Спосіб хірургічного лікування випадання слизистої прямої кишки

Реферат: UA 104187 U UA 104187 U 5 10 15 20 25 30 35 40 45 50 55 60 Корисна модель належить до медицини, а саме до хірургії, і може бути використана для лікування випадіння прямої кишки. Випадання слизистої прямої кишки значно погіршує якість життя унаслідок постійного підтікання кишкового вмісту, розвитку проктитів, прокталгій. Від постійної травматизації слизистої прямої кишки при її випаданні пацієнти відчувають скруту при ходьбі, переживають почуття неконтрольованої дефікації, паління і свербіння в анальному каналі. Питання про радикальне лікування залишається не вирішеним. Захворювання рецидивує із-за вираженої атрофії м'язів тазового дна унаслідок різних причин (травма, підвищення внутрішньочеревного тиску, тривало існуючого геморою). Відомими є способи консервативної терапії у вигляді бандажів і пелотів, вживання терпких розчинів в клізмах і змазувань, занять лікувальною фізкультурою, фізіотерапії, які посилюють перебіг захворювання, приводячи до гнійно-некротичних змін в прямій кишці набагато швидше за природний хід самого захворювання. Введення речовин, склерозуючих тканини, залишилося актуальним в основному за кордоном і у вітчизняній практиці не використовується, оскільки є недолік цього виду лікування у вигляді чіткої відсутності рекомендацій по дозі введення склерозанту і, як наслідок, можливого розвитку погано контрольованих гнійно-некротичних ускладнень. Абсолютна більшість операцій, запропонованих для лікування даної патології, відрізняється травматичністю і необхідністю стаціонарного лікування. Підшиваючі операції, унаслідок своєї високої травматичності, високої економічної вартості, не отримали широкого поширення ні серед пацієнтів, ні серед лікарів. Хірургічне лікування можна розділити на 3 великі групи: методики резекцій в діапазоні від резекції слизової оболонки до ампутації прямої кишки; звуження задньопрохідного отвору і зміцнення анального жому і м'язів діафрагми; коло- і ректопексії. У перебігу ряду років лікування випадання лише слизистої прямої кишки не еволюціонувало, пропонувалися або підшиваючі операції, або консервативна терапія. Відомий спосіб традиційної (за допомогою лапаротомії) стрічкової ректопексії (TG. Огг(1947) A suspention operation for prolapse of the rectum. Ann Surg 126:833-840/), яка виконується таким чином: черевну порожнину розкривають нижнім серединним розрізом. Пряму кишку підтягають вгору. В такому положенні пряму кишку підвішують за допомогою двох стрічок, викроєних з широкої фасції, які підшивають вгорі до пресакральної фасції, а внизу - вздовж бічних поверхонь прямої кишки. Однак, основним недоліком даного способу і його численних модифікацій є велика травматичність втручання, пов'язана з виконанням лапаротомії. Другим істотним недоліком способу є недосконала техніка фіксації стрічки в області мису окремими швами, що приводить, з одного боку, до рецидивів захворювання, а з іншого боку, до запальних ускладнень з боку міжхребетних дисків (Loygue J. et al Rectopexy to the promontory for the treatment of rectal prolaps. Dis Colon Rectum 1984; 27: 356-359). Хворим, яким протипоказаний наркоз з причини слабкого здоров'я, в область, яка оточує сфінктер, вводиться спеціальна нитка або пластикова петля (http://www.gastromap.ru/bolezni/drugie-bolezni-kishechnika/vypadenie-pryamoykishki.html#ixzz3hGV0rz1L). Зміцнення тільки анального жому без резекції слизової прямої кишки, що випала, не вирішує проблему, оскільки випавша слизова просто укручується всередину без резекції, що призводить до повторного випадання. В основу корисної моделі поставлено задачу удосконалення способу хірургічного лікування випадання слизистої прямої кишки, в якому за рахунок зміни характеру оперативного втручання досягається звуження анального отвору та отримання надійного гемостазу. Поставлена задача вирішується в способі хірургічного лікування випадання слизистої прямої кишки, який здійснюють шляхом укріплення анального отвору, згідно з корисною моделлю, під місцевою анестезією здійснюють радіальну каутеризацію анального каналу з симетричних 8 інцизій глибиною до 0,3-0,5 см і завдовжки до 5 см з обов'язковим переходом на шкіру не менше ніж на 1,5-2 см після чого 2/3 рани занурюють в анальний канал і лише 1/3 доступна візуальному огляду на шкірі, через ці рани проводять голкою для апоневрозу поліпропіленову нитку № 1-2 таким чином, щоб захопити в шов поверхневі м'язові волокна зовнішнього анального сфінктера, зав'язують шов з боку куприка таким чином, щоб анальний отвір пропускав лише вказівний палець, при цьому шкірні рани не ушивають. Запропонований спосіб технічно легко виконувати амбулаторно, використання можливостей електрохірургії дозволяє виконати операцію з повноцінним гемостазом або безкровно. Методика має, не дивлячись на свою технічну простоту, високу ефективність. Запропонований спосіб виконують таким чином. 1 UA 104187 U 5 10 15 20 Довжина ділянки прямої кишки, що випала, 1-2 см - 3-4 см. Під місцевою анестезією за Аміневим розчином Новокаїну 0,5 % - 200,0 ріжучою насадкою виконують радіальну каутеризацію анального каналу з симетричних 8 інцизій глибиною до 0,3-0,5 см і завдовжки до 5 см. При цьому обов'язково робити перехід на шкіру не менше чим на 1,5-2 см. Оптимальна швидкість руху електроду в режимі різання складає 5-10 мм/с. Дуже повільне просування електроду може сприяти утворенню грубого рубця. Інцизію проводять плавно і рівномірно, виключаючи поштовхи і девіацію наконечника. При правильному виконанні даного етапу операції отримують 8 радіальних ран, розташованих радіально, 2/3 рани після каутеризації занурюють в анальний канал і лише 1/3 доступна візуальному огляду на шкірі. Через ці рани проводять голкою для апоневрозу поліпропіленову нитку № 1-2 таким чином, щоб захопити в шов поверхневі м'язові волокна зовнішнього анального сфінктера, зав'язують шов з боку куприка таким чином, щоб анальний отвір пропускав лише вказівний палець. Шкірні рани не ушивають, оскільки вони добре зіставляються. Даний спосіб впроваджений у хірургічному відділенні ЛДЦ Олімпійський в Харкові у 8 випадках з 2012 р. Максимальний термін спостереження 3 роки. Всім пацієнтам проводять при попередньому обстеженні, крім загальноклінічного обстеження та сонографії органів черевної порожнини і малого тазу, - ректороманоскопію для виключення супутньої патології, а в післяопераційному спостереженні аноскопію. Анестезію використовують у всіх випадках тільки місцеву, за Аміневим. Її виконання цілком достатньо для повного знеболювання. Таким чином, запропонований спосіб лікування випадання слизистої прямої кишки дозволяє отримати позитивні результати лікування. ФОРМУЛА КОРИСНОЇ МОДЕЛІ 25 30 Спосіб хірургічного лікування випадання слизистої прямої кишки, що здійснюють шляхом укріплення анального отвору, який відрізняється тим, що під місцевою анестезією здійснюють радіальну каутеризацію анального каналу з симетричних 8 інцизій глибиною до 0,3-0,5 см і завдовжки до 5 см з обов'язковим переходом на шкіру не менше ніж на 1,5-2 см, після чого 2/3 рани занурюють в анальний канал і лише 1/3 доступна візуальному огляду на шкірі, через ці рани проводять голкою для апоневрозу поліпропіленову нитку № 1-2 таким чином, щоб захопити в шов поверхневі м'язові волокна зовнішнього анального сфінктера, зав'язують шов з боку куприка таким чином, щоб анальний отвір пропускав лише вказівний палець, при цьому шкірні рани не ушивають. Комп’ютерна верстка В. Мацело Державна служба інтелектуальної власності України, вул. Василя Липківського, 45, м. Київ, МСП, 03680, Україна ДП “Український інститут інтелектуальної власності”, вул. Глазунова, 1, м. Київ – 42, 01601 2