Спосіб лікування хворих на постінсультну депресію

Спосіб лікування хворих на постінсультну депресію, що передбачає застосування антигіпокси чної, антиоксидантної судинної та ноотропної базисної терапії у поєднанні з рецептивною музикотерапією, який відрізняється тим, що пацієнти беруть безпосередню участь у складанні індивідуальних програм музикотерапії, регулюванні тривалості окремих сеансів у оптимальних часових межах кожного сеансу від ЗО до 60 хвилин 2-3 рази на день, при цьому загальний курс музикотерапії складає щонайменше 10-12 днів. Корисна модель, що заявляється, відноситься до медицини, а саме до неврології, і може бути використана як допоміжний засіб при лікуванні постінсультної депресії у хворих з призначеною базисною терапією. Дія музикою на людину відноситься до найдревніших методів лікування, що виникли одночасно з появою первісних цілителів [1]. У Біблії описується зцілення Саула від депресії Царем Давидом за допомогою гри на арфі. Лікування музикою широко застосовували Арістотель, Платон, Піфагор, Сократ, Ібн-Сіна. Засновник музикотерапії у Росії і Україні В.М. Бехтерев знаходив у музиці не лише естетичну насолоду, але і бачив у ній засіб, який можна і потрібно використовувати для нормалізації фізіологічних функцій, зняття втоми. Велике значення музиці у системі лікування хворих надавали С.С. Корсаков, А.Я. Кожевніков, М.Я. Мудров пія поєднує підходи активної і рецептивної (наприклад, музиковокалотерапія) [3]. У провідних клініках Німеччини, Великобританії, країнах Скандинавії, Японії, Австралії, США, Росії застосовують наступну методику проведення сеансів рецептивної музикотерапії, яка обрана нами за прототип: одночасно з проведенням базисної антигіпотоксичної, антиоксидантної, судинної, неотропної та антиагрегатної терапії, хворий проходить сеанси музикотерапії, при цьому пацієнт знаходиться у зручному положенні із закритими очима і прослуховує заздалегідь відібрані мелодії (найчастіше по 3 твори, або тематично завершених уривка, тривалістю по 10-15 хвилин кожний). Програми музичних творів побудовані на основі поступової зміни настрою, динаміки і темпу зважаючи на їх різне емоційне навантаження. Хворий сприймає почуту музику, не аналізуючи її. Якщо під час сеансу пацієнт відчуває дискомфорт, то відтворення даної мелодії припиняють. Заміна її на іншу відбувається в тому разі, коли вона викликає ті ж відчуття протягом наступних 2-3 прослуховувань цього уривка [4]. Але цей спосіб має недоліки, а саме: позитивна динаміка у неврологічному і психічному статусі при застосуванні програм рецептивної музикотерапії, що складаються без участі пацієнта, виражена недостатньою мірою [5]. Спосіб, що заявляється, вирішує задачу підвищити позитивну динаміку у неврологічному статусі хворих на постінсультну депресію при включенні до основного лікування з призначенням базисної судинної терапії програм рецептивної И На сьогоднішній день музикотерапія, тобто психотерапевтичний метод, що використовує музику в якості лікувального засобу, використовується в клініці у наступних формах: активній, рецептивній та інтегративній. Активна музикотерапія залучає до процесу відтворення музики самого пацієнта. Рецептивна музикотерапія передбачає процес сприйняття музики з терапевтичною метою. Вона, у свою чергу, поділяється на комунікативну (сумісне прослуховування музики спрямоване на підтримання взаєморозуміння і довіри), реактивну (спрямована на досягнення катарсису) та регулятивну (сприяє зниженню нервовопсихічного напруження). Інтегративна музикотера со CD О) 10006 музикотерапії, що складаються за безпосередньої участі пацієнта Технічний результат від виставленого завдання буде полягати в зменшенні симптомів депресії пригніченого настрою, тривоги, астенії, сльозливості, порушення концентрації уваги, іпохондричної стурбованості своїм станом, психосоматичних та психовегетативних проявів, загальмованості, що може досягати рівня псевдодеменцм чи псевдопаркінсонізму, при введенні у реабілітаційний процес програм музикотерапії з урахуванням неврологічного та психічного статусу пацієнта Поставлена задача досягається тим, що у відомому способі, який передбачає застосування базисної антиппоксичної, антиоксидантної судинної, ноотропної та антиагрегантної терапії у поєднанні з рецептивною музикотерапією, згідно корисної моделі пацієнти беруть безпосередню участь у складанні індивідуальних програм музикотерапії, регулюванні тривалості окремих сеансів у оптимальних часових межах кожного сеансу від ЗО до 60 хвилин 2-3 рази на день, при цьому загальний курс музикотерапії складає щонайменше 10-12 днів Причому мелодія, що негативно сприймається пацієнтом, одразу замінюється із його згоди на іншу До лікувальних програм можуть бути включені твори як класичної, так і духовної музики Спосіб здійснюють наступним чином хворому призначають базисну антиппоксичну, антиоксидантну судинну, ноотропну та антиагрегантну терапію у поєднанні з рецептивною музикотерапією При проведенні сеансів музикотерапії пацієнт знаходиться у зручному положенні в ліжку, на кушетці чи у кріслі у будь-якому приміщенні для відпочинку чи загальній палаті, де йому комфортно При цьому бажано закрити очі, розслабитись, можна спати Перевагу надають індивідуальним сеансам, при яких пацієнт знаходиться в окремому приміщенні, або використовує для прослуховування музики звукоізолюючі навушники Якщо проводять групове заняття, то всі хворі прослуховують відібрані із загальної згоди музичні твори разом у одному приміщенні Лікар пояснює пацієнту, що музику, яка звучить, потрібно не аналізувати, а лише слухати Із лікувальною метою застосовуються наступні класичні музичні твори 1 Шопен "Мазурка", "Прелюди", "Ноктюрн соль-мінор", 2 Штраус "Вальси", 3 Бах "Кантата 2", "Концерт ре-мінор" для скрипки, "Кантата 21", "Італійський концерт", 4 Бетховен "Місячна соната", "Симфонія лямінор", "Увертюра Едмонд", 5 Чайковський "Шоста симфонія" 3 частина, 6 Брамс "Колискова", 7 Шуберт "Аве Марія", "Вальс", 8 Дебюссі "Сяйво місяця", 9 Хачатурян "Сюїта Маскарад", 10 Гайдн "Симфонія" Крім того, пропонують записи духовних православних ПІСНОСПІВІВ Програму музикотерапії розробляють індивідуально за безпосередньої участі пацієнта, який сам обирає твори для сприймання На одному занятті рекомендують прослуховувати три-чотири твори, чи більш-менш завершених уривка (кожний по 10-15 хвилин, або таких, що загальна тривалість заняття складає 30-60 хвилин) Сеанс музикотерапії триває залежно від часу звучання Разом із тим, тривалість сеансів не є сталою величиною і м коригують залежно від ефекту та самопочуття хворого (при цьому намагаються дотримуватись оптимальних часових меж для кожного сеансу 30-60 хвилин) При недостатньому ефекті від застосовуваної терапії і згоді хворого заняття може бути подовжене, а при появі у нього відчуття втоми, напруженості, навпаки, скорочене Якщо під час сеансу пацієнт відчуває дискомфорт, тривогу, невдоволеність, сеанс переривають Музичний твір, що викликав вищезазначену реакцію, вилучають із лікувальної програми і, враховуючи побажання пацієнта, замінюють на інший Гучність відтворення звуків регулюють разом із пацієнтом так, щоб вона, залишаючись на якомога нижчому рівні, не вимагала напруження звукового аналізатора та постійної концентрації уваги і зосередження, не викликала відчуття роздратування Після прослуховування лікувальної музики відпочивають протягом 10-15 хвилин Курс музикотерапії складає, щонайменше, 1012 днів із 2-3-разовим прослуховуванням щоденно (рекомендований час - після сніданку, обіду, перед сном) Максимальна тривалість курсу необмежена Спосіб, що пропонується, був апробований у відділенні цереброваскулярної патології ЦМКЛ м Києва Було обстежено 37 хворих з постінсультною депресією, в яких разом із судинною базисною терапією застосовували рецептивну музикотерапію Історія хвороби №3220519 пацієнтки А , 53 років При поступленні в стаціонар у хворої на тлі підвищеного артеріального тиску до 170/100мм рт ст переважали синдроми пірамідної та координаторної недостатності Було діагностовано гостре порушення мозкового кровообігу у вертебральнобазилярному басейні, на тлі чого розвинулась депресія Проведена базисна антиппоксична, антиоксидантна судинна, ноотропна терапія у поєднані з рецептивною музикотерапією 2-3 рази на день (після сніданку, обіду, перед сном) 10-15 хвилин (Бетховен "Місячна соната", П І Чайковський "Шоста симфонія" 3 частина, Брамс "Колискова") 12 днів У неврологічному статусі з ознак пірамідної недостатності залишився лише рефлекс Штрюмпелля та незначна лівобічна адіадохокінезія, депресія зовсім не спостерігалась при закінченні курсу лікування Спосіб, що пропонується, був апробований у відділенні цереброваскулярної патології ЦМКЛ м Києва Було обстежено 37 хворих з постінсультною депресією, в яких разом із судинною базисною терапією застосовували рецептивну музикотерапію Після проведеного курсу лікування значно підвищилась позитивна динаміка у неврологічному і психічному статусі хворих на постінсультну депресію Зменшились симптоми депресії пригніченого настрою, тривоги, астенії, сльозливості, порушення концентрації уваги, іпохондричної стурбованості своїм станом, психосоматичних та психовегетативних проявів, загальмованості 5 10006 6 Список літератури: рамила // Журнал неврологии и психиатрии.1. Вейн A.M., Вознесенская Т.Г., Голубев В.Л., т.102, №5 -с.36-39. Дюкова Г.М. Депрессия в неврологической практи4. Михайлов В.Б. Депрессия как междисципке // Москва, 1998. линарная проблема современной медицины 2. Корсунская Л.Л., Кушнир Г.М. Депрессия у //Архів психіатрії. -2004. -т. 10, №1-с.182-184. постинсультных больных // Таврический журнал 5. Мішиєв В.Д. Сучасні депресивні розлади, психиатрии. -2003, -т.7, №2 (23), с.21-22. Керівництво для лікарів. Львів, 2004. 3. Гехт А.Б., Боголепова А.Н., Сорокина И.Б. Депрессия после инсульта: опыт применения цип Комп'ютерна верстка Л Литвиненко Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП "Український інститут промислової власності", вул Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601