Лікувально-профілактичний бальзам “мономах”

Лікувально-профілактичний бальзам, що містить корінь аїру, материнку, звіробій, м'яту перечну, соснові бруньки, лимонну кислоту та цукровий сироп, що відрізняється тим, що він додатково містить траву деревію звичайного, корінь солодки голої, спиртовані соки горобини звичайної, горобини чорноплодної, яблучний сік, ванілін та барвник коричневий харчовий та воду питну за наступного співвідношення інгредієнтів, мас. %: 33569 листя чорниці, алое, каланхое, плоди актинідії, екстракт з кореня елеутерокока, чай [5]. Недоліком прототипу є багатокомпонентність складу, а головне малодоступних для України лікарських рослин, що не ростуть в Україні (лимонне дерево, рододендрон кавказький, елеутерокок та ін.). Окрім того, у складових частин бальзаму "Мтацмінда" немає односпрямованої фармакологічної дії на організм тварин та людини. Окрім того, такі багатокомпонентні склади створюють значні утруднення у об'єктивній оцінці їх фармакодинамічного впливу на організм людини. Цитуємо: при створенні тонізуючих препаратів, як правило, використовують комплекси ретельно підібраних рослин, вітамінів, мікроелементів. При цьому необхідно відзначити, що принцип "що більше, то краще" спрацьовує не завжди. Непоодинокі випадки, коли у гонитві за кількістю трав автори лікувальних препаратів забувають про несумісність деяких з них, а також про той факт, що чим більша кількість трав, що входять до складу препаратів, тим більша вірогідність розвитку побічних відповідей організму на них, а саме алергічних реакцій [6]. У той самий час, медичні установи та широке коло населення має нагальну потребу у лікувально-профілактичних засобах з біостимулюючим, протизапальним та радіозахисним типом дії, а саме рослинного походження, що за своїм складом близькі організму людини. В цьому велику потребу відчуває у першу чергу населення, що постраждало від аварії на Чорнобильській АЕС та ліквідатори її наслідків. Задачею даного винаходу є розширення арсеналу препаратів рослинного походження, що доступні в Україні як у дикорослому, так і у культивованому вигляді, з односпрямованою фармакологічною дією на організм, а також слід підкреслити доступність цін для широкого кола населення. Поставлена задача досягається тим, що лікарсько-профілактичний бальзам "Мономах" містить: коріння та кореневища аїру болотного, траву та квітки материнки, траву звіробою, м'яту перцеву, соснові бруньки, траву деревію звичайного, корінь солодки голої, спиртовані соки плодів горобини звичайної, чорноплодної, яблучний сік, лимонну кислоту, цукровий сироп, ванілін, барвник харчовий, водно-спиртовий розчин, при наступному співвідношенні інгредієнтів у мас. %: корінь аїру 0,03-0.04; материнка 0,140,17; звіробій 0,14-0,18; м'ята перечна 22-0,26; соснові бруньки 0,003-0,005; деревій 0,18-0,22; корінь солодки 0,22-0,28; спиртований сік горобини звичайної 19,33-26,51; спиртований сік горобини чорноплодної 22,09-30,38; спиртований яблучний сік 19,33-26,51; лимонна кислота 0,02-0,03; цукровий сироп 19,88-27,62; ванілін 0,05-0,07; барвник харчовий 2,76-3,31; водно-спиртовий розчин - решта. Перелік фігур: Фіг. 1 Динаміка питомої гамаактивності (Бк/кг) тварин, що їх занурювали Cs137, у групах, що отримували та не отримували бальзам. Фіг. 2 Вплив бальзаму "Мономах" на горизонтальну активність тварин за затруєння радіоактивним цезієм. Фіг. З Вплив бальзаму на горизонтальну активність тварин за затруєння радіоактивним цезієм. Фіг. 4 Вплив бальзаму на вертикальну активність тварин за впливу стресу. Фіг. 5 Вплив бальзаму на горизонтальну активність тварин за впливу стресу. Фіг. 6 Вплив бальзаму на інтегральну активність тварин за впливу стресу. Лікарська рослинна сировина, з якої готується бальзам, містить комплекс біологічно-активних речовин (БАР), що справляють біостимулюючу протистресову. протизапальну та радіозахисну дію на організм тварини та людини. У табл. 1 наводиться хімічний склад кожного компоненту, що входить до складу лікувально-профілактичного бальзаму "Мономах". З табл. 1 видно, що частини рослин, що входять до бальзаму, містять великий набір БАР, що мають широкий діапазон фармакологічної дії на організм. При цьому, більшості з них притаманні метаболітам тваринного організму. При цьому слід відмітити, що сировинна база рослин, що входять до бальзаму з добавками, достатня для забезпечення його виробника. Не менш важливий і той факт, що усі вони є фармакопейними. При виробництві бальзаму слід враховувати, що співвідношення окремих БАР у його складі у вихідній рослинній сировині може змінюватися в залежності від видової належності, місця поширення, терміну збору та умов зберігання. Запропонований лікувально-профілактичний бальзам "Мономах" готується до експериментального дослідження (а у наступному і для клінічних випробувань) наступним чином: подрібнені компоненти трав і коріння з кореневищами заливають водно-спиртовою рідиною міцністю 50 об. % із розрахунку 1:10 та настоюють протягом 5 діб при перемішуванні не менш як 1 раз на добу, після чого роблять перший злив. Рослинну суміш вдруге заливають водноспиртовою рідиною міцністю 50 об. %, об'ємом, що дорівнює першому зливу, настоюють 5 діб при перемішуванні 1 раз на добу та зливають, віджимаючи макуху травного збору. Настої першого та другого злива об'єднують та купажують з рештою інгредієнтів бальзаму. Спиртовані соки горобини звичайної та чорноплодої, спиртований яблучний сік, цукровий сироп концентрацією 65,8%, лимонну кислоту, ванілін, барвник коричневий харчовий, рослинний настій, спирт та воду подають до купажної ємності, де усі компоненти змішують протягом 10-15 хв. Купаж витримують у купажній ємності не менш як 4 доби. За цей час відбувається адаптація складових компонентів та дозрівання бальзаму. По закінченні необхідного терміну бальзам з купажної ємності подають на розлив. Бальзам уявляє собою прозору рубіновокоричневу рідину м'якого гіркувато-солодкого смаку з ароматом без виділення окремих інгредієнтів. Приклад 1. Для виготовлення 1000 дал лікувально-профілактичного бальзаму готують водно-спиртовий настій композиції рослинних інгредієнтів у наступних співвідношеннях, кг: Корінь аїру 1,0 Звіробій звичайний - трава 5,2 Материнка - квітки та трава 5,0 2 33569 М'ята перцева - листя 7,8 Соснові бруньки 0,1 Деревій - трава 6,5 Корінь солодки голої 8,0 Усього 33,6 Подрібнену суміш трав, коріння та кореневищ (33,6 кг) заливають 336 л водно-спиртової рідини міцністю 50 об.% та настоюють протягом 5 діб при перемішуванні не менш як один раз на добу. Після настоювання роблять перший злив. Рослинну суміш вдруге заливають 268,8 л водно-спиртової рідини міцністю 50 об.%, настоюють 5 діб при перемішуванні не менш як один раз на добу та зливають, віджимаючи трав’яний збір. Настої 1-го та 2-го зливів об'єднують і отримані 537,6 л настою купажують з рештою інгредієнтів бальзаму: спиртований сік горобини звичайної - 700 л, спиртований сік чорноплодої горобини - 950 л, спиртований яблучний сік - 740 л, цукровий сироп 65,8% - 870 л, лимона кислота - 0,9 кг, ванілін - 2,0 кг, барвник - 100,0 кг, спирт ректифікований та вода з розрахунку на міцність 42,0 об.%. У купажній ємності усі компоненти змішують протягом 10-15 хвилин. Купаж витримують не менш 4 діб, а потім подають на розлив. Співвідношення інгредієнтів композиції, мас. %: Корінь аїру з кореневищем 0,03 Материнка - квітки та трава 0,14 Звіробій звичайний - трава 0,14 М'ята перцева - листя 0,22 Соснові бруньки 0,003 Деревій - трава 0,18 Корінь солодки голої 0,22 Спиртований сік горобини звичайної 19,33 Спиртований сік горобини чорноплодої 22,09 Спиртований яблучний сік 19,33 Лимонна кислота 0,02 Цукровий сироп 19,88 Ванілін 0,05 Барвник коричневий харчовий 2,76 Бальзам запропонованого складу малотоксичний. Вивчення гострої та хронічної токсичності проводили на безпорідних білих мишах масою тіла 18-22 г та білих щурах масою 180-230 г. Хронічну токсичність вивчали на морських свинках. Бальзам вводили у шлунок за допомогою зонду для годування тварин у терміни від 1-ї до 4-ох діб та 46-и місяців щодня. Гостру токсичність оцінювали за ЛД50, а хронічну в дозах 1%, 2%, та 5% від ЛД50. Для оцінки кожної дози використовували по 10 тварин, при цьому враховували летальність, поведінку тварин. Для порівняння за цими ж показниками оцінювали 42% водний розчин спирту. Отримані результати представлені у таблицях 2, 3 для щурів та 4, 5 для мишей. 3 наведених даних видно, що доза бальзаму, що викликає 100% загибель тварин, складала 60 мл/кг маси тіла для щурів та 45 мл/кг для мишей. Токсичність 42% спирту відповідно складала 50 та 45 мл/кг маси тіла тварин. ЛД50 розраховували за методом Кербера: ËÄ100 - доза випробовуваної речовини, що викликала летальний кінець у всіх тварин групи, d - інтервал між кожними двома суміжними дозами, z - середнє арифметичне з числа тварин, у яких спостерігався летальний кінець під впливом кожних двох суміжних доз, m - число тварин у кожній групі. Стандартну похибку розраховували за формулою Геддама: , де d - інтервал між випробовуваними дозами, n - число тварин у кожній групі, k - постійний множник, рівний 0,564. Розрахована за результатами, наведеними у табл. З, величина ЛД50 бальзаму для щурів склала 45,7±1,5 мл/кг, а для мишей (табл. 4) - 30,8±1,4 мл/кг. Величина ЛД50 для 42% етилового спирту склала для щурів 40,5±1,3 мл/кг і 24,0±1,1 для мишей. Таким чином, отримані дані по ЛД50 кажуть про те, що токсичність бальзаму визначається токсичністю етилового спирту, що входить до його складу, а настої лікарських трав зменшують його токсичність порівняно з 42% розчином спирту на 13-28 %. Дослідження хронічної токсичності на мишах. Дослідження хронічної токсичності на мишах бальзаму проводили протягом чотирьох місяців за щоденного введення бальзаму у дозах 1%, 2% та 5%, від ЛД50. При цьому досліджували виживаність, динаміку зміни маси та температури тіла, загальний стан тварин. Всього у досліді було використано 60 мишей. Протягом усього часу дослідження загибелі тварин не було. Дані свідчать про те, що протягом досліду маса тіла контрольних та дослідних тварин зростала, при чому збільшення маси, порівняно з початком у інтактних мишей та у тварин, що отримували різні дози препарату статистичне не відрізнялося. Показники маси тіла тварин протягом чотирьох місяців свідчать про відсутність вираженого токсичного впливу бальзаму. Чутливість самок та самців до впливу бальзаму була однаковою. Відсутніми були зміни у температурі тіла дослідних та контрольних тварин. Дослідження хронічної токсичності на щурах. Дослідження хронічної токсичності на щурах бальзаму проводили протягом шести місяців при щоденному уведенні бальзаму у дозах 1%, 2% та 5% від ЛД50. Показниками хронічної токсичності слугували виживаність, динаміка зміни маси та температури тіла, загальний стан тварин. Усього було використано 60 тварин. Протягом усього часу дослідження загибелі тварин не було. Показники маси тіла тварин протягом шести місяців свідчать про відсутність вираженого токсичного впливу бальзаму. Відсутніми були зміни у температурі тіла дослідних та контрольних тварин. Маса тіла у динаміці зростала та відповідала темпу приросту маси у контролі. Дослідження хронічної токсичності на морських свинках. , де 3 33569 Дослідження хронічної токсичності на морських свинках проводили протягом 6 місяців при уведенні тваринам бальзаму "Мономах" у дозах 1%, 2% та 5% від ЛД50. Досліджували ті самі показники, що й при реєстрації параметрів у мишей та щурів. Усього було використано 30 тварин. Результати дослідження свідчать також про відсутність вираженого токсичного впливу бальзаму протягом вивченого терміну. Дослідження дії бальзаму "Мономах" на функцію нирок (діурез, вміст білку та цукру у сечі). Дослідження проведені на щурах-самцях. Тварини протягом 12 годин не отримували їжі та води. Щурам (8 тварин) за допомогою зонду вводили у шлунок бальзам у дозі 10 мл/кг. Потім щурів вміщували у спеціальні камери, виготовлені з плексигласу та призначені для збору сечі (кожний щур вміщувався до окремої камери). Реєстрували кількість сечі за 1, 2, 3, 4 та 5 годин після водного навантаження. Другій групі тварин (8 щурів) вводили у шлунок ізотонічний розчин з добавкою етанолу, що відповідала кількості етанолу у бальзаму, у тій самій дозі 10 мл/кг. Щурів також вміщували у камери та слідкували за сечовиділенням. Після уведення бальзаму у 1-у годину у всіх тварин спостерігався сечогінний ефект порівняно з контролем. За 2 г кількість зібраної сечі помітно зменшувалася і залишалася на тому самому рівні в подальшому. У всіх дослідах цукор у сечі не виявлено, проте бальзам має короткочасну діуретичну дію. Таким чином, бальзам не справляє негативного впливу на функцію нирок. Вплив бальзаму на розвиток стрес-реакції за гіпоксичної гіпоксії. Досліди проводили на щурах-самцях. Всього було використано 8 дослідних та 8 контрольних тварин, що їх вміщували у спеціальну барокамеру та "піднімали" на висоту 10 км над рівнем моря. "Піднімання" та "спуск" проводили із швидкістю 100 м/с. Перед випробовуванням протягом одного тижня тваринам вводили усередину зондом бальзам у дозі 1/10 від ЛД50, контрольним тваринам вводили фізіологічний розчин з добавкою етанолу, що відповідала його вмісту у бальзамі. Про адаптацію до стрес-реакції судили за часом перебування тварин на заданій "висоті" до настання судом. Зниження тиску у камері викликало у тварин спочатку занепокоєння, а потім виражену стрес-реакцію з зупинкою дихання та судомами. При порівнянні двох груп (одній групі вводили бальзам, а другій 42% розчин етилового спирту) ми не виявили суттєвої різниці у відповідних реакціях організму на вплив барокамерної гіпоксії. Дослідження специфічної дії бальзаму "Мономах". Вивчення впливу бальзаму "Мономах" на тривалість сну, викликаного барбітуратами. Дослідження проведено на 20 щурах-самцях (по 10 тварин у дослідній та контрольній групах) та у якості показника реєстрували тривалість сну, викликаного етаміналом натрію. Снодійний ефект наставав за 5-10 хв. після уведення етаміналу натрію внутрішньочеревнево. Бальзам вводили зондом у шлунок з розрахунку 1/10 ЛД50 за 40 хв. до уведення етаміналу натрію. У контрольних дослідах щурам вводили фізіологічний розчин натрію хлориду з добавкою етанолу, відповідно до його вмісту у бальзамі. Аналіз результатів свідчить, що бальзам у середньому на 10% зменшує тривалість сну, викликаного етаміналом натрію, що характеризує його тонізуючу дію на центральну нервову систему. Вплив бальзаму на функцію серцево-судинної системи. Досліди проведено на 20 (10 дослідних та 10 контрольних) статевозрілих білих щурах під нембуталовим наркозом. Загальний артеріальний тиск реєстрували на хвостовій артерії. Частоту серцевих скорочень - на електрокардіографі. Бальзам вводили внутрішньочеревнево з розрахунку 1/10 від ЛД50 на 1 кг маси тварини. Паралельно з вимірюванням артеріального тиску реєстрували частоту дихання та серцевих скорочень. Аналіз отриманих результатів показав, що бальзам не викликав у тварин вірогідних змін показників артеріального тиску, електрокардіограми та дихання. Вплив бальзаму на цитологічні показники крові. Досліди проведено на статевозрілих щурахсамцях (22 тварини). Тваринам дослідної групу вводили бальзам зондом у дозі 1/100 ЛД50 щоденно протягом 10 діб, а контрольній групі 42% розчин етилового спирту. За 10 діб тварин забивали та визначали наступні показник у крові: кількість еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів та "ШОЕ". Отримані дані наведені у табл. 6. Результати проведених досліджень показали, що бальзам не викликає статистичне значущих змін кількості еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів та "ШОЕ" та вказані у таблиці показники знаходяться у межах фізіологічної норми. Дослідження лікувально-профілактичних властивостей бальзаму "Мономах" за впливу іонізуючої радіації та стресу. Матеріали та методи. Піддослідні тварини та їх розподіл по експериментальним групам. Дослідження виконано на білих безпорідних щурах-самцях вагою 200-250 грам. Всього було використано біля 200 тварин. У серії досліджень з вивчення можливих радіозахисних властивостей бальзаму використано наступні групи тварин: 1. Інтактний контроль. 2. Тварини, що отримували з кормом 42° спирт. 3. Тварини, що отримували з кормом бальзам. 4. Тварини затруєні 137Cs. 5. Тварини затруєні 137Cs з додаванням з кормом 42° спирту. 6. Тварини затруєні 137Cs з додаванням з кормом бальзаму. У серії досліджень з вивчення впливу стресу: 1. Інтактний контроль. 2. Тварини, піддані стресовому впливу. 3. Тварини, що отримували з кормом 42° спирт. 4. Тварини, що отримували з кормом бальзам. 4 33569 5. Тварини, піддані стресовому впливу з наступним уведенням в корм 42° спирту. 6. Тварини, піддані стресовому впливу з наступним уведенням в корм бальзаму. Всього було сформовано 12 груп експериментальних тварин. Тварин утримували за однакових умов віварію за температури повітря 18-20 градусів Цельсія, відносної вологості 55-60%. Дослідні та контрольні тварини знаходилися на однаковому харчовому раціоні. Окрім того було проведено серію досліджень, де об'єктом вивчення були переживаючі зрізи гіпокампу зубчатої фасції щурів підданих опроміненню у пренатальному періоді, а також щурів з контрольних груп. 137 Затруєння тварин Cs та зовнішнє опромінення тварин. Дозиметрія за внутрішнього опромінення. У даних дослідженнях використовували два види опромінення: внутрішнє та зовнішнє. Для внутрішнього опромінення використовували ізотоп цезію - 137Cs. Останній вводили щоденно з їжею, змочуючи подрібнений хліб розчином хлористого цезію з розрахунку 600 Бекерелів на 1 тварину. Затруєння проводили один раз на добу, щоденно протягом трьох тижнів. У серії експериментів з вивчення електрофізіологічної активності на переживаючих зрізах мозку використовували тотальне зовнішнє гама-опромінення. З цією метою застосовували установку "Ігур" з джерелом 137Cs, доза гамаопромінення складала 2,0 Гр, потужність дози 0,307 Гр/хв. Проводили одноразове опромінення вагітних самок щурів у першій половині вагітності. Усі експерименти цієї серії проводилися на отриманому потомстві. У серії досліджень, де використовувалося затруєння 137Cs з метою оцінки динаміки виведення радіонукліду, регулярно проводили визначення гама-активності цих тварин. Дозиметрію проводили на гама-спектрометрі типу LPC 4950 з БОЭГ-10в, система "NOKIA" (Фінляндія). При вимірах гама-активності тварин, для обчислення коефіцієнту, що враховує геометрію тіла щура, використовували фантом, що моделює форму тіла тварини. При виготовленні фантому використовували спеціальний порошок, що містить ізотоп цезію - 137Cs з відомою активністю - 8345,5 Бк/кг. Виміри гама-активності тварин проводили кожні 3-4 доби - всього чотири рази за час експерименту, що тривав 3 тижні. Оцінка стану вищої нервової діяльності. Дослідження спонтанної рухової активності тварин проводили у прямому лабіринті [7], що складається з 5 відсіків з'єднаних між собою проходами. Лабіринт вміщено у звукоізолюючий бокс. Підсвічування не використовувалося, так, що за тестування тварина знаходилася у темряві. У кожному відсіку встановлено електроди з алюмінієвих пластин: три на дні та суцільний кільцевий, закріплений на бокових стінках. При замиканні електродів через тварину, що переміщується у лабіринті, проходить струм (до 1 мкА) та формуються сигнали, що подаються до блоку реєстрації, де вони фіксуються у пам'яті та можуть бути по закінченні експерименту зчитані. Замикання різних електродів дозволяє виділити декілька видів активності тварини: загальну горизонтальну, спрямовану горизонтальну та вертикальну активність, а також інтегральний показник активності. Тестування для кожної тварини складалося з восьми, слідуючих без перерви один за одним часових відрізків тривалістю по одній хвилині кожний. У серії досліджень із стресом власне експерименту передували фонові дослідження усіх тварин. За значеннями показників цього попереднього тестування у прямому лабіринті методом кластерного аналізу тварини розподілялися на експериментальні групи, що за показниками, що аналізуються, статистичне між собою не відрізняються. У окремій серії досліджень проводили оцінку впливу досліджуваного бальзаму на тварин, що піддавалися імобілізаційному стресу. Для відтворення одноразового психоемоційного стресу застосовували 120-и хвилинну імобілізацію тварин у спеціальних пластикових пеналах, що обмежують можливість руху тварин. Стрес застосовували після розбивки тварин на експериментальні групи до початку систематичного уведення харчових добавок у вигляді спирту чи бальзаму. Тестування тварин проводили на другу та п'яту добу після відтворення стресу. Оцінка викликаної електрофізіологічної активності у переживаючих зрізах мозку щурів. Існує кілька модифікацій методу роботи з переживаючими зрізами [8]. Нами використовувалася наступна: Зрізи готувалися вручну, вертикальним способом у охолодженому та оксигенованому інкубаційному розчині, а потім інкубувалися 2 години за кімнатної температури. Час препаративної стадії до 5 хв. Товщина зрізів 200400 мікрон. Інкубаційне середовище уявляло собою оксигенований розчин Рінгера-Кребса з бікарбонатним буфером та 5% СО2 у газовій фазі, рН 7,4. За тривалих експериментів для підвищення виживаності та стійкості до навантажень до середовища уводилися: глютамін у фізіологічних концентраціях 0,5 mМ, теляча сироватка крові до 10%, а також додатковий буфер 5 mM HEPES. Час інкубаційної стадії у нормальному розчині - 2 години. У електрофізіологічних дослідженнях використовувалася методика занурених зрізів [9]. У термостатуємій камері здійснювалася безперервна циркуляція розчину, що постійно насичувався газовою сумішшю. Для стимуляції використовувався біполярний ніхромовий електрод товщиною до 50 мкм, що занурювався у зріз на товщину до 200 мк. Сигнал зовнішньоклітинної активності реєструвався за допомогою скляного мікроелектроду, заповненого 0,25 М КСl з діаметром кінчика 0,5-2 мкм та опором порядку 5 МОм. Мікроелектрод під’єднувався до входу стандартного диференціального підсилювача (підсилювач біопотенціалів УБФ4-03) та через допоміжний 5 33569 підсилювач сигнал потрапляв на вхід аналогцифрового перетворювача (АЦП) персонального комп'ютера. Стимулюючий імпульс, подавався з виходу плати цифро-аналового перетворювача (ЦАП). Проведення експерименту, синхронізація, зміна параметрів стимуляції, запис та обробка даних здійснювалася за допомогою розробленої нами програми. Аплікація досліджуваних речовин (спирт та бальзам) проводилася шляхом уведення необхідної концентрації речовини у циркулюючий в установці розчин. При цьому тестувалася присутність нормальної електрофізіологічної активності у зрізі. Швидкість аплікації становила 30 сек. Відмивка досліджуваної речовини проводилася шляхом заміни досліджуваного розчину на фізіологічний. Час повного заміщення розчину складав 2 хвилини. У експериментах з попередньою інкубацією зрізів у досліджуваних речовинах зрізи переносилися у досліджуваний розчин після відмивки тканини у нормальному розчині, за 10 хвилин. Час інкубаційної стадії в залежності від цілей експерименту становив від 2 до 6 годин. Після чого подальші дослідження електрофізіологічної активності проводилися у нормальному фізіологічному розчині. Частота дихання та показники системи крові у тварин, що отримували бальзам "Мономах". Частоту дихання у тварин визначали візуально. Морфологічний склад крові оцінювали шляхом підрахунку кількості еритроцитів, лейкоцитів, а також у ряді випадків визначення загальної формули крові. Показники згортауючої системи крові визначали за часом утворення ниток фібрину. У крові також визначали цукор, що надавало можливість судити про гормональну функцію підшлункової залози. Для виявлення порушень цілісності мембран клітин печінки, а також дистрофічних змін у цих органах проводилося дослідження активності аланін-амінотрансферази. Забій щурів проводили декапітацією, вивчали стан внутрішніх органів при макроскопічному спостереженні. Морфологічні дослідження. Морфологічні, у тому числі електронномікроскопічні дослідження виконані на тваринах трьох експериментальних груп: 1) щури, що щоденно затруювалися радіоактивним цезієм у дозі 600 Бк; 2) щури, що окрім радіоактивного цезію щоденно отримували у вигляді добавки до щоденного раціону бальзам "Мономах"; 3) інтактні тварини - контрольна група. За 2 тижні від початку експерименту тварин забивали методом декапітації. Одразу ж після декапітації протягом 5 хв. проводився забір органів та тканин для гістологічного і електронномікроскопічного дослідження. Для гістологічного дослідження шматочки органів фіксували у 12% нейтральному формаліні, обезвожували у спиртах восходящої міцності та заливали у парафін. Депарафіновані зрізи фарбувалися гематоксилін-еозином. Для електронномікроскопічного дослідження взяти біоптати органів оброблялися за стандартними методиками електронномікроскопічного дослідження та вміщувалися у епоксидні смоли. Окрім того проводилося гістохімічне дослідження на виявлення Са++-АТФази. Ультратонкі зрізи товщиною до 600 А різалися на ультрамікротомі ЛКБ та продивлялися в електронному мікроскопі ЕМ-400 Т фірми "Філіпс". Для прицільного ультратоміювання та більш поглибленого аналізу змін вивчаємих органів виготовлялися напівтонкі зрізи товщиною до 10001500 А, фарбувалися метиленовим синімпіроніном та продивлялися у світовому мікроскопі. Методами світової та електронної мікроскопії досліджували стан тканин печінки, кишечнику та мозкової тканини. Статистична обробка результатів експериментальних досліджень проводилася за Uтестом Мена-Уітні, оскільки розподіли показників, що вивчалися, у виборці суттєво відрізнялися від нормальних за критерієм Колмогорова-Смірнова. Вірогідними вважалися відміни за Р