Спосіб дослідження речовини з використанням рентгенівського випромінювання

Реферат: Спосіб дослідження речовини з використанням рентгенівського випромінювання включає використання джерела рентгенівського випромінювання, розміщення досліджуваної речовини на шляху рентгенівського випромінювання, реєстрацію результату взаємодії рентгенівського випромінювання з досліджуваною речовиною. Як джерело рентгенівського випромінювання використовують випромінюючу рентгенівське випромінювання (рентгенівські кванти) речовину, розмір проекції якої на площину, перпендикулярну до відрізка, що з'єднує випромінюючу рентгенівське випромінювання (рентгенівські кванти) речовину і досліджувану речовину, вздовж принаймні одного із напрямів в цій площині складає менше ніж 1 мкм. UA 103405 U (12) UA 103405 U UA 103405 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до дослідження речовини з використанням рентгенівського випромінювання і може бути використана, наприклад, для дослідження будови (структури) мікрочастинок (наночастинок) для створення рентгенівського (скануючого зондового) мікроскопа тощо. Відомий спосіб дослідження речовини з використанням рентгенівського випромінювання [Аветян К.Т., Левонян Л.В., Семерджян О.С., Аракелян М.М., Бадалян О.М., Зейналян Д.А. Две схемы дифракции широко расходящегося пучка рентгеновского излучения // Известия НАН Армении, Физика, т. 50, № 1. - С. 118-125 (2015)] включає використання джерела рентгенівського випромінювання, розміщення досліджуваної речовини на шляху рентгенівського випромінювання, розміщення діафрагми діаметром 30-50 мкм на шляху рентгенівського випромінювання між джерелом рентгенівського випромінювання і досліджуваною речовиною та реєстрацію результату взаємодії рентгенівського випромінювання з досліджуваною речовиною. Особливістю цього відомого способу є те, що для забезпечення необхідних розмірів фокуса джерела рентгенівського випромінювання використовується діафрагма, що ускладнює реалізацію даного процесу. Інший відомий спосіб дослідження речовини з використанням рентгенівського випромінювання (метод широко розбіжного пучка) [Уманский Я.С., Скаков Ю.А., Иванов А.Н., Расторгуев Л.Н. Кристаллография, рентгенография и электронная микроскопия. - М.: Металлургия, 1982. - 632 с. - С. 235-236. - Рис. 9.19] включає використання джерела рентгенівського випромінювання, розміщення досліджуваної речовини на шляху рентгенівського випромінювання, реєстрацію результату взаємодії рентгенівського випромінювання з досліджуваною речовиною. Особливістю цього відомого способу є те, що для забезпечення невеликих розмірів фокуса джерела рентгенівського випромінювання використовують пучок електронів невеликих поперечних розмірів. Іншими близькими аналогами пропонованої корисної моделі є відомі способи дослідження речовини з використанням рентгенівського випромінювання [Алексеев С.В., Таубин М.Л., Ясколко А.А. Нанокомпозиты в рентгеновской технике. - М.: Техносфера, 2014. - 208 c. - С. 158159. - Рис. 6.5 и 6.6], [Патент РФ №: 2452052 на изобретение "Рентгеновский микроскоп наноразрешения", МПК G21K7/00, G01N23/04, 27.05.2012], які включають використання джерела рентгенівського випромінювання, розміщення досліджуваної речовини на шляху рентгенівського випромінювання, реєстрацію результату взаємодії рентгенівського випромінювання з досліджуваною речовиною. Особливістю цих способів є те, що для зменшення розмірів фокуса джерела рентгенівського випромінювання зменшують поперечні розміри пучка електронів в рентгенівських трубках. Конструктивні особливості рентгенівських трубок і особливості взаємодії пучка електронів з випромінюючою рентгенівське випромінювання речовиною в рентгенівській трубці (мішенню рентгенівської трубки) обмежують можливість зменшення розмірів фокуса джерела рентгенівського випромінювання, що, в свою чергу, обмежує можливість підвищення роздільної здатності цих способів рентгенівського дослідження речовини. В основу корисної моделі поставлено технічну задачу підвищення роздільної здатності способу (методу) рентгенівського дослідження речовини. Поставлена задача вирішується тим, що спосіб дослідження речовини з використанням рентгенівського випромінювання, який включає використання джерела рентгенівського випромінювання, розміщення досліджуваної речовини на шляху рентгенівського випромінювання, реєстрацію результату взаємодії рентгенівського випромінювання з досліджуваною речовиною, згідно з корисною моделлю, передбачає використання як джерела рентгенівського випромінювання випромінюючої рентгенівське випромінювання (рентгенівські кванти) речовини, розмір проекції якої на площину, перпендикулярну до відрізка, що з'єднує випромінюючу рентгенівське випромінювання (рентгенівські кванти) речовину і досліджувану речовину, вздовж принаймні одного із напрямів в цій площині складає менше ніж 1 мкм. Особливістю пропонованої корисної моделі є те, що зменшення (створення малих) розмірів фокуса джерела рентгенівського випромінювання досягається за рахунок обмеження (зменшення) розмірів речовини, що здатна випромінювати рентгенівське випромінювання внаслідок дії на неї потоку електронів та/або потоку іншого рентгенівського випромінювання. Або зменшення (створення малих) розмірів фокуса джерела рентгенівського випромінювання досягається за рахунок поєднання цього рішення і інших рішень. А зменшення розмірів фокуса джерела рентгенівського випромінювання, в свою чергу, сприяє підвищенню роздільної здатності способу (методу) рентгенівського дослідження речовини [Алексеев С.В., Таубин М.Л., Ясколко А.А. Нанокомпозиты в рентгеновской технике. - М.: Техносфера, 2014. - 208 c. - С. 162]. Тому використання цього рішення дасть змогу отримати технічний результат - підвищення 1 UA 103405 U 5 10 15 20 25 30 роздільної здатності способу. Крім цього, використання цього рішення може дати і інші технічні результати. В деяких випадках це рішення дасть змогу зменшити мінімальні можливі розміри досліджуваних об'єктів та/або спростити реалізацію способу дослідження речовини з використанням рентгенівського випромінювання та/або зменшити електричну потужність пристрою, що створює рентгенівське випромінювання тощо. Як джерело рентгенівського випромінювання може використовуватися частина речовини, наприклад, вістря голки зонда сучасних зондових мікроскопів або подібної голки, вістря леза, частина макромолекули, частинки, які мають електричний заряд, наприклад, електрони, іони, електрично заряджена наночастинка, атом, молекула, макромолекула, частина мішені рентгенівської трубки, що виготовлена з іншої речовини, ніж інша частина цієї мішені. При цьому речовина, що випромінює рентгенівське випромінювання, може його випромінювати внаслідок опромінення її електронами, наприклад, при введенні тільки вістря голки в потік електронів та/або при використанні голки як анода, та/або внаслідок опромінення її іншим рентгенівським випромінюванням, наприклад, при введенні тільки вістря голки у відповідний потік рентгенівського випромінювання. При потребі, температурою джерела рентгенівського випромінювання можуть управляти принаймні одним тепловим насосом. При цьому як принаймні один тепловий насос можуть використовуватися різні теплові насоси, наприклад, теплові насоси, що працюють з використанням ефекту Пельтьє, теплові насоси, що працюють з використанням ефекту Ноттінгема тощо. Джерело рентгенівського випромінювання і досліджувана речовина можуть бути просторово розділені і не розділені. Реалізується пропонований спосіб наступним чином. Використовують джерело рентгенівського випромінювання, що його випромінює (рентгенівські кванти), досліджувану речовину при цьому розміщують на шляху цього рентгенівського випромінювання та реєструють результат взаємодії цього рентгенівського випромінювання з досліджуваною речовиною. При цьому як джерело рентгенівського випромінювання використовують випромінюючу рентгенівське випромінювання (рентгенівські кванти) речовину, розмір проекції якої на площину, перпендикулярну до відрізка, що з'єднує випромінюючу рентгенівське випромінювання (рентгенівські кванти) речовину і досліджувану речовину, вздовж принаймні одного із напрямів в цій площині складає менше ніж 1 мкм, наприклад, 200 нм або 100 нм, або 50 нм і т. д. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 35 40 Спосіб дослідження речовини з використанням рентгенівського випромінювання, що включає використання джерела рентгенівського випромінювання, розміщення досліджуваної речовини на шляху рентгенівського випромінювання, реєстрацію результату взаємодії рентгенівського випромінювання з досліджуваною речовиною, який відрізняється тим, що як джерело рентгенівського випромінювання використовують випромінюючу рентгенівське випромінювання (рентгенівські кванти) речовину, розмір проекції якої на площину, перпендикулярну до відрізка, що з'єднує випромінюючу рентгенівське випромінювання (рентгенівські кванти) речовину і досліджувану речовину, вздовж принаймні одного із напрямів в цій площині складає менше ніж 1 мкм. Комп’ютерна верстка А. Крижанівський Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2