Застосування інгібітору il-18 для виготовлення лікарського засобу для лікування і/або попередження руйнування хряща та застосування інгібітору il-18 для виготовлення лікарського засобу для лікування і/або попер

1. Застосування інгібітору IL-18 для виготовлення лікарського засобу для лікування і/або попередження руйнування хряща, де інгібітор IL-18 вибраний з антитіл проти IL-18, антитіл проти кожної із субодиниць рецептора IL-18, IL-18зв'язуючих білків, їх ізоформ, мутеїнів, злитих білків, функціональних похідних, активних фракцій або похідних з циклічною перестановкою, що мають по суті таку ж активність, що і IL-18-зв'язуючий білок. 2. Застосування за п.1, де руйнування хряща зв'язане з ревматоїдним артритом, ювенільним ревматоїдним артритом або інфекційним синовітом. 3. Застосування інгібітору IL-18 для виготовлення лікарського засобу для лікування і/або попередження псоріатичного артриту, де інгібітор IL-18 вибраний з антитіл проти IL-18, антитіл проти кожної із субодиниць рецептора IL-18, IL-18зв'язуючих білків, їх ізоформ, мутеїнів, злитих білків, функціональних похідних, активних фракцій або похідних з циклічною перестановкою, що мають по суті таку ж активність, що і IL-18-зв'язуючий білок. 4. Застосування за будь-яким з попередніх пунктів, де інгібітор IL-18 являє собою антитіло проти IL-18. 5. Застосування за п. 4, де антитіло проти IL-18 являє собою гуманізоване антитіло проти IL-18. UA (21) 2002097585 (22) 20.02.2001 (24) 15.08.2006 (86) PCT/EP01/01867, 20.02.2001 (31) 00103590.6 (32) 21.02.2000 (33) EP (31) 00103597.1 (32) 21.02.2000 (33) EP (31) 00121651.4 (32) 04.10.2000 (33) EP (31) 00125633.8 (32) 23.11.2000 (33) EP (46) 15.08.2006, Бюл. № 8, 2006 р. (72) Шватшко Йоланд , CH, Дінарелло Чарльз , US, Платер-Зіберк Крістін , CH, Bан Девентер Сантер, NL, Рубінштейн Менахем , IL, Новік Данієла , IL, Кім Соо Хіун, US (73) АППЛАЙД РЕЗЕЧ СІСТЕМЗ АРС ХОЛДІНГ Н.В., NL, ЙЕДА РІСЕРЧ ЕНД ДІВЕЛОПМЕНТ КОМПАНІ, IL (56) WO A 99 09063, 25.02.1999. EP A 0 864 585, 16.09.1998. EP A 0 974 600, 26.01.2000. WO A 98 22137, 28.05.1998. H. TSUTSUI ET AL.: "IL-18 accounts for both TNFalpha- and Fas ligand-mediated hepatotoxic pathways in endotoxin-induced liver injury in mice". THE JOURNAL OF IMMUNOLOGY, vol. 159, no. 8, 15 October 1997 (1997-10-15), pages 3961-3967, XP002141329. S. MCCARTNEY ET AL.: "Selective COX-2 inhibitors and human inflammatory bowel disease". 2 (19) 1 3 76416 4 6. Застосування за будь-яким з пп. 1-4, де антитіло 18. Застосування за будь-яким з попередніх пункпроти IL-18 являє собою антитіло проти IL-18 лютів, де інгібітор IL-18 вводять внутрішньом'язово. дини. 19. Застосування за будь-яким з попередніх пунк7. Застосування за будь-яким з попередніх пунктів, тів, де інгібітор IL-18 вводять щодня. де IL-18-зв'язуючий білок оброблений поліетилен20. Застосування за будь-яким з попередніх пункгліколем. тів, де інгібітор IL-18 вводять через день. 8. Застосування за будь-яким з попередніх пунктів, 21. Застосування експресуючого вектора, що місде інгібітор IL-18 являє собою злитий білок, що тить кодуючу послідовність інгібітору IL-18, при містить весь IL-18-зв'язуючий білок або його часвиготовленні лікарського засобу для лікування тину, злитий з усім імуноглобуліном або його часі/або попередження руйнування хряща, де інгібітор тиною, і де злитий білок зв'язується з IL-18. IL-18 вибраний з IL-18-зв'язуючих білків, їх ізо9. Застосування за п.8, де злитий білок містить форм, мутеїнів, злитих білків, функціональних поусю константну ділянку імуноглобуліну або її часхідних, активних фракцій або похідних з циклічною тину. перестановкою, що мають по суті таку ж актив10. Застосування за п.9, де імуноглобулін являє ність, що і IL-18-зв'язуючий білок. собою імуноглобулін ізотипу IgG1 або IgG2. 22. Застосування за п. 21 для генної терапії. 11. Застосування за будь-яким з попередніх пунк23. Застосування вектора для індукції і/або підситів, де лікарський засіб додатково містить інтерлення ендогенної продукції інгібітору IL-18 у клітині при виготовленні лікарського засобу для лікування ферон- . і/або попередження руйнування хряща, де інгібітор 12. Застосування за п. 11, де інгібітор IL-18 застоIL-18 вибраний з IL-18-зв'язуючих білків, їх ізосовується одночасно, послідовно або окремо від форм, мутеїнів, злитих білків, функціональних поінтерферону- . хідних, активних фракцій або похідних з циклічною 13. Застосування за будь-яким з попередніх пункперестановкою, що мають по суті таку ж активтів, де лікарський засіб додатково містить антагоність, що і IL-18-зв'язуючий білок. ніст фактора некрозу пухлини (TNF). 24. Застосування клітини, генетично модифікова14. Застосування за п. 13, де антагоніст TNF являє ної для продукування інгібітору IL-18, при виготовсобою розчинний рецептор TNF. ленні лікарського засобу для лікування і/або попе15. Застосування за пп. 13 або 14, де інгібітор ILредження руйнування хряща, де інгібітор IL-18 18 і/або інтерферон застосовується одночасно, вибраний з IL-18-зв'язуючих білків, їх ізоформ, послідовно або окремо від антагоніста TNF. мутеїнів, злитих білків, функціональних похідних, 16. Застосування за пп. 13 або 14, де інгібітор ILактивних фракцій або похідних з циклічною перес18 використовується в кількості приблизно від 1мг тановкою, що мають по суті таку ж активність, що і на кг маси тіла і приблизно до 3мг на кг маси тіла. IL-18-зв'язуючий білок. 17. Застосування за будь-яким з попередніх пунктів, де інгібітор IL-18 вводять підшкірно. Даний винахід відноситься до лікувального застосування інгібіторів IL-18 при деяких паталогічних станах. Конкретніше, винахід відноситься до лікування і/або попередження артриту, до лікування і/або попередження хвороб печінки і до лікування і/або попередження запальних захворювань кишечнику (IBD). В 1989 описана ендотоксиніндукована сироваткова активність, яка індукує інтерферон- (IFN- ), одержаний з клітин селезінки миші (Micallef et al., 1996). Така сироваткова активність діє не як прямий індуктор IFN- , а як співстимулятор разом з IL2 або мітогенами. При спробі виділити активність в чистому вигляді з постендотоксинної мишачої сироватки виявили явно гомогенний білок в 5055кДа. Оскільки інші цитокіни можуть діяти як співстимулятори для продукування IFN- , неефективність нейтралізуючих антитіл до IL-1, IL-4, IL-5, IL-6 або TNF для нейтралізації сироваткової активності дозволила передбачити, що вона є особливим фактором. У 1995 ті ж вчені показали, що ендоксиніндукований співстимулятор для продукування IFN- присутній в екстрактах печінки мишей, заздалегідь кондиціонованих P. acnes (Novick et al., 1992). На даній моделі росте популяція печінкових макрофагів (клітини Купфера), і у таких мишей низька доза бактерійного ліпополісахариду (LPS), не летальна для мишей, заздалегідь некондиціонованих, стає летальною. Фактор, названий IFN- індукуючим фактором (IGIF), а пізніше названий інтерлейкіном-18 (IL-18), виділений в чистому вигляді з 1200г печінки мишей, оброблених P. acnes. Вироджені олігонуклеотиди, одержані з амінокислотних послідовностей очищеного IL-18, використали для клонування кДНК мишачого IL-18 (Novick et al., 1992). IL-18 являє собою білок в 18-19кДа з 157 амінокислот, що не володіє явною подібністю з яким-небудь пептидом в базі даних. Матричні РНК IL-18 і інтерлейкіну-12 (IL-12) добре виявляються в клітинах Купфера і активованих макрофагах. Рекомбінантний IL-18 індукує IFN-гамма сильніше, ніж IL-12, очевидно, через окремий каскад (Novick et al., 1992). Подібно ендотоксиніндукованій сироватковій активності, IL-18 сам не індукує IFN- , а діє насамперед як співстимулятор з мітогенами або IL-2. IL-18 посилює клітинну проліферацію, очевидно, через IL-2-залежний каскад, і посилює продукування цитокінів Th1 in vitro і виявляє синергізм при поєднанні з IL-2 у значенні посиленого продукування IFN(Malizewskietal., 1990). Показано, що нейтралізуючі антитіла до мишачого IL-18 запобігають летальності низької дози LPS для мишей, заздалегідь кондиціонованих P. 5 76416 6 acnes. Є інші повідомлення про важливість IFNактивність відповідає за продукування IFN- при як медіатора летальності LPS у заздалегідь конлетальності, опосередкованої P. acnes і LPS. Зрідиціонованих мишей. Наприклад, нейтралізуючі лий IL-18 продукується зі свого попередника за aнти-IFN- -антитіла захищають мишей від шоку, допомогою IL-1 -конвертуючого ферменту (ILподібного шоку Шварцмана (Fantuzzi et al., 1998), і ібета-конвертуючий фермент, ICE, каспаза-1). оброблені галактозаміном миші з недоліком в IFNРецептор IL-18 складається щонайменше з двох компонентів, спільно діючих при скріпленні - рецепторах були стійкі до LPS загибелі, що виліганду. Високо- і низькоафінні сайти скріплення кликається (Вуm, 1990). Тому не стало несподіванIL-18 виявлені в Т-клітинах, стимульованих мишакою, що нейтралізуючі антитіла до мишачого IL-18 чим IL-12 (Yoshimoto et al., 1998), що наводить на захищають мишей, заздалегідь кондиціонованих думку про багатоланцюговий рецепторний комP. acnes, від летального LPS (Novick et al., 1992). плекс. Поки ідентифіковані дві рецепторні субодиОбробка антимишачим IL-18 також захищала миниці, причому обидві належать сімейству рецептошей, що вижили від важкої печінкової цитотоксичрів IL-1 (Parnet et al., 1996). Сигнальна трансдукція ності. IL-18 бере участь в активації NF-kB (DiDonatoetal, Після того, як була клонована мишача форма, 1997). в 1996 з'явилося повідомлення про послідовність Деякі відомі цитокінзв'язуючі білки є розчинникДНК для IL-18 людини (Okamura et al., 1995). Реми цитокіновими рецепторами і відповідають позакомбінантний IL-18 людини виявляє природну ILклітинним лігандзв'язуючим доменам їх відповід18-активність (Okamura et al., 1995). Рекомбінантних цитокінових рецепторів клітинної поверхні. ний IL-18 людини не виявляє прямої IFN- Вони утворюються або шляхом альтернативного індукуючої активності у відношенні Т-клітин людисплайсингу пре-мРНК, звичайного для рецептора ни, але діє як співстимулятор продукування IFN- і клітинної поверхні, або шляхом протеолітичного інших цитокінів Т-хелперних клітин-1 (Th1) розщеплення рецептора клітинної поверхні. Такі (Okamura et al., 1995). На сьогоднішній день IL-18 розчинні рецептори описані, в тому числі, серед розглядають насамперед як співстимулятор проінших, розчинні рецептори IL-6 і IFN- (Nakamura et дукування цитокінів Th1 (IFN- , IL-2 і колонієстимуal., 1989), TNF (Dao et al., 1996; Englemann et al., люючого фактора гранулоцитів-макрофагів) (Izaki, 1989), IL-1 і IL-4 (John, 1986), IFN- / (Mizushima 1978), а також як співстимулятор FAS-лігандand Nagata, 1990) і інші. Виявляється, що один опосередкованої цитотоксичності мишачих клонів цитокінзв'язуючий білок, названий остеопротегеклітин природних кілерів (Novick et al., 1989). рином (OPG, також відомий як фактор, який інгібує Шляхом клонування IL-18 із уражених тканин і остеокласта - OCIF), член сімейства TNFR/Fas, є дослідження експресії гена IL-18 виявлений тісний першим прикладом розчинного рецептора, який зв'язок цього цитокіну з аутоімунною хворобою. У існує тільки у вигляді секретованого білка миші з діабетом, не пов'язаним з ожирінням (Anderson, 1997; Bollon, 1980). (NOD), спонтанно розвивається аутоімунний інсуНещодавно розчинний білок з високою афіннілін і діабет, які можна прискорити і синхронізувати стю до IL-18 виділений s людської сечі, і описані однією ін'єкцією циклофосфаміду. На ранніх стадікДНК людини і миші (Novick et al., 1999; WO ях інсуліту у підшлунковій залозі NOD-миші мето99/09063). Білок названий IL-18-зв'язуючим білком дом ПЛР із зворотною транкрипцією показана ная(IL-18BP). вність мРНК IL-18. Рівні мРНК IL-18 швидко IL-18BP є не позаклітинним доменом одного з підвищуються після обробки циклофосфамідом і відомих рецепторів IL-18, a секретованим природпередують зростанню рівня мРНК IFN- і потім но циркулюючим білком. Він належить новому сірозвитку діабету. Представляє інтерес те, що така мейству секретованих білків. Сімейство також кінетика нагадує кінетику мРНК IL-12-p40, причому включає в себе деякі кодовані поксвірусами білки з одержують тісну кореляцію рівнів окремих мРНК. високою гомологією з IL-18BP (Novick et al., 1999). Клонування кДНК IL-18 з РНК підшлункової залози IL-18BP конститутивно експресується в селезінці, з подальшим секвенуванням показує ідентичність належить суперсемейству імуноглобулінів і має з послідовністю IL-18, клонованою з клітин Купфеобмежену гомологію з рецептором IL-1 типу II. Йора і заздалегідь активованих in vivo макрофагів. го ген локалізується на хромосомі людини 1q13, і Також макрофаги NOD-миші відповідали на цикекзон, що кодує трансмембранний домен, в генолофосфамід експресією гена IL-18, в той час як мній послідовності 8,3т.п.н. не виявлений (Novick макрофаги паралельно оброблених мишей Balb/c et al., 1999). не реагували. Отже, експресія IL-18 у аутоімунної Чотири ізоформи IL-18BP людини і дві ізофоNOD-миші регулюється аномально і тісно пов'язарми миші, що є результатом сплайсингу мРНК, на з розвитком діабету (Novick et al., 1992). виявлені в різних бібліотеках кДНК і експресовані, IL-18 грає можливу роль в імунорегуляції або в очищені і перевірені на скріплення і нейтралізацію запаленні шляхом збільшення функціональної біологічної активності IL-18 (Kirn et al., 2000). Ізоактивності Fas-ліганду на клітинах Th1 (Conti et al., форма IL-18BP людини (IL-18BPa) виявила най1997). IL-18 також експресується в корковій речовищу афінність до IL-18 з швидким "включенням" вині надниркової залози і, отже, може являти со(rapid on-rate) і повільним "вимкненням" (slow offбою секретований нейромодулятор, граючи важrate) і константою дисоціації (K(d)) 399пМ. IL-18BPc ливу роль в організації імунної системи після розділяє загальний Ig-домен з IL-18ВРа, за винятсильного стресу (Chater, 1986). ком 29 С-кінцевих амінокислот; K(d) IL- 18ВРс в 10 In vivo IL-18 утворюється шляхом розщепленразів менше (2,94нМ). Проте, IL-18BPa і IL-18BPc ня npo-IL-18, і виявляється, що його ендогенна нейтралізують IL-18 >95% при молярному надли 7 76416 8 шку того і іншого. Ізоформи IL-18BPb і IL-18BPd ти фактора некрозу пухлини TNF- . Такі результавтрачають повний Ig-домен і втрачають здатність ти показують, що клітини Th1 є головними ефектозв'язувати або нейтралізувати IL-18. Мишачі ізорними клітинами при гострому пошкодженні печінформи IL-18ВРс і IL-18BPd, що володіють ідентички (Nishimura and Ohta, 1999). У ряді інших робіт ністю з Ig-доменом, також нейтралізують >95% показано, що у мишей з понадекспресією виявлямишачого IL-18 при молярному надлишку того і ється спонтанний гепатит без якого-небудь патоіншого. Однак мишачий IL-18BPd, що розділяє гену або якого-небудь іншого стимулятора загальний звичайний С-кінцевий мотив з IL-18BPa (Okamoto et al., 1998). людини, також нейтралізує IL-18 людини. За доІнше дослідження пов'язане з реакціями Th1 помогою молекулярного моделювання ідентифікопри первинному біліарному цирозі (ПБЦ). ПБЦ є ваний великий надлишок електростатичного і гідаутоімунною хворобою печінки, що характеризурофобного зв'язуючого сайту в Ig-домені IL-18BP, ється руйнуванням внутрішньопечінкових жовчних який може відповідати за його високоафінне скріппротоків. Як правило, вважають, що до такого полення з лігандом (Kirn et al., 2000). шкодження жовчних протоків приводять клітинні Нещодавно зроблене припущення, що інтерімунні механізми, зокрема, з участю Т-клітин. лейкін IL-18 бере участь у розвитку патогенності Останнім часом зроблене припущення, що відноспри хронічних запальних захворюваннях, в тому на сила реакцій Th1 і Th2 є важливим фактором в числі ендотоксинного шоку, гепатиту і аутоімуннопатофізіології різних аутоімунних хвороб. У даному го діабету (Kahiwamura and Okamura, 1998). Інша дослідженні баланс підмножин при ПБЦ оцінювали вказівка на позитивну роль IL-18 в розвитку пошшляхом виявлення цитокінів, специфічних для кодження печінки виходить з експериментів, редвох підмножин Т-клітин, тобто, IFN- для клітин зультати яких опубліковані Tsui et al. (Tsui et al., Th1 і IL-4 для клітин Th2. Клітини, позитивні у від1999), де на мишачій моделі показаний підвищеношенні IFN- -матричної РНК (мРНК) і IL-4-мРНК, ний рівень IL-18 при викликаному ліпополісахарипідраховували у відділах печінки 18 пацієнтів з дому гострому пошкодженні печінки. Однак мехаПБЦ і 35 контрольних хворих, що мали хронічний нізм дії багатофункціонального фактора IL-18 при активний гепатит С, позапечінкову біліарну оброзвитку пошкодження печінки поки не з'ясований. струкцію і здорову печінку, з використанням неізоПошкодження печінки може мати різні причитопної гібридизації in situ і імуногістохімії. Мононуни. Це може відбуватися, наприклад, через вірусні клеарні клітини, які експресують мРНК IFN- і IL-4, або бактерійні інфекції, зловживання алкоголем, при ПБЦ збиралися в запалених вхідних шляхах в імунні розлади або рак. печінці, але рідко були присутніми у відділах печінВірусні гепатити, викликані, наприклад, віруки при позапечінковій біліарній обструкції, алкогосом гепатиту В або вірусом гепатиту С, є погано льному фіброзі або при здоровій печінці. Клітини, керованими хворобами, що вражають велике чиспозитивні у відношенні мРНК IFN- і IL-4, при ПБЦ ло людей у всьому світі. Число відомих вірусів печінці виявлялися в значно більшому числі, ніж в гепатиту постійно росте. Крім вірусів гепатиту В і С печінці в контролі (Р