Вакцина

1. Спосіб одержання комбінаційної вакцини, що містить інактивований поліовірус типу 1, для профілактичного або терапевтичного застосування у людей, який включає етапи: змішування диф 2 (19) 1 3 97376 4 типу A, Neisseria meningitidis типу С, Neisseria meningitidis типу W. Neisseria meningitidis типу Y, Neisseria meningitidis типу В, Salmonella typhi та гепатит A, з дифтерійним токсоїдом, токсоїдом правця, інактивованим поліовірусом типу 1, 2 та/або З та поверхневим антигеном вірусу гепатиту В перед доведенням значення рН. 11. Спосіб згідно з будь-яким з пунктів 1-10, де вакцина включає IPV типів 1, 2 та 3, адсорбований на гідроксиді алюмінію або фосфаті алюмінію, або на суміші обох (де адсорбцію здійснюють або перед змішуванням з антигеном, відмінним від IPV, або, де адсорбцію здійснюють після змішування з антигеном, відмінним від IPV). 12. Спосіб згідно з будь-яким з пунктів 1-11, де вакцина включає кон'югат білка носія та капсулярного сахариду Haemophilus influenzae типу В (Ніb). 13. Спосіб згідно з пунктом 12, де вказаний кон'югат адсорбується на фосфаті алюмінію або не адсорбується на ад'юванті, та де адсорбція має місце або перед, або після змішування з іншими антигенами. 14. Спосіб згідно з будь-яким з пунктів 1-13, де вакцина включає один або більше з наступних: вбиту цільноклітинну Bordetella pertussis (Pw), два або більше безклітинні компоненти коклюшу (Ра), один або більше кон'югатів білка носія та капсулярного сахариду бактерії, вибраної з групи, що включає Neisseria meningitidis типу А, Neisseria meningitidis типу С, Neisseria meningitidis типу W та Neisseriameningitidis типу Y, везикулу зовнішньої мембрани Neisseria meningitidis типу В (МenВ) або LOS, або кон'югований капсулярний сахарид МеnВ, або їх похідну, Vi сахарид із Salmonella typhi, кон'югований з білком носія, або антиген з вірусу гепатиту А. 15. Спосіб згідно з будь-яким з пунктів 1-14, де вакцина включає дифтерійний токсоїд та/або токсоїд правця, адсорбовані на гідрооксиді алюмінію або фосфаті алюмінію, або суміш обох, де адсорбція має місце або перед, або після змішування з іншими антигенами. 16. Спосіб згідно з будь-яким з пунктів 1-15, де загальний вміст алюмінію у вакцині складає 2001000 мкг, 300-900 мкг, 400-800 мкг, 500-700 мкг 3+ або приблизно, або точно 630 мкг АI на дозу 0,5 мл. 17. Спосіб згідно з будь-яким з пунктів 1-16, де IPV типу 1, у разі присутності у вакцині, є штамом Mahoney, та/або де IPV типу 2, у разі присутності у вакцині, є штамом MEF-1, та /або де IPV типу З, у разі присутності у вакцині, є штамом Saukett. Даний винахід відноситься до галузі вакцин для захисту від поліомієліту та, зокрема, до комбінаційних вакцин для захисту від інфекцій поліомієліту, дифтерії, правця та коклюшу. Комбінаційні вакцини (які забезпечують захист від багатьох патогенів) є надзвичайно бажаними для того, щоб мінімізувати кількість імунізацій, що є необхідною для надання захисту від численних патогенів, для зниження коштів на введення, а також для забезпечення прийнятності та рівня охоплення. Підтверджене численними дослідами явище антигенної конкуренції (або інтерференції) ускладнює розробку мультикомпонентних вакцин. Антигенна інтерференція відноситься до спостереження, що введення кількох антигенів часто приводить до зниженої відповіді на певні антигени у порівнянні з імунною відповіддю, що спостерігається тоді, коли такі антигени вводяться індивідуально. Є відомими комбінаційні вакцини, які можуть запобігати Bordetella pertussis, Clostridium tetani, Corynebacterium diphtheriae, та необов'язково містять інактивований поліовірус (IPV), та/або вірус гепатиту В, та/або Haemophilus типу В (див., наприклад, WO 93/24148, WO 97/00697 та WO 2000/030678). Після багатьох років досліджень стандартна доза поліовакцин, прийнята як ефективна у поєднаній вакцині сьогодні складає 40 D-антигенних одиниць інактивованого поліовірусу типу 1 (Mahoney), 8 D антигенних одиниць інактивованого поліовірусу типу 2 (MEF-1) та 32 D антигенні одиниці інактивованого поліовірусу типу 3 (Saukett) (наприклад, Infanrix-lPV™). Винахідники згідно з даним винаходом несподівано виявили, що зменшені дози IPV можуть підтримувати адекватний або поліпшений рівень захисту від поліовірусу. Такі вакцини мають значні переваги, включаючи здатність до забезпечення більшої кількості доз IPV вакцин для індивідуумів, які цього потребують. Згідно з цим даний винахід забезпечує вакцини зі зниженою дозою IPV (які можуть містити тільки IPV компоненти або можуть містити IPV компоненти, поєднані з іншими антигенами). Відповідно до цього в одному аспекті даний винахід забезпечує IPV вакцину згідно з винаходом, що включає інактивований поліовірус типу 1 у дозі, більшій за 10 D-антигенних одиниць та меншій за 20 D-антигенних одиниць, наприклад, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18 або 19 D-антигенних одиниць. В одному втіленні даний винахід забезпечує IPV вакцину згідно з винаходом, що включає інактивований поліовірус типу 3 у дозі 8-20 Dантигенних одиниць, наприклад, 8, 9, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 16, 17, 18, 19 або 20 D-антигенних одиниць. В іншому втіленні даний винахід забезпечує IPV вакцину згідно з винаходом, що включає інактивований поліовірус типу 2 у дозі 2-4 D-антигенні одиниці, наприклад, 2, 3 або 4 D-антигенні одиниці. У додатковому втіленні даний винахід забезпечує IPV вакцину згідно з винаходом, що додатково включає дифтерійний токсоїд та/або токсоїд правця, та/або вакцину коклюшу у формі Pw вак 5 цини на основі вбитих цільних клітин або неклітинних антигенів коклюшу. У додатковому аспекті даний винахід забезпечує IPV вакцину згідно з винаходом, яка є вільною від тіомерсалу DTP-IPV комбінаційною вакциною, що включає інактивований поліовірус типу 1 у дозі від 10 до 36 D-антигенних одиниць. В іншому втіленні даний винахід забезпечує вільну від тіомерсалу DTP-IPV комбінаційну вакцину згідно з винаходом, що включає інактивований поліовірус типу 2 у дозі 2-7 D-антигенних одиниць, наприклад, 5, 6 або 7 D-антигенних одиниць. В іншому втіленні даний винахід забезпечує вільну від тіомерсалу DTP-IPV комбінаційну вакцина згідно з винаходом, що включає інактивований поліовірус типу 3 у дозі 8-29 D-антигенних одиниць, наприклад, 21, 22, 23, 24, 25, 26, 27, 28 або 29 D-антигенних одиниць. У додатковому втіленні вакцини згідно з даним винаходом можуть також включати один або більше антигенів, вибраних з групи, яка складається з: поверхневого антигену гепатиту В, антигену(ів), Haemophilus influenzae b, антигену(ів) Neisseria meningitidis А, антигену(ів) Neisseria meningitidis C, антигену(ів) Neisseria meningitidis W, антигену(ів) Neisseria meningitidis Y, блебів або антигену(ів) Neisseria meningitidis В, антигену(ів) гепатиту А та антигену(ів) Salmonella typhi, зокрема, капсулярних сахаридних антигенів з вказаної бактерії. Забезпечуються також способи одержання вакцин згідно з винаходом. ВИЗНАЧЕННЯ Термін "вакцина" є таким, що необов'язково замінюється терміном "імуногенна композиція" та навпаки. "D-антигенні одиниці" (також називаються "міжнародними одиницями" або IU): D-антигенна форма поліовірусу індукує утворення протективних нейтралізуючих антитіл. D-антигенні одиниці, як зазначається в даній заявці (наприклад, у вакцинах згідно з винаходом), являють собою виміряну дозу D-антигенних одиниць кожного типу антигену IPV неадсорбованої партії перед рецептуванням заключної вакцини, які додають до кожної дози рецептованої вакцини (типово 0,5 мл заключного об'єму). Надійні способи вимірювання Dантигенних одиниць є добре відомими в області техніки та є опублікованими, наприклад, Європейською Фармакопеєю. Наприклад, D-антигенні одиниці можуть вимірюватися при використанні аналізу ELISA, як описано у Прикладі 1 ("кількісна оцінка D-антигену за допомогою ELISA"), що описаний нижче. Європейська Фармакопея забезпечує зразок для тестування (Європейська Фармакопея, приготування біологічних стандартів доступна від секретаріату Європейської Фармакопеї, наприклад, код Ρ 216 0000) для стандартизації таких способів від виробників (Pharmeuropa Special Issue, Bio 96-2). Таким чином, значення Dантигенних одиниць є добре зрозумілим в області техніки. Термін "доза", що використовується в даній заявці, типово являє собою одне введення вакцини згідно з винаходом, яке типово являє собою одну ін'єкцію. Типово людська доза складає 0,5 97376 6 мл. Звичайно, можуть вводитися різні дози згідно із режимом введення вакцини. Термін "IPV" або вакцина, що включає ці компоненти, в даній заявці призначений для розуміння інактивованого поліовірусу типу 1 (наприклад, Mahoney, як переважно використовується, або Brunhilde, як продається Statens Serum Institut під назвою DiTeKiPol), типу 2 (наприклад, MEF-1) або типу 3 (наприклад, Saukett), або комбінації або двох, або усіх трьох цих типів. Приклад повної (або стандартної) дози (40-8-32 D-антигенних одиниць IPV типів 1, 2 та 3, відповідно) IPV вакцини для цілей даного винаходу може являти собою Poliorix® (GSK Biologicals S.A.). Таким чином, де в даній заявці вказано, що Х% стандартної дози IPV є присутніми у вакцині згідно з винаходом, то це означає D-антигенні одиниці, що рівні Х% 40, 8, та/або 32 D-антигенних одиниць IPV типів 1, 2 та/або 3 відповідно (як вимірюється для антигенного типу кожної партії IPV) є рецептованими у кожній дозі вказаної вакцини. Терміни "ліпополісахарид" (LPS) та "ліпоолігосахарид" (LOS) є взаємно замінюваними. Термін "сахарид" у цьому описі може позначати полісахарид або олігосахарид та включає обидва. Антиген капсулярного сахариду може бути полісахаридом повної довжини або він може охоплювати "калібровані за розміром сахариди" та "олігосахариди"' (які природно мають низьку кількість повторюваних одиниць, або які є полісахаридами, зменшеними за розмірами для зручності, але все ще залишаються здатними індукувати протективну імунну відповідь у хазяїна), які є добре відомими у галузі вакцин (див. наприклад, ЕР 497525). Термін "нуклеїнова кислота" в даній заявці може включати одноланцюгову або дволанцюгову дезоксирибонуклеїнову кислоту (ДНК), або одноланцюгову, або дволанцюгову рибонуклеїнову кислоту (РНК), або їх суміш. Термін "компонент(и)" з патогену або "компонент(и), що забезпечують захист від такого патогену" у вакцинах згідно з винаходом призначений для розуміння одного або більше антигену(ів) з такого патогену. Терміни "близько" або приблизно" у даній заявці узяті для розуміння ±10% від зазначеного значення, але повинні відповідати контексту застосування. ОПИС ФІГУР Фігура 1. Зміна відносної ефективності (RP) DTPwSF-HB-IPV у "Способі одержання 3" в залежності від дози IPV. Ефективність зниженої дози IPV композицій "Способу одержання 3" перевіряли in vivo у порівнянні з рекомендованою композицією (Poliorix композиція та DTPalPVHB). RP IPV вимірювали при дозах 100%, 50%, 25% та 12,5% від стандартної дози IPV (40/8/32 D-антигенних одиниць для типів 1/2/3). Фігура 2. Графік зміни відносної ефективності (RP) DTPwSF-HB-IPV композиції. Ефективність зниженої дози IPV обох композицій "Способу одержання 3" та "Способу одержання 4" перевіряли in vivo у порівнянні з рекоме 7 ндованими композиціями (Poliorix композиція та DTPalPVHB). RP вимірювали як для "Способу одержання 3", так і для "Способу одержання 4" при 25% від стандартної дози IPV (40/8/32 Dантигенних одиниць для типів 1/2/3) у порівнянні з плацебо тільки з 25% IPV. Фігура 3. Відносна ефективність IPV типів 1, 2 та 3 у момент часу 0 та 8 місяців. Вимірювали відносну ефективність IPV [по відношенню до DTPaHBIPV (Pediarix) (Фігура 3а) або Poliorix (Фігура 3b)] для визначення, чи впливає компонент Hib на IPV ефективність, та для оцінки стабільності IPV протягом періоду часу при різних дозах IPV. Даний винахід забезпечує вакцину (наприклад, комбінаційну вакцину), що включає антигени з поліовірусу (IPV) та, необов'язково, Corynebacterium diphtheriae (D), Clostridium tetani (Τ), Bordetella pertussis (P) або вірусу гепатиту В. Антигени згідно з винаходом Компоненти IPV вакцини Вакцини згідно з винаходом можуть складатися з IPV типу 1 або IPV типу 2 або IPV типу 3, або IPV типів 1 та 2, або IPV типів 1 та 3, або IPV типів 2 та 3, або IPV типів 1, 2 та 3. Способи одержання інактивованого поліовірусу (IPV) є добре відомими в області техніки. В одному втіленні IPV буде включати типи 1, 2 та 3, як це є прийнятним у галузі виготовлення вакцин, та може являти собою вакцину поліовірусу Солка, яка є інактивованою формальдегідом (див., наприклад, Sutter та ін., 2000, Pediatr. Clin. North Am. 47:287; Zimmerman & Spann 1999, Am Fam Physician 59:113; Salk та ін., 1954, Official Monthly Publication of the American Public Health Association 44(5):563; Hennesen, 1981, Develop. Biol. Standard 47:139; Budowsky, 1991, Adv. Virus Res. 39:255). В одному втіленні IPV є неадсорбованим (наприклад, перед змішуванням з іншими компонентами, які можуть бути присутніми). В іншому втіленні IPV компонент(и) згідно з винаходом може(уть) бути адсорбованим(и) на солі алюмінію, такій, як гідроксид алюмінію (наприклад, перед змішуванням або після змішування з іншими компонентами, які можуть бути присутніми). В іншому втіленні IPV компонент(и) згідно з винаходом може(уть) бути адсорбованим(и) на солі алюмінію, такій, як фосфат алюмінію. У додатковому втіленні IPV компонент(и) може(уть) бути адсорбованими на суміші гідроксиду алюмінію та фосфату алюмінію. Якщо компоненти є адсорбованими, то один або більше IPV компонентів можуть бути адсорбованими окремо або разом як суміш. IPV можуть піддаватися стабілізації за допомогою специфічного процесу висушування, як описано у WO2004/039417. Поліовірус може вирощуватися у культурі клітин. Культура клітин може представляти лінію клітин VERO або РМКС, що являє собою стабільну клітинну лінію, яка походить від нирки мавпи. Клітини VERO можуть бути прийнятним чином культивованими мікроносіями Культура клітин VERO перед вірусною інфекцією та під час вірусної інфекції може передбачати застосування матеріалу, який одержаний від великої рогатої худоби, такого, 97376 8 як сироватка теляти, та при цьому цей матеріал повинен бути одержаний з джерел, які є вільними від губкоподібної енцефалопатії великої рогатої худоби (BSE). Культура може також включати матеріал, такий, як гідролізат лактальбуміну. Після вирощування віріони можуть бути очищені при використанні таких методик, як ультрафільтрація, діафільтрація та хроматографія. Перед введенням пацієнтам віруси повинні бути інактивовані, цього досягають шляхом обробки формальдегідом. Віруси можуть бути вирощені, очищені та інактивовані окремо, а потім поєднані з одержанням концентрату суміші для застосування IPV вакцини або для додання до адсорбованих антигенів дифтерії та правця та компонентів коклюшу для вакцин, що включають DTPw-IPV або DTPa-IP. Антигени у вакцина χ згідно з винаходом будуть присутніми в "імунологічно ефективних кількостях", тобто введення такої кількості індивідууму у вигляді одиничної дози або у вигляді частини серій, є ефективним для лікування або запобігання захворювання. Система доз лікування може являти собою режим введення однієї дози або режим введення багатьох доз (наприклад, включаючи бустерні дози). Стандартні дози поліовірусних вакцин зараз мають тенденцію до вмісту 40 D антигенних одиниць інактивованого поліовірусу типу 1, 8 D антигенних одиниць інактивованого поліовірусу типу 2 та 32 D антигенних одиниць інактивованого поліовірусу типу 3 (наприклад, Infanrix-IPV™). Проте винахідники згідно з даним винаходом несподівано виявили, що знижені дози IPV можуть використовуватися для одержання хорошої імунної відповіді. В одному втіленні доза IPV вакцини згідно з даним винаходом може включати від 10 до 36 D-антигенних одиниць IPV типу 1 (наприклад, 11-32, 12-28, 13-24, 14-20 або 15-19 D-антигенних одиниць). В іншому втіленні доза IPV вакцини згідно з даним винаходом може включати ІРV типу 1 при дозі 10-20 D-антигенних одиниць або дозу, більшу, ніж 10 D-антигенних одиниць, та меншу, ніж 20 D-антигенних одиниць. В іншому втіленні вакцинна доза згідно з даним винаходом може включати 26-49%, 30-45%, 33-40%, 35-37%, або приблизно або точно одну третину дози, що складає 40 D-антигенних одиниць, IPV типу 1 (що є еквівалентним приблизно 10,4-19,6, 12-18, 13,2-16, 14-14,8 або 13,3 D-антигенним одиницям). В іншому втіленні IPV вакцинна доза згідно з даним винаходом може включати 11-32 D-антигенні одиниці, 12-28 D-антигенних одиниць, 13-24 D-антигенні одиниці або 14-20 D-антигенних одиниць ІРV типу 1. Альтернативно, IPV вакцинна доза згідно з даним винаходом може включати 10-19,5 Dантигенних одиниць, 12-19 D-антигенних одиниць, 14-18,5 D-антигенних одиниць або 15-17 Dантигенних одиниць; наприклад, приблизно або точно 16 D-антигенних одиниць ІРV типу 1. У додатковому втіленні вакцини згідно з даним винаходом можуть включати менше 4 Dантигенних одиниць, 2-4 D-антигенні одиниці (що є еквівалентним 25-50% стандартної дози, яка складає 8 D-антигенних одиниць), або приблизно, або 9 точно 3 D-антигенні одиниці IPV типу 2 (що є еквівалентним 37,5% стандартної дози, яка складає 8 D-антигенних одиниць). В іншому втіленні вакцина згідно з даним винаходом може включати приблизно або точно одну третину стандартної дози, яка складає 8 Dантигенних одиниць, IPV типу 2 (що є еквівалентним приблизно 2,7 D-антигенним одиницям). У додатковому втіленні вакцини згідно з даним винаходом можуть включати 2-7 D-антигенних одиниць IPV типу 2. В іншому втіленні IPV вакцинна доза згідно з даним винаходом може включати 3-6 D-антигенних одиниць або 4-5 D-антигенних одиниць IPV типу 2. Альтернативно, IPV вакцинна доза згідно з даним винаходом може включати 2-4,5 D-антигенних одиниць, 2,5-4 D-антигенні одиниці або 3-3,5 Dантигенних одиниць ІРV типу 2. У додатковому втіленні вакцини згідно з даним винаходом можуть включати 8-20 D-антигенних одиниць, більше, ніж 8, та менше, ніж 20 Dантигенних одиниць, 9-19 D-антигенних одиниць, 10-18 D-антигенних одиниць, 11-17 D-антигенних одиниць, 12-16 D-антигенних одиниць або 13-15 Dантигенних одиниць; наприклад, приблизно або точно 14 D-антигенних одиниць IPV типу 3 (що є еквівалентним 25-62,5%, 28,125-59,375%, 31,2546,875% або 43,75% стандартної дози, яка складає 32 D-антигенні одиниці). В іншому втіленні вакцини згідно з даним винаходом можуть включати приблизно або точно одну третину стандартної дози, яка складає 32 Dантигенні одиниці ІРV типу 3 (що є еквівалентним приблизно 10,7 D-антигенних одиниць). У додатковому втіленні IPV вакцинна доза згідно з даним винаходом може включати 8-29 Dантигенних одиниць, 9-26 D-антигенних одиниць, 10-23 D-антигенних одиниць, 11-20 D-антигенних одиниць, 12-17 D-антигенних одиниць або 13-14 Dантигенних одиниць IPV типу 3. Альтернативно, IPV вакцинна доза згідно з даним винаходом може включати 8-19,5 Dантигенних одиниць, 9-19 D-антигенних одиниць, 10-18,5 D-антигенних одиниць, 11-18 D-антигенних одиниць, 12-17,5 D-антигенних одиниць, 13-17 Dантигенних одиниць або 14-16 D-антигенних одиниць; наприклад, приблизно або точно 15 Dантигенних одиниць. Вакцинні компоненти DTP DTP вакцини є добре відомими вакцинами для запобігання або лікування дифтерії, правця та захворювання В. pertussis. Вакцини згідно з винаходом можуть включати компонент(и) дифтерії, правця та/або коклюшу. Дифтерійний антиген типово являє собою дифтерійний токсоїд. Одержання дифтерійних токсоїдів (DT) є добре описаним. Може використовуватися будь-який прийнятний токсоїд дифтерії. Наприклад, DT може бути одержаний шляхом очистки токсину від культури Corynebacterium diphtheriae, після чого проводять хімічну детоксикацію, але, альтернативно, можна проводити очистку рекомбінантного або генетично детоксифікованого аналога токсину (наприклад, CRM197 або інших мутантів, як описано в US 4,709,017, US 97376 10 5,843,711, US 5,601,827, та US 5,917,017). В одному втіленні DT є присутнім у кількості 5-50, 7-30 Lf або приблизно, або точно 7,5 Lf, або 25 Lf на дозу 0,5 мл. У додатковому втіленні DT є присутнім у більш низькій дозі, що є меншою, ніж 5 Lf, або 1-4 Lf, або приблизно, або точно 2 Lf на дозу 0,5 мл. В одному втіленні дифтерійний токсоїд згідно з винаходом може бути адсорбованим на солі алюмінію, такій, як гідроксид алюмінію. В іншому втіленні дифтерійний токсоїд згідно з винаходом може бути адсорбованим на солі алюмінію, такій, як фосфат алюмінію. У додатковому втіленні дифтерійний токсоїд може бути адсорбованим на суміші гідроксиду алюмінію та фосфату алюмінію. Антиген правця згідно з винаходом є типово токсоїдом правця. Способи одержання токсоїдів правця (ТТ) є добре відомими в області техніки. В одному втіленні ТТ може бути одержаний шляхом очистки токсину від культури Clostridium tetani, після чого проводять хімічну детоксикацію, але, альтернативно, можна проводити очистку рекомбінантного або генетично детоксифікованого аналога токсину (наприклад, як описано у ЕР 209281). Може використовуватися будь-який прийнятний токсоїд правця. Термін "токсоїд правця" може імуногенні фрагменти білка повної довжини (наприклад, Фрагмент С - див. ЕР 478602). В одному втіленні ТТ є присутнім у кількості 2,5-30 Lf, 3-20 Lf, 5-15 Lf або точно або приблизно 10 Lf на дозу 0,5 мл. В одному втіленні токсоїд правця згідно з винаходом може бути адсорбованим на солі алюмінію, такій, як гідроксид алюмінію. В іншому втіленні токсоїд правця згідно з винаходом може бути адсорбованим на солі алюмінію, такій, як фосфат алюмінію. У додатковому втіленні токсоїд правця може бути адсорбованим на суміші гідроксиду алюмінію та фосфату алюмінію. Компонент коклюшу згідно з винаходом може бути або безклітинним (Ра), коли використовуються очищені антигени коклюшу, або цільноклітинним (Pw), коли використовуються вбиті цільні клітини коклюшу як компонент коклюшу. Pw може бути інактивованим декількома способами, включаючи способи без використання ртуті. Такі способи можуть включати інактивацію теплом (наприклад, при температурі 55-65°С або 56-60°С протягом 5-60 хвилин або протягом 10-30 хвилин, наприклад, 60°С протягом 30 хвилин), формальдегідом (наприклад, 0,1% при 37°С, 24 години), глутаральдегідом (наприклад, 0,05% при кімнатній температурі, 10 хвилин), ацетоном-І (наприклад, три обробки при кімнатній температурі) або ацетоном-ІІ (наприклад, три обробки при кімнатній температурі та четверта обробки при 37°С) (див., наприклад, Gupta та ін., 1987, J. Biol. Stand. 15:87; Gupta та ін., 1986, Vaccine, 4:185). Способи одержання вбитих цільноклітинних Bordetella pertussis (Pw), прийнятних для даного винаходу, а також прийнятні способи рецептування для одержання DT-TT-Pw-HepB вакцин є розкритими у WO 93/24148. Раніше для одержання вбитої цільноклітинної Bordetella pertussis використовувався тіомерсал (див. нижче). Проте в одному втіленні він не використовується у процесі приготування вакцин згідно з даним винаходом. 11 Типово використовується доза Pw, що складає 5-50 IOU, 7-40 IOU, 9-35 IOU, 11-30 IOU, 13-25 IOU, 15-21 IOU, або приблизно, або точно 20 IOU. Безклітинні Ра вакцини є також відомими та можуть включати 2 або більше антигенів з: токсоїда коклюшу (РТ), філаментного гемаглютиніну (FHA), пертактину (PRN), аглютиногенів 2 та 3. В одному втіленні Ра вакцина включає РТ, FHA та PRN. Набори або вакцини згідно з винаходом можуть включати РТ, детоксикований добре відомим способом обробки формальдегідом або шляхом мутацій (РТ похідна). Заміни залишків у S1 субодиниці білка були виявлені як такі, що приводять до одержання білка, який зберігає імунологічні та протективні властивості РТ, але зі зниженою токсичністю або відсутньою токсичністю (ЕР 322533). Детоксикуюючі мутації, що обговорюються у пунктах формули ЕР 322533, є прикладами DT детоксикованих мутаціза 20-25 мкг. В одному втіленні РТ використовується у кількості, що складає 2-50 мкг, 5-40 мкг, 10-30 мкг або точно або приблизно 25 мкг на дозу 0,5 мл. В іншому втіленні РТ використовується у кількості, що складає точно або приблизно 2,5 або 8 мкг на дозу 0,5 мл. В одному втіленні FHA використовується у кількості, що складає 2-50 мкг, 5-40 мкг, 10-30 мкг або точно або приблизно 25 мкг на дозу 0,5 мл. В іншому втіленні FHA використовується у кількості, що складає точно або приблизно 2,5 або 8 мкг на дозу 0,5 мл. В одному втіленні PRN використовується у кількості, що складає 0,5-20 мкг, 0,8-15 мкг, 2-10 мкг або точно або приблизно 8 мкг на дозу 0,5 мл. В іншому втіленні PRN використовується у кількості, що складає точно або приблизно 0,8 або 2,5 мкг на дозу 0,5 мл. В одному втіленні компонент коклюшу згідно з винаходом може бути адсорбованим на солі алюмінію, такій, як гідроксид алюмінію. В іншому втіленні компонент коклюшу згідно з винаходом може бути адсорбованим на солі алюмінію, такій, як фосфат алюмінію. У додатковому втіленні компонент коклюшу може бути адсорбованим на суміші гідроксиду алюмінію та фосфату алюмінію. Наприклад, в одному втіленні принаймні PRN адсорбують на гідроксиді алюмінію з PT/FHA, адсорбованим на гідроксиді алюмінію, фосфаті алюмінію або на їх суміші. Додаткові антигени Вакцинні композиції згідно з винаходом, що також необов'язково включають DTP (DTPw або DTPa), можуть додатково включати один або більше антигенів, вибраних з групи, яка складається з: поверхневого антигену гепатиту В, антигену(ів) Haemophilus influen zае b , антигену(ів) Neisseria meningitidis A , антигену(ів) Neisseria meningitidis C, антигену(ів) Neisseria meningitidis W-135, антигену(ів) Neisseria meningitidis Y, блебу або очищеного антигену(ів) Neisseria meningitidis В, антигену(ів) гепатит А, антигену(ів) Salmonella typhi та RTS,S. Типово можуть використовуватися капсулярний сахарид або LOS антигени цих патогенів. Антигени будуть типово присутніми у концентрації принаймні 1 мкг/мл кожного, наприклад 1-20 мкг/мл, 2-15 97376 12 мкг/мл, 2,5-10 мкг/мл, 3-8 мкг/мл, або 4-6 мкг/мл. В загальному випадку концентрація будь-якого антигену буде достатньою для того, щоб викликати імінну відповідь проти цього антигену. Є бажаним, коли протективна ефективність індивідуальних антигенів не усувається при їх поєднанні, хоча реальна імуногенність (наприклад, титри ELISA) може бути зниженою. Додатковий(і) антиген(и) можуть в одному втіленні згідно з винаходом бути адсорбованими на солі алюмінію, такій, як гідроксид алюмінію. В іншому втіленні додаткові антигени згідно з винаходом можуть бути адсорбованими на солі алюмінію, такій, як фосфат алюмінію. У додатковому втіленні додаткові антигени можуть бути адсорбованими на суміші гідроксиду алюмінію та фосфату алюмінію, або можуть бути неадсорбованими. Коли використовуються капсулярний сахарид або LOS антиген, то він може бути кон'юганованим з білком носія, що включає Τ хелперні епітопи для того, щоб поліпшити імуногенність. Винахід також включає вільні "білки носія". Як альтернатива використанню білкових антигенів у композиціях згідно з винаходом, може використовуватися нуклеїнова кислота, що кодує антиген. Білкові компоненти композицій згідно з винаходом можуть, таким чином, замінюватися нуклеїновою кислотою (наприклад, ДНК, яка може бути у формі плазміди), що кодує білок. Подібно до цього, композиції згідно з винаходом можуть включати білки, які імітують сахаридні антигени, наприклад, мімотопи або анти-ідіотипічні антитіла. Вони можуть замінювати індивідуальні сахаридні компоненти або можуть доповнювати їх. Антиген гепатиту В Приготування поверхневого антигену гепатиту В (HBsAg) є добре описаним. Див., наприклад, Hartford та ін, 1983, Develop. Biol. Standard 54:125, Gregg та ін., 1987, Biotechnology 5:479, ЕР0226846, ЕР0299108. Вони можуть бути одержані так, як описано далі. Один спосіб втягує очищення антигену у формі частинки з плазми носіїв хронічного гепатиту В, оскільки великі кількості HBsAg синтезуються у печінці та вивільняються у кров'яне русло під час HBV інфекції. Інший спосіб втягує експресію білка за допомогою способів рекомбінантної ДНК. HBsAg може бути одержаний шляхом експресії у дріжджах Saccharomyces cerevisiae, Pichia, клітинах комах (наприклад, Нi5) або клітинах ссавців. HBsAg може бути вбудований у плазміду та його експресія з плазміди може перебувати під контролем промотора, такого, як "GAPDH" промотор (з гену гліцеральдегід-3фосфат дегідрогенази). Дріжджі можуть культивуватися у синтетичному середовищі. HBsAg може потім бути очищений за допомогою процесу, який втягує етапи, такі, як осадження, іонообмінна хроматографія та ультрафільтрація. Після очистки HBsAg може піддаватися діалізу (наприклад, при використанні цистеїну). HBsAg може використовуватися у формі частинки. Як використовується в даній заявці, термін "поверхневий антиген гепатиту В" або "HBsAg" включає будь-який HBsAg антиген або його фрагмент, що демонструє антигенність поверхневого 13 антигену HBV. При цьому є зрозумілим, що на доповнення до послідовності, що складається з 226 амінокислот S антигену HBsAg (див.Tiollais та ін., 1985, Nature 317:489 та посилання, наведені у цьому джерелі) HbsAg, як описано в даній заявці, може, якщо це є бажаним, містити усю або частину послідовності npe-S, як описано у наведених вище посиланнях та у ЕР 0278940. Зокрема, HBsAg може включати поліпептид, що містить амінокислотну послідовність, яка включає залишки 133-145, а після цього залишки 175-400 L-білка HBsAg відносно відкритої рамки зчитування на вірусі гепатиту В ad серотипу (цей поліпептид називається L*; див. ЕР 0414374). HBsAg у межах об'єму даного винаходу може також включати пpeS1-пpeS2-S поліпептид, описаний у ЕР0198474 (Endotronics) або його аналоги, такі, як ті, що описані у ЕР 0304578 (McCormick та Jones). HbsAg, як описано в даній заявці, може також відноситися до мутантів, наприклад, мутантних варіантів вірусу, які не зв'язують нейтралізуючі моноклональні антитіла до канонічних антигенних детермінантів віріону, описаних у WO 91/14703 або ЕР 0511855А1, зокрема, до HbsAg, де амінокислотна заміна у положенні 145 являє собою заміну гліцину на аргінін. HBsAg може бути у формі частинки. Частинки можуть включати, наприклад, тільки S білок або можуть бути складними частинками, наприклад, L*, S, де L* є таким, як визначено вище, a S означає S-білок HBsAg. Вказана частинка бажано знаходиться у формі, в якій вона експресується у дріжджах. В одному втіленні HBsAg є антигеном, що використовується в EngerixB™ (GlaxoSmithKline Biologicals S.A.), який також є описаним у WO 93/24148. В одному втіленні HBsAg є присутнім у кількості 5-20 мкг, 8-15 мкг або приблизно або точно 10 мкг на дозу 0,5 мл. Поверхневий антиген гепатиту В може бути адсорбованим на фосфаті алюмінію, що може бути проведено перед змішуванням з іншими компонентами (описано у WO93/24148). Компонент гепатиту В буде суттєво вільним від тіомерсалу (спосіб одержання HBsAg без тіомерсалу був раніше опублікований у ЕР1307473). Антиген(и) Haemophilus influenzae b Вакцини, що включають антигени з Haemophilus influenzae типу В були описані у WO97/00697. Вакцини згідно з винаходом можуть використовувати будь-який прийнятний антиген Haemophilus influenzae типу В. Антиген може являти собою капсулярний сахарид (PRP) з Haemophilus influenzae типу В, кон'югований з білком носія (Hib). Сахарид є полімером рибози, рибітолу та фосфату. Hib антиген може необов'язково бути адсорбованим на фосфаті алюмінію, як описано у WO97/00697, або може бути неадсорбованим, як описано у WO 02/00249, або може не піддаватися специфічному процесу адсорбції. Під антигеном, який "є неадсорбованим на солі алюмінієвого ад'юванту" в даній заявці розуміють, наприклад, що експресія або призначений для антигену етап адсорбції на свіжій солі алюмі 97376 14 нієвого ад'юванту не є втягненим у процес одержання композиції. Hib може бути кон'юганованим з будь-яким носієм, який може забезпечувати принаймні один Тхелперний епітоп (приклади таких є приведеними нижче), та може являти собою токсоїд правця, дифтерійний токсоїд, CRM-197 (мутант дифтерійного токсину) або білок D. Hib може бути ліофілізованим та може бути відновлений перед застосуванням (наприклад, за допомогою розріджувача, що включає інші антигенні компоненти вакцин згідно з винаходом). В одному втіленні Hib є присутнім у кількості 520 мкг, 8-15 мкг або приблизно або точно 10 мкг сахариду на дозу 0,5 мл. У додатковому втіленні Hib є присутнім у більш низькій дозі (наприклад, 1-6 мкг, 2-4 мкг або приблизно, або точно 2,5 мгк сахариду), як описано у WO 02/00249. Антигени Neisseria meningitidis типів А, С, W або Υ Вакцини згідно з винаходом можуть додатково включати капсулярний сахарид бактерій, вибраних з групи, яка складається з N. meningitidis типу А (МеnА, необов'язково кон'югований з білком носія), N. meningitidis типу С (МеnС, необов'язково кон'югований з білком носія), N. meningitidis типу W-135 (MenW, необов'язково кон'югований з білком носія), та N. meningitidis типу Υ (MenY, необов'язково кон'югований з білком носія). Вакцини згідно з винаходом можуть включати один або більше антигенів з різних штамів N. meningitidis, що можуть використовуватися окремо або у комбінації двох, трьох або чотирьох компонентів, як детально описано нижче: МеnА, МеnС, MenW, MenY, або МеnА + МеnС, МеnА + MenW, МеnА + MenY, МеnС + MenW, МеnС + MenY, MenW + MenY або МеnА + МеnС + MenW, МеnА + МеnС + MenY, МеnА + MenW + MenY, МеnС + MenW + MenY або МеnА + МеnС + MenW + MenY. В одному втіленні компонент(и) Neisseria meningitidis згідно з винаходом може бути адсорбованою на солі алюмінію, такій, як гідроксид алюмінію. В іншому втіленні компонент(и) Neisseria meningitidis згідно з винаходом може(уть) бути адсорбованим(и) на солі алюмінію, такій, як фосфат алюмінію. У додатковому втіленні компонент(и) Neisseria meningitidis може(уть) бути адсорбованим(и) на суміші гідроксиду алюмінію та фосфату алюмінію. В одному втіленні компонент(и) Neisseria meningitidis може(уть) бути неадсорбованим(и) на ад'юванті, наприклад, на ад'юванті на основі солі алюмінію. Везикули або антиген(и) Neisseria meningitidis типу В Вакцини згідно з винаходом можуть також включати МеnВ компонент, такий, як виріст зовнішньої мембрани або везикула, як описано у WO 01/09350, WO 03/105890, WO 04/014417 або WO 04/014418, або кон'югований МеnВ капсулярний сахаридний (або його похідні) антиген (наприклад, див. WO 96/40239), або вільний, або кон'югований L2 або L3, або L2 та L3 менінгококові LOS (як у WO 2004/014417). В одному втіленні МеnВ компо 15 нент(и) згідно з винаходом може(уть) бути адсорбованим(и) на солі алюмінію, такій, як гідроксид алюмінію. В іншому втіленні МеnВ компонент(и) згідно з винаходом може(уть) бути адсорбованим(и) на солі алюмінію, такій, фосфат алюмінію. У додатковому втіленні МеnВ компонент(и) може(уть) бути адсорбованим(и) на суміші гідроксиду алюмінію та фосфату алюмінію. В одному втіленні МеnВ компонент(и) може(уть) бути адсорбованим(и) на ад'юванті, наприклад, на ад'юванті на основі солі алюмінію. Антиген(и) Salmonella typhi Вакцини згідно з винаходом можуть додатково включати Vi сахарид з Salmonella typhi, який може являти собою зареєстрований продукт Typherix®, описаний у ЕР 1107787, або його кон'югат (наприклад, з білком носія, як описано в даній заявці). Процес кон'югації можна проводити так, як описано у WO 2007/000343. В одному втіленні Vi сахарид(и) згідно з винаходом може(уть) бути адсорбованим(и) на солі алюмінію, такій, як гідроксид алюмінію. В іншому втіленні Vi сахарид(и) згідно з винаходом може(уть) бути адсорбованим(и) на солі алюмінію, такій, фосфат алюмінію. У додатковому втіленні Vi сахарид(и) може(уть) бути адсорбованим(и) на суміші гідроксиду алюмінію та фосфату алюмінію. В одному втіленні Vi сахарид(и) може(уть) бути адсорбованим(и) на ад'юванті, наприклад, на ад'юванті на основі солі алюмінію. Антиген(и) гепатиту А Компонент, що забезпечує захист проти гепатиту А, може являти собою вбиту атенуйовану вакцину гепатиту А, наприклад, продукт, відомий як Havrix™ (зареєстрована торгова марка GlaxoSmithKline Biologicals S.A.), що є вбитою атенуйованою вакциною, яка походить від НМ-175 штаму вірусу гепатиту A (HAV) (див. "Inactivated Candidate Vaccines for Hepatitis A" F.E. Andre та ін., 1980, Prog. Med. Virol. 37:72 та монографію по продукту "Havrix", опубліковану SmithKline Beecham Biologicals 1991). Flehmig та ін. (1990, Prog. Med Virol. 37:56) розглянули клінічні аспекти, вірусологію, імунологію та епідеміологію гепатиту А та обговорили підходи до удосконалення вакцин проти звичайних вірусних інфекцій. Як використовується в даній заявці, експресія "HAV антигену" відноситься до будь-якого антигену, що є здатним стимулювати утворення нейтралізуючого антитіла до HAV у людей. В одному втіленні HAV антиген включає інактивовані атенуйовані вірусні частинки, або в іншому втіленні він може являти собою білок капсиду HAV або вірусний білок HAV, який може традиційно бути одержаний за допомогою методики рекомбінатної ДНК. В одному втіленні компонент гепатиту А згідно з винаходом може бути адсорбованим на солі алюмінію, такій, як гідроксид алюмінію. В іншому втіленні компонент гепатиту А згідно з винаходом може бути адсорбованим на солі алюмінію, такій, фосфат алюмінію. У додатковому втіленні компонент гепатиту А може бути адсорбованим на суміші гідроксиду алюмінію та фосфату алюмінію. Малярійний(і) антиген(и) Вакцини згідно з винаходом можуть додатково включати малярійний(і) антиген(и). Малярійний 97376 16 антиген може являти собою RTS.S (гібридний білок на основі CS та HBsAg, описаний у US 6,306,625 та ЕР 0614465). В одному втіленні RTS,S може використовуватися у вакцині згідно з винаходом замість HBsAg. Інші малярійні антигени можуть також використовуватися у вакцині згідно з винаходом, включаючи CS білок, RTS, TRAP, білок В 2992 вагою 16 кДа, АМА-1, MSP1, необов'язково включаючи CpG (WO 2006/029887, WO 98/05355, WO 01/00231). В одному втіленні малярійний(і) антиген(и) згідно з винаходом можуть бути адсорбованими на солі алюмінію, такій, як гідроксид алюмінію. В іншому втіленні малярійний(і) антиген(и) згідно з винаходом може(уть) бути адсорбованими на солі алюмінію, такій, фосфат алюмінію. У додатковому втіленні малярійний(і) антиген(и) може(уть) бути адсорбованим(и) на суміші гідроксиду алюмінію та фосфату алюмінію. В одному втіленні малярійний антиген включає ад'ювант на основі емульсії масло-у-воді та/або похідну ліпіду А (таку, як MPL) та/або стерин (такий, як холестерин) та/або токол (такий, як альфа-токоферол) В іншому втіленні малярійний(і) антиген(и) може(уть) бути неадсорбованими на ад'юванті, наприклад, на ад'юванті на основі солі алюмінію. Кон'югати Кон'югати на основі бактеріального капсулярного сахариду згідно з винаходом можуть включати будь-який пептид, поліпептид або білок носія, що включає принаймні один Т-хелперний епітоп. Використовуваний(і) білок(білки) носія може(уть) бути вибраний(і) із групи, яка складається з: токсоїда правця, дифтерійного токсоїда, CRM197, рекомбінантного дифтерійного токсину (як описано у будь-якому з US 4,709,017, WO 93/25210, WO 95/33481 або WO 00/48638), пневмолізину (необов'язково хімічно детоксикованого або детоксикованого мутанту) з S. рпеитопіае (див. наприклад, WO 2004/081515 та посилання, які там наведені), ОМРС з N. meningitidis (ЕР 0372501), та білка D (PD) з Н. influenzae (ЕР 594610). Інші носії можуть включати синтетичні пептиди (ЕР 0378881; ЕР 0427347), білки теплового шоку (WO 93/17712; WO 94/03208), білки коклюшу (WO 98/58668; ЕР 0471177), цитокіни (WO 91/01146), лімфокіни (WO 91/01146), гормони (WO 91/01146), фактори росту (WO 91/01146), синтетичні білки, що включають + численні епітопи CD4 Т-клітин з антигенів, які мають походження від різноманітних патогенів (Falugi та ін., 2001, Eur. J. Immunol. 31:3816), пневмококового поверхневого білка PspA (WO 02/091998), білки, що поглинають залізо (WO 01/72337), токсин А або В з С difficile (WO 00/61761), пневмококовий PhtD (WO 00/37105), пенвмококовий PhtDE (наприклад, WO 01/98334 та WO 03/054007), PhtX та інші. Сахариди можуть усі перебувати на одному й тому ж носії, зокрема, усі сахариди з окремого організму, наприклад, MenA, MenC, MenW та MenY сахариди можуть усі бути кон'ю ганованими з ТТ, DT або CRM-197. Проте завдяки відомому ефекту супресії, пов'язаному з носієм, може бути бажаним, якщо у кожній з композицій згідно з винаходом сахаридні антигени, які містяться в ній ('n' ан 17 тигенів), є кон'юганованими з більше, ніж одним носієм. Таким чином, (n-1) сахаридів можуть міститися (окремо) на одному типі носія, а 1 на відмінному носії, або (n-2) на одному, а 2 на двох різних носіях, і т.д. Наприклад, у вакцині, що містить 4 бактеріальні сахаридні кон'югати, 1, 2 або усі чотири можуть бути кон'юганованими з різними носіями. Білок D, проте, може використовуватися для різних (2, 3, 4 або більше) сахаридів у композиції без помітного ефекту, асоційованого з носієм. Hib може бути присутнім як ТТ, DT або CRM197 кон'югат, a MenA, MenC, MenY та MenW можуть являти собою або ТТ, DT, CRM197 або PD кон'югати. Vi може бути присутнім як ТТ, DT або CRM197 кон'югат. Білок D є корисним носієм, оскільки він несе додатковий антиген, який може забезпечувати захист проти Н. influenzae. В одному втіленні усі сахариди є кон'юганованими з тим самим білком носія. Vi може бути кон'юганованим з білком носія, наприклад, за допомогою способу при використанні карбодіімідного (наприклад, EDAC) зв'язку (за умови, що Vi повторювана одиниця включає групи карбонової кислоти). Цього можна досягти за допомогою (і) однієї карбодіімідної реакції між СООН Vi та NH2 білка або (іі) подвійної карбодіімідної реакції, яка може проходити або між СООН Vi та NH2 гомобіфункціональної лінкерної молекули та СООН білка та NH2 гомобіфункціональної лінкерної молекули, або між СООН Vi та NH2 гетеробіфункціональної лінкерної молекули та NH2 білка та СООН гетеробіфункціональної лінкерної молекули. Кон'югація може використовуватися у поєднанні з вільним(и) білком(білками) носія. В одному втіленні, коли даний білок є присутнім як у вільній, так і у кон'юганованій формі у композиції згідно з винаходом, некон'югована форма складає не більше, ніж 5%, від загальної кількості білка носія у композиції у цілому, або в іншому втіленні є присутнім у кількості, меншій, ніж 2% за вагою. Сахарид може бути зв'язаним з білком носія за допомогою будь-якого з відомих способів (наприклад, Likhite, патент США № 4,372,945 та Armor та ін., патент США № 4,474,757) з будь-яким прийнятним лінкером, якщо це є необхідним. Типово, сахарид необхідно активувати або функціоналізувати перед кон'югацією. Активація може втягувати, наприклад, застосування агентів ціанілування, таких, як CDAP (1ціанодиметиламінопіридиній тетрафторборат) (WO 95/08348 та WO 96/29094). Реакцію ціанілування можна проводити за відносно м'яких умов, що дають змогу уникнути гідролізу чутливих до лугу сахаридів. Цей синтез дозволяє проводити безпосереднє злиття з білком носія. Інші прийнятні методики використовують карбодііміди, гідразиди, активні естери, норборан, п-нітробензойну кислоту, N-гідроксисукцинімід, S-NHS, EDC або TSTU. Зв'язування за допомогою лінкерної групи може бути проведене за допомогою будь-якого відомого способу, наприклад, при використанні процедур, описаних у US 4,882,317 та US4,695,624. Один тип зв'язування втягує відновне амінування сахариду, злиття одержаної аміногрупи з одним 97376 18 кінцем лінкерної групи на основі адипінової кислоти (ЕР 0477508, Рогго та ін, 1985, Мої. Immunol. 22:907, ЕР 0208375), а потім злиття білка з іншим кінцем лінкерної групи на основі адипінової кислоти. Інші лінкери включають В-пропіонамідо (WO 00/10599), нітрофенілетиламін (Gever та ін., 1979, Med. Microbiol. Immunol. 165:171), галоацилгаліди (US 4,057,685), глікозидні зв'зки (US 4,673,574: US 4,761,283; US 4,808,700), 6-амінокапронову кислоту (US 4,459,286), ADH (US 4,965,338), C4-C12 залишки (US 4,663,160), тощо. Як альтернативу до використання лінкера можна застосовувати безпосереднє зв'язування. Безпосереднє зв'язування з білком може включати окиснення сахариду, після чого проводять відновне амінування з біл ком, як описано, наприклад, у US 4,761,283 та US 4,356,170, або шляхом безпосередньої CDAP реакції. Після проведення кон'югації вільний та кон'югований сахариди можуть бути розділені. Існує багато прийнятних способів для такого розділення, включаючи гідрофобну хроматографію, тангенціальну ультрафільтрацію, діафільтрацію, тощо (див. також Lei та ін., 2000, Dev Biol. (Basel). 103:259; WO 00/38711; US 6,146,902). В одному втіленні якщо вакцина включає даний сахарид як у вільній, так і у кон'югованій формах, некон'юганована форма складає не більше, ніж 20% від загальної кількості цього сахариду у композиції в цілому (наприклад, ≤ 15%, ≤ 10%, ≤ 5%, ≤ 2%, ≤ 1%). Кількість сахариду, яка є здатної забезпечити захист хазяїна (ефективна кількість), може бути визначена спеціалістом в даній області техніки. В одному втіленні кожна доза буде включати 0,1-100 мкг сахариду, в іншому втіленні кожна доза буде включати 0,1-50 мкг, у додатковому втіленні кожна доза буде включати 0,1-10 мкг, ще в одному втіленні кожна доза буде включати від 1 до 5 мкг. Ад'ю ванти Вакцини згідно з винаходом можуть включати фармацевтично прийнятний наповнювач, такий, як прийнятний ад'ювант. Прийнятні ад'юванти включають сіль алюмінію, таку, як гідроксид алюмінію або фосфат алюмінію, але це також може бути сіль кальцію, заліза або цинку, або може бути нерозчинна суспензія ацилованого тирозину, або ациловані цукри, або катіонно або аніонно дериватизовані сахариди, поліфосфазени, здатні до біорозкладання мікросфери, монофосфорил ліпід A (MPL), похідні ліпіду А (наприклад, зі зниженою токсичністю), 3-О-деацилований MPL, Quil A, сапонін, QS21, токол (ЕР 0382271), неповний ад'ювант Фрейнда (Difco Laboratories, Detroit, МІ), ад'ювант 65 від Merck (Merck and Company, Inc., Rahway, NJ), AS-2 (Smith-Kline Beecham, Philadelphia, PA), CpG олігонуклеотиди, біоадгезивні агенти та мукоадгезиви, мікрочастинки, ліпосоми, композиції на основі поліоксіетиленового етеру, композиції на основі поліоксіетиленового естеру, мурамілові пептиди або сполуки амідазохінолону (наприклад, іміквімод та його аналоги). Людські імуномодулятори, прийнятні для застосування як ад'юванти у винаході, включають цитокіни, такі, як інтерлейкіни (наприклад, IL-1, IL-2, IL-4, IL-5, IL-6, IL-7, IL-12, тощо), фактор стимуляції 19 утворення колоній макрофагів (M-CSF), фактор некрозу пухлин (TNF), фактор стимуляції утворення колоній гранулоцитів-макрофагів (GM-CSF), які також можуть використовуватися як ад'юванти. В одному втіленні згідно з винаходом ад'ювантний склад композицій індукує імунну відповідь переважно ТН1 типу. Високі рівні цитокінів ТН1типу (наприклад, IFN-γ, TNFα, IL-2 та IL-12) мають тенденцію до сприятливої індукції опосередкованої клітинами імунної відповіді на введений антиген. В одному втіленні, де відповідь є переважно такою ТH1-типу, рівень цитокінів ТН1-типу буде підвищуватися у більш значній мірі, ніж рівень цитокінів ТН2-типу. Рівні цих цитокінів можуть бути легко оцінені при використанні стандартних аналізів. Для огляду родин цитокінів, див. Mosmann та Coffman, 1989, Ann. Rev. Immunol. 7:145. Відповідно до цього прийнятні ад'ювантні системи, які сприяють переважно ТН1 відповіді, включають похідні ліпіду А (наприклад, зі зниженою токсичністю), монофосфорил ліпід A (MPL) або його похідну, зокрема, 3-де-О-ацилований монофосфорил ліпід A (3D-MPL), та комбінацію монофосфорил ліпіду А, необов'язково 3-де-Оацелованого монофосфорил ліпіду А разом із сіллю алюмінію. Поліпшена система включає комбінацію монофосфорил ліпіду А та похідної сапоніну, зокрема, комбінацію QS21 та 3D-MPL, як розкрито у WO 94/00153, або менш реактогенну композицію, де QS21 пригнічується холестерином, як розкрито у WO 96/33739. Особливо потужна ад'ювантна композиція, що включає QS21, 3D-MPL та токоферол в емульсії масло-у-воді, є описаною у WO 95/17210. Вакцина може додатково включати сапонін, який може являти собою QS21. Композиція може також включати емульсію масло-у-воді та токоферол (WO 95/17210). Неметильовані олігонуклеотиди, що містять CpG WO 96/02555), є також переважними індукторами ТН1 відповіді та є прийнятними для застосування у даному винаході. Вакцини згідно з винаходом можуть також включати комбінації одного або більше ад'ювантів згідно з винаходом, які є ідентифікованими вище. Будь-який ад'ювант згідно з винаходом може бути адсорбований або поєднаний з IPV компонентом згідно з винаходом. Коли згадується гідроксид алюмінію або фосфат алюмінію, то мають на увазі усі ад'юванти на основі гідроксиду алюмінію та/або фосфату алюмінію, як описано Hem та White (Pharm Biotechnol. 1995; 6:249-276). В одному втіленні фосфат алюмінію може також відноситися до гідроксифосфату алюмінію. В іншому втіленні фосфат алюмінію має негативний заряд при значенні рН 7,4. Типово, ізоелектрична точка (рі) фосфату алюмінію дорівнює 5-7 або 6-7 або приблизно, або точно 5. У додатковому втіленні фосфат алюмінію має молярне співвідношення фосфат : алюміній, яке складає 0,3-0,9 або 0,3-0,6, або 0,8-0,9. В одному втіленні гідроксид алюмінію має позитивний заряд при значенні рН 7,4. Типово, рН гідроксиду алюмінію дорівнює 8-11, 9-11, 10-11 або приблизно або точно 11. 97376 20 Типово, коли загальний вміст алюмінію складає 200-1000 мкг, 300-900 мкг, 400-800 мкг, 500+ 700 мкг або приблизно або точно 630 мкг ΑΙ на дозу 0,5 мл. Це може бути увесь гідроксид алюмінію або увесь фосфат алюмінію. Альтернативно, 3+ вміст АІ може бути визначений у суміші гідроксиду алюмінію та фосфату алюмінію у наступних співвідношеннях: 1:8-8:1, 1:4-4:1, 3:8-8:3, 1:2-2:1 або 1:1 фосфат алюмінію : гідроксид алюмінію. В одному втіленні використовується співвідношення 12:1-4:1, 11:1-5:1, 10:1-6:1, 9:1-7:1 або 8:1 фосфату алюмінію до гідроксиду алюмінію. Незважаючи на те, що більша частина алюмінію забезпечується попередньо адсорбованими антигенами перед змішуванням з утворенням комбінаційної вакцини, деяка частина алюмінію може додаватися у вільній формі під час рецептування комбінаційної вакцини згідно з винаходом, наприклад, перед етапом доведенням рН, як описано в даній заявці. Типово, коли вміст вільного алюмінію на дозу 0,5 мл може складати 0-300 мкг, 50-250 мкг, 75-200 мкг, 100-150 мкг або приблизно, або 3+ 3+ точно 115 мкг АІ . Вільний АІ може бути повністю АІ(ОН)3 або повністю АІРО4, або сумішшю АІ(ОН)3 та АІРО4 у наступних співвідношеннях 3+ 3+ (ваг.:ваг. АІ :АІ ): 1:1-1:6, 1:1.1-1:5, 1:1.2-1:4, 1:1.3-1:3, 1:1.4-1:2, наприклад, 23/92 або 69/46 або 6:1-1:1, 5:1-1,1:1, 4:1-1,2:1, 3:1-1,3:1, 2:1-1,4:1, наприклад, 46/69 або 92/23. Альтернативно, деякі компоненти вакцин згідно з винаходом можуть бути спеціально не адсорбовані на ад'юванті, зокрема, на солях алюмінію. IPV може бути неадсорбованим або адсорбованим на АІ(ОН)3 або суміші АІ(ОН)3 та АІРО4. DT може бути адсорбованим на АІ(ОН)3 або АІРО4, ТТ може бути адсорбованим на АІ(ОН)3 або АІРО4, Pw може бути адсорбованим на або змішаний з АІРО4, PRN може бути адсорбованм на АІ(ОН)3, FHA може бути адсорбованим на АІ(ОН)3, РТ може бути адсорбованим на АІ(ОН)3, НВ може бути адсорбованим на АІРО4, Hib може бути адсорбованим на АІРО4 або неадсорбованим, Men ACWY може бути адсорбованим на АІ(ОН)3 або АІРО4 або неадсорбованим, МеnВ компонент може бути адсорбованим на АІ(ОН)3 або АІРО4 або неадсорбованим, Vi може бути адсорбованим на АІ(ОН)3 або АІРО4 або неадсорбованим, НерА може бути адсорбованим на АІ(ОН)3 або АІРО4. Антигени, які є попередньо адсорбованими на солі алюмінію, можуть бути індивідуально адсорбованими перед змішуванням. В іншому втіленні суміш антигенів може бути попередньо адсорбована перед змішуванням з додатковими ад'ювантами. В одному втіленні IPV може бути адсорбований окремо або як суміш IPV типів 1, 2 та З або коли змішується з адсорбованими D та Τ компонентами. Значення виразу "адсорбований антиген" є, наприклад, узятим для розуміння ступеня адсорбції 20%, 30%, 40%, 50%, 60%, 70%, 80% або 90% Значення термінів "фосфат алюмінію" та "гідроксид алюмінію", як використовується в даній заявці, включають усі форми гідроксиду алюмінію або фосфату алюмінію, які є прийнятними для ад'ювантизації вакцин. Наприклад, фосфат алюмі 21 нію може бути преципітатом нерозчинного фосфату алюмінію (аморфного, напівкристалічного або кристалічного), який може бути необов'язково, але не виключно, одержаний шляхом змішування розчинної солі алюмінію та солей фосфорної кислоти. "Гідроксид алюмінію" може бути преципітатом нерозчинного (аморфного, напівкристалічного або кристалічного) гідроксиду алюмінію, який може бути необов'язково, але не виключно одержаний шляхом нейтралізації розчину солей алюмінію. Особливо прийнятними є різні форми гелів гідроксиду алюмінію та фосфату алюмінію, доступні з комерційних джерел, наприклад, Alhydrogel (гідроксид алюмінію, 3% суспензія у воді) та Adjuphos (фосфат алюмінію, 2% суспензія у фізіологічному розчині), який постачається Brenntag Biosector (Denmark). Неімунологічні компоненти вакцин згідно з винаходом Вакцини згідно з винаходом будуть типово на доповнення до антигенних та ад'ювантних компонентів, згаданих вище, включати один або більше "фармацевтично прийнятних носіїв та наповнювачів", які включають будь-який наповнювач, який сам по собі не індукує продукцію антитіл, шкідливих для індивідууму, який одержує цю композицію. Прийнятні наповнювачі типово являють собою великі макромолекули, що повільно метаболізуються, такі, як білки, сахариди, полімолочні кислоти, полігліколеві кислоти, полімерні амінокислоти, амінокислотні співполімери, цукрозу (Paoletti та ін., 2001, Vaccine, 19:2118), трегалозу (WO 00/56365), лактозу та ліпідні агрегати (такі, як масляні краплі або ліпосоми). Такі носії є добре відомими середньому спеціалістові в даній галузі техніки. Вакцини також можуть містити розріджувачі, такі, як вода, фізіологічний розчин, гліцерин, і т.д. Крім того, можуть бути присутніми допоміжні речовини, такі, як змочувальні або емульгувальні агенти, речовини, які регулюють значення рН, та подібні до них. Типовий носій являє собою стерильний, апірогенний, забуферений фосфатом фізіологічний розчин. Детальне обговорення фармацевтично прийнятних наповнювачів є доступним з наступного джерела: Gennaro, 2000, Remington: The Science and Practice of Pharmacy, 20-е видання, ISBN:0683306472. Композиції згідно з винаходом можуть бути ліофілізованими або можуть знаходитися у водній формі, тобто у формі розчинів або суспензій. Рідкі композиції цього типу дозволяють вводити композиції безпосередньо з їх упаковки, без необхідності відтворення у водному середовищі та є, таким чином, ідеальними для ін'єкцій. Композиції можуть бути представлені у флаконах, або вони можуть бути представлені у вже заповнених шприцах. Шприци можуть постачатися без голок або з голками. Шприц буде включати одиничну дозу композиції, у той час, як флакон може включати одиничну дозу або кілька доз (наприклад, 2 дози). В одному втіленні доза є такою для людини. У додатковому втіленні доза є такою для дорослого, підлітка, дитини, немовляти, або людини, молодшої одного року, та може вводитися шляхом ін'єкції. 97376 22 Рідкі вакцини згідно з винаходом є також прийнятними для відновлення інших вакцин з ліофілізованої форми. Якщо вакцина використовується для такого відновлення безпосередньо перед застосуванням, то винахід забезпечує набір, який може включати два флакони, або може включати один вже заповнений шприц та один флакон, при цьому вміст шприца використовується для відновлення вмісту флакону перед ін'єкцією. Вакцини згідно з винаходом можуть бути упаковані у формі одиничної дози або у формі, що включає декілька доз (наприклад, 2 дози). Для форм, що включають кілька доз, флакони є більш бажаними у порівнянні із шприцами. Ефективні об'єми дозування можуть бути встановлені звичайними методами, але типова доза композиції для ін'єкції людині складає 0,5 мл. В одному втіленні вакцини згідно з винаходом мають значення рН від 6,0 до 8,0, В іншому втіленні вакцини згідно з винаходом мають значення рН від 6,3 до 6,9, наприклад, 6,6+0,2. Вакцини можуть бути забуферені при цьому значенні рН. Стабільне значення рН може підтримуватися при використанні буфера. Якщо композиція включає сіль гідроксиду алюмінію, то може використовуватися гістидиновий буфер (WO 03/009869). Композиція повинна бути стерильною та/або апірогенною. Композиції згідно з винаходом можуть бути ізотонічними по відношенню до людини. Вакцини згідно з винаходом можуть включати антимікробні агенти, зокрема, коли є спакованими у мультидозовому форматі. Слід уникати використання тіомерсалу, оскільки це призводить до втрати ефективності IPV компоненту. Можуть використовуватися інші антимікробні агенти, такі, як 2феноксіетанол або парабени (метил-, етил-, пропілпарабени). Будь-який консервант є присутнім на низькому рівні. Консервант може додаватися екзогенно та/або може являти собою компонент маси антигенів, які змішуються з утворенням композиції (наприклад, є присутнім як консервант в препараті антигенів коклюшу). В одному втіленні вакцини згідно з винаходом не містять тіомерсалу або є суттєво вільними від тіомерсалу. Під виразом "не містять тіомерсалу" або "є суттєво вільними від тіомерсалу" розуміють, що у заключна композиція не містить достатньої кількості тіомерсалу для того, щоб спричинити негавнийи вплив на ефективність IPV компоненту. Наприклад, якщо тіомерсал використовується під час процесу очистки Pw або поверхневого антигену гепатиту В, то він суттєво видаляється перед змішуванням з IPV. Вміст тіомерсалу у заключній вакцині повинен бути меншим за 0,025 мкг/мкг білка, 0,02 мкг/мкг білка, 0,01 мкг/мкг білка або 0,001 мкг/мкг білка, наприклад, 0 мкг/мкг білка. В одному втіленні тіомерсал не додається, а також не використовується при очистці будь-якого компоненту. Див. наприклад, ЕР 1307473 для гепатиту В та див. вище для опису процесів Pw, коли вбиті компоненти одержують у присутності тіомерсалу. Вакцини згідно з винаходом можуть включати детергент, наприклад, Твін (полісорбат), такий, як Твін 80. Детергенти у загальному випадку є присутніми на низьких рівнях, наприклад,