Спосіб психологічного тестування людини pss

Реферат: Спосіб психологічного тестування людини PSS, наприклад психосемантичного тестування, включає пред'явлення семантичних стимулів, як в маскованому неусвідомлюваному, так і в немаскованому, а саме в усвідомлюваному вигляді, реєстрацію поведінкової і/або фізіологічної реакції з визначенням часу відгуку на пред'явлений неусвідомлюваний стимул, угруповання результатів вимірювань відповідно до приналежності до однієї семантичної групи, їх статистичну обробку і виявлення значущості для суб'єкта групи слів. При цьому пред'являють в неусвідомлюваному маскованому вигляді дві або більше семантичні групи, принаймні одна з яких тестована, і контрольну, що не несе смислового навантаження і яка складається з ряду цифр. Формують у вигляді електронних текстових документів і вносять до пам'яті персонального комп'ютера базу даних "Смислових" і "Безглуздих" блоків пред'явлення, що представляють собою слова, цифри, або їх поєднання в довільному порядку, а також тематично-смислові групи, які впорядковують в семантичні групи. UA 97131 U (54) СПОСІБ ПСИХОЛОГІЧНОГО ТЕСТУВАННЯ ЛЮДИНИ PSS UA 97131 U UA 97131 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини і може бути використана в психіатрії, психології, психоаналізі, наркології, нейропсихології, а також при вирішенні різних прикладних задач вузькоспеціального призначення, як-то виявлення реальних мотивів людини, у тому числі ті, які він приховує від інших людей, діагностика дійсних (справжніх) уявлень і переживань людини, приховуваних нею почуттів, задумів і намірів. Термінологія (детермінації). Нижче в описі використовуються наступні позначення (детермінації). Психосемантичне тестування - це психологічні методики або способи, за допомогою яких досліджуються структури свідомості суб'єкта, індивідуальної системи значень і вичленення категоріальних структур з використанням результатів моделювання за допомогою реалізації відповідних алгоритмів на базі технічних засобів. Експериментальна психодіагностика - це галузь психології, яка розробляє теорію, принципи та інструменти оцінки і вимірювання індивідуально-психологічних особливостей особистості, за допомогою різних експериментальних методів, що реалізуються на практиці за допомогою технічних засобів. Неусвідомлювана сфера - це сукупність психічних процесів, операцій і станів, не представлених у свідомості суб'єкта. Справжні уявлення і переживання - це образи предметів, сцен і подій, що виникають на основі їх пригадування, а не продуктивної уяви, а також психічний стан, що характеризується наявністю пережитих вражень, відчуттів або емоцій. Психоаналіз - це комплекс психодіагностичних та психотерапевтичних методів, а також напрям в психології, орієнтований на вивчення і пояснення несвідомих психічних процесів і явищ. Тонка діагностика пограничних станів - це визначення, взяте з [1-2]. Актуальний статус - це статус, який визначає психологічний стан суб'єкта в даний конкретний період часу. Інтрапсихічні конфлікти - це інтерсистемні та інтрасистемні конфлікти. При цьому інтерсистемні конфлікти відображають зіткнення між бажаннями чи силами, що виходять із різних психічних систем, а інтрасистемні конфлікти являють собою протистояння складових частин однієї і тієї ж матеріальної психічної структури. Глибокий та істинний зміст психічної діяльності - це те, що визначено змістом неусвідомлюваних сфер психіки обстежуваної людини. Психозондування - це метод або спосіб опитування психіки суб'єкта за спеціальною методикою, шляхом пред'явлення суб'єкта подразника у вигляді слів, образів, трансльованих суб'єкту в обхід його усвідомленого сприйняття. Семантичні бази стимулів - це набір стимулів (питань) для проведення тих чи інших процедур психозондування. Знакова спрямованість - це позитивна або від'ємна спрямованість знаків. Негативна емоційна значущість - це негативні емоції, що мають безпосередню значимість для суб'єкта, і які відображені у свідомості важливості подій, що відбуваються з людиною. Позитивна емоційна значущість - це позитивні емоції, що мають безпосередню значимість для суб'єкта, і які відображені у свідомості важливості подій, що відбуваються з людиною. Реакція утримання - це інтервал часу між натисканням і відпусканням кнопки (маніпулятора типу "миша"). Оптимальна кількість пред'явлень конкретного стимулу - це кількість пред'явлень, достатнє для визначення емоційної значущості респондента, але таке, що не перевищує кількість пред'явлень, після яких настає ефект навіювання. Психокорекція - це діяльність, спрямована на виправлення особливостей психологічного розвитку за допомогою спеціальних засобів психологічного впливу, тобто спрямована на формування у людини потрібних психологічних якостей. Сенсорика - це психічний процес, який представляє собою психічне відображення окремих властивостей і станів зовнішнього середовища, що виникає при безпосередньому впливі на органи чуття, диференційоване сприйняття суб'єктом внутрішніх або зовнішніх стимулів і подразників за участю нервової системи. Дрібна моторика - це сукупність скоординованих дій нервової, м'язової і кісткової систем людини, часто в поєднанні із зоровою системою, що виражається у виконанні дрібних і точних рухів кистями і пальцями рук і ніг. Структура пред'явлення - це сукупність зв'язків блоків пред'явлення стимулів. Усвідомлювані візуальні стимули - це стимули, що викликають процес участі свідомості, поява нових розумінь (смислів) і фігур, за рахунок фокусування свідомості на стимулі. 1 UA 97131 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Додаткові реакції дрібної моторики - це мимовільні рухи, породжувані реакцією певного органу чуття. Минуле людини - це частина лінії часу, що складається з подій, які вже відбулися; воно протилежне майбутньому і протиставлене теперішньому. Теперішнє (справжнє) людини - це частина лінії часу, що складається з подій, які відбуваються зараз. Майбутнє людини - це частина лінії часу, безліч подій, які ще не відбулися. Оптимізаційний блок пред'явлення - це блок стимулів, що модифікує психологічний стан людини. Психоемоційне напруження - це різноманітні несприятливі емоційні стани, пов'язані з незадоволеністю основних життєвих потреб людини: фрустрація, дискомфорт, стрес, тривога, депресія, стан незадоволеності і т.д. Психокоригуючий вплив - це зміна психологічного стану людини. Навіюваний вплив - це вплив, що приводить до випадкового сприйняття і запам'ятовування без попереднього осмислення змісту навіювання. АПК - це апаратно-програмний комплекс. ДДО - це диференційно-діагностичний опитувальник. PSS - це абревіатура з початкових літер словосполучення Psycho Scan System. Стимул - це вплив зовнішнього фактора. Замаскований стимул - це стимул, після пред'явлення якого слідує пред'явлення маскера. Неусвідомлюваний період - це інтервал часу від пред'явлення стимулу до моменту його усвідомлення. Усвідомлюваний період - це час від моменту усвідомлення стимулу. Перекодування стимулу - це процес перетворення стимулу у вид частот нервових імпульсів та їх патернів. Психо-семантичний (нейро-смисловий) код - це (технічний) засіб, відповідно до якого спочатку досліджуване слово шифрується в електричних імпульсах мозку, причому незалежно від його смислового змісту. Виникаюча при цьому імпульсна активність нейронів (код) адресується до довгострокової пам'яті, накопиченої в результаті індивідуального досвіду, активізуючи її. Після активізації довгострокової пам'яті виникає новий електричний шифр смисловий код. Енграми пам'яті - це сукупність змін у нервовій тканині, що забезпечують збереження результатів впливу дійсності на людину. Енграма - це фізіологічна основа пам'яті. Розрізняються два типи енграм з точки зору їх змістовної характеристики: образи - енграми, структури яких відображають структури сприйнятих раніше об'єктів, і моделі дій - енграми, структури яких відображають програми дій. Між енграмами може утворюватися стійкий асоціативний зв'язок. Звірення стимулу - це порівняння значень реакцій одного стимулу з іншим. Значимість стимулу - це значущість відповідної реакції на пред'явлення стимулу. Вербалізація стимулу - це словесний опис стимулу. Словесно-буквений код - це слова (букви), представлені у вигляді імпульсної активності нейронів. Процес "внутрішнього промовляння думок" - це процес мислення з промовлянням думок "про себе". Механізм "внутрішнього діалогу" - це послідовність станів, процесів, що визначають безперервне внутрішнє спілкування людини із собою, внутрішньоособистісних аутокомунікацій. Неусвідомлюваний режим сприйняття - це сприйняття в неусвідомлюваний період. Правопівкульне (підсвідоме) - це образно-інтуїтивне мислення. Лівопівкульне (свідоме) - це словесно-логічне мислення. Маскування стимулу - це процес пред'явлення маскера безпосередньо після пред'явлення стимулу. Поріг усвідомлення - це грань між неусвідомлюваним і усвідомленими періодами. Ефект "згасаючого" сліду - це швидко згасаючий слід подразника. Реактивність сприйняття респондента - це його здатність швидко сприймати. Суб'єктивно позитивна емоційна модальність - це суб'єктивний фактор, який взаємодіє з об'єктивним; при цьому суб'єктивний компонент передбачає позитивне ставлення суб'єкта оцінки до її об'єкта. Внутрішнє промовляння - це прихована фізіологічна активність органів мови. Стислість часу пред'явлення стимулів - це дуже короткий проміжок часу пред'явлення стимулів. 2 UA 97131 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Значення (величина) темпераменту респондента - це темперамент респондента, виражений в чисельних значеннях. Рандомізація - це розташування тих чи інших об'єктів, значень у випадковому порядку. Ступінь зміненого стану свідомості - це (умовне) значення величини зміни свідомості. Когнітивна (пізнавальна) діяльність - це діяльність, яка спирається на пізнавальні (когнітивні) здібності відбиття, оцінювання та моделювання реальності. Психічні процеси сприйняття інформації - це процеси, пов'язані зі сприйняттям і переробкою інформації. У їх число входять відчуття, сприйняття, уявлення, пам'ять, уяву, мислення і т.д. Психофізіологічний феномен - це психологічний феномен, що має своє представництво на фізіологічному рівні. Симпатична частина вегетативної нервової системи - це частина автономної (вегетативної) нервової системи, ганглії якої розташовані на значній відстані від іннервованих органів. Парасимпатична частина вегетативної нервової системи - це частина автономної нервової системи, пов'язана з симпатичною нервовою системою і яка функціонально їй протиставляється. Ступінь суб'єктивної значущості стимулу - це суб'єктивна значимість стимулу, виражена в умовній величині. Точність фіксації швидкості реагування респондента - це мінімальний проміжок часу, що дозволяє зафіксувати різницю між реагуваннями респондента. Допустимі межі реагування - це проміжок часу, в якому реагування не викликає появу помилки "Занадто рано" або "Занадто пізно". Ефект автоматизму реагування - це реагування з певною ритмічністю. Входження в ритм пред'явлення питань - це пристосування до ритму частоти пред'явлення питань. Критична кількість помилок - це 15 або більше помилок за хвилину. Блок пред'явлення - це група стимулів, які пред'являються. Тематично-смисловий блок пред'явлення - це група стимулів, що несуть смислове навантаження. Безглуздий блок пред'явлення - це група стимулів, які не мають смислового навантаження. Реперний блок пред'явлення - це стимули, що викликають реакцію перцептивного захисту. Операторський блок пред'явлення - це група пред'явлення геометричних фігур, яка служить для виконання респондентом операторського завдання під час тесту. "Слідове" значення суб'єктивної значущості реагування на майбутній стимул - це незначна частина значення значущості реагування на майбутній стимул. "Нульове" значення - це значення, що не має знака спрямованості. "Робоча" група - це група стимулів реагування, яку піддається обробці. "Дефенс" (оборонна) реакція - це реакція перцептивного захисту. Диференціювання емоційної модальності - це похідне розмежування різних емоційних станів. Методика "мікро-кластерного аналізу" - це багатовимірна статистична процедура, що виконує збір даних, які містять інформацію про вибірку об'єктів, і потім впорядковує об'єкти в порівняно однорідні групи. Непараметрична статистична обробка - це непараметричні методи, які не ґрунтуються на оцінці параметрів (таких, як середнє або стандартне відхилення) при описі вибіркового розподілу досліджуваної величини. Тому ці методи іноді також називають вільними від параметрів або вільно розподіленими. "Типові" зрушення - це зрушення, які можна об'єднати в одну групу за певною ознакою, і які представляють більшість від усіх зрушень. Нетипові зрушення - це зрушення, які можна об'єднати в одну групу за певною ознакою, і які представляють меншість від усіх зрушень. Суб'єктивна значимість стимулу - це суб'єктивна емоційна значущість відповідної реакції на пред'явлення стимулу. КГР (ШГР) - це шкірно-гальванічна реакція. Фазична активність - це процеси, що відбуваються набагато швидше на фоні тонічної активності; їх характерний час протікання становить від десятих часток до одиниць секунд. Саме фазична активність більшою мірою характеризує реакцію організму на зовнішній подразник і іменується фазичною складовою КГР. Антиципація - це здатність системи в тій чи іншій формі передбачати розвиток подій, явищ, результатів дій. СУБД - це система управління базами даних. 3 UA 97131 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Неокортекс - це нові області кори головного мозку, які у нижчих ссавців тільки намічені, а у людини складають основну частину кори. Нова кора розташовується у верхньому шарі півкуль мозку, має товщину 2-4 мм і відповідає за вищі нервові функції - сенсорне сприйняття, виконання моторних команд, усвідомлене мислення і, у людей, мову. Заборонні команди - це короткі вказівки наказового способу, що забороняють що-небудь, наприклад "Припинити! ", "Не можна! ", "Відставити!", "Забудь!", і т.д. Деталізація специфіки значущості - це можливість розгляду значущості як окремого стимулу, так і групи стимулів, об'єднаних за загальною тематичною ознакою. Екзогенна актуалізація - це актуалізація, що викликається зовнішніми причинами. Ендогенна актуалізація - це актуалізація, що викликається внутрішніми причинами. Нейрони грамотності - це група нейронів, яка посилює свою електричну активність, якщо фраза, яку чує/бачить випробуваний, граматично правильна, і послаблює її, коли вона граматично неправильна. Модальність - основна якісна характеристика емоцій. Існують різні модальності емоцій: туга, тривога, страх, образа, провина, розчарування, нудьга, радість, задоволення, гнів та інші. За знаком розрізняють позитивні і негативні емоції. Перші бажані для людини, вона до них прагне, а другі - неприємні, вона їх уникає. Цей поділ відразу вказує на мотиваційну роль емоцій. Ефект відторгнення - це процес психологічного захисту від тривоги, який спотворює або скасовує усвідомлення основного конфлікту. Топографічна локалізація еквівалентів негативних емоцій - це топографічне картування електричної активності мозку з локалізацією джерел генерації біоелектричних коливань, що виникають в нервових структурах у відповідь на зовнішнє негативне роздратування, і які знаходяться в строго певному часовому зв'язку з початком його дії. Мозкова діяльність розглядається як відбивна, пізнавальна по своїй суті. Основна функція мозку полягає не в генерації, проведенні та інтеграції нервових імпульсів (що саме по собі правильно, але не достатньо), а в побудові картини світу і у відображенні внутрішніх станів організму, в побудові моделей (подоб, еквівалентів) того світу, який оточує жива істота, моделей (подоб, еквівалентів) його власного тіла і процесів, що відбуваються у ньому, життєдіяльності та організації на цій основі пристосувальних дій, адекватних середовищу і стану організму. Мозкове відображення об'єктів являє собою специфічну для кожного певного об'єкта і для кожної певної ситуації систему нервової активності, що утворює неповторний просторовочасовий ансамбль порушених і загальмованих нейронів, що знаходиться у відношенні подібності з впливом, що його викликало. Афективні емоційні переживання - це стійкі негативні емоційні переживання. Гіперактивація - це підвищення функціональної активності. Мс (мс) - мілісекунди. За останні десятиліття експериментальні методи психодіагностики набули значного розвитку, що обумовлено потребами медицини, психології, трудової діяльності, спорту. Найбільш поширені методи спрямовані на вивчення особистісних характеристик, мотивів діяльності і відносин, особливостей соціальної поведінки, окремих професійних здібностей, характеристик уваги, пам'яті і т.п. При цьому в значно меншому ступені розроблені підходи до вивчення індивідуальних особливостей суб'єктивного досвіду людини, що дозволяють розкрити ядро особистості [1] і виділити фактори, які вплинули на її формування і визначили її актуальний статус. У клінічній практиці широко використовують методи психоаналізу, які дозволяють здійснити тонку діагностику пограничних станів [2]. Однак ці методи психоаналізу і дослідження підсвідомості трудомісткі, а результати їх застосування залежать від мистецтва фахівця і ряду інших факторів, тому широке використання їх утруднено. Відомий метод дослідження "детектор брехні", що призначений для визначення свідомо приховуваної інформації [3], також не є повноцінним інструментом для психосемантичного аналізу, оскільки визначає тільки невелику частину психосемантичних елементів, а саме усвідомлювану, і відповідно з його допомогою неможливо визначити неусвідомлювані інтрапсихічні конфлікти. Як аналог вибрано спосіб психологічного тестування людини [4], що включає створення баз даннях семантичних стимулів, пред'явлення їх в неусвідомлюваному режимі з накладенням маски, реєстрацію сенсомоторної реакції та статистичну обробку отриманих результатів, який відрізняється тим, що семантична база даних додатково включає зорові і звукові образи, при цьому підвищують точність тестування, пред'являючи стимули з адаптивно змінним часом 4 UA 97131 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 експозиції і кольором, а маска являє собою регулярне і іррегулярне зображення зі зміною його поля по контрасту, яскравості і кольору. Недоліком спосіб аналога є його низька достовірність, а також неможливість повноцінного використання для психосемантичного аналізу. Найбільш близьким аналогом (прототипом) є спосіб психозондування [5], що включає пред'явлення семантичних стимулів, як в маскованому неусвідомлюваному, так і в усвідомлюваному вигляді, реєстрацію поведінкової і/або фізіологічної реакції з визначенням часу відгуку на неусвідомлюваний стимул, угруповання результатів вимірювань відповідно до приналежності до однієї семантичної групі, їх статистичну обробку і виявлення значущості для суб'єкта групи слів, який відрізняється тим, що пред'являють в неусвідомлюваному маскованому вигляді дві або більше семантичні групи, принаймні одна з яких тестована, і контрольну, що не несе смислового навантаження і складається з ряду цифр, при цьому підтримують рівень операторської готовності пред'явленням стимулів з різновеликими часовими інтервалами між стимулами, із заданим правилом відповіді, а також стимулів принаймні однієї семантичної групи, що пред'являються як в усвідомлюваному, так і в неусвідомлюваному вигляді, що містить слова, різні за змістом, правило відповіді на які випробовуваний визначає дослідним шляхом в процесі дослідження за акустичним і візуальним сигналом помилки, при статистичній обробці порівнюють тестову семантичну групу з контрольною цифровою, визначаючи її високу суб'єктивну значимість за досягненням критерію достовірності. Як маскер використовують послідовність з 9-20 довільних цифр, якою перекривають всю область пред'явлення тестового стимулу. Інтервал пред'явлення стимулів розраховують як час попередньої реакції з додаванням до неї випадкової величини в діапазоні 1-350 мс. Додатково в процесі тестування ранжирують тип помилки, як "рано", "пізно", "даремно", "треба було натиснути", "помилковий час", і за результатами визначають психоемоційний стан пацієнта і його особистісні характеристики. Одна з семантичних груп містить слова, які в усвідомлюваному режимі супроводжувалися акустичним підкріпленням і повідомленням про помилку типу "даремно", і за результатами порівняння її з семантичною тестовою групою підтверджують достовірність виявленої значущості. До недоліків зазначеного способу найбільш близького аналога належить: відсутність можливості виключення симуляції тесту респондентом, що умисно використовує свої зорові периферичні здібності; не враховується знакова спрямованість, тобто виявляючи абсолютну значимість, даний метод не виявляє негативну емоційну значимість і позитивну емоційну значимість, що тягне за собою низьку вірогідність методу, яка становить не більше 70 %; відсутність реєстрації реакцій відпускання і реакцій утримання не дозволяє визначити усталену емоційну значимість тестованого на стимул, а також тенденції мотивів у майбутньому; відсутня динамічна обробка інформації безпосередньо під час пред'явлень тесту, що не дозволяє визначити оптимальну кількість пред'явлень конкретного стимулу залежно від реакцій на нього і виключити навіювання/ефект психокорекції (що впливає на достовірність результатів, а також на ризики випадковості підсумкових показників); відсутній передтестовий блок з відповідною процедурою, що регулює процес свідомого пристосування тестованого до способу тестування, адаптації його сенсорики і дрібної моторики (це призводить до спотворення достовірності результатів через вплив стресових реакцій тестованого на початку тесту). Таким чином, усі ці методи не дозволяють здійснити вивчення глибокого та істинного змісту психічної діяльності, яке значною мірою визначено змістом неусвідомлюваних сфер психіки обстежуваної людини. Це обумовлено тим, що тестована інформація, будучи доступна свідомості тестованого, знаходиться під його впливом, тобто як би редагується свідомістю, і реакції обстежуваного на тестуючі посилки вільно чи мимоволі змінюються. Для визначення часу реакції тестованого використовували як зорово-моторну реакцію, так і реєстрацію параметрів фізіологічних реакцій тестованого, серед яких найбільш адекватним виявився метод викликаних потенціалів (ВП) головного мозку, оскільки реакція ВП є швидкою і мало схильна до адаптації. Після закінчення серії дослідів проводили статистичний аналіз за результатами кожного окремого респондента [6, 9]. Таким чином, цей спосіб сформулював основні принципи, які покладені в основу методологічного забезпечення психосемантического зондування. Однак, з метою підвищення точності способу, були розроблені та виявлені прийоми, які дозволили більш достовірно визначати семантичну сферу значущості пропонованих стимулів і отримати додаткові дані про особистісні характеристики пацієнта і його психоемоційний стан. Технічна задача, яку вирішує корисна модель. 5 UA 97131 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 В основу корисної моделі поставлена задача підвищення точності і достовірності способу психологічного тестування людини, а саме психосемантичного тестування, зокрема, шляхом визначення часу реакції тестованого у вигляді як зорово-моторної реакції, так і реєстрації параметрів фізіологічних реакцій тестованого, що, в свою чергу, сприятиме зниженню можливості отримання випадкових результатів, які можуть збільшити похибку статистичної обробки. Суть корисної моделі. Поставлена задача вирішується тим, що у способі психологічного тестування людини PSS, наприклад психосемантичного тестування, що включає пред'явлення семантичних стимулів, як в маскованому неусвідомлюваному, так і в немаскованому, а саме в усвідомлюваному вигляді, реєстрацію поведінкової і/або фізіологічної реакції з визначенням часу відгуку на пред'явлений неусвідомлюваний стимул, угруповання результатів вимірювань відповідно до приналежності до однієї семантичної групи, їх статистичну обробку і виявлення значущості для суб'єкта групи слів, причому пред'являють в неусвідомлюваному маскованому вигляді дві або більше семантичні групи, принаймні одна з яких тестована, і контрольну, що не несе смислового навантаження і яка складається з ряду цифр, при цьому підтримують рівень операторської готовності пред'явленням стимулів з різновеликими часовими інтервалами між стимулами, із заданим правилом відповіді, а також стимулів принаймні однієї семантичної групи, що пред'являються як в усвідомлюваному, так і в неусвідомлюваному вигляді, що містить слова, різні за змістом, правило відповіді на які випробовуваний визначає дослідним шляхом в процесі дослідження за акустичним і візуальним сигналом помилки, при статистичній обробці порівнюють тестову семантичну групу з контрольною цифровою, визначаючи її високу суб'єктивну значимість за досягненням критерію достовірності, як маскер використовують послідовність з довільних цифр, якою перекривають всю область пред'явлення тестового стимулу, розраховують інтервал пред'явлення стимулів, додатково в процесі тестування ранжирують тип помилки, як "рано", "пізно", "даремно", "треба було натиснути", "помилковий час", і за результатами визначають психоемоційний стан пацієнта і його особистісні характеристики, причому одна з семантичних груп містить слова, які в усвідомлюваному режимі супроводжувались акустичним підкріпленням і повідомленням про помилку типу "даремно", і за результатами порівняння її з семантичною тестовою групою підтверджують достовірність виявленої значущості, згідно з корисною моделлю, формують у вигляді електронних текстових документів і вносять до пам'яті персонального комп'ютера базу даних "Смислових" і "Безглуздих" блоків пред'явлення, що представляють собою слова, цифри, або їх поєднання в довільному порядку, а також тематично-смислові групи, які впорядковують в семантичні групи, наприклад за тематичною ознакою, що відображають у вигляді зареєстрованих електричних сигналів і послідовних кодів, реєструють та обробляють за допомогою персонального комп'ютера три види поведінкової і/або фізіологічної реакції дрібної моторики тестованого, у вигляді відповідно трьох значень часу, а саме часу натискання кнопки миші після пред'явлення тестованому стимулу, часу утримання тестованим кнопки миші і часу відпускання тестованим кнопки миші в поточний момент, визначають кількість пред'явлень використовуваного тестового стимулу в залежності від часу реакцій тестованого на нього, питання тесту пред'являють в центрі екрану монітора на чорному фоні білими літерами, як запитання у тестах використовують 2-4 словесні фрази, причому максимальну кількість букв або знаків у питаннях, включаючи пробіли, вибирають не більше 32, варіюють частоту пред'явлення замаскованих питань у тесті залежно від значень часу реакції тестованого на поставлені йому запитання при проведенні попереднього тестування, час пред'явлення стимулу тестованому на екрані монітора вибирають в діапазоні 17-34 мс, а потім на цьому ж місці пред'явлення стимулу протягом 500-700 мс пред'являють тестованому маскер, що являє собою безладний набір цифр, після цього витримують паузу, значення якої вибирають випадково в діапазоні 150-250 мс, рівень операторської готовності підтримують пред'явленням тестованому усвідомлюваних стимулів у вигляді простої геометричної фігури, наприклад квадрата, кола чи трикутника, з детермінованими часовими інтервалами між стимулами, що знаходяться в інтервалі 50-100 с, правильність відповіді на які тестований визначає самостійно у процесі тестування, причому загальна тривалість тесту складає 8-25 хв. протягом якого тестованому пред'являють 60-130 питань, структурованих в 6-13 тематично-смислових груп, питання, що задаються тестованому, генерують з блоків пред'явлення, наприклад "Смислових" або "Безглуздих", причому вибирають питання чергуванням спершу з "Безглуздого" блока, далі зі "Смислового" блока, потім знову з "Безглуздого" блока, і далі в такій же послідовності, при динамічній обробці реакцій тестованого під час проходження тесту використовують методи непараметричної статистичної обробки, визначають значимість кожної реакції і для 6 UA 97131 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 підтвердження або спростування достовірності додатково пред'являють стимули, набираючи статистично значиму кратність. Визначають відповідність трьох видів реакцій рухової дрібної моторики тестованого зоні значущості або зоні незначущості, при цьому за часом натискання кнопки миші після пред'явлення тестованому стимулу судять про емоційну значущість стимулу у теперішньому часі (Н), за часом утримання тестованим кнопки миші судять про емоційну значущість стимулу в минулому (П), а за часом відпускання тестованим кнопки миші в поточний момент судять про емоційну значущість стимулу в майбутньому (Б). Використовують один або більше методів непараметричної статистичної обробки, а при статистичній обробці порівнюють реакцію у вигляді відповідних значень часу кожного окремо взятого стимулу із тестової семантичної групи стимулів з усередненою реакцією контрольних стимулів і визначають суб'єктивну значимість по досягненню критерію достовірності у визначенні психомотивацій, що мають усталену тенденцію і відношення до минулого. Результати обробки трьох типів реакцій рухової дрібної моторики тестованого відображають у вигляді гістограм, наприклад різнокольорових, де кожен колір у вертикальній колонці "зони незначущості" гістограм вибирають відповідним рядку, що характеризує минуле (П), теперішнє (Н) і майбутнє (Б), а у випадках досягнення гістограм значень "зони значущості" гістограми офарбовують за допомогою програмно-апаратних засобів в інший колір, відмінний від початкового кольору, наприклад у червоний колір. Залежно від темпераменту тестованого, апріорі визначаємого, наприклад на основі бальної оцінки, здійснюють вибір одного з трьох темпів проходження тестування, що характеризуються рандомізацією між пред'явленням тестованому стимулів відповідно в діапазоні 600-1000 мс, 600-1500 мс і 600-2000 мс, а всі питання формулюють і пред'являють від імені першої особи і в минулому часі. Як методи непараметричної статистичної обробки використовують або окремі методи, або комбінацію трьох методів, а саме кількісний U-критерій, G-критерій знаків і Т-критерій якості. Швидкість відповідного реагування тестованого на питання тесту, здійснюваного за допомогою натиснення на ліву кнопку комп'ютерної миші, фіксують з точністю до 1 мс. Використовують персональний комп'ютер з інстальованим у ньому програмним забезпеченням PSS. Перераховані ознаки способу складають суть технічного рішення. Причинно-наслідкового зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом, що досягається, полягає в наступному. По-перше, пропонований спосіб характеризується тим, що: у структуру пред'явлення додана нова процедура і блок усвідомлюваних візуальних стимулів як геометричних фігур в місці пред'явлення стимулів, що сприяє фокусуванню уваги тестованого в центрі монітора і дозволяє уникати симуляції тіста; у процедуру способу додані експериментальні методи критеріїв оцінки результатів, що дозволяють визначити знакову спрямованість емоційної значущості стимулу, а також інтенсивність реагування; додана процедура реєстрації та аналізу додаткових реакцій дрібної моторики з метою розмежування емоційної значущості стимулів, що має відношення до минулого, сьогодення або майбутнього людини; у процесі тестування використовується відповідна процедура та оптимізаційний блок пред'явлення для зниження рівня можливого психоемоційного напруження у респондента; обробку реєстрованих реакцій та їх аналіз здійснюють безпосередньо під час проходження тесту, що дозволяє оптимально регулювати кількість пред'явлень залежно від емоційної значущості та дозволяє уникати психокоригуючого і навіюючого впливу на респондента пропонованих стимулів. По-друге, спосіб являє собою технічну реалізацію з використанням комп'ютерного засобу психоаналізу, точний і надійний психометрический інструмент, заснований на техніці експериментальної психодіагностики, що дозволяє отримати технічні параметри індивідуальної системи значень несвідомої сфери конкретної людини або групи людей і представити її у вигляді наочних графічних зображень. Психосемантичні тести дозволяють отримати відповіді на питання [7, 8]: що людина думає і відчуває насправді, тобто орієнтовані на експериментальне виявлення змісту і структури несвідомого в психіці людини. Призначення розробленого способу: 7 UA 97131 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 захищеність від нещирості виявлення реальних мотивів людини, у тому числі тих, які він приховує від інших людей, діагностика справжніх уявлень і переживань людини, прихованих нею почуттів, задумів і намірів; вимірювання як усвідомлених, так і неусвідомлюваних відносин людини до себе, інших людей і до різних видів діяльності, наприклад діагностика відносин до професії. навчання, роботі в організації, інших організацій, керівництва, колективу; визначення змісту спонукань до конкретних видів діяльності, зокрема пізнавальних, соціальних, матеріальних та інших мотивів трудової та навчальної діяльності; діагностика сили різних потреб - харчових, сексуальних, у сні і відпочинку, в безпеці, у спілкуванні, у владі, з якими стикається людина в різних життєвих ситуаціях - вдома, на роботі, при контактах з різними людьми. Застосування розробленого способу дозволяє: визначити приналежність тестованого до тієї чи іншої групи ризику, якщо він намагається це приховати, приміром при вступі на роботу (патологічні залежності, актуальні боргові зобов'язання, агресивність, суїцидальні наміри, соматичні розлади, приналежність до кримінальних структур тощо); виявлення ігрової залежності або азартної поведінки; визначити справжнє (а не деклароване) ставлення до конкретних персон з його оточення; визначити наміри крадіжки та передачі інформації; визначити факт винного знання (в ході розслідування протиправного діяння визначається особа, яке демонструє особливе ставлення до незначущих для інших обставин і деталей справи); виявити ступінь авторитету керівника в колективі; оцінити лідерські амбіції; визначити схильність до невиправданого ризику; виявити причини невротичного розладу. Перелік фігур, креслень, схем. Спосіб ілюструється фіг. 1 - фіг. 13, де: на фіг. 1 - фіг. 3 зображено три можливих варіанти співвідношення рядів значень у двох вибірках, що характеризують U-критерій (заливкою позначені зони накладення); на фіг. 4. показана графічна інтерпретація G-критерію знаків; на фіг. 5 представлена вісь значущості "для G-критерію знаків; на фіг. 6 - фіг. 8 показані варіанти співвідношення "світлого" і "темного фронтів" зрушень двох різних спрямувань критерію Т: на фіг. 6 "світлий фронт" переважає над "темним фронтом" і за кількістю зрушень, і за їх інтенсивністю; на фіг. 7 "світлий фронт" переважає тільки за інтенсивністю зрушень, але не за їх кількістю; на фіг. 8 у "світлому фронті" спостерігаються більш інтенсивні зрушення, але їх менше, ніж в "темному фронті"; на фіг. 9 представлена підсумкова "вісь значущості" U-критерію; на фіг. 10 представлена підсумкова "вісь значущості" Т-критерію; на фіг. 11 показані зрушення за Т-критерієм, в мс; на фіг. 12 показані зрушення за Т-критерієм, в рангових значеннях; на фіг. 13 показаний протокол результатів психосемантичного тестування людини з гістограмами. Обґрунтування суті корисної моделі. Процедура тестування. Процедуру психозондування проводять на окремому комп'ютері в затемненому приміщенні, виключивши всі відволікаючі фактори. Пацієнта зручно розміщують в кріслі, при цьому очі його повинні знаходитися на одному рівні з центром екрана на відстані 0,51,5 м від нього. На пацієнта одягають навушники, підключивши їх до звукової карти комп'ютера, а в його вільно лежачій руці розміщують пристрій з кнопкою (маніпулятор типу "миша") для реагування на стимул. Початок тестування. Процедура тестування в АПК "PSS" починається після натискання кнопки "Почати тестування". Процес тестування АПК "PSS" починається з появи повідомлення білим текстом на чорному фоні: "Увага! При появі цифр на екрані натискайте на ліву кнопку миші. Чим менше помилок ви зробите, тим краще. Якщо готові - натисніть ліву кнопку миші. ТЕСТ ПОЧИНАЄТЬСЯ!". Це повідомлення буде пред'являтися тестованому в режимі очікування, що дозволяє йому заспокоїтися, розслабитися і налаштуватися на проведення тесту. Пред'явлення питань тесту. Питання в АПК "PSS" являє собою замаскований стимул. Обґрунтуванням такого способу пред'явлення питання тестованому служить наступний опис принципу сприйняття стимулів психікою людини. Процес сприйняття стимулу проходить два періоди: неусвідомлюваний і усвідомлюваний. Неусвідомлюваний етап (період) сприйняття складається з наступних операцій: 8 UA 97131 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 а) перекодування стимулу: це перетворення сенсорних (фізичних) характеристик стимулу в психо-семантичний (нейро-смисловий) код - вид інформації, в якій вона зберігається в підсвідомості (енграмах пам'яті); б) звірення стимулу: це зіставлення характеристик психо-семантичного коду стимулу з подібною інформацією, збереженою раніше в енграмах пам'яті; в) значимість стимулу, це результат підсумовування характеристик подібної енграми пам'яті і пред'явленого стимулу. Час, протягом якого відбувається неусвідомлюваний період сприйняття стимулу, становить менше 100 мс. У період часу від 100 мс до 250 мс після пред'явлення стимулу протікає період його усвідомлення (вербалізації). Будь-яка інформація, яка була збережена в енграмах пам'яті, як правило, містить її вербальний аналог, виражений у словесній і/або буквеній формі. Психо-семантичний код - це засіб оперування інформацією в правій (неусвідомлюваній) півкулі. Словесно-буквений код - це засіб оперування інформацією в лівій (усвідомлюваній) півкулі. Проміжним етапом між психо-семантичним і словесно-літерним кодом є "внутрішнє промовляння думок" (уявне спілкування з самим собою). Механізм "внутрішнього діалогу" містить у собі компоненти кодування інформації, застосовні як для підсвідомого, так свідомого способу сприйняття. Спосіб пред'явлення питань у АПК "PSS" відображує механізм "внутрішнього діалогу" людини, тому стимули пред'являються у вигляді словесно-буквеного коду в неусвідомлюваному режимі сприйняття. Тому, у варіанті пред'явлення запитань-стимулів, який застосовується в АПК "PSS", проявляється сукупне відповідне реагування: як правопівкульного (підсвідомого), так і лівопівкульного (свідомого) методу сприйняття інформації. Для маскування стимулу в АПК "PSS" використовується метод, що є удосконаленням розробленого І.В. Смирновим методу [9], який містить дві складові: 1. Стислість часу пред'явлення стимулу (17-34 мс), яка не перевищує поріг усвідомлення, що дорівнює 40-50 мс. 2. Маскування стимулу до початку періоду усвідомлення: на тому ж місці, де раніше був стимул, пред'являється так званий "маскер". Маскер являє собою безладний набір цифр напівжирного шрифту (bold). Такий вид маскера дозволяє максимально ефективно "засвітити" місце пред'явлення стимулу, щоб уникнути прояви ефекту "згасаючого" сліду. По суті, маскування стимулу, що описано вище, перериває усвідомлюваний період сприйняття в ході природного процесу розпізнавання стимулу. Це дозволяє виключити з процесу виявлення суб'єктивної значущості стимулу для людини коригуючий вплив його свідомості. Було встановлено, що даний метод маскування стимулів ефективний у - 90-95 % випадків, тому 5-10 % людей властива підвищена реактивність сприйняття, яка проявляється у тому, що респонденти встигають усвідомити деякі з пропонованих стимулів. Як правило, усвідомлюються стимули, прийнятні для тестованих (з суб'єктивно позитивною емоційною модальністю). Для виключення негативного впливу на достовірність результат при високому рівні реактивності респондента в АПК "PSS" передбачена можливість коригування значень стислості часу пред'явлення стимулів. Як запитання у тестах АПК "PSS" використовуються 2-4 словесні фрази (аналогічно тому, як людина думає - формує свої думки при "внутрішньому перебазуванні"). Переважно всі питання формулюються від першої особи в минулому часі (наприклад "Я крав гроші фірми"). Максимальна кількість букв (знаків) у питаннях, включаючи пробіли, обмежена 32. Питання тесту пред'являються в центрі екрана, на чорному фоні білими буквами (приблизно в такому вигляді: "Я ВКРАВ ГРОШІ ФІРМИ"). Однак, час пред'явлення питань настільки короткочасний (17-34 мс), що людина буде встигати побачити тільки маскування питання, що пред'являється на тому ж місці, відразу ж після питання (білими цифрами на чорному фоні), наприклад: Частота пред'явлення замаскованих питань у тесті залежить від значень темпераменту респондента, встановлених (за бальною шкалою) перед початком тестування. Відповідно, з такою ж частотою необхідно відповідати (реагувати) на запитання шляхом натискання на ліву кнопку комп'ютерної миші. Причому залежно від темпераменту тестованого в АПК "PSS" передбачений вибір одного з трьох темпів проходження тестування: 1) рандомізація між пред'явленням стимулів становить 600-1000 мс; 2) рандомізація між пред'явленням стимулів становить 600-1500 мс; 9 UA 97131 U 5 10 15 20 25 30 35 40 3) рандомізація між пред'явленням стимулів становить 600-2000 мс. Отримання відповіді. Відповіддю на поставлене запитання (замаскований стимул) в АПК "PSS" є швидкість натискання на ліву кнопку комп'ютерної миші. Операторське завдання, поставлене респонденту в ході тестування, полягає в натисканні тестованим на кнопку після того, як йому буде пред'явлено "маскер". Простота реалізації операторського завдання (наприклад порахувати до 10-ти під час тесту) і монотонна одноманітність її виконання (періодичність пред'явлення маскера становить 2 рази на секунду) приводить до того, що більшість тестованих після закінчення 2-3 хв. тестування входить в певну (визначену за допомогою програмного засобу PSS) ступінь зміненого стану свідомості. При цьому відбувається послаблення когнітивної (пізнавальної) діяльності, тобто "присипляється пильність невсипущого критика" [9]. Психічні процеси сприйняття інформації проявляються на фізіологічному рівні реагування (т.зв. психофізіологічний феномен). Процеси сприйняття і відповідного реагування протікають рефлекторно і регулюються несвідомо. Саме специфіка фізіологічного реагування дозволяє судити про суб'єктивну значущість інформації для психіки людини. Залежно від індивідуальної специфіки, організм людини на суб'єктивну значущість інформації може реагувати як активацією симпатичної частини вегетативної нервової системи (прискоренням реакції), так і активацією парасимпатичної частини вегетативної нервової системи (уповільненням реакції). Саме ці показники швидкості неусвідомлюваного реагування і є диференційованою ознакою ступеня суб'єктивної значущості стимулу (питання) в діапазоні: від плюс 300 до мінус 300 умовних балів. Швидкість відповідного реагування в АПК "PSS" фіксується за допомогою процесора комп'ютера з точністю до 1 мс. Мінімальний час усвідомлюваної похибки, яку людина може зробити, становить 30-50 мс. Отже, точність фіксації швидкості реагування респондента в АПК "PSS" в 30-50 разів перевищує його фізіологічні можливості усвідомленої протидії процедурі тестування. При багаторазових тестуваннях у тестованих виявляється ефект адаптації (звикання), який супроводжується більш якісним проходженням наступних тестів без зниження коефіцієнта достовірності результатів. Структура блока пред'явлення. Блок пред'явлення складається з наступної послідовності етапів: 1). Пред'явлення стимулу протягом 17-34 мс. 2). Ефект згасання після пред'явленого стимулу (протягом 7-8 мс). 3). Пред'явлення маскера протягом 500-700 мс. У ході пред'явлення маскера встановлені допустимі межі реагування: від 100 мс до 700 мс. У разі випереджаючого реагування пред'являється помилка "занадто рано", у разі запізнення реагування пред'являється помилка "Занадто пізно". 4. Вибирають паузу тривалістю 150-250 мс (тобто пауза має рандомне значення в діапазоні 150-250 мс). Тривалість паузи випадково варіативна в діапазоні 100 мс для того, щоб запобігати ефекту автоматизму реагування. 5. Пред'явлення простої (квадрат, коло, трикутник) геометричної фігури з частотою 1-2 рази на хвилину. Структура блока пред'явлень дана в таблиці 1. Таблиця 1 Структура блока пред'явлень. Примітка: а) використовують шрифт стимулів і маскер білого кольору, що пред'являються на чорному фоні монітора комп'ютера; б) помилки пред'являють у вигляді маскера білого кольору (жирним шрифтом на чорному фоні монітора комп'ютера); 10 UA 97131 U в) у період проведення тестування функціональною є лише ліва кнопка комп'ютерної миші (для фіксації швидкості натискання і віджимання) і кнопка "ESC" (для припинення процедури тестування). Протипоказання до проведення тестування наступні: а) патологія зорового сприйняття (зниження гостроти зору, астигматизм, кон'юнктивіт, ністагм, глаукома); б) підвищений рівень артеріального (внутрішньочерепного, внутрішньоочного) тиску; в) порушення рухи пальців рук (знижена мікро-моторика; тремор, парез, параліч, ригідність м'язів); г) знижений рівень інтелектуального розвитку; д) гострі захворювання або загострення хронічних психічних захворювань, що супроводжуються стійкою лабільністю, підвищеною або зниженою психоемоційної активністю; е) фізичне і/або психічне виснаження; ж) абстинентний синдром внаслідок прийому психоактивних (нарковмісних) або седативних (снодійних) фармацевтичних препаратів. 5 10 15 20 Якщо відповідь на питання буде передчасною - пред'являється повідомлення про помилку (білими буквами на чорному фоні): "Дуже рано", а якщо відповідь буде запізнілою - помилка (білими буквами на чорному фоні): "Занадто пізно". Після скоєння низки помилок відбувається вхід в ритм (ритмічність руху пальця руки), і при подальшому пред'явленні питань помилки, як правило, тестованим більше не допускаються. У випадку, якщо людина не може увійти в ритм пред'явлення питань - дачі відповідей (після прийому алкоголю, наркотичних препаратів, високого рівня стресу), і допустить критичну кількість помилок, то процедура тестування буде зупинена. Оптимальна тривалість тесту складає 8-12 хвилин, максимально допустимий час тестування зазвичай не перевищує 20-25 хвилин. За час тестування є можливість пред'явити 60-130 питань (у 3-х кратному пред'явленні), структурованих у 6-13 тематично-смисловим груп (тем). Види використовуваних блоків пред'явлення представлені в таблиці 2. Блоки пред'явлення завжди чергуються в певній послідовності: "Смисловий" ("Реперний" або "Оптимізаційний") блок завжди розташований між двома "Безглуздими" блоками. Вибір такої впорядкованості блоків пред'явлення пов'язаний з тим, що: а) Реагування на перший "Безглуздий" блок, наступний за "Смисловим" ("Оптимізаційним" або "Реперним") блоком, як правило, містить у собі похибку, пов'язану зі "слідовим" значенням суб'єктивної значущості реагування на майбутній стимул. У зв'язку з цим, перший "Безглуздий" блок не підлягає статистичному обрахунку. б) Реагування на другий "Безглуздий" блок, наступний за "Смисловим" ("Оптимізаційним" або "Реперним") блоком, як правило, відповідає "нульовому" значенню. У зв'язку з цим, другий "Безглуздий" блок підлягає статистичному обрахунку. Таблиця 2 Види використовуваних блоків пред'явлення Тип блока пред'явлення Оптимізаційний Тематично-смисловий Безглуздий Реперний Операторський опис блока пред'явлення не містить стимулів, або містить два стимули "Заспокоююсь" і "Розслабляюсь" складається зі слів (фраз) і/або цифр; максимальна кількість знаків, включаючи пробіли, дорівнює 32 складається з цифр, що чергуються, від "0" до "9"; загальна кількість знаків/цифр становить від 17 до 23 містить два стимули: "Занадто рано" і "Занадто пізно". містить фігури у вигляді квадрата, круга або трикутника 25 11 призначення блока пред'явлення зниження рівня психоемоційного напруження виявлення рівня суб'єктивної значущості виявлення нейтрального рівня реагування. виявлення негативного рівня реагування. підвищення рівня концентрації уваги UA 97131 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Усі блоки пред'явлення в тесті АПК "PSS" впорядковані в групи. Тест починається з "Підготовчої" групи, яка може бути реалізована в двох варіантах: а) Варіант "Заспокоєння": Містить тільки "Безглузді" блоки пред'явлення; Кратність пред'явлення блоків: 30-90 штук (залежно від специфіки тесту); Призначення: оптимізувати психоемоційний стан респондента; Застосовується, як правило, в скринінг-тестах, призначених для тестування кандидатів і/або працюючого персоналу. б) Варіант "Оптимізація": містить "Оптимізаційні" блоки пред'явлення, які чергуються з "Безглуздими" блоками пред'явлення в співвідношенні 1: 2; "Оптимізаційні" стимули пред'являються рандомізовано (випадкове перемішування); кратність пред'явлення "Оптимізаційних" блоків: 15-30 штук (залежно від специфіки тесту); призначення: знизити рівень психоемоційного напруження респондента; застосовується, як правило, в ході проведення службових розслідувань або спеціалізовано для осіб, для яких характерно тривожно-недовірливі реагування. У середині тесту розташована "Робоча" група, яка: містить "Смислові" блоки пред'явлення, які чергуються з "Безглуздими" блоками пред'явлення в співвідношенні 1:2; "Смислові" блоки пред'являються рандомізовано (безладно); оптимальна кількість "Смислових" блоків у тесті 100-120 штук; "Смислові" блоки об'єднані в теми (тематично-смислові групи); оптимальна кількість тем в "Робочій" групі не повинна перевищувати 8-10 штук; теми в "Робочій" групі пред'являються рандомізовано (безладно); кількість "Робочих" груп в тесті 3-5-7 кратне (залежно від специфіки тесту); призначення: виявлення рівня суб'єктивної значимості "Смислових" стимулів (запитань тесту); операторський блок чергується із смисловим з частотою 1-2 рази на хвилину. Тест закінчується "Реперною" групою: містить "Реперні" блоки пред'явлення, які чергуються з "Безглуздими" блоками пред'явлення в співвідношенні 1:2; "реперні" стимули пред'являються рандомізовано; кількість груп у тесті кратно кількості "Робочих" груп, тобто 3-5-7 кратне (залежно від специфіки тесту); призначення: виявлення негативного рівня реагування. Примітка: найбільша кількість помилок респонденти допускають у першій третині тестування, тому найкращий ефект формування "дефенс" (оборонної) реакції проявляється при пред'явленні "реперних" стимулів саме наприкінці тесту; застосовуються конструкції тестів, у яких після кожної "Робочої групи" ставиться "Реперна" група (з метою виявлення динаміки формування оборонної реакції і можливості статистичного аналізу реагування в кожній "Робочій" групі окремо); застосовуються конструкції тестів, в яких кількість "Реперних" груп трикратно перевищує кількість "Робочих" груп (з метою отримання найбільш достовірного значення негативного рівня реагування); можливість диференціювання емоційної модальності (позитивної або негативної) суб'єктивної значущості "Смислових" стимулів є кардинальною (відмітною) перевагою АПК "PSS" від інших існуючих методів (способів) дослідження психіки; можливість диференціювання емоційної модальності (позитивної або негативної) суб'єктивної значущості "Смислових" стимулів дозволяє виявляти причинно-наслідкові зв'язки при використанні методики "мікро-кластерного аналізу" (застосовна, як правило, для психологічних тестів). Закінчення тестування. Про закінчення тестування свідчить напис (білими буквами на чорному фоні): "Тест закінчено! Натисніть ESC", після якої автоматично відбувається вихід з режиму тестування. Результат тесту. Результат пройденого тесту в АПК "PSS" доступний відразу ж після його закінчення в меню "Розрахунок результату". Режим перегляду результату відбувається шляхом вибору необхідного тесту і подальшого натискання кнопки "Розрахувати". У спливаючому вікні відображається результат тесту. Є кілька фільтрів, що дозволяють представляти результат тесту в різних варіантах їх деталізації. Використовувані у способі методи непараметричної статистичної обробки. 12 UA 97131 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Для визначення емоційної значущості на запропоновані стимули в АПК "PSS" використовують комбінацію з трьох методів непараметричної статистичної обробки, що дозволяє виявити критичну точку, в якій накопичуються (сумуються) максимальні відмінності між двома групами стимулів, що зіставляються: 1) кількісний критерій - U; 2) критерій знаків - G; 3) критерій якості - Т. U - критерій. Критерій призначений для оцінки розходжень між двома вибірками за рівнем якої-небудь ознаки, кількісно виміряного. Він дозволяє виявляти відмінності між малими вибірками n1, n2, коли n1, n23 або n1=2, n25. Існує кілька методів використання U-критерію і кілька варіантів таблиць критичних значень, що відповідають цим методам [9-13]. Цей метод визначає, чи достатньо мала зона перехрещуваних значень між двома рядами. Перший ряд (вибірка, група) значень, в якому значення, за попередньою оцінкою, вище, а другий ряд - той, де вони імовірно нижче. Чим менше область перехрещуваних значень, тим більш імовірно, що відмінності достовірні. Іноді ці відмінності називають відмінностями в розташуванні двох вибірок [14]. Емпіричне значення Uкритерію відображає те, наскільки велика зона збігу між рядами. Тому чим менше U емп, тим більш імовірно, що відмінності достовірні. Використовувані гіпотези U-критерію: Гіпотеза Н0: Рівень ознаки в групі 2 не нижче рівня ознаки в групі 1. Гіпотеза Н1: Рівень ознаки в групі 2 нижче рівня ознаки в групі 1. На фіг. 1 - фіг. 3 представлені три варіанти з безлічі можливих варіантів співвідношення двох рядів значень. У першому варіанті (фіг. 1) другий ряд нижче першого, і ряди майже не перехрещуються. Область накладення занадто мала, щоб ховати відмінності між рядами, а відмінності між ними достовірні. Точно визначити це можливо за допомогою критерію U. У другому варіанті (фіг. 2) другий ряд теж нижче першого, але область перехрещуваних значень у двох рядів досить обширна. Вона може ще не досягати критичної величини, коли відмінності доведеться визнати несуттєвими. Але чи так це, можна визначити тільки шляхом точного підрахунку критерію U. У третьому варіанті (фіг. 3) другий ряд нижче першого, але область накладення настільки велика, що відмінності між рядами скрадаються. Обмеження критерію U: 1). У кожній групі повинно бути не менше 3 пред'явлень стимулів: n 1, n2 3; допускається, щоб в одній вибірці було 2 пред'явлення, але тоді в другій їх повинно бути не менше 5. 2). У кожній групі повинно бути не більше 60 пред'явлень; n1, n2 60. G-критерій знаків. Критерій знаків G призначений для встановлення загального напрямку зрушень досліджуваної реакції на стимул. Він дозволяє встановити, в який бік у групі в цілому змінюються значення ознаки при переході від першого виміру до другого: чи змінюються показники в бік поліпшення, підвищення, посилення, або позитивну сторону або, навпаки, в бік погіршення, зниження, ослаблення або негативну сторону. Зрушення - це різниця між другим і першим вимірами. Спочатку обчислюються різниці окремо для кожної з груп, а вже потім проводяться зіставлення двох рядів різниць (зрушень), отриманих в різних групах. Критерій знаків з математичної точки зору є окремим випадком біноміального критерію для двох рівноймовірних альтернатив. При ймовірності кожної з альтернатив Р=Q=0,50. В деяких посібниках критерій знаків називають критерієм Мак-Немара [15]. Критерій знаків G застосовний і до тих зрушень, які можна визначити лише якісно (наприклад зміна негативного ставлення до чого-небудь на позитивне), так і до тих зрушень, які можуть бути виміряні кількісно. Зрушення, які переважають, є типовими зрушеннями, а зрушення більш рідкісного, протилежного напрямку, нетиповими. Можливість "нульових" зрушень - коли реакція не змінюється або показники не підвищуються і не знижуються, а залишаються на колишньому рівні. "Нульові" зрушення в критерії знаків виключаються з розгляду. При цьому кількість пар, що зіставляються, зменшується на число таких "нульових" зрушень. Суть критерію знаків полягає в тому, що він визначає, чи не занадто багато спостерігається "нетипових зрушень", щоби зрушення в "типовому" напрямку вважати переважаючим. Чим менше "нетипових зрушень", тим більше ймовірно, що переважання "типового" зрушення є переважаючим. Gемп - це кількість "нетипових" зрушень. Чим менше G емп тим більше ймовірно, що зрушення в "типовому" напрямку статистично достовірні. Використовувані гіпотези критерію G: Гіпотеза Н0: Переважання типового напрямку зрушення є випадковим. Гіпотеза Н1: Переважання типового напрямку зрушення не є випадковим. На фіг. 4 "типові" зрушення критерію зображені у вигляді світлої хмари, а нетипові зрушення - темної хмари. На фіг. 4 темна хмара значно менше. Наприклад, після пред'явлення 13 UA 97131 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 тематичних стимулів більшість реакцій змінилися з негативних на позитивні. Разом з тим, частина реакцій змінилися з позитивних на негативні, проявивши "нетипову" реакцію. Критерій знаків дозволяє визначити, чи не занадто значна частина реакцій "нетипово" прореагувала на пред'явлення стимулів, а також чи поглинає маса світлої хмари невелику темну хмару. У довідкових таблицях [13] наведені критичні значення критерію знаків для різних n. Оскільки критерій знаків являє собою одне з трьох винятків із загального правила, узагальнена "вісь значущості" для цього критерію графічно виглядає наступним чином (див. фіг.5). Зона значущості простягається вліво, у бік більш низьких значень, оскільки чим менше "нетипових" знаків, тим вірогідніше "типове" зрушення. Зона незначущості, навпаки, простягається вправо, в бік більш високих значень G. Поступово "нетипових" зрушень стає так багато, що втрачається саме відчуття якогось переважання в спрямованості зрушень. Зона незначущості характеризує ситуацію, коли зрушення обох напрямків перемішані. Обмеження критерію знаків: кількість пред'явлень в обох вимірах - не менше 5 і не більше 300. Т-критерій. Застосовується для зіставлення показників, виміряних в двох різних умовах на одній і тій же групі. Він дозволяє встановити не тільки спрямованість змін, але і їх вираженість. З його допомогою визначається, чи є зрушення показників в якомусь одному напрямку більш інтенсивним, ніж в іншому. Т-критерій застосований в тих випадках, коли ознаки виміряні принаймні за шкалою порядку, і зрушення між другим і першим вимірами теж можуть бути впорядковані. Для цього вони повинні варіюватись в досить широкому діапазоні. Якщо зрушення змінюються, скажімо, від -30 до +45, тоді має сенс їх ранжувати і потім підсумовувати ранги. Суть методу полягає в тому, що зіставляється вираженість зрушень в тому та іншому напрямках по абсолютній величині. Для цього спочатку ранжуються всі абсолютні величини зрушень, а потім підсумовуються ранги. Якщо зрушення в позитивну і в негативну сторону відбуваються випадково, то суми рангів абсолютних значень їх будуть приблизно рівні. Якщо ж інтенсивність зрушень в одному з напрямку переважає, то сума рангів абсолютних значень зрушень в протилежну сторону буде значно нижче, ніж це могло б бути при випадкових змінах. Спочатку ми виходимо з припущення про те, що типовим зрушенням буде зрушення в напрямку, що більш часто зустрічається, а нетиповим, або рідкісним, зрушенням - зрушення в напрямку, що більш рідко зустрічається. Гіпотези критерію Т. Гіпотеза Н0: Інтенсивність зрушень у типовому напрямку не перевершує інтенсивності зрушень у нетиповому напрямку. Гіпотеза Н1: Інтенсивність зрушень у типовому напрямку перевищує інтенсивність зрушень у нетиповому напрямку. Графічне представлення критерію Т дано на фіг. 6 - фіг. 8. Зрушення в протилежні сторони можна представити у вигляді двох хмар, як і в критерії знаків. Величина хмари залежить не тільки від кількості відповідних зрушень, а й від їх інтенсивності, відображеної в довжині стрілок. "Світлий фронт" переважає над "темним фронтом" і за кількістю зрушень і за їх інтенсивністю (фіг. 6); "світлий фронт" переважає над "темним" по інтенсивності зрушень, але за кількістю вони рівні (фіг. 7); "світлий фронт" поступається "темному" за кількістю зрушень, але самі інтенсивні зрушення належать "світлому фронту" (фіг. 8). По суті, хмари протистоять одна одній, як два повітряних фронти: вони не просто змагаються за величиною, вони "міряються силами". За певних n, а саме при n18, можна взагалі відмовитися від поняття типового зрушення. Зрушень в ту або іншу сторону може виявитися порівну, але якщо дев'ять менших зрушень будуть ставитися до одного напряму, а дев'ять великих зрушень - до протилежного, то можна констатувати достовірне переважання цього протилежного напрямку зрушень. G-критерій знаків у цьому випадку не виявив би ніяких достовірних відмінностей. Тут критерій знаків міг би констатувати переважання змін, відповідних "темному фронту". Обмеження у застосуванні критерію Т: 1. Мінімальна кількість пред'явлень, що пройшли вимірювання в двох умов, дорівнює 5, а максимальна кількість пред'явлень дорівнює 50. 2. Нульові зрушення з розгляду виключаються, і кількість спостережень п зменшується на кількість цих нульових зрушень [17]. Можна обійти це обмеження, сформулювавши гіпотези, що включають відсутність змін, наприклад: "Зрушення в бік збільшення значень перевищує зрушення у бік зменшення значень і тенденцію збереження їх на колишньому рівні". Приклади реалізації способу. Приклад 1. Використання U-критерію. У таблиці 3 представлені індивідуальні значення реакцій контрольної групи стимулів (n1=14) і тематичної групи (n2=12). 14 UA 97131 U Таблиця 3 Приклад реалізації U-критерію. 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 5 10 15 20 25 30 35 Контрольна группа Стимул Реакція, мс 1236548524 111 3267594653 104 5985465856 107 7859854359 90 4589576258 115 5623489768 107 5698456785 106 2385647815 107 0956482317 95 2359584574 116 5842316478 127 9123548762 115 4568971345 102 2385647895 99 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 Тематична група Стимул Реакція, мс Кредит 113 Кредит 107 Кредит 123 Кредит 122 Кредит 117 Кредит 112 Кредит 105 Кредит 108 Кредит 111 Кредит 114 Кредит 102 Кредит 104 Правила ранжування: 1. Меншому значенню нараховується менший ранг. Найменшому значенню нараховується ранг 1. Найбільшому значенню нараховується ранг, що відповідає кількості ранжируваних значень. Наприклад, якщо n=7, то найбільше значення отримає ранг 7, за можливим винятком для тих випадків, які передбачені правилом 2. 2. У разі, якщо кілька значень рівні, їм нараховується ранг, що представляє собою середнє значення з тих рангів, які б вони отримали, якби не були рівними. Наприклад, три найменших значення дорівнюють 100 мс. Якби ми вимірювали час більш точно, то ці значення могли б відрізнятися і становили б, наприклад, 100,2 мс; 100,5 мс; 100,7 мс. У цьому випадку вони отримали б ранги, відповідно, 1. 2 і 3. Але оскільки отримані нами значення рівні, кожне з них отримує середній ранг: (1+2+3)/3=6/3=2. Якщо, наступні 2 значення рівні 120 мс. Вони мали б отримати ранги 4 і 5, але, оскільки вони рівні, то отримують середній ранг: (4+5)/2=4,5 і т.д. 3. Загальна сума рангів повинна збігатися з розрахунковою, яка визначається за формулою: E(Ri)  N  (N  1) / 2 , де N - загальна кількість спостережень, що ранжуються (значень). Розбіжність реальної та розрахункової сум рангів буде свідчити про помилку, допущену при нарахуванні рангів або їх підсумовуванні. При підрахунку критерію U використовується наступний алгоритм. 1. Перенести всі дані стимулів на індивідуальні осередки. 2. Позначити осередки стимулів контрольної групи одним кольором (наприклад червоним), а всі осередки з тематичної групи - іншим (наприклад синім). 3. Розкласти всі осередки в єдиний ряд за ступенем наростання ознаки, не рахуючись з тим, до якої групи вони належать, як якби ми працювали з однією великою групою. 4. Проранжувати значення в осередках, приписуючи меншому значенню менший ранг. Всього рангів вийде стільки, скільки (n1+n2). 5. Знову розкласти осередки на дві групи, орієнтуючись на кольорові позначення: червоні клітинки в один ряд, сині - в іншій. 6. Підрахувати суму рангів окремо в червоних осередках (група 1) і в синіх осередках (група 2). Перевірити, чи збігається загальна сума рангів з розрахунковою. 7. Визначити більшу з двох рангових сум. 8. Визначити значення U за формулою кількість пред'явлень стимулів у групі 1; більша з двох рангових сум; U  (n1  n2 )  (n x  (n x  1)) / 2 T x , де n 1 n 2 - кількість пред'явлень стимулів у групі 2; T X n x - кількість пред'явлень стимулів у групі з більшою сумою рангів. 15 UA 97131 U 5 10 15 9. Визначити критичні значення Uкр по таблиці. Якщо Uемп>Uкр, то гіпотеза Н0 приймається. Якщо UемпUкр, то гіпотеза Н0 відкидається. Чим менше значення U, тим достовірність відмінностей вище. В результаті роботи по 1-6 крокам вищевказаного алгоритму будуємо таблицю 4 і робимо підрахунок рангових сум за контрольною та тематичною групами стимулів. Загальна сума рангів становить: 165+186=351. Розрахункова сума: E(Ri)=N(N+1)/2=26(26+1)/2=351. Рівність реальної та розрахункової сум дотримана. За рівнем ранжирування пред'явлень більш "високим" рядом опиняється група тематичних стимулів. Саме на цю групу припадає більша рангова сума: 186. Гіпотези. Гіпотеза Н0: Група тематичних стимулів не перевищує групу контрольних стимулів за рівнем емоційної значущості для респондента. Гіпотеза Н1: Група тематичних стимулів перевершує групу контрольних стимулів за рівнем емоційної значущості для респондента. У відповідності з наступним кроком алгоритму визначають емпіричну величину Uемп:Uемп=(1412)+(12(12+1))/2-186=60. Оскільки в нашому випадку n1 не дорівнює n2, підрахуємо емпіричну величину Uемп і для другої рангової суми (165), підставляючи в формулу відповідне їй значення n х: Uемп=(1412)+(14(14+1))/2-165=108. Таку перевірку рекомендується проводити в деяких роботах [15-16]. Таблиця 4 Підрахунок рангових сум за контрольною та тематичною групами стимулів. Контрольна група Реакція, мс 127 Тематична група Реакція, мс Ранг 26 Ранг 123 122 117 116 115 115 114 113 112 111 108 107 19 18 17 15,5 14 11,5 105 104 102 8 6,5 4,5 1338 111,5 186 22 20,5 20,5 111 15,5 107 107 107 106 11,5 11,5 11,5 9 104 102 99 95 90 Суми Середні 25 24 23 6,5 4,5 3 2 1 165 1501 107,2 20 Для зіставлення з критичним значенням вибираємо меншу величину U:U емп=60. По таблиці визначаємо критичні значення для відповідних n, причому меншу n приймаємо за n 1 (n1=12), більшу n приймаємо за n2 (n2=14). Uкр  51( p  0,05 ) , Uкр  38( p  0,01) , де p - це рівень 25 критичної значущості. Критерій U є одним з двох винятків із загального правила прийняття рішення про достовірність відмінностей, а саме, ми можемо констатувати достовірні відмінності, якщо UемпUкр. Підсумкова "Вісь значущості" представлена на фіг. 9. 16 UA 97131 U 5 Обчислення значення Uемп=60. Відповідь: Гіпотеза Н0 приймається. Група тематичних стимулів не перевищує групу контрольних стимулів за рівнем емоційної значущості для респондента. Приклад 2. Використання критерію G. Оцінюючи рівень реакцій пропонованих стимулів за 7бальною шкалою, де 1 бал дорівнює 50 мс, результати двох вимірів по обох групах представлені в наступній таблиці 5. Оцінки рівня реакцій (n=16). Таблиця 5 Результати двох вимірів по обох групах критерію G. № п/п 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 10 Оцінки реакції і зрушення ("до" - "після") по шкалам "Борги" "Кредит" "Зарплата" до після зрушення до після зрушення до після зрушення до 4 4 0 2 4 +2 1 1 0 1 1 1 0 1 1 0 1 1 0 1 5 5 0 4 4 0 4 4 0 1 4 5 +1 3 3 0 2 3 +1 1 3 3 0 3 4 +1 2 3 +1 1 4 5 +1 5 5 0 1 1 0 1 3 3 0 3 3 0 1 1 0 1 5 6 +1 5 6 +1 3 3 0 2 6 7 +1 5 7 +2 3 3 0 1 2 3 +1 2 3 +1 2 1 -1 1 6 6 0 3 3 0 2 1 -1 1 5 5 0 3 5 +2 4 4 0 1 7 7 0 5 5 0 4 4 0 1 5 6 11 5 6 +1 2 2 0 1 5 6 +1 5 6 +1 4 3 -1 2 6 7 +1 6 7 +1 4 4 0 2 "Робота" після зрушення 1 0 1 0 1 0 2 +1 1 0 1 0 1 0 1 -1 2 +1 1 0 1 0 1 0 1 0 2 +1 2 0 2 0 Для виявлення "типових" знаків зміни реакцій підраховується спочатку кількість позитивних, негативних і нульових зрушень по кожній шкалі в кожній з груп. Розрахунок кількості позитивних, негативних і нульових зрушень наведено в табл. 6. Таблиця 6 Розрахунок кількості позитивних, негативних і нульових зрушень критерію G. кількість зрушень а) позитивних б) негативних в) нульових суми 15 20 25 "Борги" 8 0 8 16 "Кредит" 9 0 7 16 шкали "Зарплата" 2 3 11 16 "Робота" 3 1 12 16 суми 22 4 38 64 Найбільш типовими є "нульові" зрушення, тобто відсутність зсуву в оцінках після пред'явлення тематичного стимулу. За шкалою стимулів "Борги" і "Кредит" позитивні зрушення спостерігаються приблизно в половині випадків. Необхідно враховувати тільки позитивні і негативні зрушення, а нульові відкидати. Кількість пар значень, що зіставляються, при цьому зменшується на кількість цих нульових зрушень. Тепер для шкали "Борги" n=8; для шкали "Кредит" n=9; шкали "Зарплата" n=5 і шкали "Робота" n=4. По відношенню до останньої шкали критерій знаків взагалі непридатний, тому що кількість пар значень, що зіставляються, менше 5. Можна відразу ж перевірити і гіпотезу про переважання позитивного зрушення у відповідях по сумі 4 шкал. Сума позитивних і негативних зрушень по чотирьом шкалам становить: n=8+9+5+4=26. Гіпотези критерію G. Гіпотеза Н0: Зрушення в позитивну сторону після пред'явлення стимулу є випадковим. Гіпотеза Н1: Зрушення в позитивну сторону після пред'явлення стимулу є невипадковим. 17 UA 97131 U 5 10 15 20 25 30 По таблиці [15] визначаємо критичні значення критерію знаків G. Це максимальні кількості "нетипових", менш часто зустрічаються, знаків, при яких зрушення в "типову" сторону ще можна вважати суттєвим. 1) Стимул "Борги", n=8. Типове зрушення - позитивне. Негативних зрушень немає. Gкр=1 (р0,05), Gкр=0 (р0,01), Gемп=0, GемпGкр. Гіпотеза Н0 відхиляється. Приймається гіпотеза Н1 (р0,01). 2) Стимул "Кредит", n=9. Типове зрушення - позитивне. Негативних зрушень немає. Gкр=1 (р0,05), Gкр=0 (р0,01), Gемп=0, GемпGкр. Гіпотеза Н0 відхиляється. Приймається гіпотеза Н1 (р0,01). 3) Стимул "Зарплата", n=5. Типовий зрушення - негативне. Позитивних зрушень - 2. Gкр=0 (р0,05), Gкр=0 (р0,01), при даному n визначити неможливо. Gемп=2, Gемп>Gкр. Гіпотеза Н0 приймається. 4) Стимул "Робота", n=4, n