Спосіб і підсистема для скорочення причин виникнення нестабільності і дефектів в тонкій литій сталевій стрічці в процесі безперервного лиття з використанням спарених валків, застосування цієї підсистеми як анал

1. Спосіб скорочення причин виникнення нестабільності і дефектів в тонкій литій сталевій стрічці в процесі безперервного лиття з використанням спарених валків, що включає операції, при яких: безперервно вимірюють перший пов'язаний з силою вібрації параметр на першому кінці щітки першого ливарного прокатного валка системи ливарної машини із спареними валками і другий пов'язаний з силою вібрації параметр на такому ж першому кінці щітки другого ливарного прокатного валка згаданої системи ливарної машини із спареними валками для формування першого сигналу у часовій області і другого сигналу у часовій області, відповідно, перетворюють перший сигнал у часовій області в перший спектр у частотній області і другий сигнал у часовій області в другий спектр у частотній області, і безперервно обчислюють складове значення інтенсивності для заданого частотного діапазону з рівнів інтенсивності сигналів частотних складових від одного з першого і другого спектрів у частотній 2 (19) 1 3 рних прокатних валків, у відповідь на складове значення інтенсивності. 8. Спосіб за пп. 1-7, який відрізняється тим, що операцію перетворення здійснюють, застосовуючи метод перетворення Фур'є до сигналів у часовій області або застосовуючи метод перетворення, що використовує хвилі малої амплітуди до вказаних сигналів у часовій області. 9. Спосіб за пп. 1-8, який відрізняється тим, що додатково включає операції, при яких: безперервно вимірюють третій пов'язаний з силою вібрації параметр на протилежному другому кінці щітки першого ливарного прокатного валка і четвертий пов'язаний з силою вібрації параметр на такому ж протилежному другому кінці щітки другого ливарного прокатного валка для формування третього сигналу у часовій області і четвертого сигналу у часовій області, відповідно, перетворюють третій сигнал у часовій області у третій спектр у частотній області і четвертий сигнал у часовій області у четвертий спектр у частотній області, і безперервно обчислюють складове значення інтенсивності для заданого частотного діапазону з рівнів інтенсивності сигналів частотного компонента від одного з третього і четвертого спектрів у частотній області, присутніх в заданому частотному діапазоні. 10. Спосіб за п. 9, який відрізняється тим, що вимірювання першого пов'язаного з силою вібрації параметра здійснюють, використовуючи перший датчик, вимірювання другого пов'язаного з силою вібрації параметра здійснюють, використовуючи другий датчик, вимірювання третього пов'язаного з силою вібрації параметра здійснюють, використовуючи третій датчик, і вимірювання четвертого пов'язаного з силою вібрації параметра здійснюють, використовуючи четвертий датчик. 11. Спосіб за п. 9 або 10, який відрізняється тим, що додатково включає операції, при яких: безперервно вимірюють п'ятий пов'язаний з силою вібрації параметр на першому кінці щітки першого ливарного прокатного валка системи ливарної машини із спареними валками і шостий пов'язаний з силою вібрації параметр на такому ж першому кінці щітки другого ливарного прокатного валка згаданої системи ливарної машини із спареними валками для формування п'ятого сигналу у часовій області і шостого сигналу у часовій області, відповідно, безперервно вимірюють сьомий пов'язаний з силою вібрації параметр на протилежному другому кінці щітки першого ливарного прокатного валка і восьмий пов'язаний з силою вібрації параметр на такому ж протилежному другому кінці щітки другого ливарного прокатного валка для формування сьомого сигналу у часовій області і восьмого сигналу у часовій області, відповідно, перетворюють п'ятий сигнал у часовій області в п'ятий спектр у частотній області, шостий сигнал у часовій області в шостий спектр у частотній області, сьомий сигнал у часовій області в сьомий спектр у частотній області, восьмий сигнал у часовій області у восьмий спектр у частотній області, і 97377 4 безперервно обчислюють складове значення інтенсивності для заданого частотного діапазону з рівнів інтенсивності сигналів частотного компонента від одного із спектрів у частотній області, присутніх в заданому частотному діапазоні. 12. Застосування підсистеми скорочення причин виникнення нестабільності і дефектів в тонкій литій сталевій стрічці при здійсненні процесу безперервного лиття на ливарній машині зі спареними валками у способі за будь-яким з попередніх пунктів формули, як аналізатора дефектів лиття тонкої сталевої стрічки. 13. Підсистема для скорочення причин виникнення нестабільності і дефектів в тонкій литій сталевій стрічці при здійсненні процесу лиття у системі безперервного лиття ливарної машини із спареними валками, при цьому дана підсистема містить: перший датчик, в робочому режимі приєднаний до першого кінця першого ливарного прокатного валка системи ливарної машини із спареними валками для безперервного вимірювання першого пов'язаного з силою вібрації параметра на першому кінці першого ливарного прокатного валка в процесі лиття, другий датчик, в робочому режимі приєднаний до такого ж першого кінця другого ливарного прокатного валка системи ливарної машини із спареними валками для безперервного вимірювання другого пов'язаного з силою вібрації параметра на такому ж першому кінці другого ливарного прокатного валка в процесі лиття, і засновану на процесорі платформу, в робочому режимі підключену до першого і другого датчиків для безперервного отримання одного сигналу у часовій області від кожного з названих першого і другого датчиків, відповідно, і трансформації першого і другого сигналів у часовій області в перший і другий спектри у частотній області, відповідно, при цьому кожен перший і другий спектри відповідають першому і другому датчикам, відповідно, причому заснована на процесорі платформа здатна здійснювати для заданого частотного діапазону безперервне обчислення складового значення інтенсивності з рівнів інтенсивності сигналів частотного компонента в межах заданого частотного діапазону одного з першого і другого спектрів у частотній області. 14. Підсистема за п. 13, яка відрізняється тим, що у відповідь на складове значення інтенсивності сигналів частотного діапазону процесором на базі платформи генерується принаймні один керуючий сигнал, адаптований до коригування принаймні однієї швидкості обертання принаймні одного із згаданих першого та другого валків ливарної машини, коригування висоти ливарної ванни і сили відділення шарів сталі від ливарних валків, що діє у зазорі та прикладена в зоні між першим валком ливарної машини і другим валком ливарної машини. 15. Підсистема за п. 13, яка відрізняється тим, що додатково містить: третій датчик, в робочому режимі приєднаний до протилежного другого кінця першого ливарного прокатного валка для безперервного вимірювання третього пов'язаного з силою вібрації параметра 5 на вказаному протилежному другому кінці першого ливарного прокатного валка безперервного ливарного процесу, і четвертий датчик, в робочому режимі приєднаний до такого ж самого протилежного другого кінця другого ливарного прокатного валка для безперервного вимірювання четвертого пов'язаного з силою вібрації параметра на вказаному протилежному другому кінці другого ливарного прокатного валка безперервного ливарного процесу, при цьому заснована на процесорі платформа в робочому режимі підключена до третього і четвертого датчиків для безперервного отримання одного сигналу у часовій області від кожного з названих третього і четвертого датчиків, відповідно, і трансформації третього і четвертого сигналів у часовій області в третій і четвертий спектри у частотній області, відповідно, причому кожен третій і четвертий спектри відповідають сигналам від третього і четвертого датчиків, відповідно, при цьому заснована на процесорі платформа здатна виконувати безперервне обчислення, принаймні для одного заданого частотного діапазону, складового значення інтенсивності з рівнів інтенсивності сигналів частотного компонента в межах частотного діапазону від одного з першого, другого, третього і четвертого спектрів у частотній області. 16. Підсистема за п. 15, яка відрізняється тим, що принаймні один керуючий сигнал змінюється у відповідь на складове значення інтенсивності, при цьому даний керуючий сигнал адаптований для коригування принаймні однієї швидкості обертання принаймні одного із згаданих першого валка ливарної машини і другого валка ливарної машини, коригування висоти ливарної ванни і коригування сили відділення шарів сталі, діючої в зазорі, яка прикладена в зоні між першим валком ливарної машини і другим валком ливарної машини. 17. Підсистема за п. 16, яка відрізняється тим, що додатково включає: п'ятий датчик, в робочому режимі приєднаний до першого кінця щітки першого ливарного прокатного валка системи ливарної машини із спареними валками для безперервного вимірювання п'ятого пов'язаного з силою вібрації параметра на першому кінці щітки першого ливарного прокатного валка в процесі лиття, шостий датчик, в робочому режимі приєднаний до такого ж першого кінця щітки другого ливарного прокатного валка системи ливарної машини із спареними валками для безперервного вимірювання шостого пов'язаного з силою вібрації параметра на другому кінці щітки другого ливарного прокатного валка в процесі лиття, при цьому заснована на процесорі платформа в робочому режимі підключена до п'ятого і шостого датчиків для безперервного отримання одного сигналу у часовій області від кожного з названих п'ятого і шостого датчиків, відповідно, і трансформації п'ятого і шостого сигналів у часовій області в п'ятий і шостий спектри у частотній області, відповідно, причому кожен п'ятий і шостий спектри відповідають п'ятому і шостому датчикам, відповідно, при цьому заснована на процесорі платформа здатна безперервно виконувати обчислення, для 97377 6 заданого частотного діапазону, складового значення інтенсивності з рівнів інтенсивності ідентифікованих сигналів частотного компонента в межах заданого частотного діапазону першого, другого, третього, четвертого, п'ятого і шостого спектрів у частотній області. 18. Підсистема за п. 17, яка відрізняється тим, що принаймні один керуючий сигнал змінюється у відповідь на складове значення інтенсивності, при цьому даний керуючий сигнал адаптований для коригування принаймні одного з наступних параметрів: швидкості обертання принаймні одного з першого валка ливарної машини, другого валка ливарної машини, щітки першого ливарного прокатного валка, щітки другого ливарного прокатного валка, висоти ливарної ванни, сили вібрації, діючої в зазорі, яка прикладена в зоні між першим валком ливарної машини і другим валком ливарної машини, і сили вібрації, прикладеної принаймні до однієї з щіток ливарних прокатних валків. 19. Підсистема за п. 17, яка відрізняється тим, що додатково включає: сьомий датчик, в робочому режимі приєднаний до протилежного другого кінця щітки першого ливарного прокатного валка для безперервного вимірювання сьомого пов'язаного з силою вібрації параметра на вказаному протилежному другому кінці щітки першого ливарного прокатного валка безперервного ливарного процесу, і восьмий датчик, в робочому режимі приєднаний до такого ж самого протилежного другого кінця щітки другого ливарного прокатного валка для безперервного вимірювання восьмого пов'язаного з силою вібрації параметра на вказаному протилежному другому кінці щітки другого ливарного прокатного валка безперервного ливарного процесу, при цьому заснована на процесорі платформа в робочому режимі підключена до сьомого і восьмого датчиків для безперервного отримання одного сигналу у часовій області від кожного з названих сьомого і восьмого датчиків, відповідно, і трансформації сьомого і восьмого сигналів у часовій області в сьомий і восьмий спектри у частотній області, відповідно, причому кожен сьомий і восьмий спектри відповідають сьомому і восьмому датчикам, відповідно, при цьому заснована на процесорі платформа здатна безперервно здійснювати обчислення, для заданого частотного діапазону, складового значення інтенсивності з рівнів інтенсивності сигналів частотного компонента в межах заданого частотного діапазону з першого, другого, третього, четвертого, п'ятого і шостого, сьомого і восьмого спектрів у частотній області. 20. Підсистема за п. 19, яка відрізняється тим, що принаймні один керуючий сигнал змінюється у відповідь на складове значення інтенсивності, при цьому даний керуючий сигнал адаптований для коригування принаймні одного з наступних параметрів: швидкості обертання принаймні одного з першого валка ливарної машини, другого валка ливарної машини, щітки першого ливарного прокатного вал 7 97377 8 ка, щітки другого ливарного прокатного валка, висоти ливарної ванни, сили вібрації, діючої в зазорі, яка прикладена в зоні між першим валком ливарної машини і другим валком ливарної машини, і сили вібрації, прикладеної принаймні до однієї щітки з щіток прокатних ливарних валків. 21. Спосіб виготовлення тонкої литої стрічки методом безперервного лиття, що включає операції, при яких: a) складають пару ливарних прокатних валків із забезпеченням зони контакту між ними, b) у робочому режимі приєднують принаймні два датчики принаймні до одного кінця пари ливарних прокатних валків для безперервної генерації від датчиків принаймні двох сигналів у часовій області, що є представницькими щодо принаймні двох пов'язаних з силою вібрації параметрів, виміряних вказаними датчиками, c) складають систему подачі сталі, яка містить бокові пороги, що примикають до кінцевих ділянок зони контакту, для обмеження ливарної ванни розплавленої сталі, підтримуваної на робочих поверхнях ливарних прокатних валків, d) вводять розплавлену сталь між парою ливарних прокатних валків для формування ливарної ванни, підтримуваної на робочих поверхнях ливарних прокатних валків, обмежених боковими порогами, e) надають ливарним прокатним валкам протилежно направленого обертального руху для формування затверділих сталевих шарів на робочих поверхнях ливарних прокатних валків і тонкої литої сталевої стрічки, що проходить крізь зону контакту між ливарними прокатними валками від затверділих шарів, f) безперервно отримують сигнали у часовій області на платформі, заснованій на базі процесора, g) трансформують кожний з сигналів у часовій області у відповідний спектр у частотній області, і h) безперервно обчислюють складове значення інтенсивності для заданого частотного діапазону з рівнів інтенсивності сигналів частотного компонента, від одного із спектрів у частотній області, які присутні в заданому частотному діапазоні. 22. Спосіб виготовлення тонкої литої стрічки методом безперервного лиття, що включає операції, при яких: a) складають пару ливарних прокатних валків із забезпеченням зони контакту між ними, b) складають пару щіток ливарних прокатних валків, при цьому кожна з щіток ливарних прокатних валків примикає і здатна контактувати з одним відповідним ливарним прокатним валком із згаданої пари ливарних прокатних валків, c) у робочому режимі приєднують принаймні два датчики принаймні до одного кінця і принаймні одного з пари ливарних прокатних валків і однієї з пари щіток ливарних прокатних валків для безперервної генерації від датчиків принаймні двох сигналів у часовій області, які є представницькими щодо принаймні двох пов'язаних з силою вібрації параметрів, виміряних вказаними датчиками, d) складають систему подачі сталі, яка включає бокові пороги, що примикають до кінцевих ділянок зони контакту, для обмеження ливарної ванни розплавленої сталі, підтримуваної на робочих поверхнях ливарних прокатних валків, e) вводять розплавлену сталь між парою ливарних прокатних валків для формування ливарної ванни, підтримуваної на робочих поверхнях ливарних прокатних валків, обмежених боковими порогами, f) надають ливарним прокатним валкам протилежно направленого обертального руху для формування затверділих сталевих шарів на робочих поверхнях ливарних прокатних валків і тонкої литої сталевої стрічки, що проходить крізь зону контакту між ливарними прокатними валками від затверділих шарів, g) надають щіткам ливарних прокатних валків обертального руху щодо відповідних ливарних прокатних валків для очищення вказаних ливарних прокатних валків, h) безперервно отримують сигнали у часовій області на платформі, заснованій на базі процесора, і) трансформують кожний з сигналів у часовій області у відповідний спектр у частотній області, і j) безперервно обчислюють складове значення інтенсивності для заданого частотного діапазону з рівнів інтенсивності сигналів частотного компонента, від одного із спектрів у частотній області, які присутні в заданому частотному діапазоні. У способі безперервного лиття при виготовленні виробів з листової сталі розплавлений метал виливається безпосередньо в тонку литу стрічку за допомогою пристроїв ливарної машини. При цьому форма тонкої литої стрічки визначається ливарною формою ливарних прокатних валків, використовуваних в машині. Лита стрічка може бути піддана охолоджуванню і подальшій обробці після виходу з ливарних прокатних валків. У ливарній машині із спареними валками розплавлений метал вводиться між парою латерально встановлених ливарних прокатних валків, що обертаються в протилежних напрямках, які мають внутрішнє охолоджування для створення умов затвердівання шарів металу на поверхнях рухомих ливарних прокатних валків і їх зближення в зоні контакту ливарних прокатних валків, з метою отримання тонкої литої стрічки, що подається у напрямку вниз від зони контакту ливарних прокатних валів. У контексті даного опису термін "зона контакту" використаний для визначення загальної області, в якій ливарні прокатні валки знаходяться найближче один до одного. Розплавлений метал може бути влитий з ковша через систему подачі металу, що складається з розливного пристрою в основному розливному стакані над зоною контак 9 ту, сформувати ливарну ванну розплавленого металу, підтримувану поверхнями ливарних прокатних валків над зоною контакту валків і розповсюджувану по всій довжині зони контакту. Дана ливарна ванна звичайно обмежується відбивними пластинами або порогами, що знаходяться в ковзаючій залежності від кінцевих поверхонь ливарних прокатних валків, з метою фіксації меж обох кінців ливарної ванни. Звичайно, один з ливарних прокатних валків встановлений у фіксованій опорі (цапфі), а інший ливарний прокатний валок встановлений з можливістю обертання на опорах, які можуть переміщатися, долаючи протидію сили зміщення (зсуву), з метою надання валкам латерального руху для акомодації змін у відділенні ливарного прокатного валка і змін коливань в товщі сталі стрічки. Сила зсуву може створюватися спіральними пружинами стиснення, або, альтернативно, парою циліндр^^/гідравлічних пристроїв, що створюють тиск. Ливарна машина для виготовлення тонкої литої стрічки з пружним зсувом латерального руху ливарного прокатного валка розкрита в патенті США № 6,167,943, виданому на ім'я Fish et al. У даному пристрої зміщуювальні пружини діють між несучими пристроями валка і парою пристроїв, протидіючих осьовому зусиллю, положення яких можуть встановлюватися за допомогою функціонування пари приводних механічних затискних пристроїв, забезпечуючих таку настройку первинного стиснення пружини, при якому на обох кінцях ливарного прокатного валка забезпечуються однакові зусилля стиснення. Повинні бути забезпечені уставки положень ν несучих пристроїв валка, які згодом після початку процесу лиття регулюються так, щоб зазор між валками підтримувався по всій ширині зони контакту з метою виготовлення стрічки з постійним профілем. Проте, у міру розвитку процесу лиття, профіль стрічки неминуче буде піддаватися змінам через виникнення ексцентриситету у валках, а також через динамічні зміни, спричинені змінним тепловим розширенням та різними динамічними ефектами, Ексцентриситет в ливарних прокатних валках може призвести до зміни товщини стрічки по всій довжині стрічки. Такий ексцентриситет може виникнути або в результаті механічної обробки і складання ливарних прокатних валків, або через викривлення в гарячих ливарних прокатних валках в процесі лиття, унаслідок неоднорідного розподілу теплового потоку. Зокрема, кожен поворот ливарних прокатних валків відтворює модель змін товщини залежно від ексцентриситету в ливарних прокатних валках, причому, ця модель в стрічці повторюватиметься при кожному повороті ливарних прокатних валків. Такою моделлю, що періодично повторюється при обертанні валків, є синусоїда. Проте, існують вторинні та інші види коливань, викликані вібраціями, модель яких не є синусоїдою, безпосередньо зв'язаною із швидкістю обертання ливарних прокатних валів. Завдяки удосконаленню конструкції ливарних прокатних валків для ливарних машин із спареними валками, зокрема, завдяки наявності текстуро 97377 10 ваних поверхонь, які здатні забезпечити контроль теплового потоку в поверхні розділу між ливарними прокатними валками і ливарною ванною, з'явилася можливість досягнення різкого підвищення швидкості лиття стрічки. Проте, в процесі лиття тонкої стрічки на вищих швидкостях зростає тенденція до виникнення вібрацій як високої, так і низької частоти в системі, що може несприятливо позначитися на якості литої стрічки. Високочастотні зміни або дефекти в сталевій литій стрічці можуть виникати через високочастотні автоколивання, автоколивання середньої частоти, і спровоковані щіткові автоколивання, що виникли у збірному вузлі ливарної машини із спареними валками. Низькочастотні зміни в зразку можуть явитися причиною виникнення дефекту, що виявляється у вигляді малюнка під назвою «ялиночка» (тип дефекту стрічки, який виявляється при певних значеннях низьких частот), у вигляді білих ліній (ще один тип дефекту при низьких частотах), при цьому двічі за одне обертання спостерігалися відносні відхилення сил від заданого режиму, які також можуть мати місце у збірному вузлі ливарної машини через небажані низькочастотні вібрації. Спостерігалися також інші види дефектів. У патенті США № 6,604,569, виданому на ім'я Nikolovski et al., описано, яким чином, змінюючи швидкість обертання валків ливарної машини, можна зменшити, якщо не виключити, певні зміни в литій сталевій стрічці. Наприклад, зміни товщини, що повторюються, які виникають унаслідок ексцентриситетів в ливарних прокатних валках, можуть бути зменшені шляхом накладення моделі швидкісних змін на швидкість обертання валків. Компенсація, досягнута у такий спосіб цілком допустима, оскільки навіть незначні зміни в швидкості лиття можуть стати ефективними. Доцільність патенту Nikolovski ґрунтується на вимірюваннях товщини сталевої стрічки після її виготовлення, щоб визначити, яку компенсацію в значеннях швидкості обертання валків слід вибрати для досягнення змін в товщині стрічки, за наявності ексцентриситету валків. Проте результати вимірювання товщини тонкої литої сталевої стрічки ще не можна розглядати як пряму вказівку на процеси, які відбуваються у валках під час лиття, при цьому дані вимірювання не враховують високочастотні і низькочастотні вібрації, які можуть відбуватися в системі тонкої литої сталевої стрічки. У патенті США № 5,927,375, виданому на ім'я Damasse et al., описано процес вимірювання сили відділення сталі від валка на ливарних прокатних валках системи спарених ливарних прокатних валків і проведення досліджень при періодичних гармонійних частотах, асоційованих з обертанням ливарних прокатних валків. Пристрій за патентом Damasse контролює ексцентриситет ливарного прокатного валка відповідно до форми ливарного прокатного вала, нічого більше. У патенті Damasse нічого не сказано про вимірювання або корегування ексцентриситетів профілю стрічки, що не відносяться до ексцентриситету ливарного прокатного валка і обертання валу. Дефекти профілю стрічки можуть бути не пов'язані з формою ливарного 11 прокатного валка і обертанням валків. Вони можуть виникати через зміну теплового потоку на кожному з ливарних прокатних валків, а також через інші динамічні і коливальні явища, які можуть мати місце в системі ливарної машини. Технічна задача, на рішення якої направлено даний винахід, є створення засобів для ідентифікації і корекції різних дефектів, що зустрічаються в профілі тонкої литої стрічки, і розробка засобів, які доцільно запроваджувати в системі реального часу при здійсненні процесу лиття, що забезпечує якісну стрічку. Необхідна точна зміна в режимі реального часу зазору відділення від валка, в основному, десь декілька міліметрів або менше, щоб визначити відповідне розділення ливарних прокатних валів в зоні контакту у відповідь на ідентифіковані дефекти стрічки. Наладка зазору між ливарними прокатними валками шляхом наладки зміщуювальної сили, проти якої переміщуються ливарні прокатні валки в процесі лиття, також забезпечує акомодацію коливань в товщі стрічки, особливо при запуску процесу. Крім того, наладка швидкості процесу лиття і висоти ливарної ванни в режимі реального часу у відповідь на ідентифікацію дефектів в стрічці може забезпечити підвищення якості тонкої литої стрічки. Розкритий спосіб виготовлення тонкої литої стрічки методом безперервного лиття, включаючий операції, при яких: a) складають пару ливарних прокатних валків з формуванням зони контакту між ними, при цьому бокові пороги примикають до кінцевих ділянок зони контакту і здатні обмежувати ливарну ванну розплавленого металу, підтримуваного на робочих поверхнях ливарних прокатних валків; b) у робочому режимі підключають, принаймні, два датчики, принаймні, до одного кінця пари ливарних прокатних валків, з метою безперервної генерації від датчиків, принаймні, двох сигналів часового домену, що представляють зміряні датчиками параметри, пов'язані з силою вібрації; c) вводять розплавлену сталь між парою ливарних прокатних валків для формування ливарної ванни, підтримуваної на робочих поверхнях ливарних прокатних валків і обмеженої боковими порогами; d) надають ливарним прокатним валкам протилежно направленого обертального руху для формування затверділих металевих шарів на робочих поверхнях ливарних прокатних валків і тонкої литої сталевої стрічки, ь проходить через зону контакту між ливарними прокатними валками від затверділих шарів; е) безперервно отримують сигнали часових доменів на платформі, заснованій на базі процесора; f) трансформують кожний з сигналів часового домену в спектр частотного домену; і g) безперервно обчислюють композитне значення інтенсивності для заданого частотного діапазону з рівнів інтенсивності сигналів частотного компоненту, які присутні в заданому частотному діапазоні. Спосіб може включати операції, при яких в робочому режимі підключають датчики до обох кінців 97377 12 кожного ливарного прокатного валка, становлячих пару ливарних прокатних валів, і безперервно генерують від кожного датчика сигнали часового домену, які несуть інформацію про пов'язані з силою параметри на обох кінцях кожного ливарного прокатного валка. При цьому даний спосіб може включати операцію, при якій безперервно в робочому режимі вимірюють перший і другий параметри, пов'язані з силою, на одному кінці ливарних прокатних валків системи ливарної машини із спареними валками, а також третій і четвертий параметри, пов'язані з силою, на протилежному кінці ливарних прокатних валків системи ливарної машини із спареними валками, щоб генерувати перший сигнал часового домену, другий сигнал часового домену, третій сигнал часового домену і четвертий сигнал часового домену, відповідно. Спосіб включає також операцію, при якій трансформують перший сигнал часового домену в перший спектр частотного домену, другий сигнал часового домену в другий спектр частотного домену, третій сигнал часового домену в третій спектр частотного домену і четвертий сигнал часового домену в четвертий спектр частотного домену. Крім того, спосіб включає операцію безперервного обчислення для заданого частотного діапазону композитного значення інтенсивності з рівнів інтенсивності (рівнів яскравості) сигналів частотного компоненту, які присутні в межах заданого частотного діапазону. Обчислення композитних значень інтенсивності може бути здійснене для декількох заданих частотних діапазонів із спектрів частотного домену. Сигнали частотного компоненту можуть бути виведені на монітор оператора, який може здійснити корегування щодо сили відділення в зазорі між ливарними прокатними валками, висоти ливарної ванни та/або швидкості процесу лиття, у відповідь на безперервне обчислення композитних значень інтенсивності із заданого діапазону сигналів частотного компоненту в межах заданого частотного діапазону сформувати спектр частотного домену. Це може бути виконано, наприклад, шляхом обчислення композитних значень інтенсивності для діапазону низької частоти, наприклад, нижче 14 Гц, для діапазону середньої (проміжної) частоти, наприклад, від 14 до 52 Гц, і діапазону високої частоти, наприклад, вище за 52 Гц, щоб дати оператору можливість здійснити моніторинг композитних значень рівнів інтенсивності в межах кожного з цих частотних діапазонів. Як альтернатива, комп'ютерна програма може бути розроблена для автоматичного визначення причини дефектів у тонкій литій стрічці. Додатково або як альтернатива розкритий також спосіб зниження передумов для виникнення нестабільності і дефектів в тонкій литій металевій стрічці в процесі безперервного лиття, при якому використовують перший і другий ливарні прокатні валки і щітки першого і другого ливарних прокатних валків, встановлених для очищення робочих поверхонь ливарних прокатних валків. Спосіб включає операції, при яких в робочому режимі підключають, принаймні, два датчики, принаймні, до одного кінця щіток першого і другого ливарних прокатних валків і безперервно генерують від дат 13 чиків, принаймні, два сигнали часового домену, що представляють виміряні датчиками параметри, пов'язані з силою. Спосіб включає операцію, при якій безперервно вимірюють перший, пов'язаний з силою параметр на одному кінці щітки першого ливарного прокатного валка і другий, пов'язаний з силою параметр на такому ж самому кінці щітки другого ливарного прокатного валка системи ливарної машини із спареними валками, з метою генерації першого сигналу часового домену і другого сигналу часового домену, відповідно. Спосіб може включати, хоча це не є обов'язковим, операцію, при якій додатково безперервно вимірюють третій, пов'язаний з силою параметр на іншому кінці щітки першого ливарного прокатного валка і четвертий, пов'язаний з силою параметр на такому ж самому іншому кінці щітки другого ливарного прокатного валка, з метою генерації третього сигналу часового домену і четвертого сигналу часового домену, відповідно. Спосіб також включає трансформацію першого сигналу часового домену в перший спектр частотного домену і другого сигналу часового домену в другий спектр частотного домену, а також, за наявності генерування, третього сигналу часового домену в третій спектр частотного домену і четвертого сигналу часового домену в четвертий спектр частотного домену. Крім того, спосіб включає операцію, при якій аналізують кожний з двох або чотирьох спектрів частотного домену, з метою ідентифікації, принаймні, для одного заданого частотного діапазону композитного значення інтенсивності з сигналів частотного компоненту, присутніх в заданому частотному діапазоні із спектрів частотного домену. Обчислення композитних рівнів інтенсивності можуть здійснювати для декількох заданих частотних діапазонів із спектрів частотних доменів. Сигнали частотного компоненту можуть бути виведені на монітор оператора, при цьому оператор може здійснити корегування щодо швидкості обертання щіток ливарних прокатних валків та/або сили дії щіток ливарних прокатних валків на робочі поверхні ливарних прокатних валків у відповідь на безперервний процес обчислення для заданого частотного діапазону композитного значення інтенсивності з рівнів інтенсивності ідентифікованих сигналів частотного компоненту для заданого частотного діапазону. Це може бути виконано шляхом розділення ідентифікованого спектру частотного домену на низькочастотні сигнали, наприклад, нижчі 14 Гц, сигнали середнього діапазону, наприклад, від 14 до 52Гц і високочастотні сигнали, наприклад, вище за 52 Гц, щоб оператор зміг здійснювати моніторинг композитного значення інтенсивності для кожного з вказаних заданих частотних діапазонів. Як альтернатива, може бути застосована комп'ютерна програма для автоматичної настройки швидкості обертання щіток ливарних прокатних валків та/або тиску, що надається щітками ливарних прокатних валків на робочі поверхні ливарних прокатних валків, відповідно до наперед встановленого плану пріоритетів, з метою корегування ідентифікованих ризиків для виникнення дефектів в тонкій литій стрічці. 97377 14 Вказані вище і інші переваги а також нові ознаки, що витікають із даного винаходу, а також окремі деталі прикладу здійснення винаходу більш докладно представлені в подальшому описі з посиланнями на креслення. Фіг. 1A-1G ілюструють різні аспекти прикладу системи безперервного лиття на ливарній машині із спареними валками, в якій використані варіанти здійснення даного винаходу. Фіг. 2 представляє блок-схему, що ілюструє підсистему, використану в системі ливарної машини із спареними валками, подібну до системи ливарної машини із спареними валками на фіг. 1A1G і використовувану для зниження ризиків виникнення нестабільності і дефектів в тонкій литій металевій стрічці впродовж ливарного процесу. Фіг. 3 представляє технологічну схему, що ілюструє перший приклад здійснення способу, використаного в системі ливарної машини із спареними валками, для зниження ризиків виникнення нестабільності і дефектів в тонкій литій металевій стрічці впродовж ливарного процесу із застосуванням, принаймні, окремих частин, підсистеми на фіг.2 Фіг. 4A-4D ілюструють приклади графіків силових сигналів часового домену, виміряних підсистемою, представленою на фіг. 2 із застосуванням способу, показаного на фіг. 3. Фіг. 5A-5D ілюструють приклади графіків або діаграм спектрів частотного домену, похідних від силових сигналів часового домену, представлених на фіг. 4A-4D. Фіг. 6А-6В ілюструють приклади графіків або діаграм залежності частоти від часу і середньоквадратичної інтенсивності від часу, похідних від сигналів частотного компоненту в межах спектрів частотного домену на фіг. 5A-5D. Фіг. 7 представляє технологічну схему, що ілюструє другий приклад здійснення способу, використаного в системі ливарної машини із спареними валками, для зниження ризиків виникнення нестабільності і дефектів в тонкій литій металевій стрічці впродовж ливарного процесу із застосуванням, принаймні, окремих частин, підсистеми на фіг.2 Фіг. 8А-8В представляє технологічну схему, що ілюструє третій приклад здійснення способу виготовлення тонкої литої стрічки методом безперервного лиття. Фіг. 9 представляє приклад набору графіків або діаграм, що показують низькочастотні вібрації які можуть викликати дефекти з малюнком типу «ялиночки» в тонкій литій металевій стрічці. Фіг. 10 представляє приклад набору графіків або діаграм, що показують низькочастотні вібрації, які можуть викликати дефекти типу білих ліній в тонкій литій металевій стрічці. Фіг. 11 представляє приклад набору графіків або діаграм, що показують вібрації середньої частоти, які можуть викликати дефекти типу таких, які утворюються при використовуванні щіток, в тонкій литій металевій стрічці. Фіг. 12 представляє приклад набору графіків або діаграм, що показують високочастотні вібрації, які можуть викликати дефекти високочастотного 15 типу через декомпенсацію ексцентриситету валків або турбулентності ливарної ванни. Фіг. 13-16 ілюструють приклади наборів графіків або діаграм, що показують різні приклади низькочастотних вібрацій (lfc), вібрацій (mfc) середньої частоти, а також високочастотних вібрацій (hfc), які можуть викликати різного типа дефекти в тонкій литій сталевій стрічці. Фіг. 1А-1G ілюструють систему безперервного лиття ливарної машини, забезпеченої спареними валками, в якій використовуються приклади здійснення даного винаходу. Ливарна машина із спареними валками, позначена позицією 11, (Фіг. 1В) застосовується для виготовлення литої сталевої стрічки 12, яка проходить через герметичний кожух 10 і поступає на направляючий стіл 13 і потім до установки 14 з обтисковими (дресирувальними) валками, через які вона виходить з герметичного кожуха 10. Герметизація кожуха 10 може бути неповною, вона може бути виконана з урахуванням забезпечення умов для контролю стану атмосфери усередині кожуха і обмеження дії кисню на литу стрічку усередині кожуха, як буде описано нижче. Після виходу з герметичного кожуха 10 стрічка може проходити через інші герметичні кожухи і піддаватися в оперативному режимі гарячому плющенню і охолоджуванню, які не є предметом даного винаходу. Ливарна машина 11 із спареними валками містить пару латерально встановлених ливарних прокатних валків 22, що формують зону 15 контакту між ними, в яку розплавлений метал прямує з ливарного ковша 23 через систему 24 подачі металу. Система 24 подачі металу містить проміжний розливний пристрій 25, змінний проміжний розливний пристрій 26 і один або декілька основних розливних стаканів 27, які розташовані над зоною контакту 15. Розплавлений метал прямує на ливарні прокатні валки для формування ливарної ванни 16 на робочих поверхнях ливарних прокатних валків 22 над зоною контакту 15. Ливарна ванна розплавленої сталі, підтримувана на ливарних прокатних валках, обмежується на кінцевих ділянках ливарних прокатних валів 22 за допомогою пари перших бокових порогів 35, які приєднуються до ступінчастих кінців валків за допомогою приведення в дію пари вузлів 36 (Фіг. 1Е) гідравлічних циліндрів, що діють через штоки 50 осьового зусилля, приєднані утримувачами 37 до бокових порогів. Ливарні прокатні валки 22 забезпечені системою внутрішнього охолоджування з пристроєм 17 (Фіг. 1А) подачі хладагента, звичайно, води. Ливарні прокатні валки 22 отримують протилежно направлений обертальний рух від приводів 18, при цьому створюються умови для затвердівання шарів металу на рухомих (робочих) поверхнях ливарних прокатних валків, як тільки робочі поверхні виявляються під час руху в зоні ливарної ванни 16. Дані металеві шари поєднуються разом в зоні контакту 15, з метою виготовлення тонкої литої стрічки 12, яка прямує вниз від зони контакту 15 між валками. Проміжний розливний пристрій 25 забезпечений кришкою 28. Розплавлений метал поступає в 97377 16 проміжний розливний пристрій 25 з ковша 23 через ніс ливарного ковша 29. Розливний пристрій 25 забезпечений стопорним важелем 33 і золотниковою засувкою 34 для вибіркового відкриття і закриття вихідного отвору 31 і ефективного контролю потоку металу (витрати металу) від проміжного розливного пристрою до змінного розливного пристрою 26. Розплавлений метал тече з проміжного розливного пристрою 25 через вихідний отвір 31 через ніс ковша 32 в змінний розливний пристрій 26 (що отримав також назву розподільної місткості або перехідної деталі) і далі - до основного розливного стакану 27. Спочатку процесу лиття виготовляється недосконала коротка ділянка стрічки, оскільки режими лиття тільки стабілізуються. Після стабілізації режиму безперервного лиття ливарні прокатні валки злегка розсовуються, а потім з'єднуються разом, внаслідок чого відділяється попередній кінець стрічки і формується чистий основний кінець подальшої литої стрічки, що вказує на початок процесу лиття. Матеріал відходів потрапляє в ящик для відходів 40, розташований нижче за ливарну машину 11, що є частиною кожуха 10, як буде описано нижче. У цей же самий час плита, що гойдається, 38, (Фіг. 1D) яка в звичному стані звішується вниз від шарніра 39 у напрямку однієї з бокових сторін кожуха 10, проходить в процесі гойдання повз вихід для стрічки із зони контакту 15, щоб підвести основний кінець литої стрічки до направляльного столу 13, який подає стрічку на установку 14 з обтисковими валками. Потім плита 38 повертається назад у висяче положення, що забезпечує звисання стрічки у вигляді петлі в зоні, розташованій нижче ливарної машини, як показано на фіг. ЇВ і ID, до того, як стрічка переміститься до направляючого столу, де вона увійде в контакт з послідовністю направляльних роликів. Ливарна машина із спареними валками може відповідати типу машини, яка в деяких деталях представлена в патентах США №№ 5,184,668 і 5,277,243, при цьому на ці патенти робляться посилання у разі звернення до відповідних конструктивних ознак, які не входять в об'єм захисту даного винаходу. Стінка кожуха 10 має секцію 41, яка оточує ливарні прокатні валки 22. Кожух 10 формується з боковими пластинами 64^3абезпеченими насічками 65, виконаними для надійного прилягання до утримувачів 37 пластин бокових порогів, коли пара бокових порогів 35 притискається до кінцевих ділянок ливарних прокатних валків 22 за допомогою вузлів 36 циліндрів. Проміжні ділянки між утримувачами 37 бокових порогів і секціями 41 бокових стінок кожуха ущільнені ковзаючими ущільненнями 66 для забезпечення герметичності кожуха 10. Ущільнення 66 можуть бути сформовані джгутами з керамічного волокна або з іншого відповідного матеріалу. Вузли 36 (Фіг. 1E) циліндрів виступають назовні через секцію 41 стінки кожуха і надійно ущільнені пластинами ущільнювачів 67, примикаючими до вузлів циліндрів, для зчеплення з секцією 41 стінки кожуха, коли вузли циліндрів приводяться в дію для притиснення замикаючих ливарну ванну плас 17 тин до кінцевих ділянок ливарних прокатних валків. Вузли 36 циліндрів також переміщають вогнетривкі ковзаючі елементи 68, які, будучи приведеними в дію, закривають щілини 69 у верхній частині кожуха, крізь які бокові пороги 35 вставляються в кожух 10 і в утримувачі 37 для приєднання до ливарних прокатних валків, коли починається процес лиття. Верхню частину ущільненого кожуха 10 закривають проміжний розливний пристрій 26, утримувачі 37 бокових порогів і ковзальні елементи 68, коли вузли циліндрів приводяться в дію для забезпечення примикання бокових порогів 35 до ливарних прокатних валків 22. На фіг. 2 представлена блок-схема, що ілюструє підсистему 200, використану в системі ливарної машини із спареними валками, подібну системі 11 ливарної машини із спареними валками, представленій на фіг. 1 А-1G Підсистема 200 використовується для зниження ризиків нестабільності і дефектів в тонкій литій металевій стрічці під час лиття. Підсистема 200 включає перший датчик сили 211, в робочому режимі підключений, як правило, до упорних елементів на першій кінцевій ділянці першого ливарного прокатного валка 210 з пари ливарних прокатних валків 22. Підсистема 200 здійснює безперервне вимірювання першої сили на першій кінцевій ділянці першого ливарного прокатного валка 210 під час виконання процесу лиття. Підсистема 200 також включає другий датчик сили 221, в робочому режимі підключений до першої кінцевої ділянки, звичайно, на упорних елементах, другого ливарного прокатного валка 220 з ливарних прокатних валків 22 з першої сторони підсистеми 200, з метою безперервного вимірювання другої сили на першій кінцевій ділянці ливарного прокатного валка 220 під час здійснення процесу лиття. Як альтернатива, підсистема 200 може додатково включати третій датчик сили 212, в робочому режимі приєднаний, звично на упорних елементах, до протилежної другої кінцевої ділянки першого ливарного прокатного валка 210 з другої протилежної сторони, для безперервного вимірювання третьої сили на вказаній протилежній другій кінцевій ділянці ливарного прокатного валка 210 під час процесу лиття. Як альтернатива, підсистема 200 може включати четвертий датчик сили 222, в робочому режимі підключений, як правило, на упорних елементах, до протилежної другої кінцевої ділянки другого ливарного прокатного валка 220 для безперервного вимірювання четвертої сили на протилежній другій кінцевій ділянці другого ливарного прокатного валка 220 під час здійснення процесу лиття. Як правило, сили вимірюються в напрямку, поперечному осям ливарних прокатних валків 210 і 220, звичайно, на кінцевих ділянках першого і другого ливарних прокатних валків 210 і 220. Саме ці поперечні сили на кінцевих ділянках ливарних прокатних валків можуть бути корельованими відносно дефектів в сформованій литій металевій стрічці. Відповідно до деяких прикладів здійснення даного винаходу, тільки пара датчиків сили 211 і 97377 18 221 може бути застосована, або як альтернатива, тільки пара датчиків сили 212 і 222 може бути використана. У іншому прикладі здійснення всі чотири датчики сили 211, 212, 221, 222 застосовуються для отримання більш повного набору даних для більш точної ідентифікації і виправлення дефектів в литій стрічці. Датчики 211, 212, 221, 222 можуть містити, наприклад, датчики навантаження або датчики напруги (тензодатчики). За бажанням, можуть бути використані і інші датчики, наприклад, акселерометри, прикріплені до упорних елементів ливарних прокатних валків, або перетворювачі, які вимірюють дельта-тиск на гідравлічних циліндрах. У принципі, можуть використовуватися будь-якого типу датчики, які здатні вимірювати параметри, що мають відношення до сили (наприклад, силу, напругу, прискорення, тиск). Сигнали часового домену, виведені датчиками 211, 212, 221, 222, можуть включити аналогові електричні сигнали або цифрові електричні сигнали. Якщо сигналами сили вібрації часового домену є аналогові електричні сигнали, аналого-цифрові (A/D) конвертери 231 і 232 (і, по вибору, 233 і 234) використовуються в підсистемі 200 для перетворення аналогових сигналів у вибрані цифрові сигнали часового домену. Конвертери A/D 231-234 можуть бути частиною заснованої на процесорі платформи 230. Альтернативно, конвертери A/D 231-234 можуть займати зовнішнє положення щодо заснованої на процесорі платформи 230 описаної нижче. У будь-якому випадку, підсистема 200 також включає засновану на процесорі платформу 230, в робочому режимі підключену до двох датчиків сили 211 і 212, або двох датчиків сили 221 і 222, або до всіх цих чотирьох датчиків сили, щоб одержати один сигнал часового домену від кожного з датчиків сили і перетворити два або чотири сигнали сили часового домену в два або чотири відповідні спектри частотного домену. Кожен спектр частотного домену відповідає сигналу часового домену, що генерується одним з датчиків сили. Інформація, отримана з перетворених спектрів частотного домену, може бути відображена на дисплеї 240 оператора (тобто, користувача), який в робочому режимі підключений до заснованої на процесорі платформи 230. Оператор може здійснити певні дії у відповідь на відображені спектри частотного домену через призначений для користувача інтерфейс 250, з метою корегування швидкості обертання одного або обох ливарних прокатних валків 210 і 220, корегування висоти ливарної ванни, та/або коре рвання сили відділення в зазорі, прикладеної в зоні між ливарними прокатними валками 210 і 220. Відповідно до іншого прикладу здійснення винаходу, заснована на процесорі платформа 230 запрограмована або через програмне забезпечення, або через мікропрограмне забезпечення на автоматичний аналіз спектрів частотного домену і генерацію керувальних сигналів 281 у відповідь на виконаний аналіз. Керувальні сигнали 281 можуть використовуватися для корегування швидкості обертання першого ливарного прокатного валка 210, та/або другого ливарного прокатного валка 19 220, відповідно до вибраного прикладу здійснення винаходу. Приводи обертального руху 215 і 225 в робочому режимі підключені до першого ливарного прокатного валка 210 і до другого ливарного прокатного валка 220, відповідно. Керувальні сигнали 281 можуть бути адаптовані або змінені, для корегування швидкості обертання, як було вказано, через приводи обертального руху 215 і 225. З цією метою, приводи обертального руху 215 і 225 можуть включати схему контролю і механізми управління на додаток до власне механічних приводних механізмів. Як альтернатива або на додаток до сказаного вище, керувальні сигнали 281 можуть використовуватися для корегування висоти ливарної ванни, або сили відділення ливарного прокатного валу, або обох параметрів. Дисплей 240 може бути представлений будьяким з багатьох різних типів дисплеїв, здатних відображати текстовий і графічний матеріал. Призначений для користувача інтерфейс 250 може також включити клавіатуру, панель сенсорного екрану, або може бути представлений будь-яким іншим типом відповідного призначеного для користувача інтерфейсу. Призначений для користувача інтерфейс 250 може складати невід'ємну частину дисплею 240. Заснована на процесорі платформа може включити персональний комп'ютер (PC), робоче місце або може бути використаний будь-який інший тип заснованої на процесорі платформи, що має, принаймні, один процесор (наприклад, центральний процесор) здатний виконувати програмні команди, відповідно до різних прикладів здійснення даного винаходу. Наприклад, заснована на процесорі платформа може бути частиною системи на LabVIEW-основі, яка використовується як високошвидкісний реєстратор даних. Система LabVIEW - графічна мова програмування від організації National Instruments. Дистрибутив, включений у LabVIEW, являє собою широке операційне середовище з багатьма бібліотеками і приладовими засобами. Графічна мова має назву "G". Спочатку випущений для Apple Macintosh в 1986, LabVIEW використовується для збору даних, приладового контролю і автоматизації виробництва на безлічі заснованих на процесорі платформ, включаючи Windows Microsoft, UNIX, Linux, i Mac OS. На фіг. 3 представлена технологічна схема, що ілюструє спосіб 300, використаний в системі ливарної машини із спареними валками для зниження ризиків виникнення нестабільності і дефектів в тонкій литій стрічці в процесі лиття, завдяки використовуванню підсистеми 200, представленої на фіг. 2 відповідно до вибраного прикладу здійснення винаходу. Операції способу 300 виконуються відповідно до наведеного нижче опису. В процесі операції 310 перший, пов'язаний з силою параметр безперервно вимірюють на першій кінцевій ділянці першого ливарного прокатного валка системи ливарної машини із спареними валками, а другий пов'язаний з силою параметр безперервно вимірюють на тому ж самому першому кінці другого ливарного прокатного валка системи ливарної машини із спареними валками, генеру 97377 20 ють перший сигнал часового домену і другий сигнал часового домену, відповідно. В процесі операції 320 третій, пов'язаний з силою параметр безперервно вимірюють на протилежному другому кінці першого ливарного прокатного валка, а четвертий, пов'язаний з силою параметр безперервно вимірюють на такому ж самому протилежному другому кінці другого ливарного прокатного валка, генерують третій сигнал часового домену і четвертий сигнал часового домену, відповідно. Операція 320 є додатковою. У операції 330 перший сигнал часового домену перетворюють в перший спектр частотного домену, а другий сигнал часового домену перетворюють в другий спектр частотного домену, при цьому, на вимогу, третій сигнал часового домену перетворюють в третій спектр частотного домену, а четвертий сигнал часового домену перетворюють в четвертий спектр частотного домену. При здійсненні операції 340 композитне значення інтенсивності безперервно обчислюється для заданого частотного діапазону з рівнів інтенсивності сигналів частотного компоненту з кожного спектру частотного домену, які присутні в даному частотному діапазоні. Таким чином, принаймні, частина сигналів частотного компоненту одного із спектру частотного домену використовуються для обчислення композитного значення інтенсивності. Безперервне обчислення композитних значень інтенсивності може бути виконане для декількох заданих частотних діапазонів із спектрів частотного домену, наприклад, менше ніж 14 Гц, від 14 до 52 Гц, і вище за 52 Гц, як описано нижче. Відповідно до одного з прикладів здійснення винаходу, композитне значення інтенсивності є значенням подвійної амплітуди, обчислене з рівнів інтенсивності ідентифікованих сигналів частотного компоненту, які присутні в межах заданого частотного діапазону. Складові значення інтенсивності згодом використовуються або в ручному, або автоматичному корегуванні певних параметрів системи ливарної машини із спареними валками для зниження, якщо не усунення, ризиків виникнення дефектів в тонкій литій стрічці, як описано детальніше нижче по тексту. Як описано вище, силові сигнали часового домену генеруються двома або чотирма силовими датчиками 211, 212, 221, 222. Заснована на процесорі платформа 230 одержує силові сигнали часового домену і перетворює силові сигнали часового домену в спектри частотного домену. Заснована на процесорі платформа 230 застосовує спосіб перетворення Фур'є (наприклад, спосіб швидкого перетворення Фур'є (Fast Fourier Transform) або FFT) до силових сигналів часового домену для генерації спектрів частотного домену. Даним алгоритмом способу перетворення Фур'є є "Реальний FFT", який складає частину LabVIEW. Відповідно до альтернативних прикладів здійснення винаходу, можливі інші методики перетворення, методики перетворення з використанням хвилі малої амплітуди (процеси). Знову-таки, можуть використовуватися тільки два датчики сили (наприклад, 211 і 221), забезпечуючи два сигнали 21 часового домену і два спектри частотного домену. Має право на існування опція використовування всіх чотирьох датчиків сили 211, 221, 212, і 222, яка надає оператору або автоматизованій системі більшого набору даних для ідентифікації і зменшення кількості дефектів в литій стрічці. Фіг. 4A-4D ілюструють приклади графічного зображення сигналів сили часового домену, виміряних підсистемою 200, представленою на фіг. 2, з використанням методу 300, представленого на фіг. 3. Фіг. 4А є зразком графічного зображення, що представляє силу від датчика 211. Фіг. 4В є зразком графічного зображення, що представляє силу від датчика 212. Фіг. 4С є зразком графічного зображення, що представляє силу від датчика 221. Фіг. 4D є зразком графічного зображення, що представляє силу від датчика 222. Відповідні сигнали сили часового домену 410, 420, 430, і 440 складені з низькочастотних, средньочастотних і високочастотних сигналів різної сили або рівнів амплітуди (тобто, рівнів інтенсивності). Фіг. 5A-5D ілюструють приклади графіків або діаграм спектрів частотного домену, отриманих від сигналів сили часового домену на фіг. 4A-4D. Спектри частотного домену 510, 520, 530, і 540 є результатом процесів перетворення, виконаних заснованою на процесорі платформою 230 на фіг. 2, що впливають на відповідні сигнали 410, 420, 430, і 440 сили часового домену. Всі частотні компоненти сформовані у вказаних спектрах, а не тільки гармонійні компоненти обертання ливарних прокатних валків. Відповідно до графіків на фіг. 5A-5D, з'являються різні низькочастотні і високочастотні компоненти, які можуть бути корельовані відносно різних видів дефектів, які можуть виникати в сталевій литій стрічці, що формується, починаючи від зони контакту між ливарними прокатними валками. Графічні матеріали, що характеризують частотний домен на фіг. 5A-5D, або інша інформація, одержана із спектрів частотного домену, можуть бути виведені на дисплей 240 оператора. Таким чином, оператор може розглянути спектри до 510-540, або як альтернатива, тільки набуті композитні значення, щоб провести діагностику в режимі реального часу для ідентифікації і корегування режимів, з метою уникнення дефектів, які інакше мають бути присутні в литій стрічці. Як альтернатива, спектри частотного домену можуть бути автоматично проаналізовані заснованою на процесорі платформою 230, з метою полегшення контролю в режимі реального часу, принаймні, однієї з швидкостей обертання ливарних прокатних валів 210 та/або 220, висоти ливарної ванни та/або сили відділення в зазорі, прикладеної в зоні між ливарними прокатними валками 210 і 220. Як частина операції аналізу, можуть бути ідентифіковані індивідуальні спектральні компоненти в межах спектрів частотного домену. Наприклад, у разі необхідності, керуючі сигнали 281 можуть безперервно генеруватися і змінюватися у відповідь на композитні значення інтенсивності, а також передаватися на приводи обертального руху 215 та/або 225, з метою корегування і управління швидкістю обертання. 97377 22 Як описано вище, спектри частотного домену є конвертованими до композитних рівнів інтенсивності в межах одного або декількох заданих частотних діапазонів у межах спектрів частотного домену і не тільки гармонійних частот, пов'язаних з періодом обертання ливарних прокатних валків. Композитне значення інтенсивності безперервно обчислюється з сигналів частотного компоненту із спектру частотного домену, які присутні в межах, принаймні, заданого частотного діапазону. Іншим словом, оскільки силові сигнали часового домену одержані і приведені до спектру частотного домену, рівні інтенсивності таких спектральних компонентів в межах, принаймні, одного заданого частотного діапазону приведені (конвертовані) до єдиного композитного значення інтенсивності для заданої точки в режимі реального часу. Такий процес продовжується в часі для генерації безлічі композитних значень інтенсивності, які можуть відображатися на дисплеї оператора у вигляді графіка залежності рівня інтенсивності від часу. Метод обчислення композитного значення інтенсивності може бути вибраний з будь-якої безлічі різних методів, наприклад, з методів, подібних методам усереднювання. Композитне значення інтенсивності може бути визначене обчисленням середньоквадратичного значення (RMS) рівнів інтенсивності ідентифікованих сигналів частотного компоненту, які присутні в межах заздалегідь вибраного частотного діапазону. Відповідна математична формула (RMS) має вигляд:    1/ 2 Irms  1/ N  Xi2 де Irms являє собою величину середньоквадратичного значення інтенсивності, Χі являє собою рівень інтенсивності і-го частотного компоненту в межах заздалегідь визначеного частотного діапазону, N являє собою число частотних компонентів, присутніх у заздалегідь визначеному частотному діапазоні, де підсумовування Σ, відбувається за індексом (коефіцієнтом) і при і= від 1 до N. Як альтернатива, композитне значення інтенсивності може бути визначене обчисленням сумарно-квадратичного значення (кореню квадрата суми (RSS) рівнів інтенсивності ідентифікованих сигналів частотного компоненту, які присутні в межах заздалегідь вибраного частотного діапазону. Відповідна математична формула (RSS) має вигляд:   1/ 2 Irss   Xi2 де Irss представляє собою величину кореню квадрата суми значення інтенсивності, Xi являється рівнем інтенсивності і частотного компонента в межах заздалегідь визначеного частотного діапазону, підсумовування, Σ, виконується за індексом (коефіцієнтом) і при і= від 1 до N, де N являється числом частотних компонентів, присутніх у заздалегідь визначеному частотному діапазоні. Фіг. 6А-6В ілюструють приклади графіків залежності частоти від часу, і середньоквадратичної 23 інтенсивності від часу, похідних сигналів частотного компоненту в межах спектрів частотного домену на фіг. 5A-5D. Що стосується фіг. 6А, спектральні частотні компоненти 601, які присутні в межах заданого частотного діапазону (наприклад, від 60 до 100 Гц) відображаються в графічному вигляді в режимі реального часу. Спектральні частотні компоненти 601 є отриманими із спектрів частотного домену, які безперервно генеруються від виміряних силових сигналів в режимі реального часу (протягом часу функціонування), як описано вище. Що стосується фіг. 6В, композитне значення інтенсивності 602 (в даному випадку, середньоквадратичне значення інтенсивності RMS) знаходить своє графічне зображення в режимі реального часу. Композитні значення інтенсивності 602 є набутими із спектральних частотних компонентів 601, показаних на фіг. 6А. Тому при вивченні даних двох графічних зображень разом можна спостерігати частотні компоненти, які здатні забезпечити оптимальні величини для специфічного середньоквадратичного значення (RMS) інтенсивності в специфічний час. Наприклад, зміна в RMS інтенсивності в області 610 на фіг. 6В відбувається через частотні компоненти, присутні у області 620 на фіг. 6А. Аналогічно, зміна в RMS інтенсивності у області 630 на фіг. 6В відбувається через частотні компоненти, присутні у області 640 на фіг. 6А. Збільшення RMS рівня інтенсивності 602 під час процесу лиття може викликати дефекти в отриманій тонкій литій металевій стрічці. Коли графічне зображення RMS рівня інтенсивності 602 демонструє збільшення його значення вище певного заданого порогового рівня, оператор, що стежить за роботою системи лиття, забезпеченої спареними валками, може відкорегувати або змінити параметр системи (наприклад, швидкість обертання одного або обох ливарних прокатних валків 210 і 220), з метою приведення RMS рівня інтенсивності до нижчого значення, таким чином, усуваючи або, принаймні, зменшуючи будь-які дефекти, викликані збільшенням RMS рівня інтенсивності в межах заданого частотного діапазону, що перевіряється. Як альтернатива або на додаток до сказаного, оператор може відкорегувати висоту ливарної ванни та/або сила відділення в зазорі, прикладена між ливарними прокатними валками 210 і 220. У одному з прикладів здійснення даного винаходу заданий частотний діапазон може бути представлений одним з наступних діапазонів: приблизно, від 0 до 14 Гц, приблизно, від 14 до 52 Гц і, приблизно, вище за 52 Гц. У разі потреби, можуть бути вибрані інші частотні діапазони у відповідності до вимог інших прикладів здійснення винаходу. Дефекти, спричинені коливаннями в частотному діапазоні від 0 до 14 Гц, звичайно, включають дефекти, тип яких пов'язаний з подвійним поворотом двох валків за одне обертання (наприклад, через наявність двох частот при обертанні валків ливарної машини), дефекти типу білих ліній (наприклад, через випадкову втрату контакту ливарного прокатного валка з металом), а також дефекти з малюнком типу "ялиночки" (наприклад, через дію на сталеві прокатні валки з використанням дуже великих 97377 24 зусиль). Дефекти, викликані коливаннями в частотному діапазоні 14-52 Гц, звичайно, включають дефекти, викликані вібраціями, спровокованими дією щіток (наприклад, через частоти обертання першої і другої щіток), і високочастотні дефекти, викликані вібраціями у валках (наприклад, через дуже високі значення сил, прикладених до щіток). Дефекти, викликані коливаннями в частотному діапазоні вище за 52 Гц, звичайно, включають дефекти на їх ливарному прокатному валку, викликані некомпенсованим ексцентриситетом вала та/або турбулентністю в ливарній ванні (тобто, неадекватною подачею металу). Після цього може бути здійснена задана програма пріоритетних дій, при якій уручну або автоматично здійснюється корегування керованих параметрів, (наприклад, швидкості лиття і сили діючої в зоні зазору). Так, швидкість обертання ливарних прокатних валків може бути відкорегована спочатку в межах заданих параметрів, щоб викликати зниження явищ, пов'язаних з виникненням дефектів. Потім в межах заданих параметрів може бути відкорегована сила відділення в зазорі, з якою впливають на ливарні прокатні валки, щоб, у разі потреби, додатково забезпечувати зниження явищ, пов'язаних з виникненням дефектів. Нарешті, може бути відкорегована висота ливарної ванни в межах заданих параметрів, щоб ще більш скоротити явища, пов'язані з виникненням дефектів. Крім того, у разі потреби, можуть бути введені задані додаткові програми пріоритетів для ідентифікації і корегування дефектів в литій стрічці. На фіг. 7 представлена технологічна схема другого прикладу здійснення способу 700, використаного в системі ливарної машини із спареними валками для зниження причин виникнення нестабільності і дефектів в тонкій литій стрічці в процесі лиття при використовуванні, принаймні, частини підсистеми 200 на фіг. 2 відповідно до описаного вище. Операції способу 700 здійснюються відповідно до подальшого опису. При здійсненні операції 710 перший, пов'язаний з силою параметр безперервно вимірюється на першому кінці першої щітки ливарного прокатного валка, обслуговуючої перший ливарний прокатний валок 210, звичайно, в опорах, а другий, пов'язаний з силою параметр безперервно вимірюється на такому ж самому першому кінці другої щітки ливарного прокатного валка, обслуговуючої другий ливарний прокатний валок 220 знову-таки в опорах, з метою генерації першого сигналу часового домену і другого сигналу часового домену, відповідно. При здійсненні операції 720 третій, пов'язаний з силою параметр може безперервно вимірюватися на протилежному другому кінці щітки першого ливарного прокатного валка, звичайно, в опорах, а четвертий, пов'язаний з силою параметр безперервно вимірюється на такому ж самому другому протилежному кінці щітки другого ливарного прокатного валка, як правило, в опорах, з метою генерації третього сигналу часового домену і четвертого сигналу часового домену, відповідно. Операція 720 є додатковою операцією. При виконанні операції 730 перший сигнал часового домену перетворюється в перший спектр частотного до 25 мену, а другий сигнал часового домену перетворюється в другий спектр частотного домену, і при необхідності, третій сигнал часового домену може бути перетворений в третій спектр частотного домену, а четвертий сигнал часового домену може бути перетворений в четвертий спектр частотного домену. При здійсненні операції 740 композитне значення інтенсивності безперервно обчислюється для заданого частотного діапазону з рівнів інтенсивності сигналів частотного компоненту з, принаймні, одного із спектрів частотного домену, які присутні в межах даного частотного діапазону. Звертаючись знову до фіг. 2, відзначаємо, що підсистема 200 по вибору включає першу щітку 260 ливарного прокатного валка, примикаючу і здатну входити в контакт з робочими поверхнями першого ливарного прокатного валка 210. Так само підсистема 200 по вибору включає другу щітку 270 ливарного прокатного валка, яка примикає і здатна входити в контакт з робочими поверхнями другого ливарного прокатного валка 220. Щітки 260 і 270 можуть отримувати обертання через приводи обертального руху 265 і 275 і використовуватися для очищення поверхонь ливарних прокатних валків 210 і 220 під час здійснення процесу лиття. Приводи обертального руху 265 і 275 в робочому режимі підключаються до першої щітки 260 ливарного прокатного валка і до другої щітки 270 ливарного прокатного валка, відповідно. Керувальні сигнали 282 можуть корегувати швидкість обертання через приводи обертального руху 265 і 275. Приводи обертального руху 265 і 275 можуть включати схему управління і механізми управління на додаток до власне механічних пристроїв приводів. Можуть бути використані тільки пари датчиків сили 261 і 271, або як альтернатива, може бути використана тільки пара датчиків сили 262 і 272. Проте, на щітках 260 і 270 можуть бути використані всі чотири датчики сили при вимірюванні в напрямі, поперечному осям щіток 260 і 270. Перелік датчиків 261, 262, 271, 272 може включати датчики навантаження або датчики напруги; проте, при необхідності, можуть бути використані і інші типи датчиків, наприклад, акселерометри, прикріплені до опорних пристроїв ливарних прокатних валків, або перетворювачі, що вимірюють дельта - тиск на гідравлічних циліндрах. У принципі, можуть бути використані будь-якого типу датчики, які здатні вимірювати пов'язаний з силою параметр (наприклад, силу, напругу, прискорення, тиск). По вибору, сили можуть бути виміряні додатковими датчиками сили 261, 262, 271, і 272 по методиками, подібним методикам, які застосовуються для ливарних прокатних валків 210 і 220 з використанням датчиків сили 211, 212, 221, і 222, як описано вище. Розглянемо дві або чотири поперечні сили на кінцях щіток ливарних прокатних валків, які можуть бути корельовані відносно можливих дефектів, що формуються в литій металевій стрічці. Заснована на процесорі платформа 230 в робочому режимі підключена, принаймні, до двох з датчиків сили, як описано вище, для отримання 97377 26 одного сигналу часового домену від кожного з датчиків сили і перетворення двох або чотирьох силових сигналів часового домену в два або чотири відповідні спектри частотного домену. Кожен спектр частотного домену відповідає одному з датчиків сили. Датчики сили 261, 262, 271, і 272 в робочому режимі, по вибору, підключені до відповідних додаткових A/D (аналого-цифрових) конвертерів 235, 236, 237, і 238, відповідно, в межах заснованої на процесорі платформи 230, щоб здійснити відбір зразків і цифрове перетворення аналогових сигналів часового домену, одержаних від датчиків сили. Датчики сили 261, 262, 271, і 272 можуть вивести такі сигнали часового домену в цифровому вигляді, позбавляючи конвертери A/D необхідності в заснованій на процесорі платформі 230. Інформація від композитних значень, одержаних від спектрів частотного домену, може бути виведена оператору на дисплей 240, який в робочому режимі підключений до заснованої на процесорі платформи 230. Оператор, у відповідь на виведені на дисплей дані, через призначений для користувача інтерфейс 250 може вжити заходи для корегування швидкості обертання однієї або обох щіток 260 і 270 ливарних прокатних валів, або для корегування сил, з якими щітки 260 і 270 ливарних прокатних валів впливають на робочі поверхні ливарних прокатних валів. Заснована на процесорі платформа 230 здатна проаналізувати спектри частотного домену і генерувати керувальні сигнали 282 за наслідками аналізу. Керувальні сигнали 282 використовуються для корегування швидкості обертання щітки 260 першого ливарного прокатного валка та/або щітки 270 другого ливарного прокатного валка. Приводи обертального руху 265 і 275 можуть бути підключені до щітки 260 першого ливарного прокатного валка і до щітки 270 другого ливарного прокатного валка, відповідно. Керувальні сигнали 282 в робочому режимі можуть забезпечувати корегування швидкості обертання через приводи ι обертального руху 265 і 275, як описано вище. Як альтернатива або на додаток до вказаного вище, керувальні сигнали 282 можуть в робочому режимі коректувати сили, з якими одна або обидві щітки 260 і 270 ливарних прокатних валків впливають на робочі поверхні ливарних прокатних валків. Далі може слідувати виконання заданої програми пріоритетних дій, коли уручну або автоматично здійснюється корегування контрольованих параметрів щіток ливарних прокатних валків (таких як, швидкість обертання і прикладена сила). Наприклад, швидкість обертання щіток ливарних прокатних валків може бути спочатку відкорегована в межах заданих параметрів для скорочення пов'язаних з дефектом явищ, потім можуть бути відкореговані сили, з якими щітки ливарних прокатних валків можуть впливати в межах заданих параметрів разом з додатковим зниженням явищ, що викликають появу дефектів. При необхідності, додаткові або альтернативні запрограмовані пріоритети можуть бути використані відповідно до різних прикладів здійснення винаходу. 27 При необхідності, результуючий вивід даних, що характеризують силові сигнали часового домену від силових датчиків 261, 262, 271, 272, може включити аналогові електричні сигнали або цифрові електричні сигнали. При використовуванні аналогових електричних сигналів як силових сигналів часового домену в підсистемі 200 використовуються аналого-цифрові конвертери (A/D) 235238, з метою приведення аналогових сигналів до вибраних цифрових сигналів часового домену. Конвертери A/D 235-238 можуть бути частиною заснованої на процесорі платформи 230. Як альтернатива, конвертери AID 235-238 можуть займати зовнішнє (незалежне) положення щодо заснованої на процесорі платформи 230. Силові сигнали часового домену генеруються силовими датчиками на щітках ливарних прокатних валків подібно тому, як і сигнали часового домену, згідно описаному вище, від силових датчиків генеруються на ливарних прокатних валках. Заснована на процесорі платформа 230 отримує силові сигнали часового домену і конвертує силові сигнали часового домену у спектри частотного домену. Відповідно до одного з прикладів здійснення винаходу, заснована на процесорі платформа 230 застосовує спосіб перетворення Фур'є (наприклад, спосіб швидкого перетворення Фур'є або FFT) до силових сигналів часового домену, з метою генерації спектрів частотного домену. Відповідно до альтернативних прикладів здійснення, при бажанні, можуть бути використані інші методики перетворення, наприклад, методики перетворення, засновані на хвилі малої амплітуди. Зновутаки, можуть використовуватися тільки два силові датчики (наприклад, 261 і 271), результатом чого є два сигнали часового домену і два спектри частотного домену. Використовування всіх чотирьох силових датчиків 261, 271, 262, і 272 є опцією, що забезпечує наявність більшої кількості даних, які дозволяють точніше ідентифікувати і виправляти дефекти в литій стрічці. У одержаних спектрах частотного домену з'являються різні низькочастотні і високочастотні компоненти, які можуть бути корельовані відносно різних видів дефектів, що можуть виникнути в сталевій литій стрічці, яка формується, починаючи від зони контакту між ливарними прокатними валками. Спектри частотного домену та/або композитні значення, отримані із спектрів частотного домену, можуть бути виведені на дисплей 240 оператора. Таким чином, оператор може розглянути спектр частотного домену, вичислені композитні рівні і провести діагностику в режимі реального часу для корегування параметрів швидкості обертання і прикладених сил, що характеризують щітки ливарних прокатних валків, для виправлення дефектів, ідентифікованих в литій стрічці Як альтернатива, спектри частотного домену можуть бути автоматично проаналізовані заснованою на процесорі платформою 230, з метою полегшення контролю в режимі реального часу, принаймні, однієї з швидкостей обертання щіток 260 і 270 ливарних прокатних валів, а також контролю сили, прикладеної до щіток 260 та 270 ливарних прокатних валків, з якою вони впливають на робочі 97377 28 поверхні ливарних прокатних валків. Як частина операції аналізу, можуть бути ідентифіковані спектральні компоненти в межах спектрів частотного домену. Наприклад, при необхідності, керувальні сигнали 282 можуть безперервно генеруватися і змінюватися за наслідками аналізу спектрів частотного домену і передаватися на приводи обертального руху 265 та/або 275, з метою здійснення безперервного контролю швидкості обертання. Як описано вище, спектри частотного домену піддаються аналізу для ідентифікації, з метою обчислення композитного рівня інтенсивності для заданого частотного діапазону. Композитні значення інтенсивності безперервно обчислюються з рівнів інтенсивності сигналів ідентифікованого частотного компоненту, які присутні в межах вибраного частотного діапазону. Іншими словами, як тільки силові сигнали часового домену отримані і перетворені, композитні рівні інтенсивності спектральних компонентів спектру частотного домену в межах, принаймні, одного заданого частотного діапазону приводяться до композитного значення інтенсивності для заданої точки в режимі реального часу. Такий процес безперервно продовжується протягом тривалого проміжку часу для генерації безлічі композитних значень інтенсивності, які можуть виводитися на дисплей оператора у вигляді графіка залежності рівня інтенсивності від часу. Метод обчислення композитного значення інтенсивності відповідає методу, описаному вище в цьому документі (наприклад, RMS значення інтенсивності). Будь-яка комбінація або підмножина двох або чотирьох силових датчиків на ливарних прокатних валках або на щітках ливарних прокатних валків, або тих і інших може використовуватися, з метою генерації відповідних сигналів часового домену і спектрів частотного домену. Різні комбінації або підмножини цих чотирьох датчиків і сигналів часового домену і генерованих спектрів частотного домену, можуть виявитися більш ефективними при ідентифікації тих або інших типів дефектів в тонкій литій стрічці порівняно з іншими способами, але у принципі, чим більше даних надається різними силовими датчиками, тим точніше ідентифікуються і коректуються дефекти в литій стрічці. Звернемося до фіг. 2, два силові датчики 211 і 221 використовуються на перших кінцях ливарних прокатних валків 210 і 220 з першої сторони підсистеми 200, а два силові датчики 261 і 271 використовуються з першої сторони щіток 260 і 270 ливарних прокатних валків з першої сторони підсистеми 200. Метод 800 на фіг. 8 виконаний (тобто, здійснений) з використанням чотирьох силових датчиків 211, 221, 261, і 271. Інші чотири силові датчики 212, 222, 262, і 272 не використані в даному прикладі. Така конфігурація може бути адекватною для ідентифікації дефектів, що мають відношення до низьких частот, які можуть бути єдиною проблемою для окремого процесу лиття. Проте, у принципі, для формування відповідних сигналів часового домену і спектрів частотного домену можуть бути конфігуруванні і використані всі або будь-яка комбінація підмножини згаданих восьми датчиків (211, 212, 221, 222, 261, 262, 271, 272) (наприклад, пер 29 ший датчик, другий датчик, третій датчик, четвертий датчик, п'ятий датчик, шостий датчик, сьомий датчик, і/або восьмий датчик). Фіг. 8А-8В ілюструють технологічну схему здійснення способу 800 виготовлення тонкої литої стрічки методом безперервного лиття. При здійсненні операції 810 пару ливарних прокатних валків збирають у вузол з формуванням між ними зони контакту. При здійсненні операції 820 пару щіток ливарних прокатних валків збирають в складальний вузол таким чином, що кожна з щіток ливарних прокатних валків примикає і має нагоду контакту з одним відповідним ливарним прокатним валком з пари ливарних прокатних валків. Щітки ливарних прокатних валків можуть використовуватися, по вибору, в окремих прикладах здійсненні винаходу. При здійсненні операції 830, принаймні, два датчики в робочому режимі підключені, принаймні, до одного кінця, принаймні, одного з пари ливарних прокатних валків і однієї з пари щіток ливарних прокатних валків (опція), з метою безперервної генерації, від датчиків, принаймні, двох сигналів часового домену, представницьких, принаймні, для двох пов'язаних з силою параметрів, виміряних датчиками. При здійсненні операції 840 здійснюють складання вузла системи подачі металу, що включає бокові пороги, які примикають до кінцевих ділянок зони контакту, з метою обмеження ливарної ванни розплавленого металу, що опирається на робочі поверхні ливарних прокатних валків. При здійсненні операції 850 розплавлену сталь подають в зону між парою ливарних прокатних валків для формування ливарної ванни, що опирається на робочі поверхні робочих прокатних валків, обмежені боковими порогами. При здійсненні операції 860 ливарні прокатні валки отримують протилежно направлене обертання для формування затверділих шарів металу на поверхнях ливарних прокатних валків і тонкої литої сталевої стрічки, що проходить через зону контакт між ливарними прокатними валками з затверділих шарів (оболонки) металу. При здійсненні операції 870 щітки ливарних прокатних валків можуть обертатися щодо відповідних ливарних прокатних валків для очищення робочих поверхонь ливарних прокатних валків. При здійсненні операції 880 на заснованій на процесорі платформі безперервно отримують сигнали часового домену. При здійсненні операції 890 кожний з сигналів часового домену перетворюють у відповідний спектр частотного домену. При здійсненні операції 895 композитне значення інтенсивності безперервно обчислюють із рівнів інтенсивності сигналів частотного компоненту від, принаймні, одного із спектрів частотного домену, які присутні в межах певного частотного діапазону. Композитні значення інтенсивності згодом використовуються для корегування певних параметрів системи ливарної машини із спареними валками відповідно до наведеного вище опису, з метою зниження, якщо не усунення, ідентифікованих причин дефектів в тонкій литій стрічці. Фіг. 9 ілюструє зразковий набір графіків або діаграм 900, демонструючих низькочастотні коли 97377 30 вання 915, які можуть викликати появу дефектів, що характеризуються малюнком типу "ялиночки" в тонкій литій металевій стрічці. Низькочастотна вібрація 915 представляється у вигляді графіка залежності середньоквадратичної (RMS) інтенсивності від часу на діаграмі 910. Значення низькочастотної вібрації 915 одержують із значень інтенсивності сигналів частотного компоненту в діапазоні від приблизно 0 до 14 Гц. Відповідне графічне зображення 920 залежності частоти від часу показане відразу над графічним зображенням 910. Виміряні сили, відображені в наборі графічних матеріалів 900, вимірювалися в чотирьох кутках пари ливарних прокатних валків згідно вище описаним методикам. Як приклад можна розглянути графічний матеріал 910, з якого зрозуміло, що знадобилося, приблизно, 130 хвилин з моменту виконання деякої дії (наприклад, зміни швидкості обертання одного з ливарних прокатних валків) для зниження інтенсивності низькочастотних коливань 915, щоб уникнути дефектів з малюнком типу "ялиночки" в тонкій литій металевій стрічці. Фіг. 10А ілюструє зразковий набір графіків або діаграм 1000, демонструючих низькочастотні коливання 1015, які можуть викликати дефекти у вигляді білих ліній в тонкій литій металевій стрічці. Подібно фіг. 9, низькочастотна вібрація 1015 графічно представлена у вигляді графічного зображення 1010 RMS (середньоквадратичної) залежності від часу. Значення низькочастотної вібрації 1015 набуті із значень інтенсивності сигналів частотного компоненту в діапазоні від, приблизно, 0 до 14 Гц. Відповідне графічне зображення 1020 залежності частоти від часу показане якраз над графічним зображенням 1010. Фіг. 10А ілюструє зразковий набір графіків або діаграм 1000, демонструючих низькочастотні коливання 1015, які можуть викликати дефекти у вигляді білих ліній в тонкій литій металевій стрічці. Подібно фіг. 9, низькочастотна вібрація 1015 графічно представлена у вигляді графічного зображення 1010 RMS (середньоквадратичної) залежності від часу. Значення низькочастотної вібрації 1015 набуті із значень інтенсивності сигналів частотного компоненту в діапазоні від, приблизно, 0 до 14 Гц. Відповідне графічне зображення 1020 залежності частоти від часу показане якраз над графічним зображенням 1010. Як приклад, сила відділення в зоні зазору, прикладена в зоні між ливарними прокатними валками, може бути змінена, з метою зниження інтенсивності низькочастотної вібрації 1015. Аналогічно, фіг. 10В ілюструє зразковий набір графіків або діаграм 1050, демонструючих низькочастотні коливання 1065, які можуть викликати дефекти у вигляді білих ліній в тонкій литій металевій стрічці. Знову-таки, низькочастотна вібрація 1065 графічно представлена у вигляді графічного зображення 1060 RMS (середньоквадратичної) залежності від часу. Значення низькочастотної вібрації 1065 набуті із значень інтенсивності сигналів частотного компоненту в діапазоні від, приблизно, 0 до 14 Гц. Відповідне графічне зображення 1070 залежності частоти від часу показане якраз над графічним зображенням 1060. Як приклад, висота ливарної ванни була змінена, з метою по 31 чатку зниження інтенсивності низькочастотної вібрації 1065 за 70 хвилин. Крім того, з ливарної системи був видалений ковпак ковша, що додатково знижує низькочастотну вібрацію 1065 за 100 хвилин. Фіг. 11 ілюструє зразковий набір графіків або діаграм 1100, демонструючих коливання середньої частоти 1110, які можуть викликати в тонкій литій металевій стрічці дефекти, що виникають в результаті дії щіток. Виміряні сили, які знайшли своє віддзеркалення в наборі графічних матеріалів 1100, вимірялися в чотирьох кутках пари щіток ливарних прокатних валків відповідно до методик, описаних вище в даному документі. Як приклад, в даних умовах може бути змінена швидкість обертання однієї або обох щіток або може бути змінена сила, прикладена до щіток ливарних прокатних валків, з якими дані щітки діють на робочі поверхні ливарних прокатних валків, з метою зниження вібрацій середньої частоти, а значить і дефектів, викликаних дією даних щіток. Фіг. 12 ілюструє зразковий набір графіків або діаграм 1200, демонструючих високочастотні коливання 1215, які можуть викликати дефекти високочастотного типу через некомпенсований ексцентриситет валка та/або турбулентність в ливарній ванні. Високочастотна вібрація 1215 графічно представлена у вигляді графічного зображення 1210 RMS (середньоквадратичної) залежності від часу. Значення низькочастотної вібрації 1215 набуті із значень інтенсивності сигналів частотного компоненту в діапазоні від, приблизно, 60 до 100 Гц. Відповідне графічне зображення 1220 залежності частоти від часу показане якраз над графічним зображенням 1210. Фіг. 13-16 ілюструють зразковий набір графіків або діаграм, що демонструють різні приклади низькочастотної вібрації (lfc), вібрації середньої частоти (mfc) і високочастотної вібрації (hfc), які можуть викликати різні типи дефектів в тонкій литій сталевій стрічці. Методи і системи, описані в даному документі, можуть бути використані для зменшення таких вібрацій і пов'язаних з ними дефектів. 97377 32 Як показано на фіг. 9-16, графічні матеріали можуть містити позначення, вказуючі на присутність будь-якої низькочастотної вібрації, вібрації середньої частоти, високочастотної вібрації, вібрації, спровокованої дією щіток, вібрації, що викликає дефекти з малюнком типу «ялиночки», вібрації, що викликає дефекти типу білих ліній, вібрації, що викликають дефекти типа twice-per-roll (двічі на одному валку) або будь-які інші типи вібрацій або дефектів, які можуть бути ідентифіковані. На закінчення слід зазначити, що приклади здійснення даного винаходу демонструють способи і системи скорочення причин, що викликають нестабільність і дефекти в тонкій литій металевій стрічці під час процесу лиття з використанням системи безперервного лиття в ливарній машині із застосуванням спарених валків. У парі валків ливарної машини із спареними валками і/або у відповідних щітках безперервно вимірюють сили і, ґрунтуючись на виміряних силах, генерують спектри частотних доменів. Певні спектральні компоненти в межах спектрів частотного домену корелюють залежно від дефектів, що виникають в тонкій литій металевій стрічці.Ідентифікуючи такі спектральні компоненти і коректуючи певні параметри процесу лиття, усувають або, принаймні, знижують причини виникнення дефектів. Оскільки винахід був описаний з посиланнями на певні приклади здійснення, кваліфікованому фахівцю в даному виді техніки повинно бути зрозуміло, що в об'ємі захисту винаходу допустимі різні еквівалентні заміни, які не спотворюють суті винаходу. Крім того, допустимі різні модифікації, які не виходять за межі об'єму захисту і дозволяють адаптувати окремі ситуації і матеріали до суті винаходу. Тому слід мати на увазі, що даний винахід не зводиться тільки до розкритих прикладів здійснення, навпаки, він включає всі приклади здійснення, що підпадають під об'єм захисту, представлений ознаками, вираженими в прикладеній формулі винаходу. 33 97377 34 35 97377 36 37 97377 38 39 97377 40 41 97377 42 43 97377 44 45 97377 46 47 97377 48 49 97377 50 51 97377 52 53 97377 54 55 97377 56 57 97377 58 59 97377 60