Спосіб лієнопексії в процесі виконання лапароскопічної лівобічної адреналектомії

Реферат: Спосіб лієнопексії в процесі виконання лапароскопічної лівобічної адреналектомії включає виконання адреналектомії з мобілізацією селезінкового кута товстої кишки та його "відворотом" в медіальному напрямі і частковою мобілізацією комплексу селезінки і хвоста підшлункової залози, з подальшим видаленням пухлини надниркової залози. На заключному етапі оперативного втручання листки очеревини, які розсічені в місці мобілізації селезінки та хвоста підшлункової залози, зшивають двома або трьома вузловими швами, селезінку та хвіст підшлункової залози підтягують в черевній порожнині згідно з доопераційним топографоанатомічним розташуванням і фіксують у лівому верхньому квадранті черевної порожнини. UA 102427 U (12) UA 102427 U UA 102427 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до галузі медицини, а зокрема хірургії, і може використовуватись для відновлення топографічного розташування селезінки порушеного під час виконання лапароскопічної лівобічної адреналектомії. Лівобічна лапароскопічна адреналектомія пов'язана з великими труднощами виконання і травматичністю, зокрема, магістральних судин і життєво важливих органів - селезінки, підшлункової залози, товстого кишечнику. Загальновідоме оперативне втручання при лівобічній адреналектомії з трансочеревинного доступу супроводжується перетином ободово-діафрагмальної зв'язки, мобілізацією селезінкового кута товстої кишки з його "відворотом" в медіальному напрямі, після розсічення парієнтальної очеревини, мобілізують селезінку та хвіст підшлункової залози. Останні під силою тяжіння "падають" донизу, відтягують м'які навколишні тканини, що дає доступ до візуалізації лівої надниркової залози та надниркової центральної вени. Надалі виконують видалення пухлини надниркової залози, без подальшої лієнопексії [Грубнік В.В. Ендоскопічна адреналектомія та її можливості в лікуванні різних захворювань наднирників / В.В. Грубнік, В.В. Ільяшенко, С.В. Полтавець // Шпитальна хірургія. - 2004. - №2. – С. - 67-69]. В післяопераційному періоді, не зафіксована селезінка, викликає відчуття дискомфорту та "блукання" внутрішніх органів в черевній порожнині, що спричиняє прояви психічної лабільності пацієнта, подовжується період одужання, що може спричинити ризик виникнення ускладнень. Способів спленопексії, при виконанні лапароскопічної лівобічної адреналектомії, як у літературі, так і в патентній документації не виявлено. В основу даної корисної моделі поставлено задачу розробити спосіб лієнопексії в процесі виконання лапароскопічної лівобічної адреналектомії шляхом інтраопераційної фіксації листків парієнтальної очеревини, що дозволить знизити післяопераційні ускладнення, котрі подовжують період одужання, усугубляють перебіг реабілітації основного захворювання через прояви психічної лабільності пацієнта з відчуття дискомфорту та "блукання" внутрішніх органів в черевній порожнині, спричиняють розвиток спайкового процесу. Спосіб не травматичний, не потребує наявності ексклюзивних навичок хірурга, простий у виконанні. Поставлена задача вирішується тим, що в способі, який включає виконання адреналектомії з мобілізацією селезінкового кута товстої кишки та його "відворотом" в медіальному напрямі і частковою мобілізацією комплексу селезінки і хвоста підшлункової залози, з подальшим видаленням пухлини надниркової залози, згідно з даною корисною моделлю, на заключному етапі оперативного втручання виконують лієнопексію - листки очеревини, які розсічені в місці мобілізації селезінки та хвоста підшлункової залози, зшивають двома або трьома вузловими швами, селезінку та хвіст підшлункової залози підтягують в черевній порожнині згідно з доопераційним топографо-анатомічним розташуванням і фіксують у лівому верхньому квадранті черевної порожнини. До даного рішення автори дійшли вивчаючи досвід проведення близько 300 лівобічних адреналектомій та аналізуючи власну техніку виконання оперативних втручань з урахуванням післяопераційних ускладнень і скарг пацієнтів. Отриманий технічний результат зводиться до зниження частоти розвитку таких післяопераційних ускладнень, як психо-соматичних розладів у хворих, пов'язаних з відчуттям переміщення внутрішніх органів під час зміни положення тіла та зменшення розвитку спайкового процесу, пов'язаного з перитонізацією черевної порожнини. Спосіб виконують наступним чином. Лівобічну лапароскопічну адреналектомію виконують трансочеревинним доступом. Хворий займає положення лежачи на правому боку. Для створення порожнини, по лівій середньоключичній лінії, під реберною дугою вколюють голку Вереша, через яку в черевну порожнину вводять до 3-4-х літрів вуглекислого газу (внутрішньочеревний тиск 12 мм водн. ст.). Далі загальноприйнятий хід втручання. Виконують мобілізацію селезінкового кута товстого кишечнику. Після розсікання парієнтальної очеревини мобілізують селезінку та хвіст підшлункової залози. Останні під силою тяжіння "падають" донизу та також відтягують м'які навколишні тканини, що дає доступ до візуалізації лівої надниркової залози та надниркової центральної вени. Після виділення центральну надниркову вену кліпують, перетинають. Пухлину з наднирковою залозою виділяють, мобілізують за допомогою ультразвукового скальпеля та видаляють. На заключному етапі оперативного втручання виконують лієнопексію. Для цього листки очеревини в місці розсічення при мобілізації селезінки зшивають двома або ж трьома вузловими швами (в залежності від величини розрізу). Завдяки цьому селезінка та хвіст підшлункової залози підтягуються і фіксуються згідно з доопераційним топографо-анатомічним розташуванням. Таким чином попереджується переміщення і відчуття "блукання" внутрішніх органів по черевній порожнині та розвиток спайкового процесу, скорочується термін реабілітації та прискорюється відновлення працездатності пацієнтів. 1 UA 102427 U 5 10 Клінічний приклад. Хвора Л., 47 років. Звернулась до лікаря зі скаргами на підвищення артеріального тиску кризового характеру до 230/120 мм.рт.ст., перебої в серці, головний біль, відчуття тривоги. 2 Пацієнтка нормостенічної статури, з ІМТ-20,3 кг/м . За даними УЗД, КТ виявлено новоутворення лівого наднирника розмірами 59×57 мм, щільність +35+45+55+65+80 од. HU. За результатами лабораторного обстеження: метанефрини добової сечі - 2280 мкг/24. Встановлений діагноз: феохромоцитома лівої наднирковової залози. Пацієнт госпіталізований. Після проведеної передопераційної підготовки було виконане оперативне втручання: лапароскопічна лівобічна адреналектомія. Пухлина лівого наднирника візуалізована, виділена, видалена, евакуйована із черевної порожнини. За розробленим способом виконана лієнопексія. Післяопераційний період без особливостей. В задовільному стані пацієнтка виписана на 3 добу для амбулаторного спостереження і лікування за місцем мешкання. Таким чином, даний спосіб дозволяє знизити післяопераційні ускладнення при виконанні лівобічної адреналектомії та є простим у виконанні. 15 ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 20 25 Спосіб лієнопексії в процесі виконання лапароскопічної лівобічної адреналектомії, який включає виконання адреналектомії з мобілізацією селезінкового кута товстої кишки та його "відворотом" в медіальному напрямі і частковою мобілізацією комплексу селезінки і хвоста підшлункової залози, з подальшим видаленням пухлини надниркової залози, який відрізняється тим, що на заключному етапі оперативного втручання виконують лієнопексію - листки очеревини, які розсічені в місці мобілізації селезінки та хвоста підшлункової залози, зшивають двома або трьома вузловими швами, селезінку та хвіст підшлункової залози підтягують в черевній порожнині згідно з доопераційним топографо-анатомічним розташуванням і фіксують у лівому верхньому квадранті черевної порожнини. Комп’ютерна верстка І. Скворцова Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2