Спосіб боротьби з випинанням ґрунту гірничих виробок

Реферат: Спосіб боротьби з випинанням ґрунту гірничих виробок включає принаймні на одному з боків виробки нарізування поздовжньої щілини, розміщення в ній плит, встановлення анкерів. Анкери встановлюють після розміщення плит в щілині вище плит з заведенням внутрішніх кінців анкерів у зону масиву, що не зруйнована. Після цього зовнішні кінці анкерів з'єднують стяжками з зовнішніми кінцями плит і натягують останні стяжками вверх. UA 100829 U (12) UA 100829 U UA 100829 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 Корисна модель належить до гірничої промисловості і може використовуватись при охороні підготовчих виробок, в яких ґрунт має схильність до випинання. В існуючому в теперішній час рівні техніки з [1] є відомим аналог. Цей спосіб включає встановлення анкерів. Згадана ознака збігається з суттєвими ознаками корисної моделі. Крім цього анкери встановлюють на ґрунті. Недолік аналога полягає у низькій ефективності, що пов'язано з тим, що він впливає на наслідок, а не на причину випинання ґрунту. Прототипом корисної моделі є спосіб, який відомий з [2]. Цей спосіб включає принаймні на одному з боків виробки нарізування поздовжньої щілини, розміщення в ній плит, встановлення анкерів. Ці ознаки прототипу співпадають з суттєвими ознаками корисної моделі. Крім цього анкери встановлюють на днищі щілини з проміжком між ними і низом щілини, а між анкерами і верхом щілини формують монолітне заповнення, наприклад у вигляді плит. Недолік прототипу полягає у тому, що реалізація цього способу вимагає виконання щілини підвищеної висоти. Але чим більша висота щілини, тим більший час потрібний на її виконання. При цьому в цей час в деяких випадках можливо додаткове розшарування порід в зоні перерозподілу напружень порід навколо виробки, що може знижувати ефективність способу. В основу корисної моделі поставлено задачу - підвищити ефективність способу боротьби із випинанням ґрунту гірничих виробок за рахунок зниження імовірності додаткового розшарування порід в зоні перерозподілу напружень порід навколо виробки при реалізації способу. Поставлена задача вирішується тим, що в способі боротьби з випинанням ґрунту гірничих виробок, що включає принаймні на одному з боків виробки нарізування поздовжньої щілини, розміщення в ній плит, встановлення анкерів, на відміну від прототипу - анкери встановлюють після розміщення плит в щілині вище плит з заведенням внутрішніх кінців анкерів у зону масиву, що не зруйнована, а після цього зовнішні кінці анкерів з'єднують стяжками з зовнішніми кінцями плит і натягують останні стяжками вверх. Причинно-наслідковий зв'язок між сукупністю ознак, що заявляються, та технічним результатом полягає у наступному. Внаслідок того, що анкери встановлюють після розміщення плит в щілині вище плит з заведенням внутрішніх кінців анкерів у зону масиву, що не зруйнована, а після цього зовнішні кінці анкерів з'єднують стяжками з зовнішніми кінцями плит і натягують останні стяжками вверх при реалізації способу нарізують щілину меншої висоти. При цьому на нарізування щілини потрібний менший час. Це веде до зменшення імовірності додаткового розшарування порід при реалізації способу, що підвищує ефективність способу. На кресленні, що додається, показано переріз виробки з елементами, що пояснюють суть способу. Спосіб здійснюється наступним чином. Принаймні на одному з боків 1 виробки нарізують поздовжню щілину 2 і розміщують в ній плити 3. Після цього вище плит 3 встановлюють анкери 4 з заведенням внутрішніх кінців анкерів 4 у зону масиву, що не зруйнована. Далі зовнішні кінці анкерів 4 з'єднують стяжками 5, наприклад у вигляді талрепів, з зовнішніми кінцями плит 3 і натягують плити 3 стяжками 5 вверх. При цьому в щілині 2 знизу з боку 1 виробки між плитами 3 і низом щілини 2 утворюються проміжки 6. Якщо випинання ґрунту 7 проявляє себе біля одного з боків 1 виробки - всі згадані операції виконують на цьому боці виробки. Якщо пік випинання ґрунту проявляється в середній зоні ґрунту 7 виробки - всі згадані операції виконують на двох боках 1 виробки. Плити можуть використовувати залізобетонні, гумометалеві або інші. Після реалізації способу при перерозподілі напружень уздовж боків 1 виробки - зовнішня тріщинувата зона бокових порід, що розташована вище плит 3, утримується плитами 3 за допомогою анкерів 4 і стяжок 5. Внаслідок наявності проміжків 6 зусилля від цієї зони бокових порід крізь внутрішні кінці плит 3 передаються вглиб масиву і зовнішня тріщинувата зона бокових порід, що розташована нижче плит 3, стає розвантаженою від зусиль з боку верхніх порід. Тим самим стає розвантаженою зона взаємодії нижніх порушених бокових порід боків 1 виробки з ґрунтом 7, що ліквідує умови випинання ґрунту виробки. При цьому зменшується час реалізації способу, що зменшує імовірність додаткового розшарування порід в цей час в зоні реалізації способу. Це підвищує ефективність способу боротьби з випинанням ґрунту гірничих виробок. Джерела інформації: 1. Ольденготт М., Крепление анкерами почвы выемочных штреков. - Глюкауф, 1979. - № 14. - С. 13. 2. 3аявка України на корисну модель № u 2015 00225 від 13.01.2015 р. 60 1 UA 100829 U ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 5 Спосіб боротьби з випинанням ґрунту гірничих виробок, що включає принаймні на одному з боків виробки нарізування поздовжньої щілини, розміщення в ній плит, встановлення анкерів, який відрізняється тим, що анкери встановлюють після розміщення плит в щілині вище плит з заведенням внутрішніх кінців анкерів у зону масиву, що не зруйнована, а після цього зовнішні кінці анкерів з'єднують стяжками з зовнішніми кінцями плит і натягують останні стяжками вверх. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2