Спосіб діагностики атипових форм мікозів шкіри

Реферат: Спосіб діагностики мікозів шкіри включає визначення збудника за мікроскопічними ознаками. Для діагностики атипових форм мікозів шкіри видову приналежність збудника додатково визначають ПЛР-дослідженням. Виділення ДНК з осередків ураження проводять фенольним способом. Після чого проводять ампліфікацію отриманого ДНК з використанням специфічних праймерів: після початкової денатурації протягом 3 хвилин при 95 °C проводять 25-30 циклів: 95 °C - 15 секунд, 50 °C - 10 секунд, 60 °C - 4 хвилини. Після закінчення ампліфікації проводять детекцію продуктів реакції електрофорезом в 1,5 % гелі агарози в трис-ацетатному буфері з 0,5 мМ етидіуму броміду, протягом 15 хвилин, після чого аналізують за допомогою трансілюмінатора зі світлом з довжиною хвилі 310 нм. При позитивному результаті виявляють амплікони певної величини; залежно від розміру амплікона визначають видову приналежність грибка. UA 102072 U (12) UA 102072 U UA 102072 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а саме до дерматології, і може бути використаною для діагностики атипових форм мікозів шкіри. Мікози є одними з основних інфекційних захворювань шкіри, що здебільшого зумовлені дерматоміцетами. В останній час спостерігається зростання захворюваності на мікози шкіри і зростання кількості форм з атиповим перебігом. Ці форми можуть стимулювати різноманітні дерматози: атопічний дерматит, червоний вовчак, папулонекротичний туберкульоз шкіри, стафілодермії, дерматит Дюрінга та ін. Осередки ураження можуть досягати генералізованих форм, перебігати з вираженим ексудативним компонентом та значним гіперкератозом. Зростання кількості пацієнтів з атиповими формами мікозів і негативними результатами мікологічного дослідження зумовлює необхідність розробки більш досконалих методів діагностики грибкових уражень шкіри. Найчастіше для діагностики мікотичних уражень шкіри використовуються мікроскопічний та культуральний способи. Найближчий аналог до корисної моделі є існуючий комплекс мікологічної діагностики, що включає два етапи: мікроскопічне дослідження, яке підтверджує або спростовує наявність збудника інфекції, та подальше культуральне дослідження, яке конкретизує природу збудника. При культуральному дослідженні матеріал засівається на живильне середовище і культивується протягом 5-14 діб і на підставі вивчення форми, характеру поверхні, кольору колонії та їх мікроскопічних особливостей діагностується видова приналежність збудника [Панкратов В.Г. Дерматомикозы в практической работе врача первичного звена / В.Г. Панкратов // Здравоохранение (Минск). -2013. -№ 4. -С. 39-45; Сергеев В.Ю. Дерматофитии: новое в диагностике, терапии и профилактике наиболее распространенных микозов человека / В.Ю. Сергеев, А.Ю. Сергеев // Дерматология. Приложение к журналу Consilium Medicum. - 2008. - № 1. - С. 30-35]. Проте найближчий аналог не позбавлений недоліків. Культуральний спосіб діагностики потребує багато часу, йому притаманна низька чутливість, особливо при гострих і атипово перебігаючих формах мікозу шкіри. Мікроскопічний метод дослідження досить часто дає хибний результат, навіть при наявності клінічної симптоматики. В основу корисної моделі поставлена задача підвищення точності та прискорення отримання результатів діагностики мікозів шкіри з атиповим перебігом. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб діагностики мікозів шкіри, що включає визначення збудника за мікроскопічними ознаками, згідно з корисною моделлю, для діагностики атипових форм мікозів шкіри видову приналежність збудника додатково визначають ПЛРдослідженням, при цьому виділення ДНК з осередків ураження проводять фенольним методом, після чого проводять ампліфікацію отриманого ДНК з використанням специфічних праймерів: після початкової денатурації протягом 3 хвилин при 95 °C проводять 25-30 циклів: 95 °C - 15 секунд, 50 °C - 10 секунд, 60 °C - 4 хвилини; після закінчення ампліфікації проводять детекцію продуктів реакції електрофорезом в 1,5 % гелі агарози в трис-ацетатному буфері з 0,5 мМ етидіуму броміду, протягом 15 хвилин, після чого аналізують за допомогою трансілюмінатора зі світлом з довжиною хвилі 310 нм; при позитивному результаті виявляють амплікони певної величини; залежно від розміру амплікона визначають видову приналежність грибка. При здійсненні корисної моделі відбувається підвищення точності та прискорення отримання результатів діагностики мікозів шкіри з атиповим перебігом, обумовлений тим, що спосіб дозволяє уникнути низької чутливості та хибних результатів при обстеженні хворого. Корисну модель виконують наступним чином. Визначення збудника за мікроскопічними ознаками виконують за стандартним способом. Далі видову приналежність збудника визначають ПЛР-дослідженням. Виділення ДНК з осередків ураження проводять фенольним методом, після чого проводять ампліфікацію отриманого ДНК з використанням специфічних праймерів: після початкової денатурації протягом 3 хв. при 95 °C проводять 25-30 циклів: 95 °C - 15 с, 50 °C - 10 с, 60 °C - 4 хв. Після закінчення ампліфікації проводять детекцію продуктів реакції електрофорезом в 1,5 % гелі агарози в трис-ацетатному буфері з 0,5 мМ етидіуму броміду, протягом 15 хв., після чого аналізують за допомогою трансілюмінатора зі світлом з довжиною хвилі 310 нм. При позитивному результаті виявляють амплікони певної величини. Залежно від розміру амплікона визначають видову приналежність грибка. Корисна модель пояснюється її клінічним застосуванням. Приклад 1. Хворий С., 52 роки, звернувся до лікаря у зв'язку з висипами у пахово-стегнових складках та на внутрішніх поверхнях стегон. Осередок ураження займав 2/3 поверхні стегон, мав чіткі контури яскраво-червоного кольору з вираженим ексудативним компонентом. При мікроскопічному дослідженні грибки не знайдені. Хворому було призначено дослідження ПЛР, 1 UA 102072 U 5 10 15 20 при якому було виявлено амплікон розміром 366 н.п., що відповідає ДНК грибків виду Trichophyton rubrum. Пацієнту було призначено адекватну терапію. Приклад 2. Хворий П., 68 років, звернувся зі скаргами у зв'язку з ураженням підошов, де на фоні гіперемії, лущення спостерігався значно виражений гіперкератоз майже на всій поверхні підошов. При мікроскопічному дослідженні грибки не знайдені. Хворому було призначено дослідження ПЛР, при якому було виявлено амплікон розміром 700 н.п., що відповідає ДНК пангрибкових праймерів. Пацієнту було призначено адекватну терапію. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ Спосіб діагностики мікозів шкіри, що включає визначення збудника за мікроскопічними ознаками, який відрізняється тим, що для діагностики атипових форм мікозів шкіри видову приналежність збудника додатково визначають ПЛР-дослідженням, при цьому виділення ДНК з осередків ураження проводять фенольним способом, після чого проводять ампліфікацію отриманого ДНК з використанням специфічних праймерів: після початкової денатурації протягом 3 хвилин при 95 °C проводять 25-30 циклів: 95 °C - 15 секунд, 50 °C - 10 секунд, 60 °C 4 хвилини; після закінчення ампліфікації проводять детекцію продуктів реакції електрофорезом в 1,5 % гелі агарози в трис-ацетатному буфері з 0,5 мМ етидіуму броміду, протягом 15 хвилин, після чого аналізують за допомогою трансілюмінатора зі світлом з довжиною хвилі 310 нм; при позитивному результаті виявляють амплікони певної величини; залежно від розміру амплікона визначають видову приналежність грибка. Комп’ютерна верстка Л. Литвиненко Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2