Спосіб трансілюмінації м’яких тканин

Реферат: Спосіб трансілюмінації м'яких тканин, під час огляду яких здійснюють їх просвічування джерелом видимого світлового випромінювання, причому як джерело світла використовують низькоінтенсивне випромінювання напівпровідникового лазера з довжиною хвилі 660 нм, здійснюють компресію м'яких тканин випромінюючою поверхнею джерела випромінювання або пальцями руки, м'які тканини беруть у складку і проводять просвічування через складку, при цьому використовують два ідентичних джерела лазерного випромінювання, розташовані під кутом 90°-120°, з можливістю переміщення один відносно іншого в одній площині до зіткнення двох світлових плям, як в бічних променях (джерело випромінювання збоку), так і в минаючому світлі при проходженні світлового джерела за досліджуваною ділянкою. UA 100830 U (12) UA 100830 U UA 100830 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до хірургії, травматології, дерматології та онкології, а саме до неінвазивної діагностики захворювань і травм м'яких тканин. Спосіб може застосовуватися для діагностики, видалення та подальшого контролю розташування та адекватності видалення патологічних анатомічних утворень і сторонніх тел. В даний час відомі для застосовування способи діагностики патологічних змін, засновані на просвічуванні органів і тканин з використання променів білого світла, що отримали назву: діафаноскопія, просвічування або трансілюмінація органів і тканин (Караванов Г.Г. Применение операционной трансиллюминации (просвечивания) двенадцатиперстной кишки для определения проходимости фатерова соска /Журн. Хирургия. - 1965. - С. 51-53.) Трансілюмінаційна методика була застосована для дослідження низки об'єктів щелепнолицьової області стосовно до тканинних комплексів, язик, губи, вушні раковини, стінки порожнини носа, піднебіння і зуби (Лившиц Г.И. Трансиллюминационная ангиоскопия (-графия) и диагностика в челюстно-лицевой области: Автореф. дис. канд. мед. наук. - Казань, 1973. - 19 с. ). Має значення сила світлового потоку. Спостереження показали, що недостатнє по силі джерело світла не уявляє можливостей виявлення деталей структури. Разом з тим, при надмірній яскравості світла виникають світлі поля, позбавлені структурних елементів. Необхідний підбір оптимальної яскравості просвічування. При достатньої яскравості світла звичайні освітлювачі перегрівають тканини. Тривале спостереження при цьому ускладнені. Виникає необхідність використання "холодного" джерела світла. Відомим є спосіб проведення трансілюмінаційного дослідження (Пат. РФ №2160048), обраний за прототип. При якому світловод освітлювача з достатнім по інтенсивності пучком "холодного" світла (джерело світла - галогенова лампа розжарювання 24 В, 150 Β·Α), підводять з боку шкіри і оцінюють трансілюмінаційну картину. Застосування білого світла або світла під час візуальної ревізії м'яких тканин: 1. Не дозволяє достатньо повноцінно контролювати поширення і дозування світлового опромінення, що створюється потужним джерелом світлового випромінювання; 2. Змішаний характер випромінювання білого світла не дозволяє достатньо повно диференціювати виявлені патологічні утворення, такі як пухлини, сторонні тіла, паразитарну патологію, розташування судин. 3. Прямі промені світла, безконтрольно впливаючи на м'які тканини організму пацієнта, здатні до пошкоджуючої термічної дії. 4. Більша частина світлового спектра впливає на м'які тканини без ефекту візуалізації. Випромінювання ультрафіолетового і близького до нього спектра випромінювання відбивається шкірними покривами (450 нм), а інфрачервоного (понад 760 нм) проникає вглиб тканин без візуального ефекту (не сприймається людським оком). Глибина проникнення випромінювання залежить також від поглинання його різними тканинами людського організму. У науковій літературі описано феномен «оптичної прозорості живих тканин», що полягає у більш високому коефіцієнті оптичного пропускання світлового випромінювання з довжинами хвиль 0,74-3,0 мкм (740-3000 нм). (Александров М.Т. Лазерная клиническая биофотометрия (теория, эксперимент, практика). - Μ.: Техносфера, 2008. - 584 с). В діапазоні, який відповідає ближньому інфрачервоному випромінюванню, біологічні тканини вважаються оптично прозорими. Максимальна прозорість наголошується в інтервалі 0,8-1,2 мкм. Однак довжини хвиль понад 760 нм належать до інфрачервоного випромінювання і не візуалізуються людським оком, а оптичний діапазон, що сприймає людське око, знаходиться в межах від 380 до 760 нм, однак за межами діапазону 400-700 нм, спостерігається виражене зниження світлового сприйняття (Лысова Η.Φ. Возрастная анатомия, физиология и школьная гигиена. Учеб. пособие / Н.Ф. Лысова, Р.И. Айзман, Я.Л. Завьялова, В.М. Ширшова. Новосибирск: Сиб. унив. изд-во, 2010. - 398 с.). Таким чином, найбільш обґрунтованим для найбільшої глибини проникнення є застосування джерела випромінювання червоного світла, його довжини хвиль 620-740 нм (Гагарин А.П. Свет//Физическая энциклопедия / под общ. ред. Α.Μ.Прохорова. - Μ.: Советская энциклопедия, 1994. - Т. 4. - 704 с. - С. 460.) В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу трансілюмінації м'яких тканин, в якому за рахунок зміни джерела випромінювання та характеру дослідження, досягається чітко візуально визначити місце розташування і розміри сторонніх тіл, паразитарних елементів, судин, пухлинних утворень тощо, виробити подальшу хірургічну тактику, підвищити якість діагностики і подальшого хірургічного лікування. Поставлена задача вирішується в способі трансілюмінації м'яких тканин, під час огляду яких здійснюють їх просвічування джерелом видимого світлового випромінювання, згідно з корисною моделлю, як джерело світла використовують низькоінтенсивне випромінювання 1 UA 100830 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 напівпровідникового лазера з довжиною хвилі 660 нм, здійснюють компресію м'яких випромінюючою поверхнею джерела випромінювання або пальцями руки, м'які тканини беруть у складку і проводять просвічуваним через складку, при цьому використовують два ідентичних джерела лазерного випромінювання, розташовані під кутом 90-120° з можливістю переміщення один відносно іншого в одній площині до зіткнення двох світлових плям, як в бічних променях (джерело випромінювання збоку), так і в минаючому світлі при проходженні світлового джерела за досліджуваною ділянкою. Таким чином, найбільш обґрунтованим для найбільшої глибини проникнення є застосування джерела випромінювання червоного світла з довжиною хвиль 660 нм. Використання двох ідентичних джерел лазерного випромінювання, розташованих під кутом 90°-120°, що переміщуються один відносно іншого в одній площині до зіткнення двох світлових плям, забезпечує найкращу візуалізацію. Компресія м'яких тканин, випромінюючою поверхнею джерела випромінювання або пальцями руки, дозволяє збільшити глибину проникнення лазерного променя до 3 см, а утворення складки з м'яких тканин дозволяє покращити візуалізацію. Освітлювання утворень як в бічних променях (джерело випромінювання збоку), так і в минаючому світлі при проходженні світлового джерела за досліджуваною областю дає змогу покращити візуалізацію. Спосіб здійснюється наступним чином. Пацієнту після візуального огляду м'яких тканин та виявлення необхідної для обстеження області проводять просвічування (трансілюмінацію) м'яких тканин, використовуючи як джерело низькоенергетичне лазерне випромінювання. Параметри випромінювання лазерного випромінювача наступні: довжина хвилі 660 нм, потужність випромінювання до 50 мВт. Світло лазера доставляється до м'яких тканин безпосередньо, шляхом компресії лазерної апертури і поверхні шкіри, діаметр лазерної апертури мінімальний, що дозволяє розцінювати його як точкове джерело монохроматичного, когерентного світла з певною довжиною хвилі і контрольованої потужністю випромінювання. Доза лазерного випромінювання, поглинутого тканинами пацієнта, контролюється таймером. Захист очей персоналу і пацієнта здійснюється застосуванням спеціальних захисних окулярів. Явища, що спостерігались при використанні методу: 1. Ознака локальної темної плями при сторонньому тілі або при фрагментованому кістковому уламку. 2. Ознака чіткої межі поглинання світа при надходженні апертури випромінювача над кордоном (краєм) стороннього тіла. 3. Ознака подвійного контуру, яке спостерігається, коли у рані є більш щільне стороннє тіло (метал) та менш щільне (текстиль). 4. Ознаки судинного рисунку та судин новоутворень шкіри та підшкірної клітковини. Обмеження способу: за допомогою запропонованого способу можливо проводити візуалізацію в межах шкіри і підшкірно - жирової клітковини до фасції, а також емпірично виявлено обмеження по глибині візуалізації до 2-2,5 см без компресії, до 3 см з компресією. Спосіб застосовувався практично: для діагностики сторонніх тіл і патологічних утворень м'яких тканин із застосуванням лазерних променів для просвічування тканин, в даний час застосовується в хірургічному відділенні клініки торако-абдомінальної хірургії Військовомедичного клінічного Центру Північного регіону Міністерства оборони України. Приклад 1. Поранений С., 26 років, доставлений у Військово-медичний клінічний центр Північного регіону МО України (ВМКЦ ПнР) санітарним транспортом ВМКЦ ПнР 15.01.2015 року. Скарги на ниючий біль в ділянці рани на правій гомілці. З анамнезу з'ясовано, що зі слів пораненого близько 30 годин тому він потрапив під артилерійський обстріл при виконанні завдань антитерористичної операції (АТО). Діагноз при надходженні: вогнепальне осколкове сліпе поранення м'яких тканин правої гомілки. Поранений госпіталізований у хірургічне відділення клініки торако-абдомінальної хірургії ВМКЦ ПнР. При огляді в області зовнішньої поверхні середньої третини правої гомілки візуалізується рана з нерівними краями розміром 1,51 см. При рентгенографії правої гомілки в двох проекціях (комплекс рентгенівський діагностичний КРД-50 «INDIASCOP-01» (ООО «Квант»)) на ділянці задньо-зовнішньої поверхні середньої третини правої гомілки визначається стороннє тіло неправильної форми з нерівними краями розміром 0,71,2 см. Орієнтовна глибина розташування стороннього тіла за даними рентгенографічного дослідження близько 2,0 см. Кістково-деструктивних змін не виявлено. При ультразвуковому дослідженні м'яких тканин правої гомілки (прилад ультразвуковий скануючий «Ultima PA» (Radmir), датчик конвексний С15/60 ЕР, 3,5 МГц) локалізовано стороннє тіло розміром 0,51,0 см високої ультразвукової 2 UA 100830 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 щільності з траком дистального посилення за ним. Виконана розмітка на шкірі з визначенням місць найбільш близького розташування вказаного стороннього тіла. Виконана трансілюмінація м'яких тканин правої гомілки з використанням низькоінтенсивного лазерного випромінювання апарату "Ліка-терапевт М" (параметри випромінювання: довжина хвилі 660 нм, потужність випромінювання 50 мВт). В результаті застосування запропонованого способу виявлена чітка об'ємна локалізація і розміри стороннього тіла. Дані трансілюмінаційної візуалізації виявилися більш точними в порівнянні з даними розмітки найбільш близьких точок намічених при ультразвуковому дослідженні, дозволяють візуалізувати стороннє тіло, а не його проекцію на шкіру і вибрати найбільш оптимальний оперативний доступ до нього. Поранений оперований під місцевим знеболенням (розчин новокаїну 0,5 % - 40,0), виконана первинна хірургічна обробка рани та вилучення стороннього тіла. Під час первинної хірургічної обробки рани під контролем запропонованого методу (трансілюмінаційної візуалізації) вилучено стороннє тіло - металевий осколок неправильної форми з гострими краями 0,81,40,4 см. Перебіг раннього післяопераційного періоду без ускладнень. Загоєння рани вторинним натягом. На 6 добу накладені вторинні шви. Загоєння рани вторинним натягом. Контрольний огляд через 1 місяць: загальний стан задовільний. Скарг не пред'являє. Місцево: в ділянці середньої третини правої гомілки візуалізується незміцнілий післяопераційний рубець розміром 20,3 см, гладкий, м'який, еластичний, легко зміщується. Приклад 2. Хворий Α., 72 років, пенсіонер Міністерства оборони України. Звернувся до хірурга ВМКЦ ПнР зі скаргами на наявність утворення в області шиї 21.01.2015 року. З анамнезу вияснено, що утворення у хворого біля 5 років, поступово збільшується в розмірах. При огляді в області задньої поверхні шиї на рівні проекції 5-7 шийного хребця визначається утворення розміром 57 см щільно-еластичної консистенції, важко зсувається, помірно безболісне при пальпації. Госпіталізований в плановому порядку у хірургічне відділення клініки торако-абдомінальної хірургії ВМКЦ ПнР. Діагноз при надходженні: ліпома (фіброма?) м'яких тканин задньої поверхні шиї. При ультразвуковому дослідженні м'яких тканин шиї (прилад ультразвуковий скануючий «Ultima PA» (Radmir), датчик конвексний С1-5/60 ЕР, 3,5 МГц) по дорсальній поверхні шиї виявлено однорідне утворення рівномірної невисокою ехогенності з чітким контуром. Виконана трансілюмінація м'яких тканин за пропонованим способом за допомогою низькоінтенсивного лазерного випромінювання апарату "Ліка-терапевт М" (параметри випромінювання: довжина хвилі 660 нм, потужність випромінювання 50 мВт). За допомогою методу візуалізується однорідне утворення розміром 57 см, вільно пропускає світлове випромінювання, освітлювання рівне без ділянок затемнень. Хворий оперований під місцевим знеболенням (розчин новокаїну 0,5 % - 80,0), над місцем найбільшого випинання розрізом до 3 см виконаний розріз і подальше видалення утворення. Перебіг післяопераційного періоду без ускладнень. Шви зняті на 7 добу. Рана загоїлася первинним натягом. Контрольний огляд через 1 місяць: Загальний стан задовільний. Результати гістологічного дослідження: ліпома. Місцево: в області задньої поверхні шиї незміцнілий післяопераційний рубець розміром 30,5 см гладкий, еластичний, легко зміщується, при пальпації безболісний. За вказаним способом проведена діагностика патологічних утворень м'яких тканин у 38 пацієнтів. У 21 пацієнта виявлені і вилучені сторонні тіла, у 14 - ліпоми, у 2 - тромбофлебіт поверхневих вен нижніх кінцівок, у 1 пацієнта виявлено філяріоз шкіри. Ускладнень і побічних реакцій в результаті застосування методу не виявлено. Таким чином, представлені спостереження свідчать, що виконання трансілюмінації м'яких тканин запропонованим способом можливо і доцільно. Використання способу трансілюмінації м'яких тканин дозволяє поліпшити топічну діагностику та місцеву візуалізацію, проводити оперативні втручання під контролем трансілюмінації та проводити контроль виконання оперативного втручання. Безпосередні результати застосування запропонованого способу добрі. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 55 60 Спосіб трансілюмінації м'яких тканин, під час огляду яких здійснюють їх просвічування джерелом видимого світлового випромінювання, який відрізняється тим, що як джерело світла використовують низькоінтенсивне випромінювання напівпровідникового лазера з довжиною хвилі 660 нм, здійснюють компресію м'яких тканин випромінюючою поверхнею джерела випромінювання або пальцями руки, м'які тканини беруть у складку і проводять просвічування через складку, при цьому використовують два ідентичних джерела лазерного випромінювання, 3 UA 100830 U розташовані під кутом 90°-120°, з можливістю переміщення один відносно іншого в одній площині до зіткнення двох світлових плям, як в бічних променях (джерело випромінювання збоку), так і в минаючому світлі при проходженні світлового джерела за досліджуваною ділянкою. 5 Комп’ютерна верстка А. Крулевський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 4