Спосіб для остеотомії при ринопластиці

Спосіб для остеотомії при ринопластиці, що включає передопераційну розмітку на носі, з позначенням операційних розрізів, векторів остеотомії та переміщення, гідропрепарування, відшарування, мобілізацію кісток, остеотомію, тракцію в медіальному напрямку та фіксацію здавлюючою пов'язкою, який відрізняється тим, що додатково шляхом перпендикулярної перфорації у шаховому порядку, із залученням кісткових щипців, здійснюється підокісний перелом кісток носа. Корисна модель відноситься до медицини, переважно до пластичної хірургії, і може бути використана для зміни ширини носу і поліпшення обличчя. Відомий спосіб та пристрій для остеотомії при ринопластиці, що містить передопераційну розмітку на носі, з позначенням операційних розрізів, векторів остеотомії та переміщення, гідропрепаровки, відшарування, мобілізацію кісток, остеотомію, тракцію в медіальному напрямку та фіксацію здавлюючою пов'язкою, у відповідності з яким, шляхом поперечної остеотомії пласким долотом здійснюється повна мобілізація й рухомість кісток носа [1]. Сукупність цих дій приводить до порушення процесів репарації кісткової тканини, шкіри та підшкірно-жирової клітковини, що значно підвищує ризик повторного зміщення кісткових фрагментів, ураження м'яких тканин та гнійно-септичних післяопераційних ускладнень. Це зумовлено тим, що під час остеотомії застосовується пласке долото, що приводить до формування широкої зони пересічення, ураження м'яких тканин та слизистої. Все це зумовлює низьку ефективність вищенаведеного способу. Причиною, що стримує досягнення очікуваного технічного результату є косметичний дефект у вигляді зміщених кісткових фрагментів, девиації зовнішнього носа, грубого підшкірного рубця, довгострокових набряків, що призводить до подовження строків післяопераційної реабілітації. Відомий спосіб та пристрій для остеотомії при ринопластиці, що містить передопераційну розмітку на носі, з позначенням операційних розрізів, векторів остеотомії та переміщення, гідропрепаровки, відшарування, мобілізацію кісток, остеотомію, тракцію в медіальному напрямку та фіксацію здавлюючою пов'язкою, у відповідності з яким, шляхом поперечної остеотомії пласкою пилкою здійснюється повна мобілізація й рухомість кісток носа [2]. Сукупність цих дій призводить до додаткового дефекту тканини на товщину пилки, зруйнування кісткових тканин, порушення процесів репарації кісткової тканини, шкіри та підшкірно-жирової клітковини, що значно підвищує ризик повторного зміщення кісткових фрагментів, ураження м'яких тканин та гнійно-септичних післяопераційних ускладнень. Це зумовлено тим, що під час остеотомії проводиться маніпулювання в хірургічно небезпечній ділянці, підвищується травматичність операції за рахунок застосування пласкої пилки, що призводить до формування широкої зони зсічення, ураження м'яких тканин та слизистої. Все це зумовлює низьку ефективність вищенаведеного способа. Причиною, що стримує досягнення очікуваного технічного результату є косметичний дефект у вигляді зміщених кісткових фрагментів, девиації зовнішнього носа, грубого підшкірного рубця, довгострокових набряків, що призводить до подовження строків післяопераційної реабілітації. Означені заходи, безумовно, є малоефективними у порівнянні з рішенням задачі, що заявляється. Найбільш близьким до корисної моделі, що заявляється, є спосіб та пристрій для остеотомії при ринопластиці, що містить передопераційну розмітку на носі, з позначенням операційних розрізів, векторів остеотомії та переміщення, гідропрепаровки, відшарування, мобілізацію кісток, остеотомію, тракцію в медіальному напрямку та фіксацію здавлюючою пов'язкою, що містить поступову остеотомію пласким долотом, причому вздовж основи лобних відростків верхньої щелепи до внутрішнього кута ока остеотомію виконують під кутом 45°, а в ділянці кореня носа долото повертають назовні та паралельно площині лиця де й закінчують остеотомію [3]. Це дозволяло розробити оптимальний спосіб остеотомії при ринопластиці з одержанням більш кращого косметичного ефекту. Але відоме рішення задачі також стримує досягнення очікуваного технічного результату, бо при виконанні остеотомії залучається пласке долото, що призводить до порушення процесів репарації кісткової тканини, шкіри та підшкірно-жирової клітковини, повторного зміщення кісткових фрагментів, ураження м'яких тканин та гнійносептичних післяопераційних ускладнень, що зумовлює низьку ефективність вищенаведеного способу остеотомії при ринопластиці. В основу корисної моделі поставлено задачу створити такий спосіб для остеотомії при ринопластиці, при якому шляхом перпендикулярної перфорації у шаховому порядку, із залученням кісткових щипців, здійснюється підокісний перелом кісток носу, що забезпечує підвищення ефективності при використанні. Вищезазначений технічний результат досягається тим, що при використанні відомого способу для остеотомії при ринопластиці, що містить передопераційну розмітку на носі, з позначенням операційних розрізів, векторів остеотомії та переміщення, гідропрепаровки, відшарування, мобілізацію кісток, остеотомію, тракцію в медіальному напрямку та фіксацію здавлюючою пов'язкою, додатково шляхом перпендикулярної перфорації у шаховому порядку, із залученням кісткових щипців, здійснюється підокісний перелом кісток носу. Створений спосіб для остеотомії при ринопластиці дозволяє отримати максимальний косметичний ефект, скоротити терміни післяопераційної реабілітації у значно більшій мірі (на 85-95%) ніж за прототипом при мінімальній операційній травмі та зменшити потенційну можливість як ранніх, так і пізніх післяопераційних ускладнень. Відомості, що підтверджують можливість здійснення корисної моделі з досягненням вищезазначеного технічного результату полягають в наступному. На фіг. схематично зображений вигляд пристрою для остеотомії при ринопластиці кісткових щипців. Для здійснення способу за кілька годин до 10117 операції виконується маркірування майбутніх розрізів і остеотомії. При здійсненні способу остеотомії при ринопластиці після гідропрепаровки оперувальної зони виконується мобілізація кістково-хрящових структур носа. Зупинка кровотечі з відносно великих судин виконується за допомогою електрокоаугляції. По лінії остеотомії проводиться перпендикулярна перфорація кісток носа в шаховому порядку із залученням оригінального пристрою - кісткових щипців (фіг). Тракція та підокісний перелом кісток носа. Операцію закінчують класично з накладанням косметичних швів, носових турунд, та гіпсової імобілізуючої пов'язки строком на 7-10 діб. Приклад. Пацієнтка 45 років. Клінічний діагноз: естетична деформація носа. Передопераційна підготовка. Маркіровка розрізів та остеотомії. Під ендотрахеальним наркозом після обробки операційного поля Sol.spiriti 70% та гідропрепаровки Sol.NaCI 0,9% - 400,0 мл та розчином адреналіну 0,4 мл виконується відшарування шкірно-жирового шматка в намічених межах. Зупинка кровотечі з відносно великих судин виконується за допомогою електрокоаугуляції. Мобілізація кістково-хрящових структур носа. Прямим долотом проводимо видалення кістково-хрящової горбинки носа. По лінії остеотомії проводимо перпендикулярну перфорацію кісток носа в шаховому порядку із залученням оригінального пристрою - кісткових щипців. Тракція та підокісний перелом кісток носа. Корекція рашпилем. Раньова поверхня оброблена фізіологічним розчином. Косметичний шов. Носові ходи тампоновані турундами з емульсією синтоміцину 1%. Гіпсова пов'язка. Сукупність вищеозначених заходів дозволяє одержати зменшення травматичності остеотомії, інтраопераційної крововтрати, виключити повторне зміщення кістних уламків, завдяки виконанню перфораційних отворів по лінії остеотомії з залученням кісткових щипців, що сприяє значному підвищенню косметичного ефекту, зменшенню післяопераційних ускладнень і скороченню термінів післяопераційної реабілітації. Тож, заходи заявника, що запропоновані у корисній моделі, значно перевершують досягнення об'єктів-аналогів, що дозволяє отримати максимальний косметичний ефект, скоротити терміни післяопераційної реабілітації та зменшити потенційну можливість як ранніх, так і пізніх післяопераційних ускладнень, що підтверджується прикладом конкретного використання. Джерела інформації: 1. Фришберг И.А. Косметические операции на лице, 1969 г. -с. 71-72. 2. Фришберг И.А. Косметические операции на лице, 1969 г. -с. 68. 3. Езрохш В.М., Нікітін А.А. Фіксація кісткових структур носа при лікування деформацій / Анали пластичної хірургії. - 2000 р. - № 3. - С. 13-15. 10117 Фіг. Комп'ютерна верстка М. Клюкін Підписне Тираж 26 прим. Міністерство освіти і науки України Державний департамент інтелектуальної власності, вул. Урицького, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП."Український інститут промислової власності", вул. Глазунова, 1, м. Київ - 4 2 , 01601