворять масляні ущільнення 86, як це показане Для забезпечення кращого ущільнення масляні сальники можуть мати кільцеві пружини До газонепроникних ущільнень 82 постійно надходить мастило з каналів 87, завдяки чому масло подається до ущільнень 82 та до упорних ведучих поверхонь 88 ротора Як альтернатива, може здійснюватися упорскування масла На фіг 13 зображено поперечний розріз двигуна 2 Двигун 2 включає дві опозитні частини 1 та 8 корпуса циліндра, що утворюють торощапьний циліндр 22, який частково оточено водяною рубашкою 32 Нижня частина корпуса 21 циліндра використовується як піддон 13 Двигун 2 має колінчастий вал 20, встановлений на шийки 39 його корінних ПІДШИПНИКІВ Два однакових, але опозитно розташовані ротори 51 встановлюються по центру між частинами 1 та 8 ВІДПОВІДНОГО 11 28111 розглянутих на фіг. 49 та 50. Однак, колінчастий, вал 116 має відповідні шийки, зміщені на 180 градусів. В цьому варіанті втілення винаходу обидва корпуси 117 та 118 виконані з впускними та випускними отворами для відповідних циліндрів так само, як і для стаціонарного двигуна, показаного на фіг. 50. Отвори в корпусі заднього циліндра повернуті на 90° відносно переднього корпуса, щоб забезпечити більшу плавність роботи передачі з метою зведення до мінімуму розбіжності в передачі всієї потужності аж до пікового навантаження. З викладеного вище матеріалу повинно бути ясно, що описаний двигун є варіантом двигуна з іскровим запаленням та водяним охолоджуванням, робота якого грунтується на використанні принципу чотирьох циклів: усмоктування, стискання, розширення і випускання. Кожна з восьмі робочих камер, розташованих між шістнадцятьма робочими поверхнями восьмих поршнів, послідовно проходить кожний з цих чотирьох згоряння в робочій камері стискання через випускні отвори. В цей період обертання колінчастого валу на 135° як напрямні, так і торцеві поверхні поршнів 94 - 97 будуть діяти як реактивні поверхні так само, як це має місце при закритті циліндрів в звичайній головці блоку. Під час наступної стадії, що відповідає обертанню колінчастого валу по дузі від 135° до 270°, функції відповідних пар поршнів змінюються на зворотні і відповідні опозитні пари комплектів поршнів з чотирьох поршнів 94-97 на роторі 61 будуть робочими циліндрами та водночас будуть виконувати функції, описані вище для поршнів 90-93, що тепер будуть реактивними поршнями для робочих камер. В табл. 1 докладно розглянуто режим роботи робочих камер, утворених між шістнадцятьма робочими поверхнями поршнів відносно обертання колінчастого валу. Таке табулювання також показує відносне обертання роторів, а також їх відповідні кутові швидкості, отримані при табулюванні позицій циклу. Фіг. 47 ілюструє альтернативний варіант повідкового пальця 98, що має як центральну деталі сферичний підшипник 99, розміщений в розрізних втулках 100 для того, щоб відвернути появу можливих незначних відхилень, що виникають при центруванні між несучими опорами 101 у відповідних приводних вилках (не показане) без створення розбалансування сил, прикладених до повідкового пальця 98. Показано, що несучі опори 101 можуть бути пристосовані для руху в пря молінійних бокових пазах або ж вони можуть бути частково сферичними деталями, як і для раніше описаного варіанту. На фіг. 48 показані два зчленовані ротори однороторної планетарної передачі або малогабаритного стаціонарного двигуна. Повідкові пальці 102 закладено з одного боку в роторах 103 та 104 для зчленування з несучими опорами 105. На фіг. 49 зображено малогабаритний стаціонарний двигун 106, який відрізняється від описаного вище двигуна тим, що в ньому використовується лише однороторний планетарний елемент 107, при цьому повідкові пальці 102 закладено в роторах 103 та 104 для зчленування з несучими опорами 105. Подібні двигуни як правило мають приводне зчленування 108 вихідного валу для важкого режиму роботи, щоб впоратися зі значними ударними навантаженнями на зчленуванні 108. Тому, в цьому двигуні колінчастий вал з боку цього зчленування 108 відносно масивний та виходить за корінний підшипник 109, забезпечений установочним буртиком 110 для центрування допоміжних приводів або дисків. Упори 111 колінчастого валу визначають торцевий люфт колінчастого валу. На фіг. 50 показано розташування як впускних отворів 112, так і випускних отворів 113 на передньому корпусі 114 циліндра. В багатьох інших відношеннях стаціонарний двигун 106 подібний до двигуна, зображеного на фіг. 1-13. На фіг. 51 представлено двоциліндровий тороїдальний двигун 115, який складається з двох блоків одноциліндрових тороїдальних двигунів, ЦИКЛІВ. На кожний повний робочий цикл двигуна, що відповідає одному обороту роторів та трьом оборотам колінчастого валу, припадає шістнадцять циклів усмоктування та стискання, що проходять у відповідних відносно холодних зонах, і шістнадцять циклів горіння та випускання, що проходять у віддалених гарячих зонах в тороїдальному циліндрі. Відповідні ходи чотирьох циклів виконувалися водночас в діаметрально протилежних камерах. Це означає, що робочі процеси, що виконуються на одній стороні двигуна, дублювалися на іншій стороні двигуна. Така конструкція забезпечує зрівноваженість сили тиску в восьмих робочих камерах двигуна. Чотири зафіксовані зони тороїдального циліндра, описані вище, визначаються положенням опозитних пар впускних та випускних отворів та у випадку з двигуном, що має іскрове запалення, положенням опозитної пари або групи свічок запалення. Якщо необхідно, можуть використовуватись не всі робочі камери, робочі камери можуть використовуватись вибірково та/або по черзі, виходячи з вимог, які змінюються, щодо вихідної потужності двигуна. Розмір та кутове положення відкриття отворів в тороїдальному циліндрі визначає регулювання повітряного потоку, що надходить в робочу камеру та виходить з неї, а звідси і вихідну потужність двигуна. Довжина отворів визначає тривалість їх зв'язку з кожною робочою камерою, в той час як кутове положення отворів відносно робочих камер регулює час відкриття отвору. Ширина отвору, нарешті, визначає швидкість потоку повітря. Кількість роторів в кожному тороїдальному циліндрі дорівнює двом, однак їх кількість може бути збільшено шляхом нарощування блоків вздовж осі колінчастого валу. Кількість циклів або фаз за один оберт ротора залежить від кількості поршнів на кожному роторі. Кількість поршнів на кожну пару роторів може змінюватися з кратністю, яка дорівнює чотирьом, оскільки це відповідає чотирьом циклам процесу горіння. В розглянутому двигуні на кожний ротор припадає 4 поршні та тому за кожний оберт ротора відбувається чотири різноманітних етапи просування ротора. 12 28111 Встановлюючи повідковий палець в роторі в положення, при якому його вісь має направлення, відповідне початковому положенню кільцевої шестерні, як це показане на фіг. 14-46, що дорівнює 67,5° обороту колінчастого валу, що відповідає половині ходу поршнів, а потім в положення, які дорівнюють проміжкам часу по 135°, поршні на одному роторі досягають своєї максимальної кутової швидкості, в той час як поршні на іншому роторі досягають своєї мінімальної кутової швидкості та виявляються ефективними в нерухомому стані. Такий рух поршня в тороїдальному циліндрі відбувається з кожним ротором в тій же самій відносній позиції в корпусах циліндрів та завдяки цьому встановлюються робочі кутові положення впускних та випускних отворів разом з положенням свічок запалення. Швидкість обертання кожного з двох роторів змінюється, в основному, за синусоїдальним законом від мінімальної кутової швидкості до максимальної кутової швидкості і потім назад до мінімальної кутової швидкості. Пара роторів в восьмипоршневому двигуні по черзі обертаються в фазах по 90° таким чином, що працюючі поршні на одному роторі під час однієї фази проходять швидко через відповідні зони усмоктування/стискання та розширення/вихлопу в тороїдальному циліндрі і, таким чином, працюють по типу звичайних поршнів, в той час як реактивні поршні іншого ротора поволі переміщаються між відповідними зонами тороїдального циліндра - усмоктування/стиск та розширення/вихлоп та, таким чином, працюють як запірні елементи по типу головки блоку звичайного типу. На відміну від двигунів звичайного типу, де поршень зупиняється при мінімальному обсязі робочої камери, в цьому двигуні при мінімальному об'ємі робочої камери поршні продовжують рух. Швидкості роторів в будь-який момент ідентичні й дорівнюють середній швидкості ротора. В розглядуваному двигуні середня швидкість роторів дорівнює одній третині швидкості колінчастого валу, та рух здійснюється в протилежному напрямі. Ротори створюють силу інерції, що діє в протилежному напрямі відносно сили тиску, що створюються газом. Ці сили інерції створюються масою роторів, які по черзі одержують прискорення та уповільнення. Однак, в будь-який момент інерційні сили роторів мають однакову величину для будьякого з них, але діють в протилежному напрямі, тому вони знаходяться в рівновазі. Крутящий момент ротора створюється тиском газу в камерах згоряння, що діє рівною мірою однаково на поверхні днища поршнів обох роторів. Загальний крутящий момент роторів передається рівною мірою через повідкові пальці та несучі опори на додаткові несучі поверхні рухомих вилок в планетарних елементах. Сили, що передаються через повідкові пальці роторів на вилку, яка створює крутящий момент колінчастого валу, завжди рівні. Однак, сили передаються через довжини диференційного важелю, що постійно змінюються, які використовують шатунну шийку на колінчастому валу як точку опори. Це означає, що відстань між центром обертальної шатунної шийки до центру кожного повідкового пальця є немов би довжиною важелю, що постійно змінюється під час обертання колінчастого валу. Коли рухома вилка в планетарному елементі розміщена перпендикулярно до осі шатунної шийки, що еквівалентно верхній мертвій точці, повідкові пальці мають рівну довжину важелю і не створюють крутящий момент колінчастого валу. Після верхньої мертвої точки (ВМТ) довжина диференційного важелю така, що планетарний елемент починає обертатися навколо шатунної шийки, як показано на фіг. 14-46, при цьому колінчастий вал знаходиться в положенні, що відповідає 33,75°. Очевидно, що довжина важелю повідкового пальця на ооторі 60 більша за довжину важелю повідкового пальця на роторі 61. Планетарний елемент має планетарну шестерню на одному кінці, яка знаходиться в зачепленні з непорушною кільцевій шестернею. Коли планетарний елемент примушують обертатися на шатунній шийці при зачепленні шестерень, він в свою чергу примушує обертатися також колінчастий вал, створюючи крутящий момент колінчастого валу. По завершенні кожного робочого циклу, кожний ротор змінює свою функцію: з працюючого він стає реактивним, тобто, замість роботи як поршня він починає виконувати функцію головки циліндрів. В цей момент ротор змінює місце прикладання сили з несучої поверхні однієї рухомої вилки на його опозитну несучу поверхню в планетарному механізмі. Протидіюча сила, створювана кільцевою шестернею, не змінює свого напряму, бо вилка продовжує обертатися в тому же напрямі. Передавальне число планетарної шестерні та кільцевої шестерні залежить від кількості поршнів, наявних в двигуні. Початковий кільцевий діаметр цих шестерень визначається радіусом шийки. Радіальне розташування повідкових пальців в роторах та радіус шатунної шийки визначають кутову розбіжність роторів. Масло подається в двигун масляним насосом, розташованим в корпусі переднього циліндра, та після використання масло вертається через внутрішні канали в 35 піддон. Час, необхідний для нагрівання масла до робочої температури після запуску двигуна, буде зменшений, якщо масло, наявне в піддоні, знаходиться в тісному контакті з відповідною водяною рубашкою. Підвищення температури води під час прогрівання двигуна використовується для передачі тепла через водяну рубашку на підігрівання масла та потім на стабілізацію температури масла при робочій температурі рідини, що охолоджує. Слід відзначити, що характерна особливість, притаманна двигуну, полягає з тому, що досягається майже повна рівновага, оскільки відсутні деталі із зворотно-поступальним рухом. Ротори в зборі та планетарні елементи повинні бути піддані статичному та динамічному балансуванню як окремі елементи в їх відповідних парах, Маса планетарного елементу потім додається до колінчастого валу та виконується динамічне балансування за допомогою маси противаг, що встановлюються спереду та ззаду двигуна. З загального опису повинно бути зрозуміло, що двигун, який витримує шістнадцять циклів горіння за три оберти колінчастого валу, який має 13 28111 стрілки, в той час як колінчастий вал обертається за годинниковою стрілкою Два повідкових пальці, встановлені у ВІДПОВІДНИХ роторах, прикладають рівні і протилежне направлені зусилля до приводних вилок через свої рухомі поверхні на опозитних поверхнях шатунної шийки Коли рухомі несучі поверхні перпендикулярні площини, що проходить через вісь шатунної шийки та колінчастого валу, ПОВІДКОВІ пальці знаходяться на рівній відстані від шатунної шийки та не примушують приводну вилку обертатися Однак, при інших положеннях відносно колінчастого валу відзначається, що відстань між шатунної шийкою та опозитними повідковими пальцями не однакова, та крутящий момент змушує планетарний елемент енерпчніше обертатись навколо шатунної шийки Оскільки кожна приводна вилка обертається з планетарним елементом, що перебуває в постійному зачепленні з непорушною шестернею, цей результуючий крутящий момент створює крутящий момент колінчастого валу Зусилля в двигуні, що спричинюють крутящий момент колінчастого валу, показані на схемі послідовного розподілу навантаження Хоча двигун, розглянутий вище, вважається кращим для накопичування передбачуваних навантажень на його компонентах, можуть виникнути випадки, коли потрібною буде більш висока швидкість колінчастого валу За таких обставин такий самий двигун, наприклад, той, що має планетарні шестерні, які перебувають у зовнішньому зачепленні з центральною шестернею, представляв би двигун, що має колінчастий вал який обертається в п'ять разів швидше, ніж ротори Звичайно, повинно бути зрозуміло, що хоча все те, про що говорилось вище є прикладом, який ілюструє даний винахід, і що всі подібні й ІНШІ модифікації та варіанти, що мають відношення до цього документа, наскільки це може бути визначене досвідченим фахівцем в цій області, знаходиться в рамках та межах цього винаходу, як це визначене в формулі винаходу, що додається дві шийки для корінних ПІДШИПНИКІВ, дві шатунних шийки та лише дві шийки для роторів, забезпечує зменшення коефіцієнту тертя в підшипниках порівняно з двигуном звичайного типу Більш ТОГО, цикли усмоктування та стискання виконуються у ВІДПОВІДНИХ зонах тороїдального циліндра, що залишаються відносно холодними, в той час як цикли горіння і вихлопу виконуються в інших зонах тороїдального циліндра, що залишаються досить гарячими Такий фізичний розподіл гарячої та холодних зон в тороїдальному циліндрі підвищує ефективність двигуна на стадії усмоктування та розширення Також повинно бути зрозуміло, що двигун постає спрощеним для технології масового виробництва, при цьому збирання зводиться, в основному, до процесу встановлення, причому більшість компонентів накладаються один на один, потребуючі лише кілька крепіжних деталей для кріплення рухомих компонентів Двигун може легко змінювати свій ЗОВНІШНІЙ ВИГЛЯД за рахунок охолодження повітрям, водою чи маслом, і двигун може бути розміщений таким чином, що вісь його вихідного валу може бути встановлена під будьяким потрібним кутом, включаючи горизонтальне та вертикальне положення На закінчення у варіанті чотиритактного двигуна з восьма поршнями запалення відбувається в робочій камері при мінімальному об'ємі (об'єм/хвил) в двох діаметрально розташованих, опозитних камерах після стискання пальної суміші повітря і палива між чотирма з восьми поршнів, що працюють в тороїдальному циліндрі Швидке зростання тиску газу в робочих камерах виявляє сильний тиск на тороїдальний циліндр, зовнішню поверхню ближчих роторів та поверхню поршнів, примушуючи ведучі або працюючі поршні прискорювати рух, а замикаючі або реактивні поршні водночас знижувати свою швидкість руху Якщо дивитися на двигун спереду, обидва ротори обертаються в напрямі проти годинникової 14 28111 2Z г< 2G Вісь тороїдального циліндру і колінчастого валу IS Центральна лінія тороїдального циліндру Фіг. З 17 г -»!